Connect with us

Війна

Україна модернізує війну: прагнення одеського осередку «Демократичної Сокири»

Published

on

Знайти розумний баланс та обрати вірний напрямок своєї діяльності під час війни в Україні — задача не з простих. У волонтерів набагато більше задач ніж знайти гроші та необхідне. Потрібно враховувати потреби, доцільність, ефективність, якість і ще купу нюансів. В Одесі, як і в багатьох інших містах, волонтерять, починаючи від дітей і до великих системних організацій. “Дайджест Одеси” поспілкувався із заступником голови осередку «Демократичної Сокири Одеса» — Євгеном Добріяном. Зараз представники руху праволіберальних поглядів трохи посунули питання політики й підняли питання військових.


Зараз не до політики


Наразі ми не ведемо сильну політичну діяльність, а більше волонтерську. Тому що значна частина нашого керівного органу, політради, знаходиться на фронті і є військовослужбовцями. Ми не думали зникати чи робити якісь незрозумілі речі, як багато політичних партій і сконцентрувались на тому, що дійсно можемо зробити.

Фото: Демократична Сокира

У лютому ми кілька днів просто приходили до тями і знаходили таке тонке місце, в якому знадобиться наша допомога. Коли думаєш, що потрібно на війні, то це одразу автомати, броніки чи каски. З досвіду війни 2014-2015 року було зрозуміло що, знайдуться волонтери, які привезуть там умовно кровоспинне. Але є і такі неочевидні речі, які розумієш лише ставши дотичним до цієї справи.

Якщо говорити конкретно про Одесу, то ми, як і вся партія, займаємось волонтерською діяльністю, почали і продовжуємо. Крім того по запитам військових і без запитів робимо додаткові речі. Наприклад, ноші.

Евакуаційні ноші — річ порятунку

М’які евакуаційні ноші. Чому це так цінно? Коли ми тільки почали, про них ніхто не знав і навіть не думав. Нам дуже допомогли друзі такмеди, які зробили перелік того, чого точно немає у військових і не буде завтра. Ми список скоротили, і дійшли до того, що ось воно — ноші.

Прототипом взяли американські ноші для спецпідрозділів, і якщо чесно, ми їх трошки вдосконалили. Виробили перший прототип — віддали протестувати на підготовці такмедів. Там їх просто розірвали. Ми робили другі, треті, отримували рекомендації та покращували виробництво. Сопартійці розповідали, щось типу є версія 2.7.8. Зараз вже користуємось однією версією. І підходимо до круглої цифри — тисячі, яку ми передали.

Фото: Демократична Сокира

Річ у тому, що цей виріб не є індивідуальним. Бажано, щоб на 10-15 бійців були одні ноші, по математичній похибці. По-друге: вони не є одноразовими. Це не так, що витягли одного пораненого і їх викинули. Вони якраз зроблені з такого матеріалу, що дозволяє збільшити їхню експлуатацію.

Запуск школи БпЛА

Навчання у школі стартує в жовтні. Ціль — навчити сотні військових професійно керувати безпілотниками, ремонтувати їх, проводити розвідку і точно наводити артилерію. Інструкторами будуть військові, які до початку повномасштабного вторгнення працювали конструкторами, розробляли українські безпілотники та випробовували їх.

Все доволі просто — такого ніколи не буде в достатній кількості. Україна модернізує війну, і завдяки діям українських військових, з’являються нові методи введення постійної війни. Ми ж не москалі, нам треба своїх хлопців берегти. Тому перед тим як піти в атаку, наші роблять рекогностування місцевості, дивляться які там умови, використовують дрони у бойових умовах. Парк дронів росте і росте. Їх купили, але не факт, що волонтер зможе навчити ним користуватись. Тому ми прийшли до висновку, що школа не завадить і зараз це активно майструється. Починатиметься в Києві.

Ілюстрація: Андрій Данкович

Підтримка, охоплення, допомога

Загальна охопленість щодо Демократичної Сокири росте постійно. У цьому якраз полягає ріст підтримки: якщо не стояти на місці, то колись люди це побачать. В Одесі, здається, ми вже охопили всіх, хто нас шукав — залишились, ті хто нас не знає.

Людей працює — безліч. Ми залучаємо донати наших друзів та людей, які нас підтримують. Вже більше як півроку виробляємо ноші і кількість підтримки тільки зростає. Звичайно, одна людина не може постійно відправляти якісь великі кошти. Ноші — це не дрібнота, яка коштує мало, їх собівартість — доволі великі гроші. Звісно, що геть не кожен донат — цілі ноші. Це може бути 5-7 донатів на один виріб. Але впізнаваність, залученість росте. Щоправда, ми максималісти, тому хочемо більшого.

Війна

Радник міністра оборони «Флеш» закликає не публікувати роботи із закриття доріг антидроновими сітками

Published

on

У Міністерстві оборони України закликають журналістів, цивільних і військових не знімати і не публікувати в реальному часі роботу груп, які закривають важливі ділянки трас захисними антидроновими сітками.

Як передає Укрінформ, про це радник міністра оборони України Сергій “Флеш” Бескрестнов зазначив у Телеграмі.

“Міністерство оборони швидко реагує на сигнали з фронтів, і військові колеги також швидко закривають критичні та важливі ділянки трас захисними сітками”, – заявив Бескрестнов.

