Connect with us

Війна

Суспільна стигма і неприйняття: одеська делегація у Кракові вивчала питання злочинів СНПК стосовно українців

Published

on

Сексуальне насилля під час конфлікту (СНПК) — страшна тема про яку говорять пошепки чи не говорять зовсім. Моніторингова група Управління Верховного комісара ООН з прав людини отримала повідомлення про 124 передбачувані акти сексуального насильства в умовах конфлікту, скоєних щодо жінок, дівчат, чоловіків та хлопчиків. За всі історії воєнних конфліктів відомо, що це найприховуваніший злочин і у цього дві причини: постраждалі вважають це соромом, а кількість інцидентів надто велика. Одеська делегація працювала з міжнародними експертами у Кракові, стосовно розслідування та документування злочинів сексуального характеру.

У делегації була і депутатка ОМР та голова ГО «Культура демократії» Лілія Леонідова, яка розповіла для «Дайджесту Одеси», що на тренінгах обговорювалось кілька важливих тем, а це і відносини між територіальною громадою та ВПО, кризова комунікація, кримінальні провадження. Очолювала одеську делегацію Голова ГО «Громадський рух “Віра, Надія, Любов”» Тетяна Семікоп. Їздили у складі 9 осіб, серед яких були журналістки, представниці влади, керівниці громадських організацій, соціологиня, лідерки в області. Зустріч також відвідали представниці Офісу Генерального прокурора та Мінсоцполітики, які навчалися разом з делегацією жінок-лідерок, членкинь коаліції 1325 «Жінки, мир, безпека».

Щодо воєнних злочинів, особливо СНПК, є ряд тонкощів, ось чому про них потрібно говорити та пропрацьовати механізми виявлення випадків, належного фіксування та документування без додаткового травмування постраждалих. Генпрокуратура наразі розслідує понад 100 фактів сексуального насильства проти жінок, чоловіків, дітей та людей похилого віку. І справжня статистика у рази більша. Попри той факт, що тема вразлива та болюча, російські військові — злочинці і мають бути у трибуналі міжнародного суду. 

Робота з постраждалими вимагає конфіденційності і не може бути розповсюдженим. Світові медіа публікували інтерв’ю чи випадки жінок, які постраждали від знущань російських військових. Але не всі мають сили, змогу це зробити і вони не повинні. Потрібно розробляти нові механізми спілкування та розслідування, зберігаючи анонімність, приватність людини та не змушувати проживати страшні події заново. Українці не мають досвіду роботи у таких випадках, а варто розробити.

На початку квітня 2022 року в Офісі Уповноваженого ВР України з прав людини заявили, що близько 25 дівчат і жінок були зґвалтовані російськими військовими у будинку в Бучі. За їхньою інформацією, російські військові описали свій намір ґвалтувати жінок «до того, що вони не захотіли б сексуального контакту з жодним чоловіком, щоб не дати їм народити українських дітей». 

«Наші люди ще бояться говорити про це відкрито та голосно. Це надто особиста та вразлива тема. Але ми не повинні мовчати. Інакше не зможемо довести воєнні злочини російської армії. Випадки насильства мають розглядатись на рівні воєнних злодіянь. І вирок має відповідати найжорсткішому покаранню», — зазначила Лілія Леонідова.

Перша ланка реагування — органи поліції, прокуратури та громадські організації. Саме від їхньої роботи залежить чи будуть надалі проводитись дії щодо притягнення винних до відповідальності. Ось чому має бути щільна координація з кризовими центрами, волонтерами, лікарями. За правильної організації дій можливо запобігти подальшому насильству. А розглядати справи мають окремі підрозділи. Щоправда, на територіях підконтрольній армії противника, постраждалі майже не мають можливості звернутись за захистом та допомогою. 

«До того ж в Україні досі не внесені зміни до Кримінального кодексу щодо кваліфікації сексуального насильства як воєнного злочину. Адже у світовій юридичній практиці злочини, вчинені під час війни, вважаються більш тяжкими і відповідальність за них передбачається суворіша», —  розповів громадський діяч Володимир Щербаченко для УНІАН

Щоправда, варто враховувати, що виконання вироків щодо злочинів сексуального насильства може затягнутися на десятиліття. Тому потрібно ознайомитись із досвідом інших країн і лобіювати зміни в законодавстві та своєчасній допомозі вже зараз. За рік війни у Косово з 1998-1999 років понад 20 тисяч албанок зазнали фізичного насильства. Процеси йдуть і досі, як результат, засудили лише одного злочинця. Основною проблемою була ідентифікація зловмисників та наявність доказової бази для судів. Адже злочини не документували відразу.

