Connect with us

Жива міграція, паспортна навала, документи «поштою». Коментує керівниця Міграційної служби в Одеській області Олена Погребняк

На сайті управління у справах біженців ООН пишуть про понад 8 мільйонів українців, які виїхали, а уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець говорить про понад 14,5 мільйона громадян.

Published

on

Кордон став найвідвідуванішим місцем українців, тому безліч служб наразі займається математикою: ООН і наші міністерства рахують скільки ж виїхало, а демографи думають, яка ж кількість повернеться. На сайті управління у справах біженців ООН пишуть про понад 8 мільйонів українців, які виїхали, а уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець говорить про понад 14,5 мільйона громадян. Одні оформлюються та живуть на дві країни, інші не стають на облік за кордоном, бо не потребують допомоги, треті вже змінили кілька місць перебування. Українці в живій еміграції. 

Про хвилі виїзду та повернення; видачу закордонних паспортів, яка втричі більша за минулі роки; сервіси в Європі «Дайджесту Одеси» розповіла Олена Погребняк, керівниця Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області.

Жива еміграція та перебування за кордоном після закінчення воєнного стану

Точно порахувати всіх біженців наразі ще ніхто не зміг. Наприклад, ООН фіксував лише першу країну прибуття. Можна було б зіставити числа українського та урядів інших країн, проте і це не буде правдою, адже люди перетинають кордони один за одним, або приїжджають на кілька днів до сім’ї, стоматолога чи задля отримання послуг, наприклад, оформлення документів. Тому що у приймальних країн теж є свої вимоги щодо офіційності перебування та паперового підтвердження, що ти людина. Тобто українські прикордонники пропустять біженця з українським паспортом, проте не кожна європейська держава прийме його. 

«Люди повертаються оформити документи, тому що вимагає країна перебування, або вони хочуть поїхати до іншої. Наприклад, частина біженців у Польщі, яка перенаселена, оформляє візи до Канади, що чекає з розкритими обіймами. А для країни Північної Америки потрібна віза, як і для Великобританії. За постановою Кабміну №170 ми безкоштовно продовжували термін дії закордонних паспортів на 5 років із дати закінчення, та вклеювали фото дітей у документи батьків. Але деякі країни це не влаштовує, щонайменше Англію. Вони вимагають чинний документ. Тому громадяни повертаються, оформляють документи тут, в посольствах/консульствах чи в Державному підприємстві «Документ», розповіла Олена Погребняк.

Також за її словами, хвилі виїзду пов’язані із воєнними подіями. Саме з Одеської області виїжджали після ракетних ударів по Сергіївці, пошкодження нафтопереробного заводу чи трагедії у Дніпрі. Проте і хвилі повернення фіксуються.

Насамперед бути біженцем не так класно, як може здаватись. Умови для українців за кордоном неоднакові і запропонована допомога покриває елементарні потреби, тому треба працювати. І коли говорять про дах над головою це не люксові номери у готелях, а досить часто притулки. Без грошей там, як і тут, складно. 

Після закінчення війни до України може повернутися більше ніж третина тих, хто виїхав через бойові дії за кордон, а решта залишиться у країнах тимчасового прихистку, спрогнозувала в інтерв’ю Радіо Свобода директорка Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова. А з соціологічного опитування групи «Рейтинг» 23-26 грудня 2022 року відомо, що 11% з тих, хто виїхав, взагалі не планують повертатись в Україну. А війна ще не закінчилась, тому динаміка змінюватиметься. За міжнародним законодавством, люди зможуть перебувати у приймальній країні до півтора року вже й після завершення воєнних дій. 

«Є країни, які дуже зацікавлені у наших громадянах, наприклад Польща та Ірландія. Вони приймуть біженців, узаконять перебування і офіційно працевлаштують. Наші громадяни, які є працьовитими, не бояться роботи не за фахом, фізичного навантаження, вивчають мову, адаптуються матимуть право залишитись. Але ж для України це, на жаль, працездатне населення. Існує законна міграція, яка є природною, людина шукає де краще, і в цьому немає нічого поганого. Наприклад, громадяни Польщі працюють в Ісландії, Голландії, Німеччині, Великобританії. Виїжджають на рівень вище економічного стану своєї країни. Зацікавити громадян повернутись можна умовами: робочими місцями, економічною стабільністю, навчанням для дітей та безпекою», додала Олена.

