Жива міграція, паспортна навала, документи «поштою». Коментує керівниця Міграційної служби в Одеській області Олена Погребняк
На сайті управління у справах біженців ООН пишуть про понад 8 мільйонів українців, які виїхали, а уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець говорить про понад 14,5 мільйона громадян.
Кордон став найвідвідуванішим місцем українців, тому безліч служб наразі займається математикою: ООН і наші міністерства рахують скільки ж виїхало, а демографи думають, яка ж кількість повернеться. На сайті управління у справах біженців ООН пишуть про понад 8 мільйонів українців, які виїхали, а уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець говорить про понад 14,5 мільйона громадян. Одні оформлюються та живуть на дві країни, інші не стають на облік за кордоном, бо не потребують допомоги, треті — вже змінили кілька місць перебування. Українці в живій еміграції.
Про хвилі виїзду та повернення; видачу закордонних паспортів, яка втричі більша за минулі роки; сервіси в Європі «Дайджесту Одеси» розповіла Олена Погребняк, керівниця Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області.
Жива еміграція та перебування за кордоном після закінчення воєнного стану
Точно порахувати всіх біженців наразі ще ніхто не зміг. Наприклад, ООН фіксував лише першу країну прибуття. Можна було б зіставити числа українського та урядів інших країн, проте і це не буде правдою, адже люди перетинають кордони один за одним, або приїжджають на кілька днів до сім’ї, стоматолога чи задля отримання послуг, наприклад, оформлення документів. Тому що у приймальних країн теж є свої вимоги щодо офіційності перебування та паперового підтвердження, що ти людина. Тобто українські прикордонники пропустять біженця з українським паспортом, проте не кожна європейська держава прийме його.
«Люди повертаються оформити документи, тому що вимагає країна перебування, або вони хочуть поїхати до іншої. Наприклад, частина біженців у Польщі, яка перенаселена, оформляє візи до Канади, що чекає з розкритими обіймами. А для країни Північної Америки потрібна віза, як і для Великобританії. За постановою Кабміну №170 ми безкоштовно продовжували термін дії закордонних паспортів на 5 років із дати закінчення, та вклеювали фото дітей у документи батьків. Але деякі країни це не влаштовує, щонайменше Англію. Вони вимагають чинний документ. Тому громадяни повертаються, оформляють документи тут, в посольствах/консульствах чи в Державному підприємстві «Документ», — розповіла Олена Погребняк.

Також за її словами, хвилі виїзду пов’язані із воєнними подіями. Саме з Одеської області виїжджали після ракетних ударів по Сергіївці, пошкодження нафтопереробного заводу чи трагедії у Дніпрі. Проте і хвилі повернення фіксуються.
Насамперед бути біженцем не так класно, як може здаватись. Умови для українців за кордоном неоднакові і запропонована допомога покриває елементарні потреби, тому треба працювати. І коли говорять про дах над головою — це не люксові номери у готелях, а досить часто — притулки. Без грошей там, як і тут, складно.
Після закінчення війни до України може повернутися більше ніж третина тих, хто виїхав через бойові дії за кордон, а решта — залишиться у країнах тимчасового прихистку, спрогнозувала в інтерв’ю Радіо Свобода директорка Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова. А з соціологічного опитування групи «Рейтинг» 23-26 грудня 2022 року відомо, що 11% з тих, хто виїхав, взагалі не планують повертатись в Україну. А війна ще не закінчилась, тому динаміка змінюватиметься. За міжнародним законодавством, люди зможуть перебувати у приймальній країні до півтора року вже й після завершення воєнних дій.
«Є країни, які дуже зацікавлені у наших громадянах, наприклад Польща та Ірландія. Вони приймуть біженців, узаконять перебування і офіційно працевлаштують. Наші громадяни, які є працьовитими, не бояться роботи не за фахом, фізичного навантаження, вивчають мову, адаптуються — матимуть право залишитись. Але ж для України — це, на жаль, працездатне населення. Існує законна міграція, яка є природною, людина шукає де краще, і в цьому немає нічого поганого. Наприклад, громадяни Польщі працюють в Ісландії, Голландії, Німеччині, Великобританії. Виїжджають на рівень вище економічного стану своєї країни. Зацікавити громадян повернутись можна умовами: робочими місцями, економічною стабільністю, навчанням для дітей та безпекою», — додала Олена.
