Жива міграція, паспортна навала, документи «поштою». Коментує керівниця Міграційної служби в Одеській області Олена Погребняк
На сайті управління у справах біженців ООН пишуть про понад 8 мільйонів українців, які виїхали, а уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець говорить про понад 14,5 мільйона громадян.
Кордон став найвідвідуванішим місцем українців, тому безліч служб наразі займається математикою: ООН і наші міністерства рахують скільки ж виїхало, а демографи думають, яка ж кількість повернеться. На сайті управління у справах біженців ООН пишуть про понад 8 мільйонів українців, які виїхали, а уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець говорить про понад 14,5 мільйона громадян. Одні оформлюються та живуть на дві країни, інші не стають на облік за кордоном, бо не потребують допомоги, треті — вже змінили кілька місць перебування. Українці в живій еміграції.
Про хвилі виїзду та повернення; видачу закордонних паспортів, яка втричі більша за минулі роки; сервіси в Європі «Дайджесту Одеси» розповіла Олена Погребняк, керівниця Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області.
Жива еміграція та перебування за кордоном після закінчення воєнного стану
Точно порахувати всіх біженців наразі ще ніхто не зміг. Наприклад, ООН фіксував лише першу країну прибуття. Можна було б зіставити числа українського та урядів інших країн, проте і це не буде правдою, адже люди перетинають кордони один за одним, або приїжджають на кілька днів до сім’ї, стоматолога чи задля отримання послуг, наприклад, оформлення документів. Тому що у приймальних країн теж є свої вимоги щодо офіційності перебування та паперового підтвердження, що ти людина. Тобто українські прикордонники пропустять біженця з українським паспортом, проте не кожна європейська держава прийме його.
«Люди повертаються оформити документи, тому що вимагає країна перебування, або вони хочуть поїхати до іншої. Наприклад, частина біженців у Польщі, яка перенаселена, оформляє візи до Канади, що чекає з розкритими обіймами. А для країни Північної Америки потрібна віза, як і для Великобританії. За постановою Кабміну №170 ми безкоштовно продовжували термін дії закордонних паспортів на 5 років із дати закінчення, та вклеювали фото дітей у документи батьків. Але деякі країни це не влаштовує, щонайменше Англію. Вони вимагають чинний документ. Тому громадяни повертаються, оформляють документи тут, в посольствах/консульствах чи в Державному підприємстві «Документ», — розповіла Олена Погребняк.

Також за її словами, хвилі виїзду пов’язані із воєнними подіями. Саме з Одеської області виїжджали після ракетних ударів по Сергіївці, пошкодження нафтопереробного заводу чи трагедії у Дніпрі. Проте і хвилі повернення фіксуються.
Насамперед бути біженцем не так класно, як може здаватись. Умови для українців за кордоном неоднакові і запропонована допомога покриває елементарні потреби, тому треба працювати. І коли говорять про дах над головою — це не люксові номери у готелях, а досить часто — притулки. Без грошей там, як і тут, складно.
Після закінчення війни до України може повернутися більше ніж третина тих, хто виїхав через бойові дії за кордон, а решта — залишиться у країнах тимчасового прихистку, спрогнозувала в інтерв’ю Радіо Свобода директорка Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова. А з соціологічного опитування групи «Рейтинг» 23-26 грудня 2022 року відомо, що 11% з тих, хто виїхав, взагалі не планують повертатись в Україну. А війна ще не закінчилась, тому динаміка змінюватиметься. За міжнародним законодавством, люди зможуть перебувати у приймальній країні до півтора року вже й після завершення воєнних дій.
