Connect with us

Війна

Суспільна стигма і неприйняття: одеська делегація у Кракові вивчала питання злочинів СНПК стосовно українців

Published

on

Сексуальне насилля під час конфлікту (СНПК) — страшна тема про яку говорять пошепки чи не говорять зовсім. Моніторингова група Управління Верховного комісара ООН з прав людини отримала повідомлення про 124 передбачувані акти сексуального насильства в умовах конфлікту, скоєних щодо жінок, дівчат, чоловіків та хлопчиків. За всі історії воєнних конфліктів відомо, що це найприховуваніший злочин і у цього дві причини: постраждалі вважають це соромом, а кількість інцидентів надто велика. Одеська делегація працювала з міжнародними експертами у Кракові, стосовно розслідування та документування злочинів сексуального характеру.

У делегації була і депутатка ОМР та голова ГО «Культура демократії» Лілія Леонідова, яка розповіла для «Дайджесту Одеси», що на тренінгах обговорювалось кілька важливих тем, а це і відносини між територіальною громадою та ВПО, кризова комунікація, кримінальні провадження. Очолювала одеську делегацію Голова ГО «Громадський рух “Віра, Надія, Любов”» Тетяна Семікоп. Їздили у складі 9 осіб, серед яких були журналістки, представниці влади, керівниці громадських організацій, соціологиня, лідерки в області. Зустріч також відвідали представниці Офісу Генерального прокурора та Мінсоцполітики, які навчалися разом з делегацією жінок-лідерок, членкинь коаліції 1325 «Жінки, мир, безпека».

Щодо воєнних злочинів, особливо СНПК, є ряд тонкощів, ось чому про них потрібно говорити та пропрацьовати механізми виявлення випадків, належного фіксування та документування без додаткового травмування постраждалих. Генпрокуратура наразі розслідує понад 100 фактів сексуального насильства проти жінок, чоловіків, дітей та людей похилого віку. І справжня статистика у рази більша. Попри той факт, що тема вразлива та болюча, російські військові — злочинці і мають бути у трибуналі міжнародного суду. 

Робота з постраждалими вимагає конфіденційності і не може бути розповсюдженим. Світові медіа публікували інтерв’ю чи випадки жінок, які постраждали від знущань російських військових. Але не всі мають сили, змогу це зробити і вони не повинні. Потрібно розробляти нові механізми спілкування та розслідування, зберігаючи анонімність, приватність людини та не змушувати проживати страшні події заново. Українці не мають досвіду роботи у таких випадках, а варто розробити.

На початку квітня 2022 року в Офісі Уповноваженого ВР України з прав людини заявили, що близько 25 дівчат і жінок були зґвалтовані російськими військовими у будинку в Бучі. За їхньою інформацією, російські військові описали свій намір ґвалтувати жінок «до того, що вони не захотіли б сексуального контакту з жодним чоловіком, щоб не дати їм народити українських дітей». 

«Наші люди ще бояться говорити про це відкрито та голосно. Це надто особиста та вразлива тема. Але ми не повинні мовчати. Інакше не зможемо довести воєнні злочини російської армії. Випадки насильства мають розглядатись на рівні воєнних злодіянь. І вирок має відповідати найжорсткішому покаранню», — зазначила Лілія Леонідова.

Перша ланка реагування — органи поліції, прокуратури та громадські організації. Саме від їхньої роботи залежить чи будуть надалі проводитись дії щодо притягнення винних до відповідальності. Ось чому має бути щільна координація з кризовими центрами, волонтерами, лікарями. За правильної організації дій можливо запобігти подальшому насильству. А розглядати справи мають окремі підрозділи. Щоправда, на територіях підконтрольній армії противника, постраждалі майже не мають можливості звернутись за захистом та допомогою. 

«До того ж в Україні досі не внесені зміни до Кримінального кодексу щодо кваліфікації сексуального насильства як воєнного злочину. Адже у світовій юридичній практиці злочини, вчинені під час війни, вважаються більш тяжкими і відповідальність за них передбачається суворіша», —  розповів громадський діяч Володимир Щербаченко для УНІАН

Щоправда, варто враховувати, що виконання вироків щодо злочинів сексуального насильства може затягнутися на десятиліття. Тому потрібно ознайомитись із досвідом інших країн і лобіювати зміни в законодавстві та своєчасній допомозі вже зараз. За рік війни у Косово з 1998-1999 років понад 20 тисяч албанок зазнали фізичного насильства. Процеси йдуть і досі, як результат, засудили лише одного злочинця. Основною проблемою була ідентифікація зловмисників та наявність доказової бази для судів. Адже злочини не документували відразу.

