Війна
Олександр Жильцов про організацію молоді, ВПО, волонтерів в Одесі
В умовах війни влада, волонтери та містяни не можуть співіснувати як три окремі групи. Комунікація та взаємодопомога дозволяють приходити з проблемою, а йти — з результатом. Багатьма організаційними питаннями з громадськими та волонтерськими спілками займається Департамент внутрішньої політики Одеської міської ради. “Дайджест Одеси” запитав у директора департаменту, Олександра Жильцова, що робили протягом місяців повномасштабної війни та які плани надалі.
Як відбувалась організація роботи у перші місяці після вторгнення? Чи була співпраця з волонтерами?
Перший час, як і всім, було важко. Волонтерські організації активно рухались і ми долучились до роботи. Існує проблема: як на початку пандемії, так і після вторгнення було багато волонтерів, але не вдавалось зосередити їхню допомогу. Виходить, що одним військовим допомагає п’ять організацій, а іншим — ніхто, і такі ж умови у населення.
Ми долучились до створення єдиної волонтерської бази з Петром Обуховим. Наш департамент зібрав великі активні волонтерські організації і ми обговорювали можливості підвищити ефективність їхньої роботи. Запропонували створення загальної бази, в якій буде зрозуміло, де людина отримує допомогу, що є у інших волонтерів. Ідея сподобалась, збільшились обсяги допомоги тим, хто цього потребує. З часом це дозволило окремим центрам сконцентруватись на якійсь чіткій ніші: їжа, чи медикаменти, генератори і так далі. Ми багато спілкуємось, ділимось інформацією, потребами у певній допомозі. Якби подібна база була на початку, то могли б ефективніше поділити приготовану їжу, бо її було справді багато. Наприклад, зараз потрібні автоволонтери. Певна група людей не може приходити до центрів через проблеми зі здоров’ям, їм потрібно розвозити продуктові набори. Ось такі питання виникають, але зараз робота суттєво налагодилась. Коли у кожного своя ніша, стає спокійніше.
Робота з молоддю: як пройшов Ярмарок вакансій, яких результатів дійшли?
Як тільки з волонтерами стало врегульовано, ми знову приділили увагу молоді в місті. І, якщо одесити знають чи знайдуть до кого треба звертатися зі своїх питань, то внутрішно переміщені особи тут, як сліпі котята. Ми намагаємось максимальну увагу приділяти їм.
Минулого тижня провели Молодіжну ярмарку вакансій, з посиленим напрямком стосовно гостей міста. Деякі з них волонтерять в центрах, якщо не мають роботи у місті, за це отримують додаткові набори чи іншу допомогу, залежить від можливостей. Наприклад, до організації ярмарку долучились переселенці з Маріуполя та Миколаєва. На заході було більш ніж 30 роботодавців, серед них: державні органи, навчальні заклади, торговельні мережі та багато інших компаній. І всі вони мають потребу у працівниках. Захід тривав три дні, завітало близько тисячі людей. Перший день був ознайомчим, а наступні два — тренінги, навчання, інформування про роботу та необхідні документи.
До речі, працює Міський центр зайнятості, де ВПО можуть дізнатись про вакансії і знайти собі роботу. Ми даємо інформацію, якщо є вільні місця, щоб брати людей на роботу і трохи допомогти.
Чи працює Молодіжна рада?
Зараз Молодіжна рада діє у старому складі. Коли ми почали новий конкурс, зібрали документи, то почалась війна. Зараз зробимо тимчасову групу, запросимо декілька внутрішньо переміщених осіб. Так вони матимуть змогу ставити питання та говорити із владою. Це не просто молодь, а активні люди, які зі свого оточення отримають змогу доносити до нас інформацію. Скоро почнемо активно співпрацювати по тренінгах, навчанню, активному проведенню часу.
У нас є приміщення, з укриттям — муніципальні центри, де молодь зможе займатись безкоштовно, як міські секції. Орієнтовно: психолог, вивчення англійської, заняття з бойового мистецтва, йоги, різні творчі конкурси і таке інше. Намагаємось розвивати цей напрямок.
