Війна
Суспільна стигма і неприйняття: одеська делегація у Кракові вивчала питання злочинів СНПК стосовно українців
Сексуальне насилля під час конфлікту (СНПК) — страшна тема про яку говорять пошепки чи не говорять зовсім. Моніторингова група Управління Верховного комісара ООН з прав людини отримала повідомлення про 124 передбачувані акти сексуального насильства в умовах конфлікту, скоєних щодо жінок, дівчат, чоловіків та хлопчиків. За всі історії воєнних конфліктів відомо, що це найприховуваніший злочин і у цього дві причини: постраждалі вважають це соромом, а кількість інцидентів надто велика. Одеська делегація працювала з міжнародними експертами у Кракові, стосовно розслідування та документування злочинів сексуального характеру.
У делегації була і депутатка ОМР та голова ГО «Культура демократії» Лілія Леонідова, яка розповіла для «Дайджесту Одеси», що на тренінгах обговорювалось кілька важливих тем, а це і відносини між територіальною громадою та ВПО, кризова комунікація, кримінальні провадження. Очолювала одеську делегацію Голова ГО «Громадський рух “Віра, Надія, Любов”» Тетяна Семікоп. Їздили у складі 9 осіб, серед яких були журналістки, представниці влади, керівниці громадських організацій, соціологиня, лідерки в області. Зустріч також відвідали представниці Офісу Генерального прокурора та Мінсоцполітики, які навчалися разом з делегацією жінок-лідерок, членкинь коаліції 1325 «Жінки, мир, безпека».

Щодо воєнних злочинів, особливо СНПК, є ряд тонкощів, ось чому про них потрібно говорити та пропрацьовати механізми виявлення випадків, належного фіксування та документування без додаткового травмування постраждалих. Генпрокуратура наразі розслідує понад 100 фактів сексуального насильства проти жінок, чоловіків, дітей та людей похилого віку. І справжня статистика у рази більша. Попри той факт, що тема вразлива та болюча, російські військові — злочинці і мають бути у трибуналі міжнародного суду.
Робота з постраждалими вимагає конфіденційності і не може бути розповсюдженим. Світові медіа публікували інтерв’ю чи випадки жінок, які постраждали від знущань російських військових. Але не всі мають сили, змогу це зробити і вони не повинні. Потрібно розробляти нові механізми спілкування та розслідування, зберігаючи анонімність, приватність людини та не змушувати проживати страшні події заново. Українці не мають досвіду роботи у таких випадках, а варто розробити.
На початку квітня 2022 року в Офісі Уповноваженого ВР України з прав людини заявили, що близько 25 дівчат і жінок були зґвалтовані російськими військовими у будинку в Бучі. За їхньою інформацією, російські військові описали свій намір ґвалтувати жінок «до того, що вони не захотіли б сексуального контакту з жодним чоловіком, щоб не дати їм народити українських дітей».
«Наші люди ще бояться говорити про це відкрито та голосно. Це надто особиста та вразлива тема. Але ми не повинні мовчати. Інакше не зможемо довести воєнні злочини російської армії. Випадки насильства мають розглядатись на рівні воєнних злодіянь. І вирок має відповідати найжорсткішому покаранню», — зазначила Лілія Леонідова.

Перша ланка реагування — органи поліції, прокуратури та громадські організації. Саме від їхньої роботи залежить чи будуть надалі проводитись дії щодо притягнення винних до відповідальності. Ось чому має бути щільна координація з кризовими центрами, волонтерами, лікарями. За правильної організації дій можливо запобігти подальшому насильству. А розглядати справи мають окремі підрозділи. Щоправда, на територіях підконтрольній армії противника, постраждалі майже не мають можливості звернутись за захистом та допомогою.
«До того ж в Україні досі не внесені зміни до Кримінального кодексу щодо кваліфікації сексуального насильства як воєнного злочину. Адже у світовій юридичній практиці злочини, вчинені під час війни, вважаються більш тяжкими і відповідальність за них передбачається суворіша», — розповів громадський діяч Володимир Щербаченко для УНІАН.
Щоправда, варто враховувати, що виконання вироків щодо злочинів сексуального насильства може затягнутися на десятиліття. Тому потрібно ознайомитись із досвідом інших країн і лобіювати зміни в законодавстві та своєчасній допомозі вже зараз. За рік війни у Косово з 1998-1999 років понад 20 тисяч албанок зазнали фізичного насильства. Процеси йдуть і досі, як результат, засудили лише одного злочинця. Основною проблемою була ідентифікація зловмисників та наявність доказової бази для судів. Адже злочини не документували відразу.
