Війна
Об’єкти енергетичної інфраструктури: поточна ситуація, відключення, блекаут. Про ситуацію в Одесі розповів Антон Шалигайло
Про стійкість української енергосистеми говорить той факт, що лише на двохсоті дні повномасштабної війни громадяни відчули складнощі з електрикою. Наразі в Одесі тривають погодинні відключення, які НЕК «Укренерго» відновлює та скасовує. Це означає, що не лише енергетики та рятувальники відповідальні за порятунок системи, а й кожен свідомий українець. Пояснюємо теперішню ситуацію, плани та можливі варіанти подій.
Загальна енергосистема країни
Система складається з об’єктів вироблення електроенергії та інфраструктури, яка її вже постачає. За період з 24 лютого по 24 жовтня росіяни 85 разів били по цих об’єктах. На початку вторгнення окупанти “травмували” окремі об’єкти, здебільшого генерації енергії, а у жовтні — обидві складові системи. Найбільше постраждала Донецька, Сумська, Дніпропетровська області.
Як зазначив генеральний прокурор, Андрій Костін: «Це політика знищення українців через створення умов, непридатних для життя. З наближенням зими російське керівництво свідомо позбавляє людей базових речей: води, електрики, тепла. Так само як свідомо прирікало на голодну смерть під час Голодомору 1932-1933 років. Це — тероризм і воєнний злочин».
Неможливо назвати точний відсоток пошкоджень об’єктів енергетичної інфраструктури, адже ситуація щогодинно змінюється, як з боку відновлення, так і пошкодження. Однозначно можемо констатувати, що стан потребує стабілізації.
Скільки енергії зекономили одесити
Директор Департаменту систем життєзабезпечення та енергоефективності Одеської ОВА, Антон Шалигайло, розповів «Дайджесту Одеси», про введені обмеження та результати, які маємо на сьогодні.
«Вся енергосистема України зараз працює на балансування. Керує цим процесом НЕК «Укренерго», яка повідомляє про введення певних обмежень по країні. Відповідно до цих команд, вводяться ті чи інші графіки обмежень споживання або потужності електричної енергії. Виконуються заходи щодо самостійного зменшення споживання, економії чи раціонального використання в години піка. Це стосується й освітлення об’єктів благоустрою вночі, підсвітки вивісок, будівель, ощадливого використання енергії під час руху міського транспорту, підсвітлення рекламних конструкцій чи інших.
Ми звертаємось, просимо, рекомендуємо нашим громадянам долучатись до цієї акції стабілізації енергосистеми: кожен може зменшити використання у пікові часи. І зробити це самостійно, переглянувши чи підкоригувавши свій режим у часі. Я впевнений, що всі ці заходи нададуть допомогу загальній енергосистемі країни, і виведуть на стабільний рівень роботи.
Перші обмеження по області були введені 20 та 21 жовтня. Завдяки цьому було зекономлено понад 580 тисяч кВт-год та зменшено потужності на більше ніж 20 МВт. Це саме ті цифри, які доведені щодо зменшення оператором системи — «Укренерго». На ті дні, графіки призвели до потрібного результату, область зменшила споживання і ми справились із завданням», — розповів директор департаменту.
21 жовтня графіки містили перелік підприємств — основних споживачів електричної енергії в регіоні. Це передбачало самостійне, добровільне припинення споживання електричної енергії. Як розповів Антон Ігорович, у переліку були 60 великих промислових підприємств, які складають більшу частину споживання. Деякі підприємства йшли на зустріч, а іншим довелось пояснювати необхідність обмежень.
Щодо графіків погодинних чи стабілізаційних відключень, які були введенні 25 жовтня, то регіон також виконав завдання від «Укренерго». На 25 жовтня світло було відсутнє у понад 200 тисяч абонентів електричних мереж, які є побутовими споживачами по всій області. Та додатково у більше ніж 40 тисяч абонентів — юридичних осіб.
Рішення щодо тривалості цих відключень приймається виключно диспетчерською службою.
Як допомогти системі встояти
Існує два поняття дефіциту в енергетиці: потужності та енергії. Наразі в Україні тимчасовий дефіцит потужності, тобто система не має змоги покрити пікові години споживання. І навіть незначна на думку споживачів економія — призводить до потужних результатів. «Енергосистема за своєю природою дуже інерційна. Для неї відхилення у 2% або 5% – значний показник. Тому і економія в 5% споживання змінює ситуацію для збалансування енергосистеми в позитивну сторону. Економією нехтувати не можна. Якщо вона буде 10-15% або більше – це стане полегшенням, яке дозволить уникати примусових відключень споживачів. Але будь-яка економія, навіть відносно невелика, на 3-5%, все одно корисна для енергосистеми в цій ситуації» — розповів голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький в інтерв’ю РБК-Україна.
