Війна
Об’єкти енергетичної інфраструктури: поточна ситуація, відключення, блекаут. Про ситуацію в Одесі розповів Антон Шалигайло
Про стійкість української енергосистеми говорить той факт, що лише на двохсоті дні повномасштабної війни громадяни відчули складнощі з електрикою. Наразі в Одесі тривають погодинні відключення, які НЕК «Укренерго» відновлює та скасовує. Це означає, що не лише енергетики та рятувальники відповідальні за порятунок системи, а й кожен свідомий українець. Пояснюємо теперішню ситуацію, плани та можливі варіанти подій.
Загальна енергосистема країни
Система складається з об’єктів вироблення електроенергії та інфраструктури, яка її вже постачає. За період з 24 лютого по 24 жовтня росіяни 85 разів били по цих об’єктах. На початку вторгнення окупанти “травмували” окремі об’єкти, здебільшого генерації енергії, а у жовтні — обидві складові системи. Найбільше постраждала Донецька, Сумська, Дніпропетровська області.
Як зазначив генеральний прокурор, Андрій Костін: «Це політика знищення українців через створення умов, непридатних для життя. З наближенням зими російське керівництво свідомо позбавляє людей базових речей: води, електрики, тепла. Так само як свідомо прирікало на голодну смерть під час Голодомору 1932-1933 років. Це — тероризм і воєнний злочин».
Неможливо назвати точний відсоток пошкоджень об’єктів енергетичної інфраструктури, адже ситуація щогодинно змінюється, як з боку відновлення, так і пошкодження. Однозначно можемо констатувати, що стан потребує стабілізації.
Скільки енергії зекономили одесити
Директор Департаменту систем життєзабезпечення та енергоефективності Одеської ОВА, Антон Шалигайло, розповів «Дайджесту Одеси», про введені обмеження та результати, які маємо на сьогодні.
«Вся енергосистема України зараз працює на балансування. Керує цим процесом НЕК «Укренерго», яка повідомляє про введення певних обмежень по країні. Відповідно до цих команд, вводяться ті чи інші графіки обмежень споживання або потужності електричної енергії. Виконуються заходи щодо самостійного зменшення споживання, економії чи раціонального використання в години піка. Це стосується й освітлення об’єктів благоустрою вночі, підсвітки вивісок, будівель, ощадливого використання енергії під час руху міського транспорту, підсвітлення рекламних конструкцій чи інших.
Ми звертаємось, просимо, рекомендуємо нашим громадянам долучатись до цієї акції стабілізації енергосистеми: кожен може зменшити використання у пікові часи. І зробити це самостійно, переглянувши чи підкоригувавши свій режим у часі. Я впевнений, що всі ці заходи нададуть допомогу загальній енергосистемі країни, і виведуть на стабільний рівень роботи.
Перші обмеження по області були введені 20 та 21 жовтня. Завдяки цьому було зекономлено понад 580 тисяч кВт-год та зменшено потужності на більше ніж 20 МВт. Це саме ті цифри, які доведені щодо зменшення оператором системи — «Укренерго». На ті дні, графіки призвели до потрібного результату, область зменшила споживання і ми справились із завданням», — розповів директор департаменту.
21 жовтня графіки містили перелік підприємств — основних споживачів електричної енергії в регіоні. Це передбачало самостійне, добровільне припинення споживання електричної енергії. Як розповів Антон Ігорович, у переліку були 60 великих промислових підприємств, які складають більшу частину споживання. Деякі підприємства йшли на зустріч, а іншим довелось пояснювати необхідність обмежень.
Щодо графіків погодинних чи стабілізаційних відключень, які були введенні 25 жовтня, то регіон також виконав завдання від «Укренерго». На 25 жовтня світло було відсутнє у понад 200 тисяч абонентів електричних мереж, які є побутовими споживачами по всій області. Та додатково у більше ніж 40 тисяч абонентів — юридичних осіб.
Рішення щодо тривалості цих відключень приймається виключно диспетчерською службою.
Як допомогти системі встояти
Існує два поняття дефіциту в енергетиці: потужності та енергії. Наразі в Україні тимчасовий дефіцит потужності, тобто система не має змоги покрити пікові години споживання. І навіть незначна на думку споживачів економія — призводить до потужних результатів. «Енергосистема за своєю природою дуже інерційна. Для неї відхилення у 2% або 5% – значний показник. Тому і економія в 5% споживання змінює ситуацію для збалансування енергосистеми в позитивну сторону. Економією нехтувати не можна. Якщо вона буде 10-15% або більше – це стане полегшенням, яке дозволить уникати примусових відключень споживачів. Але будь-яка економія, навіть відносно невелика, на 3-5%, все одно корисна для енергосистеми в цій ситуації» — розповів голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький в інтерв’ю РБК-Україна.
