Connect with us

Війна

Олександр Жильцов про організацію молоді, ВПО, волонтерів в Одесі

Published

on

В умовах війни влада, волонтери та містяни не можуть співіснувати як три окремі групи. Комунікація та взаємодопомога дозволяють приходити з проблемою, а йти — з результатом. Багатьма організаційними питаннями з громадськими та волонтерськими спілками займається Департамент внутрішньої політики Одеської міської ради. “Дайджест Одеси” запитав у директора департаменту, Олександра Жильцова, що робили протягом місяців повномасштабної війни та які плани надалі.

Як відбувалась організація роботи у перші місяці після вторгнення? Чи була співпраця з волонтерами? 

Перший час, як і всім, було важко. Волонтерські організації активно рухались і ми долучились до роботи. Існує проблема: як на початку пандемії, так і після вторгнення було багато волонтерів, але не вдавалось зосередити їхню допомогу. Виходить, що одним військовим допомагає п’ять організацій, а іншим — ніхто, і такі ж умови у населення. 

Ми долучились до створення єдиної волонтерської бази з Петром Обуховим. Наш департамент зібрав великі активні волонтерські організації і ми обговорювали можливості підвищити ефективність їхньої роботи. Запропонували створення загальної бази, в якій буде зрозуміло, де людина отримує допомогу, що є у інших волонтерів. Ідея сподобалась, збільшились обсяги допомоги тим, хто цього потребує. З часом це дозволило окремим центрам сконцентруватись на якійсь чіткій ніші: їжа, чи  медикаменти, генератори і так далі. Ми багато спілкуємось, ділимось інформацією, потребами у певній допомозі. Якби подібна база була на початку, то могли б ефективніше поділити приготовану їжу, бо її було справді багато. Наприклад, зараз потрібні автоволонтери. Певна група людей не може приходити до центрів через проблеми зі здоров’ям, їм потрібно розвозити продуктові набори. Ось такі питання виникають, але зараз робота суттєво налагодилась. Коли у кожного своя ніша, стає спокійніше.   

Робота з молоддю: як пройшов Ярмарок вакансій, яких результатів дійшли? 

Як тільки з волонтерами стало врегульовано, ми знову приділили увагу молоді в місті. І, якщо одесити знають чи знайдуть до кого треба звертатися зі своїх питань, то внутрішно переміщені особи тут, як сліпі котята. Ми намагаємось максимальну увагу приділяти їм. 

Минулого тижня провели Молодіжну ярмарку вакансій, з посиленим напрямком стосовно гостей міста. Деякі з них волонтерять в центрах, якщо не мають роботи у місті, за це отримують додаткові набори чи іншу допомогу, залежить від можливостей. Наприклад, до організації ярмарку долучились переселенці з Маріуполя та Миколаєва. На заході було більш ніж 30 роботодавців, серед них: державні органи, навчальні заклади, торговельні мережі та багато інших компаній. І всі вони мають потребу у працівниках. Захід тривав три дні, завітало близько тисячі людей. Перший день був ознайомчим, а наступні два — тренінги, навчання, інформування про роботу та необхідні документи. 

Фото: Департамент внутрішньої політики ОМР

До речі, працює Міський центр зайнятості, де ВПО можуть дізнатись про вакансії і знайти собі роботу. Ми даємо інформацію, якщо є вільні місця, щоб брати людей на роботу і трохи допомогти. 

Чи працює Молодіжна рада?

Зараз Молодіжна рада діє у старому складі. Коли ми почали новий конкурс, зібрали документи, то почалась війна. Зараз зробимо тимчасову групу, запросимо декілька внутрішньо переміщених осіб. Так вони матимуть змогу ставити питання та говорити із владою. Це не просто молодь, а активні люди, які зі свого оточення отримають змогу доносити до нас інформацію. Скоро почнемо активно співпрацювати по тренінгах, навчанню, активному проведенню часу. 

Фото: Департамент внутрішньої політики ОМР

У нас є приміщення, з укриттям — муніципальні центри, де молодь зможе займатись безкоштовно, як міські секції. Орієнтовно: психолог, вивчення англійської, заняття з бойового мистецтва, йоги, різні творчі конкурси і таке інше. Намагаємось розвивати цей напрямок.

Гарний приклад у Вінниці: у них є муніципальний хаб. Вони вклали гроші з бюджету міста у сучасний хаб, де є комп’ютери, 3D-принтери, проєктори. Діють різні зони, можливе проведення конференцій, загалом є все необхідне для того, щоб молодь збиралась, спілкувалась, навчалась. Там можна і орендувати, за досить невеликі кошти приміщення, а цими грошима потім сплачують комунальні чи інші потреби. Створення муніципального хабу було нашою основною метою до війни. 

Які проблеми виникають при спілкуванні з громадськими організаціями? 

Зараз, коли спілкуємось з громадськістю в місті, то бачимо колосальні результати. Зазвичай комунікації заважають ті чи інші ставлення стосовно міської влади, тому на початку діалогів всі напружені. А вже після першої, другої зустрічей, коли присутня співпраця та адекватний діалог, робота рухається. Перші етапи зазвичай важко, тому що люди приходять з конфліктом, а виходять з результатом — усуненням проблеми.

