Connect with us

Війна

Україна модернізує війну: прагнення одеського осередку «Демократичної Сокири»

Published

on

Знайти розумний баланс та обрати вірний напрямок своєї діяльності під час війни в Україні — задача не з простих. У волонтерів набагато більше задач ніж знайти гроші та необхідне. Потрібно враховувати потреби, доцільність, ефективність, якість і ще купу нюансів. В Одесі, як і в багатьох інших містах, волонтерять, починаючи від дітей і до великих системних організацій. “Дайджест Одеси” поспілкувався із заступником голови осередку «Демократичної Сокири Одеса» — Євгеном Добріяном. Зараз представники руху праволіберальних поглядів трохи посунули питання політики й підняли питання військових.


Зараз не до політики


Наразі ми не ведемо сильну політичну діяльність, а більше волонтерську. Тому що значна частина нашого керівного органу, політради, знаходиться на фронті і є військовослужбовцями. Ми не думали зникати чи робити якісь незрозумілі речі, як багато політичних партій і сконцентрувались на тому, що дійсно можемо зробити.

Фото: Демократична Сокира

У лютому ми кілька днів просто приходили до тями і знаходили таке тонке місце, в якому знадобиться наша допомога. Коли думаєш, що потрібно на війні, то це одразу автомати, броніки чи каски. З досвіду війни 2014-2015 року було зрозуміло що, знайдуться волонтери, які привезуть там умовно кровоспинне. Але є і такі неочевидні речі, які розумієш лише ставши дотичним до цієї справи.

Якщо говорити конкретно про Одесу, то ми, як і вся партія, займаємось волонтерською діяльністю, почали і продовжуємо. Крім того по запитам військових і без запитів робимо додаткові речі. Наприклад, ноші.

Евакуаційні ноші — річ порятунку

М’які евакуаційні ноші. Чому це так цінно? Коли ми тільки почали, про них ніхто не знав і навіть не думав. Нам дуже допомогли друзі такмеди, які зробили перелік того, чого точно немає у військових і не буде завтра. Ми список скоротили, і дійшли до того, що ось воно — ноші.

Прототипом взяли американські ноші для спецпідрозділів, і якщо чесно, ми їх трошки вдосконалили. Виробили перший прототип — віддали протестувати на підготовці такмедів. Там їх просто розірвали. Ми робили другі, треті, отримували рекомендації та покращували виробництво. Сопартійці розповідали, щось типу є версія 2.7.8. Зараз вже користуємось однією версією. І підходимо до круглої цифри — тисячі, яку ми передали.

Фото: Демократична Сокира

Річ у тому, що цей виріб не є індивідуальним. Бажано, щоб на 10-15 бійців були одні ноші, по математичній похибці. По-друге: вони не є одноразовими. Це не так, що витягли одного пораненого і їх викинули. Вони якраз зроблені з такого матеріалу, що дозволяє збільшити їхню експлуатацію.

Запуск школи БпЛА

Навчання у школі стартує в жовтні. Ціль — навчити сотні військових професійно керувати безпілотниками, ремонтувати їх, проводити розвідку і точно наводити артилерію. Інструкторами будуть військові, які до початку повномасштабного вторгнення працювали конструкторами, розробляли українські безпілотники та випробовували їх.

Все доволі просто — такого ніколи не буде в достатній кількості. Україна модернізує війну, і завдяки діям українських військових, з’являються нові методи введення постійної війни. Ми ж не москалі, нам треба своїх хлопців берегти. Тому перед тим як піти в атаку, наші роблять рекогностування місцевості, дивляться які там умови, використовують дрони у бойових умовах. Парк дронів росте і росте. Їх купили, але не факт, що волонтер зможе навчити ним користуватись. Тому ми прийшли до висновку, що школа не завадить і зараз це активно майструється. Починатиметься в Києві.

Ілюстрація: Андрій Данкович

Підтримка, охоплення, допомога

Загальна охопленість щодо Демократичної Сокири росте постійно. У цьому якраз полягає ріст підтримки: якщо не стояти на місці, то колись люди це побачать. В Одесі, здається, ми вже охопили всіх, хто нас шукав — залишились, ті хто нас не знає.

Людей працює — безліч. Ми залучаємо донати наших друзів та людей, які нас підтримують. Вже більше як півроку виробляємо ноші і кількість підтримки тільки зростає. Звичайно, одна людина не може постійно відправляти якісь великі кошти. Ноші — це не дрібнота, яка коштує мало, їх собівартість — доволі великі гроші. Звісно, що геть не кожен донат — цілі ноші. Це може бути 5-7 донатів на один виріб. Але впізнаваність, залученість росте. Щоправда, ми максималісти, тому хочемо більшого.

Війна

Українські ударні дрони захищатимуть від перехоплювачів у кілька рівнів

Published

on


ЗСУ на початку серпня провели комплексні дослідницькі випробування систем захисту багаторазових ударних БпЛА типу «бомбер» від ворожих дронів-перехоплювачів. Технології випробували на шести провідних українських безпілотних платформах у різних конфігураціях.

Про це Укрінформу повідомив начальник відділу Центрального управління інноваційної діяльності ЗСУ полковник Владислав Волошин.

“Головний результат випробувань – підтверджено можливість побудови багаторівневого захисту багаторазового БпЛА: зниження помітності, виявлення загрози, попередження екіпажу, радіоелектронна протидія та фізичний захист платформи”, – зазначив Волошин.