Гарний приклад у Вінниці: у них є муніципальний хаб. Вони вклали гроші з бюджету міста у сучасний хаб, де є комп’ютери, 3D-принтери, проєктори. Діють різні зони, можливе проведення конференцій, загалом є все необхідне для того, щоб молодь збиралась, спілкувалась, навчалась. Там можна і орендувати, за досить невеликі кошти приміщення, а цими грошима потім сплачують комунальні чи інші потреби. Створення муніципального хабу було нашою основною метою до війни.
Які проблеми виникають при спілкуванні з громадськими організаціями?
Зараз, коли спілкуємось з громадськістю в місті, то бачимо колосальні результати. Зазвичай комунікації заважають ті чи інші ставлення стосовно міської влади, тому на початку діалогів всі напружені. А вже після першої, другої зустрічей, коли присутня співпраця та адекватний діалог, робота рухається. Перші етапи зазвичай важко, тому що люди приходять з конфліктом, а виходять з результатом — усуненням проблеми.
Загалом Департамент завжди комунікував з міськими громадськими організаціями усіх типів. Ми погоджували проведення масових заходів, мітингів у Одесі, надавали інформацію до Поліції, для забезпечення громадського порядку. Частина нашого невеликого Департаменту виїхала на початку вторгнення, але здебільшого повернулись. Багато хто відчув, що в інших країнах не так казково, як здавалось, коли були там туристами. Відчули побут і захотіли повернутись додому. На жаль, триває війна, але це об’єднало українців в любові як до своїх міст, так і країни.
Ми хотіли зробити якийсь вклад, тому почали чергувати. Була створена ініціатива при Муніципальній варті — добровольчий загін, який буде займатись охороною громадського порядку чи комунального майна. Ми за це гроші не отримуємо. Наша мотивація в тому, що у військових є багато завдань, знаходитись в якихось пунктах і охороняти склади — не їхній рівень. Тому є люди, які добровільно виходять на охорону громадського порядку і приміщень, щоб у військових була можливість виконувати важливіші функції. Робота проста і ми можемо її виконувати. Таким чином допомагаємо.
Нагадаємо чим займаються одеські комунальники.
Війна
У Харкові військовослужбовці ТЦК побили чоловіка до госпіталізації: поліція почала розслідування
У Харкові розслідують факт побиття 54-річного чоловіка військовослужбовцями територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Інцидент мав місце 23 лютого.
Поліція розпочала кримінальне провадження за ч. 1 ст. 125 (умисне легке тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України, повідомили правоохоронці.
У поліцію із заявою звернувся син потерпілого. За його словами, чоловіка на одній із вулиць нібито зупинили військовослужбовці, після чого його доправили до ТЦК і СП.
Надалі, як зазначено у зверненні, у приміщенні установи харків’янину могли бути заподіяні тілесні ушкодження. Після події його госпіталізували для надання необхідної медичної допомоги.
Під час огляду лікарі зафіксували в нього тілесні ушкодження, характер і ступінь тяжкості яких встановлюється.
Відомості за фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Наразі триває досудове розслідування, а правоохоронці з’ясовують усі обставини події та коло причетних осіб.
Побиття в ТЦК Харкова: що відомо
За інформацією харківського ресурсу “Об’єктив”, син постраждалого розповів, що його батько вийшов на вулицю без документів. Він має інвалідність третьої групи і не підлягає призову.
“Мій батько був побитий військовослужбовцями ТЦК у Харкові. Ми вимагаємо справедливого і неупередженого розслідування та притягнення винних до відповідальності. Закон один для всіх”, — писав він у соцмережах.
У пабліках з ‘явилося відео з потерпілим. Він розповідає, що військовослужбовці ТЦК нібито зв’язали йому руки і ноги скотчем, побили і кинули серед приміщення терцентру.
Побиття чоловіка в ТЦК у Харкові: версія потерпілого
Пізніше “Суспільне. Харків” спростувало поширену в соцмережах інформацію про те, що побитий чоловік — ветеран ЗСУ.
Потерпілого звуть Вадим Рудюк. Він — переселенець, рятувальник-пенсіонер із Костянтинівки Донецької області, знятий з обліку через інвалідність (коксартроз тазостегнового суглоба). У ДСНС Рудюк пропрацював пожежником 30 років. У 2016-2017 році він часто виїжджав в Авдіївку, Світлодарськ, чергував на Авдіївському коксохімі. У нього є статус учасника бойових дій.
