Connect with us

Війна

Об’єкти енергетичної інфраструктури: поточна ситуація, відключення, блекаут. Про ситуацію в Одесі розповів Антон Шалигайло

Published

on

Про стійкість української енергосистеми говорить той факт, що лише на двохсоті дні повномасштабної війни громадяни відчули складнощі з електрикою. Наразі в Одесі тривають погодинні відключення, які НЕК «Укренерго» відновлює та скасовує. Це означає, що не лише енергетики та рятувальники відповідальні за порятунок системи, а й кожен свідомий українець. Пояснюємо теперішню ситуацію, плани та можливі варіанти подій.

Загальна енергосистема країни

Система складається з об’єктів вироблення електроенергії та інфраструктури, яка її вже постачає. За період з 24 лютого по 24 жовтня росіяни 85 разів били по цих об’єктах. На початку вторгнення окупанти “травмували” окремі об’єкти, здебільшого генерації енергії, а у жовтні — обидві складові системи. Найбільше постраждала Донецька, Сумська, Дніпропетровська області. 

Ілюстрація: Офіс генерального прокурора

Як зазначив генеральний прокурор, Андрій Костін: «Це політика знищення українців через створення умов, непридатних для життя. З наближенням зими російське керівництво свідомо позбавляє людей базових речей: води, електрики, тепла. Так само як свідомо прирікало на голодну смерть під час Голодомору 1932-1933 років. Це — тероризм і воєнний злочин».

Неможливо назвати точний відсоток пошкоджень об’єктів енергетичної інфраструктури, адже ситуація щогодинно змінюється, як з боку відновлення, так і пошкодження. Однозначно можемо констатувати, що стан потребує стабілізації. 

Скільки енергії зекономили одесити

Директор Департаменту систем життєзабезпечення та енергоефективності Одеської ОВА, Антон Шалигайло, розповів «Дайджесту Одеси», про введені обмеження та результати, які маємо на сьогодні.

«Вся енергосистема України зараз працює на балансування. Керує цим процесом НЕК «Укренерго», яка повідомляє про введення певних обмежень по країні. Відповідно до цих команд, вводяться ті чи інші графіки обмежень споживання або потужності електричної енергії. Виконуються заходи щодо самостійного зменшення споживання, економії чи раціонального використання в години піка. Це стосується й освітлення об’єктів благоустрою вночі, підсвітки вивісок, будівель, ощадливого використання енергії під час руху міського транспорту, підсвітлення рекламних конструкцій чи інших. 

Ми звертаємось, просимо, рекомендуємо нашим громадянам долучатись до цієї акції стабілізації енергосистеми: кожен може зменшити використання у пікові часи.  І зробити це самостійно, переглянувши чи підкоригувавши свій режим у часі. Я впевнений, що всі ці заходи нададуть допомогу загальній енергосистемі країни, і виведуть на стабільний рівень роботи. 

Перші обмеження по області були введені 20 та 21 жовтня. Завдяки цьому було зекономлено понад 580 тисяч кВт-год та зменшено потужності на більше ніж 20 МВт. Це саме ті цифри, які доведені щодо зменшення оператором системи — «Укренерго».  На ті дні, графіки призвели до потрібного результату, область зменшила споживання і ми справились із завданням», — розповів директор департаменту.

21 жовтня графіки містили перелік підприємств — основних споживачів електричної енергії в регіоні. Це передбачало самостійне, добровільне припинення споживання електричної енергії. Як розповів Антон Ігорович, у переліку були 60 великих промислових підприємств, які складають більшу частину споживання. Деякі підприємства йшли на зустріч, а іншим довелось пояснювати необхідність обмежень. 

Щодо графіків погодинних чи стабілізаційних відключень, які були введенні 25 жовтня, то регіон також виконав завдання від «Укренерго». На 25 жовтня світло було відсутнє у понад 200 тисяч абонентів електричних мереж, які є побутовими споживачами по всій області. Та додатково у більше ніж 40 тисяч абонентів — юридичних осіб. 

Рішення щодо тривалості цих відключень приймається виключно диспетчерською службою.

