Війна
Суспільна стигма і неприйняття: одеська делегація у Кракові вивчала питання злочинів СНПК стосовно українців
Сексуальне насилля під час конфлікту (СНПК) — страшна тема про яку говорять пошепки чи не говорять зовсім. Моніторингова група Управління Верховного комісара ООН з прав людини отримала повідомлення про 124 передбачувані акти сексуального насильства в умовах конфлікту, скоєних щодо жінок, дівчат, чоловіків та хлопчиків. За всі історії воєнних конфліктів відомо, що це найприховуваніший злочин і у цього дві причини: постраждалі вважають це соромом, а кількість інцидентів надто велика. Одеська делегація працювала з міжнародними експертами у Кракові, стосовно розслідування та документування злочинів сексуального характеру.
У делегації була і депутатка ОМР та голова ГО «Культура демократії» Лілія Леонідова, яка розповіла для «Дайджесту Одеси», що на тренінгах обговорювалось кілька важливих тем, а це і відносини між територіальною громадою та ВПО, кризова комунікація, кримінальні провадження. Очолювала одеську делегацію Голова ГО «Громадський рух “Віра, Надія, Любов”» Тетяна Семікоп. Їздили у складі 9 осіб, серед яких були журналістки, представниці влади, керівниці громадських організацій, соціологиня, лідерки в області. Зустріч також відвідали представниці Офісу Генерального прокурора та Мінсоцполітики, які навчалися разом з делегацією жінок-лідерок, членкинь коаліції 1325 «Жінки, мир, безпека».

Щодо воєнних злочинів, особливо СНПК, є ряд тонкощів, ось чому про них потрібно говорити та пропрацьовати механізми виявлення випадків, належного фіксування та документування без додаткового травмування постраждалих. Генпрокуратура наразі розслідує понад 100 фактів сексуального насильства проти жінок, чоловіків, дітей та людей похилого віку. І справжня статистика у рази більша. Попри той факт, що тема вразлива та болюча, російські військові — злочинці і мають бути у трибуналі міжнародного суду.
Робота з постраждалими вимагає конфіденційності і не може бути розповсюдженим. Світові медіа публікували інтерв’ю чи випадки жінок, які постраждали від знущань російських військових. Але не всі мають сили, змогу це зробити і вони не повинні. Потрібно розробляти нові механізми спілкування та розслідування, зберігаючи анонімність, приватність людини та не змушувати проживати страшні події заново. Українці не мають досвіду роботи у таких випадках, а варто розробити.
На початку квітня 2022 року в Офісі Уповноваженого ВР України з прав людини заявили, що близько 25 дівчат і жінок були зґвалтовані російськими військовими у будинку в Бучі. За їхньою інформацією, російські військові описали свій намір ґвалтувати жінок «до того, що вони не захотіли б сексуального контакту з жодним чоловіком, щоб не дати їм народити українських дітей».
«Наші люди ще бояться говорити про це відкрито та голосно. Це надто особиста та вразлива тема. Але ми не повинні мовчати. Інакше не зможемо довести воєнні злочини російської армії. Випадки насильства мають розглядатись на рівні воєнних злодіянь. І вирок має відповідати найжорсткішому покаранню», — зазначила Лілія Леонідова.

Перша ланка реагування — органи поліції, прокуратури та громадські організації. Саме від їхньої роботи залежить чи будуть надалі проводитись дії щодо притягнення винних до відповідальності. Ось чому має бути щільна координація з кризовими центрами, волонтерами, лікарями. За правильної організації дій можливо запобігти подальшому насильству. А розглядати справи мають окремі підрозділи. Щоправда, на територіях підконтрольній армії противника, постраждалі майже не мають можливості звернутись за захистом та допомогою.
«До того ж в Україні досі не внесені зміни до Кримінального кодексу щодо кваліфікації сексуального насильства як воєнного злочину. Адже у світовій юридичній практиці злочини, вчинені під час війни, вважаються більш тяжкими і відповідальність за них передбачається суворіша», — розповів громадський діяч Володимир Щербаченко для УНІАН.
