Жива міграція, паспортна навала, документи «поштою». Коментує керівниця Міграційної служби в Одеській області Олена Погребняк
На сайті управління у справах біженців ООН пишуть про понад 8 мільйонів українців, які виїхали, а уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець говорить про понад 14,5 мільйона громадян.
Кордон став найвідвідуванішим місцем українців, тому безліч служб наразі займається математикою: ООН і наші міністерства рахують скільки ж виїхало, а демографи думають, яка ж кількість повернеться. На сайті управління у справах біженців ООН пишуть про понад 8 мільйонів українців, які виїхали, а уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець говорить про понад 14,5 мільйона громадян. Одні оформлюються та живуть на дві країни, інші не стають на облік за кордоном, бо не потребують допомоги, треті — вже змінили кілька місць перебування. Українці в живій еміграції.
Про хвилі виїзду та повернення; видачу закордонних паспортів, яка втричі більша за минулі роки; сервіси в Європі «Дайджесту Одеси» розповіла Олена Погребняк, керівниця Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області.
Жива еміграція та перебування за кордоном після закінчення воєнного стану
Точно порахувати всіх біженців наразі ще ніхто не зміг. Наприклад, ООН фіксував лише першу країну прибуття. Можна було б зіставити числа українського та урядів інших країн, проте і це не буде правдою, адже люди перетинають кордони один за одним, або приїжджають на кілька днів до сім’ї, стоматолога чи задля отримання послуг, наприклад, оформлення документів. Тому що у приймальних країн теж є свої вимоги щодо офіційності перебування та паперового підтвердження, що ти людина. Тобто українські прикордонники пропустять біженця з українським паспортом, проте не кожна європейська держава прийме його.
«Люди повертаються оформити документи, тому що вимагає країна перебування, або вони хочуть поїхати до іншої. Наприклад, частина біженців у Польщі, яка перенаселена, оформляє візи до Канади, що чекає з розкритими обіймами. А для країни Північної Америки потрібна віза, як і для Великобританії. За постановою Кабміну №170 ми безкоштовно продовжували термін дії закордонних паспортів на 5 років із дати закінчення, та вклеювали фото дітей у документи батьків. Але деякі країни це не влаштовує, щонайменше Англію. Вони вимагають чинний документ. Тому громадяни повертаються, оформляють документи тут, в посольствах/консульствах чи в Державному підприємстві «Документ», — розповіла Олена Погребняк.
Також за її словами, хвилі виїзду пов’язані із воєнними подіями. Саме з Одеської області виїжджали після ракетних ударів по Сергіївці, пошкодження нафтопереробного заводу чи трагедії у Дніпрі. Проте і хвилі повернення фіксуються.
Насамперед бути біженцем не так класно, як може здаватись. Умови для українців за кордоном неоднакові і запропонована допомога покриває елементарні потреби, тому треба працювати. І коли говорять про дах над головою — це не люксові номери у готелях, а досить часто — притулки. Без грошей там, як і тут, складно.
Після закінчення війни до України може повернутися більше ніж третина тих, хто виїхав через бойові дії за кордон, а решта — залишиться у країнах тимчасового прихистку, спрогнозувала в інтерв’ю Радіо Свобода директорка Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова. А з соціологічного опитування групи «Рейтинг» 23-26 грудня 2022 року відомо, що 11% з тих, хто виїхав, взагалі не планують повертатись в Україну. А війна ще не закінчилась, тому динаміка змінюватиметься. За міжнародним законодавством, люди зможуть перебувати у приймальній країні до півтора року вже й після завершення воєнних дій.
«Є країни, які дуже зацікавлені у наших громадянах, наприклад Польща та Ірландія. Вони приймуть біженців, узаконять перебування і офіційно працевлаштують. Наші громадяни, які є працьовитими, не бояться роботи не за фахом, фізичного навантаження, вивчають мову, адаптуються — матимуть право залишитись. Але ж для України — це, на жаль, працездатне населення. Існує законна міграція, яка є природною, людина шукає де краще, і в цьому немає нічого поганого. Наприклад, громадяни Польщі працюють в Ісландії, Голландії, Німеччині, Великобританії. Виїжджають на рівень вище економічного стану своєї країни. Зацікавити громадян повернутись можна умовами: робочими місцями, економічною стабільністю, навчанням для дітей та безпекою», — додала Олена.
Рекордна видача документів в Одеській області
Протягом 2022 року в Одеській області видали 277 тисяч закордонних паспортів та 94 тисячі ID-карток, для порівняння у 2021 році — 121 та 111 тисяч відповідно. Загалом, третина ID-карток припадає на дітей, яким виповнилось 14 років, тому минулого року видача зменшилась, адже вони за кордоном.
