Жива міграція, паспортна навала, документи «поштою». Коментує керівниця Міграційної служби в Одеській області Олена Погребняк
На сайті управління у справах біженців ООН пишуть про понад 8 мільйонів українців, які виїхали, а уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець говорить про понад 14,5 мільйона громадян.
Кордон став найвідвідуванішим місцем українців, тому безліч служб наразі займається математикою: ООН і наші міністерства рахують скільки ж виїхало, а демографи думають, яка ж кількість повернеться. На сайті управління у справах біженців ООН пишуть про понад 8 мільйонів українців, які виїхали, а уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець говорить про понад 14,5 мільйона громадян. Одні оформлюються та живуть на дві країни, інші не стають на облік за кордоном, бо не потребують допомоги, треті — вже змінили кілька місць перебування. Українці в живій еміграції.
Про хвилі виїзду та повернення; видачу закордонних паспортів, яка втричі більша за минулі роки; сервіси в Європі «Дайджесту Одеси» розповіла Олена Погребняк, керівниця Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області.
Жива еміграція та перебування за кордоном після закінчення воєнного стану
Точно порахувати всіх біженців наразі ще ніхто не зміг. Наприклад, ООН фіксував лише першу країну прибуття. Можна було б зіставити числа українського та урядів інших країн, проте і це не буде правдою, адже люди перетинають кордони один за одним, або приїжджають на кілька днів до сім’ї, стоматолога чи задля отримання послуг, наприклад, оформлення документів. Тому що у приймальних країн теж є свої вимоги щодо офіційності перебування та паперового підтвердження, що ти людина. Тобто українські прикордонники пропустять біженця з українським паспортом, проте не кожна європейська держава прийме його.
«Люди повертаються оформити документи, тому що вимагає країна перебування, або вони хочуть поїхати до іншої. Наприклад, частина біженців у Польщі, яка перенаселена, оформляє візи до Канади, що чекає з розкритими обіймами. А для країни Північної Америки потрібна віза, як і для Великобританії. За постановою Кабміну №170 ми безкоштовно продовжували термін дії закордонних паспортів на 5 років із дати закінчення, та вклеювали фото дітей у документи батьків. Але деякі країни це не влаштовує, щонайменше Англію. Вони вимагають чинний документ. Тому громадяни повертаються, оформляють документи тут, в посольствах/консульствах чи в Державному підприємстві «Документ», — розповіла Олена Погребняк.
Також за її словами, хвилі виїзду пов’язані із воєнними подіями. Саме з Одеської області виїжджали після ракетних ударів по Сергіївці, пошкодження нафтопереробного заводу чи трагедії у Дніпрі. Проте і хвилі повернення фіксуються.
Насамперед бути біженцем не так класно, як може здаватись. Умови для українців за кордоном неоднакові і запропонована допомога покриває елементарні потреби, тому треба працювати. І коли говорять про дах над головою — це не люксові номери у готелях, а досить часто — притулки. Без грошей там, як і тут, складно.
Після закінчення війни до України може повернутися більше ніж третина тих, хто виїхав через бойові дії за кордон, а решта — залишиться у країнах тимчасового прихистку, спрогнозувала в інтерв’ю Радіо Свобода директорка Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова. А з соціологічного опитування групи «Рейтинг» 23-26 грудня 2022 року відомо, що 11% з тих, хто виїхав, взагалі не планують повертатись в Україну. А війна ще не закінчилась, тому динаміка змінюватиметься. За міжнародним законодавством, люди зможуть перебувати у приймальній країні до півтора року вже й після завершення воєнних дій.
