Війна
Об’єкти енергетичної інфраструктури: поточна ситуація, відключення, блекаут. Про ситуацію в Одесі розповів Антон Шалигайло
Про стійкість української енергосистеми говорить той факт, що лише на двохсоті дні повномасштабної війни громадяни відчули складнощі з електрикою. Наразі в Одесі тривають погодинні відключення, які НЕК «Укренерго» відновлює та скасовує. Це означає, що не лише енергетики та рятувальники відповідальні за порятунок системи, а й кожен свідомий українець. Пояснюємо теперішню ситуацію, плани та можливі варіанти подій.
Загальна енергосистема країни
Система складається з об’єктів вироблення електроенергії та інфраструктури, яка її вже постачає. За період з 24 лютого по 24 жовтня росіяни 85 разів били по цих об’єктах. На початку вторгнення окупанти “травмували” окремі об’єкти, здебільшого генерації енергії, а у жовтні — обидві складові системи. Найбільше постраждала Донецька, Сумська, Дніпропетровська області.
Як зазначив генеральний прокурор, Андрій Костін: «Це політика знищення українців через створення умов, непридатних для життя. З наближенням зими російське керівництво свідомо позбавляє людей базових речей: води, електрики, тепла. Так само як свідомо прирікало на голодну смерть під час Голодомору 1932-1933 років. Це — тероризм і воєнний злочин».
Неможливо назвати точний відсоток пошкоджень об’єктів енергетичної інфраструктури, адже ситуація щогодинно змінюється, як з боку відновлення, так і пошкодження. Однозначно можемо констатувати, що стан потребує стабілізації.
Скільки енергії зекономили одесити
Директор Департаменту систем життєзабезпечення та енергоефективності Одеської ОВА, Антон Шалигайло, розповів «Дайджесту Одеси», про введені обмеження та результати, які маємо на сьогодні.
«Вся енергосистема України зараз працює на балансування. Керує цим процесом НЕК «Укренерго», яка повідомляє про введення певних обмежень по країні. Відповідно до цих команд, вводяться ті чи інші графіки обмежень споживання або потужності електричної енергії. Виконуються заходи щодо самостійного зменшення споживання, економії чи раціонального використання в години піка. Це стосується й освітлення об’єктів благоустрою вночі, підсвітки вивісок, будівель, ощадливого використання енергії під час руху міського транспорту, підсвітлення рекламних конструкцій чи інших.
Ми звертаємось, просимо, рекомендуємо нашим громадянам долучатись до цієї акції стабілізації енергосистеми: кожен може зменшити використання у пікові часи. І зробити це самостійно, переглянувши чи підкоригувавши свій режим у часі. Я впевнений, що всі ці заходи нададуть допомогу загальній енергосистемі країни, і виведуть на стабільний рівень роботи.
Перші обмеження по області були введені 20 та 21 жовтня. Завдяки цьому було зекономлено понад 580 тисяч кВт-год та зменшено потужності на більше ніж 20 МВт. Це саме ті цифри, які доведені щодо зменшення оператором системи — «Укренерго». На ті дні, графіки призвели до потрібного результату, область зменшила споживання і ми справились із завданням», — розповів директор департаменту.
21 жовтня графіки містили перелік підприємств — основних споживачів електричної енергії в регіоні. Це передбачало самостійне, добровільне припинення споживання електричної енергії. Як розповів Антон Ігорович, у переліку були 60 великих промислових підприємств, які складають більшу частину споживання. Деякі підприємства йшли на зустріч, а іншим довелось пояснювати необхідність обмежень.
Щодо графіків погодинних чи стабілізаційних відключень, які були введенні 25 жовтня, то регіон також виконав завдання від «Укренерго». На 25 жовтня світло було відсутнє у понад 200 тисяч абонентів електричних мереж, які є побутовими споживачами по всій області. Та додатково у більше ніж 40 тисяч абонентів — юридичних осіб.
Рішення щодо тривалості цих відключень приймається виключно диспетчерською службою.
Як допомогти системі встояти
Існує два поняття дефіциту в енергетиці: потужності та енергії. Наразі в Україні тимчасовий дефіцит потужності, тобто система не має змоги покрити пікові години споживання. І навіть незначна на думку споживачів економія — призводить до потужних результатів. «Енергосистема за своєю природою дуже інерційна. Для неї відхилення у 2% або 5% – значний показник. Тому і економія в 5% споживання змінює ситуацію для збалансування енергосистеми в позитивну сторону. Економією нехтувати не можна. Якщо вона буде 10-15% або більше – це стане полегшенням, яке дозволить уникати примусових відключень споживачів. Але будь-яка економія, навіть відносно невелика, на 3-5%, все одно корисна для енергосистеми в цій ситуації» — розповів голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький в інтерв’ю РБК-Україна.
