Connect with us

Війна

Суспільна стигма і неприйняття: одеська делегація у Кракові вивчала питання злочинів СНПК стосовно українців

Published

on

Сексуальне насилля під час конфлікту (СНПК) — страшна тема про яку говорять пошепки чи не говорять зовсім. Моніторингова група Управління Верховного комісара ООН з прав людини отримала повідомлення про 124 передбачувані акти сексуального насильства в умовах конфлікту, скоєних щодо жінок, дівчат, чоловіків та хлопчиків. За всі історії воєнних конфліктів відомо, що це найприховуваніший злочин і у цього дві причини: постраждалі вважають це соромом, а кількість інцидентів надто велика. Одеська делегація працювала з міжнародними експертами у Кракові, стосовно розслідування та документування злочинів сексуального характеру.

У делегації була і депутатка ОМР та голова ГО «Культура демократії» Лілія Леонідова, яка розповіла для «Дайджесту Одеси», що на тренінгах обговорювалось кілька важливих тем, а це і відносини між територіальною громадою та ВПО, кризова комунікація, кримінальні провадження. Очолювала одеську делегацію Голова ГО «Громадський рух “Віра, Надія, Любов”» Тетяна Семікоп. Їздили у складі 9 осіб, серед яких були журналістки, представниці влади, керівниці громадських організацій, соціологиня, лідерки в області. Зустріч також відвідали представниці Офісу Генерального прокурора та Мінсоцполітики, які навчалися разом з делегацією жінок-лідерок, членкинь коаліції 1325 «Жінки, мир, безпека».

Щодо воєнних злочинів, особливо СНПК, є ряд тонкощів, ось чому про них потрібно говорити та пропрацьовати механізми виявлення випадків, належного фіксування та документування без додаткового травмування постраждалих. Генпрокуратура наразі розслідує понад 100 фактів сексуального насильства проти жінок, чоловіків, дітей та людей похилого віку. І справжня статистика у рази більша. Попри той факт, що тема вразлива та болюча, російські військові — злочинці і мають бути у трибуналі міжнародного суду. 

Робота з постраждалими вимагає конфіденційності і не може бути розповсюдженим. Світові медіа публікували інтерв’ю чи випадки жінок, які постраждали від знущань російських військових. Але не всі мають сили, змогу це зробити і вони не повинні. Потрібно розробляти нові механізми спілкування та розслідування, зберігаючи анонімність, приватність людини та не змушувати проживати страшні події заново. Українці не мають досвіду роботи у таких випадках, а варто розробити.

На початку квітня 2022 року в Офісі Уповноваженого ВР України з прав людини заявили, що близько 25 дівчат і жінок були зґвалтовані російськими військовими у будинку в Бучі. За їхньою інформацією, російські військові описали свій намір ґвалтувати жінок «до того, що вони не захотіли б сексуального контакту з жодним чоловіком, щоб не дати їм народити українських дітей». 

«Наші люди ще бояться говорити про це відкрито та голосно. Це надто особиста та вразлива тема. Але ми не повинні мовчати. Інакше не зможемо довести воєнні злочини російської армії. Випадки насильства мають розглядатись на рівні воєнних злодіянь. І вирок має відповідати найжорсткішому покаранню», — зазначила Лілія Леонідова.

Перша ланка реагування — органи поліції, прокуратури та громадські організації. Саме від їхньої роботи залежить чи будуть надалі проводитись дії щодо притягнення винних до відповідальності. Ось чому має бути щільна координація з кризовими центрами, волонтерами, лікарями. За правильної організації дій можливо запобігти подальшому насильству. А розглядати справи мають окремі підрозділи. Щоправда, на територіях підконтрольній армії противника, постраждалі майже не мають можливості звернутись за захистом та допомогою. 

«До того ж в Україні досі не внесені зміни до Кримінального кодексу щодо кваліфікації сексуального насильства як воєнного злочину. Адже у світовій юридичній практиці злочини, вчинені під час війни, вважаються більш тяжкими і відповідальність за них передбачається суворіша», —  розповів громадський діяч Володимир Щербаченко для УНІАН

Щоправда, варто враховувати, що виконання вироків щодо злочинів сексуального насильства може затягнутися на десятиліття. Тому потрібно ознайомитись із досвідом інших країн і лобіювати зміни в законодавстві та своєчасній допомозі вже зараз. За рік війни у Косово з 1998-1999 років понад 20 тисяч албанок зазнали фізичного насильства. Процеси йдуть і досі, як результат, засудили лише одного злочинця. Основною проблемою була ідентифікація зловмисників та наявність доказової бази для судів. Адже злочини не документували відразу.

Одне із завдань зустрічі у Кракові – зменшити у людей боязнь говорити. Стигма нашого суспільства також не готова сприймати ці ситуації. Тому люди не звертаються за допомогою. Наразі прийматимуть нові правила та дії, вже з урахуванням війни.

Війна

У Харкові військовослужбовці ТЦК побили чоловіка до госпіталізації: поліція почала розслідування

Published

on


У Харкові розслідують факт побиття 54-річного чоловіка військовослужбовцями територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Інцидент мав місце 23 лютого.

