Олег Хомицький — пластун, спортсмен, ультрас фанатського угрупування «Pride», поклав своє життя під час бойових дій на Курахівському напрямку.  

Він народився 15 вересня 1991 року у Львові. Навчався у місцевій школі №66. Був пластуном гуртка «Саламандри», а згодом – «Рисі» в першому курені ім. Короля Данила. Склав пластову присягу і мав псевдо «Ураган», здобув ступінь розвідувача. Брав активну участь в пластових подіях, мандрівках, вишколах, був учасником крайового мандрівного табору «Говерля».  

Колеги Олега з «Пласту» згадують його як допитливого та непосидючого хлопця.    

– Пригадую, 2002 рік, я зв’язків «Данилок». Курінні сходини і шебушний білявий хлопака з дещо відстовбурченими вухами виносив нам мізки своїми постійними запитаннями. Присягу Олег «Ураган» склав, коли я вже поїхав до Києва. Аж до столиці доходила його слава як футбольного фаната та активного пластуна. Це другий з «Данилок», який віддав життя за Бога і Україну, сповнивши повністю Пластову Присягу, – написав голова комітету з питань свободи слова Верховної Ради України Ярослав Юрчишин. 

У 2013 році Олег закінчив географічний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка. Ще студентом почав працювати гідом в одній із туристичних фірм. У 2014 році разом із дружиною Іриною переїхав до Одеси, де Олег продовжив працювати в туристичному бізнесі. Через два роки у подружжя народилася донька Міра.  

– …Ми колись, у минулому житті, працювали в туризмі, супроводжували групи в турах по Європі, багато жартували та їли смаколики. Олежику, ти під час останніх наших розмов казав, що дуже втомився… Відпочивай, друже… Обійми там мого Вітька, можете там на небі пити каву, жартувати і напевне писати книгу, бо вас там хлопці так багато.. Так багато… Я так скучила за вами, – зазначала знайома Олега Ольга Гурняк – сестра Героя України Віктора Гурняка. 

Олег захоплювався спортом – бігом, плаванням та водними сплавами. Брав участь у бігових півмарафонах та марафонах. У 2019 році здобув один із найважчих титулів у тріатлоні Ironman у Барселоні. 

А ще в житті Олега були львівські «Карпати» – він був легендарним ультрасом фанатського угрупування «Pride».  

– Для мене Олег завжди залишиться в пам’яті молодим лідером, який свого часу увірвався в життя нашого навколофутбольного прайдівського колективу і наповнив новим подихом. Він одразу став харизматичним лідером «молодіжки», яка під його лідерством просто «зносила» всіх опонентів. Це був чоловік дуже сильного духу і характеру. Окремо хочу зазначити участь “Урагана” в багатьох акціях по “нейтралізації” антиукраїнських елементів на вулицях Львова, спільно з загиблим Бодьою “Піратом” і іншими нашими молодими козаками… Дякую тобі, Братан. Воїном жив. Воїном відійшов у вічність. Воїном залишиться в нашій пам’яті, – згадує Олега друг Антон Петрівський. 

У жовтні 2022 року Олег добровільно мобілізувався до ЗСУ. У війську отримав звання лейтенанта, мав позивний «Стамбул». Служив заступником начальника штабу аеромобільного батальйону 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади. Воював переважно на Донеччині. Навіть за найскладніших умов Олег намагався не полишати свого улюбленого заняття – бігу.  

– Уже пізніше, коли ми розбіглись по різних кінцях України, перетинались хіба в Strava. Один з тих, хто мотивував бігати та займатись собою. Часто бачив що треки після Одеси перенеслись ближче до фронту. Думав, як то чоловік може поєднувати біг та службу, – зазначив знайомий Богдан Гасюк. 

Олег Хомицький загинув 30 січня 2025 року під час бойового завдання на Курахівському напрямку.

1 квітня воїна нагородили орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно). Олег Хомицький також нагороджений відзнакою Міністра оборони України «Захиснику України», нагрудним знаком «Срібний хрест», відзнакою за оборону Ма’рїнки. 

17 вересня 2025 року в пам’ять про воїна відкрили меморіальну таблицю на львівському ліцеї №66.  

– Він завжди був лідером, – зазначила директорка ліцею Оксана Назар, яка навчала Олега у восьмому класі.   

У Олега залишились батьки, дружина Ірина, донька Міра та син Маркіян, який народився після загибелі батька.  

Поховали воїна на Личаківському кладовищі Львова. 

Слава і честь Захисникові! 

Фото: Фейсбук-сторінка Антон Петрівський, Пласт Львів, Фейсбук-сторінка Франківський район

У прикордонному селі Сотницький Козачок на Харківщині під час спроби розширення окупантами лінії фронту вони зазнали втрат – понад 50 військових убитими за кілька днів.

Як передає Укрінформ, про це в інтерв’ю РБК-Україна заявив заступник начальника штабу командування Ракетних військ і артилерії (РВІА) командування Сухопутних військ ЗСУ полковник Андрій Журавльов.

“Війна змусила Україну у прискореному темпі розвивати і своє власне оборонне виробництво. Серед перспективного озброєння, яке має з’явитись у РВІА – це 155-мм причіпна гармата “Марта” з довжиною ствола 39 калібрів та причіпна гармата калібру 105 мм. Наразі вони проходять випробування”, – зазначив Журавльов.

За його словами, на сьогодні також в Україні досить активно йде розвиток ракетного озброєння. Так, тривають удосконалення ОТРК “Сапсан”, РСЗВ “Вільха”, комплексу “Нептун” із так званою довгою ракетою, який зараз проходить всі етапи випробувань.

Він додав, що на етапі розробки ще один цікавий проєкт – багатофункціональний ракетний комплекс. Ідея такого комплексу в тому, щоб мати єдину, універсальну платформу для запуску різних засобів ураження – реактивних снарядів на кшталт GMLRS для HIMARS та ракет різного призначення.

Серед інших перспективних розробок – український аналог радіолокаційної станції AN/TPQ-36, який лазером наводитиме високоточний боєприпас на ціль, та БПЛА із системою синтезованої апертури, що має вести розвідку в туман, у хмарність, дощ. Ще проводяться тестування високоточного боєприпасу “Барвінок-К”.

Водночас відбувається вдосконалення інформаційно-комунікаційної системи Ракетних військ і артилерії “Кропива-Д”.

За словами Журавльова, зараз її налаштовують у такий спосіб, щоб дані, зібрані за допомогою засобів розвідки про ворожу ціль, оброблялись і отримані координати передавались відразу до гармати за лічені хвилини. Це має пришвидшити час реагування на відкриття вогню.

“Наприклад, розвідувальний БПЛА передає дані про ціль, яку він зафіксував, на сервер, це має зайняти секунду. На сервері ці дані обробились і вже передались на гармату. Відтак гармата буквально за дві хвилини навелася і готова до ведення вогню”, – зазначив Журавльов.

Він підкреслив, що у такому разі час бойового управління “виявив – уразив” скорочується практично до двох хвилин.

Як повідомлялося, днями Україна і Португалія підписали заяву про спільне виробництво морських дронів.

Фото ілюстративне: Офіс президента