ДТЕК Одеські мережі надали графіки відключень, але частина користувачів помітила, що з погрішностями або суттєво, вимикання світла не відповідає запланованому. Це пов’язано з конкретною потребою в енергосистемі. «Укренерго» ставить задачу відповідно до чіткого моменту і потреби. Задача оператора розподільчих мереж — відключити потрібний обсяг навантаження, щоб збалансувати систему.
«Держава нам ставить завдання економити електроенергію, то ми маємо виконати його», — зазначив Антон Шалигайло.
Чи чекати на блекаут?
Блекаут — аварія чи пошкодження, яке призводить до порушення роботи енергосистеми. Це знеструмлення великих регіонів чи всієї країни. Саме балансування системи, якому зараз допомагають українці, і дозволить уникнути аварії.
«Потрібно оперативно усувати ті чи інші пошкодження. На це впливає наявність аварійного запасного обладнання та зовнішні чинники. Враховуємо, що у нас бойові дії, воєнний стан, агресія. Але так чи інакше будь-які аварійні ситуації відновлюються. Все залежить від оперативності та часу відновлення.
Найголовніше — швидко усувати та забезпечити життєдіяльність об’єктів важливої інфраструктури або населення в той час, коли буде відсутня певна послуга і ліквідуватиметься проблема. Всі важливі об’єкти інфраструктури забезпечені резервними джерелами живлення у вигляді генераторів, у наявності паливно-мастильні матеріали, які допоможуть тимчасово забезпечити ті ж самі лікарні чи помпові станції для підтримки живлення населених пунктів.
На часі опалювальний сезон. Ми в умовах війни, тому цей сезон значно відрізняється від усіх попередніх. Розуміємо всі ризики, прораховуємо сценарії розвитку подій, на випадки виведення з ладу того чи іншого енергетичного чи інфраструктурного об’єкта. Ми готуємось. Ще ніколи не були так згуртовані та мобілізовані. Знаю, вірю, що все буде добре з теплом у оселях, адже разом йдемо до перемоги», — розповів Антон Шалигайло.
Ракетні удари по об’єктах енергетичної інфраструктури — черговий виклик для українців. Об’єднавши зусилля з енергетиками та військовими, маємо змогу уникнути колапсу та протистояти терористичному шантажу окупантів. Поки що ситуація складна і потрібно дотримуватись правил економного споживання електроенергії.
Війна
У Києві та низці областей оголошували повітряну тривогу через загрозу російських БПЛА
У Києві та низці областей оголошували повітряну тривогу через загрозу російських безпілотників.
Як передає Укрінформ, Повітряні сили Збройних сил України повідомили у Телеграмі: “БПЛА на півночі Київщини, рухається над Київським водосховищем у напрямку столиці”.
Пізніше оголосили відбій загрози, про це свідчить Мапа тривог.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок масованої російської атаки 24 травня пошкоджені близько 300 обʼєктів, зокрема майже 150 житлових будинків.
У лікарнях Києва перебуває 21 постраждалий, з них двоє дітей. Усього в Києві постраждали 87 людей. Двоє людей загинули.
Війна
Ударом по Києву Путін намагався приховати приниження після параду та невдач на фронті
Масований удар по Києву в ніч на 24 травня, імовірно, став спробою очільника РФ Володимира Путіна приховати приниження після параду у Москві 9 травня та невдач на фронті.
Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), передає Укрінформ.
«Раніше Кремль погрожував завдати удару по «центрах ухвалення рішень» у Києві, зокрема за допомогою ракети «Орєшнік», якщо українські сили завдадуть удару по російських урочистостях з нагоди Дня перемоги, чого Україна не зробила. Кремль погрожував застосувати ракети «Орєшнік» у дні, що передували Дню перемоги, ймовірно, з метою приховати слабкість Росії та її нездатність надійно захистити значну частину російського повітряного простору від ударів України по глибокому тилу», – зазначають в ISW.
Аналітики інституту розцінили російську атаку по Києву як частину постійних зусиль очільника РФ Путіна, спрямованих на те, щоб «стерти приниження», якого він зазнав під час параду 9 травня. В ISW додали, що Путін ударами по українській столиці намагається продемонструвати «силу» після параду, який зазнав широкої критики.
«Російський удар повністю порушує дух триденного припинення вогню на День перемоги, якого дотримувалася Україна, та демонструє недотримання Путіним будь-яких угод, які не є переважно вигідними для нього», – підкреслили аналітики.
