Connect with us

Війна

Олександр Жильцов про організацію молоді, ВПО, волонтерів в Одесі

Published

on

В умовах війни влада, волонтери та містяни не можуть співіснувати як три окремі групи. Комунікація та взаємодопомога дозволяють приходити з проблемою, а йти — з результатом. Багатьма організаційними питаннями з громадськими та волонтерськими спілками займається Департамент внутрішньої політики Одеської міської ради. “Дайджест Одеси” запитав у директора департаменту, Олександра Жильцова, що робили протягом місяців повномасштабної війни та які плани надалі.

Як відбувалась організація роботи у перші місяці після вторгнення? Чи була співпраця з волонтерами? 

Перший час, як і всім, було важко. Волонтерські організації активно рухались і ми долучились до роботи. Існує проблема: як на початку пандемії, так і після вторгнення було багато волонтерів, але не вдавалось зосередити їхню допомогу. Виходить, що одним військовим допомагає п’ять організацій, а іншим — ніхто, і такі ж умови у населення. 

Ми долучились до створення єдиної волонтерської бази з Петром Обуховим. Наш департамент зібрав великі активні волонтерські організації і ми обговорювали можливості підвищити ефективність їхньої роботи. Запропонували створення загальної бази, в якій буде зрозуміло, де людина отримує допомогу, що є у інших волонтерів. Ідея сподобалась, збільшились обсяги допомоги тим, хто цього потребує. З часом це дозволило окремим центрам сконцентруватись на якійсь чіткій ніші: їжа, чи  медикаменти, генератори і так далі. Ми багато спілкуємось, ділимось інформацією, потребами у певній допомозі. Якби подібна база була на початку, то могли б ефективніше поділити приготовану їжу, бо її було справді багато. Наприклад, зараз потрібні автоволонтери. Певна група людей не може приходити до центрів через проблеми зі здоров’ям, їм потрібно розвозити продуктові набори. Ось такі питання виникають, але зараз робота суттєво налагодилась. Коли у кожного своя ніша, стає спокійніше.   

Робота з молоддю: як пройшов Ярмарок вакансій, яких результатів дійшли? 

Як тільки з волонтерами стало врегульовано, ми знову приділили увагу молоді в місті. І, якщо одесити знають чи знайдуть до кого треба звертатися зі своїх питань, то внутрішно переміщені особи тут, як сліпі котята. Ми намагаємось максимальну увагу приділяти їм. 

Минулого тижня провели Молодіжну ярмарку вакансій, з посиленим напрямком стосовно гостей міста. Деякі з них волонтерять в центрах, якщо не мають роботи у місті, за це отримують додаткові набори чи іншу допомогу, залежить від можливостей. Наприклад, до організації ярмарку долучились переселенці з Маріуполя та Миколаєва. На заході було більш ніж 30 роботодавців, серед них: державні органи, навчальні заклади, торговельні мережі та багато інших компаній. І всі вони мають потребу у працівниках. Захід тривав три дні, завітало близько тисячі людей. Перший день був ознайомчим, а наступні два — тренінги, навчання, інформування про роботу та необхідні документи. 

Фото: Департамент внутрішньої політики ОМР

До речі, працює Міський центр зайнятості, де ВПО можуть дізнатись про вакансії і знайти собі роботу. Ми даємо інформацію, якщо є вільні місця, щоб брати людей на роботу і трохи допомогти. 

Чи працює Молодіжна рада?

Зараз Молодіжна рада діє у старому складі. Коли ми почали новий конкурс, зібрали документи, то почалась війна. Зараз зробимо тимчасову групу, запросимо декілька внутрішньо переміщених осіб. Так вони матимуть змогу ставити питання та говорити із владою. Це не просто молодь, а активні люди, які зі свого оточення отримають змогу доносити до нас інформацію. Скоро почнемо активно співпрацювати по тренінгах, навчанню, активному проведенню часу. 

Фото: Департамент внутрішньої політики ОМР

У нас є приміщення, з укриттям — муніципальні центри, де молодь зможе займатись безкоштовно, як міські секції. Орієнтовно: психолог, вивчення англійської, заняття з бойового мистецтва, йоги, різні творчі конкурси і таке інше. Намагаємось розвивати цей напрямок.

Гарний приклад у Вінниці: у них є муніципальний хаб. Вони вклали гроші з бюджету міста у сучасний хаб, де є комп’ютери, 3D-принтери, проєктори. Діють різні зони, можливе проведення конференцій, загалом є все необхідне для того, щоб молодь збиралась, спілкувалась, навчалась. Там можна і орендувати, за досить невеликі кошти приміщення, а цими грошима потім сплачують комунальні чи інші потреби. Створення муніципального хабу було нашою основною метою до війни. 

Які проблеми виникають при спілкуванні з громадськими організаціями? 

