Жива міграція, паспортна навала, документи «поштою». Коментує керівниця Міграційної служби в Одеській області Олена Погребняк
На сайті управління у справах біженців ООН пишуть про понад 8 мільйонів українців, які виїхали, а уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець говорить про понад 14,5 мільйона громадян.
Кордон став найвідвідуванішим місцем українців, тому безліч служб наразі займається математикою: ООН і наші міністерства рахують скільки ж виїхало, а демографи думають, яка ж кількість повернеться. На сайті управління у справах біженців ООН пишуть про понад 8 мільйонів українців, які виїхали, а уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець говорить про понад 14,5 мільйона громадян. Одні оформлюються та живуть на дві країни, інші не стають на облік за кордоном, бо не потребують допомоги, треті — вже змінили кілька місць перебування. Українці в живій еміграції.
Про хвилі виїзду та повернення; видачу закордонних паспортів, яка втричі більша за минулі роки; сервіси в Європі «Дайджесту Одеси» розповіла Олена Погребняк, керівниця Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області.
Жива еміграція та перебування за кордоном після закінчення воєнного стану
Точно порахувати всіх біженців наразі ще ніхто не зміг. Наприклад, ООН фіксував лише першу країну прибуття. Можна було б зіставити числа українського та урядів інших країн, проте і це не буде правдою, адже люди перетинають кордони один за одним, або приїжджають на кілька днів до сім’ї, стоматолога чи задля отримання послуг, наприклад, оформлення документів. Тому що у приймальних країн теж є свої вимоги щодо офіційності перебування та паперового підтвердження, що ти людина. Тобто українські прикордонники пропустять біженця з українським паспортом, проте не кожна європейська держава прийме його.
«Люди повертаються оформити документи, тому що вимагає країна перебування, або вони хочуть поїхати до іншої. Наприклад, частина біженців у Польщі, яка перенаселена, оформляє візи до Канади, що чекає з розкритими обіймами. А для країни Північної Америки потрібна віза, як і для Великобританії. За постановою Кабміну №170 ми безкоштовно продовжували термін дії закордонних паспортів на 5 років із дати закінчення, та вклеювали фото дітей у документи батьків. Але деякі країни це не влаштовує, щонайменше Англію. Вони вимагають чинний документ. Тому громадяни повертаються, оформляють документи тут, в посольствах/консульствах чи в Державному підприємстві «Документ», — розповіла Олена Погребняк.
Також за її словами, хвилі виїзду пов’язані із воєнними подіями. Саме з Одеської області виїжджали після ракетних ударів по Сергіївці, пошкодження нафтопереробного заводу чи трагедії у Дніпрі. Проте і хвилі повернення фіксуються.
Насамперед бути біженцем не так класно, як може здаватись. Умови для українців за кордоном неоднакові і запропонована допомога покриває елементарні потреби, тому треба працювати. І коли говорять про дах над головою — це не люксові номери у готелях, а досить часто — притулки. Без грошей там, як і тут, складно.
Після закінчення війни до України може повернутися більше ніж третина тих, хто виїхав через бойові дії за кордон, а решта — залишиться у країнах тимчасового прихистку, спрогнозувала в інтерв’ю Радіо Свобода директорка Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова. А з соціологічного опитування групи «Рейтинг» 23-26 грудня 2022 року відомо, що 11% з тих, хто виїхав, взагалі не планують повертатись в Україну. А війна ще не закінчилась, тому динаміка змінюватиметься. За міжнародним законодавством, люди зможуть перебувати у приймальній країні до півтора року вже й після завершення воєнних дій.
«Є країни, які дуже зацікавлені у наших громадянах, наприклад Польща та Ірландія. Вони приймуть біженців, узаконять перебування і офіційно працевлаштують. Наші громадяни, які є працьовитими, не бояться роботи не за фахом, фізичного навантаження, вивчають мову, адаптуються — матимуть право залишитись. Але ж для України — це, на жаль, працездатне населення. Існує законна міграція, яка є природною, людина шукає де краще, і в цьому немає нічого поганого. Наприклад, громадяни Польщі працюють в Ісландії, Голландії, Німеччині, Великобританії. Виїжджають на рівень вище економічного стану своєї країни. Зацікавити громадян повернутись можна умовами: робочими місцями, економічною стабільністю, навчанням для дітей та безпекою», — додала Олена.
Рекордна видача документів в Одеській області
Протягом 2022 року в Одеській області видали 277 тисяч закордонних паспортів та 94 тисячі ID-карток, для порівняння у 2021 році — 121 та 111 тисяч відповідно. Загалом, третина ID-карток припадає на дітей, яким виповнилось 14 років, тому минулого року видача зменшилась, адже вони за кордоном.
