Війна
Суспільна стигма і неприйняття: одеська делегація у Кракові вивчала питання злочинів СНПК стосовно українців
Сексуальне насилля під час конфлікту (СНПК) — страшна тема про яку говорять пошепки чи не говорять зовсім. Моніторингова група Управління Верховного комісара ООН з прав людини отримала повідомлення про 124 передбачувані акти сексуального насильства в умовах конфлікту, скоєних щодо жінок, дівчат, чоловіків та хлопчиків. За всі історії воєнних конфліктів відомо, що це найприховуваніший злочин і у цього дві причини: постраждалі вважають це соромом, а кількість інцидентів надто велика. Одеська делегація працювала з міжнародними експертами у Кракові, стосовно розслідування та документування злочинів сексуального характеру.
У делегації була і депутатка ОМР та голова ГО «Культура демократії» Лілія Леонідова, яка розповіла для «Дайджесту Одеси», що на тренінгах обговорювалось кілька важливих тем, а це і відносини між територіальною громадою та ВПО, кризова комунікація, кримінальні провадження. Очолювала одеську делегацію Голова ГО «Громадський рух “Віра, Надія, Любов”» Тетяна Семікоп. Їздили у складі 9 осіб, серед яких були журналістки, представниці влади, керівниці громадських організацій, соціологиня, лідерки в області. Зустріч також відвідали представниці Офісу Генерального прокурора та Мінсоцполітики, які навчалися разом з делегацією жінок-лідерок, членкинь коаліції 1325 «Жінки, мир, безпека».

Щодо воєнних злочинів, особливо СНПК, є ряд тонкощів, ось чому про них потрібно говорити та пропрацьовати механізми виявлення випадків, належного фіксування та документування без додаткового травмування постраждалих. Генпрокуратура наразі розслідує понад 100 фактів сексуального насильства проти жінок, чоловіків, дітей та людей похилого віку. І справжня статистика у рази більша. Попри той факт, що тема вразлива та болюча, російські військові — злочинці і мають бути у трибуналі міжнародного суду.
Робота з постраждалими вимагає конфіденційності і не може бути розповсюдженим. Світові медіа публікували інтерв’ю чи випадки жінок, які постраждали від знущань російських військових. Але не всі мають сили, змогу це зробити і вони не повинні. Потрібно розробляти нові механізми спілкування та розслідування, зберігаючи анонімність, приватність людини та не змушувати проживати страшні події заново. Українці не мають досвіду роботи у таких випадках, а варто розробити.
На початку квітня 2022 року в Офісі Уповноваженого ВР України з прав людини заявили, що близько 25 дівчат і жінок були зґвалтовані російськими військовими у будинку в Бучі. За їхньою інформацією, російські військові описали свій намір ґвалтувати жінок «до того, що вони не захотіли б сексуального контакту з жодним чоловіком, щоб не дати їм народити українських дітей».
«Наші люди ще бояться говорити про це відкрито та голосно. Це надто особиста та вразлива тема. Але ми не повинні мовчати. Інакше не зможемо довести воєнні злочини російської армії. Випадки насильства мають розглядатись на рівні воєнних злодіянь. І вирок має відповідати найжорсткішому покаранню», — зазначила Лілія Леонідова.

Перша ланка реагування — органи поліції, прокуратури та громадські організації. Саме від їхньої роботи залежить чи будуть надалі проводитись дії щодо притягнення винних до відповідальності. Ось чому має бути щільна координація з кризовими центрами, волонтерами, лікарями. За правильної організації дій можливо запобігти подальшому насильству. А розглядати справи мають окремі підрозділи. Щоправда, на територіях підконтрольній армії противника, постраждалі майже не мають можливості звернутись за захистом та допомогою.
«До того ж в Україні досі не внесені зміни до Кримінального кодексу щодо кваліфікації сексуального насильства як воєнного злочину. Адже у світовій юридичній практиці злочини, вчинені під час війни, вважаються більш тяжкими і відповідальність за них передбачається суворіша», — розповів громадський діяч Володимир Щербаченко для УНІАН.
