Війна
Олександр Жильцов про організацію молоді, ВПО, волонтерів в Одесі
В умовах війни влада, волонтери та містяни не можуть співіснувати як три окремі групи. Комунікація та взаємодопомога дозволяють приходити з проблемою, а йти — з результатом. Багатьма організаційними питаннями з громадськими та волонтерськими спілками займається Департамент внутрішньої політики Одеської міської ради. “Дайджест Одеси” запитав у директора департаменту, Олександра Жильцова, що робили протягом місяців повномасштабної війни та які плани надалі.
Як відбувалась організація роботи у перші місяці після вторгнення? Чи була співпраця з волонтерами?
Перший час, як і всім, було важко. Волонтерські організації активно рухались і ми долучились до роботи. Існує проблема: як на початку пандемії, так і після вторгнення було багато волонтерів, але не вдавалось зосередити їхню допомогу. Виходить, що одним військовим допомагає п’ять організацій, а іншим — ніхто, і такі ж умови у населення.
Ми долучились до створення єдиної волонтерської бази з Петром Обуховим. Наш департамент зібрав великі активні волонтерські організації і ми обговорювали можливості підвищити ефективність їхньої роботи. Запропонували створення загальної бази, в якій буде зрозуміло, де людина отримує допомогу, що є у інших волонтерів. Ідея сподобалась, збільшились обсяги допомоги тим, хто цього потребує. З часом це дозволило окремим центрам сконцентруватись на якійсь чіткій ніші: їжа, чи медикаменти, генератори і так далі. Ми багато спілкуємось, ділимось інформацією, потребами у певній допомозі. Якби подібна база була на початку, то могли б ефективніше поділити приготовану їжу, бо її було справді багато. Наприклад, зараз потрібні автоволонтери. Певна група людей не може приходити до центрів через проблеми зі здоров’ям, їм потрібно розвозити продуктові набори. Ось такі питання виникають, але зараз робота суттєво налагодилась. Коли у кожного своя ніша, стає спокійніше.
Робота з молоддю: як пройшов Ярмарок вакансій, яких результатів дійшли?
Як тільки з волонтерами стало врегульовано, ми знову приділили увагу молоді в місті. І, якщо одесити знають чи знайдуть до кого треба звертатися зі своїх питань, то внутрішно переміщені особи тут, як сліпі котята. Ми намагаємось максимальну увагу приділяти їм.
Минулого тижня провели Молодіжну ярмарку вакансій, з посиленим напрямком стосовно гостей міста. Деякі з них волонтерять в центрах, якщо не мають роботи у місті, за це отримують додаткові набори чи іншу допомогу, залежить від можливостей. Наприклад, до організації ярмарку долучились переселенці з Маріуполя та Миколаєва. На заході було більш ніж 30 роботодавців, серед них: державні органи, навчальні заклади, торговельні мережі та багато інших компаній. І всі вони мають потребу у працівниках. Захід тривав три дні, завітало близько тисячі людей. Перший день був ознайомчим, а наступні два — тренінги, навчання, інформування про роботу та необхідні документи.
До речі, працює Міський центр зайнятості, де ВПО можуть дізнатись про вакансії і знайти собі роботу. Ми даємо інформацію, якщо є вільні місця, щоб брати людей на роботу і трохи допомогти.
Чи працює Молодіжна рада?
Зараз Молодіжна рада діє у старому складі. Коли ми почали новий конкурс, зібрали документи, то почалась війна. Зараз зробимо тимчасову групу, запросимо декілька внутрішньо переміщених осіб. Так вони матимуть змогу ставити питання та говорити із владою. Це не просто молодь, а активні люди, які зі свого оточення отримають змогу доносити до нас інформацію. Скоро почнемо активно співпрацювати по тренінгах, навчанню, активному проведенню часу.
У нас є приміщення, з укриттям — муніципальні центри, де молодь зможе займатись безкоштовно, як міські секції. Орієнтовно: психолог, вивчення англійської, заняття з бойового мистецтва, йоги, різні творчі конкурси і таке інше. Намагаємось розвивати цей напрямок.
Гарний приклад у Вінниці: у них є муніципальний хаб. Вони вклали гроші з бюджету міста у сучасний хаб, де є комп’ютери, 3D-принтери, проєктори. Діють різні зони, можливе проведення конференцій, загалом є все необхідне для того, щоб молодь збиралась, спілкувалась, навчалась. Там можна і орендувати, за досить невеликі кошти приміщення, а цими грошима потім сплачують комунальні чи інші потреби. Створення муніципального хабу було нашою основною метою до війни.
Які проблеми виникають при спілкуванні з громадськими організаціями?
Зараз, коли спілкуємось з громадськістю в місті, то бачимо колосальні результати. Зазвичай комунікації заважають ті чи інші ставлення стосовно міської влади, тому на початку діалогів всі напружені. А вже після першої, другої зустрічей, коли присутня співпраця та адекватний діалог, робота рухається. Перші етапи зазвичай важко, тому що люди приходять з конфліктом, а виходять з результатом — усуненням проблеми.
