Війна
Суспільна стигма і неприйняття: одеська делегація у Кракові вивчала питання злочинів СНПК стосовно українців
Сексуальне насилля під час конфлікту (СНПК) — страшна тема про яку говорять пошепки чи не говорять зовсім. Моніторингова група Управління Верховного комісара ООН з прав людини отримала повідомлення про 124 передбачувані акти сексуального насильства в умовах конфлікту, скоєних щодо жінок, дівчат, чоловіків та хлопчиків. За всі історії воєнних конфліктів відомо, що це найприховуваніший злочин і у цього дві причини: постраждалі вважають це соромом, а кількість інцидентів надто велика. Одеська делегація працювала з міжнародними експертами у Кракові, стосовно розслідування та документування злочинів сексуального характеру.
У делегації була і депутатка ОМР та голова ГО «Культура демократії» Лілія Леонідова, яка розповіла для «Дайджесту Одеси», що на тренінгах обговорювалось кілька важливих тем, а це і відносини між територіальною громадою та ВПО, кризова комунікація, кримінальні провадження. Очолювала одеську делегацію Голова ГО «Громадський рух “Віра, Надія, Любов”» Тетяна Семікоп. Їздили у складі 9 осіб, серед яких були журналістки, представниці влади, керівниці громадських організацій, соціологиня, лідерки в області. Зустріч також відвідали представниці Офісу Генерального прокурора та Мінсоцполітики, які навчалися разом з делегацією жінок-лідерок, членкинь коаліції 1325 «Жінки, мир, безпека».

Щодо воєнних злочинів, особливо СНПК, є ряд тонкощів, ось чому про них потрібно говорити та пропрацьовати механізми виявлення випадків, належного фіксування та документування без додаткового травмування постраждалих. Генпрокуратура наразі розслідує понад 100 фактів сексуального насильства проти жінок, чоловіків, дітей та людей похилого віку. І справжня статистика у рази більша. Попри той факт, що тема вразлива та болюча, російські військові — злочинці і мають бути у трибуналі міжнародного суду.
Робота з постраждалими вимагає конфіденційності і не може бути розповсюдженим. Світові медіа публікували інтерв’ю чи випадки жінок, які постраждали від знущань російських військових. Але не всі мають сили, змогу це зробити і вони не повинні. Потрібно розробляти нові механізми спілкування та розслідування, зберігаючи анонімність, приватність людини та не змушувати проживати страшні події заново. Українці не мають досвіду роботи у таких випадках, а варто розробити.
На початку квітня 2022 року в Офісі Уповноваженого ВР України з прав людини заявили, що близько 25 дівчат і жінок були зґвалтовані російськими військовими у будинку в Бучі. За їхньою інформацією, російські військові описали свій намір ґвалтувати жінок «до того, що вони не захотіли б сексуального контакту з жодним чоловіком, щоб не дати їм народити українських дітей».
«Наші люди ще бояться говорити про це відкрито та голосно. Це надто особиста та вразлива тема. Але ми не повинні мовчати. Інакше не зможемо довести воєнні злочини російської армії. Випадки насильства мають розглядатись на рівні воєнних злодіянь. І вирок має відповідати найжорсткішому покаранню», — зазначила Лілія Леонідова.

Перша ланка реагування — органи поліції, прокуратури та громадські організації. Саме від їхньої роботи залежить чи будуть надалі проводитись дії щодо притягнення винних до відповідальності. Ось чому має бути щільна координація з кризовими центрами, волонтерами, лікарями. За правильної організації дій можливо запобігти подальшому насильству. А розглядати справи мають окремі підрозділи. Щоправда, на територіях підконтрольній армії противника, постраждалі майже не мають можливості звернутись за захистом та допомогою.
«До того ж в Україні досі не внесені зміни до Кримінального кодексу щодо кваліфікації сексуального насильства як воєнного злочину. Адже у світовій юридичній практиці злочини, вчинені під час війни, вважаються більш тяжкими і відповідальність за них передбачається суворіша», — розповів громадський діяч Володимир Щербаченко для УНІАН.