Рекордна видача документів в Одеській області

Протягом 2022 року в Одеській області видали 277 тисяч закордонних паспортів та 94 тисячі ID-карток, для порівняння у 2021 році — 121 та 111 тисяч відповідно. Загалом, третина ID-карток припадає на дітей, яким виповнилось 14 років, тому минулого року видача зменшилась, адже вони за кордоном.
За словами Олени Погребняк, близько 60% закордонних паспортів в Одеській області за минулий рік видані ВПО. Найбільша кількість з Миколаєва та Харкова, а у період з квітня по травень були переселенці з Київської, Чернігівської та Сумської областей. Міграційна служба у Миколаївській області взагалі не працювала по листопад 2022 року, а деякі з їхніх підрозділів були знищенні. Миколаївців приймали в управлінні Одеської області в конкретні дні та без черг.
І все це мало результат: рекордну суму коштів перерахували в бюджет — 129 мільйонів — найбільше з усіх областей.
Влітку на поліграфкомбінаті, який знаходиться у Київській області виникла черга. Потужність треба було не лише відновити, а й збільшити в 2,5-3 рази. Ні обладнання, ні персонал цього зробити не міг. Але на сьогодні є повне дотримання протоколу і документи надходять точно за вказаний період. Як розібрались із чергою на друк, почались відключення електроенергії. Завдяки Начальнику Одеської ОВА Максиму Марченку та міському голові Геннадію Труханову отримали генератор, паливо та обслуговування. Тому на базі управління відкритий і Пункт Незламності.
«У нас здебільшого жіночий колектив, тому 30% працівників протягом першого тижня від вторгнення, як вітром здуло. Деякі підрозділи, які складались з 3 працівників, виїхали повністю. Завдяки ротації та відрядженням вдалось їх не закривати. В Одесі з березня по вересень працювали 7 днів на тиждень з 08:00 до 20:00 та, підлаштовуючись під комендантську».
Вікна прийому в Одеській області та за кордоном
У положенні про Державну міграційну службу України зазначено, що всі документи, які засвідчують особу (громадянина та іноземця); набуття та припинення громадянства; місце реєстрації і ще великий перелік важливих паперів оформлюються та контролюються саме цим органом виконавчої влади. Тобто усі інші місця, де можна подати документи – додаткові вікна прийому і всі папери доходять до міграційної служби. Це не впливає на термін чи на вартість документа. Винятком є ДП «Документ» — державне підприємство підвищеного сервісу — вартість буде вищою за той же період оформлення. У цих центрах обслуговування жива черга, тому скорочується час саме на подання.
«Ми дуже вдячні, адже в Одеській області навіть під час повномасштабної війни відкривались нові ЦНАПи. Саме на півдні області. Це дивує, адже потребує великих грошей: обладнання, приміщення, навчання працівників, заробітні плати. Але громади все це робили і сьогодні працює досить багато ЦНАПів в селах, не тільки в районних центрах – для нас це велика допомога», — відзначила керівниця управління.

Перевантажені людьми були підрозділи Ізмаїлу та Рені, адже вони прикордонні. Громадяни приїжджали з Румунії одним днем, подаючи документи. Як результат, приймали кількість громадян на рівні Одеського районного підрозділу.
У посольствах/консульствах за кордоном здійснюється прийом громадян, але це не великі сервісні центри, які можуть прийняти усіх громадян. Наприклад, щоб прийняти українських біженців в Польщі, формується черга у кілька років. Тому ДП «Документ» розгорнули свої офіси і в інших країнах. На початку це були мобільні бригади — тобто автобуси з потрібним обладнанням. Зараз у Варшаві є повноцінний офіс у приміщенні.