Щоправда, варто враховувати, що виконання вироків щодо злочинів сексуального насильства може затягнутися на десятиліття. Тому потрібно ознайомитись із досвідом інших країн і лобіювати зміни в законодавстві та своєчасній допомозі вже зараз. За рік війни у Косово з 1998-1999 років понад 20 тисяч албанок зазнали фізичного насильства. Процеси йдуть і досі, як результат, засудили лише одного злочинця. Основною проблемою була ідентифікація зловмисників та наявність доказової бази для судів. Адже злочини не документували відразу.
Одне із завдань зустрічі у Кракові – зменшити у людей боязнь говорити. Стигма нашого суспільства також не готова сприймати ці ситуації. Тому люди не звертаються за допомогою. Наразі прийматимуть нові правила та дії, вже з урахуванням війни.
Війна
На фронті від початку доби
Російська армія від початку доби 64 рази атакувала позиції захисників України. Найбільшу активність ворог проявляє на Костянтинівському та Покровському напрямках, підвищену – на Гуляйпільському.
Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 четверга, 9 квітня, передає Укрінформ.
Війська РФ сьогодні вдарили по Будках, Бачівську, Хліборобу, Товстодубовому, Кореньку, Рогізному, Волфиному, Степанівці, Рижівці, Іскрисківщині, Червоному, Шалигиному, Ворожбі, Стариковому та Прогресу Сумської області, по Діброві та Лісківщині Чернігівської області.
На Північно-Слобожанському та Курському напрямках росіяни 47 разів обстріляли населені пункти та позиції Сил оборони України, зокрема двічі – з реактивних систем залпового вогню, скинули три керовані авіабомби.
На Південно-Слобожанському напрямку загарбники двічі намагалися покращити своє становище в районі Вовчанських Хуторів. Одна їхня атака триває.
На Куп’янському напрямку російські війська чотири рази проводили штурмові дії в районах Петропавлівки й Новоосинового.
На Лиманському напрямку українські захисники відбивають три спроби армії РФ просунутися в бік Новомихайлівки, Твердохлібового та Лимана. Усі три штурмові дії тривають.
На Слов’янському напрямку росіяни сьогодні ще не намагалися просуватися.
На Краматорському напрямку загарбники один раз атакували в районі Никифорівки.
На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 19 атак поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Іванопілля, Степанівки, Іллінівки, Русиного Яру, Софіївки й Новопавлівки. Дві його штурмові дії тривають.
На Покровському напрямку від початку доби російська армія 18 разів намагалася потіснити українських оборонців із займаних позицій у районах Іванівки, Родинського, Мирнограда, Шевченка, Гришиного, Покровська, Удачного, Новомиколаївки, Новопавлівки, Молодецького й Новопідгороднього. Три її штурмові дії тривають.
На Олександрівському напрямку війська РФ чотири рази атакували в бік Олександрограда, Вороного та Злагоди. Із авіації загарбники вдарили в районі Олександрівки.
На Гуляйпільському напрямку росіяни десять разів атакували в бік українських позицій у районах Залізничного, Гуляйполя, Варварівки, Гіркого, Гуляйпільського та Староукраїнки. Три їхні атаки тривають
Ворожа авіація завдала ударів по Воздвижівці, Цвітковому, Вікторівці, Зеленій Діброві, Кринівці, Самійлівці, Барвінівці, Широкому та Любицькому.
На Оріхівському напрямку загарбники сьогодні ще не починали штурмових дій, натомість завдали авіаудару в районі Балабиного.
На Придніпровському напрямку російські війська провели три штурмові дії в бік Антонівського мосту. Одне бойове зіткнення триває.
На інших напрямках фронту ситуація залишається незмінною. Просуватися армія РФ не намагається.
Українське військо виснажує ворога вздовж усієї лінії бойового зіткнення та в тилу.
Як повідомляв Укрінформ, російська армія перекидає військову техніку в напрямку Гуляйпілля через тимчасово захоплений Маріуполь Донецької області.
Війна
Ворог другий тиждень поспіль доставляє до порту Бердянська таємничі морські контейнери
Російські окупанти доставляють військовими тягачами та вантажівками до порту Бердянська морські контейнери з порту Ростова-на-Дону, поки невідомо що всередині.
Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомив керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко та опублікував відповідне відео.
«Другий тиждень поспіль фіксуємо перевезення до Бердянська, на територію порту, таємничих морських контейнерів. Контейнери доставляють військовими тягачами та вантажівками з порту Ростов-на-Дону», – написав Андрющенко.
Він зазначив, що поки не відомо, що саме всередині цих контейнерів, але є намагання встановити.
Як повідомлялося, у захопленому Маріуполі російські окупанти планують побудувати лінії електропередач для покращення своєї військової логістики.
Війна
Пам’яті поліцейського Руслана Ковбасюка (позивний «Канада»)
Служив на найгарячіших ділянках фронту — Донецькому, Харківському та Запорізькому напрямках
Руслан народився 12 червня 1994 року в Олександрії на Кіровоградщині. Його завжди, з малих літ, вирізняли любов до життя, почуття гумору та людяність.
Хлопець навчався в Олександрійському колегіумі. Захоплювався футболом і деякий час займався у спортивному класі. Тому не дивно, що спочатку закінчив Педагогічний коледж імені Сухомлинського і здобув спеціальність «вчитель фізичного виховання».
Саме спорт виховав у Руслана риси, які допомагали йому бути результативним: витримку, силу характеру, командний дух, бажання завжди йти вперед.
Вищу освіту він здобув у Дніпровському університеті. Проте на цьому не вичерпалося його прагнення до навчання. Уже під час повномасштабної російсько-української війни, паралельно із обороною країни, Руслан закінчив магістратуру Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка, обравши напрям «Правоохоронна діяльність».
Шлях у правоохоронних органах розпочав у підрозділі патрульної служби Дніпропетровської області, згодом служив у патрульній поліції Дніпропетровщини.
У 2022 році Руслан долучився до лав Корпусу оперативно-раптової дії (КОРД) Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області. Отримав позивний «Канада».
Разом із побратимами служив на найгарячіших ділянках фронту — Донецькому, Харківському та Запорізькому напрямках.
У боях захисник отримав поранення. А після лікування знову повернувся у стрій.
Опанував нову військову спеціалізацію — став пілотом FPV-дронів.
За значний внесок у захист суверенітету та територіальної цілісності України Руслан Ковбасюк був нагороджений відзнакою Президента «За оборону України». Мав статус ветерана війни – учасника бойових дій.


Життя 31-річного майора поліції обірвалося 19 вересня 2025 року внаслідок ворожого обстрілу у Костянтинівці Донецької області.
Попрощалися із Русланом Ковбасюком 23 вересня у Кропивницькому. Останній спочинок захисник знайшов на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища.

У чоловіка залишилися мама, сестра, дружина та син.
У січні 2026 року Руслана Ковбасюка посмертно нагородили відзнакою Кіровоградської області «За мужність і відвагу».
У просторі народного меморіалу на майдані Незалежності у Києві серед імен тих, хто віддав своє життя за Україну, кожен перехожий бачить фото захисника із позивним «Канада» з підрозділу поліції особливого призначення «Корд».
Честь і шана Герою!
Валентина Кащенко
Фото: Кропивницька міська рада, Нацполіція
За матеріалами Кропивницької міської ради
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
-
Політика1 тиждень agoЗеленський закликав світ посилити тиск на Росію
-
Політика1 тиждень agoУкраїна має чітку стратегію перемоги
-
Усі новини1 тиждень agoрозсекречено дату виходу Oppo Find X9 Ultra (фото)
-
Політика1 тиждень agoУкраїна і Франція скоординували підготовку до наступних контактів лідерів
-
Події1 тиждень agoПремія Лисенка назвала лавреатів
-
Війна1 тиждень agoРосія проводить приховану примусову мобілізацію на тлі величезних втрат на війні в Україні
-
Суспільство6 днів agoЯк я намагаюся виконати Закон і пройти ВЛК Анонси
-
Суспільство6 днів agoТраса М05 (Київ – Одеса) у ремонтах та з ускладненим рухом