Connect with us

Війна

Суспільна стигма і неприйняття: одеська делегація у Кракові вивчала питання злочинів СНПК стосовно українців

Published

on

Сексуальне насилля під час конфлікту (СНПК) — страшна тема про яку говорять пошепки чи не говорять зовсім. Моніторингова група Управління Верховного комісара ООН з прав людини отримала повідомлення про 124 передбачувані акти сексуального насильства в умовах конфлікту, скоєних щодо жінок, дівчат, чоловіків та хлопчиків. За всі історії воєнних конфліктів відомо, що це найприховуваніший злочин і у цього дві причини: постраждалі вважають це соромом, а кількість інцидентів надто велика. Одеська делегація працювала з міжнародними експертами у Кракові, стосовно розслідування та документування злочинів сексуального характеру.

У делегації була і депутатка ОМР та голова ГО «Культура демократії» Лілія Леонідова, яка розповіла для «Дайджесту Одеси», що на тренінгах обговорювалось кілька важливих тем, а це і відносини між територіальною громадою та ВПО, кризова комунікація, кримінальні провадження. Очолювала одеську делегацію Голова ГО «Громадський рух “Віра, Надія, Любов”» Тетяна Семікоп. Їздили у складі 9 осіб, серед яких були журналістки, представниці влади, керівниці громадських організацій, соціологиня, лідерки в області. Зустріч також відвідали представниці Офісу Генерального прокурора та Мінсоцполітики, які навчалися разом з делегацією жінок-лідерок, членкинь коаліції 1325 «Жінки, мир, безпека».

Щодо воєнних злочинів, особливо СНПК, є ряд тонкощів, ось чому про них потрібно говорити та пропрацьовати механізми виявлення випадків, належного фіксування та документування без додаткового травмування постраждалих. Генпрокуратура наразі розслідує понад 100 фактів сексуального насильства проти жінок, чоловіків, дітей та людей похилого віку. І справжня статистика у рази більша. Попри той факт, що тема вразлива та болюча, російські військові — злочинці і мають бути у трибуналі міжнародного суду. 

Робота з постраждалими вимагає конфіденційності і не може бути розповсюдженим. Світові медіа публікували інтерв’ю чи випадки жінок, які постраждали від знущань російських військових. Але не всі мають сили, змогу це зробити і вони не повинні. Потрібно розробляти нові механізми спілкування та розслідування, зберігаючи анонімність, приватність людини та не змушувати проживати страшні події заново. Українці не мають досвіду роботи у таких випадках, а варто розробити.

На початку квітня 2022 року в Офісі Уповноваженого ВР України з прав людини заявили, що близько 25 дівчат і жінок були зґвалтовані російськими військовими у будинку в Бучі. За їхньою інформацією, російські військові описали свій намір ґвалтувати жінок «до того, що вони не захотіли б сексуального контакту з жодним чоловіком, щоб не дати їм народити українських дітей». 

«Наші люди ще бояться говорити про це відкрито та голосно. Це надто особиста та вразлива тема. Але ми не повинні мовчати. Інакше не зможемо довести воєнні злочини російської армії. Випадки насильства мають розглядатись на рівні воєнних злодіянь. І вирок має відповідати найжорсткішому покаранню», — зазначила Лілія Леонідова.

Перша ланка реагування — органи поліції, прокуратури та громадські організації. Саме від їхньої роботи залежить чи будуть надалі проводитись дії щодо притягнення винних до відповідальності. Ось чому має бути щільна координація з кризовими центрами, волонтерами, лікарями. За правильної організації дій можливо запобігти подальшому насильству. А розглядати справи мають окремі підрозділи. Щоправда, на територіях підконтрольній армії противника, постраждалі майже не мають можливості звернутись за захистом та допомогою. 

«До того ж в Україні досі не внесені зміни до Кримінального кодексу щодо кваліфікації сексуального насильства як воєнного злочину. Адже у світовій юридичній практиці злочини, вчинені під час війни, вважаються більш тяжкими і відповідальність за них передбачається суворіша», —  розповів громадський діяч Володимир Щербаченко для УНІАН

Щоправда, варто враховувати, що виконання вироків щодо злочинів сексуального насильства може затягнутися на десятиліття. Тому потрібно ознайомитись із досвідом інших країн і лобіювати зміни в законодавстві та своєчасній допомозі вже зараз. За рік війни у Косово з 1998-1999 років понад 20 тисяч албанок зазнали фізичного насильства. Процеси йдуть і досі, як результат, засудили лише одного злочинця. Основною проблемою була ідентифікація зловмисників та наявність доказової бази для судів. Адже злочини не документували відразу.