Зараз, коли спілкуємось з громадськістю в місті, то бачимо колосальні результати. Зазвичай комунікації заважають ті чи інші ставлення стосовно міської влади, тому на початку діалогів всі напружені. А вже після першої, другої зустрічей, коли присутня співпраця та адекватний діалог, робота рухається. Перші етапи зазвичай важко, тому що люди приходять з конфліктом, а виходять з результатом — усуненням проблеми.

Загалом Департамент завжди комунікував з міськими громадськими організаціями усіх типів. Ми погоджували проведення масових заходів, мітингів у Одесі, надавали інформацію до Поліції, для забезпечення громадського порядку. Частина нашого невеликого Департаменту виїхала на початку вторгнення, але здебільшого повернулись. Багато хто відчув, що в інших країнах не так казково, як здавалось, коли були там туристами. Відчули побут і захотіли повернутись додому. На жаль, триває війна, але це об’єднало українців в любові як до своїх міст, так і країни. 

Ми хотіли зробити якийсь вклад, тому почали чергувати. Була створена ініціатива при Муніципальній варті — добровольчий загін, який буде займатись охороною громадського порядку чи комунального майна. Ми за це гроші не отримуємо. Наша мотивація в тому, що у військових є багато завдань, знаходитись в якихось пунктах і охороняти склади — не їхній рівень. Тому є люди, які добровільно виходять на охорону громадського порядку і приміщень, щоб у військових була можливість виконувати важливіші функції. Робота проста і ми можемо її виконувати. Таким чином допомагаємо. 

Нагадаємо чим займаються одеські комунальники.

Війна

Удар по поїзду на Харківщині — Укрзалізниця оголосила про обмеження сполучень

Published

on


Після російського обстрілу потяга “Барвінкове — Львів — Чоп” у Харківській області “Укрзалізниця” тимчасово обмежила низку сполучень в регіоні. Деякі прям далекі сполучення замінили стикувальними рейсами з електричками.

Про додаткові безпекові обмеження після удару по поїзду в Харківській області повідомили в пресцентрі АТ “Укрзалізниця”. В компанії зазначили, що росіяни посилили удари по українській залізниці, зокрема по рухомому складу.

“Укрзалізниця” у зв’язку зі зростанням небезпеки обстрілів поїздів ухвалила такі рішення:

  • тимчасово обмежується низка сполучень, зокрема в Харківській області (стикувальні рейси до пунктів призначення при цьому організовують автобусні перевізники, а пасажирів будуть інформувати окремо);
  • стикувальними з приміськими електричками замінюють деякі прямі далекі рейси (про ці зміни також окремо повідомлять пасажирів);
  • на деяких ділянках з підвищеною ворожою активністю, зокрема у прифронтових регіонах, запроваджується особливий режим руху: через це можливі позапланові зупинки та затримки руху поїздів, зокрема, з Харківської, Сумської, Запорізької та Херсонської областей.

“Вчасність і швидкість важливі для нас, але немає нічого важливішого за безпеку. Тож просимо не планувати пересадки “впритул” і закладати додатковий час на можливі затримки з міркувань безпеки”, — звернулися в “Укрзалізниці” до українців.



“Укрзалізниця” оголосила про тимчасове обмеження низки сполучень

Фото: скриншот

Удар по поїзду на Харківщині: що відомо

Про те, що Росія вдарила трьома “Шахедами” по пасажирському поїзду в Харківській області, повідомив ввечері 27 січня голова Харківської ОВА Олег Синєгубов. Віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба уточнив, що ворожий дрон атакував поїзд “Барвінкове — Львів — Чоп”. Через влучення перед теплотягом та у пасажирський вагон спалахнула пожежа. На момент удару в потязі перебував 291 пасажир.

Згодом президент України Володимир Зеленський повідомив про 4 загиблих внаслідок обстрілу поїзда на Харківщині та наголосив, що удар по цивільному потягу є тероризмом. В Харківській обласній прокуратурі пізніше повідомили про п’ятого загиблого.

Фахівець із радіотехнологій та радник міністра оборони з технологічних напрямків Сергій “Флеш” Бескрестнов зазначив, що росіяни вдарили по поїзду на Харківщині “Шахедами” з онлайн-керуванням.



Джерело

Continue Reading

Війна

На фронті від початку доби стались 46 зіткнень, найбільше

Published

on

Війська РФ зі своєї території завдали артилерійських обстрілів по районах населених пунктів Рижівка, Кучерівка, Уланове, Рогізне, Безсалівка Сумської області.

На Північно-Слобожанському і Курському напрямках росіяни чотири рази атакували позиції Сил оборони та здійснили 33 обстріли населених пунктів й позицій українських підрозділів, два з яких з реактивних систем залпового вогню.

