Connect with us

Війна

Суспільна стигма і неприйняття: одеська делегація у Кракові вивчала питання злочинів СНПК стосовно українців

Published

on

Сексуальне насилля під час конфлікту (СНПК) — страшна тема про яку говорять пошепки чи не говорять зовсім. Моніторингова група Управління Верховного комісара ООН з прав людини отримала повідомлення про 124 передбачувані акти сексуального насильства в умовах конфлікту, скоєних щодо жінок, дівчат, чоловіків та хлопчиків. За всі історії воєнних конфліктів відомо, що це найприховуваніший злочин і у цього дві причини: постраждалі вважають це соромом, а кількість інцидентів надто велика. Одеська делегація працювала з міжнародними експертами у Кракові, стосовно розслідування та документування злочинів сексуального характеру.

У делегації була і депутатка ОМР та голова ГО «Культура демократії» Лілія Леонідова, яка розповіла для «Дайджесту Одеси», що на тренінгах обговорювалось кілька важливих тем, а це і відносини між територіальною громадою та ВПО, кризова комунікація, кримінальні провадження. Очолювала одеську делегацію Голова ГО «Громадський рух “Віра, Надія, Любов”» Тетяна Семікоп. Їздили у складі 9 осіб, серед яких були журналістки, представниці влади, керівниці громадських організацій, соціологиня, лідерки в області. Зустріч також відвідали представниці Офісу Генерального прокурора та Мінсоцполітики, які навчалися разом з делегацією жінок-лідерок, членкинь коаліції 1325 «Жінки, мир, безпека».

Щодо воєнних злочинів, особливо СНПК, є ряд тонкощів, ось чому про них потрібно говорити та пропрацьовати механізми виявлення випадків, належного фіксування та документування без додаткового травмування постраждалих. Генпрокуратура наразі розслідує понад 100 фактів сексуального насильства проти жінок, чоловіків, дітей та людей похилого віку. І справжня статистика у рази більша. Попри той факт, що тема вразлива та болюча, російські військові — злочинці і мають бути у трибуналі міжнародного суду. 

Робота з постраждалими вимагає конфіденційності і не може бути розповсюдженим. Світові медіа публікували інтерв’ю чи випадки жінок, які постраждали від знущань російських військових. Але не всі мають сили, змогу це зробити і вони не повинні. Потрібно розробляти нові механізми спілкування та розслідування, зберігаючи анонімність, приватність людини та не змушувати проживати страшні події заново. Українці не мають досвіду роботи у таких випадках, а варто розробити.

На початку квітня 2022 року в Офісі Уповноваженого ВР України з прав людини заявили, що близько 25 дівчат і жінок були зґвалтовані російськими військовими у будинку в Бучі. За їхньою інформацією, російські військові описали свій намір ґвалтувати жінок «до того, що вони не захотіли б сексуального контакту з жодним чоловіком, щоб не дати їм народити українських дітей». 

«Наші люди ще бояться говорити про це відкрито та голосно. Це надто особиста та вразлива тема. Але ми не повинні мовчати. Інакше не зможемо довести воєнні злочини російської армії. Випадки насильства мають розглядатись на рівні воєнних злодіянь. І вирок має відповідати найжорсткішому покаранню», — зазначила Лілія Леонідова.

Перша ланка реагування — органи поліції, прокуратури та громадські організації. Саме від їхньої роботи залежить чи будуть надалі проводитись дії щодо притягнення винних до відповідальності. Ось чому має бути щільна координація з кризовими центрами, волонтерами, лікарями. За правильної організації дій можливо запобігти подальшому насильству. А розглядати справи мають окремі підрозділи. Щоправда, на територіях підконтрольній армії противника, постраждалі майже не мають можливості звернутись за захистом та допомогою. 

«До того ж в Україні досі не внесені зміни до Кримінального кодексу щодо кваліфікації сексуального насильства як воєнного злочину. Адже у світовій юридичній практиці злочини, вчинені під час війни, вважаються більш тяжкими і відповідальність за них передбачається суворіша», —  розповів громадський діяч Володимир Щербаченко для УНІАН

Щоправда, варто враховувати, що виконання вироків щодо злочинів сексуального насильства може затягнутися на десятиліття. Тому потрібно ознайомитись із досвідом інших країн і лобіювати зміни в законодавстві та своєчасній допомозі вже зараз. За рік війни у Косово з 1998-1999 років понад 20 тисяч албанок зазнали фізичного насильства. Процеси йдуть і досі, як результат, засудили лише одного злочинця. Основною проблемою була ідентифікація зловмисників та наявність доказової бази для судів. Адже злочини не документували відразу.

Одне із завдань зустрічі у Кракові – зменшити у людей боязнь говорити. Стигма нашого суспільства також не готова сприймати ці ситуації. Тому люди не звертаються за допомогою. Наразі прийматимуть нові правила та дії, вже з урахуванням війни.

Війна

На фронті від початку доби стались 66 зіткнень, найгарячіше

Published

on

На фронті від початку доби були зафіксовані 66 бойових зіткнень Сил оборони України з російськими загарбниками.