Як допомогти системі встояти

Існує два поняття дефіциту в енергетиці: потужності та енергії. Наразі в Україні тимчасовий дефіцит потужності, тобто система не має змоги покрити пікові години споживання. І навіть незначна на думку споживачів економія —  призводить до потужних результатів. «Енергосистема за своєю природою дуже інерційна. Для неї відхилення у 2% або 5% – значний показник. Тому і економія в 5% споживання змінює ситуацію для збалансування енергосистеми в позитивну сторону. Економією нехтувати не можна. Якщо вона буде 10-15% або більше – це стане полегшенням, яке дозволить уникати примусових відключень споживачів. Але будь-яка економія, навіть відносно невелика, на 3-5%, все одно корисна для енергосистеми в цій ситуації» — розповів голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький в інтерв’ю РБК-Україна. 

ДТЕК Одеські мережі надали графіки відключень, але частина користувачів помітила, що з погрішностями або суттєво, вимикання світла не відповідає запланованому. Це пов’язано з конкретною потребою в енергосистемі. «Укренерго» ставить задачу відповідно до чіткого моменту і потреби. Задача оператора розподільчих мереж — відключити потрібний обсяг навантаження, щоб збалансувати систему.

«Держава нам ставить завдання економити електроенергію, то ми маємо виконати його», — зазначив Антон Шалигайло. 

Чи чекати на блекаут? 

Блекаут — аварія чи пошкодження, яке призводить до порушення роботи енергосистеми. Це знеструмлення великих регіонів чи всієї країни. Саме балансування системи, якому зараз допомагають українці, і дозволить уникнути аварії. 

«Потрібно оперативно усувати ті чи інші пошкодження. На це впливає наявність аварійного запасного обладнання та зовнішні чинники. Враховуємо, що у нас бойові дії, воєнний стан, агресія. Але так чи інакше будь-які аварійні ситуації відновлюються. Все залежить від оперативності та часу відновлення. 

Найголовніше — швидко усувати та забезпечити життєдіяльність об’єктів важливої інфраструктури або населення в той час, коли буде відсутня певна послуга і ліквідуватиметься проблема. Всі важливі об’єкти інфраструктури забезпечені резервними джерелами живлення у вигляді генераторів, у наявності паливно-мастильні матеріали, які допоможуть тимчасово забезпечити ті ж самі лікарні чи помпові станції для підтримки живлення населених пунктів. 

Фото: Деловая Одесса

На часі опалювальний сезон. Ми в умовах війни, тому цей сезон значно відрізняється від усіх попередніх. Розуміємо всі ризики, прораховуємо сценарії розвитку подій, на випадки виведення з ладу того чи іншого енергетичного чи інфраструктурного об’єкта. Ми готуємось. Ще ніколи не були так згуртовані та мобілізовані. Знаю, вірю, що все буде добре з теплом у оселях, адже разом йдемо до перемоги», — розповів Антон Шалигайло.  

Ракетні удари по об’єктах енергетичної інфраструктури — черговий виклик для українців. Об’єднавши зусилля з енергетиками та військовими, маємо змогу уникнути колапсу та протистояти терористичному шантажу окупантів. Поки що ситуація складна і потрібно дотримуватись правил економного споживання електроенергії.

Війна

у Генштабі розповіли про «гарячий» липень

Published

on

У липні цього року на фронті відбулося майже 8 тис. бойових зіткнень. Також за липень ворог застосував понад 8,3 тис. КАБів.

Про це з посиланням на дані Генерального штабу Збройних сил України повідомляє Міністерство оборони, передає Укрінформ.

“У липні на фронті зберігалась висока інтенсивність бойових дій. За інформацією Генштабу ЗСУ, минулого місяця було зафіксовано 7 922 бойових зіткнення. Тобто в середньому щодоби відбувалося понад 250 боїв. Для порівняння, у червні було зафіксовано 7 316 бойових зіткнень. За липень ворог здійснив майже 97 000 обстрілів, зокрема понад 1 300 – з РСЗВ”, – йдеться у повідомленні.

Також у липні ворог застосував найбільшу кількість КАБів за весь час – понад 8 300 авіаційних бомб, оснащених універсальними модулями планування і корекції. Для порівняння, у червні ворожа авіація скинула 8 266 КАБів.

Читайте також: У липні ворог захопив більше території, ніж звільнили Сили оборониDeepState

Як повідомляв Укрінформ, на фронті минулої доби, 3 серпня, були зафіксовані 226 бойових зіткнень Сил оборони України з російськими загарбниками.

