Connect with us

Жива міграція, паспортна навала, документи «поштою». Коментує керівниця Міграційної служби в Одеській області Олена Погребняк

На сайті управління у справах біженців ООН пишуть про понад 8 мільйонів українців, які виїхали, а уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець говорить про понад 14,5 мільйона громадян.

Published

on

Кордон став найвідвідуванішим місцем українців, тому безліч служб наразі займається математикою: ООН і наші міністерства рахують скільки ж виїхало, а демографи думають, яка ж кількість повернеться. На сайті управління у справах біженців ООН пишуть про понад 8 мільйонів українців, які виїхали, а уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець говорить про понад 14,5 мільйона громадян. Одні оформлюються та живуть на дві країни, інші не стають на облік за кордоном, бо не потребують допомоги, треті вже змінили кілька місць перебування. Українці в живій еміграції. 

Про хвилі виїзду та повернення; видачу закордонних паспортів, яка втричі більша за минулі роки; сервіси в Європі «Дайджесту Одеси» розповіла Олена Погребняк, керівниця Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області.

Жива еміграція та перебування за кордоном після закінчення воєнного стану

Точно порахувати всіх біженців наразі ще ніхто не зміг. Наприклад, ООН фіксував лише першу країну прибуття. Можна було б зіставити числа українського та урядів інших країн, проте і це не буде правдою, адже люди перетинають кордони один за одним, або приїжджають на кілька днів до сім’ї, стоматолога чи задля отримання послуг, наприклад, оформлення документів. Тому що у приймальних країн теж є свої вимоги щодо офіційності перебування та паперового підтвердження, що ти людина. Тобто українські прикордонники пропустять біженця з українським паспортом, проте не кожна європейська держава прийме його. 

«Люди повертаються оформити документи, тому що вимагає країна перебування, або вони хочуть поїхати до іншої. Наприклад, частина біженців у Польщі, яка перенаселена, оформляє візи до Канади, що чекає з розкритими обіймами. А для країни Північної Америки потрібна віза, як і для Великобританії. За постановою Кабміну №170 ми безкоштовно продовжували термін дії закордонних паспортів на 5 років із дати закінчення, та вклеювали фото дітей у документи батьків. Але деякі країни це не влаштовує, щонайменше Англію. Вони вимагають чинний документ. Тому громадяни повертаються, оформляють документи тут, в посольствах/консульствах чи в Державному підприємстві «Документ», розповіла Олена Погребняк.

Також за її словами, хвилі виїзду пов’язані із воєнними подіями. Саме з Одеської області виїжджали після ракетних ударів по Сергіївці, пошкодження нафтопереробного заводу чи трагедії у Дніпрі. Проте і хвилі повернення фіксуються.

Насамперед бути біженцем не так класно, як може здаватись. Умови для українців за кордоном неоднакові і запропонована допомога покриває елементарні потреби, тому треба працювати. І коли говорять про дах над головою це не люксові номери у готелях, а досить часто притулки. Без грошей там, як і тут, складно. 

Після закінчення війни до України може повернутися більше ніж третина тих, хто виїхав через бойові дії за кордон, а решта залишиться у країнах тимчасового прихистку, спрогнозувала в інтерв’ю Радіо Свобода директорка Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова. А з соціологічного опитування групи «Рейтинг» 23-26 грудня 2022 року відомо, що 11% з тих, хто виїхав, взагалі не планують повертатись в Україну. А війна ще не закінчилась, тому динаміка змінюватиметься. За міжнародним законодавством, люди зможуть перебувати у приймальній країні до півтора року вже й після завершення воєнних дій. 

«Є країни, які дуже зацікавлені у наших громадянах, наприклад Польща та Ірландія. Вони приймуть біженців, узаконять перебування і офіційно працевлаштують. Наші громадяни, які є працьовитими, не бояться роботи не за фахом, фізичного навантаження, вивчають мову, адаптуються матимуть право залишитись. Але ж для України це, на жаль, працездатне населення. Існує законна міграція, яка є природною, людина шукає де краще, і в цьому немає нічого поганого. Наприклад, громадяни Польщі працюють в Ісландії, Голландії, Німеччині, Великобританії. Виїжджають на рівень вище економічного стану своєї країни. Зацікавити громадян повернутись можна умовами: робочими місцями, економічною стабільністю, навчанням для дітей та безпекою», додала Олена.