У спілкуванні з журналістами постраждалий розповів свою версію того, що сталося.
“Я вийшов із дому. На 50 метрів відійшов. Бус, двоє “підрулили”, вибігли: “Стій!” Я кажу: “Що таке? Хто? Де поліція?” Кажуть: “Ми — військові. Документи”. Один схопив мене за шию, щелепу вивернув, хребець перший на шиї вивернув. Другий завдав два-три удари. Я кажу: “Стоп. Зараз розберемося. У мене немає із собою документів. Давайте поліцію”. Кажуть: “Зараз ми тобі зробимо поліцію”. І в автобус”, — згадує Рудюк.
Він стверджує, що коли його привезли в ТЦК, то його почали бити четверо людей у дворі.
“Я відключився. Потім розплющив очі — немає нікого. Посадили того, хто стежить за мною. Він каже: “Брате, приводь себе до ладу. Вставай”. А я кажу: “Я не можу встати”. Півгодини ще лежав. Прийшов чоловік у цивільному. Запитав прізвище. А я вже ледь говорив. Каже: “Збирайтеся, зараз людина тебе виведе”. Я ще хвилин 30 лежав, а він грав у нарди. Кажу: “Скинь дружині SMS-ку, де я. Я телефон скажу”. А він: “Ні, ні. Іди вмивайся”. Я не міг встати, нудило, все в крові. Він стояв, контролював, щоб я вмився добре. На фото — це я вже вмитий”, — продовжив він свою розповідь.
Рудюк каже, що просив військовослужбовців ТЦК викликати швидку хвилин 20.
“Сидів у кріслі, відключився, чую — хтось мене по щоці б’є. Їх там п’ятеро сиділо — навіть ніхто не викликав “швидку”. (…) У мене було відчуття, що мене в сміття викинули — і все. Я думав, що вони вб’ють”.
Він додав, що в нього діагностували струс мозку, гематоми, забої та вивихи шийних хребців.
Вадим Рудюк показав травми після побиття
Фото: Суспільне Харків
Коментар Харківського ОТЦК і СП
Після того, як інформація про побиття військовослужбовцями ТЦК чоловіка розійшлася мережею, у Харківському обласному ТЦК і СП виступили із заявою.
У ньому йдеться про те, що керівництво розпочало перевірку всіх обставин, а інформація про участь чоловіка в бойових діях встановлюється.
Також у ТЦК розповіли свою версію подій. Згідно з оприлюдненою інформацією, інцидент стався під час проведення військовослужбовцями ТЦК заходів з оповіщення військовозобов’язаних:
“Громадянин, у якого попросили надати військово-облікові документи, почав неадекватно поводитися, проявляв агресію та намагався вчинити напад на військовослужбовців групи оповіщення. Військовослужбовці намагалися спочатку уникнути конфлікту, але за порушення вимог чинного законодавства громадянина було доставлено до РТЦК та СП. У приміщенні ТЦК агресивна поведінка чоловіка посилилася. Громадянин вдарив військовослужбовців ТЦК і СП. Під час цієї сутички військовослужбовець і громадянин отримали тілесні ушкодження”.
На місце події викликали швидку допомогу.
“Керівництво Харківського обласного ТЦК і СП повністю сприяє органам досудового розслідування, надає усю необхідну інформацію та забезпечує проведення слідчих заходів і інших перевірок з метою встановлення всіх обставин події”, — запевнили в керівництві облТЦК.
Нагадаємо, чому поліція переклала свої функції на ТЦК.
Також повідомлялося, що начальник ВТЦК прокоментував смерть чоловіка в Дніпрі під час мобілізації.
Війна
На фронті від початку доби
Між Силами оборони України та російською армією від початку доби відбулися 115 бойових зіткнень. Найбільше ворог тисне на Покровському напрямку, високу активність проявляє на Гуляйпільському.
Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 середи, 25 лютого, передає Укрінформ.
Українське військо виснажує загарбників уздовж усієї лінії бойового зіткнення та в тилу.
Росіяни зі своєї території сьогодні обстріляли райони населених пунктів, зокрема Сеньківки Чернігівської області, Бачівська, Товстодубового, Будок, Іскрисківщини, Кислої Дубини, Рудака, Рогізного, Шалигиного та Гірок Сумської області.