Поліція розпочала кримінальне провадження за ч. 1 ст. 125 (умисне легке тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України, повідомили правоохоронці.

У поліцію із заявою звернувся син потерпілого. За його словами, чоловіка на одній із вулиць нібито зупинили військовослужбовці, після чого його доправили до ТЦК і СП.



Надалі, як зазначено у зверненні, у приміщенні установи харків’янину могли бути заподіяні тілесні ушкодження. Після події його госпіталізували для надання необхідної медичної допомоги.

Під час огляду лікарі зафіксували в нього тілесні ушкодження, характер і ступінь тяжкості яких встановлюється.

Відомості за фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Наразі триває досудове розслідування, а правоохоронці з’ясовують усі обставини події та коло причетних осіб.

Побиття в ТЦК Харкова: що відомо

За інформацією харківського ресурсу “Об’єктив”, син постраждалого розповів, що його батько вийшов на вулицю без документів. Він має інвалідність третьої групи і не підлягає призову.

“Мій батько був побитий військовослужбовцями ТЦК у Харкові. Ми вимагаємо справедливого і неупередженого розслідування та притягнення винних до відповідальності. Закон один для всіх”, — писав він у соцмережах.




У пабліках з ‘явилося відео з потерпілим. Він розповідає, що військовослужбовці ТЦК нібито зв’язали йому руки і ноги скотчем, побили і кинули серед приміщення терцентру.

Побиття чоловіка в ТЦК у Харкові: версія потерпілого

Пізніше “Суспільне. Харків” спростувало поширену в соцмережах інформацію про те, що побитий чоловік — ветеран ЗСУ.

Потерпілого звуть Вадим Рудюк. Він — переселенець, рятувальник-пенсіонер із Костянтинівки Донецької області, знятий з обліку через інвалідність (коксартроз тазостегнового суглоба). У ДСНС Рудюк пропрацював пожежником 30 років. У 2016-2017 році він часто виїжджав в Авдіївку, Світлодарськ, чергував на Авдіївському коксохімі. У нього є статус учасника бойових дій.

У спілкуванні з журналістами постраждалий розповів свою версію того, що сталося.

“Я вийшов із дому. На 50 метрів відійшов. Бус, двоє “підрулили”, вибігли: “Стій!” Я кажу: “Що таке? Хто? Де поліція?” Кажуть: “Ми — військові. Документи”. Один схопив мене за шию, щелепу вивернув, хребець перший на шиї вивернув. Другий завдав два-три удари. Я кажу: “Стоп. Зараз розберемося. У мене немає із собою документів. Давайте поліцію”. Кажуть: “Зараз ми тобі зробимо поліцію”. І в автобус”, — згадує Рудюк.

Він стверджує, що коли його привезли в ТЦК, то його почали бити четверо людей у дворі.

“Я відключився. Потім розплющив очі — немає нікого. Посадили того, хто стежить за мною. Він каже: “Брате, приводь себе до ладу. Вставай”. А я кажу: “Я не можу встати”. Півгодини ще лежав. Прийшов чоловік у цивільному. Запитав прізвище. А я вже ледь говорив. Каже: “Збирайтеся, зараз людина тебе виведе”. Я ще хвилин 30 лежав, а він грав у нарди. Кажу: “Скинь дружині SMS-ку, де я. Я телефон скажу”. А він: “Ні, ні. Іди вмивайся”. Я не міг встати, нудило, все в крові. Він стояв, контролював, щоб я вмився добре. На фото — це я вже вмитий”, — продовжив він свою розповідь.

Рудюк каже, що просив військовослужбовців ТЦК викликати швидку хвилин 20.

“Сидів у кріслі, відключився, чую — хтось мене по щоці б’є. Їх там п’ятеро сиділо — навіть ніхто не викликав “швидку”. (…) У мене було відчуття, що мене в сміття викинули — і все. Я думав, що вони вб’ють”.

Він додав, що в нього діагностували струс мозку, гематоми, забої та вивихи шийних хребців.

У ТЦК у Харкові побили чоловіка



Вадим Рудюк показав травми після побиття

Фото: Суспільне Харків

Коментар Харківського ОТЦК і СП

Після того, як інформація про побиття військовослужбовцями ТЦК чоловіка розійшлася мережею, у Харківському обласному ТЦК і СП виступили із заявою.

У ньому йдеться про те, що керівництво розпочало перевірку всіх обставин, а інформація про участь чоловіка в бойових діях встановлюється.

Також у ТЦК розповіли свою версію подій. Згідно з оприлюдненою інформацією, інцидент стався під час проведення військовослужбовцями ТЦК заходів з оповіщення військовозобов’язаних:

“Громадянин, у якого попросили надати військово-облікові документи, почав неадекватно поводитися, проявляв агресію та намагався вчинити напад на військовослужбовців групи оповіщення. Військовослужбовці намагалися спочатку уникнути конфлікту, але за порушення вимог чинного законодавства громадянина було доставлено до РТЦК та СП. У приміщенні ТЦК агресивна поведінка чоловіка посилилася. Громадянин вдарив військовослужбовців ТЦК і СП. Під час цієї сутички військовослужбовець і громадянин отримали тілесні ушкодження”.