Фото: 23 окрема механізована бригада



Джерело

Continue Reading

Війна

Драпатий доручив перевірити 225-й окремий штурмовий полк після журналістського розслідування

Published

on


Головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий доручив Військовій службі правопорядку провести перевірку у 225-му окремому штурмовому полку після журналістського розслідування Анни Калюжної.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Детектор медіа з посиланням на журналістку Анну Калюжну, яка оприлюднила відповідну інформацію у Фейсбуці. За даними видання, служба перевірятиме імовірність віддавання злочинних наказів та випадки насильства у полку. У Головному управлінні комунікацій ЗСУ Калюжній сказали, що наразі «здійснюється детальний аналіз усіх фактів і документів».

«Недоторканих бути не повинно. У разі підтвердження фактів незаконних дій винні відповідатимуть згідно з чинним законодавством», – повідомили у Головному управлінні комунікацій ЗСУ.

За словами Калюжної, поки що це єдина офіційна реакція держави на її розслідування. Журналістка додала, що їй невідомо, щоб профільні правоохоронні органи відкривали кримінальне провадження за фактом свідчень у матеріалі.

Своєю чергою, Детектор медіа звернеться з офіційним запитом до Державного бюро розслідувань (ДБР), щоб з’ясувати, чи розслідують у відомстві задокументовані випадки.

Читайте також: У «Скелю» не набиратимуть новобранців доки триває перевірка Генштабу

Як повідомлялося, 30 липня Texty.org.ua опублікували розслідування Анни Калюжної про грубі порушення прав військових у 225-му полку, зокрема про незаконне утримання у так званих «ямах», побиття, прив’язування до «дерева правди» та погрози розстрілом.

Командир 225-го ОШП Олег Ширяєв заперечив наявність «ям» на базі полку та існування «загороджувальних загонів». Водночас він сказав, що йому відомо про випадок побиття, після якого причетних до порушення відсторонили.



Джерело

Continue Reading

Війна

Загрози наступу з Білорусі немає, Китай є одним зі стримуючих факторів

Published

on

Прямої загрози наступу з території Білорусі наразі немає, оскільки вступ білоруської армії у війну проти України був би для Мінська величезним ризиком, який там добре усвідомлюють.

Таку оцінку в ефірі Українського радіо висловив військовий оглядач Денис Попович.

За словами експерта, одним із стримуючих факторів є позиція Китаю, який має суттєвий вплив на білоруське керівництво.

«Китаю дуже невигідно, щоб Білорусь вступала в якісь конкретні активні бойові дії, оскільки тоді закривається шлях для китайських товарів в Європу. А китайцям дуже важливо зберегти торгові відносини з Європою», – наголосив Попович.

Коментуючи інформацію про формування в Білорусі нових десантно-штурмових бригад, зокрема поблизу Гомеля, за 40 км від українського кордону, оглядач зазначив, що це не створює реальної загрози наступу.

«За допомогою однієї бригади вони нічого на українському напрямку не зроблять. Якщо це бригада, то це може бути 2-3 тисячі особового складу. Але я б не сказав, що сам факт формування цієї бригади створює для нас ризики наступу білоруської армії на територію України. Я взагалі вважаю, що для білоруської армії, як такої, ув’язуватися у війну з Україною – це величезний ризик. І в Мінську це чудово розуміють», – пояснив він.

На думку Поповича, дії Мінська можуть бути спробою продемонструвати Кремлю удавану активність для відволікання українських сил.

«Це може бути певна реакція і демонстрація росіянам того, що от ми зміцнюємо свої сили, намагаємося вам допомогти, створюємо додаткову напругу на кордонах з Україною, а тому від нас відчепіться. Або це паліативний захід для того, щоб продемонструвати, що щось вони в цьому напрямку роблять, створюють напругу на кордонах, а відтак змушують нас реагувати і підтягувати туди додаткові війська, які б ми могли використати на інших напрямках», – припустив аналітик.

Загалом Попович вважає, що білоруська армія наразі не готова до ведення сучасної війни.

«У них немає сучасного бойового досвіду, який полягає в широкому використанні дронів. У них немає практики використання дронів, немає великого розуміння, як ці дрони застосовуються і немає широких можливостей для захисту від цих загроз для них. Тобто в них армія фактично радянського зразка і має радянські корені. На сьогоднішній день військова думка і військові можливості пішли вперед. Білоруси до цього не готові», – підсумував військовий оглядач.

Читайте також: У ДПСУ оцінили ризики створення в Білорусі десантно-штурмової групи поблизу українського кордону

Як повідомляв Укрінформ, Білорусь завершує будівництво доріг і бази для боєприпасів поблизу кордону з Україною.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.