На Північно-Слобожанському та Курському напрямках загарбники здійснили 11 атак, чотири з яких досі тривають. Також 53 рази обстріляли українські позиції та населені пункти, зокрема десять разів – із реактивних систем залпового вогню.
На Південно-Слобожанському напрямку війська РФ сім разів атакували в районах Піщаного та Вовчанська, у бік Зеленого та Лимана. Три боєзіткнення тривають.
На Куп’янському напрямку російська армія чотири рази атакувала в районі Борівської Андріївки, у бік Піщаного та Курилівки. Один бій триває.
На Лиманському напрямку українські захисники відбили шість ворожих атак у бік Новоєгорівки, Дробишевого та Лимана.
На Слов’янському напрямку росіяни сьогодні ще не наступали.
На Краматорському напрямку армія РФ двічі атакувала в районі Бондарного.
На Костянтинівському напрямку загарбники виконали 12 наступальних дій у бік Костянтинівки, Іванопілля, Іллінівки, Берестка, Русиного Яру, Степанівки та Софіївки. Три їхні атаки досі тривають.
На Покровському напрямку російські війська від початку доби здійснили 30 спроб потіснити Сили оборони із займаних позицій у районах Родинського, Котлиного, Молодецького, Удачного й Новомиколаївки, у бік Білицького, Гришиного, Новопідгороднього й Новопавлівки. Вісім їхніх атак тривають.
На Олександрівському напрямку ворог атакував п’ять разів у районах Зеленого Гаю, Тернового, Вишневого й Калинівського.
Російська авіація завдала удару по Покровському.
На Гуляйпільському напрямку українські оборонці відбили 22 ворожі атаки в районі Гуляйполя та Білогір’я, у бік Добропілля, Залізничного, Гіркого та Варварівки. Сім атак ще тривають.
З авіації російські війська вдарили по Воздвижівці, Гуляйпільському, Долинці, Копанях, Любицькому й Терсянці.
На Оріхівському напрямку загарбники вісім разів атакували в районах Степногірська, Малих Щербаків і Степового.
На Придніпровському напрямку українські оборонці наразі відбивають ворожу атаку.
На інших напрямках фронту ситуація суттєво не змінилася.
Як повідомляв Укрінформ, на Запорізькому напрямку спецпідрозділ ГУР проводить комплексну наступальну операцію в районі Степногірська.
Війна
Україна має 230 пріоритетних об’єктів для захисту
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна має 230 пріоритетних об’єктів, які необхідно захистити від російських повітряних атак.
Про це глава держави повідомив під час спільного з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере спілкування зі ЗМІ, передає кореспондент Укрінформу.
«У нас є пріоритетних 230 об’єктів. У нас їх загалом більше, але це 230 пріоритетних об’єктів, які треба зберігати», – розповів Зеленський.
Він подякував прем’єру Норвегії за системи ППО NASAMS, завдяки яким, у тому числі вдається берегти ці об’єкти від російських атак.
«Частину з них (мова про 230 об’єктів) оберігали NASAMS. Ми за це вдячні», – сказав Президент.
Як повідомлялося, у січні Норвегія поставила Україні значну кількість ракет до систем протиповітряної оборони NASAMS, щоб забезпечити здатність країни захищатися від атак РФ.
Системи протиповітряної оборони NASAMS були надані Україні деякими країнами, серед яких США, Канада, Литва та Норвегія.
-
Усі новини1 тиждень agoХристина Соловій про концерт в честь Степана Гіги — чому співачка не виступала
-
Усі новини1 тиждень agoщось знищує їх останні три роки (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoПокинута мамою мавпочка Панч знайшла друга — відео завірусилося в мережі
-
Суспільство1 тиждень agoСлужба відновлення пояснила, що сталося із трасою Одеса-Київ Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoТренди ТікТок — жінка розриває мережу відео з села
-
Війна1 тиждень agoВійна в Україні — на фронті загинули молоді захисниці Кара і Лайза
-
Одеса1 тиждень agoВибух авто в Одесі — затримали підозрюваного
-
Політика1 тиждень agoЯкщо Росія не припиняє вторгнення, то обсяг допомоги мав би тільки зростати

