Connect with us

Війна

Об’єкти енергетичної інфраструктури: поточна ситуація, відключення, блекаут. Про ситуацію в Одесі розповів Антон Шалигайло

Published

on

Про стійкість української енергосистеми говорить той факт, що лише на двохсоті дні повномасштабної війни громадяни відчули складнощі з електрикою. Наразі в Одесі тривають погодинні відключення, які НЕК «Укренерго» відновлює та скасовує. Це означає, що не лише енергетики та рятувальники відповідальні за порятунок системи, а й кожен свідомий українець. Пояснюємо теперішню ситуацію, плани та можливі варіанти подій.

Загальна енергосистема країни

Система складається з об’єктів вироблення електроенергії та інфраструктури, яка її вже постачає. За період з 24 лютого по 24 жовтня росіяни 85 разів били по цих об’єктах. На початку вторгнення окупанти “травмували” окремі об’єкти, здебільшого генерації енергії, а у жовтні — обидві складові системи. Найбільше постраждала Донецька, Сумська, Дніпропетровська області. 

Ілюстрація: Офіс генерального прокурора

Як зазначив генеральний прокурор, Андрій Костін: «Це політика знищення українців через створення умов, непридатних для життя. З наближенням зими російське керівництво свідомо позбавляє людей базових речей: води, електрики, тепла. Так само як свідомо прирікало на голодну смерть під час Голодомору 1932-1933 років. Це — тероризм і воєнний злочин».

Неможливо назвати точний відсоток пошкоджень об’єктів енергетичної інфраструктури, адже ситуація щогодинно змінюється, як з боку відновлення, так і пошкодження. Однозначно можемо констатувати, що стан потребує стабілізації. 

Скільки енергії зекономили одесити

Директор Департаменту систем життєзабезпечення та енергоефективності Одеської ОВА, Антон Шалигайло, розповів «Дайджесту Одеси», про введені обмеження та результати, які маємо на сьогодні.

«Вся енергосистема України зараз працює на балансування. Керує цим процесом НЕК «Укренерго», яка повідомляє про введення певних обмежень по країні. Відповідно до цих команд, вводяться ті чи інші графіки обмежень споживання або потужності електричної енергії. Виконуються заходи щодо самостійного зменшення споживання, економії чи раціонального використання в години піка. Це стосується й освітлення об’єктів благоустрою вночі, підсвітки вивісок, будівель, ощадливого використання енергії під час руху міського транспорту, підсвітлення рекламних конструкцій чи інших. 

Ми звертаємось, просимо, рекомендуємо нашим громадянам долучатись до цієї акції стабілізації енергосистеми: кожен може зменшити використання у пікові часи.  І зробити це самостійно, переглянувши чи підкоригувавши свій режим у часі. Я впевнений, що всі ці заходи нададуть допомогу загальній енергосистемі країни, і виведуть на стабільний рівень роботи. 

Перші обмеження по області були введені 20 та 21 жовтня. Завдяки цьому було зекономлено понад 580 тисяч кВт-год та зменшено потужності на більше ніж 20 МВт. Це саме ті цифри, які доведені щодо зменшення оператором системи — «Укренерго».  На ті дні, графіки призвели до потрібного результату, область зменшила споживання і ми справились із завданням», — розповів директор департаменту.

21 жовтня графіки містили перелік підприємств — основних споживачів електричної енергії в регіоні. Це передбачало самостійне, добровільне припинення споживання електричної енергії. Як розповів Антон Ігорович, у переліку були 60 великих промислових підприємств, які складають більшу частину споживання. Деякі підприємства йшли на зустріч, а іншим довелось пояснювати необхідність обмежень. 

Щодо графіків погодинних чи стабілізаційних відключень, які були введенні 25 жовтня, то регіон також виконав завдання від «Укренерго». На 25 жовтня світло було відсутнє у понад 200 тисяч абонентів електричних мереж, які є побутовими споживачами по всій області. Та додатково у більше ніж 40 тисяч абонентів — юридичних осіб. 

Рішення щодо тривалості цих відключень приймається виключно диспетчерською службою.