Рекордна видача документів в Одеській області 

Протягом 2022 року в Одеській області видали 277 тисяч закордонних паспортів та 94 тисячі ID-карток, для порівняння у 2021 році 121 та 111 тисяч відповідно. Загалом, третина  ID-карток припадає на дітей, яким виповнилось 14 років, тому минулого року видача зменшилась, адже вони за кордоном.

За словами Олени Погребняк, близько 60% закордонних паспортів в Одеській області за минулий рік видані ВПО. Найбільша кількість з Миколаєва та Харкова, а у період з квітня по травень були переселенці з Київської, Чернігівської та Сумської областей. Міграційна служба у Миколаївській області взагалі не працювала по листопад 2022 року, а деякі з їхніх підрозділів були знищенні. Миколаївців приймали в управлінні Одеської області в конкретні дні та без черг. 

І все це мало результат: рекордну суму коштів перерахували в бюджет 129 мільйонів найбільше з усіх областей.

Влітку на поліграфкомбінаті, який знаходиться у Київській області виникла черга. Потужність треба було не лише відновити, а й збільшити в 2,5-3 рази. Ні обладнання, ні персонал цього зробити не міг. Але на сьогодні є повне дотримання протоколу і документи надходять точно за вказаний період. Як розібрались із чергою на друк, почались відключення електроенергії. Завдяки Начальнику Одеської ОВА Максиму Марченку та міському голові Геннадію Труханову отримали генератор, паливо та обслуговування. Тому на базі управління відкритий і Пункт Незламності. 

«У нас здебільшого жіночий колектив, тому 30% працівників протягом першого тижня від вторгнення, як вітром здуло. Деякі підрозділи, які складались з 3 працівників, виїхали повністю. Завдяки ротації та відрядженням вдалось їх не закривати. В Одесі з березня по вересень працювали 7 днів на тиждень з 08:00 до 20:00 та, підлаштовуючись під комендантську».

Вікна прийому в Одеській області та за кордоном

У положенні про Державну міграційну службу України зазначено, що всі документи, які засвідчують особу (громадянина та іноземця); набуття та припинення громадянства; місце реєстрації і ще великий перелік важливих паперів оформлюються та контролюються саме цим органом виконавчої влади. Тобто усі інші місця, де можна подати документи – додаткові вікна прийому і всі папери доходять до міграційної служби. Це не впливає на термін чи на вартість документа. Винятком є ДП «Документ» державне підприємство підвищеного сервісу вартість буде вищою за той же період оформлення. У цих центрах обслуговування жива черга, тому скорочується час саме на подання. 

«Ми дуже вдячні, адже в Одеській області навіть під час повномасштабної війни відкривались нові ЦНАПи. Саме на півдні області. Це дивує, адже потребує великих грошей: обладнання, приміщення, навчання працівників, заробітні плати. Але громади все це робили і сьогодні працює досить багато ЦНАПів в селах, не тільки в районних центрах – для нас це велика допомога», відзначила керівниця управління.

Перевантажені людьми були підрозділи Ізмаїлу та Рені, адже вони прикордонні. Громадяни приїжджали з Румунії одним днем, подаючи документи. Як результат, приймали кількість громадян на рівні Одеського районного підрозділу.

У посольствах/консульствах за кордоном здійснюється прийом громадян, але це не великі сервісні центри, які можуть прийняти усіх громадян. Наприклад, щоб прийняти українських біженців в Польщі, формується черга у кілька років. Тому ДП «Документ» розгорнули свої офіси і в інших країнах. На початку це були мобільні бригади тобто автобуси з потрібним обладнанням. Зараз у Варшаві є повноцінний офіс у приміщенні. 

Підрозділи «Паспортного сервісу» вже доступні у чотирьох містах Польщі (Варшава, Краків, Гданськ, Вроцлав), у Туреччині (Стамбул), Словаччині (Братислава) та Чехії (Прага). Там українці можуть отримати такі послуги: 

  • оформлення ID-картки чи закордонного паспорта (у тому числі замість втраченого або викраденого);
  • обмін ID-картки чи закордонного паспорта (у зв’язку з закінченням строку дії, зміною інформації, непридатністю до використання);
  • обмін паспорта зразка 1994 року на ID-картку (за бажанням чи у разі непридатності);
  • одночасне оформлення закордонного паспорта та ID-картки;
  • обмін посвідчення водія.