«Є країни, які дуже зацікавлені у наших громадянах, наприклад Польща та Ірландія. Вони приймуть біженців, узаконять перебування і офіційно працевлаштують. Наші громадяни, які є працьовитими, не бояться роботи не за фахом, фізичного навантаження, вивчають мову, адаптуються — матимуть право залишитись. Але ж для України — це, на жаль, працездатне населення. Існує законна міграція, яка є природною, людина шукає де краще, і в цьому немає нічого поганого. Наприклад, громадяни Польщі працюють в Ісландії, Голландії, Німеччині, Великобританії. Виїжджають на рівень вище економічного стану своєї країни. Зацікавити громадян повернутись можна умовами: робочими місцями, економічною стабільністю, навчанням для дітей та безпекою», — додала Олена.
Рекордна видача документів в Одеській області
Протягом 2022 року в Одеській області видали 277 тисяч закордонних паспортів та 94 тисячі ID-карток, для порівняння у 2021 році — 121 та 111 тисяч відповідно. Загалом, третина ID-карток припадає на дітей, яким виповнилось 14 років, тому минулого року видача зменшилась, адже вони за кордоном.
За словами Олени Погребняк, близько 60% закордонних паспортів в Одеській області за минулий рік видані ВПО. Найбільша кількість з Миколаєва та Харкова, а у період з квітня по травень були переселенці з Київської, Чернігівської та Сумської областей. Міграційна служба у Миколаївській області взагалі не працювала по листопад 2022 року, а деякі з їхніх підрозділів були знищенні. Миколаївців приймали в управлінні Одеської області в конкретні дні та без черг.
І все це мало результат: рекордну суму коштів перерахували в бюджет — 129 мільйонів — найбільше з усіх областей.
Влітку на поліграфкомбінаті, який знаходиться у Київській області виникла черга. Потужність треба було не лише відновити, а й збільшити в 2,5-3 рази. Ні обладнання, ні персонал цього зробити не міг. Але на сьогодні є повне дотримання протоколу і документи надходять точно за вказаний період. Як розібрались із чергою на друк, почались відключення електроенергії. Завдяки Начальнику Одеської ОВА Максиму Марченку та міському голові Геннадію Труханову отримали генератор, паливо та обслуговування. Тому на базі управління відкритий і Пункт Незламності.
«У нас здебільшого жіночий колектив, тому 30% працівників протягом першого тижня від вторгнення, як вітром здуло. Деякі підрозділи, які складались з 3 працівників, виїхали повністю. Завдяки ротації та відрядженням вдалось їх не закривати. В Одесі з березня по вересень працювали 7 днів на тиждень з 08:00 до 20:00 та, підлаштовуючись під комендантську».
Вікна прийому в Одеській області та за кордоном
У положенні про Державну міграційну службу України зазначено, що всі документи, які засвідчують особу (громадянина та іноземця); набуття та припинення громадянства; місце реєстрації і ще великий перелік важливих паперів оформлюються та контролюються саме цим органом виконавчої влади. Тобто усі інші місця, де можна подати документи – додаткові вікна прийому і всі папери доходять до міграційної служби. Це не впливає на термін чи на вартість документа. Винятком є ДП «Документ» — державне підприємство підвищеного сервісу — вартість буде вищою за той же період оформлення. У цих центрах обслуговування жива черга, тому скорочується час саме на подання.
«Ми дуже вдячні, адже в Одеській області навіть під час повномасштабної війни відкривались нові ЦНАПи. Саме на півдні області. Це дивує, адже потребує великих грошей: обладнання, приміщення, навчання працівників, заробітні плати. Але громади все це робили і сьогодні працює досить багато ЦНАПів в селах, не тільки в районних центрах – для нас це велика допомога», — відзначила керівниця управління.
Перевантажені людьми були підрозділи Ізмаїлу та Рені, адже вони прикордонні. Громадяни приїжджали з Румунії одним днем, подаючи документи. Як результат, приймали кількість громадян на рівні Одеського районного підрозділу.
У посольствах/консульствах за кордоном здійснюється прийом громадян, але це не великі сервісні центри, які можуть прийняти усіх громадян. Наприклад, щоб прийняти українських біженців в Польщі, формується черга у кілька років. Тому ДП «Документ» розгорнули свої офіси і в інших країнах. На початку це були мобільні бригади — тобто автобуси з потрібним обладнанням. Зараз у Варшаві є повноцінний офіс у приміщенні.