Як передає Укрінформ, про це ідеться у повідомленні Генерального штабу Збройних сил України у Фейсбуціпро ситуацію станом на 16:00 неділі, 25 січня.

Війська РФ з артилерії били по районах населених пунктів Карповичі, Залізний Міст, Леонівка Чернігівської області, Біла Береза, Кучерівка, Рогізне, Волфине, Студенок, Бруски, Будки, Гаврилова Слобода, Безсалівка, Бачівськ Сумської області. Авіаудару зазнав населений пункт Кучерівка на Сумщині.

На Північно-Слобожанському і Курському напрямках ворог здійснив одну спробу наступу, а також завдав двох авіаударів, скинувши три авіабомби, також здійснив 45 обстрілів населених пунктів й позицій українських підрозділів.

На Південно-Слобожанському напрямку росіяни тричі атакували у районах Приліпки, Стариці та у бік Ізбицького.

На Куп’янському напрямку російські війська намагалися наступати у бік Піщаного та Петропавлівки, загалом на даному напрямку відбулось чотири боєзіткнення, одне з яких триває.

На Лиманському напрямку українські воїни відбили десять атак загарбників у районах Сергіївки, Дробишевого, Колодязів, Новоселівки та Зарічного, одне боєзіткнення триває.

На Слов’янському напрямку на даний час боєзіткнень не фіксувалося.

На Краматорському напрямку точиться бій в районі населеного пункту Оріхово-Василівка.

На Костянтинівському напрямку російські загарбники здійснили шість наступальних дій поблизу Плещіївки, Клебан-Бика, Щербинівки та у бік Костянтинівки та Софіївки, одна атака триває.

На Покровському напрямку війська РФ 24 рази намагалися просунутися до українських позицій поблизу Шахового, Дорожнього, Родинського, Котлиного, Удачного, Молодецького та у бік Філії й Новопавлівки.

На Олександрівському напрямку агресор атакував чотири рази, у районах Зеленого Гаю, Вербового, Красногірського та у бік Нового Запоріжжя.

На Гуляйпільському напрямку українські оборонці відбили дев’ять російських атак, у районах Солодкого, Гуляйполя, Дорожнянки та у бік Варварівки, Зеленого та Прилук. Крім того, ворожа авіація завдала ударів по Зеленому, Різдвянці, Новому Полю та Зірниці.

На Оріхівському напрямку росіяни атакували позиції українських захисників у районі Плавнів та Степового, точиться бій.

На Придніпровському напрямку Сили оборони відбили російську атаку в напрямку Антонівського мосту.

Читайте також: Бійці «Сталевого кордону» знищили дронами техніку і укриття росіян на Курському напрямку

На інших напрямках суттєвих змін в обстановці не зафіксовано.

Як повідомляв Укрінформ, екіпаж батальйону Signum зірвав масовану дронову атакуросійських військ на Лиманському напрямку.

 Фото: 22 ОМБр 



Джерело

Continue Reading

Війна

Бійці «Сталевого кордону» знищили дронами техніку і укриття росіян на Курському напрямку

Published

on

На Курському напрямку бійці роти ударних безпілотних авіакомплексів Aquila прикордонної бригади «Сталевий кордон» знищили бойову машину піхоти, два укриття та шістьох російських загарбників.

Як передає Укрінформ, про це повідомила Державна прикордонна служба та оприлюднила відео бойової роботи.

«Оператори БПЛА РУБпАК Aquila бригади «Сталевий Кордон» на Курському напрямку за минулу добу показали відмінні результати. Спочатку – ідеальний момент. Четверо окупантів вийшли з укриття, зібралися докупи, вирішили, що день буде спокійним. Aquila вирішила інакше: один точний удар – мінус чотири», – ідеться в повідомленні.

Пізніше біля іншого укриття оператори безпілотників ліквідували ще двох російських загарбників.

«Після живої сили взялися за інфраструктуру: знищили два укриття, спалили ворожий автомобіль і добили БМП», – додали прикордонники.

Як повідомляв Укрінформ, оператори БПЛА прикордонної бригади «Помста» дистанційно взяли в полон російського загарбника у Харківській області.



Джерело

Continue Reading

Війна

Пам’яті актора, спортсмена, воїна Івана Кононенка (позивний «Конон»)

Published

on


Загинув під час боїв у Курській області, майже рік вважався зниклим безвісти

Завжди йшов першим. Завжди захищав своїх. Завжди надихав – все це кажуть про Івана Кононенка ті, хто його знав особисто або в соцмережах. 

Іван народився 26 липня 1983 року в Києві. Середню освіту здобув у школі №179 з поглибленим вивченням фізичного виховання, де на уроках він не просто виконував норми, а перевершував їх. У 2000 році вступив одразу до двох вишів, але обрав факультет ветеринарної медицини Національного університету біоресурсів і природокористування України (колишній Національний аграрний університет- ред.). Під час навчання брав активну участь в наукових конференціях, закінчив кілька наукових робіт з ветеринарної хірургії. 