«Є країни, які дуже зацікавлені у наших громадянах, наприклад Польща та Ірландія. Вони приймуть біженців, узаконять перебування і офіційно працевлаштують. Наші громадяни, які є працьовитими, не бояться роботи не за фахом, фізичного навантаження, вивчають мову, адаптуються — матимуть право залишитись. Але ж для України — це, на жаль, працездатне населення. Існує законна міграція, яка є природною, людина шукає де краще, і в цьому немає нічого поганого. Наприклад, громадяни Польщі працюють в Ісландії, Голландії, Німеччині, Великобританії. Виїжджають на рівень вище економічного стану своєї країни. Зацікавити громадян повернутись можна умовами: робочими місцями, економічною стабільністю, навчанням для дітей та безпекою», — додала Олена.
Рекордна видача документів в Одеській області

Протягом 2022 року в Одеській області видали 277 тисяч закордонних паспортів та 94 тисячі ID-карток, для порівняння у 2021 році — 121 та 111 тисяч відповідно. Загалом, третина ID-карток припадає на дітей, яким виповнилось 14 років, тому минулого року видача зменшилась, адже вони за кордоном.
За словами Олени Погребняк, близько 60% закордонних паспортів в Одеській області за минулий рік видані ВПО. Найбільша кількість з Миколаєва та Харкова, а у період з квітня по травень були переселенці з Київської, Чернігівської та Сумської областей. Міграційна служба у Миколаївській області взагалі не працювала по листопад 2022 року, а деякі з їхніх підрозділів були знищенні. Миколаївців приймали в управлінні Одеської області в конкретні дні та без черг.
І все це мало результат: рекордну суму коштів перерахували в бюджет — 129 мільйонів — найбільше з усіх областей.
Влітку на поліграфкомбінаті, який знаходиться у Київській області виникла черга. Потужність треба було не лише відновити, а й збільшити в 2,5-3 рази. Ні обладнання, ні персонал цього зробити не міг. Але на сьогодні є повне дотримання протоколу і документи надходять точно за вказаний період. Як розібрались із чергою на друк, почались відключення електроенергії. Завдяки Начальнику Одеської ОВА Максиму Марченку та міському голові Геннадію Труханову отримали генератор, паливо та обслуговування. Тому на базі управління відкритий і Пункт Незламності.
«У нас здебільшого жіночий колектив, тому 30% працівників протягом першого тижня від вторгнення, як вітром здуло. Деякі підрозділи, які складались з 3 працівників, виїхали повністю. Завдяки ротації та відрядженням вдалось їх не закривати. В Одесі з березня по вересень працювали 7 днів на тиждень з 08:00 до 20:00 та, підлаштовуючись під комендантську».
Вікна прийому в Одеській області та за кордоном
У положенні про Державну міграційну службу України зазначено, що всі документи, які засвідчують особу (громадянина та іноземця); набуття та припинення громадянства; місце реєстрації і ще великий перелік важливих паперів оформлюються та контролюються саме цим органом виконавчої влади. Тобто усі інші місця, де можна подати документи – додаткові вікна прийому і всі папери доходять до міграційної служби. Це не впливає на термін чи на вартість документа. Винятком є ДП «Документ» — державне підприємство підвищеного сервісу — вартість буде вищою за той же період оформлення. У цих центрах обслуговування жива черга, тому скорочується час саме на подання.
«Ми дуже вдячні, адже в Одеській області навіть під час повномасштабної війни відкривались нові ЦНАПи. Саме на півдні області. Це дивує, адже потребує великих грошей: обладнання, приміщення, навчання працівників, заробітні плати. Але громади все це робили і сьогодні працює досить багато ЦНАПів в селах, не тільки в районних центрах – для нас це велика допомога», — відзначила керівниця управління.

Перевантажені людьми були підрозділи Ізмаїлу та Рені, адже вони прикордонні. Громадяни приїжджали з Румунії одним днем, подаючи документи. Як результат, приймали кількість громадян на рівні Одеського районного підрозділу.