Підрозділи «Паспортного сервісу» вже доступні у чотирьох містах Польщі (Варшава, Краків, Гданськ, Вроцлав), у Туреччині (Стамбул), Словаччині (Братислава) та Чехії (Прага). Там українці можуть отримати такі послуги:
- оформлення ID-картки чи закордонного паспорта (у тому числі замість втраченого або викраденого);
- обмін ID-картки чи закордонного паспорта (у зв’язку з закінченням строку дії, зміною інформації, непридатністю до використання);
- обмін паспорта зразка 1994 року на ID-картку (за бажанням чи у разі непридатності);
- одночасне оформлення закордонного паспорта та ID-картки;
- обмін посвідчення водія.
Зараз вже є можливість відправляти паспорти за кордон. Документ, який знаходиться в підрозділах міграційної служби на території України, на запит громадянина через посольство/консульство, пришлють до цього органу. Людина сплачує пересилку.
«Це зручно, бо у нас багато паспортів, які оформили та не забрали. Громадяни або поїхали раніше, або перетнули кордон по громадянському паспорту. Проте нам на гарячу лінію дзвонять щодо надсилання на конкретну адресу — це неможливо».
Чоловіки призовного віку за кордоном
Питання мобілізації стосується і тих громадян, які встигли або змогли виїхати за кордон. Велика кількість чоловік має дозвіл на виїзд проте — це не є підставою для звільнення від військової служби.
Зазначимо, що ВПО потрібно ставати на військовий облік протягом 7 днів після зміни місця проживання. Про це також інформує і Урядовий портал на своїй сторінці. 05.01.2023 набув чинності новий Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, яким унормовано, що посольства та консульства України мають право вести військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку; повідомляти ТЦК та СП про постановку або зняття з військового обліку громадян. Тож тепер громадяни України зобов’язані ставити на військовий облік в закордонних дипломатичних установах України. Тобто у посольствах і консульствах. У разі втрати своїх документів, або, щоб отримати паспорт, який знаходиться в підрозділі міграційної служби — звернутись до установи доведеться.
Водночас є ті, хто приїжджає та повертається в Україну, маючи всі підстави цього уникнути. Пані Олена розповіла, як з Аргентини приїхали двоє хлопців Тарас та Назар: «Це два брати, яким близько 30 років. В Аргентині вони проживають десь 15 років, їхні батьки їхали туди на ПМЖ. Вони розмовляють з акцентом, як у Ульяни Супрун, але українською. Мають там родини з етнічними українками, але покинули роботу і сім’ї, щоб воювати. Приїжджали навіть не громадяни України, а Грузії з посвідками на проживання. Запам’ятався чоловік, який займався безпекою судів та кораблів біля Сомалі. Він допрацював контракт, а зараз очолює один із батальйонів грузинської розвідки. Такі ситуації є».
Нагадаємо, що документи, строк дії яких закінчився або вони підлягають обміну після 24 лютого 2022 року, є чинними на період воєнного стану.
Події
ЮНЕСКО засудила атаку Росії на історичний центр Одеси
ЮНЕСКО засудила російський обстріл Одеси 18 листопада, внаслідок якого було пошкоджено пам’ятки архітектури в історичному центрі міста, що входить до списку Всесвітньої спадщини.
Про це йдеться на сайті Організації, передає Укрінформ.
«У контексті ескалації війни в Україні після вторгнення Російської Федерації ЮНЕСКО засуджує повідомлення про обстріл Одеси 18 листопада, який завдав удару по центру міста, що є частиною об’єкта Всесвітньої спадщини «Історичний центр Одеси». ЮНЕСКО висловлює щирі співчуття родинам загиблих і підтримку всім постраждалим», – йдеться в повідомленні організації.
За наявною інформацією, внаслідок атаки пошкоджено кілька пам’яток архітектури, зокрема палац княгині Гагаріної (палац Каліо), який має статус пам’ятки національного значення.
В організації наголосили, що засуджують напади на об’єкти культурної спадщини, навчальні заклади, студентів, працівників освіти та представників медіа, які перебувають під захистом міжнародного права.
У ЮНЕСКО зазначили, що пошкодження таких об’єктів позбавляє громади доступу до культури, освіти та громадських просторів, які мають важливе значення для відновлення й соціальної згуртованості.
Організація також заявила про готовність підтримати відповідні органи влади в оцінюванні збитків, завданих культурним та освітнім установам, і визначенні невідкладних заходів реагування в межах свого мандата.