Підрозділи «Паспортного сервісу» вже доступні у чотирьох містах Польщі (Варшава, Краків, Гданськ, Вроцлав), у Туреччині (Стамбул), Словаччині (Братислава) та Чехії (Прага). Там українці можуть отримати такі послуги:
- оформлення ID-картки чи закордонного паспорта (у тому числі замість втраченого або викраденого);
- обмін ID-картки чи закордонного паспорта (у зв’язку з закінченням строку дії, зміною інформації, непридатністю до використання);
- обмін паспорта зразка 1994 року на ID-картку (за бажанням чи у разі непридатності);
- одночасне оформлення закордонного паспорта та ID-картки;
- обмін посвідчення водія.
Зараз вже є можливість відправляти паспорти за кордон. Документ, який знаходиться в підрозділах міграційної служби на території України, на запит громадянина через посольство/консульство, пришлють до цього органу. Людина сплачує пересилку.
«Це зручно, бо у нас багато паспортів, які оформили та не забрали. Громадяни або поїхали раніше, або перетнули кордон по громадянському паспорту. Проте нам на гарячу лінію дзвонять щодо надсилання на конкретну адресу — це неможливо».
Чоловіки призовного віку за кордоном
Питання мобілізації стосується і тих громадян, які встигли або змогли виїхати за кордон. Велика кількість чоловік має дозвіл на виїзд проте — це не є підставою для звільнення від військової служби.
Зазначимо, що ВПО потрібно ставати на військовий облік протягом 7 днів після зміни місця проживання. Про це також інформує і Урядовий портал на своїй сторінці. 05.01.2023 набув чинності новий Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, яким унормовано, що посольства та консульства України мають право вести військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку; повідомляти ТЦК та СП про постановку або зняття з військового обліку громадян. Тож тепер громадяни України зобов’язані ставити на військовий облік в закордонних дипломатичних установах України. Тобто у посольствах і консульствах. У разі втрати своїх документів, або, щоб отримати паспорт, який знаходиться в підрозділі міграційної служби — звернутись до установи доведеться.
Водночас є ті, хто приїжджає та повертається в Україну, маючи всі підстави цього уникнути. Пані Олена розповіла, як з Аргентини приїхали двоє хлопців Тарас та Назар: «Це два брати, яким близько 30 років. В Аргентині вони проживають десь 15 років, їхні батьки їхали туди на ПМЖ. Вони розмовляють з акцентом, як у Ульяни Супрун, але українською. Мають там родини з етнічними українками, але покинули роботу і сім’ї, щоб воювати. Приїжджали навіть не громадяни України, а Грузії з посвідками на проживання. Запам’ятався чоловік, який займався безпекою судів та кораблів біля Сомалі. Він допрацював контракт, а зараз очолює один із батальйонів грузинської розвідки. Такі ситуації є».
Нагадаємо, що документи, строк дії яких закінчився або вони підлягають обміну після 24 лютого 2022 року, є чинними на період воєнного стану.
Чеське телебачення не братиме участі в міжнародному пісенному конкурсі «Євробачення» наступного року.
Про це мовник заявив на своєму сайті, передає Укрінформ.
«Ми не побачимо чеського прапора на сцені у 2027 році. Але ми будемо разом вболівати за інших і віримо, що колись знову зустрінемося на Євробаченні», – заявило ČT.
Причиною вказано «поточні коригування бюджету». Водночас зауважується, що Чеське телебачення не виключає повернення до конкурсу в майбутні роки.
Телебачення зазначило, що Євробачення – це масштабний проєкт із великими програмними, виробничими та організаційними вимогами.
«Через поточні коригування бюджету Чеське телебачення вирішило не брати участі у виданні 2027 року», – заявили представники ČT.