Рекордна видача документів в Одеській області 

Протягом 2022 року в Одеській області видали 277 тисяч закордонних паспортів та 94 тисячі ID-карток, для порівняння у 2021 році 121 та 111 тисяч відповідно. Загалом, третина  ID-карток припадає на дітей, яким виповнилось 14 років, тому минулого року видача зменшилась, адже вони за кордоном.

За словами Олени Погребняк, близько 60% закордонних паспортів в Одеській області за минулий рік видані ВПО. Найбільша кількість з Миколаєва та Харкова, а у період з квітня по травень були переселенці з Київської, Чернігівської та Сумської областей. Міграційна служба у Миколаївській області взагалі не працювала по листопад 2022 року, а деякі з їхніх підрозділів були знищенні. Миколаївців приймали в управлінні Одеської області в конкретні дні та без черг. 

І все це мало результат: рекордну суму коштів перерахували в бюджет 129 мільйонів найбільше з усіх областей.

Влітку на поліграфкомбінаті, який знаходиться у Київській області виникла черга. Потужність треба було не лише відновити, а й збільшити в 2,5-3 рази. Ні обладнання, ні персонал цього зробити не міг. Але на сьогодні є повне дотримання протоколу і документи надходять точно за вказаний період. Як розібрались із чергою на друк, почались відключення електроенергії. Завдяки Начальнику Одеської ОВА Максиму Марченку та міському голові Геннадію Труханову отримали генератор, паливо та обслуговування. Тому на базі управління відкритий і Пункт Незламності. 

«У нас здебільшого жіночий колектив, тому 30% працівників протягом першого тижня від вторгнення, як вітром здуло. Деякі підрозділи, які складались з 3 працівників, виїхали повністю. Завдяки ротації та відрядженням вдалось їх не закривати. В Одесі з березня по вересень працювали 7 днів на тиждень з 08:00 до 20:00 та, підлаштовуючись під комендантську».

Вікна прийому в Одеській області та за кордоном

У положенні про Державну міграційну службу України зазначено, що всі документи, які засвідчують особу (громадянина та іноземця); набуття та припинення громадянства; місце реєстрації і ще великий перелік важливих паперів оформлюються та контролюються саме цим органом виконавчої влади. Тобто усі інші місця, де можна подати документи – додаткові вікна прийому і всі папери доходять до міграційної служби. Це не впливає на термін чи на вартість документа. Винятком є ДП «Документ» державне підприємство підвищеного сервісу вартість буде вищою за той же період оформлення. У цих центрах обслуговування жива черга, тому скорочується час саме на подання. 

«Ми дуже вдячні, адже в Одеській області навіть під час повномасштабної війни відкривались нові ЦНАПи. Саме на півдні області. Це дивує, адже потребує великих грошей: обладнання, приміщення, навчання працівників, заробітні плати. Але громади все це робили і сьогодні працює досить багато ЦНАПів в селах, не тільки в районних центрах – для нас це велика допомога», відзначила керівниця управління.

Перевантажені людьми були підрозділи Ізмаїлу та Рені, адже вони прикордонні. Громадяни приїжджали з Румунії одним днем, подаючи документи. Як результат, приймали кількість громадян на рівні Одеського районного підрозділу.

У посольствах/консульствах за кордоном здійснюється прийом громадян, але це не великі сервісні центри, які можуть прийняти усіх громадян. Наприклад, щоб прийняти українських біженців в Польщі, формується черга у кілька років. Тому ДП «Документ» розгорнули свої офіси і в інших країнах. На початку це були мобільні бригади тобто автобуси з потрібним обладнанням. Зараз у Варшаві є повноцінний офіс у приміщенні. 

Підрозділи «Паспортного сервісу» вже доступні у чотирьох містах Польщі (Варшава, Краків, Гданськ, Вроцлав), у Туреччині (Стамбул), Словаччині (Братислава) та Чехії (Прага). Там українці можуть отримати такі послуги: 

  • оформлення ID-картки чи закордонного паспорта (у тому числі замість втраченого або викраденого);
  • обмін ID-картки чи закордонного паспорта (у зв’язку з закінченням строку дії, зміною інформації, непридатністю до використання);
  • обмін паспорта зразка 1994 року на ID-картку (за бажанням чи у разі непридатності);
  • одночасне оформлення закордонного паспорта та ID-картки;
  • обмін посвідчення водія.