ДТЕК Одеські мережі надали графіки відключень, але частина користувачів помітила, що з погрішностями або суттєво, вимикання світла не відповідає запланованому. Це пов’язано з конкретною потребою в енергосистемі. «Укренерго» ставить задачу відповідно до чіткого моменту і потреби. Задача оператора розподільчих мереж — відключити потрібний обсяг навантаження, щоб збалансувати систему.
«Держава нам ставить завдання економити електроенергію, то ми маємо виконати його», — зазначив Антон Шалигайло.
Чи чекати на блекаут?
Блекаут — аварія чи пошкодження, яке призводить до порушення роботи енергосистеми. Це знеструмлення великих регіонів чи всієї країни. Саме балансування системи, якому зараз допомагають українці, і дозволить уникнути аварії.
«Потрібно оперативно усувати ті чи інші пошкодження. На це впливає наявність аварійного запасного обладнання та зовнішні чинники. Враховуємо, що у нас бойові дії, воєнний стан, агресія. Але так чи інакше будь-які аварійні ситуації відновлюються. Все залежить від оперативності та часу відновлення.
Найголовніше — швидко усувати та забезпечити життєдіяльність об’єктів важливої інфраструктури або населення в той час, коли буде відсутня певна послуга і ліквідуватиметься проблема. Всі важливі об’єкти інфраструктури забезпечені резервними джерелами живлення у вигляді генераторів, у наявності паливно-мастильні матеріали, які допоможуть тимчасово забезпечити ті ж самі лікарні чи помпові станції для підтримки живлення населених пунктів.
На часі опалювальний сезон. Ми в умовах війни, тому цей сезон значно відрізняється від усіх попередніх. Розуміємо всі ризики, прораховуємо сценарії розвитку подій, на випадки виведення з ладу того чи іншого енергетичного чи інфраструктурного об’єкта. Ми готуємось. Ще ніколи не були так згуртовані та мобілізовані. Знаю, вірю, що все буде добре з теплом у оселях, адже разом йдемо до перемоги», — розповів Антон Шалигайло.
Ракетні удари по об’єктах енергетичної інфраструктури — черговий виклик для українців. Об’єднавши зусилля з енергетиками та військовими, маємо змогу уникнути колапсу та протистояти терористичному шантажу окупантів. Поки що ситуація складна і потрібно дотримуватись правил економного споживання електроенергії.
Війна
Пам’яті лейтенанта Тараса Дяківа
Він віддав своє життя, захищаючи Україну та кожного з нас від ворога
Тарас народився 1984 року в селищі Вигода Долинського району Івано-Франківської області, був наймолодшою дитиною в сім’ї. У школі захоплювався фізкультурою — любив біг і фізичні вправи, відвідував туристичний гурток, учасники якого щоліта ходили у походи з наметами. Брав участь у змаганнях обласного та всеукраїнського рівнів, а ще дуже любив читати: рідні згадують, як хлопця вже у п’ять років можна було побачити з газетою.
Ще одним із захоплень Тараса була техніка і все, що з нею пов’язано. Коли в нього з’явився перший комп’ютер, він вивчив усі його складові.
У 2001-2006 роках навчався у Національному університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю «Фінанси». У 2004 році їздив до Києва на Помаранчеву революцію попри ризик бути виключеним з університету через можливу затримку із захистом диплома. Декілька тижнів жив із хлопцями в наметах, а батьки навіть не здогадувалися про це.

У 2013 році Тарас брав участь вже у Революції гідності, був одним з ініціаторів протестів проти влади. Разом із друзями-однодумцями організовував автопробіги для висловлення своєї позиції. Завжди був патріотом України, стежив за новинами, був у курсі всіх подій.
Після закінчення університету ще рік працював у Львові, а потім повернувся до рідного селища. Спочатку обіймав посаду декларанта, а згодом — менеджера з постачання на підприємстві «Уніплит».
«Згадую з посмішкою, як він зранку їхав на роботу і слухав класичну музику, а коли повертався додому — рок. Крім музики, любив слухати різні відео й подкасти, аудіокнижки. Хто знав Тараса, той може підтвердити, що він завжди ходив із навушниками і щось слухав», – ділиться спогадами дружина Мар’яна.

Чоловік дбав про довкілля: часто разом із друзями організовувалися та збирали сміття, яке згодом вивозили. У машині завжди мав сміттєвий пакет на випадок, якщо потрібно буде щось прибрати.