Одне із завдань зустрічі у Кракові – зменшити у людей боязнь говорити. Стигма нашого суспільства також не готова сприймати ці ситуації. Тому люди не звертаються за допомогою. Наразі прийматимуть нові правила та дії, вже з урахуванням війни.

Війна

Пам’яті старшого солдата Андрія Кузьменка (позивний «Покемон»)

Published

on


Ніколи не сидів склавши руки та мав широке коло захоплень 

Андрій народився 27 грудня 1990 року у селі Пологи-Вергуни на Київщині. Під час навчання в місцевій школі грав у постановках народного театру.  

“Брав участь у шкільному КВК. У нас батько грає на гітарі, то й Андрій пробував вчитися. Але довго в одному захопленні не затримувався – постійно шукав щось нове для себе”, – розповіла мати бійця Світлана Іванівна. 

Захоплювався і спортом: баскетболом, тенісом, хокеєм. Любив ходити із батьком на рибалку та полювання. 

Після закінчення школи Андрій вступив до Коледжу інформаційних технологій та землевпорядкування при Національному авіаційному університеті на спеціальність геодезиста-землевпорядника. У 2011 році продовжив навчання в Університеті новітніх технологій. 

Працював спочатку геодезистом у будівельній компанії, згодом став виконробом, а потім – і начальником дільниці. У 2018-2020 роках проходив військову службу за контрактом на Київщині. 

“Андрій ніколи не сидів склавши руки. Йому було цікаво всюди, він до всього долучався, багато про що мріяв, але якогось одного великого бажання нам не озвучував. Уже як пішов на війну, то говорив, що в нього одна мрія – щоб вона закінчилася, щоб родина була в безпеці. Це стало для нього найголовнішим”, – згадує сестра Інна. 

Наприкінці листопада 2021 року Андрій поїхав на чергове будівництво у пристоличний Макарів. Там його й застало повномасштабне вторгнення РФ. 27 лютого 2022 року чоловік опинився в окупації. 

“Син якось знайшов можливість і зателефонував нам з іншого номера, сказав, що йде в тероборону. Але біля військкомату військові ЗСУ їм наказали сидіти і не висовуватися. Хоч вони таки намагалися допомагати нашим, робили “коктейлі Молотова””, – розповіла мати. 

Одного разу у будинок, де Андрій був із колегами, прилетіла ракета. Вона пробила стіни та спричинила пожежу, але не вибухнула. У чоловіка зайнявся одяг, він отримав опіки ніг. 

У рідне село Андрій повернувся відразу, як Макарів звільнили від росіян. Але пробув там недовго: уже 27 квітня 2022 року пішов до ТЦК. 

“Він багато побачив у Макарові, багато почув про те, що там відбувалося, як люди страждали, але нам мало що розповідав. Казав лише, що не хоче, щоб таке сталося з нами”, – зазначила сестра. 

Спочатку чоловік служив старшим стрільцем-оператором у механізованому підрозділі. У вересні 2022 року його направили на Дніпропетровщину, а згодом – до донецької Авдіївки у складі 110-ї окремої механізованої бригади. 

У квітні 2023 року отримав поранення внаслідок влучання по бліндажу. Після операції тривалий час лікувався. Рідні Андрія сподівалися, що його комісують, але розгляд ВЛК затягнувся. Чоловік у той час повернувся в частину та на бойову позицію. 

Наприкінці того ж року Андрій Кузьменко зник безвісти під час ворожого штурму позицій під Авдіївкою. Лише у березні 2025 року сім’ю запросили на опізнання: збіглися матеріали ДНК одного із невпізнаних загиблих бійців. 

Виявилося, що тіло чоловіка повернули в Україну під час обміну у жовтні 2024 року. Однак точних обставини загибелі Андрія його сім’я так і не встановила. 

“Ми намагалися зв’язатися з командуванням, побратимами, щоб дізнатися якісь деталі. Але Андрій перед виходом не казав, куди йде і з ким. На листи, які ми надсилали через військкомат, приходили лише загальні форми, жодної конкретної інформації про місце чи локацію. Ми лише здогадуємося, що це сталося під Авдіївкою десь біля коксохімзаводу”, – сказала Інна.