Щоправда, варто враховувати, що виконання вироків щодо злочинів сексуального насильства може затягнутися на десятиліття. Тому потрібно ознайомитись із досвідом інших країн і лобіювати зміни в законодавстві та своєчасній допомозі вже зараз. За рік війни у Косово з 1998-1999 років понад 20 тисяч албанок зазнали фізичного насильства. Процеси йдуть і досі, як результат, засудили лише одного злочинця. Основною проблемою була ідентифікація зловмисників та наявність доказової бази для судів. Адже злочини не документували відразу.
Одне із завдань зустрічі у Кракові – зменшити у людей боязнь говорити. Стигма нашого суспільства також не готова сприймати ці ситуації. Тому люди не звертаються за допомогою. Наразі прийматимуть нові правила та дії, вже з урахуванням війни.
Війна
За три місяці Росія втратила на фронті майже 100 тисяч військових
Президент Володимир Зеленський заявив, що протягом останніх трьох місяців ЗСУ знищували 30, 35 і 28 тисяч росіян відповідно. Це майже 100 тисяч осіб.
Про це глава держави повідомив в інтерв’ю New York Post, передає Укрінформ.
«Росія постійно мобілізує на місяць 40–45 тисяч людей. Щоб військо Росії не збільшувалося, нам треба знищувати приблизно таку ж кількість. Знищити тільки для того, щоб Росія не поширювала своєї агресії. Протягом останніх трьох місяців ми знищували 30, 35 і 28 тисяч росіян відповідно. Це майже 100 тисяч людей», – розповів Зеленський.
Наводячи ці цифри, він закликав задуматися, скільки Росія віддає заради війни.
Як повідомлялося, загальні бойові втрати російських військ у живій силі з 24 лютого 2022 року по 17 березня 2026-го сягнули близько 1 280 860 осіб, 930 з них – ліквідовані за останню добу.
Фото: ОП
Війна
Не час купувати квиток на “Титанік”: у Франції пояснили, чому війна Трампа в Ірані — це провал
Відставний французький генерал Мішель Яковлефф різко прокоментував операцію “Епічна лють” проти Ірану на тлі того, як президент США просить про допомогу в розблокуванні Ормузької протоки.
“Зараз — не час купувати акційний квиток на “Титанік”. Капітан “Титаніка”, схоже, хотів продати дешеві квитки на танцювальний вечір уже після того, як судно зіштовхнулося з айсбергом”, — заявив Мішель Яковлефф в ефірі телеканалу LCI.
Генерал Яковлефф критично ставиться до війни в Ірані
На його думку, не можна підтримувати невдачу і саме цього його вчили в Американському військовому коледжі.
“Потрібно знайти інше рішення, перенести зусилля в інше місце — але в жодному разі не підкріплювати невдачу. Тож причин сказати Трампу “ні” — предостатньо”, — заявив Яковлефф, колишній заступник начальника штабу Сил швидкого реагування Північноатлантичного союзу, який брав участь у плануванні операцій у Європі. У 2017-2019 роках Яковлефф був заступником начальника штабу в SHAPE (Верховне командування Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі — ред.), тобто відповідав за координацію розвитку стратегічних програм НАТО, зокрема з Україною.
У Білому домі та серед союзників США наростає невдоволення, оскільки країни чинять опір кампанії тиску президента США Дональда Трампа з метою надання допомоги в забезпеченні безпеки Ормузької протоки, а Трамп відкидає спроби Ірану до дипломатичного врегулювання.
Війна в Ірані — позиція країн НАТО та ЄС
Водночас на 18 день війни в Ірані міністри закордонних справ країн ЄС вирішили не розширювати свої військово-морські операції навколо Ормузької протоки, незважаючи на критику Трампа на адресу союзників.
Озвучив їхню позицію представник канцлера Німеччини, який 16 березня заявив: “Це не війна НАТО”.
А міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус прямо заявив, що це не їхня війна: “Це не наша війна, ми її не починали. Ми хочемо дипломатичних рішень і якнайшвидшого завершення, але збільшення кількості військових кораблів у регіоні, безумовно, цьому не сприятиме”, — заявив політик-соціал-демократ.
Дипломатичні переговори зайшли в глухий кут: іранські офіційні особи звернулися до посланника Трампа з Близького Сходу, намагаючись відновити дипломатичні переговори, але Трамп заявив, що не хоче зараз вести переговори, повідомили CNN двоє високопоставлених чиновників Білого дому.