Зараз вже є можливість відправляти паспорти за кордон. Документ, який знаходиться в підрозділах міграційної служби на території України, на запит громадянина через посольство/консульство, пришлють до цього органу. Людина сплачує пересилку.

«Це зручно, бо у нас багато паспортів, які оформили та не забрали. Громадяни або поїхали раніше, або перетнули кордон по громадянському паспорту. Проте нам на гарячу лінію дзвонять щодо надсилання на конкретну адресу це неможливо».

Чоловіки призовного віку за кордоном

Питання мобілізації стосується і тих громадян, які встигли або змогли виїхати за кордон. Велика кількість чоловік має дозвіл на виїзд проте це не є підставою для звільнення від військової служби.

Зазначимо, що ВПО потрібно ставати на військовий облік протягом 7 днів після зміни місця проживання. Про це також інформує і Урядовий портал на своїй сторінці. 05.01.2023 набув чинності новий Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, яким унормовано, що посольства та консульства України мають право вести військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку; повідомляти ТЦК та СП про постановку або зняття з військового обліку громадян. Тож тепер громадяни України зобов’язані ставити на військовий облік в закордонних дипломатичних установах України. Тобто у посольствах і консульствах. У разі втрати своїх документів, або, щоб отримати паспорт, який знаходиться в підрозділі міграційної служби звернутись до установи доведеться. 

Водночас є ті, хто приїжджає та повертається в Україну, маючи всі підстави цього уникнути. Пані Олена розповіла, як з Аргентини приїхали двоє хлопців Тарас та Назар: «Це два брати, яким близько 30 років. В Аргентині вони проживають десь 15 років, їхні батьки їхали туди на ПМЖ. Вони розмовляють з акцентом, як у Ульяни Супрун, але українською. Мають там родини з етнічними українками, але покинули роботу і сім’ї, щоб воювати. Приїжджали навіть не громадяни України, а Грузії з посвідками на проживання. Запам’ятався чоловік, який займався безпекою судів та кораблів біля Сомалі. Він допрацював контракт, а зараз очолює один із батальйонів грузинської розвідки. Такі ситуації є».

Нагадаємо, що документи, строк дії яких закінчився або вони підлягають обміну після 24 лютого 2022 року, є чинними на період воєнного стану.

Continue Reading
Click to comment

Усі новини

Чоловік виявив незвичний обман зору на паркані після випадіння снігу

Published

on


Мешканець США прогулювався зранку вулицею та побачив цікаву зимову картинку, яку зняв на фото. Коли він оприлюднив її в мережі, користувачі почали активно обговорювати незвичну оптичну ілюзію.

Сам власник світлини каже, що не очікував побачити сніг на паркані з незвичним ефектом оптичного обману зору. Про це він розповів у дописі в Reddit.

Повідомлення чоловіка стало вірусним — набрало понад 16 тис. реакцій та десятки коментарів. На фото видно металевий паркан із сітки, яку покрив сніг і створив незвичну оптичну ілюзію.




Сніг на паркані створив цікаву оптичну ілюзію

Фото: Reddit

“Сніг на паркані з сітки”, — коротко підписав світлину автор фото.

Де та коли було зроблено це зображення, автор не повідомив. Однак у коментарях відзначив, що помітив незвичне нашарування снігу, тому й зробив цю світлину.

Реакція соцмереж

У коментарях до посту чоловіка, низка юзерів відзначила простоту та незвичність явища на фотографії. Найбільше схвалення отримали такі репліки:

  • “Це захоплює та плутає. Не думав, що сніг може таке влаштувати”;
  • “Звичайний сніг на паркані, і що тут дивного?”;
  • “Я ніколи так не задумувалася про це. Але виглядає красиво”;
  • “А кажуть, природа не може дивувати. Ось вам і доказ”.

Раніше Фокус розповідав про те, як жінка натрапила на неочікуваний обман зору під час прогулянки в горах. Вона зізнається, що наче відчувала чийсь погляд, що постійно дивився на неї.

Згодом стало відомо, що користувачі сперечаються над неймовірною ілюзією. Вона спровокувала серйозну суперечку, де одні юзери вважають її реальною, а деякі користувачі — фейком.