Одне із завдань зустрічі у Кракові – зменшити у людей боязнь говорити. Стигма нашого суспільства також не готова сприймати ці ситуації. Тому люди не звертаються за допомогою. Наразі прийматимуть нові правила та дії, вже з урахуванням війни.

Війна

У ДПСУ пояснили, як працює спецрежим у кілометровій смузі вздовж кордону з РФ та Білоруссю

Published

on

Спеціальний режим у кілометровій смузі вздовж кордону з РФ та Білоруссю не є суцільною забороною перебувати у цій смузі.

Про це речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко поінформував у телеефірі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Демченко нагадав, що загалом прикордонний режим уже давно був визначений відповідною постановою уряду, до якої нещодавно за рішенням військово-політичного керівництва були внесені зміни.

«І тепер на кордоні з Росією та на кордоні з Білоруссю встановлюється спеціальний прикордонний режим – це смуга місцевості протяжністю 1 кілометр. І вже є більш жорсткі, скажімо так, вимоги до тих, хто може там перебувати. Тобто, це не суцільна заборона перебувати в цій смузі, але це – необхідність більшого контролю, хто перебуває в безпосередній близькості до кордону», – сказав Демченко.

Речник поінформував, що буде необхідно отримувати дозволи і щодо проживання на цій території (постійного чи тимчасового). Це стосується і проведення робіт на цих напрямках, в цій смузі місцевості.

Читайте також: Росіяни останнім часом атакували п’ять пунктів пропуску на кордоні з Молдовою і Румунією – Демченко

«Можна розділити людей на кілька категорій. Це – ті, хто постійно проживає і ті, хто не постійно проживає в цій смузі місцевості. Це – військовослужбовці, представники правоохоронних органів тощо, які забезпечують необхідні заходи поряд з кордоном. Або ж це стосується юридичних та фізичних осіб, які проводять роботи поряд з кордоном. І в кожному з цих випадків необхідно буде звертатися до прикордонних загонів, які відповідають за ту чи іншу ділянку», – пояснив він.

Демченко повідомив, що йдеться про: Волинський прикордонний загін, Житомирський (охороняє кордон в межах Житомирської та Рівненської областей), Чернігівський прикордонний загін, Сумський, Харківський тощо.

«Ділянки кордону – різні. Є, наприклад, кордон з Росією та Білоруссю. Якщо, до прикладу, прив’язатися до останньої, то небезпека перебувати на будь-якому з (цих – ред.) напрямків пов’язана з тим, що є й інженерні облаштування, і мінновибухові загородження. І якщо людина для себе визначить, що вона хоче перебувати десь поряд з кордоном, це може нести для неї небезпеку. Тому всі ці заходи направлені якраз і на безпеку нашого кордону, і на безпеку людей», – поінформував речник.

Як повідомляв Укрінформ, Україна запровадила спеціальний режим у кілометровій смузі вздовж кордону з РФ та Білоруссю.



Джерело

Continue Reading

Війна

Вночі Росія атакувала 10 областей

Published

on

Під російськими ударами вночі 12 вересня перебували десять областей України, і в багатьох досі літають російські ударні дрони.

Як передає Укрінформ, про це Президент Володимир Зеленський заявив у Фейсбуці.

За його словами, з ночі тривають фактично постійні удари по містах і громадах. В Одесі продовжуються аварійно-рятувальні та пошукові роботи на місці пошкодженої російською ракетою багатоповерхівки. 37 людей постраждали. Пошуки ще двох, станом на зараз безвісти зниклих людей, тривають безперервно. Необхідні служби на місці.

Вранці росіяни вдарили дроном по готелю в Чорноморську Одеської області. Поранені 11 людей, серед яких шестеро – маломобільні.

Читайте також: У Ніжині ворожі дрони влучили у продуктовий склад

У Запорізькій області двоє людей загинули від удару “шахеда” по житлових будинках. Шестеро людей поранені. Є постраждалі й унаслідок удару по підприємству в Запоріжжі.

У Кривому Розі був ракетний удар по критичній інфраструктурі, є поранені і загиблі.

Ще двоє людей поранені на Київщині.

Як наголосив Президент під російськими ударами минулої ночі були 10 областей, і в багатьох досі літають російські ударні дрони.

“Знову удари по звичайних заправках на Житомирщині та Рівненщині, по локомотивному депо на Одещині”, — підкреслив глава держави.

Він зазначив, що понад 200 повітряних цілей збили захисники неба лише від початку цієї доби, але, на жаль, не всі.