У посольствах/консульствах за кордоном здійснюється прийом громадян, але це не великі сервісні центри, які можуть прийняти усіх громадян. Наприклад, щоб прийняти українських біженців в Польщі, формується черга у кілька років. Тому ДП «Документ» розгорнули свої офіси і в інших країнах. На початку це були мобільні бригади — тобто автобуси з потрібним обладнанням. Зараз у Варшаві є повноцінний офіс у приміщенні.
Підрозділи «Паспортного сервісу» вже доступні у чотирьох містах Польщі (Варшава, Краків, Гданськ, Вроцлав), у Туреччині (Стамбул), Словаччині (Братислава) та Чехії (Прага). Там українці можуть отримати такі послуги:
- оформлення ID-картки чи закордонного паспорта (у тому числі замість втраченого або викраденого);
- обмін ID-картки чи закордонного паспорта (у зв’язку з закінченням строку дії, зміною інформації, непридатністю до використання);
- обмін паспорта зразка 1994 року на ID-картку (за бажанням чи у разі непридатності);
- одночасне оформлення закордонного паспорта та ID-картки;
- обмін посвідчення водія.
Зараз вже є можливість відправляти паспорти за кордон. Документ, який знаходиться в підрозділах міграційної служби на території України, на запит громадянина через посольство/консульство, пришлють до цього органу. Людина сплачує пересилку.
«Це зручно, бо у нас багато паспортів, які оформили та не забрали. Громадяни або поїхали раніше, або перетнули кордон по громадянському паспорту. Проте нам на гарячу лінію дзвонять щодо надсилання на конкретну адресу — це неможливо».
Чоловіки призовного віку за кордоном
Питання мобілізації стосується і тих громадян, які встигли або змогли виїхати за кордон. Велика кількість чоловік має дозвіл на виїзд проте — це не є підставою для звільнення від військової служби.
Зазначимо, що ВПО потрібно ставати на військовий облік протягом 7 днів після зміни місця проживання. Про це також інформує і Урядовий портал на своїй сторінці. 05.01.2023 набув чинності новий Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, яким унормовано, що посольства та консульства України мають право вести військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку; повідомляти ТЦК та СП про постановку або зняття з військового обліку громадян. Тож тепер громадяни України зобов’язані ставити на військовий облік в закордонних дипломатичних установах України. Тобто у посольствах і консульствах. У разі втрати своїх документів, або, щоб отримати паспорт, який знаходиться в підрозділі міграційної служби — звернутись до установи доведеться.
Водночас є ті, хто приїжджає та повертається в Україну, маючи всі підстави цього уникнути. Пані Олена розповіла, як з Аргентини приїхали двоє хлопців Тарас та Назар: «Це два брати, яким близько 30 років. В Аргентині вони проживають десь 15 років, їхні батьки їхали туди на ПМЖ. Вони розмовляють з акцентом, як у Ульяни Супрун, але українською. Мають там родини з етнічними українками, але покинули роботу і сім’ї, щоб воювати. Приїжджали навіть не громадяни України, а Грузії з посвідками на проживання. Запам’ятався чоловік, який займався безпекою судів та кораблів біля Сомалі. Він допрацював контракт, а зараз очолює один із батальйонів грузинської розвідки. Такі ситуації є».
Нагадаємо, що документи, строк дії яких закінчився або вони підлягають обміну після 24 лютого 2022 року, є чинними на період воєнного стану.
Події
У Києві презентували багатомовну книгу про Голодомор
У Києві представили багатомовне видання Національного музею Голодомору-геноциду “Голодомор. Основні факти”.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
Книга допоможе поширювати у світі правду про Голодомор 1932-1933 років, протидіяти російській дезінформації та сприятиме міжнародному визнанню Голодомору геноцидом українського народу.
У презентації, яка відбулася у Дипломатичній академії України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ, взяли участь представники дипломатичного корпусу, державних установ, музейної та експертної спільнот.