Загалом Департамент завжди комунікував з міськими громадськими організаціями усіх типів. Ми погоджували проведення масових заходів, мітингів у Одесі, надавали інформацію до Поліції, для забезпечення громадського порядку. Частина нашого невеликого Департаменту виїхала на початку вторгнення, але здебільшого повернулись. Багато хто відчув, що в інших країнах не так казково, як здавалось, коли були там туристами. Відчули побут і захотіли повернутись додому. На жаль, триває війна, але це об’єднало українців в любові як до своїх міст, так і країни. 

Ми хотіли зробити якийсь вклад, тому почали чергувати. Була створена ініціатива при Муніципальній варті — добровольчий загін, який буде займатись охороною громадського порядку чи комунального майна. Ми за це гроші не отримуємо. Наша мотивація в тому, що у військових є багато завдань, знаходитись в якихось пунктах і охороняти склади — не їхній рівень. Тому є люди, які добровільно виходять на охорону громадського порядку і приміщень, щоб у військових була можливість виконувати важливіші функції. Робота проста і ми можемо її виконувати. Таким чином допомагаємо. 

Нагадаємо чим займаються одеські комунальники.

Війна

Пам’яті молодшого сержанта Олексія Бевзюка (позивний «Мерс»)

Published

on


Волонтер і воїн, який після загибелі брата та власного поранення повернувся на фронт

Олексій народився 20 жовтня 1986 року в Києві. Навчався у школі №9 Оболонського району. Згодом здобув кілька вищих освіт, обравши інженерно-технологічний напрям і правознавство.

Навчався у Херсонському національному технічному університеті та Національній академії внутрішніх справ України. Поєднання технічних знань і правничої освіти дало йому різнобічну підготовку, а професійний шлях охопив громадську діяльність, роботу з представниками влади та згодом військову службу. 

Важливе місце в житті Олексія посідав спорт. Він займався рукопашним боєм і неодноразово ставав призером національних змагань. Спортивні заняття вимагали витривалості, дисципліни та наполегливості. Ці якості були важливими й у його подальшій діяльності, коли доводилося долати труднощі та ухвалювати рішення в складних обставинах. 

Олексій також працював помічником-консультантом народного депутата України у Верховній Раді, а також допомагав депутату Київської міської ради. Його діяльність була пов’язана з роботою державних і місцевих органів влади.

З 2014 року, після початку російської агресії проти України, Олексій разом із братом Андрієм займалися волонтерською діяльністю. Вони допомагали українським військовим і долучалися до забезпечення потреб фронту.

Упродовж наступних років волонтерство залишалося одним зі способів участі Олексія в підтримці українського війська. 

З початком повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року Олексій добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Разом із ним до війська долучилися батько Іван і брат Андрій.

Перехід від волонтерської діяльності до військової служби став важливим етапом його життя. Олексій не обмежився допомогою армії, а сам долучився до її лав, щоб безпосередньо захищати країну від російського вторгнення.

Чоловік служив у 72-й окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців, обіймав посаду командира 2-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти. На цій посаді він відповідав за виконання завдань свого підрозділу та дії військовослужбовців, які перебували під його командуванням. 

26 липня 2022 року загинув брат Олексія Андрій. Для родини це стало тяжкою втратою. Попри пережите горе та власне поранення, Олексій після лікування, відмовившись від реабілітації, повернувся на фронт і продовжив військову службу. 

7 грудня 2022 року Олексій загинув під час бойового завдання у Кураховому Донецької області. Йому було 36 років. До останнього він поєднував досвід громадської діяльності з військовою службою, а його шлях від волонтерства до участі в бойових діях став частиною особистої історії боротьби за Україну.  

Молодшого сержанта Олексія Бевзюка поховали на Берковецькому кладовищі в Києві. 

Посмертно його нагородили орденом «За мужність» III ступеня. Серед інших відзнак — орден Святого Архистратига Михаїла, медаль «Честь. Слава. Держава» та відзнака «За оборону Києва та Київської області».  

В Олексія залишилися батьки, дружина, двоє дітей, рідні та друзі.  

Вічна пам’ять Герою! 

Діана Горбачук 

Фото з сімейного архіву 

За матеріалами: Меморіал. Платформа пам’яті

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform



Джерело

Continue Reading

Війна

Росія не має переваги на фронті, тому посилює повітряні атаки

Published

on

Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія не має переваг на фронті, але має успіхи у повітряних атаках на мирні міста.

Про це глава держави заявив під час спільної з канцлером ФРН Фрідріхом Мерцом пресконференції у Берліні, передає кореспондент Укрінформу.

«Ситуація на фронті, безумовно, непроста, є втрати, але ми вдячні нашим воїнам, Силам оборони за те, що ситуація дійсно контрольована. Ми не бачимо зараз російської переваги», – розповів Зеленський.

За його словами, після успішних українських операцій російське командування вирішило зробити кроки у відповідь, зокрема, збільшити кількість особового складу, що бере участь у наступі. Проте, як зауважив Президент, ці військові недостатньо підготовлені, що є однією з причин рекордних втрат армії РФ минулого місяця.