Загалом Департамент завжди комунікував з міськими громадськими організаціями усіх типів. Ми погоджували проведення масових заходів, мітингів у Одесі, надавали інформацію до Поліції, для забезпечення громадського порядку. Частина нашого невеликого Департаменту виїхала на початку вторгнення, але здебільшого повернулись. Багато хто відчув, що в інших країнах не так казково, як здавалось, коли були там туристами. Відчули побут і захотіли повернутись додому. На жаль, триває війна, але це об’єднало українців в любові як до своїх міст, так і країни.
Ми хотіли зробити якийсь вклад, тому почали чергувати. Була створена ініціатива при Муніципальній варті — добровольчий загін, який буде займатись охороною громадського порядку чи комунального майна. Ми за це гроші не отримуємо. Наша мотивація в тому, що у військових є багато завдань, знаходитись в якихось пунктах і охороняти склади — не їхній рівень. Тому є люди, які добровільно виходять на охорону громадського порядку і приміщень, щоб у військових була можливість виконувати важливіші функції. Робота проста і ми можемо її виконувати. Таким чином допомагаємо.
Нагадаємо чим займаються одеські комунальники.
Війна
Над Гуляйполем збили новітній розвіддрон росіян «Князь Віщий Олег»
Пілоти роти перехоплювачів батальйону Pentagon збили в небі над Гуляйполем Запорізької області російський розвідувальний дрон літакового типу «Князь Віщий Олег» – новітню розробку країни-агресорки.
Про це батальйон Pentagon повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Вказаний дрон є оптоволоконним. Він здатен працювати на відстані до 40 км, забезпечує розвідку, коригування вогню та спостереження за результатами роботи ударних безпілотників. Головною перевагою цього БПЛА, як зазначають у батальйоні з посиланням на ворожі джерела, є його «висока живучість».
Як повідомляв Укрінформ, на Гуляйпільському напрямку російська армія проявляє підвищену активність.
Війна
Renault об’єднався з оборонною компанією для виробництва дронів для України
Автовиробник Renault уклав угоду з французькою оборонною компанією Turgis Gaillard на виготовлення дронів для України.
Про це повідомляє FT, передає Укрінформ.
У Renault заявили, що співпрацюватимуть із Turgis Gaillard для виробництва дронів на двох своїх заводах. Цей крок був підтриманий Міністерством оборони Франції з метою надання допомоги Києву у війні проти РФ.
«До нас звернулися через наш виробничий та творчий промисловий досвід. Цей проєкт триває і керується Міністерством оборони. Ми підтверджуємо свою участь у цьому проєкті на прохання держави», — сказав у вівторок директор Renault Фабріс Камболів.
Проте він відмовився коментувати вартість контракту та кількість дронів, які будуть вироблені.
Контракт укладений після того, як у червні французький уряд звернувся до автомобільних і оборонних компаній із проханням співпрацювати у виробництві дронів.
Французький автовиробник раніше випускав оборонне обладнання, зокрема танки, які використовувалися у Першій і Другій світових війнах.
Renault і Камболів відмовилися уточнити, чи будуть дрони використовуватися в наступальних, оборонних або спостережних цілях. За інформацією компанії, місця виробництва дронів ще не підтверджені.
Turgis Gaillard — французька оборонна компанія, заснована в 2011 році. Серед її продукції — 20-метровий середньовисотний безпілотник великої тривалості польоту AAROK, який може перевозити майже три тонни палива, зброї або обладнання.
Як повідомляв Укрінформ, минулого року Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до спільного з Францією виробництва дронів.
Фото: Sébastien Chiron on Unsplash
Війна
Пам’яті молодшого сержанта Антона Бондаренка (позивний «Бандерас»)
На нього чекала наукова кар’єра та яскраве просвітницьке життя, натомість усе забрала війна
Він цитував латинських авторів в оригіналі, знався на тонкощах французької філософії, мріяв очистити рідну мову від нашарувань русифікації та міг би написати не одну книгу про втрачених українських класиків. Міг би, але не встиг. Антон мусив взяти паузу в своїй просвітницькій діяльності, пішов захищати Україну у складі 13-ї бригади оперативного призначення «Хартія». 15 вересня 2025 року хлопець загинув на Харківщині. Йому було лише 26 років.
На випускника столичного ліцею №155 та КНУ імені Тараса Шевченка Антона Бондаренка чекала блискуча наукова кар’єра. Він закінчив освітню програму «Класична філологія та західноєвропейська мова» на кафедрі загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики. З 2019 року студіював філологію у французькому Університеті Лотарингії. У 2022 році він повернувся до КНУ магістрантом на програму «Класична філологія та західноєвропейська мова». Викладачі згадують надзвичайно обдарованого хлопця, який знав кілька мов, запустив власний ютуб-канал з промовистою назвою «Освітарня», записав для радіо майже 30 аудіоепізодів із тлумаченням питомо українських слів — тих, які ми втратили через русифікацію.