За словами Олени Погребняк, близько 60% закордонних паспортів в Одеській області за минулий рік видані ВПО. Найбільша кількість з Миколаєва та Харкова, а у період з квітня по травень були переселенці з Київської, Чернігівської та Сумської областей. Міграційна служба у Миколаївській області взагалі не працювала по листопад 2022 року, а деякі з їхніх підрозділів були знищенні. Миколаївців приймали в управлінні Одеської області в конкретні дні та без черг.
І все це мало результат: рекордну суму коштів перерахували в бюджет — 129 мільйонів — найбільше з усіх областей.
Влітку на поліграфкомбінаті, який знаходиться у Київській області виникла черга. Потужність треба було не лише відновити, а й збільшити в 2,5-3 рази. Ні обладнання, ні персонал цього зробити не міг. Але на сьогодні є повне дотримання протоколу і документи надходять точно за вказаний період. Як розібрались із чергою на друк, почались відключення електроенергії. Завдяки Начальнику Одеської ОВА Максиму Марченку та міському голові Геннадію Труханову отримали генератор, паливо та обслуговування. Тому на базі управління відкритий і Пункт Незламності.
«У нас здебільшого жіночий колектив, тому 30% працівників протягом першого тижня від вторгнення, як вітром здуло. Деякі підрозділи, які складались з 3 працівників, виїхали повністю. Завдяки ротації та відрядженням вдалось їх не закривати. В Одесі з березня по вересень працювали 7 днів на тиждень з 08:00 до 20:00 та, підлаштовуючись під комендантську».
Вікна прийому в Одеській області та за кордоном
У положенні про Державну міграційну службу України зазначено, що всі документи, які засвідчують особу (громадянина та іноземця); набуття та припинення громадянства; місце реєстрації і ще великий перелік важливих паперів оформлюються та контролюються саме цим органом виконавчої влади. Тобто усі інші місця, де можна подати документи – додаткові вікна прийому і всі папери доходять до міграційної служби. Це не впливає на термін чи на вартість документа. Винятком є ДП «Документ» — державне підприємство підвищеного сервісу — вартість буде вищою за той же період оформлення. У цих центрах обслуговування жива черга, тому скорочується час саме на подання.
«Ми дуже вдячні, адже в Одеській області навіть під час повномасштабної війни відкривались нові ЦНАПи. Саме на півдні області. Це дивує, адже потребує великих грошей: обладнання, приміщення, навчання працівників, заробітні плати. Але громади все це робили і сьогодні працює досить багато ЦНАПів в селах, не тільки в районних центрах – для нас це велика допомога», — відзначила керівниця управління.
Перевантажені людьми були підрозділи Ізмаїлу та Рені, адже вони прикордонні. Громадяни приїжджали з Румунії одним днем, подаючи документи. Як результат, приймали кількість громадян на рівні Одеського районного підрозділу.
У посольствах/консульствах за кордоном здійснюється прийом громадян, але це не великі сервісні центри, які можуть прийняти усіх громадян. Наприклад, щоб прийняти українських біженців в Польщі, формується черга у кілька років. Тому ДП «Документ» розгорнули свої офіси і в інших країнах. На початку це були мобільні бригади — тобто автобуси з потрібним обладнанням. Зараз у Варшаві є повноцінний офіс у приміщенні.
Підрозділи «Паспортного сервісу» вже доступні у чотирьох містах Польщі (Варшава, Краків, Гданськ, Вроцлав), у Туреччині (Стамбул), Словаччині (Братислава) та Чехії (Прага). Там українці можуть отримати такі послуги:
- оформлення ID-картки чи закордонного паспорта (у тому числі замість втраченого або викраденого);
- обмін ID-картки чи закордонного паспорта (у зв’язку з закінченням строку дії, зміною інформації, непридатністю до використання);
- обмін паспорта зразка 1994 року на ID-картку (за бажанням чи у разі непридатності);
- одночасне оформлення закордонного паспорта та ID-картки;
- обмін посвідчення водія.
Зараз вже є можливість відправляти паспорти за кордон. Документ, який знаходиться в підрозділах міграційної служби на території України, на запит громадянина через посольство/консульство, пришлють до цього органу. Людина сплачує пересилку.
«Це зручно, бо у нас багато паспортів, які оформили та не забрали. Громадяни або поїхали раніше, або перетнули кордон по громадянському паспорту. Проте нам на гарячу лінію дзвонять щодо надсилання на конкретну адресу — це неможливо».
Чоловіки призовного віку за кордоном
Питання мобілізації стосується і тих громадян, які встигли або змогли виїхати за кордон. Велика кількість чоловік має дозвіл на виїзд проте — це не є підставою для звільнення від військової служби.
