Війна
Суспільна стигма і неприйняття: одеська делегація у Кракові вивчала питання злочинів СНПК стосовно українців

Сексуальне насилля під час конфлікту (СНПК) — страшна тема про яку говорять пошепки чи не говорять зовсім. Моніторингова група Управління Верховного комісара ООН з прав людини отримала повідомлення про 124 передбачувані акти сексуального насильства в умовах конфлікту, скоєних щодо жінок, дівчат, чоловіків та хлопчиків. За всі історії воєнних конфліктів відомо, що це найприховуваніший злочин і у цього дві причини: постраждалі вважають це соромом, а кількість інцидентів надто велика. Одеська делегація працювала з міжнародними експертами у Кракові, стосовно розслідування та документування злочинів сексуального характеру.
У делегації була і депутатка ОМР та голова ГО «Культура демократії» Лілія Леонідова, яка розповіла для «Дайджесту Одеси», що на тренінгах обговорювалось кілька важливих тем, а це і відносини між територіальною громадою та ВПО, кризова комунікація, кримінальні провадження. Очолювала одеську делегацію Голова ГО «Громадський рух “Віра, Надія, Любов”» Тетяна Семікоп. Їздили у складі 9 осіб, серед яких були журналістки, представниці влади, керівниці громадських організацій, соціологиня, лідерки в області. Зустріч також відвідали представниці Офісу Генерального прокурора та Мінсоцполітики, які навчалися разом з делегацією жінок-лідерок, членкинь коаліції 1325 «Жінки, мир, безпека».

Щодо воєнних злочинів, особливо СНПК, є ряд тонкощів, ось чому про них потрібно говорити та пропрацьовати механізми виявлення випадків, належного фіксування та документування без додаткового травмування постраждалих. Генпрокуратура наразі розслідує понад 100 фактів сексуального насильства проти жінок, чоловіків, дітей та людей похилого віку. І справжня статистика у рази більша. Попри той факт, що тема вразлива та болюча, російські військові — злочинці і мають бути у трибуналі міжнародного суду.
Робота з постраждалими вимагає конфіденційності і не може бути розповсюдженим. Світові медіа публікували інтерв’ю чи випадки жінок, які постраждали від знущань російських військових. Але не всі мають сили, змогу це зробити і вони не повинні. Потрібно розробляти нові механізми спілкування та розслідування, зберігаючи анонімність, приватність людини та не змушувати проживати страшні події заново. Українці не мають досвіду роботи у таких випадках, а варто розробити.
На початку квітня 2022 року в Офісі Уповноваженого ВР України з прав людини заявили, що близько 25 дівчат і жінок були зґвалтовані російськими військовими у будинку в Бучі. За їхньою інформацією, російські військові описали свій намір ґвалтувати жінок «до того, що вони не захотіли б сексуального контакту з жодним чоловіком, щоб не дати їм народити українських дітей».
«Наші люди ще бояться говорити про це відкрито та голосно. Це надто особиста та вразлива тема. Але ми не повинні мовчати. Інакше не зможемо довести воєнні злочини російської армії. Випадки насильства мають розглядатись на рівні воєнних злодіянь. І вирок має відповідати найжорсткішому покаранню», — зазначила Лілія Леонідова.

Перша ланка реагування — органи поліції, прокуратури та громадські організації. Саме від їхньої роботи залежить чи будуть надалі проводитись дії щодо притягнення винних до відповідальності. Ось чому має бути щільна координація з кризовими центрами, волонтерами, лікарями. За правильної організації дій можливо запобігти подальшому насильству. А розглядати справи мають окремі підрозділи. Щоправда, на територіях підконтрольній армії противника, постраждалі майже не мають можливості звернутись за захистом та допомогою.
«До того ж в Україні досі не внесені зміни до Кримінального кодексу щодо кваліфікації сексуального насильства як воєнного злочину. Адже у світовій юридичній практиці злочини, вчинені під час війни, вважаються більш тяжкими і відповідальність за них передбачається суворіша», — розповів громадський діяч Володимир Щербаченко для УНІАН.
Щоправда, варто враховувати, що виконання вироків щодо злочинів сексуального насильства може затягнутися на десятиліття. Тому потрібно ознайомитись із досвідом інших країн і лобіювати зміни в законодавстві та своєчасній допомозі вже зараз. За рік війни у Косово з 1998-1999 років понад 20 тисяч албанок зазнали фізичного насильства. Процеси йдуть і досі, як результат, засудили лише одного злочинця. Основною проблемою була ідентифікація зловмисників та наявність доказової бази для судів. Адже злочини не документували відразу.
Одне із завдань зустрічі у Кракові – зменшити у людей боязнь говорити. Стигма нашого суспільства також не готова сприймати ці ситуації. Тому люди не звертаються за допомогою. Наразі прийматимуть нові правила та дії, вже з урахуванням війни.