Завдяки своїй спеціалізації та захопленню Антон став відомим серед перекладацької аудиторії. Його часто запрошували французькі телевізійні журналісти бути для них фіксером – тією людиною, яка допомагає не лише з перекладом, а й з консультаціями та організацією логістики у пошуках інформації та контактів. Пізніше вони порахують, що Антон допоміг їм створити понад 50 сюжетів, з яких світ дізнавався про ситуацію в Україні під час повномасштабної війни.

У перші, найстрашніші для столичної агломерації дні, коли частина області піддавалася постійним обстрілам та потрапила в окупацію, Антон став одним із тих, хто допомагав евакуйовувати цивільних з Бучі та Ірпеня.
«…вивозь евакуйованих людей з Ірпеня та Бучі від Академмістечка туди, куди вони попросять. У нас на це немає сил і часу. Вони розгублені, налякані, часто без будь-яких речей. І нам дуже треба, щоб ті люди не накопичувалися на точці вивантаження, а відразу потрапляли до родичів, друзів, в лікарні, на вокзал… Щовечора Антон телефонував чи писав мені і доповідав, скільки, кого і куди він відвіз. Тому, якщо ви з Ірпеня чи околиць і в лютому-березні 2022 року вас з «Академу» підвозив юний чорнявий хлопчина на золотистій Honda Civic, знайте – це був Антон Бондаренко», – згадує свого напарника у той період науковець, волонтер, а зараз військовослужбовець Антон Сененко.

Але усього цього для відчуття своєї користі у лихі для країни години юнаку було недостатньо. І у 2024 році, успішно захистивши диплом магістра, він пішов добровольцем на фронт. У 13-й бригаді НГУ «Хартія» Антон став в.о. головного сержанта роти, де служили іноземці. Знання мов допомогло у спілкуванні з ними. Командири розгледіли в хлопцеві лідерські якості та відправили на навчання до Британії. Після повернення він фактично виконував обов’язки головного сержанта-українця колумбійської роти підрозділу.

