Війна
Україна модернізує війну: прагнення одеського осередку «Демократичної Сокири»
Знайти розумний баланс та обрати вірний напрямок своєї діяльності під час війни в Україні — задача не з простих. У волонтерів набагато більше задач ніж знайти гроші та необхідне. Потрібно враховувати потреби, доцільність, ефективність, якість і ще купу нюансів. В Одесі, як і в багатьох інших містах, волонтерять, починаючи від дітей і до великих системних організацій. “Дайджест Одеси” поспілкувався із заступником голови осередку «Демократичної Сокири Одеса» — Євгеном Добріяном. Зараз представники руху праволіберальних поглядів трохи посунули питання політики й підняли питання військових.
Зараз не до політики
Наразі ми не ведемо сильну політичну діяльність, а більше волонтерську. Тому що значна частина нашого керівного органу, політради, знаходиться на фронті і є військовослужбовцями. Ми не думали зникати чи робити якісь незрозумілі речі, як багато політичних партій і сконцентрувались на тому, що дійсно можемо зробити.

У лютому ми кілька днів просто приходили до тями і знаходили таке тонке місце, в якому знадобиться наша допомога. Коли думаєш, що потрібно на війні, то це одразу автомати, броніки чи каски. З досвіду війни 2014-2015 року було зрозуміло що, знайдуться волонтери, які привезуть там умовно кровоспинне. Але є і такі неочевидні речі, які розумієш лише ставши дотичним до цієї справи.
Якщо говорити конкретно про Одесу, то ми, як і вся партія, займаємось волонтерською діяльністю, почали і продовжуємо. Крім того по запитам військових і без запитів робимо додаткові речі. Наприклад, ноші.
Евакуаційні ноші — річ порятунку
М’які евакуаційні ноші. Чому це так цінно? Коли ми тільки почали, про них ніхто не знав і навіть не думав. Нам дуже допомогли друзі такмеди, які зробили перелік того, чого точно немає у військових і не буде завтра. Ми список скоротили, і дійшли до того, що ось воно — ноші.
Прототипом взяли американські ноші для спецпідрозділів, і якщо чесно, ми їх трошки вдосконалили. Виробили перший прототип — віддали протестувати на підготовці такмедів. Там їх просто розірвали. Ми робили другі, треті, отримували рекомендації та покращували виробництво. Сопартійці розповідали, щось типу є версія 2.7.8. Зараз вже користуємось однією версією. І підходимо до круглої цифри — тисячі, яку ми передали.

Річ у тому, що цей виріб не є індивідуальним. Бажано, щоб на 10-15 бійців були одні ноші, по математичній похибці. По-друге: вони не є одноразовими. Це не так, що витягли одного пораненого і їх викинули. Вони якраз зроблені з такого матеріалу, що дозволяє збільшити їхню експлуатацію.
Запуск школи БпЛА
Навчання у школі стартує в жовтні. Ціль — навчити сотні військових професійно керувати безпілотниками, ремонтувати їх, проводити розвідку і точно наводити артилерію. Інструкторами будуть військові, які до початку повномасштабного вторгнення працювали конструкторами, розробляли українські безпілотники та випробовували їх.
Все доволі просто — такого ніколи не буде в достатній кількості. Україна модернізує війну, і завдяки діям українських військових, з’являються нові методи введення постійної війни. Ми ж не москалі, нам треба своїх хлопців берегти. Тому перед тим як піти в атаку, наші роблять рекогностування місцевості, дивляться які там умови, використовують дрони у бойових умовах. Парк дронів росте і росте. Їх купили, але не факт, що волонтер зможе навчити ним користуватись. Тому ми прийшли до висновку, що школа не завадить і зараз це активно майструється. Починатиметься в Києві.