“І коли росіяни ось так неприховано перетворюють звичайних людей на цілі своїх терористичних атак, прикро, що реакція сильних світу не відповідає рівню російської ескалації. Гідна відповідь, яка дійсно має шанси зупинити вбивства й захистити людей, завжди спільна. Я вдячний кожному, хто допомагає Україні з антибалістикою. Кожному, хто робить тиск на Росію відчутним. І кожному, хто допомагає українцям та українкам, де б вони не були”, — наголосив Зеленський.

Як повідомляв Укрінформ, сили протиповітряної оборони знешкодили шість крилатих ракет “Калібр”, одну “Бандероль”, дві керовані авіаційні ракети Х-59/69 та 101 безпілотник, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 11 вересня.



Джерело

Continue Reading

Війна

В Україні відзначають День військ радіоелектронної боротьби

Published

on

В Україні День військ радіоелектронної боротьби відзначають щороку 12 вересня.

Як передає Укрінформ, День військ радіоелектронної боротьби встановлений указом Президента 12 вересня 2025 року.

Командувач Сухопутних військ Збройних Сил України бригадний генерал Святослав Заїць привітав захисників і захисниць із Днем військ радіоелектронної боротьби.

Відповідний текст привітання опубліковано у Телеграм-каналі Сухопутних військ ЗСУ, повідомляє Укрінформ.

«Сухопутні війська – найчисельніші в Збройних Силах України, і вашу роботу знають та цінують сотні тисяч людей, які служать поряд з вами. Дякую всім фахівцям РЕБ за захист своїх», – написав він.

Заїць пояснив, що робота фахівців РЕБ зараз всюди – вони прикриваєте побратимів на передовій і українські міста глибоко в тилу та забезпечують заїзд і виїзд з позицій, захищають артилеристів, дронарів, піхотинців, медиків і цивільних.

Читайте також: Шлях до технологічних переваг у війні майбутнього

«Нехай ваші хвилі руйнують плани ворога всюди. Дякую, що тримаєте невидимий щит України», – повідомив бригадний генерал.

***

Міністр оборони України Євгеній Хмара привітав представників військ радіоелектронної боротьби з професійним святом.

Міністр подякував воїнам радіоелектронної боротьби за професійність та щоденну роботу для посилення Сил оборони.

«РЕБ — непомітна, але критично важлива складова сучасної війни, яка захищає наші позиції та міста, воїнів і цивільних від російських ударів. Фахівці РЕБ щодня допомагають Силам оборони діяти ефективніше та здобувати перевагу над ворогом», – написав він.

Хмара нагадав, що українські системи РЕБ обмежують можливість противника застосовувати дрони і використовувати зв’язок та навігацію.

«Шануємо пам’ять воїнів РЕБ, які віддали життя за Україну. Слава Україні», – заявив очільник МОУ.

***

Командувач Нацгвардії України Олександр Півненко привітав військовослужбовців та ветеранів військ радіоелектронної боротьби із професійним святом.

«Дякую військовослужбовцям, які служать у підрозділах радіоелектронної боротьби, за професіоналізм, витримку та здатність випереджати ворога там, де рахунок іде не лише на секунди, а й на технологічні рішення. Ви робите невидиме відчутним на полі бою та важливим для безпеки всієї країни», – заявив він.

Півненко нагадав, що сучасна війна перетворила електромагнітний спектр на окреме поле бою, де немає лінії фронту у звичному розумінні.

«Є постійне технологічне протистояння, у якому кожне нове рішення противника вимагає швидкої та нестандартної відповіді. Водночас завдання РЕБ – це не лише підтримка бойових підрозділів на передовій. В умовах російських атак особливого значення набуває захист критичної інфраструктури та цивільних об’єктів», – зазначив командувач НГУ.

Він повідомив, що ефективна протидія ворожим безпілотникам і засобам розвідки допомагає захищати енергетичні об’єкти, важливі державні та цивільні споруди і головне – життя людей.

«Результати вашої роботи часто вимірюються не знищеною ціллю, а навпаки – тим, чого не сталося. Ворожий дрон не побачив позицію. Не передав координати. Не скоригував вогонь. Не долетів до військового чи цивільного об’єкта. У цьому й полягає особливість вашої служби: найважливіші перемоги часто залишаються непомітними, але результативними», – поінформував Півненко.

Командувач НГУ побажав захисникам з військ РЕБ успішних завдань, надійної техніки, точних рішень і головного – збереження життя побратимів та цивільних, захист яких є спільною відповідальністю Сил безпеки та оборони України.

Як повідомлялося, 12 вересня 2025 року Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким встановив на державному рівні 12 вересня Днем військ радіоелектронної боротьби.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.