Зараз вже є можливість відправляти паспорти за кордон. Документ, який знаходиться в підрозділах міграційної служби на території України, на запит громадянина через посольство/консульство, пришлють до цього органу. Людина сплачує пересилку.

«Це зручно, бо у нас багато паспортів, які оформили та не забрали. Громадяни або поїхали раніше, або перетнули кордон по громадянському паспорту. Проте нам на гарячу лінію дзвонять щодо надсилання на конкретну адресу це неможливо».

Чоловіки призовного віку за кордоном

Питання мобілізації стосується і тих громадян, які встигли або змогли виїхати за кордон. Велика кількість чоловік має дозвіл на виїзд проте це не є підставою для звільнення від військової служби.

Зазначимо, що ВПО потрібно ставати на військовий облік протягом 7 днів після зміни місця проживання. Про це також інформує і Урядовий портал на своїй сторінці. 05.01.2023 набув чинності новий Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, яким унормовано, що посольства та консульства України мають право вести військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку; повідомляти ТЦК та СП про постановку або зняття з військового обліку громадян. Тож тепер громадяни України зобов’язані ставити на військовий облік в закордонних дипломатичних установах України. Тобто у посольствах і консульствах. У разі втрати своїх документів, або, щоб отримати паспорт, який знаходиться в підрозділі міграційної служби звернутись до установи доведеться. 

Водночас є ті, хто приїжджає та повертається в Україну, маючи всі підстави цього уникнути. Пані Олена розповіла, як з Аргентини приїхали двоє хлопців Тарас та Назар: «Це два брати, яким близько 30 років. В Аргентині вони проживають десь 15 років, їхні батьки їхали туди на ПМЖ. Вони розмовляють з акцентом, як у Ульяни Супрун, але українською. Мають там родини з етнічними українками, але покинули роботу і сім’ї, щоб воювати. Приїжджали навіть не громадяни України, а Грузії з посвідками на проживання. Запам’ятався чоловік, який займався безпекою судів та кораблів біля Сомалі. Він допрацював контракт, а зараз очолює один із батальйонів грузинської розвідки. Такі ситуації є».

Нагадаємо, що документи, строк дії яких закінчився або вони підлягають обміну після 24 лютого 2022 року, є чинними на період воєнного стану.

Continue Reading
Click to comment

Україна

як компаніям вирватися з пастки «табличної» логіки на шляху до реальної автоматизації

Published

on



Чому ми не можемо розпрощатися з таблицями?

Справа не в тому, що Excel — поганий інструмент. Навпаки, він чудово виконує свої функції. Але це лише базовий інструмент: ним можна ефективно виконати просте завдання, але спроби використати його не за призначенням призводять до помилок і ризиків. 

  1. Хибне відчуття свободи. Excel створює відчуття повної автономії: кожен керівник може працювати у власному форматі, обходячи стандартизовані процедури. ERP-система, навпаки, вимагає дотримання правил — заповнення обов’язкових полів, проходження етапів погодження — що часто сприймається як зайва бюрократія. У результаті в компанії формується безліч паралельних «локальних систем», які між собою не синхронізуються.
  2. Плутанина між контролем і відчуттям контролю. Робота з таблицею створює ілюзію повного володіння ситуацією: дані можна сортувати, змінювати, форматувати. Але це лише моментальний знімок, зроблений певний час тому. Фактичний стан справ уже може бути іншим — наприклад, товар на складі закінчився, але інформація ще не оновлена у «фінальній» версії файлу.
  3. Неправильні стимули всередині компанії. Часто «героями» стають співробітники, які залишаються допізна, щоб звести фінальний звіт, знаходять формульні помилки чи виконують ручне злиття даних. Утім, це не ознака професіоналізму, а симптом системної неефективності. У зрілих компаніях потреби в таких «пожежниках» немає, оскільки процеси працюють автоматизовано, прозоро та без надмірного ручного втручання. 

Ілюзія автоматизації: коли технології створюють більше шуму, ніж користі

Поширений приклад: компанія формально «автоматизувала» продажі — замовлення з сайту надходять на електронну пошту. Далі менеджер друкує їх і передає на склад; складський працівник шукає товар і виписує накладну вручну; після цього інформацію окремо вносять у 1С, а частину — додатково в Excel.