Підтримка, охоплення, допомога
Загальна охопленість щодо Демократичної Сокири росте постійно. У цьому якраз полягає ріст підтримки: якщо не стояти на місці, то колись люди це побачать. В Одесі, здається, ми вже охопили всіх, хто нас шукав — залишились, ті хто нас не знає.
Людей працює — безліч. Ми залучаємо донати наших друзів та людей, які нас підтримують. Вже більше як півроку виробляємо ноші і кількість підтримки тільки зростає. Звичайно, одна людина не може постійно відправляти якісь великі кошти. Ноші — це не дрібнота, яка коштує мало, їх собівартість — доволі великі гроші. Звісно, що геть не кожен донат — цілі ноші. Це може бути 5-7 донатів на один виріб. Але впізнаваність, залученість росте. Щоправда, ми максималісти, тому хочемо більшого.
Війна
Драпатий і Хмара обговорили з британським колегою посилення ППО
Тимчасовий виконувач обов’язків міністра оборони України Євгеній Хмара, головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий та начальник Штабу оборони Збройних сил Великої Британії головний маршал авіації Річард Найтон обговорили посилення української протиповітряної оборони.
Як передає Укрінформ, про це Міністерство оборони повідомляє у Фейсбуці.
За словами Хмари, «разом із Великою Британією працюємо над рішеннями, які мають посилити Україну та захист нашого неба».
Хмара подякував Великій Британії за лідерство і системну підтримку України.
Сторони обговорили роботу України для перехоплення ініціативи на полі бою.
У тісній координації з головнокомандувачем ЗСУ Міноборони готує подальші дії, які мають посилити тиск на Росію, збільшити втрати ворога і вивести застосування безпілотних систем на новий рівень.
Обговорили, як рухатися спільно, зокрема – антибалістичні проєкти, де можливий внесок Великої Британії.
«Окремо розраховуємо на допомогу в постачанні ракет для систем ППО, а також ракет Meteor для літаків Gripen для протидії російським носіям КАБів. Також обговорили постачання антишахедних засобів, яке може бути профінансоване за рахунок доходів від заморожених російських активів», – підкреслив Хмара.
За словами очільника Міноборони, «Україна має унікальний досвід сучасної війни, який може посилювати і наших партнерів. Працюємо для того, щоб Україна, Велика Британія і вся Європа були готові протидіяти сучасним загрозам і викликам майбутнього».
Як повідомляв Укрінформ, очільник Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга після нічної масованої російської атаки на Київ закликав міжнародних партнерів не зволікати з рішеннями щодо посилення української ППО.
Фото: Міноборони
Війна
Дрони СБУ уразили у Краснодарському краї чотири радіолокаційні станції
Дрони Служби безпеки України уразили у Краснодарському краї РФ три радіолокаційні станції «Подльот-К1» та одну РЛС «Каста-2Е2».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Служба безпеки України.
СБУ цієї ночі завдала чергових успішних ударів по паливній та військовій інфраструктурі РФ. Ці спецоперації здійснюються на виконання поставлених Президентом України Володимиром Зеленським завдань щодо зниження військового потенціалу ворога, ідеться в повідомленні.
Далекобійні безпілотники СБУ уразили інфраструктуру трьох нафтопереробних заводів в Уфі (Республіка Башкортостан РФ), що розташовані на відстані 1600 км від державного кордону України. Йдеться про підприємства «Башнафта-УНПЗ», «Башнафта-Новойл» та «Башнафта-Уфанафтохім», які входять до структури «Башнефті» та утворюють один із найбільших нафтопереробних кластерів Росії.
Загальна потужність цих підприємств становить понад 23 млн тонн нафти на рік. Уфа є одним із ключових центрів нафтопереробки РФ, а місцеві НПЗ забезпечують виробництво бензину, дизельного пального, авіаційного гасу, мастильних матеріалів та іншої продукції, яка використовується, зокрема для забезпечення потреб російської армії.
Нафтопереробні заводи залишаються одними з найважливіших законних військових цілей на території РФ. Саме вони забезпечують російську армію пальним, а також формують значну частину доходів, за рахунок яких Кремль фінансує свою агресію, наголосили в СБУ.
Окрім цього, дрони СБУ уразили у Краснодарському краї три РЛС «Подльот-К1» та одну РЛС «Каста-2Е2», які використовуються ворогом для виявлення повітряних цілей.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський підтвердив ураження підсанкційного російського контейнеровозу Yanina та інфраструктури трьох нафтопереробних заводів у Башкортостані.
Війна
Судно Яніна — контейнеровоз затонув у Чорному морі
Українські дрони нібито атакували “мирне” російське судно у Чорному морі. Контейнеровоз “Яніна” належить найбільшій російській транспортно-логістичній компанії FESCO, яка входить до структури держкорпорації “Росатом”.
Два українські дрони за 130 миль від Новоросійська атакували судно “Яніна”. Про це заявив голова “Росатому” Олексій Ліхачов.
За його словами, судно нібито перевозило цивільну продукцію — від заморожених продуктів до будівельних та оздоблювальних матеріалів.
“Це був звичайнісінький мирний контейнеровоз, що йшов у міжнародних водах”, — заявив Ліхачов.
При цьому, як зазначається, команда судна встигла залишити теплохід після того, як він почав тонути.
Більшість членів екіпажу було врятовано командою судна Delphinus на чолі з капітаном з Єгипту, а останнього з 17 людей врятували гелікоптери морської авіації, зазначив голова “Росатому”.
Атака на судно “Яніна”: реакція України
Президент України Володимир Зеленський підтвердив атаку на підсанкційне російське судно у Чорному морі.
“Завдяки точності наших Сил оборони він пішов на дно”, — прокоментував удар по контейнеровозу глава держави.
Зазначимо, згідно з відкритими даними, контейнеровоз YANINA вийшов 15 липня з індійського порту Мундра.
Балкер був збудований у 2005 році і спочатку ходив під прапором Південної Кореї. До складу флоту компанії FESCO контейнеровоз “Яніна” було прийнято у вересні 2021 року.
Нагадаємо, в адміністрації американського президента Дональда Трампа раніше попередили Україну про небажаність атак на судна в Чорному морі, які не належать Російській Федерації.
Водночас, іноземні судна тимчасово перестали заходити в чорноморські порти України через загрозу російських атак. Таке рішення ухвалили самі судновласники, а не українська держава.
-
Суспільство1 тиждень agoЛипень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Україна1 тиждень agoКордон з Польщею — на ПП Шегині-Медика утворилася величезна черга
-
Одеса1 тиждень agoУночі 20 липня 2026 року в Одесі пролунали вибухи
-
Події1 тиждень agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
-
Події1 тиждень agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Події1 тиждень agoУ Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку військової медицини
-
Події1 тиждень agoXVII Одеський кінофест представить спецпрограму Focus on Georgia про пам’ять і подолання травм
-
Усі новини1 тиждень agoтрагедія сталась 22 липня — деталі