На Південно-Слобожанському напрямку ворог дев’ять разів атакував у районах Стариці, Приліпки та у бік Обухівки, Колодязного й Кутьківки.

На Куп’янському напрямку військові РФ наступальних дій не проводили.

На Лиманському напрямку українські воїни відбивали чотири атаки російських загарбників у напрямках Дробишевого та Ставок, одне боєзіткнення триває.

На Слов’янському напрямку росіяни здійснили одну атаку в районі Ямполя.

На Краматорському напрямку російські військові наступальних дій не проводили.

На Костянтинівському напрямку російські загарбники здійснили п’ять наступальних дій поблизу Предтечиного, Плещіївки, Софіївки та у бік Новопавлівки.

На Покровському напрямку війська РФ 15 разів намагалися просунутися до українських позицій поблизу Родинського, Покровська, Котлиного, Молодецького, Філії, Дачного, два боєзіткнення тривають.

На Олександрівському напрямку агресор один раз атакував у бік Єгорівки.

На Гуляйпільському напрямку українські оборонці відбивали сім російських атак у районі Гуляйполя та у бік Добропілля, три атаки тривають. Крім того, ворожа авіація завдала ударів по населених пунктах Тернувате, Залізничне, Верхня Терса, Воздвижівка, Барвінівка, Долинка.

На Оріхівському та Придніпровському напрямках ворог наступальних дій не проводив.

На інших напрямках суттєвих змін в обстановці не зафіксовано.

Читайте також: Що робити у перші хвилини після удару по багатоповерхівці – поради МВС

Як повідомляв Укрінформ, заяви начальника генштабу Збройних сил Росії Валерія Герасимова щодо нібито ведення «вуличних боїв» та «зачистки» в селі Кутьківка Харківської області не відповідають дійсності.

Фото: 93 ОМБр



Джерело

Continue Reading

Війна

найцінніший скарб у броньовику для алмазів

Published

on


На Запоріжжі мешканців громад, до яких суне фронт, вивозять на спеціальному авто, яке передали міжнародні волонтери

Росіяни «розбирають» чергове село в Запорізькій області. Кожен день із «мапи» регіону зникають хати, а іноді – й цілі вулиці села Юрківка Таврійської громади.

Колись тут жило понад 1700 людей, а нині залишаються одиниці. Починаючи з нового року, ворожа армія атакує його дронами на оптоволокні та засипає керованими авіаційними бомбами. Місцеві мешканці, які до останнього вірили, що «от-от усе налагодиться», залишають будинки і їдуть…

Журналісти Укрінформу разом із запорізькими поліцейськими та старшим капеланом по Запорізькій області виїхали в Юрківку, аби вивезти 11 літніх людей, серед яких двоє – маломобільні.

ПЕРЕЧЕКАТИ БОМБАРДУВАННЯ

Ми виїхали із Запоріжжя близько 9-ої ранку. Коли були на півдороги, прийшло сповіщення про повітряну тривогу. Повітряні Сили попереджали про загрозу авіаційної атаки. Дякувати чи то Богу, чи мобільним операторам, інтернет дорогою «ловив» непогано. Побачили, що літаки росіян пішли на пускові позиції, звідки пускають КАБи якраз по Юрківці, Комишувасі та іншим селам, якими ми мали їхати. Вирішили перечекати, зупинились на трасі. Стояли ми там не самі. Десятки машин, які їхали в супутньому напрямку, також чекали кінця повітряної тривоги обабіч дороги. В далечині виднівся чорний дим, було чутно кілька вибухів – десь «лягали» КАБи.

Ми намагались стежити за повідомленнями моніторингових каналів, вслухалися в повітря, рахуючи характерні «гуп», але замість «відбій», там писали: «Ще на пускові», «Вектор той самий», «підлітають до Юрківки». Обстріл тривав півгодини. Коли безпекова ситуація дозволила, ми рушили далі. Зустрівшись з капеланом, поліцейським офіцером громади, евакуаційним екіпажем поліції, нарешті поїхали до Юрківки, нас чекали шість родин – 11 людей.

ДВІЧІ ВТІКАТИ ВІД ВІЙНИ

Дорогою бачимо згарища – сліди «прильотів», на місці одного з влучань ще навіть була пожежа, вогонь «доїдав» залишки чиєїсь хати.

Побиті будинки, понівечені авто на дорогах, перебиті лінії електропередач і… бригада енергетиків, яка, щойно закінчилась тривога, повертала світло тим, хто досі залишається у прифронтових громадах.

Перша адреса – майже крайня вулиця села. Вона є найближчою до лінії бойового зіткнення. Звідти до фронту близько 12 км.