У повідомленні додається, що урядова коаліція хоче скасувати збори, які люди та компанії зараз сплачують за Чеське телебачення та Чеське радіо, та замінити їх фінансуванням обох медіа з державного бюджету. Ця зміна, яка означатиме падіння доходів для Чеського телебачення приблизно на 1 мільярд крон, ймовірно, не буде схвалена цього року. Чеське телебачення підготувало низку заходів у зв’язку з майбутніми змінами у фінансуванні, включаючи скасування деяких програм, обмеження інвестицій або звільнення.
Рішення ČT не брати участі в Євробаченні стосується наразі лише наступного року. Планів на подальші роки поки немає.
Як повідомляв Укрінформ, цьогорічне «Євробачення» відбулося у Відні, перемогу на конкурсі здобула Болгарія, таким чином наступний пісенний конкурс відбудеться у травні 2027 року в Бургасі.
За механізмом Фонду підтримки енергетики України 28 вересня – 4 жовтня енергетики з різних областей отримали обладнання на сумму понад 7,6 млн євро.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики.
“Завдяки внескам міжнародних партнерів до Фонду підтримки енергетики України низка регіонів отримала потрібне для відновлення та зміцнення енергетичної інфраструктури обладнання на понад 7,6 млн євро. Йдеться про силові трансформатори, роз’єднувачі, вимикачі, ізолятори, кабелі та інше”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що допомогу отримали енергетичні компанії у Полтавській, Київській, Дніпропетровській, Чернігівській, Харківській, Херсонській, Львівській, Сумській та інших областях. Обладнання було придбане завдяки внескам Великобританії, Литви, Німеччини, Ірландії, Люксембургу, ЄС, Австралії, Данії.
Як повідомлялося, 5 жовтня до Фонду підтримки енергетики України надійшов додатковий внесок від Німеччини у розмірі 250 млн євро.
Фото: БЕБ, ілюстративне
Європейська комісія запропонувала масштабну стратегію підготовки Євросоюзу до майбутнього розширення, в якій Україні відведено особливе місце, зважаючи на її значний потенціал у сфері продовольчої безпеки та оборони.
Як неодноразово зазначали топпосадовці Євросоюзу, військова агресія Росії проти України зробила геополітичну необхідність розширення безумовним пріоритетом для всієї європейської безпеки.
«Ширший Союз збільшує нашу політичну та економічну вагу у світі жорсткої геополітичної конкуренції», – заявила на брифінгу у Страсбурзі єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.
«Зараз критичний момент для політики розширення, оскільки розширений Союз – це не віддалена реальність. Це насправді розглядатиметься вже дуже скоро. І це, звичайно, також означає, що структурні особливості політики розширення є важливими і потребують вирішення ще до ухвалення цього рішення», – заявив посадовець Єврокомісії, коментуючи тему на умовах анонімності.
Він пояснив, що ЄС «абсолютно чітко не знижує стандарти».
Коментуючи основні елементи опублікованого комюніке, Кос заявила, що концепція поступової інтеграції передбачає виконання країною-кандидатом узгоджених реформ, а також стратегічну синхронізацію з рештою ЄС, що є новим елементом. Один із чиновників Єврокомісії також пояснив, що поступова інтеграція не є альтернативою повному вступу, а лише прискорювачем процесу, адже дозволить країнам-кандидатам та ЄС зблизити та узгодити стратегічні інтереси до моменту оформлення повноцінного членства.
«Ми не відступаємо від принципу оцінки за заслугами (merit-based principle), і тому прогрес, досягнутий країнами, які наблизилися до вступу найбільше, насправді базується на їхніх власних досягненнях. Країни-кандидати мали виконати свої зобов’язання. Критерії, як ви знаєте, є вимогливими, і ці країни зробили вражаючий крок уперед», – заявив посадовець Єврокомісії, який коментував тему на умовах анонімності, додавши, що ЄС вітає саме цей прогрес, хоча усвідомлює і геополітичну важливість та геостратегічну цінність розширення.