«У них є перевага на деяких напрямках і в кількості особового складу, і в дронах, якщо чесно, але вони понесли (таку кількість втрат – ред.) через відповідну непідготовленість. І вони не шкодують людей», – додав глава держави.

Водночас у повітрі, як зазначив Зеленський, ситуація для України не така позитивна. А саме, мова про протиповітряну оборону, захист цивільних.

«Росія не змогла на фронті, то вирішила максимально нанести нам ураження (…) по енергетиці, інфраструктурі, по всьому, по залізничній інфраструктурі, тощо. Тобто тут треба зібратись силами і захищати якомога краще і працювати, безумовно, з партнерами», – зауважив Президент.

Читайте також: Зеленський підтвердив відновлення ударів по російських НПЗ

Він висловив вдячність Німеччині за посилення енергетичного напрямку і ППО.

«Дякуємо, але цього недостатньо. І тут я погоджуюсь з Фрідріхом (Мерцом – ред.) – були сильні домовленості під час турецького саміту НАТО, всім країнам треба згадати про ці домовленості і пришвидшити допомогу Україні», – наголосив Зеленський.

Як повідомлялося, у жовтні 2026 року Сили оборони України завдали російській армії рекордних втрат за весь період повномасштабної війни та звільнили 96,2 кв км української території – на 10,4 кв км більше, ніж зміг захопити ворог за цей час.

Протягом місяця Росія втратила вбитими та важкопораненими 54 400 військових. Це найбільший показник за всі місяці повномасштабної війни. Рекордними були й добові втрати російської армії: 21 жовтня вони становили 2250 осіб.



Джерело

Continue Reading

Війна

Біля Козачої Лопані ворог зміг трохи посунутися у сірій зоні

Published

on

У зоні відповідальності Угруповання об’єднаних сил російські окупаційні війська намагаються тиснути вздовж кордону та проводять на добу 10-12 боєзіткнень.

Про це в телеефірі заявив речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов, передає кореспондент Укрінформу.

«Останні дні у нас десь по 10-12 бойових зіткнень на добу в нашій зоні відповідальності – сукупно це від східної Сумщини і до Куп’янського напрямку включно. Ворог намагається тиснути вздовж кордону, намагається інфільтруватися вздовж лінії розмежування. Не дуже вдало, станом на зараз, не сприяє погода в тому числі, бо зараз вже немає листя на деревах, тому ворог не може якось дуже ефективно інфільтруватися. Хоча є певні спроби, є навіть певне розширення в районі Козачої Лопані, хоч і невелике, але ворогу все ж таки вдалося там трішки посунути в червону зону за рахунок сірої зони, що, звісно, негативно. Але в цілому зусилля ворога відносно його ефекту, якого вони досягають, неспівставні», – зазначив Трегубов.

Читайте також: Сили оборони спростували заяву росіян про захоплення Барилівки на Сумщині

Він наголосив, що тактика ворога принципово не змінюється відтоді, як з’явились дрони на оптоволокні. Адже росіяни наразі не можуть застосовувати важку техніку.

«Як з’явилися дрони на оптоволокні, зникла важка техніка. Оце була велика зміна, вона відбулася півтора року тому, і з тих пір у нас не було таких технологічних змін, які так би повпливали на полі бою. Відтоді єдиною ефективною тактикою для росіян залишається тактика інфільтрації малими групами», – пояснив речник.

Відповідаючи на питання, чи розширить ворог застосування газогонів для просування вглиб української території, Трегубов зазначив, що масштабувати це ворог не зможе, оскільки не скрізь є газогони.

«Нема куди масштабувати, бо нема газогонів великих магістральних, воно ж не в кожному селі. На Куп’янщині вони їх використовують, бо просто там є така можливість, там є магістральний газогін, через який можна було справді ганяти піхоту. Ось вони його там і використовували. Але ж це не та історія, яку можна поширити там, де немає відповідної інфраструктури», – пояснив речник.

Трегубов також повідомив, що ситуація в районі Куп’янська суттєво не змінилась, а ворог активніше почав діяти в напрямку населеного пункту Радьківка.

«Росіяни зараз більш активно почали лізти у бік населеного пункту Радьківка – це на правому березі, на північ від Куп’янська і на захід від Голубівки. Якщо раніше вони заводили війська через Голубівку здебільшого, то зараз в них очевидний план залізти в Радьківку і лізти трішки з іншого боку, себто все одно потрапляти в Куп’янськ, але не безпосередньо з півночі, а, я б сказав, з північного заходу. Ось вони туди і спрямовують свої основні атакувальні зусилля останній тиждень. Але без успіху», – розповів Трегубов.

Речник зазначив, що наразі не спостерігається підготовка ворога до активних штурмових дій, йдеться лише про підтримку постійного тиску на Куп’янський напрямок.

Як повідомляв Укрінформ, упродовж минулої доби на фронті відбулося 206 боєзіткнень. Найактивніше росіяни атакували на Костянтинівському напрямку, де здійснили 21 атаку.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.