Джерело

Continue Reading

Події

Міша Правильний написав пісню для 92-ї бригади імені Івана Сірка

Published

on



“Культурні сили” представили третій епізод музичного мілітарного проєкту “Фронтова студія”, у якому військові підрозділи відчиняють двері для музикантів, щоб народжувалися бойові пісні.

Цього разу репер Міша Правильний приїхав до 92-ї ОШБр, поспілкувався з бійцями та написав для них пісню. Він провів кілька днів з операторами НРК, розвідниками, штурмовиками та командирами бригади, відвідав посвяту воїнів бригади — все, аби краще передати бойовий дух бригади.

Результатом цих зустрічей та роботи у підрозділах стала пісня “92-ге життя”, створена Мішею Правильним у творчій співпраці з Сашею Чемеровим, музичним продюсером “Фронтової Студії”.

92-га бригада — одна з найславетніших у Збройних силах України. У 2014 році вона наступала під Іловайськом, а в 2015 році боронила Дебальцеве та Щастя. Саме воїни 92-ї бригади першими взяли в полон диверсантів російської розвідки. У 2022 році бригада захистила Харків і перейшла у контратаку, визволивши Куп’янськ. Надалі тримала оборону Бахмута, зірвала нове вторгнення росіян на Харківщину та здійснила рейд в Курську область РФ.

На шевроні бригади — козацькі мушкети, захисний частокіл та число “92” латинськими цифрами. Гасло бригади: “Собі — честь, Україні — славу!”.

“Я відвідав дуже багато підрозділів, бачив, як діють піхота і розвідка, як мобільна вогнева група працює по “шахедах”, — не все можна розповідати з безпекових міркувань. Але я вражений. Втомлений, але вражений. Попри те що тут важко, ніхто не скаржився. Дуже багато молоді, професійної молоді, у всіх є бойовий досвід», — поділився враженнями музикант.

“Тут дихати важко — часто так влаштовані війни, Тут дихати важко — це для того, щоб всі інші дихали вільно”, — співає він у пісні “92-ге життя”.

Третій епізод нового сезону “Фронтової студії” можна подивитись на каналі CulturalForcesMusic

Як повідомлялось, у межах нового сезону “Фронтової студії” вже вийшли два епізоди:

Саша Чемеров із треком “Божою милістю” для 30-ї окремої механізованої бригади ім. Князя Острозького;

Павло Гоц з піснею “Ніколи назад” для 93-ї бригади “Холодний Яр”.

“Фронтова студія” — музичний мілітарний проєкт платформи “Культурні сили”. У ньому взяли участь 17 відомих артистів. Серед них — Саша Чемеров, MONATIK, Павло Гоц (NAZVA), NORD DIVISION, Kozak Siromaha, Юля Юріна, Міша Правильний, Lely45, PROBASS ∆ HARDI, ДК “Енергетик” та інші.

Загалом у межах проєкту вийдуть 16 епізодів шоу, 16 релізів пісень і 16 музичних відео.

Читайте також: «Культурні сили України» дісталися до Берліна

“Культурні сили” об’єднують військовослужбовців творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. Платформа розвиває воїнську культуру, посилює морально-психологічну підтримку військових і родин загиблих, впроваджує культурну дипломатію та інформаційний спротив через інструменти культури. До платформи входять проєкти “Культурний десант”, “Книга на фронт”, “Фронтова студія”, “Оркестр 59” та інші.

Фото: 92 бригада



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Вода, тепло, житло. Як Данія підставляє плече Миколаївщині

Published

on


Від початку повномасштабного вторгнення до серпня 2025 року Данія вклала у відновлення та розвиток області 213 млн євро

Миколаївщина – один із регіонів України, що найбільше постраждали під час повномасштабної російсько-української війни. За інформацією ОВА, в області пошкоджено або зруйновано близько 16 тисяч об’єктів. Відновити все це завдяки місцевим ресурсам нереально, а державні кошти насамперед спрямовуються на оборону країни. За таких умов важко переоцінити підтримку, яку надають міжнародні партнери. Наразі найбільший обсяг допомоги Миколаївщині надходить від Данії.

ЗМЕНШИТИ ВТРАТИ І ПІДВИЩИТИ ЕФЕКТИВНІСТЬ

Співпраця Королівства Данії з Миколаївською областю – успішний приклад взаємодії з міжнародними партнерами під час війни. Для кращої координації зусиль у січні 2024 року в Миколаєві відкрили Офіс посольства Данії в Україні. Його очолив Якоб Торрільд Хансен, який працював на той час військовим аташе.