Як допомогти системі встояти

Існує два поняття дефіциту в енергетиці: потужності та енергії. Наразі в Україні тимчасовий дефіцит потужності, тобто система не має змоги покрити пікові години споживання. І навіть незначна на думку споживачів економія —  призводить до потужних результатів. «Енергосистема за своєю природою дуже інерційна. Для неї відхилення у 2% або 5% – значний показник. Тому і економія в 5% споживання змінює ситуацію для збалансування енергосистеми в позитивну сторону. Економією нехтувати не можна. Якщо вона буде 10-15% або більше – це стане полегшенням, яке дозволить уникати примусових відключень споживачів. Але будь-яка економія, навіть відносно невелика, на 3-5%, все одно корисна для енергосистеми в цій ситуації» — розповів голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький в інтерв’ю РБК-Україна. 

ДТЕК Одеські мережі надали графіки відключень, але частина користувачів помітила, що з погрішностями або суттєво, вимикання світла не відповідає запланованому. Це пов’язано з конкретною потребою в енергосистемі. «Укренерго» ставить задачу відповідно до чіткого моменту і потреби. Задача оператора розподільчих мереж — відключити потрібний обсяг навантаження, щоб збалансувати систему.

«Держава нам ставить завдання економити електроенергію, то ми маємо виконати його», — зазначив Антон Шалигайло. 

Чи чекати на блекаут? 

Блекаут — аварія чи пошкодження, яке призводить до порушення роботи енергосистеми. Це знеструмлення великих регіонів чи всієї країни. Саме балансування системи, якому зараз допомагають українці, і дозволить уникнути аварії. 

«Потрібно оперативно усувати ті чи інші пошкодження. На це впливає наявність аварійного запасного обладнання та зовнішні чинники. Враховуємо, що у нас бойові дії, воєнний стан, агресія. Але так чи інакше будь-які аварійні ситуації відновлюються. Все залежить від оперативності та часу відновлення. 

Найголовніше — швидко усувати та забезпечити життєдіяльність об’єктів важливої інфраструктури або населення в той час, коли буде відсутня певна послуга і ліквідуватиметься проблема. Всі важливі об’єкти інфраструктури забезпечені резервними джерелами живлення у вигляді генераторів, у наявності паливно-мастильні матеріали, які допоможуть тимчасово забезпечити ті ж самі лікарні чи помпові станції для підтримки живлення населених пунктів. 

Фото: Деловая Одесса

На часі опалювальний сезон. Ми в умовах війни, тому цей сезон значно відрізняється від усіх попередніх. Розуміємо всі ризики, прораховуємо сценарії розвитку подій, на випадки виведення з ладу того чи іншого енергетичного чи інфраструктурного об’єкта. Ми готуємось. Ще ніколи не були так згуртовані та мобілізовані. Знаю, вірю, що все буде добре з теплом у оселях, адже разом йдемо до перемоги», — розповів Антон Шалигайло.  

Ракетні удари по об’єктах енергетичної інфраструктури — черговий виклик для українців. Об’єднавши зусилля з енергетиками та військовими, маємо змогу уникнути колапсу та протистояти терористичному шантажу окупантів. Поки що ситуація складна і потрібно дотримуватись правил економного споживання електроенергії.

Війна

Пам’яті Героя України, лейтенанта медичної служби Владислава Титаренка

Published

on


До останнього рятував життя українських захисників 

Лікар від Бога, вірний друг і дбайливий син – так кажуть рідні, кохана та друзі про лейтенанта медслужби Владислава Титаренка. Він прослужив у ЗСУ менше року, але встиг врятувати сотні життів українських бійців. 

Владислав народився 13 вересня 1994 року в селищі Борова Ізюмського району на Харківщині. Навчався у харківській гімназії №172, яку закінчив із золотою медаллю, а потім вступив до Харківського національного медичного університету. За словами мами Владислава, Оксани Вікторівни, думка про медичний фах виникла у сина ще в підлітковому віці, коли під час  тривалого лікування вдома він переглянув серіал «Доктор Хаус». Харизматичний образ головного персонажа та події, що відбувалися в лікарні, сподобалися юнакові і він твердо вирішив бути лікарем-хірургом. 