За словами Олени Погребняк, близько 60% закордонних паспортів в Одеській області за минулий рік видані ВПО. Найбільша кількість з Миколаєва та Харкова, а у період з квітня по травень були переселенці з Київської, Чернігівської та Сумської областей. Міграційна служба у Миколаївській області взагалі не працювала по листопад 2022 року, а деякі з їхніх підрозділів були знищенні. Миколаївців приймали в управлінні Одеської області в конкретні дні та без черг.
І все це мало результат: рекордну суму коштів перерахували в бюджет — 129 мільйонів — найбільше з усіх областей.
Влітку на поліграфкомбінаті, який знаходиться у Київській області виникла черга. Потужність треба було не лише відновити, а й збільшити в 2,5-3 рази. Ні обладнання, ні персонал цього зробити не міг. Але на сьогодні є повне дотримання протоколу і документи надходять точно за вказаний період. Як розібрались із чергою на друк, почались відключення електроенергії. Завдяки Начальнику Одеської ОВА Максиму Марченку та міському голові Геннадію Труханову отримали генератор, паливо та обслуговування. Тому на базі управління відкритий і Пункт Незламності.
«У нас здебільшого жіночий колектив, тому 30% працівників протягом першого тижня від вторгнення, як вітром здуло. Деякі підрозділи, які складались з 3 працівників, виїхали повністю. Завдяки ротації та відрядженням вдалось їх не закривати. В Одесі з березня по вересень працювали 7 днів на тиждень з 08:00 до 20:00 та, підлаштовуючись під комендантську».
Вікна прийому в Одеській області та за кордоном
У положенні про Державну міграційну службу України зазначено, що всі документи, які засвідчують особу (громадянина та іноземця); набуття та припинення громадянства; місце реєстрації і ще великий перелік важливих паперів оформлюються та контролюються саме цим органом виконавчої влади. Тобто усі інші місця, де можна подати документи – додаткові вікна прийому і всі папери доходять до міграційної служби. Це не впливає на термін чи на вартість документа. Винятком є ДП «Документ» — державне підприємство підвищеного сервісу — вартість буде вищою за той же період оформлення. У цих центрах обслуговування жива черга, тому скорочується час саме на подання.
«Ми дуже вдячні, адже в Одеській області навіть під час повномасштабної війни відкривались нові ЦНАПи. Саме на півдні області. Це дивує, адже потребує великих грошей: обладнання, приміщення, навчання працівників, заробітні плати. Але громади все це робили і сьогодні працює досить багато ЦНАПів в селах, не тільки в районних центрах – для нас це велика допомога», — відзначила керівниця управління.
Перевантажені людьми були підрозділи Ізмаїлу та Рені, адже вони прикордонні. Громадяни приїжджали з Румунії одним днем, подаючи документи. Як результат, приймали кількість громадян на рівні Одеського районного підрозділу.
У посольствах/консульствах за кордоном здійснюється прийом громадян, але це не великі сервісні центри, які можуть прийняти усіх громадян. Наприклад, щоб прийняти українських біженців в Польщі, формується черга у кілька років. Тому ДП «Документ» розгорнули свої офіси і в інших країнах. На початку це були мобільні бригади — тобто автобуси з потрібним обладнанням. Зараз у Варшаві є повноцінний офіс у приміщенні.
Підрозділи «Паспортного сервісу» вже доступні у чотирьох містах Польщі (Варшава, Краків, Гданськ, Вроцлав), у Туреччині (Стамбул), Словаччині (Братислава) та Чехії (Прага). Там українці можуть отримати такі послуги:
- оформлення ID-картки чи закордонного паспорта (у тому числі замість втраченого або викраденого);
- обмін ID-картки чи закордонного паспорта (у зв’язку з закінченням строку дії, зміною інформації, непридатністю до використання);
- обмін паспорта зразка 1994 року на ID-картку (за бажанням чи у разі непридатності);
- одночасне оформлення закордонного паспорта та ID-картки;
- обмін посвідчення водія.
Зараз вже є можливість відправляти паспорти за кордон. Документ, який знаходиться в підрозділах міграційної служби на території України, на запит громадянина через посольство/консульство, пришлють до цього органу. Людина сплачує пересилку.
«Це зручно, бо у нас багато паспортів, які оформили та не забрали. Громадяни або поїхали раніше, або перетнули кордон по громадянському паспорту. Проте нам на гарячу лінію дзвонять щодо надсилання на конкретну адресу — це неможливо».