Частково це пояснюється тим, що адміністрація Трампа не впевнена в тому, що новий верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї “дійсно контролює ситуацію”, сказав один із чиновників. Міністр закордонних справ Ірану заперечує будь-які контакти з посланцем президента в останні дні, як стверджують представники Білого дому.
Терпіння закінчується: деякі американські, європейські та азійські дипломати дедалі більше розчаровуються у відмові адміністрації Трампа використовувати традиційні дипломатичні канали.
При цьому ескалація триває, Іран вранці 17 березня атакував безпілотниками посольство США і готель у Багдаді. Нафтове родовище Маджнун на півдні Іраку також зазнало атаки. Тим часом Об’єднані Арабські Емірати тимчасово закрили свій повітряний простір після того, як унаслідок ударів безпілотників у нафтовій зоні Фуджейри та на газовому родовищі Шах спалахнули дві окремі пожежі.
Раніше Дональд Трамп несподівано попросив допомоги в розблокуванні Ормузької протоки. За його словами, допомогти мають ті, хто купують нафту з країн Перської затоки, зокрема Китай.
Але при цьому відмовився від допомоги Україні з дронами, заявивши, що США самі впораються.
Війна
Пам’яті старшого сержанта Сергія Клованича (позивний «Поляк»)
Захищав країну з перших днів широкомасштабного вторгнення РФ – пройшов Донбас, Харківщину та Сумщину
Сергій Клованич був старшим сержантом, інструктором групи інструкторів 101-ї бригади територіальної оборони Закарпаття.
31 грудня 2025 року під час бойового завдання він отримав важке поранення. Побратими евакуювали Сергія з поля бою, однак 7 січня він помер у госпіталі.
Захисника поховали 10 січня 2026 року у с. Боронява Хустського району.
Побратими поділились спогадами про «Поляка» – надійного товариша і мужнього солдата, який завжди був готовий прийти на допомогу.
«Сергій був не просто командиром чи побратимом – він був лідером і основним мотиватором. Саме він сформував «кістяк» групи інструкторів, об’єднавши абсолютно різних людей у єдиний механізм. Як кращий фахівець з вогневої підготовки, він знав зброю досконало, але ще краще він знав людей. Мав рідкісний дар – бачив людину наскрізь», – розповідає командир групи інструкторів «Рудий».

«Він точно знав, на що кожен із нас здатний у бою, на кого можна покластися, а де треба підставити плече. Разом ми виходили на найскладніші бойові завдання. І навіть у найважчі хвилини його весела, добра та життєрадісна натура не давала нам падати духом», – так згадують побратими «Поляка».
Сергій щиро захоплювався історією України, постійно вивчав та досліджував історію краю, який захищав, та надихав побратимів розуміти, за що вони стоять. Друзі згадують його неперевершені кулінарні здібності: кажуть, він міг створити шедевр навіть у польових умовах, природжений гуморист, душа компанії. Його жага до пригод була заразною, а його любов до тварин – безмежною.

Сергій був максимально щирим. Розумним. Справжнім. Він пішов, залишивши по собі величезну порожнечу, але й водночас і величезне світло.
Дякуємо за кожен вихід. Дякуємо за науку. Ти назавжди в строю, брате.
Світлана Олинець
Фото з родинного архіву
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
-
Усі новини1 тиждень agoтоп-3 моделі за результатами тестування (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoперший у світі фільм про роботів виявлено у США (відео)
-
Україна1 тиждень agoКонцерт Квартала 95 – як виглядав Палац Україна 7 березня
-
Війна1 тиждень agoРосіяни від початку доби здійснили 42 атаки, найгарячішим є Покровський напрямок
-
Усі новини1 тиждень agoОдна з європейських країн опиниться у центрі слимакового апокаліпсису: кому готуватися
-
Війна1 тиждень agoРФ не може відновити позиції, які раніше займала поблизу Куп’янська
-
Економіка1 тиждень agoФіцо натякнув, що Словаччина заблокує кредит ЄС для України, якщо Орбан програє вибори
-
Одеса6 днів agoБратчук пояснив навіщо ЗСУ б’ють по Криму