Війна
Україна модернізує війну: прагнення одеського осередку «Демократичної Сокири»
Знайти розумний баланс та обрати вірний напрямок своєї діяльності під час війни в Україні — задача не з простих. У волонтерів набагато більше задач ніж знайти гроші та необхідне. Потрібно враховувати потреби, доцільність, ефективність, якість і ще купу нюансів. В Одесі, як і в багатьох інших містах, волонтерять, починаючи від дітей і до великих системних організацій. “Дайджест Одеси” поспілкувався із заступником голови осередку «Демократичної Сокири Одеса» — Євгеном Добріяном. Зараз представники руху праволіберальних поглядів трохи посунули питання політики й підняли питання військових.
Зараз не до політики
Наразі ми не ведемо сильну політичну діяльність, а більше волонтерську. Тому що значна частина нашого керівного органу, політради, знаходиться на фронті і є військовослужбовцями. Ми не думали зникати чи робити якісь незрозумілі речі, як багато політичних партій і сконцентрувались на тому, що дійсно можемо зробити.

У лютому ми кілька днів просто приходили до тями і знаходили таке тонке місце, в якому знадобиться наша допомога. Коли думаєш, що потрібно на війні, то це одразу автомати, броніки чи каски. З досвіду війни 2014-2015 року було зрозуміло що, знайдуться волонтери, які привезуть там умовно кровоспинне. Але є і такі неочевидні речі, які розумієш лише ставши дотичним до цієї справи.
Якщо говорити конкретно про Одесу, то ми, як і вся партія, займаємось волонтерською діяльністю, почали і продовжуємо. Крім того по запитам військових і без запитів робимо додаткові речі. Наприклад, ноші.
Евакуаційні ноші — річ порятунку
М’які евакуаційні ноші. Чому це так цінно? Коли ми тільки почали, про них ніхто не знав і навіть не думав. Нам дуже допомогли друзі такмеди, які зробили перелік того, чого точно немає у військових і не буде завтра. Ми список скоротили, і дійшли до того, що ось воно — ноші.
Прототипом взяли американські ноші для спецпідрозділів, і якщо чесно, ми їх трошки вдосконалили. Виробили перший прототип — віддали протестувати на підготовці такмедів. Там їх просто розірвали. Ми робили другі, треті, отримували рекомендації та покращували виробництво. Сопартійці розповідали, щось типу є версія 2.7.8. Зараз вже користуємось однією версією. І підходимо до круглої цифри — тисячі, яку ми передали.

Річ у тому, що цей виріб не є індивідуальним. Бажано, щоб на 10-15 бійців були одні ноші, по математичній похибці. По-друге: вони не є одноразовими. Це не так, що витягли одного пораненого і їх викинули. Вони якраз зроблені з такого матеріалу, що дозволяє збільшити їхню експлуатацію.
Запуск школи БпЛА
Навчання у школі стартує в жовтні. Ціль — навчити сотні військових професійно керувати безпілотниками, ремонтувати їх, проводити розвідку і точно наводити артилерію. Інструкторами будуть військові, які до початку повномасштабного вторгнення працювали конструкторами, розробляли українські безпілотники та випробовували їх.
Все доволі просто — такого ніколи не буде в достатній кількості. Україна модернізує війну, і завдяки діям українських військових, з’являються нові методи введення постійної війни. Ми ж не москалі, нам треба своїх хлопців берегти. Тому перед тим як піти в атаку, наші роблять рекогностування місцевості, дивляться які там умови, використовують дрони у бойових умовах. Парк дронів росте і росте. Їх купили, але не факт, що волонтер зможе навчити ним користуватись. Тому ми прийшли до висновку, що школа не завадить і зараз це активно майструється. Починатиметься в Києві.

