Війна
Україна модернізує війну: прагнення одеського осередку «Демократичної Сокири»
Знайти розумний баланс та обрати вірний напрямок своєї діяльності під час війни в Україні — задача не з простих. У волонтерів набагато більше задач ніж знайти гроші та необхідне. Потрібно враховувати потреби, доцільність, ефективність, якість і ще купу нюансів. В Одесі, як і в багатьох інших містах, волонтерять, починаючи від дітей і до великих системних організацій. “Дайджест Одеси” поспілкувався із заступником голови осередку «Демократичної Сокири Одеса» — Євгеном Добріяном. Зараз представники руху праволіберальних поглядів трохи посунули питання політики й підняли питання військових.
Зараз не до політики
Наразі ми не ведемо сильну політичну діяльність, а більше волонтерську. Тому що значна частина нашого керівного органу, політради, знаходиться на фронті і є військовослужбовцями. Ми не думали зникати чи робити якісь незрозумілі речі, як багато політичних партій і сконцентрувались на тому, що дійсно можемо зробити.

У лютому ми кілька днів просто приходили до тями і знаходили таке тонке місце, в якому знадобиться наша допомога. Коли думаєш, що потрібно на війні, то це одразу автомати, броніки чи каски. З досвіду війни 2014-2015 року було зрозуміло що, знайдуться волонтери, які привезуть там умовно кровоспинне. Але є і такі неочевидні речі, які розумієш лише ставши дотичним до цієї справи.
Якщо говорити конкретно про Одесу, то ми, як і вся партія, займаємось волонтерською діяльністю, почали і продовжуємо. Крім того по запитам військових і без запитів робимо додаткові речі. Наприклад, ноші.
Евакуаційні ноші — річ порятунку
М’які евакуаційні ноші. Чому це так цінно? Коли ми тільки почали, про них ніхто не знав і навіть не думав. Нам дуже допомогли друзі такмеди, які зробили перелік того, чого точно немає у військових і не буде завтра. Ми список скоротили, і дійшли до того, що ось воно — ноші.
Прототипом взяли американські ноші для спецпідрозділів, і якщо чесно, ми їх трошки вдосконалили. Виробили перший прототип — віддали протестувати на підготовці такмедів. Там їх просто розірвали. Ми робили другі, треті, отримували рекомендації та покращували виробництво. Сопартійці розповідали, щось типу є версія 2.7.8. Зараз вже користуємось однією версією. І підходимо до круглої цифри — тисячі, яку ми передали.

Річ у тому, що цей виріб не є індивідуальним. Бажано, щоб на 10-15 бійців були одні ноші, по математичній похибці. По-друге: вони не є одноразовими. Це не так, що витягли одного пораненого і їх викинули. Вони якраз зроблені з такого матеріалу, що дозволяє збільшити їхню експлуатацію.
Запуск школи БпЛА
Навчання у школі стартує в жовтні. Ціль — навчити сотні військових професійно керувати безпілотниками, ремонтувати їх, проводити розвідку і точно наводити артилерію. Інструкторами будуть військові, які до початку повномасштабного вторгнення працювали конструкторами, розробляли українські безпілотники та випробовували їх.
Все доволі просто — такого ніколи не буде в достатній кількості. Україна модернізує війну, і завдяки діям українських військових, з’являються нові методи введення постійної війни. Ми ж не москалі, нам треба своїх хлопців берегти. Тому перед тим як піти в атаку, наші роблять рекогностування місцевості, дивляться які там умови, використовують дрони у бойових умовах. Парк дронів росте і росте. Їх купили, але не факт, що волонтер зможе навчити ним користуватись. Тому ми прийшли до висновку, що школа не завадить і зараз це активно майструється. Починатиметься в Києві.

Підтримка, охоплення, допомога
Загальна охопленість щодо Демократичної Сокири росте постійно. У цьому якраз полягає ріст підтримки: якщо не стояти на місці, то колись люди це побачать. В Одесі, здається, ми вже охопили всіх, хто нас шукав — залишились, ті хто нас не знає.
Людей працює — безліч. Ми залучаємо донати наших друзів та людей, які нас підтримують. Вже більше як півроку виробляємо ноші і кількість підтримки тільки зростає. Звичайно, одна людина не може постійно відправляти якісь великі кошти. Ноші — це не дрібнота, яка коштує мало, їх собівартість — доволі великі гроші. Звісно, що геть не кожен донат — цілі ноші. Це може бути 5-7 донатів на один виріб. Але впізнаваність, залученість росте. Щоправда, ми максималісти, тому хочемо більшого.
Війна
Генштаб у щоденній статистиці втрат армії РФ вказуватиме наземні робототехнічні комплекси
Генеральний штаб Збройних сил України у щоденній статистиці російських втрат із 3 травня додаватиме нову позицію – наземні робототехнічні комплекси.
Як передає Укрінформ, про це Генштаб повідомляє у Фейсбуці.
“Повідомляємо, що з 3 травня у щоденній статистиці втрат противника, яку публікує Генеральний штаб Збройних сил України, додається ще одна позиція втрат російських окупантів – “наземні робототехнічні комплекси”, – ідеться у повідомленні.
Так, станом на початок доби 2 травня ворог уже втратив 1294 НРК.
Як повідомляв Укрінформ, загальні бойові втрати російських загарбників від початку повномасштабного вторгнення в Україну, з 24 лютого 2022 року по 2 травня 2026 року, становлять близько 1 332 950 осіб.
Війна
Кримській міст — українці чекають на удари по шляхопроводу
Українці сподіваються ще на декілька ударів по Кримському мосту. Утім, для повного знищення споруди потрібно створити відповідні умови.
У березні 2025 року командувач Військово-морськими силами Збройних сил України віцеадмірал Олексій Неїжпапа розповідав про можливий третій удар по Кримському мосту, який з’єднує анексований півострів із Росією через Керченську протоку. Про це у розмові з Radio NV нагадав речник української добровольчої армії Сергій Братчук.
Українці, зауважив він, у таких випадках говорять, що “Бог любить трійцю”, додавши, що у нас ще, як мінімум, два таких випадки попереду.
“Бог любить трійцю”: командувач ВМС натякає на новий удар по Кримському мосту, — The Guardian
“Перепрошую, Бог не дурак, любить п’ятак”, — навів популярне прислів’я Братчук, додавши, що подібні удари будуть завжди.
За його словами, аби завдати відповідний удар по Кримському мосту, треба ресурс та умови для “демонтажу” споруди.
3-я річниця вибуху на Кримському мосту: як СБУ паралізувала ключову транспортну “артерію” Кремля