Водночас російські Z-воєнкори назвали ці удари «символічними» і зазначили, що вони відбуваються на тлі невдач РФ на фронті, йдеться у звіті. Окрім цього, вони різко розкритикували удари 24 травня як дорогі, але не корисні з військової точки зору, а також зазначили, що удар «Орєшніка» по Білій Церкві не мав чіткої та військово значущої цілі.
«Російські війська демонструють низьку ефективність на полі бою і не спроможні досягти оперативно значущих успіхів у поточній весняно-літній кампанії 2026 року, тоді як українські сили продовжують контратакувати та завдавати комплексних ударів по російських цілях середньої дальності та в глибокому тилу РФ. Російське військове керівництво, можливо, завдало удару по місту Київ у марній спробі відволікти увагу від невдач Росії на полі бою та продемонструвати силу і потужність як для внутрішньої, так і для міжнародної аудиторії», – наголосили в ISW.
У звіті підкреслюється, що російські війська дедалі частіше використовують масовані удари дронами типу Shahed, щоб придушити українську протиповітряну оборону та підвищити успішність ракетних ударів на тлі високого рівня перехоплення дронів українською ППО.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 24 травня російські війська масовано атакували Україну безпілотниками, ракетами повітряного, морського та наземного базування, застосували загалом 690 засобів повітряного нападу. Основним напрямком удару був Київ.
Начальник управління комунікацій Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат поінформував, що Росія завдала удару ракетою типу «Орєшнік» по району Білої Церкви Київської області, пуск здійснено з полігону Капустін Яр.
Унаслідок російської атаки по Україні постраждали загалом близько сотні людей, четверо загинули.
Війна
Росіяни у цій атаці робили ставку на масовість, а не на ефективність
Російські війська, здійснюючи повітряну атаку 24 травня, робили ставку на масовість, а не на ефективність.
Як передає Укрінформ, це зауважив радник міністра оборони Сергій “Флеш” Бескрестнов у Фейсбуці.
За словами Бескрестнова, “основну частину збитків знову завдали ракети. На жаль, ракет було занадто багато для наших ресурсів ППО”.
Що стосується “Шахедів”, зауважив він, Сили оборони України продемонстрували кращі показники, ніж у середньому за півріччя.
“Цього разу частка перехоплювачів вже склала понад 40% від усіх збитих “Шахедів”. Позитивна динаміка роботи Міністерства оборони та Сил оборони України за останні 4 місяці очевидна”, – зазначив Бескрестнов.
Він поінформував, що “Шахеди” цього разу, як і минулого, використовували тактику масованої атаки, залітаючи одними маршрутами, намагаючись перевантажити ППО.
За словами Бескрестнова, реактивні “Шахеди” у невеликій кількості намагалися атакувати Київ з півночі, при цьому застосовувалися як “Герань-3”, так і “Герань-4”.
“Шахедів” з керуванням було мало, у цій атаці ворог робив ставку на масовість, а не на ефективність”, – зазначив Бескрестнов.
Він зауважив що “спроб керувати “Шахедами” з РБ цього разу не фіксувалося. Висновки робити зарано. Можливо тому, що весь удар був на Київ, а не на західну частину України, як минулого разу”.
На переконання Бескрестнова, “цілі в Києві були обрані противником лише як привід для удару по місту. Наприклад завод на Лук’янівці, де за роки війни ракетами вже давно рознесли все, що можна було, або територія командування сухопутних військ, де з першого дня війни нікого немає, як і на всіх подібних об’єктах Києва”.
“Нічого технологічно чи тактично нового для себе в цій атаці я не побачив”, – заявив Бескрестнов.
Як повідомляв Укрінформ, начальник управління комунікацій Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат заявив, що винищувачі F-16 непогано попрацювали під час відбиття повітряної масованої атаки росіян 24 травня.
-
Відбудова1 тиждень agoВ Одесі відремонтували корпус Єврейської лікарні
-
Події1 тиждень agoНацбанк випустив дві пам’ятні монети на честь митців Розстріляного відродження
-
Усі новини1 тиждень agoУлюблені фільми і серіали мільярдерів: 16 стрічок, які варто побачити
-
Війна1 тиждень agoвсі ракети Х-101 виготовлені цьогоріч і мають західні компоненти
-
Суспільство1 тиждень agoОдеську OnlyFans-блогерку засудили до 266 тисяч штрафів та податків Анонси
-
Політика5 днів agoРютте закликає до справедливішого розподілу підтримки України
-
Війна1 тиждень agoВійна в Україні — бойові дії можуть закінчитися за фінським сценарієм — JPMorgan Chase
-
Відбудова5 днів agoЗеленський обговорив із Маркаровою очікування від конференції з відновлення у Гданську