Єврокомісія наголошує в документі на значному потенціалі України у сфері продовольчої безпеки та звертає увагу на масштаб, структуру й продуктивність її аграрного сектору.
«Для України масштаб, структура та дуже високі рівні продуктивності аграрного сектору вимагають вивчення цільових домовленостей, які б суттєво обмежили фінансову підтримку та доступ до ринку для чутливих сільськогосподарських продуктів, одночасно підтримуючи Україну у відновленні доступу до її історичних експортних ринків у третіх країнах», – йдеться у документі.
Ці цільові заходи планується зафіксувати у Спільних позиціях ЄС щодо кластера 5 «Ресурси, сільське господарство та згуртованість» під час переговорного процесу про вступ України.
Також Єврокомісія відзначає вагомий практичний досвід та промислові потужності України у сфері оборони. Документ передбачає поглиблення співпраці ще до офіційного вступу: «Подальші можливості з Україною можуть включати використання її асоціації з Європейським оборонним фондом для підтримки інновацій в оборонній промисловості, а також спільні Європейські оборонні проєкти спільного інтересу (EDPCI) для зміцнення оборонно-технологічної та промислової бази ЄС».
Співпраця також охоплює ініціативи Security Action for Europe (SAFE) та Європейську програму оборонної промисловості (EDIP).
Документ підкреслює успішну роботу поточного механізму Ukraine Facility, який пов’язує надання фінансування із чітким виконанням реформ та інвестиційних завдань. При розробці нового багаторічного бюджету на 2028-2034 роки ЄС планує продовжувати цей підхід через інструмент Global Europe.
Зазначається, що Україна вже демонструє успіхи в програмі поступової інтеграції ЄС, зокрема через приєднання до єдиної зони роумінгу: «Україна та Молдова приєдналися до системи Roam Like at Home 1 січня 2026 року, поширивши умови внутрішнього роумінгу на своїх громадян та мандрівників з Євросоюзу».
Крім того, розглядаються детальні інструменти для інтеграції енергетичних, транспортних (TEN-T) та цифрових мереж.
Єврокомісія підтвердила намір представити дорожні карти для найбільш просунутих країн-кандидатів, серед яких вона назвала Україну: «Спираючись на досвід попередніх хвиль розширення, Єврокомісія запропонує у звіті щодо розширення 2026 року орієнтовні дорожні карти, які визначать шлях для наступних кроків у процесі вступу найбільш просунутих країн, що ведуть переговори – Чорногорії, Албанії, Молдови та України, за умови збереження ними темпу реформ».
Дорожня карта для України, яка може бути представлена наприкінці місяця разом зі звітом про розширення, відрізнятиметься від карт для трьох інших зазначених країн, повідомила Кос, враховуючи, що країна захищається від військової агресії РФ.
Дорожні карти запропонують лише орієнтовні часові рамки євроінтеграційного процесу, але передбачатимуть чіткі результати, щоб «забезпечити більшу передбачуваність на шляху до вступу».
«Чим ближче ми підходитимемо до завершення процесу вступу, чим більше кроків буде зроблено в технічних перемовинах, як-то відкриття кластерів та досягнення ключових показників, а потім закриття кластерів, тим легше буде зрозуміти, якою виглядатиме ситуація щодо умов в угоді про приєднання. Ми всі бажаємо, щоб війна в Україні скоро закінчилася», – заявила Кос.
Також з документа стало відомо, що Єврокомісія пропонує розширити використання голосування кваліфікованою більшістю (замість одностайності) для проміжних рішень у переговорах про вступ країн-кандидатів, як-то відкриття кластерів, та у сфері зовнішньої політики, в тому числі у питанні санкцій.
«Можна зменшити кількість сфер, де одна країна може одноосібно накласти вето на рішення, які підтримують усі інші», – пояснила Кос.