Чоловіки призовного віку за кордоном
Питання мобілізації стосується і тих громадян, які встигли або змогли виїхати за кордон. Велика кількість чоловік має дозвіл на виїзд проте — це не є підставою для звільнення від військової служби.
Зазначимо, що ВПО потрібно ставати на військовий облік протягом 7 днів після зміни місця проживання. Про це також інформує і Урядовий портал на своїй сторінці. 05.01.2023 набув чинності новий Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, яким унормовано, що посольства та консульства України мають право вести військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку; повідомляти ТЦК та СП про постановку або зняття з військового обліку громадян. Тож тепер громадяни України зобов’язані ставити на військовий облік в закордонних дипломатичних установах України. Тобто у посольствах і консульствах. У разі втрати своїх документів, або, щоб отримати паспорт, який знаходиться в підрозділі міграційної служби — звернутись до установи доведеться.
Водночас є ті, хто приїжджає та повертається в Україну, маючи всі підстави цього уникнути. Пані Олена розповіла, як з Аргентини приїхали двоє хлопців Тарас та Назар: «Це два брати, яким близько 30 років. В Аргентині вони проживають десь 15 років, їхні батьки їхали туди на ПМЖ. Вони розмовляють з акцентом, як у Ульяни Супрун, але українською. Мають там родини з етнічними українками, але покинули роботу і сім’ї, щоб воювати. Приїжджали навіть не громадяни України, а Грузії з посвідками на проживання. Запам’ятався чоловік, який займався безпекою судів та кораблів біля Сомалі. Він допрацював контракт, а зараз очолює один із батальйонів грузинської розвідки. Такі ситуації є».
Нагадаємо, що документи, строк дії яких закінчився або вони підлягають обміну після 24 лютого 2022 року, є чинними на період воєнного стану.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
Експозиція представить унікальний поховальний комплекс середини XVII століття, виявлений у серпні цього року під час археологічних досліджень Миколаївського собору в місті Кременець Тернопільської області.
Знахідка має виняткову наукову цінність і є надзвичайно важливою не лише для української, а й для загальноєвропейської історико-культурної спадщини.
Центральне місце в експозиції посідатимуть десять золотих монет 1550–1648 років карбування з Нідерландів, Австрії та Угорщини. Вони є свідченням високого соціального статусу похованої особи.
Доповнять виставку графічні твори архітекторів Н. Леонович та П. Відзиваці з колекції науково-допоміжного фонду Національного заповідника «Софія Київська».
Організатори виставки – Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник, Національний заповідник «Софія Київська» за підтримки Міністерства культури України.
Виставка працюватиме до 27 листопада у приміщенні «Будинку митрополита, XVIII ст.» на території Національного заповідника «Софія Київська» в Києві.
Як повідомляв Укрінформ, у Музеї української діаспори в Києві відкрилася виставка сучасного мистецтва «Тимчасово постійно», на якій представлені роботи п’ятьох українських художниць з України, Великої Британії та США.
Європейський Союз вже інвестував в житловий сектор України близько 1 млрд євро, ще понад 370 млн євро перебувають на етапі підготовки.
Про це заявив заступник посла ЄС в Україні Гедімінас Навіцкас у виступі на Першій щорічній житловій конференції України (AHC 2026), повідомляє кореспондент Укрінформу.
Представник ЄС зазначив, що відновлення та інвестиції Європейського Союзу в житловий сектор України є одним із ключових стовпів підтримки, яку надає ця інституція, адже йдеться про людей.
«Станом на сьогодні ми вже інвестували близько 1 млрд євро в житловий сектор, і ще понад 370 млн євро перебувають на етапі підготовки, щоб ця підтримка надійшла без затримок», – поінформував Навіцкас.
Він наголосив на необхідності працювати пліч-о-пліч, щоб житлова політика України була інклюзивною. Дипломат зазначив, що якщо все буде зроблено правильно, якщо будуть проведені необхідні реформи і якщо допомога Європейського Союзу та держав-членів буде адресною – разом зі Світовим банком і колегами з міжнародних фінансових інституцій, – вдасться закласти фундамент для того, щоб ветерани та внутрішньо переміщені особи мали доступ до соціального житла, а люди мали можливість повертатися в успішне майбутнє України.
Заступник посла відзначив один конкретний проєкт, який ЄС реалізує спільно з Європейським інвестиційним банком: це проєкт соціального житла на 100 млн євро, який складається з гранту в розмірі 50 млн євро та кредиту в 50 млн євро від ЄІБ, що передбачає адресну підтримку внутрішньо переміщених осіб. Він зазначив, що таке соціальне житло вже зводиться по всій країні.
Дипломат також звернувся до народних депутатів, закликавши їх ухвалити закон про соціальне житло на початку наступного року.