На місце події викликали швидку допомогу.

“Керівництво Харківського обласного ТЦК і СП повністю сприяє органам досудового розслідування, надає усю необхідну інформацію та забезпечує проведення слідчих заходів і інших перевірок з метою встановлення всіх обставин події”, — запевнили в керівництві облТЦК.



Нагадаємо, чому поліція переклала свої функції на ТЦК.

Також повідомлялося, що начальник ВТЦК прокоментував смерть чоловіка в Дніпрі під час мобілізації.



Джерело

Continue Reading

Війна

На фронті від початку доби

Published

on

Між Силами оборони України та російською армією від початку доби відбулися 115 бойових зіткнень. Найбільше ворог тисне на Покровському напрямку, високу активність проявляє на Гуляйпільському.

Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 середи, 25 лютого, передає Укрінформ.

Українське військо виснажує загарбників уздовж усієї лінії бойового зіткнення та в тилу.

Росіяни зі своєї території сьогодні обстріляли райони населених пунктів, зокрема Сеньківки Чернігівської області, Бачівська, Товстодубового, Будок, Іскрисківщини, Кислої Дубини, Рудака, Рогізного, Шалигиного та Гірок Сумської області.

На Північно-Слобожанському та Курському напрямках загарбники здійснили 11 атак, чотири з яких досі тривають. Також 53 рази обстріляли українські позиції та населені пункти, зокрема десять разів – із реактивних систем залпового вогню.

На Південно-Слобожанському напрямку війська РФ сім разів атакували в районах Піщаного та Вовчанська, у бік Зеленого та Лимана. Три боєзіткнення тривають.

На Куп’янському напрямку російська армія чотири рази атакувала в районі Борівської Андріївки, у бік Піщаного та Курилівки. Один бій триває.

На Лиманському напрямку українські захисники відбили шість ворожих атак у бік Новоєгорівки, Дробишевого та Лимана.

На Слов’янському напрямку росіяни сьогодні ще не наступали.

На Краматорському напрямку армія РФ двічі атакувала в районі Бондарного.

На Костянтинівському напрямку загарбники виконали 12 наступальних дій у бік Костянтинівки, Іванопілля, Іллінівки, Берестка, Русиного Яру, Степанівки та Софіївки. Три їхні атаки досі тривають.

На Покровському напрямку російські війська від початку доби здійснили 30 спроб потіснити Сили оборони із займаних позицій у районах Родинського, Котлиного, Молодецького, Удачного й Новомиколаївки, у бік Білицького, Гришиного, Новопідгороднього й Новопавлівки. Вісім їхніх атак тривають.

На Олександрівському напрямку ворог атакував п’ять разів у районах Зеленого Гаю, Тернового, Вишневого й Калинівського.

Російська авіація завдала удару по Покровському.

На Гуляйпільському напрямку українські оборонці відбили 22 ворожі атаки в районі Гуляйполя та Білогір’я, у бік Добропілля, Залізничного, Гіркого та Варварівки. Сім атак ще тривають.

З авіації російські війська вдарили по Воздвижівці, Гуляйпільському, Долинці, Копанях, Любицькому й Терсянці.

На Оріхівському напрямку загарбники вісім разів атакували в районах Степногірська, Малих Щербаків і Степового.

На Придніпровському напрямку українські оборонці наразі відбивають ворожу атаку.

На інших напрямках фронту ситуація суттєво не змінилася.

Читайте також: Втрати РФ у живій силі сягнули 1,26 мільйона, але ворог адаптується і змінює тактику – Паліса

Як повідомляв Укрінформ, на Запорізькому напрямку спецпідрозділ ГУР проводить комплексну наступальну операцію в районі Степногірська.



Джерело

Continue Reading

Війна

Україна має 230 пріоритетних об’єктів для захисту

Published

on

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна має 230 пріоритетних об’єктів, які необхідно захистити від російських повітряних атак.

Про це глава держави повідомив під час спільного з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере спілкування зі ЗМІ, передає кореспондент Укрінформу.

«У нас є пріоритетних 230 об’єктів. У нас їх загалом більше, але це 230 пріоритетних об’єктів, які треба зберігати», – розповів Зеленський.

Він подякував прем’єру Норвегії за системи ППО NASAMS, завдяки яким, у тому числі вдається берегти ці об’єкти від російських атак.

«Частину з них (мова про 230 об’єктів) оберігали NASAMS. Ми за це вдячні», – сказав Президент.

Читайте також: Зеленський про атаку з використанням «Фламінго»: Усі випущені ракети долетіли до цілі

Як повідомлялося, у січні Норвегія поставила Україні значну кількість ракет до систем протиповітряної оборони NASAMS, щоб забезпечити здатність країни захищатися від атак РФ.

Системи протиповітряної оборони NASAMS були надані Україні деякими країнами, серед яких США, Канада, Литва та Норвегія.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.