За офіційними даними службового розслідування, Андрій Кузьменко загинув під час масованої атаки росіян, після якої позиція чоловіка була окупована. Один із побратимів згодом розповів рідним, що із тієї позиції не вижив ніхто. 

Захисника поховали 23 березня 2025 року у рідному селі.

Вічна пам’ять Герою! 

Фото з сімейного архіву

За матеріалами: Ташанська ОТГПереяславNews.City 

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform



Джерело

Continue Reading

Війна

На фронті за добу – 120 зіткнень, зафіксовані 2299 порушень режиму припинення вогню

Published

on


Між Силами оборони України та російськими військами минулої доби відбулися 120 бойових зіткнень. Cтаном на 7:00 12 квітня зафіксовані 2299 випадків порушення режиму припинення вогню.

Про це Генштаб ЗСУ повідомив у зведенні станом на 08:00 12 квітня передає Укрінформ.

Після 16:00 станом на кінець доби зафіксовані 1723 випадки порушень режиму припинення вогню. А саме: 25 штурмових дій ворога, 365 ворожих обстрілів, 566 ударів дронами-камікадзе («Ланцет», «Молнія») та 767 ударів FPV -дронами. В той же час ударів ракетами, керованими авіабомбами, БпЛА типу Shahed не було.

Станом на 7:00 12 квітня зафіксовані 2299 випадків порушення режиму припинення вогню. А саме: 28 штурмових дій ворога, 479 ворожих обстрілів, 747 ударів дронами-камікадзе («Ланцет», «Молнія») та 1045 ударів FPV -дронами. Ударів ракетами, керованими авіабомбами, БпЛА типу Shahed не було.

За уточненою інформацією, вчора ворог завдав 58 авіаційних ударів, скинувши 184 керовані авіабомби. Крім того, застосував 8458 дронів-камікадзе та здійснив 2947 обстрілів населених пунктів та позицій українських військ, зокрема 123 – із реактивних систем залпового вогню.

Агресор завдавав авіаударів, зокрема по району населеного пункту Підгаврилівка у Дніпропетровській області, на Запоріжжі від авіаударів постраждали Воздвижівка, Цвіткове, Копані, Чарівне, Рівне, Обще, Омельник, а також місто Херсон.

За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили чотири райони зосередження живої сили та техніки ворога та два пункти управління.

На Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби ворог п’ять разів атакував позиції українських оборонців, здійснив 46 обстрілів позицій українських військ та населених пунктів, зокрема шість – із застосуванням РСЗВ.

На Південно-Слобожанському напрямку ворог п’ять разів намагався прорвати оборонні рубежі українських захисників в районах населених пунктів Стариця, Ветеринарне, Приліпка та Вовчанські Хутори.

На Куп’янському напрямку, за уточненою інформацією, ворог чотири рази атакував в бік населених пунктів Петропавлівка та Новоосинове.

На Лиманському напрямку ворог дев’ять разів намагався вклинитися в українську оборону поблизу Зарічного та у бік Шийківки, Дробишевого і Лиману.

На Слов’янському напрямку протягом вчорашньої доби українські захисники зупинили чотири спроби загарбників просунутися вперед в районі Платонівки та у бік Рай-Олександрівки.

На Краматорському напрямку бойових зіткнень не зафіксовано.

На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 21 атаку поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Іллінівки, Іванопілля, Русиного Яру, Софіївки та Новопавлівки.

На Покровському напрямку українські захисники зупинили 22 штурмові дії агресора у районах населених пунктів Родинське, Дорожнє, Мирноград, Удачне, Новомиколаївка, Молодецьке, Новопавлівка.

На Олександрівському напрямку ворог атакував шість разів в районах Новогригорівки, Тернового та в бік Привілля.

На Гуляйпільському напрямку відбулися сім атак загарбників у районах населених пунктів Солодке, Оленокостянтинівка, Залізничне, Мирне та у бік Чарівного, Гуляйпільського.

На Оріхівському напрямку бойових зіткнень не зафіксовано.

На Придніпровському напрямку ворог проводив три марні наступальні дії в бік Антонівського мосту та о. Білогрудий.

