Війна
Від країни приречених до надзвичайно сильних: в Одесі українські філософи, письменники та журналісти проговорили майбутнє. Фото

Суботнім вечором, 5 листопада, Український ПЕН провів подію “Проговорюючи майбутнє: розмова про нас нинішніх і тих, якими ми станемо”. В укритті Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. Василька говорили письменники, журналісти, філософи. І хоч двох годин для майбутнього замало — визначили позиції сили, темряви, абсолютного зла та насущної потреби нищити русню.
“Дайджест Одеси” побував на заході і ділиться з вами кількома важливими тезами, які обговорювались. Модераторкою заходу була Тетяна Терен – журналістка, культурна менеджерка, виконавча директорка Українського ПЕН. Тон розмови базувався на питанні: як ми змінились за останні 8 років та 8 місяців.
На думку докторки літературознавства, журналістки та есеїстки Тетяни Огаркової: “Вперше за багато років українці повірили в себе. Багато наших колег та друзів за кордоном дивились на нас сумними очима, як на приречену країну. Але ми отримали розуміння власної сили і попри шалені втрати, усвідомили, що надзвичайно сильна країна та нація. І цей процес незворотній.
Коли ми говоримо про майбутнє, багато важить те, як ми його бачимо. Якби рік тому сказали про умови, в яких ми будемо жити і не втрачати сміливості та здорового глузду — нас би це здивувало. Наразі ми в Києві вже звикли жити частково в темряві, а інколи і без зв’язку. А я спокійно відводжу дітей до садочка чи школи.
Важливо пізнати, навіщо ми в цьому стані війни перебуваємо. Не лише заради перемоги. Це потрібно, але замало.А й для того, щоб могла жити загалом нова українська культура. Вона гідна, аби бути культурою народу, який переміг у цій жахливій війні”, — зазначила літературознавиця.
Відповідаючи на питання, як Україна змінила світ, Володимир Ярмоленко — філософ, письменник, журналіст – зазначив: “Кожне місто країни переосмислює себе в цей час. Росіяни намагались весь цей час, з ХVII століття, ампутувати нашу культуру, а з нею і майбутнє. Я не люблю, коли про країну говорять, як про стартап, що зараз лише розпочинається. У нас дуже глибинне і цікаве минуле, є багато точок, на які можна опиратись. Єдине, чого у нас немає — золотої доби і це добре, бо не треба повторюватись. Ми з більшим бажанням і пристрастю дивимось у майбутнє. Західний світ втратив віру в себе десь років 10 тому, це світ, який копирсається у своєму минулому. Ми ж даємо їм віру у самих себе…
Український досвід показує, що оця європейська ілюзія нескінченного діалогу нічого не варта. Тому, коли іноземні журналісти питають: ”як таке може статись в ХХІ столітті?”, — відповідь досить проста. А чим ХХІ століття краще, хто нам дав таку ілюзію?…”.
Вахтанґ Кебуладзе — філософ, письменник, публіцист, перекладач, спеціаліст із феноменології, розповів, як прагнути спільного майбутнього поруч з тим, хто воліє, щоб тебе не було?
“На це питання дає відповідь ЗСУ: нищити. Зло треба нищити, з ним не можна домовлятись. Але так, попри всі жахи, ХХІ століття не краще за ХХ. Ще у XIX столітті Ніцше писав, що люди завжди вважають, що знають, що таке добро. Ми ж помиляємось у тому, що вважаємо, ніби знаємо краще за попередніх людей. На жаль, ми не знаємо. Цей досвід війни навчить нас, що у світі є зло. Росія – абсолютне і невиліковне зло. Борючись з цим, потрібно почати з себе: адже зло і на наших вулицях, в Одесі, Харкові, навіть Львові“, — поділився Вахтанґ.

Чи не зарано нам планувати майбутнє, запитали Світлану Поваляєву — письменницю, журналістку, громадську активістку. Вона вважає: “Майбутнє — наше повсякдення і саме теперішнім його створюємо. Думати про нього — частина нашого буття, яка є абсолютно природною. Завдяки цьому ми зараз вистояли та стоїмо. Точка неповернення і усвідомлення відбулась на Майдані і вона не прорефлексована, тому що одразу почалась війна. Скільки за ці 9 років відбулось подій в літературі, культурі, кіно, майже в будь-якій сфері”. Світлана — мати загиблого київського активіста Романа Ратушного, зазначила, що після 24 лютого, травматичні речі поширились на все суспільство: “Я можу говорити, про те, що пережила. У кожного, звичайно, свій больовий поріг та різні способи сприйняття. Але через ці події відпало багато чого зайвого: масок, поз, моделей поведінки… Люди побачили один одного. І ніколи не будемо такими, як колись, бо змінюємось незалежно від травм. Ці зміни відбувались із ветеранами 2014-2015 років, але їх здебільшого відкидали та не хотіли розуміти. Тепер у нас є можливість на посттравматичне зростання у майбутньому”.
З Павлом Коробчуком, письменником, перекладачем та музикантом говорили про емоції. “Якщо грубо, то до спектра емоцій можна вкласти біль, злість, бажання жити. Один з виходів подолати нереальні психологічні стани, які нас шматують — раціоналізування цих емоцій…”, – зазначив Павло.
Розмова продовжувалась дискусією з глядачами, питаннями зміни культури під час війни, розпізнаванням тих, хто ще не визначився. А завершили віршами Павла Коробчука та Світлани Поваляєвої.
Відзначимо, що PEN Ukraine проводить літературно-волонтерські поїздки, пропонує стипендії, популяризує читання та висвітлює війну.
Нагадаємо про виставу “Чуваки не святкують або ukrainian”.