ДТЕК Одеські мережі надали графіки відключень, але частина користувачів помітила, що з погрішностями або суттєво, вимикання світла не відповідає запланованому. Це пов’язано з конкретною потребою в енергосистемі. «Укренерго» ставить задачу відповідно до чіткого моменту і потреби. Задача оператора розподільчих мереж — відключити потрібний обсяг навантаження, щоб збалансувати систему.
«Держава нам ставить завдання економити електроенергію, то ми маємо виконати його», — зазначив Антон Шалигайло.
Чи чекати на блекаут?
Блекаут — аварія чи пошкодження, яке призводить до порушення роботи енергосистеми. Це знеструмлення великих регіонів чи всієї країни. Саме балансування системи, якому зараз допомагають українці, і дозволить уникнути аварії.
«Потрібно оперативно усувати ті чи інші пошкодження. На це впливає наявність аварійного запасного обладнання та зовнішні чинники. Враховуємо, що у нас бойові дії, воєнний стан, агресія. Але так чи інакше будь-які аварійні ситуації відновлюються. Все залежить від оперативності та часу відновлення.
Найголовніше — швидко усувати та забезпечити життєдіяльність об’єктів важливої інфраструктури або населення в той час, коли буде відсутня певна послуга і ліквідуватиметься проблема. Всі важливі об’єкти інфраструктури забезпечені резервними джерелами живлення у вигляді генераторів, у наявності паливно-мастильні матеріали, які допоможуть тимчасово забезпечити ті ж самі лікарні чи помпові станції для підтримки живлення населених пунктів.
На часі опалювальний сезон. Ми в умовах війни, тому цей сезон значно відрізняється від усіх попередніх. Розуміємо всі ризики, прораховуємо сценарії розвитку подій, на випадки виведення з ладу того чи іншого енергетичного чи інфраструктурного об’єкта. Ми готуємось. Ще ніколи не були так згуртовані та мобілізовані. Знаю, вірю, що все буде добре з теплом у оселях, адже разом йдемо до перемоги», — розповів Антон Шалигайло.
Ракетні удари по об’єктах енергетичної інфраструктури — черговий виклик для українців. Об’єднавши зусилля з енергетиками та військовими, маємо змогу уникнути колапсу та протистояти терористичному шантажу окупантів. Поки що ситуація складна і потрібно дотримуватись правил економного споживання електроенергії.
Війна
На фронті загинув колишній політв’язень Кремля Микола Карпюк
У бою з росіянами загинув громадський діяч, співзасновник УНА-УНСО та колишній політв’язень Кремля Микола Карпюк.
Як передає Укрінформ, про це у соцмережах повідомили кілька політиків та блогерів, серед яких політик Артур Палатний, громадський діяч Юрій Гончаренко та колишній заступник голови СБУ Віктор Ягун.
«Загинув Микола Карпюк… (…) Втрата, яку неможливо виміряти чи описати словами. Людина, яка все життя присвятила Україні, яка ніколи не гналася за славою, грошима чи посадами. Людина, яка витримала катування в російській тюрмі. Яку викрали в 2014, бо розуміли його вагу для національного руху України», – зазначив Юрій Гончаренко у Фейсбуці.
Віктор Ягун у Фейсбуці написав, що Микола Карпюк був із тих людей, для яких Україна була не словами, а частиною самого життя. «Він зробив свій вибір давно і залишався йому вірним за будь-яких обставин. На його долю випало багато важкого. Те, що могло зламати іншого, його не зламало. Він залишався собою — прямим, принциповим, небайдужим», – зазначив Ягун.
Артур Палатний також повідомив про смерть Карпюка. Він зазначив, що знав його особисто та назвав його людиною, яка присвятила життя боротьбі за Україну.
Як повідомлялося, 7 вересня 2019 року між Україною і Росією відбувся обмін у форматі 35 на 35. На батьківщину повернулися 11 незаконно засуджених українців: Олег Сенцов, Роман Сущенко, Микола Карпюк, Олександр Кольченко, Володимир Балух, Станіслав Клих, Олексій Сізоновіч, Павло Гриб, Едем Бекіров, Євген Панов, Артур Панов, а також 24 моряки, які були захоплені Росією в районі Керченської протоки в листопаді 2018 року.