Зазначимо, що ВПО потрібно ставати на військовий облік протягом 7 днів після зміни місця проживання. Про це також інформує і Урядовий портал на своїй сторінці. 05.01.2023 набув чинності новий Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, яким унормовано, що посольства та консульства України мають право вести військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку; повідомляти ТЦК та СП про постановку або зняття з військового обліку громадян. Тож тепер громадяни України зобов’язані ставити на військовий облік в закордонних дипломатичних установах України. Тобто у посольствах і консульствах. У разі втрати своїх документів, або, щоб отримати паспорт, який знаходиться в підрозділі міграційної служби — звернутись до установи доведеться.
Водночас є ті, хто приїжджає та повертається в Україну, маючи всі підстави цього уникнути. Пані Олена розповіла, як з Аргентини приїхали двоє хлопців Тарас та Назар: «Це два брати, яким близько 30 років. В Аргентині вони проживають десь 15 років, їхні батьки їхали туди на ПМЖ. Вони розмовляють з акцентом, як у Ульяни Супрун, але українською. Мають там родини з етнічними українками, але покинули роботу і сім’ї, щоб воювати. Приїжджали навіть не громадяни України, а Грузії з посвідками на проживання. Запам’ятався чоловік, який займався безпекою судів та кораблів біля Сомалі. Він допрацював контракт, а зараз очолює один із батальйонів грузинської розвідки. Такі ситуації є».
Нагадаємо, що документи, строк дії яких закінчився або вони підлягають обміну після 24 лютого 2022 року, є чинними на період воєнного стану.
У публічній бібліотеці в Амстердамі відбулося відкриття виставки українського літературного плаката “Power of Words: Odesa City Letters” (Сила слів: одеські літери міста), яка поєднує українську поезію з візуальним мистецтвом.
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, в експозиції представлені плакати й текстильні роботи, натхненні віршами та творами про свободу, гідність і право бути собою відомих українських майстрів слова.
В експозиції представлені поезії авторів різних поколінь – від класиків, зокрема Григорія Сковороди та Лесі Українки, до сучасних письменників і військових, які нині захищають Україну.
“Це дуже актуальні слова, які я хотів би донести насамперед до нідерландців, а також до жителів інших європейських країн. Я хочу, щоб люди зрозуміли, хто ми, як ми живемо, чому саме так живемо і чому ми не росіяни. На жаль, навіть сьогодні нам досі доводиться чути такі запитання. Ось і тут, на виставці, мене вже запитували, дивлячись на одну з робіт, чи це українська, чи російська мова. Біля кожної роботи є переклади нідерландською та англійською, тож усі охочі можуть прочитати ці тексти. І я дуже хотів би, щоб люди не просто прочитали їх, а й замислилися, глибше занурилися в українську літературу. Сподіваюся, це допоможе їм зрозуміти, що нас із росіянами нічого не об’єднує. Україна має власну літературу, графіку й типографіку. Цей проєкт – про українську літературу, яка продовжує боротися в умовах російської агресії”, – заявив в ексклюзивному коментарі Укрінформу автор виставки, одеський художник і графічний дизайнер, засновник мистецького проєкту Odesa City Letters.Сергій Ровинський.
Повний перелік авторів – від класиків української літератури до сучасних письменників і захисників України – представлено на окремій стіні виставки.
Експозиція налічує 56 робіт, створених на перетині типографіки та плакатного мистецтва від паперових творів до текстильних композицій. Серед них 15 нових робіт, створених у 2026 році, які вперше представлені публіці.
Окрему частину виставки становлять дві ексклюзивні роботи, присвячені діалогу двох портових міст – Одеси й Амстердама.
Своєю чергою кураторка та організаторка виставки в Нідерландах, директорка українсько-нідерландського культурного центру “Каштан” Маріанна Джулай наголосила, що експозиція має стати своєрідним містком, який допоможе відвідувачам глибше зрозуміти Україну та причини, через які вона продовжує протистояти російській агресії.
За її словами, вибір бібліотеки OBA Oosterdok для проведення виставки був особистою історією, яка зрештою перетворилася на здійснення давньої мрії. Після вимушеного переїзду до Нідерландів бібліотека стала для неї своєрідним другим домом – місцем, де вона могла працювати, знаходити спокій і відчувати себе у власному просторі.
“Я не одразу помітила цю галерею. Побачила через вікна, що там щось відбувається, зазирнула й подумала: який чудовий зал, якби я хотіла зробити тут колись виставку, і сьогодні моя мрія здійснилася”, – зазначила Джулай.
Згодом після знайомства з українським художником і графічним дизайнером Сергієм Ровинським виникла ідея представити його роботи в Амстердамі.
Джулай підкреслила, що під час підготовки експозиції команда враховувала особливості нідерландської авдиторії. За її спостереженнями, відвідувачі в Нідерландах не обмежуються поверхневим оглядом виставок, а прагнуть докладніше вивчити представлені матеріали, дізнатися про авторів та їхні твори.
