Connect with us

Війна

Україна модернізує війну: прагнення одеського осередку «Демократичної Сокири»

Published

on

Знайти розумний баланс та обрати вірний напрямок своєї діяльності під час війни в Україні — задача не з простих. У волонтерів набагато більше задач ніж знайти гроші та необхідне. Потрібно враховувати потреби, доцільність, ефективність, якість і ще купу нюансів. В Одесі, як і в багатьох інших містах, волонтерять, починаючи від дітей і до великих системних організацій. “Дайджест Одеси” поспілкувався із заступником голови осередку «Демократичної Сокири Одеса» — Євгеном Добріяном. Зараз представники руху праволіберальних поглядів трохи посунули питання політики й підняли питання військових.


Зараз не до політики


Наразі ми не ведемо сильну політичну діяльність, а більше волонтерську. Тому що значна частина нашого керівного органу, політради, знаходиться на фронті і є військовослужбовцями. Ми не думали зникати чи робити якісь незрозумілі речі, як багато політичних партій і сконцентрувались на тому, що дійсно можемо зробити.

Фото: Демократична Сокира

У лютому ми кілька днів просто приходили до тями і знаходили таке тонке місце, в якому знадобиться наша допомога. Коли думаєш, що потрібно на війні, то це одразу автомати, броніки чи каски. З досвіду війни 2014-2015 року було зрозуміло що, знайдуться волонтери, які привезуть там умовно кровоспинне. Але є і такі неочевидні речі, які розумієш лише ставши дотичним до цієї справи.

Якщо говорити конкретно про Одесу, то ми, як і вся партія, займаємось волонтерською діяльністю, почали і продовжуємо. Крім того по запитам військових і без запитів робимо додаткові речі. Наприклад, ноші.

Евакуаційні ноші — річ порятунку

М’які евакуаційні ноші. Чому це так цінно? Коли ми тільки почали, про них ніхто не знав і навіть не думав. Нам дуже допомогли друзі такмеди, які зробили перелік того, чого точно немає у військових і не буде завтра. Ми список скоротили, і дійшли до того, що ось воно — ноші.

Прототипом взяли американські ноші для спецпідрозділів, і якщо чесно, ми їх трошки вдосконалили. Виробили перший прототип — віддали протестувати на підготовці такмедів. Там їх просто розірвали. Ми робили другі, треті, отримували рекомендації та покращували виробництво. Сопартійці розповідали, щось типу є версія 2.7.8. Зараз вже користуємось однією версією. І підходимо до круглої цифри — тисячі, яку ми передали.

Фото: Демократична Сокира

Річ у тому, що цей виріб не є індивідуальним. Бажано, щоб на 10-15 бійців були одні ноші, по математичній похибці. По-друге: вони не є одноразовими. Це не так, що витягли одного пораненого і їх викинули. Вони якраз зроблені з такого матеріалу, що дозволяє збільшити їхню експлуатацію.

Запуск школи БпЛА

Навчання у школі стартує в жовтні. Ціль — навчити сотні військових професійно керувати безпілотниками, ремонтувати їх, проводити розвідку і точно наводити артилерію. Інструкторами будуть військові, які до початку повномасштабного вторгнення працювали конструкторами, розробляли українські безпілотники та випробовували їх.

Все доволі просто — такого ніколи не буде в достатній кількості. Україна модернізує війну, і завдяки діям українських військових, з’являються нові методи введення постійної війни. Ми ж не москалі, нам треба своїх хлопців берегти. Тому перед тим як піти в атаку, наші роблять рекогностування місцевості, дивляться які там умови, використовують дрони у бойових умовах. Парк дронів росте і росте. Їх купили, але не факт, що волонтер зможе навчити ним користуватись. Тому ми прийшли до висновку, що школа не завадить і зараз це активно майструється. Починатиметься в Києві.

Ілюстрація: Андрій Данкович

Підтримка, охоплення, допомога

Загальна охопленість щодо Демократичної Сокири росте постійно. У цьому якраз полягає ріст підтримки: якщо не стояти на місці, то колись люди це побачать. В Одесі, здається, ми вже охопили всіх, хто нас шукав — залишились, ті хто нас не знає.

Людей працює — безліч. Ми залучаємо донати наших друзів та людей, які нас підтримують. Вже більше як півроку виробляємо ноші і кількість підтримки тільки зростає. Звичайно, одна людина не може постійно відправляти якісь великі кошти. Ноші — це не дрібнота, яка коштує мало, їх собівартість — доволі великі гроші. Звісно, що геть не кожен донат — цілі ноші. Це може бути 5-7 донатів на один виріб. Але впізнаваність, залученість росте. Щоправда, ми максималісти, тому хочемо більшого.

Війна

Сили безпілотних систем уразили два російські локомотиви у Криму

Published

on

Пілоти 413-го полку “Рейд” Сил безпілотних систем Збройних сил України завдали ураження по двох локомотивах, які російські загарбники використовували для забезпечення військової логістики в тимчасово окупованому Криму.

Як передає Укрінформ, про це полк повідомив у Фейсбуці та оприлюднив відео бойової роботи.

“Оператор “Рейду” пролетів між дротами високовольтної ЛЕП, щоб уразити локомотив”, – ідеться у повідомленні.

“Ми просто перевіряли документи російських залізничників, які забезпечували військову логістику в окупованому Криму. Жодних паперів, які дають право керувати таким транспортом на території України, у машиністів ми не виявили. А тому примусово зупинили їхні потяги”, – заявили військові.

