Війна
Суспільна стигма і неприйняття: одеська делегація у Кракові вивчала питання злочинів СНПК стосовно українців
Сексуальне насилля під час конфлікту (СНПК) — страшна тема про яку говорять пошепки чи не говорять зовсім. Моніторингова група Управління Верховного комісара ООН з прав людини отримала повідомлення про 124 передбачувані акти сексуального насильства в умовах конфлікту, скоєних щодо жінок, дівчат, чоловіків та хлопчиків. За всі історії воєнних конфліктів відомо, що це найприховуваніший злочин і у цього дві причини: постраждалі вважають це соромом, а кількість інцидентів надто велика. Одеська делегація працювала з міжнародними експертами у Кракові, стосовно розслідування та документування злочинів сексуального характеру.
У делегації була і депутатка ОМР та голова ГО «Культура демократії» Лілія Леонідова, яка розповіла для «Дайджесту Одеси», що на тренінгах обговорювалось кілька важливих тем, а це і відносини між територіальною громадою та ВПО, кризова комунікація, кримінальні провадження. Очолювала одеську делегацію Голова ГО «Громадський рух “Віра, Надія, Любов”» Тетяна Семікоп. Їздили у складі 9 осіб, серед яких були журналістки, представниці влади, керівниці громадських організацій, соціологиня, лідерки в області. Зустріч також відвідали представниці Офісу Генерального прокурора та Мінсоцполітики, які навчалися разом з делегацією жінок-лідерок, членкинь коаліції 1325 «Жінки, мир, безпека».

Щодо воєнних злочинів, особливо СНПК, є ряд тонкощів, ось чому про них потрібно говорити та пропрацьовати механізми виявлення випадків, належного фіксування та документування без додаткового травмування постраждалих. Генпрокуратура наразі розслідує понад 100 фактів сексуального насильства проти жінок, чоловіків, дітей та людей похилого віку. І справжня статистика у рази більша. Попри той факт, що тема вразлива та болюча, російські військові — злочинці і мають бути у трибуналі міжнародного суду.
Робота з постраждалими вимагає конфіденційності і не може бути розповсюдженим. Світові медіа публікували інтерв’ю чи випадки жінок, які постраждали від знущань російських військових. Але не всі мають сили, змогу це зробити і вони не повинні. Потрібно розробляти нові механізми спілкування та розслідування, зберігаючи анонімність, приватність людини та не змушувати проживати страшні події заново. Українці не мають досвіду роботи у таких випадках, а варто розробити.
На початку квітня 2022 року в Офісі Уповноваженого ВР України з прав людини заявили, що близько 25 дівчат і жінок були зґвалтовані російськими військовими у будинку в Бучі. За їхньою інформацією, російські військові описали свій намір ґвалтувати жінок «до того, що вони не захотіли б сексуального контакту з жодним чоловіком, щоб не дати їм народити українських дітей».
«Наші люди ще бояться говорити про це відкрито та голосно. Це надто особиста та вразлива тема. Але ми не повинні мовчати. Інакше не зможемо довести воєнні злочини російської армії. Випадки насильства мають розглядатись на рівні воєнних злодіянь. І вирок має відповідати найжорсткішому покаранню», — зазначила Лілія Леонідова.

Перша ланка реагування — органи поліції, прокуратури та громадські організації. Саме від їхньої роботи залежить чи будуть надалі проводитись дії щодо притягнення винних до відповідальності. Ось чому має бути щільна координація з кризовими центрами, волонтерами, лікарями. За правильної організації дій можливо запобігти подальшому насильству. А розглядати справи мають окремі підрозділи. Щоправда, на територіях підконтрольній армії противника, постраждалі майже не мають можливості звернутись за захистом та допомогою.
«До того ж в Україні досі не внесені зміни до Кримінального кодексу щодо кваліфікації сексуального насильства як воєнного злочину. Адже у світовій юридичній практиці злочини, вчинені під час війни, вважаються більш тяжкими і відповідальність за них передбачається суворіша», — розповів громадський діяч Володимир Щербаченко для УНІАН.
Щоправда, варто враховувати, що виконання вироків щодо злочинів сексуального насильства може затягнутися на десятиліття. Тому потрібно ознайомитись із досвідом інших країн і лобіювати зміни в законодавстві та своєчасній допомозі вже зараз. За рік війни у Косово з 1998-1999 років понад 20 тисяч албанок зазнали фізичного насильства. Процеси йдуть і досі, як результат, засудили лише одного злочинця. Основною проблемою була ідентифікація зловмисників та наявність доказової бази для судів. Адже злочини не документували відразу.
Одне із завдань зустрічі у Кракові – зменшити у людей боязнь говорити. Стигма нашого суспільства також не готова сприймати ці ситуації. Тому люди не звертаються за допомогою. Наразі прийматимуть нові правила та дії, вже з урахуванням війни.
Війна
Ситуація на фронті — РФ вперше з 2023 року почала втрачати позиції — The Economist
У 2026 році російська армія захопила близько 220 кв. км, що становить всього 0,04% території України. Але останнім часом Україна почала відвойовувати свої території.
І що навіть коротке перемир’я, яке нещодавно оголосив президент США Дональд Трамп, не протрималося, свідчить про те, що війна Росії проти України не закінчиться скоро. Про це пише видання The Economist
На думку авторів публікації, хоча істотного зниження інтенсивності бойових дій на фронті не спостерігається, але хід війни змінюється. Адже наступ російської армії, який тривав з весни зупинився. Також кількість ліквідованих на війні російських солдат залишається надзвичайно високою.
РФ у війні в Україні втрачає території та людей
Видання, яке провило аналіз щодо ситуації на фронті, пише, що вперше з жовтня 2023 року Росія зазнала невеликих, але значних втрат території.