“Саме тому було приділено особливу увагу перекладам українських літературних текстів. Їх нідерландською й англійською мовами виконав Роман Нестеренко. Я дуже пишаюся тим, що літературні переклади зроблені професійно. Це надзвичайно важливо, адже йдеться не просто про переклад слів, а про передачу літературних образів і змістів”, – зауважила кураторка.
Вона також підкреслила, що пишається тим, що українська пʼятиметрова “Ї” зустрічає всіх відвідувачів на вході в бібліотеку, а це сотні людей щодня. “Що на виставці в галереї ОВА глядачі бачать українську мову, що протягом 75 днів нідерландці будуть замислюватись над висловлюваннями українських поетів різних епох від Сковороди до Жадана. Для мене це і є культурна дипломатія та лагідна українізація”, – наголосила Джулай.
Радник-посланник посольства України в Нідерландах Анатолій Соловей підкреслив, що виставка має особливе значення для України, адже нагадує про важливість мови, культури та національної ідентичності в умовах російської агресії.
“Ми раді вітати цю надзвичайну виставку українського художника та графічного дизайнера Сергія Ровинського. Ця виставка присвячена силі слів і силі мови. Словам, які зберігають нашу ідентичність, забезпечують зв’язок між поколіннями, формують нашу пам’ять і, звичайно, надихають мільйони українців, які сьогодні борються на полі бою. На багатьох роботах представлені слова українських військових – тих, хто сьогодні захищає нашу країну. На жаль, дехто з них віддав найцінніше – власне життя, і вже не може бути з нами”, – наголосив він.
Виставка “Power of Words: Odesa City Letters” в Амстердамі триватиме до 10 січня 2027 року.
Як повідомляв Укрінформ, на міжнародному кінофестивалі в Німеччині покажуть сім українських фільмів
Фото Укрінформу можна купити тут
Мальта зробила перший внесок до Фонду підтримки енергетики України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України.
“Мальта приєдналася до Фонду підтримки енергетики України із внеском 50 000 євро. Таким чином, станом на сьогодні до Фонду надійшли грантові кошти у сумі близько 2,408 млрд євро від 41 іноземного спонсора з 27 країн-партнерів та 3 міжнародних організацій”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що обладнання та матеріали, закуплені за підтримки міжнародних партнерів через фонд, допомагають енергетикам оперативно відновлювати пошкоджені об’єкти, посилювати стійкість енергосистеми та готувати її до проходження зими.
Як повідомлялося, у вересні через Фонд підтримки енергетики України укладено контракти на постачання критично необхідного обладнання на близько 25,6 млн євро.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов обговорив з американськими сенаторами підтримку України, перемовний процес та гарантії безпеки.
Як передає Укрінформ, про це Буданов повідомив у Фейсбуці.
“Провів розмову у форматі відеоконференції з головою Комітету Сенату США зі збройних сил Роджером Вікером та членом Комітету Сенату з питань розвідки Майклом Беннетом”, – зазначив Буданов.
За словами Буданова, американські сенатори порушили низку актуальних тем, зосередившись на ключових викликах, з якими Україна стикається на нинішньому етапі протистояння російській агресії, та пріоритетних напрямах двосторонньої співпраці.
“Оцінюючи посилення ударів РФ по тилових містах України, наголосив, що російські обстріли цивільної та критичної інфраструктури є систематичним терором, який не має військової доцільності й принципово не змінює ситуації на фронті. Україна критично залежить від американської допомоги у сфері систем раннього попередження про повітряні загрози для захисту цивільного населення під час зими”, – повідомив Буданов.
Керівник Офісу Президента зауважив, що цінує зусилля США в організації та просуванні переговорного процесу, про що він проінформував американську сторону під час розмови.
“Для досягнення результату необхідно підготувати належні умови, тому Україна очікує на прогрес під час наступного раунду тристоронніх переговорів”, – додав Буданов.
Також він відзначив особливу важливість питань гарантій безпеки для України та зауважив, що будь-яке мирне врегулювання чи припинення бойових дій без чітких безпекових механізмів не гарантуватиме сталого миру. Тому вироблення надійних архітектур безпеки за участю партнерів є одним з основних пріоритетів України.
“Відповідні домовленості слід розглядати не як односторонню благодійність, а як прагматичну інвестицію США у зміцнення оборонних спроможностей і власну безпеку”, – підкреслив Буданов.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський заявив, що у листопаді можуть відбутися переговори у форматах, які довго обговорюються.
Фото: Кирило Буданов, Facebook
-
Політика1 тиждень agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Одеса5 днів ago
Графіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна4 дні agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Війна5 днів agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Війна1 тиждень agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Усі новини1 тиждень agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі призначили розгляд справи про виселення Одеса п…