Такий підхід не є автоматизацією. Це — цифровий хаос: комбінація фрагментованих інструментів, які створюють більше навантаження, ніж користі. Це ситуація, коли до застарілої моделі роботи «прикручують» окремі технологічні елементи, але логіка процесів залишається незмінною.

Найбільший ризик полягає в тому, що бізнес починає вважати себе сучасним. Насправді ж він лише прискорює роботу старих, неефективних механізмів.

Ознаки того, що цифрова трансформація зупинилася на півдорозі 

На запитання клієнта «Чи є в наявності?» неможливо відповісти без дзвінка на склад.

  • Для підготовки квартального звіту компанію фактично доводиться «закривати» на два дні, залишаючи працювати лише бухгалтерію.
  • Після відпустки помічника ніхто не може знайти файл з актуальними цінами.
  • У команді регулярно звучить: «Так, у системі є, але в моїй таблиці дані точніші». 

Якщо хоча б один пункт здається знайомим — система не виконує своїх функцій, навіть якщо формально всі нею користуються.

Як вибудувати культуру роботи з даними 

Перше й ключове — змінити сам підхід. Неможливо просто впровадити нове програмне забезпечення й вимагати від команди «просто користуватися». Потрібно працювати з культурою.

Ефективна модель змін зазвичай включає такі кроки:

  1. Показати «больові точки». Важливо відкрито пояснювати наслідки хаотичної роботи з даними: наприклад, що інформація, розкидана по десятках файлів, призводить до втрати клієнтів чи затримок у процесах. Коли команда бачить реальні наслідки, з’являється мотивація діяти.
  2. Показати особисту вигоду. Зміна звичок відбувається лише тоді, коли люди розуміють, що в результаті їм стане легше. Потрібно підкреслювати, що автоматизація — це не про контроль, а про зменшення ручної роботи, кількості перевірок, паперів і дзвінків.
  3. Навчати та підтримувати. Персонал не можна залишати сам на сам із новою системою. Важливо забезпечити супровід, консультації та прості перші кроки. Коли люди відчувають підтримку, опір змінам суттєво зменшується.
  4. Відмовитися від Excel-звітів на рівні керівництва. Це зазвичай найскладніший етап. Керівник має послідовно вимагати дані саме з системи, а не з таблиць. Фраза «Покажіть це, будь ласка, у системі» поступово формує нову норму — систему як єдине джерело правди. 

Три ключові дії для ефективної Data-дисципліни 

Фіксація даних у момент їх появи. Звичка записати на аркуші й перенести в систему пізніше руйнує будь-яку автоматизацію. Дані мають вводитися там і тоді, де вони виникають: сканування штрих-коду на місці, виставлення рахунку зі смартфона, відмітка виконаного завдання в застосунку.

  1. Довіра системі. Якщо система не дозволяє відвантажити більше, ніж є на складі, — це не обмеження, а запобіжник. Вона примушує працювати з фактичними даними, а не з уявними залишками чи ручними коригуваннями.
  2. Підвищення залученості. Елементи гри працюють: швидкість і точність обробки замовлень, мінімальна кількість помилок під час сканування, внутрішні рейтинги й невеликі заохочення — усе це формує нову дисципліну. 

Отже, Excel — це не ворог, а тимчасова опора, яка є корисною в окремих випадках, але не здатна забезпечити масштабування процесів.

Перехід на повноцінну систему — це не ще одна програма, а зміна способу роботи: більше дисципліни, певний дискомфорт на старті, але і єдиний шлях до швидшого зростання.

Тож якщо маєте задачу зупинити хаотичність процесів, почніть із малого, адже завтра ваш ключовий «Excel-фахівець» може піти, і разом із ним зникне єдина точка, що тримає увесь крихкий порядок.  

Цифрові інструменти проти хаосу: огляд сучасних цифрових альтернатив 

ERP (Enterprise Resource Planning) є класом інформаційних систем, призначених для комплексного управління ресурсами підприємства, що об’єднує в єдиній цифровій платформі ключові бізнес-процеси — фінанси, закупівлі, продажі, складський облік, виробництво, логістику та взаємодію з контрагентами. Система забезпечує централізоване збирання, зберігання та обробку даних, що дозволяє отримувати інформацію в реальному часі та координувати роботу всіх підрозділів компанії.