Також в опублікованому сьогодні документі Єврокомісія розкриває прагнення розширити використання голосування кваліфікованою більшістю (QMV) через положення про перехід (passerelle clauses) у сферах санкцій, прав людини, цивільних місій Спільної політики безпеки і оборони, заходів проти податкового шахрайства, фіскальних заходів в енергетичній політиці та соціального захисту.
Пропонується повніше використання Статті 31(2) Договору про ЄС, яка вже дозволяє QMV у визначених обставинах Спільної зовнішньої та безпекової політики замість практичного використання одностайності за замовчуванням.
При цьому будь-яке розширення принципу QMV поєднуватиметься із вже існуючими запобіжниками – «екстреним гальмом» (передачею питання на розгляд Європейської ради) та «механізмом Йоанніни» (продовженням переговорів без права вето) – замість створення нових.
Рада ЄС фактично застосовуватиме QMV там, де цей механізм уже діє, завдяки чіткішим часовим графікам та реформі робочих методів, замість пошуку консенсусу за усталеною традицією.
У той час як пропозиція QMV стосується відкриття переговорних кластерів та інших проміжних рішень у переговорах про вступ, остаточне рішення про вступ залишатиметься одностайним відповідно до Статті 49 Договору про ЄС.
Підкреслюється важливість розвитку механізму «посиленої співпраці» для його застосування, коли цілі політики ЄС не можуть бути досягнуті протягом розумного строку.
«Посилена співпраця дозволяє групі з щонайменше дев’яти держав-членів налагодити тіснішу співпрацю в певній сфері політики за умови дотримання вимог, визначених у договорах про ЄС», – йдеться в документі. В Єврокомісії нагадали, що «посилена співпраця» вже довела свою ефективність, зокрема у запровадженні кредиту на підтримку України на 2026-2027 роки.
«Спираючись на цей досвід, Єврокомісія проаналізує наявні пропозиції, щоб визначити, де посилена співпраця могла б допомогти подолати тривалу стагнацію в ухваленні рішень, забезпечуючи водночас досягнення цілей, закладених у відповідних ініціативах. У ході аналізу оцінюватимуться відповідність вимогам Договорів про ЄС та готовність потенційних учасників», – йдеться у повідомленні.
Окрім того, що в майбутніх договорах про вступ країн-кандидатів залишаться класичні захисні застереження у сферах ринку та юстиції, пропонується запровадити «Інституційне застереження» терміном дії до 15 років після вступу для протидії серйозним порушенням цінностей ЄС, визначених у статті 2 Договору про ЄС, новими країнами-членами. У крайніх випадках систематичні порушники таких цінностей можуть бути позбавлені права голосу на рівні Євросоюзу.
Планується також розширити механізми оцінки верховенства права та забезпечити повну готовність нових членів ЄС до повноцінного функціонування Офісу Європейського прокурора вже на момент вступу.
Як повідомляв Укрінформ, в Євросоюзі стежать за роботою Верховної Ради, зокрема щодо ухвалення очікуваних змін у законодавство про національні меншини, та сподіваються, що два кластери у переговорах про вступ України в ЄС можуть бути відкриті вже наступного тижня, про що заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.
-
Одеса5 днів agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Суспільство5 днів agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Одеса7 днів ago
Атака Росії на Одещину: 8 людей постраждали, є руйнування
-
Суспільство4 дні agoВійськові та їхні родини отримають усі виплати за жовтень
-
Суспільство1 тиждень agoНа Одещині поліцейський збив жінку: вона померла в ліка…
-
Війна1 тиждень agoНа Одещині росіяни атакували судно під прапором Палау
-
Політика1 тиждень agoКНДР вчиться на російсько-українській війні й озброюється
-
Суспільство1 тиждень ago
В Ізмаїлі відбувся патріотичний забіг на підтримку ЗСУ до Дня фізичної культури і спорту