Якоб Торрільд Хансен

За підтримки Данії, зокрема, передали області 19 мобільних котелень, 353 генератори, 48 водонасосів, 28 водонапірних башт, когенераційні установки, 39 автобусів, серед них 27 шкільних, 18 тролейбусів, понад 60 одиниць різноманітної автомобільної і будівельної техніки, 16 установок для пожежогасіння і ще багато чого іншого.

Цей проєкт співпраці отримав продовження: нещодавно стартувала нова Перехідна програма підтримки України на 2025–2028 роки із загальним бюджетом 375 млн євро. Причому 60 відсотків цієї суми – понад 225 млн євро – буде спрямовано на Миколаїв та область.

За словами Якоба Хансена, нова програма є більш структурованою, ніж попередня. Вона називається перехідною, бо є надія, що в 2028 році вже буде змога перейти на більш довгострокове планування.

Данські фахівці долучилися до розроблення майстер-плану розвитку міста Миколаєва до 2050 року, зокрема, у напрямах водопостачання, водовідведення, опалення, електропостачання та поводження з відходами.

– У минулі роки першочерговим завданням було термінове відновлення цивільної інфраструктури Миколаєва, що зазнала значних руйнувань під час обстрілів. Наші зусилля були спрямовані на те, щоб якомога більше людей повернулося і залишилося тут жити. Тож ми закуповували велику кількість будматеріалів та інструментів для ремонту дахів, фасадів, встановлення дверей, вікон, внутрішньобудинкових систем і багато чого іншого. Тепер робота спрямована на більш планомірне розв’язання проблем, – розповідає пан Хансен.

Через те що у квітні 2022 року росіяни підірвали водогін, Миколаїв був позбавлений доступу до питної води.

– По місту відкрили близько 200 точок роздачі питної води зі свердловин за спеціальною технологією очищення (зворотний осмос), 80 із яких – завдяки Данії. Це був один із перших наших успішних проєктів у рамках партнерства з Миколаєвом, – наголошує керівник Офісу.

Паралельно розпочалася системна допомога КП «Миколаївводоканал» – встановлювали сучасні енергоефективні насоси та замінювали труби. Коштом Королівства Данії вже проклали кілька десятків кілометрів нових трубопроводів, хоча загалом необхідно оновити принаймні 200 кілометрів.

Сьогодні багато говорять, що треба збільшувати генерацію енергії та тепла, щоб забезпечити населення й економіку. Але, на переконання Хансена, не менш важливою є проблема неефективного енерговикористання. Бо, скажімо, у мережах Миколаєва втрати води сягають понад 50 відсотків. А причини надмірних витрат електрики – як старе обладнання, що споживає у 3–5 разів більше електроенергії, ніж могло б, так і зношені труби, які роз’їдала корозія ще до повномасштабної війни. А солона вода, яку довелося запустити в систему з Бузького лиману після підриву водогону Дніпро – Миколаїв, додатково їх зруйнувала. Це означає, що витрачається багато електроенергії, щоб качати воду, яка ніколи не дійде до споживача.

Зменшення втрат можливе завдяки обладнанню для виявлення вразливих ділянок та ліквідації поривів, встановлення водомірів, автоматизації управління активами. Треба зменшити і витоки, і комерційні втрати. Це допоможе заощадити значні кошти.

– Планується реалізація проєкту реконструкції водомереж у Корабельному районі Миколаєва. Його вартість – приблизно 5,36 млн євро. Проєкт охопить 36 вулиць із загальною протяжністю нових трубопроводів близько 23 кілометрів. Щойно відбувся тендер, а у 2026 році почнуть замінювати труби, встановлювати лічильники, датчики тощо. Після завершення проєкту понад 70 тисяч мешканців міста відчують поліпшення водопостачання. Роботи фінансуються грантом від уряду Данії під управлінням Північної екологічної фінансової корпорації (NEFCO). За допомоги Данської ради у справах біженців ми вже замінюємо труби в різних районах міста, але проєкт у Корабельному районі є більш масштабним порівняно з іншими, – стверджує пан Хансен.

І додає, що не менш важливий напрям – реконструкція систем водовідведення, зокрема, встановлення нових станцій очищення стічних вод.