Окрім ERP існує цілий спектр цифрових рішень, які можуть частково або повністю замінити роботу в Excel. Це, зокрема, CRM-системи для управління продажами й взаєминами з клієнтами, WMS-рішення для контролю складських операцій і логістики, BI-платформи для аналітики та автоматичної звітності. Компанії також часто будують гібридні екосистеми, поєднуючи CRM, WMS, BI або окремі модулі та розширення, чи розробляють закриті корпоративні рішення, повністю адаптовані під власні процеси.

Такі інструменти можуть значно зменшити ручні дії, підвищити прозорість та допомогти ухвалювати рішення на основі даних. Однак лише небагато з них дають комплексне охоплення операцій, як система планування ресурсів. 

Типові ERP-рішення включають модулі для планування, обліку, аналізу та контролю операцій. Вони зменшують кількість ручних дій, синхронізують дані між відділами й допомагають ухвалювати управлінські рішення на основі актуальної аналітики. Застосовуються у компаніях різного масштабу — від малого бізнесу до великих корпорацій.

Система планування ресурсів дає бізнесу одну ключову річ — контроль і прозорість у режимі реального часу. Вона автоматично рахує собівартість і прибуток, показує залишки, рух грошей та статуси замовлень без десятків файлів і дзвінків. Вона забирає ручну роботу, зменшує кількість помилок і допомагає ухвалювати точніші рішення. ERP легко інтегрується з CRM, доставками та фінансовими сервісами, а дані зберігаються безпечно на захищених серверах. Це SaaS-рішення, яке не потребує власних програмістів і працює стабільно завдяки автоматичним оновленням. У підсумку бізнес отримує масштабовані процеси, менше хаосу й можливість зростати швидше. 

Довідково. Дмитро Обухов. CEO та співзасновник Bimp, засновник Obukhov Strategy. Має понад 18 років досвіду у сфері технологій. Починав із розробки та впровадження систем обліку. Закінчив Одеську національну академію зв’язку у 2009 році, отримавши ступінь магістра. Додатково пройшов навчання з Java у IT-Center та з управління проєктами в Business Pro.

Протягом понад десяти років займав управлінські посади в ІТ-компаніях. У 2018 році заснував Trend Consulting, де обіймав посаду CEO.

У 2020 році став співзасновником і CEO стартапу Bimp, який спеціалізується на розробці ERP-систем і рішеннях для автоматизації ланцюгів постачання. Компанія створює комплексні ІТ-продукти для B2B-сегмента.

У 2025 році він заснував консалтингову компанію Obukhov Strategy, що допомагає B2B SaaS і IT-сервісним компаніям розробляти Go-to-Market стратегії та формувати ціннісні пропозиції (Value Proposition).



Джерело

Continue Reading

Події

В Італії відкрилася виставка українського художника Віктора Покиданця

Published

on


В італійському муніципалітеті Кортемілія відкрилася виставка українського художника Віктора Покиданця “Holy Kitsch” у межах резиденції Biruchiy Cortemilia.

Про це йдеться в релізі, який Укрінформу передала Havas Village – AIDA Foundation.

“Першою відкритою подією Biruchiy Cortemilia стала виставка “Holy Kitsch” українського художника Віктора Покиданця (Миколаїв), створена у межах резиденції та за підтримки благодійної ініціативи групи Havas Village – AIDA Foundation”, — йдеться в матеріалі.

“Holy Kitsch” у контексті виставки означає поєднання священного (holy) та штучного, надмірного стилю кітчу. Згідно з релізом, це — “іронічне звернення, що показує, як масове, яскраве, навіть дешеве мистецтво може містити глибокі, іноді сакральні сенси”.







В Італії відкрилася виставка українського художника / Фото: Havas Village – AIDA Foundation

На виставці представлені роботи, створені під час резиденції: об’єкти зі старої черепиці, дерев’яна скульптура та бетонні скульптури із серії «Алегорія темряви», а також абстрактні роботи на полотні та папірусі.

Також зазначається, що Покиданець є представником покоління Нової хвилі, а також постійним резидентом міжнародного симпозіуму сучасного мистецтва «Бірючий». Його практика охоплює фігуративний живопис 1990–2000-х і радикальний перехід до об’єктів та інсталяцій після 2014 року (картон, сірникові коробки, вживане взуття, книжкові об’єкти).