Загалом уражені два локомотиви.

Як поінформували військові, це відбулося у східній частині півострова, в районі населених пунктів Роздольне та Владиславівка – на залізничній гілці, що прямує від Джанкоя до Керчі, а далі до Кримського мосту.

Читайте також: Українські військові заявили, що взяли Горлівку під дроновий контроль

Як повідомляв Укрінформ, Сили безпілотних систем ЗСУ уразили в Криму російський прикордонний сторожовий корабель типу “Світляк”.

Фото ілюстративне: 22 ОМБр



Джерело

Continue Reading

Війна

Генштаб підтвердив ураження сторожового корабля РФ у Криму і порохового заводу в Рязанській області

Published

on

“3 червня та у ніч на 4 червня 2026 року підрозділи Сил оборони України завдали ураження по низці важливих об’єктів російського агресора”, – ідеться у повідомленні.

За інформацією Генштабу, уражений прикордонний сторожовий корабель проєкту 10410 (шифр “Светляк”) в акваторії Азовського моря. Масштаби збитків уточнюються.

Також уражений район зосередження озброєння і військової техніки росіян поблизу Новоєгорівки Харківської області і пункт управління в районі Очеретиного Донецької області.

Крім того, уражений склад боєприпасів у районі Грінталя на Донеччині і склади паливно-мастильних матеріалів у Сімферополі у Криму та Мелітополі Запорізької області.

Серед іншого, уражена територія філіалу ТОВ “Гефест-М” – пороховий завод “Еластік” у Рязанській області. Як зазначили у Генштабі, розпочалася пожежа на площі понад 400 кв. м.

Крім того, за результатами додаткового аналізу встановлено, що 3 червня у районі нафтового терміналу “Санкт-Петербург” (Санкт-Петербург, РФ) знищений один резервуар і пошкоджені шість резервуарів та дві технічні естакади.

Читайте також: Росія вже втратила 100 тисяч військових через удари Сил безпілотних систем

Також підтверджене займання складського приміщення площею понад 200 м. кв. на підприємстві з виробництва складових частин високоточного озброєння “Мичуринський завод “Прогрес” у Тамбовській області РФ.

Як повідомляв Укрінформ, командувач Сил безпілотних систем Роберт “Мадяр” Бровді поінформував, що СБС Збройних сил України уразили у тимчасово окупованому Криму російський прикордонний сторожовий корабель типу “Світляк”.



Джерело

Continue Reading

Війна

Триває робота над формуванням четвертого ешелону ППО, який прикриватиме ще дві області України

Published

on


У ЗСУ триває робота над формуванням четвертого ешелону ППО, який прикриватиме ще дві області України.

Як передає Укрінформ, про це головнокомандувач Збройних сил України генерал Олександр Сирський заявив у Фейсбуці.

За його словами, наслідки щоденних повітряних ударів РФ по території України були б значно важчими, якби не системна робота Збройних сил України щодо розбудови “малої ППО” та зміцнення її спроможностей.

“Сьогодні більша частина знешкоджених російських “шахедів”, “гераней” та інших засобів повітряного нападу — це результат роботи наших БПЛА-перехоплювачів”, – зауважив Сирський.

Як зазначив головнокомандувач, у травні українські дрони-перехоплювачі в трьох ешелонах протиповітряної оборони знищили понад 3,5 тисячі ворожих БПЛА різних типів. За цей час зросла не лише кількість збитих безпілотників, а й ефективність роботи “малої ППО”. Найвищу результативність демонструє другий ешелон, за який відповідають Сили безпілотних систем: понад 1,2 тисячі збитих дронів лише за травень.

“Ми нарощуємо кількість екіпажів БПЛА-перехоплювачів і продовжуємо навчання персоналу. Триває робота над формуванням четвертого ешелону ППО, який прикриватиме ще дві області. Активно залучаємо й армійську авіацію: у травні нашими гелікоптерами було знищено понад 440 російських дронів різних типів. Вертольоти обладнуємо сучасними засобами виявлення та прицілювання, розширюємо лінійку засобів ураження новим ракетним озброєнням, яке вже демонструє відмінні результати”, – зазначив Сирський.

“Водночас, – підкреслив генерал, – ми пам’ятаємо, що російський агресор не стоїть на місці. Ворог постійно змінює тактику застосування БПЛА, збільшує їхню кількість і покращує якість. Агресор планує дотягнути частку реактивних ударних дронів до 50%. Це ставить перед нами нові виклики, які потребують своєчасної реакції”.

Читайте також: Сирський перевірив роботу ППО на півдні та дав доручення військовим

Як повідомив Сирський, на робочій нараді з питань протидії ворожим ударним БПЛА він заслухав пропозиції щодо підвищення ефективності ППО та подальших рівнів модернізації вітчизняних перехоплювачів.

“Нагальним залишається питання щодо кількості бойових частин для дронів-перехоплювачів, але Збройні сили України намагаються нарощувати власні спроможності у виробництві таких елементів. За підсумками наради визначив завдання за цими та іншими напрямками на наступний період”, – додав головнокомандувач.

Як повідомляв Укрінформ, за даними Повітряних сил Збройних сил України, у травні 2026 року протиповітряна оборона знищила понад 57 тисяч російських повітряних цілей.

Фото: Головнокомандувач ЗС України / CinC AF of Ukraine



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.