Щоправда, варто враховувати, що виконання вироків щодо злочинів сексуального насильства може затягнутися на десятиліття. Тому потрібно ознайомитись із досвідом інших країн і лобіювати зміни в законодавстві та своєчасній допомозі вже зараз. За рік війни у Косово з 1998-1999 років понад 20 тисяч албанок зазнали фізичного насильства. Процеси йдуть і досі, як результат, засудили лише одного злочинця. Основною проблемою була ідентифікація зловмисників та наявність доказової бази для судів. Адже злочини не документували відразу.
Одне із завдань зустрічі у Кракові – зменшити у людей боязнь говорити. Стигма нашого суспільства також не готова сприймати ці ситуації. Тому люди не звертаються за допомогою. Наразі прийматимуть нові правила та дії, вже з урахуванням війни.
Війна
ППО знешкодила 75 із 84 безпілотників, якими росіяни вдень атакували Україну
Сили протиповітряної оборони знешкодили 75 із 84 безпілотників, якими російські загарбники атакували Україну вдень 20 травня.
Як передає Укрінформ, про це Повітряні сили Збройних сил України повідомили у Телеграмі.
З 08.30 до 17:00 середи, 20 травня, ворог атакував Україну 84 ударними БПЛА типу Shahed, в тому числі реактивними, “Гербера”, “Італмас” і дронами-імітаторами типу “Пародія”.
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.
За попередніми даними, станом на 17.00 середи, 20 травня, ППО збила / подавила 75 безпілотників на сході, півночі та півдні України.
Зафіксовані влучання шести ударних БПЛА.
Атака триває, в повітряному просторі декілька ворожих безпілотників.
Як повідомляв Укрінформ, Сили протиповітряної оборони знешкодили 131 ударний безпілотник зі 154, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 19 травня.
Війна
ДСНС зняли дрон РФ з хмарочоса в Одесі — відео
У Одесі вибухотехнік вручну розрядив російський дрон-камікадзе “Шахед”, який влетів у стіну 24-поверхівки на рівні 15 поверху, розповіли у Державній службі надзвичайних ситуацій. Фахівця підняли на крані-підйомнику на висоту близько 50 метрів: на відео бачимо, як він розбирає безпілотник та розплутує проводи. Як провели “ювелірну” спецоперацію зі знешкодження 50-кілограмової бойової частини “Шахеда”?
У багатоповерхівку врізався дрон-камікадзе ЗС РФ з фугасно-запалювальною бойовою частиною, яка є особливо небезпечною, розповіла пресслужба відомства. Будинок опинився під загрозою, і тому викликали вибухотехніків і також фахівців радіаційного, хімічного та біологічного захисту (РХБЗ) ДСНС. На кадрах з місця подій — колінчатий підйомник, який підняв рятувальника до 15 поверху. Вибухотехнік спершу розібрав корпус “Шахеда”, який повністю пробив стіну і хвіст ледь виглядав на зовні. Із захисного спорядження на ньому був бронежилет та рукавиці. З’явився доступ до проводів, і після певних маніпуляцій дрон знешкодили.
У ДСНС назвали роботу на висоті 15 метрів “ювелірною і надскладною”. Наголошується, що рятувальник розрядив “Шахед” та спустив на землю бойову частину. Після цього фахівці РХБЗ перевірили, чи не містять уламки небезпечних речовин та чи не випромінюють радіацію. Далі їх завантажили у спецмашину: наступний етап — контрольований підрив на полігоні.
Обстріл України — вибухотехнік і “Шахед” РФ в Одесі, 20 травня
Фото: ДСНС
На серії фото, опубліковував ДСНС, — підйомник з 50-метровою драбиною, яка підняла вибухотехніка на висоту 15 поверху. Наступні кадри — двоє рятувальників, які тягнуть уламки у спецмашину.