Як повідомляв Укрінформ, вранці 18 листопада війська РФ двічі атакували середмістя Одеси. Внаслідок атаки постраждали будинки в охоронній зоні ЮНЕСКО. Також виникла пожежа в навчальному закладі.
Фото: unesco.com
Відбудова
Швейцарська REPIC пропонує гранти на проєкти з відновлюваної енергетики в Україні
Інноваційні проєкти у сферах відновлюваної енергетики, енергоефективності та ресурсоефективності в Україні можуть отримати грант до 750 тис. швейцарських франків. Фінансування надає швейцарська платформа REPIC.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки, передає Укрінформ.
Зазначається, що програма REPIC Ukraine Engagement, яка спрямована на стале відновлення України, передбачає грантове фінансування до 70% загальної вартості проєкту. Для пілотних проєктів сума гранту може сягати 300 000 швейцарських франків, а для проєктів масштабування (Rollout) 750 000 швейцарських франків.
Проєкти оцінюються за такими критеріями: відповідність конкретним місцевим потребам; інноваційність; передача швейцарських технологій або експертних знань; економічна життєздатність; потенціал для тиражування й масштабування.
Заявником обов’язково має бути швейцарська організація. Залучення українського партнера (наприклад, для реалізації проєкту на місцевому рівні) не є обов’язковою формальною вимогою, проте має важливе значення для підтвердження відповідності проєкту реальним місцевим потребам.
REPIC (Renewable Energy, Energy and Resource Efficiency Promotion in International Cooperation) — швейцарська міжвідомча платформа, яку підтримують чотири федеральні відомства Швейцарії: SECO, SDC, SFOE та FOEN. Вона сприяє передачі швейцарського досвіду, знань та інноваційних технологій до країн, що розвиваються, і країн із перехідною економікою.
Як повідомляв Укрінформ, НКРЕКП обговорила зі шведськими партнерами України.
Фото: Посольство Швейцарії
Політика
Прем’єр Нідерландів закликав Коаліцію охочих посилити підтримку України
Прем’єр-міністр Нідерландів Роб Єттен закликав усіх лідерів країн Коаліції охочих посилити фінансову, військову та невійськову допомогу Україні вже найближчим часом.
Він також наголосив, що ЄС має бути представлений за столом переговорів, якщо відбудеться саміт за участю президентів України, США та Росії.
Про це він сказав журналістам у Берліні, де проходить саміт Коаліції охочих.
“Усі лідери країн Коаліції охочих мають робити більше для підтримки України. Нам потрібна додаткова фінансова, військова та невійськова допомога вже найближчим часом. Саме таку підтримку, зокрема, надають Нідерланди, щоб допомогти Україні пережити цю зиму”, – сказав він.
Він також наголосив: “ми також маємо надіслати дуже чіткий сигнал президенту Росії: єдиний спосіб зупинити цю безглузду війну – розпочати серйозні переговори. Україна до цього готова. Коаліція охочих також готова, якщо він захоче припинити цю війну та вести переговори заради справедливого миру”.
За його словами, “що стосується того, хто має представляти Європу за столом переговорів, якщо відбудеться саміт за участю Путіна, Зеленського і Трампа, то ми подбаємо про те, щоб там була людина з чітким мандатом вести переговори від імені європейців. Але хочу наголосити абсолютно чітко, що усе починається з мирної угоди між Україною та Росією, і Європейський Союз має бути за столом переговорів, щоб відстоювати європейські інтереси”.
Як повідомляв Укрінформ, у четвер, 19 листопада, Президент Володимир Зеленський прибув до Берліна для участі в саміті Коаліції охочих та проведення перемовин з американськими та європейськими переговірниками щодо закінчення війни.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Одеса1 тиждень agoСвітла немає, а експорт є: експерт пояснив, чому в Одесі діють відключення
-
Війна1 тиждень agoПам’яті старшого сержанта Ольги Таран (позивний «Зима»)
-
Відбудова4 дні agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Політика1 тиждень agoСибіга у Парижі зустрівся з Рубіо на полях G7
-
Відбудова1 тиждень agoбанки профінансували проєкти на ₴73 мільярди