26 травня 2016 року суд Чечні засудив Карпюка та Клиха до 22,5 і 20 років ув’язнення відповідно. Їх звинуватили у вбивстві російських військових у Грозному в 1994-1995 роках.
За версією російського слідства, Клих і Карпюк були членами організації УНА-УНСО і наприкінці 1994 – на початку 1995 року воювали проти російських федеральних сил у складі збройних формувань самопроголошеної республіки Ічкерія. На слуханнях сторона обвинувачення не надала жодних доказів того, що Клих і Карпюк були в Чечні в цей період.
Війна
Росіяни на Сумщині намагалися розширити зайняту смугу вздовж кордону, але їм це не вдалося
Росіяни на Сумщині намагалися розширити зайняту ними смугу вздовж кордону, яка становить приблизно 2-4 км, але не змогли цього зробити.
Про це в телеефірі повідомив речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов, передає кореспондент Укрінформу.
«Окремо в нас ще є трішки Сумщини, це наша частина Північно-Слобожанського напрямку. Там ситуація достатньо стабільна: росіяни зайняли смугу вздовж українського кордону. Смуга неглибока, від 2 до 4 км. Вони намагалися її розширити, але розширити її не виходить», – розповів Трегубов.
Він водночас зауважив, що погано те, що росіянам вдалося «вздовж кордону таку смугу накреслити».
Як повідомляв Укрінформ, за даними Генштабу 19 вересня на Північно-Слобожанському і Курському напрямках зафіксовані чотири штурмові дії армії РФ. Ворог здійснив 122 обстріли позицій Сил оборони та населених пунктів.
Фото: скриншот із відео LB live
Війна
Атака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
Сили оборони уразили нафтопереробний завод “Газпромнефть-Московский НПЗ” у районі Капотня російського міста Москва. На території заводу зафіксована масштабна пожежа.
У ніч на 20 вересня українські підрозділи завдали удару по Московскому НПЗ, який є одним з найбільших нафтопереробних підприємств Росії. Про це повідомив Генеральний штаб Збройних Сил України.
Було уражено установку первинної переробки АВТ-6, комплексну установку переробки нафти, а також установку ізомеризації.
Після атаки на території об’єкту, який здатен переробляти близько 12 млн тонн нафти на рік, було зафіксовано масштабну пожежу, констатували у ГШ ЗСУ.
Пожежа на НПЗ у Капотні
Фото: соцмережі
Зазначається, що МНПЗ, яке належить “Газпромнефть”, переробляє сиру нафту та виробляє автомобільні бензини, дизельне й авіаційне паливо, мазут тощо та задіяне в забезпеченні потреб збройних сил РФ.
“Ураження подібних об’єктів російського агресора є реалізацією Україною свого невід’ємного права на самооборону відповідно до статті 51 Статуту ООН та спрямовані на зниження військово-економічного потенціалу Російської Федерації”, — йдеться у повідомленні органа військового управління.
Нагадаємо, уражений НПЗ покривав 40–50% потреб Москви та Московської області у бензині та дизельному паливі, а також забезпечував авіаційним паливом столичні аеропорти. Володимир Зеленський повідомив, що в нічній атаці на РФ були задіяні FP-1, RZ-100, MICH-2000, “Паляниця”, Vendetta, “Лютий”, “Барс”, “Фламінго”, “Січень” та Pelican.
Через українську атаку у всіх чотирьох московських аеропортах виникли затримки та скасування рейсів.
-
Усі новини6 днів agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoмама з дочкою повернулась в Україну з Європи (фото)
-
Події1 тиждень agoВийшла поетична збірка загиблого військового Владислава Лози
-
Події1 тиждень agoУ фіналі Нацвідбору на Дитяче Євробачення виступлять шестеро учасників
-
Суспільство1 тиждень agoЧоловік отримав опіки під час пожежі у комплексі відпочинку в Одесі
-
Відбудова6 днів agoДля підтримки України взимку Литва готова надавати трансформатори і локомотиви
-
Політика5 днів agoПрограма засідання ПАРЄ не передбачала участь представників Офісу генпрокурора
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі запроваджують два рівні повітряної тривоги: що зміниться