Використовуючи пошкоджену черепицю, Покиданець розписує її деталями італійського пейзажу, зображеннями автентичних речей і портретами. Художник створює іронічні твори, які водночас є зразком відновлених, врятованих речей і прикладом кітчу з його характерними яскравими кольорами, гіпертрофованими формами та надмірними прикрасами. Також у серії є кілька скульптур із необробленої деревини чорного кольору, що є посиланням на війну, яка триває в Україні паралельно із мирним італійським життям. Окрім цього, митець створив серію абстрактних робіт полотні та на єгипетському папірусі Exodus.

Експозиція триватиме до кінця січня 2026 року.

Читайте також: У Франківську презентували книгу «Авторські листівки Заливахи»

Резиденція Biruchiy Cortemilia, розташована на пагорбах Ланге на півночі Італії у Кортемілії, була заснована влітку 2025 року як італійське відділення Biruchiy contemporary art project. Резиденція об’єднує художників, кураторів, письменників і мислителів різних країн, зокрема з України, Польщі, Чехії, Італії та Канади, а також місцеві громади, щоб досліджувати актуальні теми війни, переміщення та трансформації через сучасне мистецтво та спільний досвід.

Як повідомляв Укрінформ, на відкритті Українського мистецького сезону у Франції показали частину унікальної колекції півників Васильківського майолікового заводу, яка допомагає збирати кошти на операції з відновлення слуху військовим.

Фото надані Havas Village – AIDA Foundation



Джерело

Continue Reading

Відбудова

У Запоріжжі відновлюють студмістечко університету після влучання «Шахеда»

Published

on


У Запоріжжі триває відновлення гуртожитку Запорізького національного університету, в який влучив російський безпілотник “Шахед”.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Ворожа атака сталася увечері 25 листопада. Тоді ворог скерував на місто близько десятка дронів. Руйнування та пошкодження були зафіксовані на 13 локаціях, одна з яких – студмістечко ЗНУ.

“Епіцентр удару припав на район сьомого поверху гуртожитку. Наразі чекаємо на експертну організацію, яка має обстежити будівлю, аби встановити, чи немає зміщення плит перекриття, чи не несе це пошкодження стіни загрози, чи потрібне укріплення”, – розповів проректор університету Сергій Кушнір.






У Запоріжжі після влучання ворожого дрону відновлюють студмістечко ЗНУ / Фото: Ольга Звонарьова, Укрінформ

Влучання сталося у будівлю гуртожитку №3, а також вибуховою хвилею пошкоджено гуртожиток №4. У 2021 році ці будівлі були капітально відремонтовані за грантові кошти Європейського інвестиційного банку в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України.

“Тоді ми отримали грант і термомодернізували ці два гуртожитки”, – уточнив Кушнір.

Роботи з ліквідації наслідків розпочались вже зранку 26 листопада. Адміністрація навчального закладу запевняє, що намагається максимально швидко відновити комфортні умови для студентів та переселенців, які тут живуть.

“Зараз зашиваємо вікна, двері, намагаємось запустити опалення, бо в цьому блоці після прильоту розірвало труби, пошкоджені радіатори. Ще не до кінця оцінили ступінь ушкодження, але вони досить критичні, бо маємо пошкодження ліфтової кабіни, вигоріла повністю одна кімната, пошкоджено інші. В гуртожитку №3 вибило близько 100 вікон, а також 60 внутрішніх дверей, пошкоджено утеплення на площі 600 квадратних метрів, покрівля підірвана. Зараз усуваємо аварійні пошкодження, щоб люди, які тут живуть, мали комфортні умови”, – зауважив Кушнір.

Він уточнив, що в блоці, де згоріла кімната, ніхто не жив, тож люди не постраждали. У гуртожитку №4 вибило близько 30 вікон. Значно пошкоджено студентське кафе та другий навчальний корпус університету.

За словами Кушніра, це не перша атака ворога, від якої страждає університет та студмістечко, але це вперше, коли є влучання безпосередньо в будівлю гуртожитку.

Читайте також: В Одесі оголосили тендер на капремонт дитячої поліклініки, яка цьогоріч постраждала від обстрілу

У ЗНУ зазначають, що збитки значні і власними силами вирішити всі питання буде неможливо. Водночас навчальний процес триває, студенти займаються у підземних аудиторіях.

Як повідомляв Укрінформ, Україна залучила 75 млн євро грантів на проєкти відбудови.

Фото: Ольга Звонарьова / Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.