За його словами, під час випробувань протестували бортові системи радіоелектронної розвідки та боротьби, призначені для виявлення БпЛА-перехоплювачів, ідентифікації їхніх каналів керування та передачі даних і протидії їм. Перевірені системи здатні виявляти та ефективно подавляти БпЛА-перехоплювачі на дальностях понад 1 км у частотних діапазонах 1-6000 МГц за різних сценаріїв атаки.

кремо перевіряли способи зменшення помітності великих дронів. На БпЛА встановлювали комплекти мультиспектрального камуфляжу та оцінювали зміну ознак платформи в різних спектральних діапазонах.

“Отримані результати показали, що БпЛА виглядає на радарах як пташка на дистанції менше кілометра, майже непомітний у тепловізорі, а з повітря стає взагалі невидимим”, – поінформував Волошин.

Читайте також: До експлуатації в ЗСУ з початку року допустили 413 безпілотних авіаційних комплексів

Він додав, що наразі проводиться робота щодо переобладнання парку БпЛА та подальшого розвитку цього підходу як одного з ешелонів захисту. Також під час випробувань перевірили системи активного захисту, призначені для автоматизованого виявлення БпЛА, що наближається, та його фізичної нейтралізації. Практично відпрацювали різні способи фізичного впливу, зокрема із застосуванням сітки.

«Ці системи здатні виявляти загрозу на відстанях понад 20 метрів та ефективно її знешкоджувати як пострілом, так і сіткою. Окремо виконали перехоплення FPV-дрона іншим FPV-дроном із сіткометом», – підсумував Волошин.

Як повідомляв Укрінформ, із загальної кількості БПЛА, які Агенція оборонних закупівель ДОТ закуповує для Сил оборони, 95% – українського виробництва.

Фото: Центральне управління інноваційної діяльності ЗСУ



Джерело

Continue Reading

Війна

Генштаб підтвердив ураження виробничого комплексу газової компанії «Новатек» у Ленінградській області

Published

on

У Генштабі ЗСУ підтвердили ураження в ніч на 14 серпня комплексу «Новатек-Усть-Луга» у Слободці Ленінградської області РФ.

Як передає Укрінформ, про це Генштаб повідомив у Фейсбуці.

«Зафіксовано пожежу. За попередньою інформацією, уражено дві переробні установки», – ідеться у повідомленні.

У Генштабі поінформували, що «НОВАТЭК-Усть-Луга» – виробничо-перевалочний комплекс, призначений для фракціонування та переробки стабільного газового конденсату. Потужність – майже 8 мільйонів тонн сировини на рік. Продукція комплексу використовується у воєнно-економічній діяльності РФ та задіяна у забезпеченні потреб російських Збройних сил.

Ступінь завданих збитків та результати ураження уточнюються.

Читайте також: Хмара – про операцію щодо Новоросійська: Ми вимкнемо військову машину РФ

«Робота по ключових об’єктах противника триває», – наголосили у Генштабі.

Як повідомляв Укрінформ, у порту Усть-Луга на північному заході Росії у ніч на п’ятницю, 14 серпня, була зафіксована пожежа після атаки безпілотників.

Фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Війна

Плетенчук вважає, що РФ не буде виводити свій флот з Новоросійська

Published

on

Речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук вважає, що РФ залишить свій флот у Новоросійську попри масований удар по їхніх кораблях.

Про це він заявив у телеефірі, повідомляє Укрінформ.

«Бігти нема куди в Азово-Чорноморському регіоні. Варіантів у них два. Це або піти на дно, або піти з акваторії. З акваторії, як ви бачите, йти вони не хочуть», – наголосив речник.

На його думку, росіяни скоріше кораблі «просто там втратять під час атаки, аніж зроблять черговий жест доброї волі».

Щодо вразливості кораблів ворога у Новоросійську Плетенчук зауважив, що «ця атака була непростою операцією, адже тут скомбіновано удари різними засобами з застосуванням різних структур, які мали між собою не перетинатися, не заважати один одному, зберегти цю операцію, підготовку її в таємниці, без витоків і це теж завдання непросте».

Він підкреслив, що ворог зробив висновки і буде намагатися слабкі місця перекрити.

«Хоча насправді, як ви бачите, масована атака все одно дає результати, як ти не захищаєшся. Цей інструмент працює в обидва боки», – додав він і пояснив, що росіяни стали масово бити по суднах цивільних в нашій акваторії, а коли створюється тиск кількісний, протиставити цьому щось досить складно.

Плетенчук повідомив, що у Новоросійську ще залишається три надводних кораблі й і два підводні човни. «Але, звісно, пошкоджені одиниці були головними й, до речі, не вперше вони вже потрапляють під удари, раніше ми теж їх знищували кілька разів, але, як ви бачите, з усім тим, вони продовжували їх експлуатувати», – зауважив він.

Читайте також: Плетенчук: Росія фактично втратила Крим як військово-морську базу

Як повідомляв Укрінформ, Сили оборони України у ніч на 12 серпня уразили чотири російські військові кораблі у Новоросійську Краснодарського краю Російської Федерації.

За попередньою інформацією, пошкоджень різного ступеня зазнали чотири військових кораблі: два фрегати проєкту 11356, «Адмирал Макаров» та «Адмирал Ессен», малий ракетний корабель проєкту 21631 «Буян-М» та сторожовий корабель проєкту 22160 «Василь Биков».

Фото: Facebook/Плетенчук Дмитро



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.