Одне із завдань зустрічі у Кракові – зменшити у людей боязнь говорити. Стигма нашого суспільства також не готова сприймати ці ситуації. Тому люди не звертаються за допомогою. Наразі прийматимуть нові правила та дії, вже з урахуванням війни.

Війна

До експлуатації у ЗСУ допустили вітчизняний бронемобіль Сова

Published

on


Міністерство оборони України кодифікувало та допустило до використання у Збройних силах України вітчизняний бронеавтомобіль MAC OWL Сова, який став найбезпечнішим українським MRAP із найвищим захистом від мін.
 

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міноборони.

«Ця унікальна машина здатна витримати підрив до 10 кг у тротиловому еквіваленті (стандарт STANAG 4569), має найтовщу бокову броню та адаптована під встановлення купольного РЕБ проти FPV-дронів, що дає екіпажу максимальні шанси на виживання у сучасній війні», – ідеться у повідомленні.

Бронеавтомобіль Сова розроблений та виготовлений на українському підприємстві. В основу проєкту інженери заклали концепцію південноафриканської бронемашини Mbombe.

У процесі створення конструктори спільно з військовими реалізували 30-річний досвід локальних конфліктів, зокрема й особливості війни Росії проти України. Результатом став бронеавтомобіль із найвищим рівнем захисту екіпажу.

Залежно від комплектації бронеавтомобіль MAC OWL Сова важить від 14,2 до 15 тонн. Оснащений турбодизельним двигуном об’ємом 8,9 л і потужністю 450 к.с. – найпотужнішим серед усіх українських спеціальних бронеавтомобілів.

Бронемашина має кліренс 45 см, що співрозмірно з дорожнім просвітом важких військових вантажівок. При цьому загальна висота автомобіля не перевищує 2,8 м. Кабіна вміщує 2 членів екіпажу і 6 або 8 десантників. Розрахована для встановлення до 10 модулів РЕБ, які забезпечують тотальний купольний захист від повітряних FPV-камікадзе.

Читайте також: До використання у ЗСУ допустили новий роботизований комплекс «Бізон-Л»

MAC OWL Сова – бронеавтомобіль класу MRAP, тобто створений спеціально для захисту від мін і засідок. Має несучий бронекузов з V-подібним дном, спеціальні амортизаційні крісла для екіпажу, інерційні вузли й агрегати.

Автомобіль зберігає життя екіпажу при наїзді на міну потужністю до 10 кг у тротиловому еквіваленті. Це відповідає стандарту STANAG 4569 – найвищому серед колісної техніки. При цьому машина має бокову броню товщиною 16 мм – найтовщу серед вітчизняних та іноземних аналогів.

Бронеавтомобіль Сова має низку переваг перед іншими вітчизняними та іноземними спеціальними бронеавтомобілями: найвищий захист екіпажу від мін; найнижчий силует; найпотужніший двигун; найтовща нижня і бокова броня; найбільший кліренс; незалежна гідропневматична підвіска, що забезпечує виняткову м’якість ходу; відкидна рампа з сервоприводом, що пришвидшує десантування.

Ці переваги бронеавтомобіля надають екіпажу і десанту найбільше можливостей на полі бою.

Читайте також: Міноборони в травні допустило до експлуатації 175 зразків озброєння та військової техніки

У Міноборони нагадали, що у 2025 році ЗСУ отримали на 25 відсотків більше спеціальних броньованих автомобілів у порівнянні з 2024 роком. Більшість з цих машин виготовлені за конструкцією MRAP, тобто з посиленим захистом від мін і засідок. Такі машини мають V-подібну форму дна для розсіювання енергії вибуху, спеціальні амортизуючі крісла, складаються з монолітної бронекапсули й зовнішніх вибухопоглинаючих агрегатів: коліс, шасі, двигуна.