«”Бандерас”, безумовно, був закоханий у свою справу та вмів захопити своєю енергією усіх навколо. Я рідко був такий вражений у житті. Адже “Бандерас” повністю присвятив себе військовій службі на найнебепечнішій та найважчій професії – піхотинця. Не в управлінні, не перекладачем, а справжнім бійцем», – написав журналіст Юрій Бутусов, якому довелося служити разом з Антоном.

«Він ставився до своїх підлеглих чесно і уважно, знав проблеми кожного і намагався допомогти, – згадував побратим «Кордова». Він не стояв осторонь – він був із людьми. Постійно навчався сам, тренував солдат, підтягував кожного, хто потребував підтримки. Його приклад був тихим, але дуже сильним», – згадують Антона у бригаді.
Навіть «на нулі» Антон залишався просвітником. Побратими у меморіальних дописах в соцмережах розповідають про спільні часи на ЛБЗ та «філологічні дискусії», що точилися поміж бойовими виходами.

Одного вечора в наметі виникла суперечка: як українською назвати барбера? — Голяр! — впевнено відповів Антон. Тоді ніхто не повірив, навіть кпинили, мовляв, вигадав на ходу. Загартовані бійці стояли на своєму, а в Антона не було під рукою інтернету, щоб довести свою правоту. Лише через рік після тієї суперечки один із його друзів, проїжджаючи центром Києва, побачив вивіску «Голярня». Хотів сфотографувати й скинути Антону — мовляв, твоя взяла, друже! Але скидати вже не було кому…
«Голярня», «полигачі», «патякати», «некукібниця» — він смакував автентичні українські слова і дарував їх іншим.

15 вересня 2025 року під час бойового завдання на Харківському напрямку «Бандерас» зник безвісти. Евакуювати тіло загиблого героя з місця, де ворожі дрони чатують майже цілодобово, вдалося лише за кілька тижнів. У листопаді ж тест ДНК підтвердив, що Антон загинув від прямого удару ворожого дрона. Поховали Героя на Національному військовому меморіальному кладовищі на Київщині.
«Ти прожив коротке, але дуже яскраве і насичене життя, запалюючи серця і душі. Це, трясця, несправедливо, що ти пішов у засвіти і лишив нас усіх тут без пояснення інших маловідомих слів, які, можливо, тепер і нікому буде вже тлумачити», – написав Сененко.

У «Хартії» «Бандераса» часто згадують з великими сумом та повагою до його життєвого подвигу. Його військова справа живе. В одній з наступних штурмових операцій колумбійська рота «Хартії» розгромила ротний опорний пункт російських окупантів. Бійці, яких відбирав і навчав Антон, показали себе мужньо та стійко.
Вічна памʼять славному Воїну!
Фото: Фейсбук-сторінка Антон Бондаренко
За матеріалами: 13-та бригада НГУ «Хартія», Фейсбук-сторінка Юрій Бутусов та Фейсбук-сторінка Антон Сененко
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
-
Суспільство1 тиждень agoПонад 30 тисяч родин в Одеському районі залишились без світла через нічний обстріл
-
Відбудова1 тиждень agoУ Миколаєві почали відновлювати водопостачання в три мікрорайони
-
Політика1 тиждень agoМельник в Радбезі ООН закликав союзників негайно передати Україні ППО та посилити санкції проти РФ
-
Усі новини1 тиждень agoНацвідбір на Євробачення 2026 – KHAYAT став десятим фіналістом
-
Усі новини1 тиждень agoКішка вперше побачила сніг і зробила те, чого ніхто не очікував (відео)
-
Події1 тиждень agoВісім українських ілюстраторів увійшли до короткого списку Болонської виставки
-
Одеса1 тиждень agoЛанжерон після обстрілу: уламки дронів на пляжі
-
Одеса1 тиждень agoДСНС Одеси працює під час атак РФ і негоди