Одне із завдань зустрічі у Кракові – зменшити у людей боязнь говорити. Стигма нашого суспільства також не готова сприймати ці ситуації. Тому люди не звертаються за допомогою. Наразі прийматимуть нові правила та дії, вже з урахуванням війни.
Війна
У мережі показали знімок Керченського мосту після трьох ударів
У мережі 19 листопада показали знімок Керченського мосту після трьох ударів.
Про це повіломляє Теленрам-канал “Крымский ветер”, передає Укрінформ.
«Зафіксовано три пошкодження автомобільного полотна та ще два-три залізничного, яке, ймовірно, цієї ночі атакували ракетами «Нептун», – йдеться у повідомлені.
Зазначається, що залізнична частина споруди поки що стоїть.
Раніше Укрінформ повідомляв, що у Генеральному штабі Збройних сил України підтвердили пошкодження в ніч проти 19 листопада українськими ракетами «Нептун» залізничного полотна на Керченському мосту.
Перше фото:ASTRA
Війна
власникам землі платитимуть компенсацію — деталі
Власники далеко не відразу отримають плату за використання агроземель для фортифікацій. Втім, держава може компенсувати втрачений урожай.
Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкт №14117, який вносить зміни у Земельний кодекс щодо використання агроземель для потреб оборони, розповіли на порталі “Судово-юридичної газети”. В Україні з’явиться можливість тимчасового використання агроземель — таке явище називають сервітутом. Плата за сервітут — 12% від нормативної грошової оцінки. Але кошти виплатять не відразу, а лише після завершення воєнного стану.
У матеріалі СЮГ ідеться про засідання земельного комітету ВР, на якому нардепи рекомендували парламенту підтримати законопроєкт. Мета нового нормативно-правового акту — “забезпечити потреби оборони під час воєнного стану” та захистити власників, які втрачають доступ до агроземель через війну. Завдяки новим нормам армія зможе на законних підставах використовувати агроземлі військові для будівництва інженерно-технічних та фортифікаційних споруд на агроземлях, а власники мають шанс на отримання плати за це.
На порталі Верховної Ради у картці законопроєкту №14117 вказано, що 19 листопада парламент підтримав документ — прийняв за основу у першому читанні. У тексті документа встановлюють правила сервітуту: наприклад, якщо площа більш як 10 га, то тимчасово забирають під потреби СОУ всю земельну ділянку.
Фортифікації ЗСУ — законопроєкт №14117 про земельний сервітут
Фото: Скриншот
Фортифікації ЗСУ — що відомо про компенсації за землі та сервітут
Які агроземлі можуть забрати під фортифікації ЗСУ?
Згідно з законопроєктом №14117, земельні сервітути для оборони можуть зачепити ділянки лише у певних регіонах України:
- біля кордону з Білоруссю та РФ;
- біля тимчасово окупованих територій;
- якщо поруч відбуваються бойові дії або можуть перенестись бойові дії.
Рішення про тимчасове використання агроземель прийматимуть обласні військові адміністрації для потреб Міноборони, розвідки, прикордонників, СБУ, Нацгвардії тощо.
Які правила оплати та компенсації за будівництво фортифікацій на агроземлях:
- сервітут встановлюється на рік;
- якщо землю забрали на рік, а воєнний стан не скасували, то сервітут автоматично продовжується ще на рік;
- власники отримають плату за сервітут у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки (НГО). Ці кошти виплачують не відразу, а через два роки після того, як завершується сервітут.
Зазначимо, Фокус писав про фортифікації ЗСУ, які будують задля зупинки просування ЗС РФ. У січні 2026 року українське командування показало кадри будівництва захисних споруд: ішлося про широку смугу з колючим дротом, ровами, бетонними пірамідами, бліндажами, сітками на шляху можливого просування російської армії. На відео від Генштабу — смуги, які петляли полями у невказаних регіонах України на сході.
Нагадуємо, 9 листопада Фокус зібрав інформацію про можливість встановлення систем РЕБ на дахах цивільних будинків, а експерти пояснили, які можуть бути наслідки та яка мета такого рішення.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Одеса1 тиждень agoСвітла немає, а експорт є: експерт пояснив, чому в Одесі діють відключення
-
Війна1 тиждень agoПам’яті старшого сержанта Ольги Таран (позивний «Зима»)
-
Відбудова4 дні agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Політика1 тиждень agoСибіга у Парижі зустрівся з Рубіо на полях G7
-
Відбудова1 тиждень agoбанки профінансували проєкти на ₴73 мільярди