Війна
Суспільна стигма і неприйняття: одеська делегація у Кракові вивчала питання злочинів СНПК стосовно українців
Сексуальне насилля під час конфлікту (СНПК) — страшна тема про яку говорять пошепки чи не говорять зовсім. Моніторингова група Управління Верховного комісара ООН з прав людини отримала повідомлення про 124 передбачувані акти сексуального насильства в умовах конфлікту, скоєних щодо жінок, дівчат, чоловіків та хлопчиків. За всі історії воєнних конфліктів відомо, що це найприховуваніший злочин і у цього дві причини: постраждалі вважають це соромом, а кількість інцидентів надто велика. Одеська делегація працювала з міжнародними експертами у Кракові, стосовно розслідування та документування злочинів сексуального характеру.
У делегації була і депутатка ОМР та голова ГО «Культура демократії» Лілія Леонідова, яка розповіла для «Дайджесту Одеси», що на тренінгах обговорювалось кілька важливих тем, а це і відносини між територіальною громадою та ВПО, кризова комунікація, кримінальні провадження. Очолювала одеську делегацію Голова ГО «Громадський рух “Віра, Надія, Любов”» Тетяна Семікоп. Їздили у складі 9 осіб, серед яких були журналістки, представниці влади, керівниці громадських організацій, соціологиня, лідерки в області. Зустріч також відвідали представниці Офісу Генерального прокурора та Мінсоцполітики, які навчалися разом з делегацією жінок-лідерок, членкинь коаліції 1325 «Жінки, мир, безпека».

Щодо воєнних злочинів, особливо СНПК, є ряд тонкощів, ось чому про них потрібно говорити та пропрацьовати механізми виявлення випадків, належного фіксування та документування без додаткового травмування постраждалих. Генпрокуратура наразі розслідує понад 100 фактів сексуального насильства проти жінок, чоловіків, дітей та людей похилого віку. І справжня статистика у рази більша. Попри той факт, що тема вразлива та болюча, російські військові — злочинці і мають бути у трибуналі міжнародного суду.
Робота з постраждалими вимагає конфіденційності і не може бути розповсюдженим. Світові медіа публікували інтерв’ю чи випадки жінок, які постраждали від знущань російських військових. Але не всі мають сили, змогу це зробити і вони не повинні. Потрібно розробляти нові механізми спілкування та розслідування, зберігаючи анонімність, приватність людини та не змушувати проживати страшні події заново. Українці не мають досвіду роботи у таких випадках, а варто розробити.
На початку квітня 2022 року в Офісі Уповноваженого ВР України з прав людини заявили, що близько 25 дівчат і жінок були зґвалтовані російськими військовими у будинку в Бучі. За їхньою інформацією, російські військові описали свій намір ґвалтувати жінок «до того, що вони не захотіли б сексуального контакту з жодним чоловіком, щоб не дати їм народити українських дітей».
«Наші люди ще бояться говорити про це відкрито та голосно. Це надто особиста та вразлива тема. Але ми не повинні мовчати. Інакше не зможемо довести воєнні злочини російської армії. Випадки насильства мають розглядатись на рівні воєнних злодіянь. І вирок має відповідати найжорсткішому покаранню», — зазначила Лілія Леонідова.

Перша ланка реагування — органи поліції, прокуратури та громадські організації. Саме від їхньої роботи залежить чи будуть надалі проводитись дії щодо притягнення винних до відповідальності. Ось чому має бути щільна координація з кризовими центрами, волонтерами, лікарями. За правильної організації дій можливо запобігти подальшому насильству. А розглядати справи мають окремі підрозділи. Щоправда, на територіях підконтрольній армії противника, постраждалі майже не мають можливості звернутись за захистом та допомогою.
«До того ж в Україні досі не внесені зміни до Кримінального кодексу щодо кваліфікації сексуального насильства як воєнного злочину. Адже у світовій юридичній практиці злочини, вчинені під час війни, вважаються більш тяжкими і відповідальність за них передбачається суворіша», — розповів громадський діяч Володимир Щербаченко для УНІАН.