Паралельно Іван закінчив військову кафедру й отримав звання молодшого лейтенанта запасу (зв’язок), досконало опанував англійську мову. З 2004 року працював лікарем стаціонарного відділення у приватній ветеринарній клініці «Еквус», де рятував життя найбільш беззахисних – тварин. 

У 2008 році Іван захистив магістерський диплом.  

Але одночасно життя Івана було пов’язане із творчістю та спортом. Він входив до команди легендарного Василя Вірастюка (важка атлетика та стронґмен), займався моржуванням, був призером і переможцем десятків змагань: Ukraine Open 2006 Olimp Strongman (Київ, 2006), 2 місце «МоржФест» (2018), «Спорт для всіх» Голосіївського району (2019, 2020, 2021, 2022, неодноразові 2-і та 3-і місця та медалі). Ключовим досягненням як спортсмена стала перемога на Ukraine Open 2006 Olimp Strongman у Києві. Ця подія стала переломною, після неї Івана запрошували до професійних турнірів по всій країні. 

А ще як фітнес-тренер чоловік проводив заняття в київських залах, де навчав новачків базовим принципам. У соцмережах вів популярні сторінки, де ділився простими й ефективними вправами «з тим, що є під рукою» – гантелями з пляшок, перекладинами з гілок, саморобними штангами.  

Окрім цього, Іван закінчив курси акторської майстерності й багато років знімався в кіно, серіалах та рекламі (переважно ролі охоронців, тренерів, силовиків). Одна з перших помітних робіт – участь у серіалі «Київ вдень та вночі», де він зіграв персонажа, що втілює динаміку міського життя. Далі була комедія «Скажене весілля», в якій зіграв друга нареченого, чий гумор і сила розряджають напругу, роль, яка відобразила його власну вдачу.  

У фільмі «Кріпосна» він постав як суворий пан. Стрічка «Перші ластівки» принесла роль наставника молоді, де Іван передавав досвід, ніби в реальному житті на тренуваннях. А в «Слузі народу» він грав охоронця та фітнес-тренера президента, і цей персонаж додав комедійного колориту, підкреслюючи абсурдність бюрократії. 

В історичній драмі «Пекельна Хоругва, або Козацьке Різдво» Іван грав козака, чия відвага нагадувала про корені нації. У детективі «Реальна містика» він розкрився як загадковий слідчий. «Дозор», «Жовта Зірка», «Вересень», «Слідчі», «Карась» – кожна стрічка розширювала спектр його талантів, від комедії до трилера. 

Але найбільшою радістю для Івана було проводити час із родиною, виховувати двох синів. 

…24 лютого 2022 року, дізнавшись про початок повномасштабного вторгнення, чоловік добровільно записався до тероборони Голосіївського району Києва. Побратими згадують, що «Ваня був з нами з першого дня. Був абсолютно безстрашною людиною. З перших днів – Чернігівщина, потім Донбас: Бахмут». 

У листопаді 2022 року «Конон» отримав важке поранення в бою й майже рік був на реабілітації. Лікарі казали, що він не зможе повністю відновитись. Проте Іван створив свою програму реабілітації, записував відео, щоб його досвід змогли використати інші.  

Попри те, що міг залишитися вдома через стан здоров’я, чоловік повернувся на службу. «Для мене війна ще не закінчена», – казав він. Після реабілітації Іван Кононенко певний час працював у територіальному центрі комплектування, але як тільки стан здоров’я дозволив, одразу повернувся на передову, підписав контракт із ЗСУ, отримав звання старшого лейтенанта й очолив стрілецький взвод військової частини А1815. Офіцера нагороджено відзнаками за стійкість, рішучість і відповідальність командира.  

У листопаді 2024 року Іван писав на своїй сторінці у соцмережах, що їде за кордон у відрядження та повідомляв, що тривалий час буде не на зв’язку. Його останній допис був обнадійливим, але сповненим тривоги: «Все, поїхав знову за кордон (термінове відрядження), повернусь хз коли, буду без зв’язку». За інформацією сестри Івана, зв’язок із братом вона втратила 16 листопада 2024 року, а сповіщення про те, що він вважається безвісти зниклим отримала 25 листопада 2024 року. Як з’ясувалося, військовий загинув на території Курської області РФ – біля населеного пункту Нижній Клин. Чоловікові був 41 рік. 

Родина не мала жодної інформації, крім офіційного повідомлення, що він зник безвісти під час бойових дій на ворожій території. Минув понад рік, пошуки тривали, але дива не сталося – Герой повернувся додому на щиті. 

Прощання з Іваном Кононенком відбулося 9 грудня 2025 року в Михайлівському Золотоверхому соборі у Києві. Поховали захисника на Алеї Слави Лісового кладовища. У нього залишилися двоє синів, дружина, батьки та сестра. 

Вічна шана Герою! 

Фото: Фейсбук-сторінка Іван Кононенко

За матеріалами Пам’ять, NV, Янголи спорту

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.