Навчання у виші збіглося з початком російсько-української війни, тому Владислав паралельно проходив курс військової підготовки на кафедрі Медицини катастроф та військової медицини. У 2017 році закінчив військову кафедру та отримав звання молодшого лейтенанта медичної служби запасу, а у 2018 році закінчив університет з відзнакою за спеціальністю «Хірургія», яку свідомо обрав уже під час навчання – своїми руками робити справу й бачити результат. Після інтернатури працював за фахом у 25-й клінічній лікарні Харкова, а коли розпочалася пандемія COVID-19, почав працювати і в інфекційному відділенні. Крім того, проводив консультаційні прийоми в поліклініці №9. Владислав прагнув якомога скоріше стати справжнім лікарем і здобути відповідний досвід, тому не боявся проводити операції різної складності.  

Повномасштабне вторгнення Владислав зустрів у Харкові. Російські обстріли розбили його квартиру на Північній Салтівці, де він жив разом з коханою дівчиною. Влад кілька місяців мешкав у одномісній палаті 25-ї клінічної лікарні.

7 грудня 2022 року чоловік був мобілізований до військового шпиталю «Військово-медичний клінічний центр Північного регіону» в Харкові, де надавав хірургічну допомогу пораненим бійцям. Після 20-денної підготовки він вирушив у відрядження до Ківшарівки, де працював у мобільному військовому шпиталі й навіть під час ворожих обстрілів проводив ризиковані операції. «То був маленький госпіталь. Мобільна операційна, кілька лікарів і медсестер, а також водії «швидких». Навантаження на них було просто колосальне. Працювали і вдень, і вночі. Свої дії координували з командирами. Також співпрацювали з найближчими цивільними лікарнями. Раз на день-два писав мені лише одну коротку фразу: «Нормально. Працюємо…», – розповідає Оксана Вікторівна.

Командування військово-медичної установи оцінило професійні навички молодого лікаря і протягом останніх місяців Владислав обіймав посаду командира передової хірургічної групи у мобільному військовому шпиталі в Куп’янському районі Харківської області. 

Пані Оксана згадує, що син переймався етичними питаннями – мав надавати меддопомогу й окупантам, але вирішив для себе не давати волі емоціям. «До росіян у нього була тільки ненависть. Він був дуже категорично налаштований: це – ворог, особливо після того, як побачив, що відбувається з хлопцями на передовій. Ми зійшлися на тому, що треба за будь-що залишатися людиною і професіоналом. Свої особисті миттєві емоції, амбіції й пориви підпорядковувати потребам ситуації, яка склалася, і не заважати іншим робити свою справу. Влад вирішив для себе це питання: робота з росіянами – це робота над поповненням обмінного фонду та отримання джерел інформації», – говорить мама Владислава.

Колеги називали Влада «Антисмутком» за його здібність заспокоїти людей після напруженої роботи. Добрим словом із щирою усмішкою намагався відвернути увагу від реалій війни. На своєму імпровізованому робочому місці він тримав дитячі малюнки, що привозили волонтери. 

Увечері 5 серпня 2023 року росіяни вдарили керованою авіабомбою по центру переливання крові у селі Кругляківка Куп’янського району на Харківщині. Тоді загинули двоє людей, серед них – 28-річний лікар Владислав Титаренко. Він саме виконував свій професійний обов’язок і рятував життя українських захисників. 

За даними, які Оксані Вікторівні передала військова частина, з 7 липня до 5 серпня через передову хірургічну групу, якою керував Владислав, пройшли 1016 людей. За менш як місяць його група провела 557 операцій, 37 з яких – тяжкі або вкрай тяжкі. 

Поховали Владислава на Алеї Слави на 18-му харківському цвинтарі. У захисника залишилися мама, дідусь, молодший брат, кохана дівчина, друзі. 

24 лютого 2024 року Указом Президента України лейтенанту медичної служби Владиславу Титаренку було присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно). Раніше Харківська обласна рада нагородила його Знаком пошани «За заслуги перед Харківщиною» посмертно. 

«Жодна нагорода не замінить мені сина. Але я розумію, наскільки це нагородження важливе для тих хлопців та дівчат, які зараз працюють у шпиталях, у стабілізаційних пунктах. …Ці нагороди, це визнання важливі для лікарів. Лікарі – це люди, які ніколи не збиралися воювати. Завжди хотіли зберігати життя. Усі лікарі шпиталів – герої», – сказала пані Оксана. 

В пам’ять про бойового медика, Героя України Владислава Титаренка 13 вересня 2024 року в Харкові на стіні лікарні, де він працював, було встановлено меморіальну дошку. 