“Коли дізналася про Голодомор – це була історія моєї родини. Моя бабуся народилася на Чернігівщині, нам пощастило, що наші рідні вижили, адже мільйони українців загинули. Сьогодні Росія знову намагається нищити нашу історію, мову, культуру. І лише разом із міжнародними партнерами ми можемо цьому протистояти. Дякую всім країнам, які визнали Голодомор геноцидом українського народу. Дуже важливо, щоб про цей злочин знали у світі, щоб факти та свідчення були доступними різними мовами”, – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.
Вона подякувала команді Національного музею Голодомору-геноциду за дослідницьку роботу, збирання та систематизацію історичних свідчень.
“Голодомор – глибока рана українського народу та злочин геноциду, який не має права бути забутим ніколи. Сьогодні, коли Росія своєю неспровокованою агресією проти нашої держави знову намагається знищити українську націю, відновлення історичної правди та справедливості набуває особливого значення. Нашим пріоритетом залишається досягнення широкого міжнародного визнання Голодомору геноцидом українського народу. Спільно з міжнародними партнерами ми послідовно працюємо над утвердженням історичної правди, міжнародним засудженням цього злочину та недопущенням повторення подібних трагедій”, – наголосила заступниця міністра закордонних справ Мар’яна Беца.

Видання підготували науковці Національного музею Голодомору-геноциду насамперед для іноземної аудиторії. На 50 сторінках автори доступно пояснюють передумови, причини та механізми організації Голодомору 1932-1933 років, наводять історичні факти й докази його геноцидного характеру.
Книга також розповідає про політику радянського режиму, спрямовану на знищення української культури, мови, традицій та національної ідентичності.
Видання підготовлене 14 мовами: українською, англійською, болгарською, данською, іспанською, німецькою, новогрецькою, норвезькою, португальською, румунською, сербською, турецькою, французькою та шведською.
Співавтор видання, завідувач відділу досліджень геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів музею Михайло Костів розповів про роботу над книгою, її переклади та міжнародні інформаційні ініціативи.
Зокрема музей реалізував інформаційну кампанію для іноземних аудиторій, передусім країн Глобального Півдня. Її мета – донести достовірну інформацію про Голодомор до суспільств, де ця сторінка української історії залишається маловідомою.
Учасники заходу обговорили можливості використання видання у дипломатичній, освітній та просвітницькій роботі, а також перспективи підготовки нових перекладів.
Як повідомляв Укрінформ, у столиці Мальти Валлетті 19 листопада відбудеться відкриття виставки, присвяченої пам’яті мільйонів українців, які загинули під час Голодомору 1932-1933 років.
Фото: Мінкульт
Відбудова
Мінвідновлення презентувало на ReBuild Ukraine проєкти публічно-приватного партнерства
У межах конференції ReBuild Ukraine Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України презентувало міжнародним інвесторам портфель першочергових ППП-проєктів загальною вартістю близько 1,35 млрд євро.
Про це повідомила пресслужба міністерства, передає Укрінформ.
На спільному заході з міжнародною мережею компаній PricewaterhouseCoopers (PwC), присвяченому інфраструктурним проєктам для запуску за механізмом публічно-приватного партнерства, йшлося, зокрема, про концесію портів у Чорноморську, будівництво об’їзних доріг, модернізацію ключових прикордонних коридорів та магістральних маршрутів. Також серед проєктів – розбудова національної мережі систем зважування в русі WIM і сучасних сервісних зон для транспорту.
У залізничному секторі було представлено створення інтермодальних хабів, а також концесійні проєкти пасажирських вокзальних комплексів у Києві та Львові.
«Ми переходимо від формування загального портфеля ідей до практичної реалізації та залучення міжнародного бізнесу. Сьогодні ми презентуємо інвесторам проєкти в дорожній, портовій, залізничній та комунальній інфраструктурі. Завдяки новому законодавству ми маємо гнучкі механізми, зокрема змішане фінансування, де поєднуються приватні інвестиції, бюджетна підтримка та донорські гранти», — наголосив Деркач.