Щоправда, варто враховувати, що виконання вироків щодо злочинів сексуального насильства може затягнутися на десятиліття. Тому потрібно ознайомитись із досвідом інших країн і лобіювати зміни в законодавстві та своєчасній допомозі вже зараз. За рік війни у Косово з 1998-1999 років понад 20 тисяч албанок зазнали фізичного насильства. Процеси йдуть і досі, як результат, засудили лише одного злочинця. Основною проблемою була ідентифікація зловмисників та наявність доказової бази для судів. Адже злочини не документували відразу.
Одне із завдань зустрічі у Кракові – зменшити у людей боязнь говорити. Стигма нашого суспільства також не готова сприймати ці ситуації. Тому люди не звертаються за допомогою. Наразі прийматимуть нові правила та дії, вже з урахуванням війни.
Війна
Британія на «Рамштайні» закликала союзників планувати військову підтримку України на 2027 рік
Міжнародні партнери мають забезпечити Україні військову підтримку не лише для проходження складної зими, а й на 2027 рік, щоб вона могла й надалі утримувати фронт і мати сильні позиції для майбутніх переговорів.
Про це заявив міністр оборони Великої Британії Вес Стрітінг під час 37-го засідання Контактної групи з питань оборони України у Брюсселі 19 листопада, передає кореспондент Укрінформу.
«Ми також маємо забезпечити підтримку на 2027 рік. Ми сподіваємося, що дипломатична ініціатива, яка зараз триває, матиме успіх. Це не війна, яку обрала Україна, і не війна, продовження якої хоче бачити будь-хто з нас. Але, поки це буде потрібно, ми стоятимемо з Україною», – сказав Стрітінг.
Він наголосив, що Україні необхідна міжнародна допомога, поки її Сили оборони продовжують тримати фронт.
За словами британського міністра, робота Контактної групи має допомогти поставити Україну в якомога сильнішу позицію для майбутніх переговорів.
Стрітінг також звернув увагу на важливість довгострокової співпраці з Україною у сфері оборонних технологій та інновацій. Він зазначив, що український бойовий досвід і розробки мають значення не лише для самої України, а й для безпеки союзників. Інвестиції в Україну, за його словами, є не лише питанням спільних цінностей і підтримки країни, яка протистоїть російській агресії, а й внеском у власну національну безпеку союзників.
«Україна є першим ешелоном оборони Європи та НАТО. Тому союзники мають вчитися в України. Україна сьогодні розв’язує ті завдання, з якими НАТО може зіткнутися завтра… Україна пропонує можливості для співпраці, які посилять нашу колективну оборону. Міжнародні зобов’язання та українські інновації – це асиметричні переваги України у протистоянні путінській воєнній машині», – сказав британський міністр.
Глава британського оборонного відомства також заявив, що нинішній рік був невдалим для Росії у війні проти України. За його словами, російські війська зазнають втрат, які важко собі уявити, а економічні наслідки війни для росіян стають дедалі відчутнішими.
Як повідомляв Укрінформ, Велика Британія оголосила, що надає Україні зимову допомогу – понад 1000 ракет для систем протиповітряної оборони – на суму 240 мільйонів фунтів стерлінгів. Постачання розпочнеться в грудні.
Війна
Дрон РФ у небі над Кишиневом — Молдова обмежила польоти — Фокус
З 16:27 за місцевим часом у всьому повітряному просторі Молдови введено обмеження на польоти з міркувань безпеки.
Причиною став безпілотник типу “Шахед” (Shahed) або “Герань-2”, який рухався з півдня у бік сектора Ботаніка на південному сході Кишинева, повідомляє Euronews România з посиланням на інформацію Центру повітряних операцій Національної армії.