Війна
“Зернову угоду” продовжили лише на 60 днів. Росія знову висуває свої умови

У російському МЗС стверджують, що термін дії “зернової угоди” спливає 18 травня. Окупанти переконують, що жодна зі сторін — тобто Україна, ООН та Туреччина, не заперечували, що угода триватиме лише 60 днів.
«Формальних заперечень не було. Таким чином домовленість продовжує діяти протягом наступних двох місяців», — йдеться у заяві росіяни.
Проте за два дні до цього повідомлення віцепрем’єр-міністр інфраструктури та розвитку громад і територій Олександр Кубраков повідомив, що дія пролонгована не на 60 днів, як того хотіла сторона рф, а на 120.
Це означає, що Україна продовжує експортувати через три морські глибоководні порти свою агропродукцію.
Координатор Ради нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі, як передає власний кореспондент Укрінформу, говорить, що і 60 днів — це добре.
«Ми, звісно, вітаємо це продовження», — зауважив представник адміністрації США. Він зазначив, що міжнародні зусилля докладалися, щоби розширити цей термін на 120 днів, однак продовження на 60 днів – це теж добре.
Серед вимог росіян — знову підключити до міжнародної системи СВІФТ “россєльхозбанк”, зняти заборону на постачання до росії сільгосптехніки та запчастин до неї, і відновити її сервісне обслуговування, зняти обмеження на страхування та заборону на доступ до портів; відновити роботу аміакопроводу “Тольяті-Одеса”. А ще — розблокувати активи і рахунки російських компаній, що займаються виробництвом чи транспортуванням продовольства і добрив.
Війна
Вова Гуд з медаллю новоросії на 15 років сяде до в’язниці

Суд визнав винними мешканця Одеської області за участь у терористичній організації. Йому призначено покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, повідомляє Одеська обласна прокуратура.
Мешканець Чорноморська ще у 2014 році виїхав у Донецьк та вступив до збройного підрозділу «ДНР» – так званого «Першого Слов’янського батальйону» під позивним «Вова Гуд».



В рядах бойовиків чинив збройний опір українським правоохоронцям і військовослужбовцям ЗСУ, задіяним у проведенні антитерористичної операції. Брав участь у бойових діях в населених пунктах Слов’янськ, Мар’їнка, Шахтарськ, Іловайськ, Фащівка та Нікішине.
За участь у боях проти ЗСУ нагороджений медаллю «новороссия за боевые заслуги».
Війна
МКС проситиме додаткові кошти на розслідування воєнних злочинів в Україні

У понеділок, 20 березня, прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан клопотатиме про виділення додаткових коштів для розслідування воєнних злочинів РФ в Україні, це стосується і справи російського диктатора Володимира Путіна. Про це повідомляє The Guardian.
Отже сьогодні у Лондоні відбудеться конференція, організована спільно урядами Великої Британії та Нідерландів, на якій зберуться міністри юстиції понад 40 країн. Мета заходу — збір коштів для фінансування роботи суду щодо розслідування воєнних злочинів в Україні.
17 березня Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Володимира Путіна та Марії Львової-Бєлової. Суд ухвалив, що вони «імовірно несуть відповідальність за військові злочини, пов’язані з незаконною депортацією населення (дітей)». Міжнародний кримінальний суд заснований на Римському статуті, який підписали приблизно 120 держав. Після того, як МКС просить країн-учасниць про сприяння, ті повинні негайно здійснити арешт та доставити підозрюваного до місцевого суду. Але юрисдикцію МКС досі не визнають Росія, Україна, США, Китай, Ізраїль та деякі інші країни.
Захід у Лондоні відкриється виступами міністра юстиції України Дениса Малюськи, генерального прокурора України Андрія Костіна та прокурора МКС британця Каріма Хана.
Великобританія раніше заявила, що виділить суду додатково 395 тисяч на надання психологічної допомоги жертвам та свідкам військових злочинів, на підготовку експертів для роботи в МКС та створення проекту щодо забезпечення можливості надання свідчень у дистанційному форматі. Загалом Лондон виділить МКС 1 млн євро у 2023 році.
-
Топ-тема1 тиждень ago
«ERASMUS+»: нові можливості для українців цього року
-
Війна6 днів ago
На кордоні зловили ухилянтів: довелось стріляти
-
Регіон1 тиждень ago
У найбільших супермаркетах Одеської області проводять моніторинг цін
-
Одеса4 дні ago
Звіт одеських комунальників: аварійні бригади, запуски системи опалення, генератори та дерева
-
Політика6 днів ago
Уряд погодив звільнення начальника Одеської ОВА Максима Марченка
-
Кримінал4 дні ago
Побив дружину до черепно-мозкової травми: житель Білгород-Дністровського району піде під суд
-
Україна4 дні ago
Саботаж «Зернової ініціативи» продовжується: до портів прибуває менше балкерів
-
Війна4 дні ago
Буданов розповів про роль острова Зміїний у війні