Зауважується, що особливу увагу приділили проєкту комплексного відновлення водопостачання та водовідведення у Хусті. Проєкт розрахований на 20 років, і передбачає модернізацію всієї системи водоканалу — від водозабору й очищення води до водовідведення та очищення стічних вод. Це дасть можливість забезпечити стабільне водопостачання, скоротити втрати води та підвищити енергоефективність водоканалу.
До заходу також долучилися експерти з Агентства з питань підтримки державно-приватного партнерства, Європейського банку реконструкції і розвитку, Міжнародної фінансової корпорації та представники європейського приватного сектору.

Вони обговорили питання юридичного захисту інвесторів, страхування воєнних ризиків, залучення грантів та порівняли українські можливості з європейськими ринками.
Як повідомляв Укрінформ, Швейцарія та Світовий банк запустили програму технічної допомоги для реалізації першочергових заходів із реформування залізничного транспорту України. Програма передбачає підтримку виконання дорожньої карти реформи залізниць, зосереджуючись на фінансовій стійкості, корпоративному управлінні, прозорому фінансуванні пасажирських перевезень та наближенні до стандартів ЄС.
Фото: mininfra.gov.ua
Політика
Вживання тютюну загрожує здоров’ю і демографічному майбутньому України
Як Україні захистити право дітей на здоров’я
Дванадцятого жовтня 2026 року Президент України підписав Указ №1038/2026 «Питання Національної стратегії у сфері прав людини», яким було затверджено Національну стратегію у сфері прав людини. Серед чинників, що поглиблюють демографічну кризу, Стратегія визначає також шкоду від вживання тютюну:
«Окремими проблемами, що поглиблюють демографічну кризу, є низьке значення показника “середня очікувана тривалість життя”, зменшення чисельності населення та низький рівень народжуваності, передчасна смертність, пов’язана, зокрема, із вживанням тютюнових виробів та зловживанням алкогольними напоями».
Команда ГО «Центр громадянського представництва “Життя”» подала пропозиції щодо захисту права людини на життя та здоровʼя від загрози тютюну, і їх внесено до згаданої Національної стратегії у сфері прав людини.
Україна, яка прагне зберегти свій людський капітал та державність, зафіксувала і реалізує пріоритет права на здоров’я, зокрема дітей і молоді, над фінансовими, податковими та корпоративними інтересами суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з тютюновою промисловістю.
У межах операційної мети 10 «Забезпечення права людини на охорону здоров’я» завданням Стратегії визначено поліпшення якості та збільшення тривалості життя населення, зокрема у результаті профілактики захворювань і їх раннього виявлення, зниження рівня вживання тютюнових виробів та алкогольних напоїв, заохочення до самозбережувальної поведінки.
ЗАХИСТ ПРАВА НА ЗДОРОВ’Я ВІД ШКОДИ ТЮТЮНУ НА МІЖНАРОДНОМУ РІВНІ
Захист населення, зокрема дітей та молоді, від загрози тютюну відповідає міжнародним стандартам у сфері прав людини. Згідно з принципами Кейптаунської декларації про права людини та світ, вільний від тютюну (2018 р.), виробництво, маркетинг та продаж тютюнових виробів не сумісні з фундаментальним правом людини на здоров’я.
Двадцять третього червня 2017 року Рада ООН з прав людини ухвалила резолюцію HRC/RES/35/23, у якій закликала держави працювати над повним досягненням усіх Цілей сталого розвитку та їхніх завдань задля сприяння реалізації права кожного на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров’я. Зокрема, завданням 3.a передбачено «посилити виконання Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну в усіх країнах».
Відповідно до Зауваження загального порядку №14 Комітету ООН з економічних, соціальних і культурних прав, нездатність держави перешкоджати виробництву, маркетингу та споживанню тютюну становить пряме порушення зобов’язань за статтею 12 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права.
