Знайти розумний баланс та обрати вірний напрямок своєї діяльності під час війни в Україні — задача не з простих. У волонтерів набагато більше задач ніж знайти гроші та необхідне. Потрібно враховувати потреби, доцільність, ефективність, якість і ще купу нюансів. В Одесі, як і в багатьох інших містах, волонтерять, починаючи від дітей і до великих системних організацій. “Дайджест Одеси” поспілкувався із заступником голови осередку «Демократичної Сокири Одеса» — Євгеном Добріяном. Зараз представники руху праволіберальних поглядів трохи посунули питання політики й підняли питання військових.

Зараз не до політики

Наразі ми не ведемо сильну політичну діяльність, а більше волонтерську. Тому що значна частина нашого керівного органу, політради, знаходиться на фронті і є військовослужбовцями. Ми не думали зникати чи робити якісь незрозумілі речі, як багато політичних партій і сконцентрувались на тому, що дійсно можемо зробити.

У лютому ми кілька днів просто приходили до тями і знаходили таке тонке місце, в якому знадобиться наша допомога. Коли думаєш, що потрібно на війні, то це одразу автомати, броніки чи каски. З досвіду війни 2014-2015 року було зрозуміло що, знайдуться волонтери, які привезуть там умовно кровоспинне. Але є і такі неочевидні речі, які розумієш лише ставши дотичним до цієї справи.

Якщо говорити конкретно про Одесу, то ми, як і вся партія, займаємось волонтерською діяльністю, почали і продовжуємо. Крім того по запитам військових і без запитів робимо додаткові речі. Наприклад, ноші.

Евакуаційні ноші — річ порятунку

М’які евакуаційні ноші. Чому це так цінно? Коли ми тільки почали, про них ніхто не знав і навіть не думав. Нам дуже допомогли друзі такмеди, які зробили перелік того, чого точно немає у військових і не буде завтра. Ми список скоротили, і дійшли до того, що ось воно — ноші.

Прототипом взяли американські ноші для спецпідрозділів, і якщо чесно, ми їх трошки вдосконалили. Виробили перший прототип — віддали протестувати на підготовці такмедів. Там їх просто розірвали. Ми робили другі, треті, отримували рекомендації та покращували виробництво. Сопартійці розповідали, щось типу є версія 2.7.8. Зараз вже користуємось однією версією. І підходимо до круглої цифри — тисячі, яку ми передали.

Річ у тому, що цей виріб не є індивідуальним. Бажано, щоб на 10-15 бійців були одні ноші, по математичній похибці. По-друге: вони не є одноразовими. Це не так, що витягли одного пораненого і їх викинули. Вони якраз зроблені з такого матеріалу, що дозволяє збільшити їхню експлуатацію.

Запуск школи БпЛА

Навчання у школі стартує в жовтні. Ціль — навчити сотні військових професійно керувати безпілотниками, ремонтувати їх, проводити розвідку і точно наводити артилерію. Інструкторами будуть військові, які до початку повномасштабного вторгнення працювали конструкторами, розробляли українські безпілотники та випробовували їх.

Все доволі просто — такого ніколи не буде в достатній кількості. Україна модернізує війну, і завдяки діям українських військових, з’являються нові методи введення постійної війни. Ми ж не москалі, нам треба своїх хлопців берегти. Тому перед тим як піти в атаку, наші роблять рекогностування місцевості, дивляться які там умови, використовують дрони у бойових умовах. Парк дронів росте і росте. Їх купили, але не факт, що волонтер зможе навчити ним користуватись. Тому ми прийшли до висновку, що школа не завадить і зараз це активно майструється. Починатиметься в Києві.

Підтримка, охоплення, допомога

Загальна охопленість щодо Демократичної Сокири росте постійно. У цьому якраз полягає ріст підтримки: якщо не стояти на місці, то колись люди це побачать. В Одесі, здається, ми вже охопили всіх, хто нас шукав — залишились, ті хто нас не знає.

Людей працює — безліч. Ми залучаємо донати наших друзів та людей, які нас підтримують. Вже більше як півроку виробляємо ноші і кількість підтримки тільки зростає. Звичайно, одна людина не може постійно відправляти якісь великі кошти. Ноші — це не дрібнота, яка коштує мало, їх собівартість — доволі великі гроші. Звісно, що геть не кожен донат — цілі ноші. Це може бути 5-7 донатів на один виріб. Але впізнаваність, залученість росте. Щоправда, ми максималісти, тому хочемо більшого.