Дружина розповіла, що з Тарасом вони познайомилися влітку 2010 року. Будучи студенткою, разом із дівчатами написали проєкт, який отримав фінансування. За ці кошти організували літній табір із наметами для дітей, що проходив у селищі Вигода. Тарас із друзями допомагав переносити речі й розкладати намети. Так усе й почалося: стосунки на відстані, телефонні розмови, довгоочікувані зустрічі й різні приємні моменти. Закохані одружилися восени 2017 року, а у 2019 році народився їхній синочок, про якого вони мріяли й чекали.
«Тарас завжди був терплячим із сином, усе пояснював, бо в дитини завжди купа запитань: “А чого? Нащо? Для чого?”. Проводив із ним багато часу: часто вони каталися на велосипедах, разом складали мікросхеми, щось паяли, дивилися на зірки в телескоп. На будь-яке питання Тарас завжди знаходив відповідь і все пояснював. Був строгим, але водночас люблячим батьком. Бо час із татом завжди інший, ніж із мамою», – розповідає Мар’яна.

Дружина також розповіла, що Тарас захоплювався переглядом фантастичних фільмів. Деякі міг переглядати по кілька разів. Одним із найулюбленіших був «Інтерстеллар». Завжди шукав щось нове й цікаве для перегляду. Вечори вони часто проводили разом за фільмом чи серіалом.
У 2010 році разом із братом та ще двома колегами започаткував власну справу — займався експортом дров за кордон. Розпочинали все з нуля, декілька разів змінювали місце виробництва, стикалися з різними перешкодами. Робота поєднувалася з поїздками за кордон: він відвідав багато країн, звідки залишилося чимало яскравих спогадів і світлин. Добре знав англійську мову.

Згодом вирішив здійснити ще одну мрію — почати програмувати. Тарас пройшов курси в Mate academy, вивчив мову програмування Python. Почав працювати у компанії «Blago» в Івано-Франківську.
У квітні 2024 року Тарас був призваний за мобілізацією до ЗСУ. Пройшов базову загальновійськову підготовку, згодом закінчив навчання у Військовій академії в Одесі за програмою підготовки осіб рядового, сержантського та старшинського складу. Йому було присвоєно військове звання «молодший лейтенант». Служив у 421-му окремому батальйоні безпілотних систем. Виконував бойові завдання на Донецькому, Сумському та Курському напрямках. У 2025 році отримав звання «лейтенант». Був командиром 2-го взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 2-ї роти ударних безпілотних авіаційних комплексів.
12 вересня 2025 року Тарас Дяків загинув внаслідок влучання ударного БпЛА по місцю розташування особового складу в Сумській області. Поховали Героя 19 вересня у рідному селищі Вигода.
На сторінці полеглого Героя однокласники написали: «Сьогодні наш клас прощається з Тарасом Дяківим. Серце стискається від болю, бо ми втратили не просто однокласника, а справжню, щиру людину, яка завжди вміла підтримати».
У Тараса залишилися дружина, син, мати, брат і сестра.

За мужність, самовідданість і відвагу під час захисту України Указом Президента від 21 листопада 2025 року лейтенанта Дяківа Тараса Васильовича нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
Герої не вмирають. Вони живуть у нашій пам’яті та в перемозі, за яку віддали життя.
Мар’яна Рабченюк
Фото надані дружиною
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Війна
Найгарячіші сьогодні Костянтинівський, Покровський та Гуляйпільський напрямки, на фронті
Російська армія від початку доби 53 рази атакувала позиції українських оборонців, найбільше боїв на Костянтинівському, Покровському та Гуляйпільському напрямках.
Як передає Укрінформ, про це ідеться у повідомленні Генерального штабу Збройних сил України у Фейсбуці про ситуацію станом на 16:00 неділі, 8 березня.
Війська РФ обстріляли прикордонні Безсалівку, Кучерівку, Бруски, Рогізне, Уланове, Василівське, Будки, Ходине, Прогрес, Старикове, Бачівськ Сумської області та Ясну Поляну у Чернігівській області.
На Північно-Слобожанському і Курському напрямках ворог завдав одного авіаційного удару, скинувши дві керовані бомби, здійснив 73 обстріли населених пунктів та позицій українських військ, зокрема два – із реактивних систем залпового вогню.
На Південно-Слобожанському напрямку російські загарбники атакували позиції українських оборонців в бік Зибиного. Боєзіткнення ще триває.
На Куп’янському напрямку українські оборонці відбили дві атаки росіян в бік Курилівки.
На Лиманському напрямку Сили оборони відбили три спроби загарбників просунутися в бік населених пунктів Ставки, Дробишеве та Лиман.
На Слов’янському напрямку війська РФ атакували три рази, в районі Закітного та Платонівки, одне боєзіткнення триває.
На Краматорському напрямку росіяни атакували у районі Никифорівки, бій ще триває.