Підтримка, охоплення, допомога
Загальна охопленість щодо Демократичної Сокири росте постійно. У цьому якраз полягає ріст підтримки: якщо не стояти на місці, то колись люди це побачать. В Одесі, здається, ми вже охопили всіх, хто нас шукав — залишились, ті хто нас не знає.
Людей працює — безліч. Ми залучаємо донати наших друзів та людей, які нас підтримують. Вже більше як півроку виробляємо ноші і кількість підтримки тільки зростає. Звичайно, одна людина не може постійно відправляти якісь великі кошти. Ноші — це не дрібнота, яка коштує мало, їх собівартість — доволі великі гроші. Звісно, що геть не кожен донат — цілі ноші. Це може бути 5-7 донатів на один виріб. Але впізнаваність, залученість росте. Щоправда, ми максималісти, тому хочемо більшого.
Війна
На фронті від початку доби
Російська армія від початку доби 64 рази атакувала позиції захисників України. Найбільшу активність ворог проявляє на Костянтинівському та Покровському напрямках, підвищену – на Гуляйпільському.
Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 четверга, 9 квітня, передає Укрінформ.
Війська РФ сьогодні вдарили по Будках, Бачівську, Хліборобу, Товстодубовому, Кореньку, Рогізному, Волфиному, Степанівці, Рижівці, Іскрисківщині, Червоному, Шалигиному, Ворожбі, Стариковому та Прогресу Сумської області, по Діброві та Лісківщині Чернігівської області.
На Північно-Слобожанському та Курському напрямках росіяни 47 разів обстріляли населені пункти та позиції Сил оборони України, зокрема двічі – з реактивних систем залпового вогню, скинули три керовані авіабомби.
На Південно-Слобожанському напрямку загарбники двічі намагалися покращити своє становище в районі Вовчанських Хуторів. Одна їхня атака триває.
На Куп’янському напрямку російські війська чотири рази проводили штурмові дії в районах Петропавлівки й Новоосинового.
На Лиманському напрямку українські захисники відбивають три спроби армії РФ просунутися в бік Новомихайлівки, Твердохлібового та Лимана. Усі три штурмові дії тривають.
На Слов’янському напрямку росіяни сьогодні ще не намагалися просуватися.
На Краматорському напрямку загарбники один раз атакували в районі Никифорівки.
На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 19 атак поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Іванопілля, Степанівки, Іллінівки, Русиного Яру, Софіївки й Новопавлівки. Дві його штурмові дії тривають.
На Покровському напрямку від початку доби російська армія 18 разів намагалася потіснити українських оборонців із займаних позицій у районах Іванівки, Родинського, Мирнограда, Шевченка, Гришиного, Покровська, Удачного, Новомиколаївки, Новопавлівки, Молодецького й Новопідгороднього. Три її штурмові дії тривають.
На Олександрівському напрямку війська РФ чотири рази атакували в бік Олександрограда, Вороного та Злагоди. Із авіації загарбники вдарили в районі Олександрівки.
На Гуляйпільському напрямку росіяни десять разів атакували в бік українських позицій у районах Залізничного, Гуляйполя, Варварівки, Гіркого, Гуляйпільського та Староукраїнки. Три їхні атаки тривають
Ворожа авіація завдала ударів по Воздвижівці, Цвітковому, Вікторівці, Зеленій Діброві, Кринівці, Самійлівці, Барвінівці, Широкому та Любицькому.
На Оріхівському напрямку загарбники сьогодні ще не починали штурмових дій, натомість завдали авіаудару в районі Балабиного.
На Придніпровському напрямку російські війська провели три штурмові дії в бік Антонівського мосту. Одне бойове зіткнення триває.
На інших напрямках фронту ситуація залишається незмінною. Просуватися армія РФ не намагається.
Українське військо виснажує ворога вздовж усієї лінії бойового зіткнення та в тилу.
Як повідомляв Укрінформ, російська армія перекидає військову техніку в напрямку Гуляйпілля через тимчасово захоплений Маріуполь Донецької області.
Війна
Ворог другий тиждень поспіль доставляє до порту Бердянська таємничі морські контейнери
Російські окупанти доставляють військовими тягачами та вантажівками до порту Бердянська морські контейнери з порту Ростова-на-Дону, поки невідомо що всередині.
Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомив керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко та опублікував відповідне відео.
«Другий тиждень поспіль фіксуємо перевезення до Бердянська, на територію порту, таємничих морських контейнерів. Контейнери доставляють військовими тягачами та вантажівками з порту Ростов-на-Дону», – написав Андрющенко.
Він зазначив, що поки не відомо, що саме всередині цих контейнерів, але є намагання встановити.
Як повідомлялося, у захопленому Маріуполі російські окупанти планують побудувати лінії електропередач для покращення своєї військової логістики.
Війна
Пам’яті поліцейського Руслана Ковбасюка (позивний «Канада»)
Служив на найгарячіших ділянках фронту — Донецькому, Харківському та Запорізькому напрямках
Руслан народився 12 червня 1994 року в Олександрії на Кіровоградщині. Його завжди, з малих літ, вирізняли любов до життя, почуття гумору та людяність.
Хлопець навчався в Олександрійському колегіумі. Захоплювався футболом і деякий час займався у спортивному класі. Тому не дивно, що спочатку закінчив Педагогічний коледж імені Сухомлинського і здобув спеціальність «вчитель фізичного виховання».
Саме спорт виховав у Руслана риси, які допомагали йому бути результативним: витримку, силу характеру, командний дух, бажання завжди йти вперед.
Вищу освіту він здобув у Дніпровському університеті. Проте на цьому не вичерпалося його прагнення до навчання. Уже під час повномасштабної російсько-української війни, паралельно із обороною країни, Руслан закінчив магістратуру Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка, обравши напрям «Правоохоронна діяльність».
Шлях у правоохоронних органах розпочав у підрозділі патрульної служби Дніпропетровської області, згодом служив у патрульній поліції Дніпропетровщини.
У 2022 році Руслан долучився до лав Корпусу оперативно-раптової дії (КОРД) Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області. Отримав позивний «Канада».
Разом із побратимами служив на найгарячіших ділянках фронту — Донецькому, Харківському та Запорізькому напрямках.
У боях захисник отримав поранення. А після лікування знову повернувся у стрій.
Опанував нову військову спеціалізацію — став пілотом FPV-дронів.
За значний внесок у захист суверенітету та територіальної цілісності України Руслан Ковбасюк був нагороджений відзнакою Президента «За оборону України». Мав статус ветерана війни – учасника бойових дій.