Читайте також: Сили оборони уразили нафтобазу, нафтоперекачувальну станцію і три склади боєприпасів росіян

На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.

Як повідомляв Укрінформ, на фронті запровадили режим припинення вогню на час святкування Великодня.

Росіяни під час «перемир’я» вбили українську евакуаційну групу та розстріляли чотирьох полонених.



Джерело

Continue Reading

Війна

Лондон заговорив про роль України в безпеці Ормузької протоки

Published

on

Міністр збройних сил Великої Британії Ал Карнс заявив у Києві, що Україна може відіграти корисну роль у міжнародних зусиллях із забезпечення безпеки в Ормузькій протоці. За словами британського посадовця, українські безпілотні технології, напрацьовані під час війни з Росією, уже довели свою ефективність у боротьбі з іранськими дронами Shahed на Близькому Сході.

Україна може відіграти корисну роль у міжнародних зусиллях щодо забезпечення безпеки Ормузької протоки, заявив міністр збройних сил Великої Британії, високо оцінивши її технологію безпілотників як одну з найкращих у світі, повідомляє інформаційне агентство Reuters.

Цього місяця Велика Британія організувала обговорення з понад 30 країнами щодо того, як знову відкрити протоку на тлі іранської блокади, яка перекрила постачання нафти до світової економіки після ударів США та Ізраїлю по Ірану.

Президент Володимир Зеленський заявив, що цього тижня Київ брав участь у консультаціях щодо захисту судноплавства, спираючись на досвід війни з Росією. Україна вже направила понад 200 експертів на Близький Схід, де вони збили іранські безпілотники далекого радіуса дії Shahed.

“Україна має одні з найкращих технологій у світі, які вона розробила тут, під час війни. Я думаю, що це може бути корисним на Близькому Сході, як ми вже бачимо проти безпілотників Шахед, аж до Ормузької протоки”, — сказав Аль Карнс під час візиту до Києва в п’ятницю.

Карнс, який служив полковником у збройних силах Великої Британії до обрання до парламенту два роки тому, заявив, що його візит мав на меті запевнити Київ, що війна в Україні залишається головним пріоритетом оборони та безпеки Великої Британії.

Він применшив напруженість у військовому альянсі НАТО після критики президента США Дональда Трампа на адресу європейських союзників за те, що вони не приєдналися до війни з Іраном, заявивши, що НАТО все ще є “хребтом нашої безпеки”.

Хоча Велика Британія надає Україні фінансування, навчання та військовий потенціал, Карнс зазначив, що Велика Британія також може багато чого навчитися з інновацій Києва на полі бою, зокрема в технології безпілотників, використанні даних та штучному інтелекті.

“Це революція у військовій справі, і нам потрібно діяти швидше”, — сказав Карнс.

Карнс закликав Україну прискорити експорт своїх передових технологій, щоб захопити частину світового ринку, перш ніж інші країни її наздоженуть, а також сприяти навчанню та розвитку разом із союзниками по НАТО.

Україна видала свої перші експортні ліцензії у лютому. ⁠Київ сподівається залучити кошти для розширення своєї оборонної промисловості, використовуючи свою зброю як дипломатичний важіль впливу на союзників. Однак деякі керівники галузі скаржилися , що Київ зволікає зі схваленням ліцензій і ризикує втратити можливість, яку надала війна з Іраном.

“Україні потрібно пришвидшити нарощування експортних можливостей. Я все ще вважаю, що найкращі системи знаходяться в Україні, але решта світу наздоганяє”, — сказав Карнс.

У Великій Британії є завод з виробництва українських безпілотників-перехоплювачів, виробництво якого розпочалося в лютому . Ще одна українська військово-технічна компанія зі штаб-квартирою у Великій Британії, UForce, виробляє морський безпілотник Magura.

Нагадаємо, що Велика Британія проводить підготовку військових до можливого конфлікту з Росією на полігонах, які відтворюють умови боїв в Україні. Там солдати відпрацьовують дії у зруйнованому міському середовищі. Навчання організовані Міністерством оборони Британії на тлі зростання безпекових ризиків у Європі.

Раніше ми також інформували, що Велика Британія виділяла сотні мільйонів доларів на закупівлю озброєння для України в межах міжнародної підтримки. Йдеться, зокрема, про фінансування постачання американської зброї та інші оборонні програми.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.