Водночас він звернувся до журналістів, цивільних і військових не знімати і не публікувати в реальному часі роботу груп, які монтують ці коридори.

“Ви просто тим самим підставляєте людей під удар. Я розумію, що захист доріг – це хороша новина, якою хочеться відразу поділитися, але не варто”, – наголосив радник міністра оборони.

Читайте також: Сирський – про знищення «Шахедів»: Українські дрони-перехоплювачі дають високі результати

Як повідомлялось, Державна служба спеціального транспорту за підсумками 2025 року облаштувала 534 км антидронового захисту – сітки вздовж доріг в 7 областях України.

Фото архівне



Джерело

Continue Reading

Війна

Пам’яті нацгвардійця Руслана Сисюка

Published

on


Тихий, щирий, справедливий – він завжди приходив на допомогу

Руслан народився 6 липня 1999 року в селі Копіювата Уманського району Черкаської області. Тут пройшли його дитячі та шкільні роки. Земляки згадують про Руслана як про тихого, щирого, справедливого хлопця, який завжди приходив на допомогу тим, хто цього потребував.




Після навчання у Монастирищенському професійному ліцеї він обрав шлях служіння державі. У 2018 році Руслан став військовослужбовцем 25-ї окремої бригади охорони громадського порядку Національної гвардії України імені князя Аскольда, а згодом підписав контракт і залишився на службі. 

Із початком повномасштабного вторгнення РФ Руслан обороняв Київську область, брав участь у боях за Київ, Ірпінь, Бучу. У 2024 році був направлений до складу 15-ї бригади НГУ «Кара-Даг». 26 жовтня того ж року підрозділ вирушив на схід.  

«Уже через два дні зв’язок із Русланом обірвався. Майже рік родина чекала на звістку, сподіваючись, що він живий. Але ДНК-експертиза підтвердила найстрашніше: Герой загинув під час виконання бойового завдання поблизу міста Селидове Донецької області», – розповіли у Монастирищенській міській раді. 

23 жовтня 2025 року з Русланом Сисюком попрощалися у Києві. Похований воїн на Берковецькому кладовищі — поруч із побратимами, які, як і він, віддали життя за Україну. 

«Дякую Герою за відвагу, мужність і жертовність! Царство Небесне та вічний спокій його безсмертній душі», – йдеться у зверненні громади. – У цей скорботний час Монастирище висловлює глибокі співчуття рідним, друзям і побратимам полеглого воїна, розділяючи їхній біль та втрату. Пам’ять про Руслана Сисюка житиме в серцях земляків, а його подвиг — у вільній Україні, за яку він віддав життя». 

На офіційному сайті Президента України зареєстрована петиція про присвоєння звання Героя України (посмертно) старшому сержанту, старшому кулеметнику військової частини 3030 Національної гвардії України Руслану Сисюку.

У військового залишилася дружина та маленький син.

Слава Герою! 

Фото: Фейсбук-сторінка Руслан Сисюк

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform



Джерело

Continue Reading

Війна

Експерт назвав регіони України, які нині є найбільш уразливими для атак РФ по енергетиці

Published

on

Найбільш уразливі для російських ударів регіони України постійно змінюються, оскільки РФ діє концентровано, обираючи конкретні напрямки для масованих комбінованих атак.

Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив президент Центру глобалістики Стратегія ХХІ Михайло Гончар, коментуючи ситуацію в енергетичному секторі.

«Немає одного регіону, який залишався б найбільш проблемним постійно. Десь вдається щось відновити, десь – встановити додаткове генеруюче обладнання або підсилити мережі», – зазначив експерт.

За його словами, упродовж тривалого часу найбільш уразливою залишалася Одещина. «Зараз ми бачимо серйозні проблеми на Харківщині. Ще кілька місяців тому в аналогічному становищі була Чернігівщина», – розповів Гончар.

Він наголосив, що така динаміка є наслідком цілеспрямованої тактики РФ. «Росіяни обирають конкретні напрямки й завдають по них масованих комбінованих ударів», – пояснив експерт.

Окремо Гончар згадав столицю, яка залишається стратегічною ціллю Кремля. «З енергетичної точки зору Київ – найбільш енергоємний мегаполіс країни. Ще у 2022 році вони намагалися енергетично ізолювати столицю», – зазначив він.

За словами експерта, спроби реалізувати план «Київ за три дні» зазнали краху, але логіка дій РФ не змінилася. «У Москві й досі вважають, що вони “близько до мети”. Це те саме “ось-ось”, яке ми чуємо вже не перший рік», – наголосив Гончар.

Причину останніх відчутних уражень енергоінфраструктури Києва та області він пояснив дефіцитом засобів протиповітряної оборони. «Коли немає чим збивати – результат відповідний. Атака 9 січня це яскраво продемонструвала», – підсумував експерт.

Читайте також: Пряма загроза ядерній безпеці та вбивства холодом: Україна в ОБСЄ розповіла удари Росії по енергетиці

Як повідомляв Укрінформ, енергетичний терор, який Росія застосовує проти України на завершенні четвертого року повномасштабної війни, не є альтернативою успіхам на фронті, а лише доповнює загальну воєнну стратегію Кремля.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.