За даними Digi24, ударний безпілотник типу “Герань-2” двічі входив у повітряний простір Молдови на тлі масованих атак РФ на Україну. Журналісти телеканалу TV8 помітили літальний апарат у столичному районі Пошта Веке (Poșta Veche), прямо над будівлею своєї редакції.
Згідно із заявою Міністерства оборони, безпілотник вперше увійшов у повітряний простір Республіки Молдова о 15:49 з боку населеного пункту Гребеники (Одеська область) і попрямував у бік Тирасполя (Придністровський регіон).
Потім дрон вилетів з країни у напрямку населеного пункту Славяносербка (Одеська область). О 16:02 той же безпілотник знову увійшов у повітряний простір Республіки Молдова — з боку населеного пункту Великоплоске (Одеська область) — і попрямував у бік села Малаєшти у Криулянському районі.
Центр повітряних операцій Національної армії Республіки Молдова продовжує здійснювати моніторинг національного повітряного простору. Влада закликає громадян у разі виявлення безпілотних літальних апаратів або уламків підозрілих літальних апаратів не наближатися до них, не торкатися їх і не переміщувати, оскільки вони можуть містити вибухонебезпечні компоненти.
Крім того, людей просять відійти на безпечну відстань, утриматися від користування телефонами поблизу підозрілих об’єктів та негайно зателефонувати до служби екстреної допомоги 112, покинувши небезпечну зону.
Днем раніше російські дрони ледь не перетнули кордон з Румунією. У ніч з понеділка, 16 листопада, на вівторок, 17 листопада, система радіолокаційного спостереження Міністерства національної оборони виявила чотири повітряні цілі приблизно за 4 кілометри на схід від міста Вилково (Україна), а потім ще сім цілей — приблизно за 10 кілометрів на північний схід від міста Ізмаїл (Одеська область), неподалік від кордону з Румунією.
Два літаки F-16 ВПС Румунії, які перебували на чергуванні з охорони повітряного простору, піднялися в небо з 86-ї авіабази у Фетешті.
Нагадаємо, що в РФ заявляють, нібито Молдова готується до війни з Росією.
Також повідомлялося, що Молдова більше не купуватиме російський газ.
Війна
Росіяни намагаються обійти Куп’янськ з «неочікуваного кута»
Російські окупаційні війська намагаються обійти місто Куп’янськ Харківської області з північного заходу, але ці спроби не мають успіху.
Про це в телеефірі розповів речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов, передає Укрінформ.
«Зараз вони роблять спробу обійти з неочікуваного кута й зайти з північного заходу. Це під населеним пунктом Радьківка в першу чергу – вони туди зараз активно тиснуть і намагаються взяти там контроль. Бо раніше, якщо вони ходили східніше через Голубівку, то після операції “Велес” і ще декількох дій цей напрямок для них став не таким простим, і вони хочуть заробити хоча б “сіряк”, щоб заходити через Радьківку безпосередньо вже на місто», – розповів Трегубов.
Водночас він назвав такі спроби окупантів зайти до Куп’янська «не оптимальними».
«Населені пункти Кіндрашівка та Радьківка є поруч, на Кіндрашівку вони зараз сунуть більш активно, але Радьківка – між Кіндрашівкою та Куп’янськом, тому без неї нічого не вийде. От зараз вони намагаються втілити в життя цей задум, але ситуація і в самому місті, і в Радьківці для них зараз не оптимальна», – вважає Трегубов.
Як повідомляв Укрінформ, після операції «Велес» проникнення військових РФ до Куп’янська не фіксували.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Суспільство7 днів agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство1 тиждень agoКоли увімкнуть опалення в Одесі у 2026 році: дата
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе ТЦК силой мобилизовал добровольца в штурмовую бригаду вместо медбата – нардеп Гончаренко
-
Одеса7 днів agoСвітла немає, а експорт є: експерт пояснив, чому в Одесі діють відключення
-
Події1 тиждень agoВ Україні відкривають новий набір на освітню програму про лідерство та партнерства в культурі