Вічна шана Герою! 

Тетяна Тиндик

Фото з архіву Оксани Титаренко та Суспільне Харків

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform



Джерело

Continue Reading

Війна

Польща піднімала винищувачі через російський масований обстріл України

Published

on

Польща підняла у повітря винищувачі та перевела системи протиповітряної оборони у режим бойової готовності на тлі масованої повітряної атаки Росії по Україні 3 квітня.

Як передає Укрінформ, про це Оперативне командування Збройних сил Польщі заявило у соцмережі Х, повідомляє Польське Радіо.

В Оперативному командуванні заявили, що задіяли «усі необхідні сили та засоби, які є у їх розпорядженні» для гарантування безпеки польського повітряного простору, і запевнили у постійному спостереженні за розвитком ситуації.

Вранці у п’ятницю були задіяні військові літаки, а також вжиті заходи для гарантування безпеки у районах поблизу українського кордону, йдеться у дописі.

«Винищувачі, що перебували в режимі готовності, підняли у повітря, а наземні системи протиповітряної оборони та засоби радіолокаційної розвідки перейшли в режим максимальної готовності», – прозвітували військові.

Читайте також: На Житомирщині кількість поранених через удар РФ зросла до семи, один загиблий

Близько 11.30 за місцевим часом Оперативне командування ЗС Польщі повідомило, що загроза російських ударів по регіонах, що межують із Польщею, зменшилася і що військові літаки повертаються на базу.

«Активовані наземні системи протиповітряної оборони та системи радіолокаційної розвідки повернулися до стандартного режиму роботи», – йдеться у повідомленні.

Порушень повітряного простору Польщі під час атак не зафіксували.

Як повідомлялося, в Україні внаслідок сьогоднішніх російських атак загинули щонайменше п’ятеро мирних жителів.

Сили протиповітряної оборони знешкодили 26 російських ракет і 515 безпілотників різних типів.

Служба повітряних операцій Національної армії Молдови зафіксувала, що зранку 3 квітня безпілотник типу «Шахед» здійснив незаконний проліт у повітряному просторі країни.

Фото: wikipedia



Джерело

Continue Reading

Війна

у чотирьох областях України загинули п’ятеро людей

Published

on


В Україні внаслідок сьогоднішніх російських атак загинуло щонайменше п’ятеро мирних жителів.

Про це у Телеграмі повідомила Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, передає Укрінформ.

«Росія продовжує цілеспрямований терор проти наших міст і людей, змінюючи тактику атак. Уже не вперше ворог завдає ударів не лише вночі, а й посеред дня. На жаль, щонайменше пʼятеро людей загинули: двоє на Сумщині, є загиблі у Харкові, на Київщині та Житомирщині. Мої щирі співчуття рідним», – зазначила Свириденко.




Наслідки атаки РФ у Вишневому на Київщині / Фото: Тарасов Володимир, Укрінформ

1 / 12

Вона підкреслила, що росіяни намагаються паралізувати нормальне життя українських міст, посіяти страх і завдати якомога більшої шкоди цивільним, які в цей час перебувають на роботі, на вулицях, у транспорті.

Читайте також: Масована атака: ППО знешкодила 26 російських ракет і 515 безпілотників різних типів

Так, Харків уже три доби поспіль потерпає від ударів ворожих дронів. Зранку під ворожим обстрілом перебувала Київська область – в Обухові «Шахед» влучив у звичайну багатоповерхівку. По Шостці на Сумщині росіяни завдали удару КАБами. Понад 100 житлових будинків пошкоджені на Житомирщині.

Глава уряду наголосила, що за цей свідомий цілеспрямований терор проти мирних людей Росія має отримувати жорстку і послідовну відповідь від міжнародної спільноти.

«Будь-яка слабкість чи зволікання лише заохочують агресора продовжувати. Тиск на державу-агресора має лише посилюватися», – зауважила Свириденко.

Читайте також: Росіяни вдарили з авіації по Херсону – загинула жінка, є поранений

Як повідомляв Укрінформ, пошкодження внаслідок російської масованої атаки 3 квітня зафіксували у Бучанському, Фастівському та Обухівському районах Київської області. Одна людина загинула, ще восьмеро постраждали, серед них – дитина.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.