Обстріл України — кран та вибухотехнік, Одеса, 20 травня
Фото: ДСНС
Обстріл України — рятувальники та “Шахед” РФ, Одеса, 20 травня
Фото: ДСНС
Обстріл України — що сталось 20 травня
Повітряні сили ЗСУ 20 травня інформували про наліт дронів РФ, який почався в ніч на 19 травня і продовжився до 17 год наступної доби. Командування повідомило, що під час нічної атаки росіяни запустили 154 БпЛА різних типів, а збити вдалось 131. Вдень було 84 безпілотники, а засоби ППО знешкодили 75. В ДСНС не уточнили, під час якого періоду атаки РФ дрон врізався у фасад 24-поверхівки.
Зазначимо, Фокус писав про обстріл Одеси, і також Дніпра та Конотопу, який відбувся в ніч на 20 травня. Перша інформація про вибухи в Одесі з’явилась близько 3 год. Згідно з даними військової адміністрації, РФ запустила по півдню зграю дронів-камікадзе: отримали пошкодження кілька житлових будинків та автомобілі. Тим часом стало відомо про наслідки російської атаки на Дніпро. Глава ОВА Олександр Ганджа заявив, що повністю згорів продуктовий склад.
Зранку 20 травня СБУ повідомило, що в уламках “Шахеда”, який у квітні упав у Чернігівській області, виявили збіднений уран. З’ясувалось, що росіяни запустили дрон з ракетою Р-60 з бойовою частиною з ізотопами Уран-235 та Уран-238. Фокус зібрав думки експертів щодо нової зброї, яку почали використовувати ЗС РФ. Радіобіологиня Олена Паренюк пояснила, що ідеться про старі радянські ракети, в яких справді використовувались радіоактивні компоненти. З її слів, вперше такі випадки зафіксували ще в кінці 2025 року.
Нагадуємо, у Міністерстві культури України заявили, що під час нічного удару РФ дрон влучив у Конотопський міський краєзнавчий музею імені О.М. Лазаревського.
Війна
Від Волині до Чернігівщини укріплюємо кордон з Білоруссю
Україна продовжує нарощувати оборонні можливості на кордоні з Білоруссю, зважаючи на потенційну загрозу з боку цієї країни.
Про це на брифінгу в Укрінформі сказав Андрій Демченко, речник Державної прикордонної служби України.
«Цьому напрямку надається велика увага, зважаючи на підтримку Білоруссю країни-терористки Росії, яка розв’язала проти нас війну. Тому ми продовжуємо нарощувати наші оборонні можливості безпосередньо по лінії кордону, облаштовуючи в інженерному відношенні кожен клаптик нашої землі. Такі роботи ведуться по всій протяжності кордону з Білоруссю – це понад 1 тисячі кілометрів від Волині до Чернігівської області. Це і нарощення фортифікаційних укріплень, і створення й нарощення мінно-вибухових загороджень. Ці дії продовжують здійснювати підрозділи ЗСУ», – сказав Демченко.
Він запевнив, що зараз немає значної загрози з боку Білорусі, але зауважив, що Росія прагне схилити її до активнішої участі у війні проти України.
«Станом на зараз безпосередньо коло нашого кордону переміщення техніки чи особового складу ми не фіксуємо. Але, звісно, бачимо той тиск, який вчиняє Росія на Білорусь, аби доєднати її більш масштабно до війни проти нашої країни», – зазначив Демченко.
Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі в понеділок, 18 травня, розпочалися спільні з РФ навчання військових частин з бойового застосування ядерної зброї та ядерного забезпечення.
-
Політика1 тиждень agoЗеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час
-
Усі новини1 тиждень agoЄвробачення 2026 – хто може перемогти в конкурсі
-
Усі новини1 тиждень agoЗнайдено місце на Землі, де розташоване Пекло Данте: воно виявилося реальним (фото)
-
Одеса1 тиждень agoНебезпечне море: одесити про майбутній курортний сезон
-
Події1 тиждень agoФестиваль «Книжковий Арсенал» оголосив цьогорічну програму
-
Усі новини1 тиждень agoМастерШеф Професіонали – хто новий суддя
-
Події1 тиждень agoУкраїнський ForeFilms стане копродюсером румунського фільму «Диптих любові»
-
Відбудова6 днів agoміж порятунком для економіки та ризиками для суспільства