На Костянтинівському напрямку російські загарбники здійснили 14 наступальних дій в районах Плещіївки, Іванопілля, Щербинівки, Русиного Яру, Софіївки та у бік Костянтинівки, Іллінівки, Новопавлівки.
На Покровському напрямку з початку доби росіяни 13 разів намагалися потіснити українських воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Шахове, Мирноград, Родинське, Гришине, Котлине, Удачне, Молодецьке. Одна атака триває.
На Олександрівському напрямку ворог двічі наступав у районах населених пунктів Тернове, Злагода. Зазнали авіаударів росіян Підгаврилівка, Гаврилівка, Олександроград, Покровське, Писанці.
На Гуляйпільському напрямку відбулося 13 атак у районі Мирного та у бік Залізничного, Гіркого, Святопетрівки. Сили оборони стримують натиск, уже відбили 12 атак. Ворог завдав авіаударів по районах населених пунктів Воздвижівка, Верхня Терса, Копані, Загірне, Гуляйпільське, Чарівне.
На Оріхівському напрямку відбулося одне боєзіткнення неподалік Степногірська. Авіаударів зазнали Комишуваха та Оріхів.
На Придніпровському напрямку українські підрозділи відбили одну російську атаку у бік Антонівського мосту.
На інших напрямках суттєвих змін в обстановці не зафіксовано.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що на півдні Силам оборони вдалося відновити контроль над територією у 400-435 кілометрів і у такий спосіб зірвати плани віськ РФ щодо весняного наступу на цьому напрямку.
Фото: Генштаб ЗСУ
Війна
РФ не може відновити позиції, які раніше займала поблизу Куп’янська
Росіяни не можуть відновити позиції не лише у самому Куп’янську, які вони раніше займали, а й біля міста.
Про це начальник управління комунікації Угруповання Об’єднаних сил Віктор Трегубов повідомив у телеефірі, передає Укрінформ.
“Намагаються лізти, інфільтруватися малими групами, намагаються проводити, в тому числі, і мінування. Але на Куп’янщині вони не можуть поки що навіть відновити якісь позиції – не те що в самому місті, а довкола міста, які вони раніше займали. (Там росіяни – ред.) проводять доволі-таки активні дії. На Куп’янщині відбувається активна спроба заміни особового складу, але не щастить їм саме на тому напрямку конкретно”, – сказав він.
Відповідаючи на запитання, чи залишаються ще у Куп’янську ворожі угруповання, речник зазначив, що за останню добу було зафіксовано 10 унікальних позивних.
“Множимо десь на два і розуміємо, скільки їх там зараз залишилось, безпосередньо на тому п’ятачку, на якому вони зараз сидять. Ну, хай досиджують собі. За минулу добу один точно загинув, це те, що безпосередньо було зафіксовано. Але десь там вибуває по одному, по два на день”, – зазначив Трегубов.
Говорячи про ситуацію у Вовчанську і довкола міста, він поінформував, що росіяни справді намагаються активно обходити українські позиції.
“Нагадаю, українські позиції якраз у південно-східній частині, і вони намагаються просто фланговими маневрами їх обійти та змусити просто відступити з міста (українських захисників – ред.) тощо. Не виходить, тактика зрозуміла, очевидна, але станом на зараз не виходить”, – сказав речник.
Трегубов пояснив, що тиск саме на Вовчанському напрямку є неприємним, у тому числі тому, що (сформувалася – ред.) не дуже зручна конфігурація для оборони: росіян багато, до кордону близько, позиції українців не дуже зручні тощо.
“Очевидно, що від міста залишилися самі руїни, тож позиції тримати на руїнах не так зручно, як тримати позиції у більш-менш сталих, стабільних будівлях. Але що поробиш, це війна. Вовчанську потрібно подякувати хоча б за те, скільки в ньому стримували ворога і яку кількість ворога в ньому перемололи”, – сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, Трегубов заявив, що без Starlink ворогу для наступу бракує технологій.
Фото Укрінформу можна купити .
-
Війна1 тиждень agoВідстрочка від мобілізації для звільнених з полону
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна отримала три потужних трансформатори від японського агентства JICA
-
Одеса1 тиждень agoЛіцензія на Patriot для України: позиція США
-
Відбудова1 тиждень agoНа відбудові Трипільської ТЕС викрили розкрадання понад 50 мільйонів
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одеському зоопарку традиційно оголосили конкурс «Пара року-2026» (фото)
-
Одеса1 тиждень agoУкраїна створює нову модель війни — заява Курта Волкера
-
Суспільство1 тиждень agoЛісовий презентував проєкт «КРОК» для дітей з порушенням інтелектуального розвитку
-
Політика1 тиждень agoУ Нідерландах пройде міжурядова конференція щодо підтримки Україні на шляху євроінтеграції