Також за оцінками ЗМІ, станом на 12 травня на війні загинуло від 280 000 до 518 000 окупантів, а загалом (включаючи поранених) втрати РФ у війні в Україні склали від 1,1 до 1,5 млн осіб.
“Це означає, що близько 3% довоєнного чоловічого населення Росії призовного віку загинуло або отримало поранення”, — вказують автори публікації.
У матеріалі зазначають, що ці високі втрати призводять до незначних незначних успіхів РФ на передовій. Журналісти відзначають, що поле бою стає дедалі складнішим, адже українські дрони тепер переслідують російські війська далеко за лінією фронту. А це ускладнює постачання боєприпасів, палива, провізії та перекидання російських підрозділів на передову. Адже тепер все це стає ціллю ще до бою на лінії зіткнення.
Джерела видання припускають, що попри все російська армія все ще просувається вперед. Зокрема журналісти, які проаналізували дані у відкритому доступі, заявили, що російські війська захопили цього року близько 220 кв. км, або всього 0,04% території України.
“Останнім часом Україна почала відвойовувати території. Дані за місяць показали, що ЗСУ відвоювали близько 189 кв. км. Росія, можливо, затягує підготовку до літнього наступу. Це також може стати поворотним моментом у війні”, – підсумували журналісти.
Нагадаємо, що начальник управління комунікації Угруповання Об’єднаних сил ЗСУ Віктор Трегубов розповів, що Російські окупаційні війська вже почали свою наступальну кампанію, яка, за оцінками ЗСУ, триватиме впродовж весни та літа. Активна фаза цього наступу вже розпочалася. Водночас ворог не дуже активно використовує бронетехніку.
Також стало відомо, що президент України Володимир Зеленський попросив західних союзників пришвидшити поставки систем протиповітряної оборони та ракет до них, щоб підготуватися до інтенсивних російських бомбардувань наступної зими.
Війна
Сили оборони уразили підприємство ВПК та низку нафтооб’єктів у Московській області
Як передає Укрінформ, про це повідомила СБУ.
У Московській області уражено завод «Ангстрем», який постачає напівпровідники для воєнно-промислового комплексу країни-агресорки та перебуває під санкціями США, Московський нафтопереробний завод і нафтоперекачувальні станції «Сонєчногорська» й «Володарськоє».
У тимчасово окупованому Криму уражені об’єкти інфраструктури та засоби протиповітряної оборони військового аеродрому «Бельбек», зокрема:
- зенітний комплекс «Панцирь-С2»;
- ангар з радаром до комплексу С-400;
- система керування безпілотниками «Орион» та наземна станція керування БПЛА «Форпост»;
- пункт передачі даних «земля-повітря»;
- диспетчерська вишка й ангар.
Ураження здійснені на виконання завдань, поставлених Президентом України Володимиром Зеленським.
Очільник СБУ Євгеній Хмара наголосив, що такі спецоперації мають критичне значення для послаблення воєнного потенціалу Росії.
«Ураження підприємств ВПК, військової інфраструктури та нафтологістики знижує можливості ворога продовжувати війну проти України. Ці удари демонструють, що навіть найзахищеніша московська область не є безпечною», – зазначив він.
Хмара запевнив: високоточні спецоперації, спрямовані на знищення військових ресурсів ворога, триватимуть.
Як повідомляв Укрінформ, 17 травня Президент Володимир Зеленський заявив, що «українські далекобійні санкції досягли Московського регіону».
Фото: ДСНС
Війна
Атака на Москву 17 травня — коментар Зеленського
Удари України по столичному регіону РФ є цілком справедливими. Вони є відповіддю на затягування війни та атаки по містах і громадах нашої країни, наголосив глава держави.
Українські “далекобійні санкції” досягли Московського регіону. Так президент Володимир Зеленський прокоментував ранкові дронові удари по Підмосков’ю.
“Ми чітко говоримо росіянам: їхня держава повинна закінчити свою війну”, — заявив політик, подякувавши СБУ та Силам оборони за влучність.
Зеленський наголосив, що дистанція від державного кордону України до цілей в Московському регіоні становить понад більше 500 км. До того є концентрація протиповітряної оборони у тому секторі найбільша.
“Але долаємо”, — зауважив президент.
Тим часом офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова заявила пропагандистському інформаційному агентству ТАСС, що “об’єктами нападу” нібито стали виключно мирні люди.
“Під звуки пісень “Євробачення” та на гроші ЄС київський режим вчинив черговий масовий теракт”, — заявила вона.
Нагадаємо, у неділю вночі, 17 травня, українські дрони атакували Московську область РФ. Вибухи зокрема пролунали в Клині, Зеленограді, Східні, Хімках, Дєдовську та Дурикіно.
Також Фокус писав, що масовану атаку дронами пережили й у Москві. За словами мера російської столиці Сергія Собяніна, протягом ночі протиповітряна оборона нібито збила в регіоні понад 120 БПЛА, але під удар потрапив Московський нафтопереробний завод.
-
Суспільство1 тиждень agoВ Україні щороку фіксують десятки випадків хантавірусу
-
Одеса1 тиждень agoАтака на Чорноморськ на Одещині: загинула мати двох дітей
-
Політика4 дні agoЗеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час
-
Події1 тиждень agoМер Парижа опановував петриківський розпис на українському стенді до Дня Європи
-
Усі новини4 дні agoЄвробачення 2026 – хто може перемогти в конкурсі
-
Події1 тиждень agoXIV книжковий фестиваль VinBookFest пройде 16-17 травня
-
Одеса4 дні agoНебезпечне море: одесити про майбутній курортний сезон
-
Усі новини5 днів agoЗнайдено місце на Землі, де розташоване Пекло Данте: воно виявилося реальним (фото)