Війна
В окупованому Криму партизани провели диверсію на залізниці

У тимчасово окупованому Криму партизани здійснили диверсію на ділянці залізниці, через яку окупанти перекидають військові вантажі та особовий склад.
Війна
ЗСУ застосує першу автономну турель Sky Sentinel для знищення дронів Shahed

Українська армія вперше застосує повністю автономну турель Sky Sentinel з великокаліберним кулеметом M2 “Ma Deuce” для боротьби з дронами-камікадзе. Встановлення цієї системи на озброєння стало новим етапом у розвитку протидронових технологій.
Як повідомив співробітник Центру підготовки операторів БПЛА “Крук” Віктор Таран у мережі Facebook, ключовою особливістю Sky Sentinel є повна автономність: система самостійно розпізнає ціль, розраховує траєкторію польоту ворожого дрона, зокрема Shahed, і відкриває вогонь.
“Не потрібно жодного оператора. Все робитиме виключно штучний інтелект”, – зазначив Таран.
Крім того, як наголосив спеціаліст, українські розробники почали впроваджувати систему штучного інтелекту OCDSS, яка дозволяє планувати ройові місії дронів на основі симуляцій тисяч бойових сценаріїв.
“Це означає: менше втрат, більше влучань і повний контроль над ситуацією в повітрі”, – пояснив він.
Водночас Таран застеріг, що всі ці показники були продемонстровані лише на випробуваннях.
“Звісно, ці всі показники були на рівні випробувань і не впроваджені на рівні країни. Тож тепер чекатимемо, як вона покаже себе в реальних бойових умовах”, – підсумував співробітник Центру підготовки операторів БПЛА “Крук” Віктор Таран.
Фокус вже писав, що турель Sky Sentinel (“Небесний Страж”) здатна виявляти та збивати російські безпілотні літальні апарати типу Shahed-136 і високошвидкісні крилаті ракети.
Нагадаємо, у квітні в українських бійців з’явилися автоматизовані турелі, здатні вести вогонь з укриття на відстані до 2,5 км.
Війна
У Третій штурмовій розповіли, як наземні дрони замінюють піхоту на полі бою

Третя окрема штурмова бригада Збройних сил України впроваджує наземну роботизовану техніку, щоб замінити піхоту на полі бою; це сприяє зниженню людських втрат і підвищує ефективність виконання бойових завдань.
Про це на брифінгу заявив командир взводу наземних роботизованих комплексів та засновник школи НРК 3 ОШБр Віктор Павлов (Старк), передає кореспондент Укрінформу.
“Всі безпілотні системи, як повітряні, так і наземні, – це змога ефективно воювати та захищати свою країну. Вони дозволяють зменшити людські втрати та економічні витрати на війну. Наземні дрони – це можливість замінити роботу піхоти. НРК виконують три основні функції піхоти: логістичну, інженерну та вогневу підтримку”, – сказав Павлов.
За його словами, за тиждень наземні роботи перевозять десятки тонн вантажу на передову. Якщо людина в середньому може перенести до 20 кілограмів, роботизована техніка здатна довезти до 200 кг.
“Логістика – це основа. Без забезпечення не буде війни. У бригаді ми навчилися багато вантажу перевозити саме роботизованими комплексами… Класичну логістику ми майже повністю замінили на логістику дронами“, – наголосив військовослужбовець.
Не менш важливими функціями роботизованої техніки є можливість евакуації поранених, мінування та розмінування, забезпечення вогневої підтримки.
Він зазначив, що на Третю штурмову бригаду зараз припадає 50-60% застосування всіх роботизованих комплексів у Силах оборони. Системно підрозділ почав їх використовувати у 2024 році в Авдіївці. “Зараз у нас великі результати, а своїм досвідом ми готові ділитись”, – додав Павлов.
У березні запрацювала Школа наземних роботизованих комплексів від Третьої штурмової бригади, за цей час навчання в ній пройшли 507 людей.
“Це і люди, які проходять курс рекрута, і цивільні, і військові. Більшість із них цивільні, бо курс для військових ми лише нещодавно запустили”, – зауважив Павлов.
За його словами, Школа НРК передусім працює для того, щоб акумулювати бойові знання, навички та досвід у цій галузі та передавати його як військовим, так і цивільним, “але для цивільних програма більш урізана, аби не відкривати військові таємниці”.
Павлов додав, що ще одним завданням школи є популяризація цього напряму та збільшення кількості підготовлених людей.
У школі пропонують базовий 5-денний курс для цивільних і військовий курс, який триває 11 днів. Навчальна програма складається з таких напрямків: інженерна підтримка, логістика, бойові платформи. Подати заявку можна за посиланням.
Як повідомлялося, Третя окрема штурмова бригада Збройних сил України запустила власну школу для підготовки операторів наземних роботизованих комплексів (НРК).
Фото: Генштаб ЗСУ
-
Усі новини1 тиждень ago
чи є в ньому натяк на спін-офф
-
Відбудова1 тиждень ago
У Луцьку демонтують частину будинку, що найбільше постраждала від удару РФ
-
Суспільство1 тиждень ago
Центр ідентифікації тіл репатрійованих захисників планують відкрити наприкінці літа
-
Події1 тиждень ago
Меджибізький замок внесуть до держреєстру нерухомих пам’яток України
-
Війна1 тиждень ago
На фронті – 76 боєзіткнень від початку доби, на семи напрямках точаться бої
-
Усі новини1 тиждень ago
вже знайшовся покупець — відео
-
Політика1 тиждень ago
Головування Данії в Раді ЄС може сприяти відкриттю переговорних кластерів для України
-
Відбудова1 тиждень ago
У Києві вже відновили 130 закладів освіти, пошкоджених російськими обстрілами