МАСШТАБ ПРОБЛЕМИ
Щороку в Україні від хвороб, спричинених вживанням тютюну, передчасно помирає майже 100 тисяч людей (тобто кожна п’ята смерть). Сукупні економічні збитки для держави оцінюються у 3,2% ВВП. За даними Глобального дослідження тягаря хвороб (Global Burden of Disease), у 2023 році в Україні через вживання тютюну було втрачено понад 2 мільйони років здорового життя (DALY). Цей показник враховує як роки життя, втрачені через передчасну смерть від пов’язаних із тютюном захворювань, так і роки, прожиті з погіршеним здоров’ям.
Особливо занепокоює ситуація серед дітей. Аналіз Глобального опитування молоді щодо тютюну (GYTS) Бюро ВООЗ в Україні, представленого у 2025 році, свідчить про стрімке залучення дітей до нових тютюнових та нікотинових виробів.
Серед дітей віком 13–15 років:
● 26% дітей вживає будь-які тютюнові та нікотинові вироби;
● 18% – вживає будь-які тютюнові вироби;
● 7% – вживає тютюнові вироби для нагрівання (ТВЕН);
● 20% – вживає електронні сигарети;
● 3% – вживає нікотинові снюси.
Епідемія вживання тютюну та нікотину серед дітей в Україні є наслідком агресивних маркетингових стратегій тютюнової індустрії.
У молодому віці загрози епідемії поглиблюються. За даними Київського міжнародного інституту соціології, у когорті населення репродуктивного віку (18–29 років) рівень споживання тютюну та нікотину сягає 45%, до того ж 33% є щоденними споживачами. Майже 36% представників цієї групи одночасно використовують два або більше видів нікотинових виробів.
Високий рівень нікотинової залежності в дітей та молоді становить безпосередню загрозу демографічному відновленню держави та є перешкодою у реалізації права на здоров’я.
ЯК УКРАЇНІ ДІЯТИ ДЛЯ ЗАХИСТУ ПРАВА ДІТЕЙ НА ЗДОРОВ’Я
Для запобігання зростанню епідемії вживання тютюну та нікотину серед дітей та молоді важливо невідкладно вжити заходів:
● запровадити єдине регулювання для всіх нікотинових виробів;
● підвищити акцизи на тютюнові вироби з урахуванням очікуваного перегляду Директиви 2011/64/ЄС;
● відновити гармонізований акциз на ТВЕН на рівні сигарет, ліквідувавши преференцію 25%;
● заборонити видиме розміщення тютюнових та нікотинових виробів у місцях торгівлі;
● заборонити ароматизовані тютюнові вироби відповідно до євроінтеграційних зобов’язань України;
● ліквідувати рекламу брендів пристроїв для нагрівання тютюну та електронних сигарет;
● запровадити стандартизоване опаковання для тютюнових та нікотинових виробів;
● заборонити дистанційну торгівлю тютюновими та нікотиновими виробами.
Ключові євроінтеграційні зобовʼязання України щодо захисту дітей від загрози тютюну й нікотину та вирішення нагальних викликів відображені в законопроєктах №14110 та №14110-д, що подав на розгляд Верховної Ради України Комітет з питань здоровʼя нації, медичної допомоги та медичного страхування, а також у законопроєкті №12091, який Кабінет Міністрів України вніс до Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС).
Дмитро Купира, програмний директор ГО «Центр громадянського представництва “Життя”»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство1 тиждень agoКоли увімкнуть опалення в Одесі у 2026 році: дата
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе ТЦК силой мобилизовал добровольца в штурмовую бригаду вместо медбата – нардеп Гончаренко
-
Одеса7 днів agoСвітла немає, а експорт є: експерт пояснив, чому в Одесі діють відключення
-
Події1 тиждень agoВ Україні відкривають новий набір на освітню програму про лідерство та партнерства в культурі