Речник УДА зазначив, що на території тимчасово окупованого Криму вже немає жодної локації, до якої не змогли б дотягнутися Сили оборони. “Прилітає” й по кораблям, які патрулюють акваторію та “захищають” Кримський міст.
Водночас Сергій Братчук вважає, що атака по Кримському мосту не відбудеться до “святкової дати” 9 травня, оскільки більш доцільніше, на його думку, поки що зосередитися на інших об’єктах, зокрема на Чорноморському флоті РФ.
Нагадаємо, в ніч на 30 квітня морські дрони Військово-Морських сил України атакували два кораблі Збройних сил Російської Федерації, які стерегли Кримський міст. ВМС завдали ударів по сторожовому катеру “Соболь” та протидиверсійному катеру “Грачонок”.
Також Фокус писав, що балістичні ракети FP-7 чи FP-9 компанії Fire Point не здатні повністю зруйнувати Кримський міст.
Війна
Заступник головкома ЗСУ наголошує на необхідності переосмислення захисту військової техніки уже зараз
Заступник головнокомандувача Збройних сил України бригадний генерал Андрій Лебеденко наголошує на необхідності переосмислення захисту військової техніки вже зараз.
Про це він заявив під час виступу на Drone Autonomy 2026 у Львові, передає кореспондент Укрінформу.
“Зараз ми зосередились на знищенні противника, але водночас ми не повинні забувати про нашу оборону. Сьогодні гостро стоїть питання створення та оснащення техніки комплексами активного захисту. І ми, і противник рухаємось простим шляхом – збільшуємо товщину броні, встановлюємо антидронові сітки тощо”, – зауважив Лебеденко.
Але, підкреслив бригадний генерал, “якщо подивитись на цивільний сектор, наприклад автомобільну індустрію – там пішли дещо іншим шляхом. Ніхто не збільшував товщину металу кузова. Натомість інженери створили спеціальні інтелектуальні системи безпеки, які розпізнають аварію та автоматично активують системи захисту, як-от подушки безпеки. Це про розумні рішення, а не про товщину металу”.
Те саме, на його переконання, слід зробити і для військової техніки та наземних роботизованих комплексів.
“Сьогодні важка техніка часто відсутня на полі бою саме через високу вразливість до дронів. Тому необхідно створювати комплексні системи активного захисту – інтегровані рішення, які зможуть виявляти, ідентифікувати та ефективно протидіяти загрозам”, – вважає Лебеденко.
Він підкреслив, що “у нас уже є окремі елементи – сіткомети, розумні турелі – але вони не об’єднані в єдину систему. Саме така інтегрована система може стати тим геймчейнджером, який змінить перебіг війни”.
Заступник головнокомандувача ЗСУ наголосив, що майбутнє захисту техніки – за інтелектуальними, комплексними рішеннями, здатними не лише витримувати удар, а й запобігати йому.
Як повідомляв Укрінформ, понад пів тисячі учасників Drone Autonomy 2026 разом з іноземними партнерами обговорили подальші кроки для розвитку власних інноваційних систем та продуктів. У заході взяли участь українські військові, представники країн-членів Північноатлантичного альянсу, вітчизняні та іноземні виробники безпілотних комплексів, засобів звʼязку, роботизованих систем, а також оборонні стартапи.
Фото: Генштаб ЗСУ
-
Відбудова1 тиждень agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Події1 тиждень agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Усі новини1 тиждень agoна що здатен ноутбук Apple вартістю до 10 000 грн (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Політика1 тиждень agoУкраїна у Міжпарламентському союзі руйнує міф про «щасливе життя» в окупованому Криму
-
Війна1 тиждень agoУкраїнські БПЛА атакували Росію — дрони вперше долетіли до Уралу
-
Одеса1 тиждень agoЧорне море і курортний сезон: чи готова Одеса приймати туристів
-
Одеса1 тиждень agoНа Одещині у дельті Дунаю випустили рідкісних птахів