Життя 31-річного майора поліції обірвалося 19 вересня 2025 року внаслідок ворожого обстрілу у Костянтинівці Донецької області.
Попрощалися із Русланом Ковбасюком 23 вересня у Кропивницькому. Останній спочинок захисник знайшов на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища.

У чоловіка залишилися мама, сестра, дружина та син.
У січні 2026 року Руслана Ковбасюка посмертно нагородили відзнакою Кіровоградської області «За мужність і відвагу».
У просторі народного меморіалу на майдані Незалежності у Києві серед імен тих, хто віддав своє життя за Україну, кожен перехожий бачить фото захисника із позивним «Канада» з підрозділу поліції особливого призначення «Корд».
Честь і шана Герою!
Валентина Кащенко
Фото: Кропивницька міська рада, Нацполіція
За матеріалами Кропивницької міської ради
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
-
Політика1 тиждень agoЗеленський закликав світ посилити тиск на Росію
-
Політика1 тиждень agoУкраїна має чітку стратегію перемоги
-
Усі новини1 тиждень agoрозсекречено дату виходу Oppo Find X9 Ultra (фото)
-
Політика1 тиждень agoУкраїна і Франція скоординували підготовку до наступних контактів лідерів
-
Події1 тиждень agoПремія Лисенка назвала лавреатів
-
Війна1 тиждень agoРосія проводить приховану примусову мобілізацію на тлі величезних втрат на війні в Україні
-
Суспільство6 днів agoЯк я намагаюся виконати Закон і пройти ВЛК Анонси
-
Економіка1 тиждень agoЦіни на бензин і дизель — скільки доведеться платити 1 квітня