«Сюди все дістає. Дуже багато оптоволокна, бачили ж, як на сонці блищить. Пересуватись селом потрібно оперативно і кожен заїзд сюди – це загроза. От ми перший раз заїхали і вдруге може вже не вийти, бо нас можуть виявити ворожі розвідники і тоді будуть fpv-дрони по нас працювати. А нам треба буде повертатись до Юрківки, плануємо кілька ходок, бо родини чекають. Треба дуже оперативно працювати», – говорить капітан поліції, начальник сектору ювенальної превенції Запорізького районного управління поліції Євгеній Токарєв.

Євгеній Токарєв
Євгеній Токарєв

Він пояснює, що разом з колегами вже кілька місяців попереджали людей, що ситуація погіршується і вони мають виїхати. Після того, як почалися масові «прильоти» по селу, люди самостійно звертаються і просять їм допомогти виїхати.

Першими вивозимо літнє подружжя – Параску Олексіївну та її чоловіка Володимира. Обом за 70. Це вже їхня друга евакуація за час повномасштабної війни.

Параска і її чоловік
Параска Олексіївна та її чоловік Володимир

«Ми жили в Оріхові. У нас була квартира. В Юрківку їздили як на дачу, тут мої батьки жили і це колись їхній будинок був. В 2023 році під час обстрілу нашу квартиру розбило – завалило девʼятий поверх і нашу квартиру разом з ним. КАБ попав, будинок горів. У нас в телефоні залишились фотографії того жаху. Приїхали сюди. Город садили і з нього самі жили і дітям допомагали. У нас троє дітей, чотири онуки і два правнуки. На городі вирощували картоплю, помідори, огірки, малину, полуницю, кавун… поки здоров’я дозволяло. Тепер ми без нічого залишились. Вже три дні як не спимо зовсім. Страшно. Постійне «геп, геп, геп», – розповідає жінка.

З пані Параскою ми не встигаємо договорити, правоохоронці кажуть, що треба швидко їхати на іншу адресу. В повітрі не спокійно. Постійно десь прилітає.

АВТО ДЛЯ АЛМАЗІВ

На варті з антидроновою рушницею постійно чергує поліцейський офіцер громади Дмитро Бєсєдін. Він і за водія, і прикриває групу від дронів.

«Прикриття важливе. Ми вже неодноразово працювали по дронах під час евакуації. Допомагає», – пояснює Дмитро.

Дмитро Бєсєдін
Дмитро Бєсєдін

Він сам родом з нині окупованого Мелітополя. Проте не встиг там попрацювати поліцейським офіцером громади, був змушений евакуюватися до Запоріжжя. Розповідає, що спочатку працював в Біленьківській громаді, а з 2024 року перевівся в Таврійську і працює тут досі.

«До початку 2026 року було відносно спокійно. З нового року обстріл громади відбувається кожен день. Обстріл саме житлових будинків. Це комбіновані атаки. Нема такого, що лише дрони чи КАБи. Загалом тут постійна небезпека дронів на оптоволокні. Це сьогодні нам пощастило, бо погодні умови погані. Ми завжди дуже швидко працюємо. Люди по селу не гуляють. Магазини закрилися, аптека найближча в Комишувасі», – розповідає поліцейський офіцер громади.

Він закликає мешканців виїжджати, поки є можливість, коли пропонують, щоби не було пізно.

«Зараз настав переломний момент і треба думати про життя, здоровʼя, а не матеріальні речі», – каже він.

Одну з останніх забирали з дому 71-річну Діну Василівну. Її син військовий, невістка доглядає свого батька в Харкові. В будинку, де мешкає літня жінка, днями внаслідок ворожого удару побило вікна і двері. Пані Діна закрила їх як змогла… старою ковдрою.

«Тут за два дні дахів у половини села немає. Люди виїжджають. Постійно дрони, «шахеди» летять. У підвал бігала. Хоча знаю, що є випадки, коли люди біжать у підвал і їх вбиває. У нас в селі мало жертв, слава Богу», – розповідає жінка.


Вона наважилась виїхати, бо сусідка покликала. Поки що їде до Запоріжжя, квартиру винайматимуть, а далі – буде видно.


Поліцейські передали всіх людей капелану Ігорю Корнієнко, який вивозив їх до Запоріжжя на спеціальному броньованому автомобілі.



«Це броньований бус, один з тих, що у нас є. Ми на ньому евакуюємо людей. Тут багато місць. Бувало таке, що і 20, і 30 людей вивозили. Колись він возив алмази десь в Італії, а сьогодні вивозить людей», – розповідає капелан.

Він також наголошує, що обстановка в громаді важка і евакуювати таку кількість людей з різних адрес в один день надзвичайно складно. Проте, коли мирні люди просять про допомогу, просять врятувати, то вони мають бути поруч.

Ольга Звонарьова, Запорізька обл.

Фото Дмитра Смольєнка



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.