Як повідомляв Укрінформ, Міноборони кодифікувало та допустило до експлуатації у ЗСУ модифікований наземний логістично-евакуаційний роботизований комплекс Vepr.

Фото: МОУ



Джерело

Continue Reading

Війна

Україна підтвердила, що морський безпілотник через ворожі РЕБи опинився біля Румунії

Published

on

Під час виконання завдань в Чорноморській операційній зоні один з морських безекіпажних катерів ВМС ЗС України під впливом засобів РЕБ противника втратив управління та опинився біля берегів Румунії.

 

Як передає Укрінформ, про це в Фейсбуці повідомляє пресслужба ВМС ЗСУ.

«Під час виконання завдань у Чорноморській операційній зоні один з морських безекіпажних катерів ВМС ЗС України під впливом засобів РЕБ противника втратив управління та опинився біля берегів Румунії. Військово-Морськими Силами ЗС України було надано необхідну інформацію військово-морським силам Румунії з метою запобігання втрат серед цивільного населення», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: У Греції занепокоєні умовами України щодо використання спільно виготовлених морських дронів – ЗМІ

Як повідомляв Укрінформ, у порту Констанца стався вибух невдовзі після того, як було знайдено морський дрон. За попередньою інформацією Департаменту з надзвичайних ситуацій країни, внаслідок вибуху ніхто не постраждав.

Речник Військово-морських сил (ВМС) Александру Туртуріке заявив, що дрон було помічено в п’ятницю вранці поблизу штабу Румунського агентства з порятунку на морі (ARSVOM), яке знаходиться в порту Констанца.



Джерело

Continue Reading

Війна

З полону РФ повернули учасника унікальної вертолітної операції на “Азовсталь”: деталі

Published

on

До України під час обміну військовополоненими 5 червня повернулося 185 військовослужбовців. Серед них — бійці Військово-Морських Сил, Сухопутних військ, ДШВ, ТрО, ССО, ВСП а також Національної гвардії України та Державної прикордонної служби.

Також до України повернули військового, який брав участь в унікальній вертолітній операції, під час якої вертольотам до “Азовсталі” доставлялися їжа, медикаменти та зброя. Про це повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.

Там не розкрили ім’я чи вік звільненого з полону українського військового, а також те, у якому підрозділі проходив службу він.

Операція ЗСУ з доставки провізії та зброї на “Азовсталь”

На початку повномасштабної війни російські окупанти змогли майже повністю окупувати Маріуполь. Спротив чинив гарнізон Сил оборони на заводі “Азовсталі”. До захисників заблокованого Маріуполя 7 разів літали українські гелікоптери Мі-8 зі спорядженням, водою, медикаментами та боєприпасами. Президент України казав, що 90% льотчиків не поверталися після вильотів на “Азовсталь”.

Згодом пілот ЗСУ розповів про вильоти вертольотів для доставлення вантажів до Маріуполя та евакуацію поранених з маріупольського заводу “Азовсталь”. За його словами, складність задачі полягала в доставленні вантажу в глиб позицій противника на території понад 100 км. Їх супроводжувала щільна протиповітряна оборона ЗС РФ.

Інший пілот ЗСУ розповідав, що під час операції його вертоліт підбили, але попри це йому вдалося вивезти поранених українських бійців із зони бойових дій.

Пізніше тодішній командувач Сил спеціальних операцій генерал-майор ЗСУ Віктор Хоренко розкрив раніше невідомі деталі щодо авіапрориву на “Азовсталь” у Маріуполі, який уже був практично захоплений росіянами. За його словами, українським гелікоптерам тоді вдалося здійснити сім рейсів і кожен із них закінчився успішно. Ба більше, у ті моменти паралельно проводили кілька інших операцій.

А британські журналісти повідомили, що з 21 березня по 11 травня 2022 року 15 вертольотів та 45 членів екіпажу взяли участь у майже 30 рятувальних вертолітних місіях на “Азовсталь”. З 15 вертольотів, які брали участь в операціях, троє було збито. Понад 20 місій не мали успіху.

Обмін полоненими 5 червня

5 червня 2026 року Україна та Росія провели черговий обмін полоненими. Цього разу до України повернулося 185 військових в обмін на 185 окупантів з РФ. Також до України повертається один цивільний.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.