ДАНСЬКИЙ ШЛЯХ ПОРЯТУНКУ МИКОЛАЇВСЬКИХ МЕРЕЖ

Відчутною є й підтримка Данії у сфері теплопостачання. Яскравий приклад – КП «Миколаївтеплоенерго», де коштом уряду цієї країни встановлено цілу низку котелень та когенераційних установок. І це не випадково. На думку керівника данського Офісу, в умовах війни доцільно мати децентралізовані джерела тепла й енергопостачання, адже великі об’єкти дуже вразливі до ударів ворога.

Допомагають данці й Миколаївській ТЕЦ, яка є державним підприємством. Чи не вперше за багато десятків років тут триває масштабна заміна застарілих аварійних тепломереж, через порив яких щороку страждали десятки тисяч мешканців міста.

У миколаївських системах теплопостачання також фіксуються значні втрати, бо інфраструктура застаріла й енергонеефективна. Щоб люди мали змогу економити і водночас отримувати якісну послугу, данська сторона концентрує увагу на встановленні індивідуальних теплових пунктів у багатоповерхівках та заміні теплотрас.

Данія системно підтримує комунальні підприємства міста. На думку пана Хансена, їм не вистачає робочих рук, фінансів і технічних можливостей. Тож ці сфери поки що є найбільш вразливими: «Протягом усіх цих років в інфраструктуру вкладалося дуже мало коштів. Вона ще радянська, енергозатратна. Співробітники підприємств це розуміють, роблять усе, щоб упоратися з викликами, а ми їх підтримуємо. Я регулярно пересвідчуюсь, як вони щодня борються, щоб забезпечити мешканців теплом, водою, електроенергією та транспортом, і ми повинні їм максимально допомогти новим обладнанням та навчанням».

Водночас данські партнери не лише вкладають кошти у відбудову, а й сприяють реформуванню управлінських процесів, щоб зробити їх прозорими й такими, що відповідають європейським стандартам.

– Просто давати допомогу і нічого не змінювати у системі означатиме, що українська сторона лише лататиме дірки. Ми ж прагнемо, щоб місцева влада в подальшому могла сама краще планувати й інвестувати у свою інфраструктуру. Один із прикладів – удосконалення стратегічного планування та процесу закупівель КП «Миколаївводоканал». Там впроваджено низку змін, зокрема, створено Наглядову раду. Це дало конкретний результат уже цьогоріч: підприємство змогло заощадити 10–12 млн грн на закупівлях через поліпшення процедур. Тепер триває робота з міською владою, щоб поширити цей досвід і практику корпоративного управління й на інші комунальні підприємства. Передусім Миколаївлектротранс та Миколаївоблтеплоенерго. Вони вже пройшли аудит й отримали гідні результати незалежної Оцінки доброчесності та корпоративного управління за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС, – наголосив представник Данії.

ВІД УКРИТТІВ – ДО НОВИХ ДОМІВОК

Ще один важливий напрям співпраці Данії з Миколаївщиною – відновлення після обстрілів житлових будинків та соціальних закладів. На сьогодні вже відремонтовано 42 багатоповерхівки, близько 40 об’єктів соціальної інфраструктури, облаштовано декілька десятків укриттів у школах та інших установах, створено молодіжні центри, офіси відновлення і багато чого іншого.

Відкрили також два нових сучасних ЦНАПи у Миколаєві та ще по одному – у Баштанському та Миколаївському районах. Проблема особливо актуальна для віддалених громад області.

– Тож ми прагнемо наблизити послуги до них. А освітні простори й укриття – це питання безпеки та необхідна умова, щоб школи й дитсадки могли реально функціонувати, адже війна триває і ми маємо бути готовими до можливих викликів.

Попереду в нас ще багато роботи. Але хочу зазначити, що під час вибору проєктів ми не шукаємо престижних напрямів, а концентруємо увагу на тих, що дадуть конкретний відчутний результат для людей уже сьогодні або найближчим часом.

Я знаю, що миколаївці багато страждають під час війни, і дехто ставиться до темпів відбудови з певною нетерпеливістю. Але запевняю: ми робимо все так швидко, як можемо. Я вірю в миколаївців, у захваті від їхньої сили та стійкості й запевняю, що Данія підставлятиме плече стільки, скільки буде потрібно, – наголосив Якоб Хансен.

Алла Мірошниченко, Миколаїв

Фото авторки та пресслужби Миколаївської міської ради



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.