«Це також частина плану Ukraine Facility під яку передбачено додаткову допомогу від Євросоюзу. А головна мета цього закону – гарантувати, що житло, збудоване за публічні кошти, надалі залишатиметься на службі суспільства», – нагадав він.
«Ви протистоїте жорстокій агресивній війні Росії, але водночас впроваджуєте всі необхідні реформи, зокрема в законодавчій сфері, аби вжити всіх кроків для забезпечення доступного житла. І для нас як Європейського Союзу все абсолютно очевидно. Європейський Союз та його держави-члени є партнером номер один, найбільшим надавачем допомоги Україні. Починаючи з 2022 року, ми вже надали понад 130 млрд євро», – заявив Навіцкас.
Як повідомлялося, Перша щорічна житлова конференція України (AHC 2026) проходить 3-5 листопада в Києві. Її організаторами виступають Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України за підтримки Трастового фонду відновлення України Світового банку (URTF) та уряду Австрії. Конференція об’єднала представників органів державної влади і місцевого самоврядування, міжнародних фінансових організацій, приватного сектору, експертного середовища та громадянського суспільства для обговорення практичних інструментів житлового відновлення України. Обговорюються питання житлової політики, фінансування та інвестицій, розвитку орендного житла, державно-приватного партнерства, зеленого та стійкого житла, цифровізації й посилення спроможності громад.
Як повідомляв Укрінформ, Україні потрібна підтримка ЄС для розвитку децентралізованої генерації.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України у співпраці з Центром протидії дезінформації оприлюднило дані російських агентів впливу у країнах Європейського Союзу.
Як передає Укрінформ, про це ГУР повідомляє у Фейсбуці.
Дані опублікувані у розділі “Рупори Кремля” порталу War&Sanctions.
Федеральне агентство у справах Співдружності Незалежних Держав, співвітчизників, які проживають за кордоном, та з питань міжнародного гуманітарного співробітництва (“Россотрудничество”) — провідне російське агентство, створене указом президента РФ у 2008 році з метою посилення гуманітарного впливу Росії у світі.
Організація представлена у 71 країні світу 87 закордонними представництвами, які з 2021 року отримали неформальну назву “Русских домов”.
Серед оприлюднених фігурантів особи, які сприяють збереженню, підтримці і демонстрації присутності Росії у світовій спільноті, а також забезпечують налагодження міжнародних зв’язків та співпраці:
- Ігор Чайка — державний діяч, чинний державний радник РФ 2-го класу, керівник “Россотрудничества” з 27 квітня 2026 року, причетний до фінансування російських операцій політичного впливу на парламентські вибори у Молдові 2021 року;
- Євгєній Прімаков — журналіст, державний, політичний та громадський діяч, дійсний державний радник РФ 1-го класу, колишній керівник “Россотрудничества” (2020-2026), перший радник автономної некомерційної організації “Евразия”, член президії “Совета по внешней и оборонной политике”, ведучий програми на радіо Sputnik;
- Світлана Нєкрасова — співробітниця “Россотрудничества”, колишня виконувачка обовʼязків керівника “Русского дома” в Берліні (до вересня 2026 року). Забезпечувала проведення проросійських патріотичних заходів, демонстрацію матеріалів російських державних медіа, що поширювали антиукраїнські наративи та підтримання культурно-інформаційної присутності РФ у Німеччині.
ГУР і Центр протидії дезінформації закликають застосувати персональні санкції до представників “Россотрудничества”, зокрема заблокувати фінансові активи, припинити медійну та комерційну співпрацю та забезпечити видворення представників агентства із країн ЄС.
Як повідомляв Укрінформ, ГУР оприлюднило дані російських інститутів та науковців, які працюють на військово-промисловий комплекс РФ.
Це, зокрема вищі навчальні заклади РФ, які здійснюють підготовку кадрів для російського ВПК, мають угоди про співробітництво з виробниками озброєння, готують операторів БПЛА для підрозділів ЗС РФ, проводять дослідження та здійснюють розробки у сфері технологій військового та подвійного призначення.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство6 днів ago
Новини на ранок
-
Суспільство5 днів ago
Новини на ранок
-
Усі новини1 тиждень agoколи вийде Motorola Signature 27 (фото)
-
Війна1 тиждень agoТехнології БПЛА та засоби протидії їм найближчим часом розвиватимуться паралельно
-
Події1 тиждень agoПолітики не зруйнують відносин між українцями та поляками
-
Політика1 тиждень agoПутін виходить з міжнародної ізоляції завдяки Трампу, — NYT
-
Події1 тиждень agoОголосили конкурс на здобуття літературної премії імені Гоголя