Жива міграція, паспортна навала, документи «поштою». Коментує керівниця Міграційної служби в Одеській області Олена Погребняк
На сайті управління у справах біженців ООН пишуть про понад 8 мільйонів українців, які виїхали, а уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець говорить про понад 14,5 мільйона громадян.
Кордон став найвідвідуванішим місцем українців, тому безліч служб наразі займається математикою: ООН і наші міністерства рахують скільки ж виїхало, а демографи думають, яка ж кількість повернеться. На сайті управління у справах біженців ООН пишуть про понад 8 мільйонів українців, які виїхали, а уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець говорить про понад 14,5 мільйона громадян. Одні оформлюються та живуть на дві країни, інші не стають на облік за кордоном, бо не потребують допомоги, треті — вже змінили кілька місць перебування. Українці в живій еміграції.
Про хвилі виїзду та повернення; видачу закордонних паспортів, яка втричі більша за минулі роки; сервіси в Європі «Дайджесту Одеси» розповіла Олена Погребняк, керівниця Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області.
Жива еміграція та перебування за кордоном після закінчення воєнного стану
Точно порахувати всіх біженців наразі ще ніхто не зміг. Наприклад, ООН фіксував лише першу країну прибуття. Можна було б зіставити числа українського та урядів інших країн, проте і це не буде правдою, адже люди перетинають кордони один за одним, або приїжджають на кілька днів до сім’ї, стоматолога чи задля отримання послуг, наприклад, оформлення документів. Тому що у приймальних країн теж є свої вимоги щодо офіційності перебування та паперового підтвердження, що ти людина. Тобто українські прикордонники пропустять біженця з українським паспортом, проте не кожна європейська держава прийме його.
«Люди повертаються оформити документи, тому що вимагає країна перебування, або вони хочуть поїхати до іншої. Наприклад, частина біженців у Польщі, яка перенаселена, оформляє візи до Канади, що чекає з розкритими обіймами. А для країни Північної Америки потрібна віза, як і для Великобританії. За постановою Кабміну №170 ми безкоштовно продовжували термін дії закордонних паспортів на 5 років із дати закінчення, та вклеювали фото дітей у документи батьків. Але деякі країни це не влаштовує, щонайменше Англію. Вони вимагають чинний документ. Тому громадяни повертаються, оформляють документи тут, в посольствах/консульствах чи в Державному підприємстві «Документ», — розповіла Олена Погребняк.
Також за її словами, хвилі виїзду пов’язані із воєнними подіями. Саме з Одеської області виїжджали після ракетних ударів по Сергіївці, пошкодження нафтопереробного заводу чи трагедії у Дніпрі. Проте і хвилі повернення фіксуються.
Насамперед бути біженцем не так класно, як може здаватись. Умови для українців за кордоном неоднакові і запропонована допомога покриває елементарні потреби, тому треба працювати. І коли говорять про дах над головою — це не люксові номери у готелях, а досить часто — притулки. Без грошей там, як і тут, складно.
Після закінчення війни до України може повернутися більше ніж третина тих, хто виїхав через бойові дії за кордон, а решта — залишиться у країнах тимчасового прихистку, спрогнозувала в інтерв’ю Радіо Свобода директорка Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова. А з соціологічного опитування групи «Рейтинг» 23-26 грудня 2022 року відомо, що 11% з тих, хто виїхав, взагалі не планують повертатись в Україну. А війна ще не закінчилась, тому динаміка змінюватиметься. За міжнародним законодавством, люди зможуть перебувати у приймальній країні до півтора року вже й після завершення воєнних дій.
«Є країни, які дуже зацікавлені у наших громадянах, наприклад Польща та Ірландія. Вони приймуть біженців, узаконять перебування і офіційно працевлаштують. Наші громадяни, які є працьовитими, не бояться роботи не за фахом, фізичного навантаження, вивчають мову, адаптуються — матимуть право залишитись. Але ж для України — це, на жаль, працездатне населення. Існує законна міграція, яка є природною, людина шукає де краще, і в цьому немає нічого поганого. Наприклад, громадяни Польщі працюють в Ісландії, Голландії, Німеччині, Великобританії. Виїжджають на рівень вище економічного стану своєї країни. Зацікавити громадян повернутись можна умовами: робочими місцями, економічною стабільністю, навчанням для дітей та безпекою», — додала Олена.
Рекордна видача документів в Одеській області
Протягом 2022 року в Одеській області видали 277 тисяч закордонних паспортів та 94 тисячі ID-карток, для порівняння у 2021 році — 121 та 111 тисяч відповідно. Загалом, третина ID-карток припадає на дітей, яким виповнилось 14 років, тому минулого року видача зменшилась, адже вони за кордоном.
За словами Олени Погребняк, близько 60% закордонних паспортів в Одеській області за минулий рік видані ВПО. Найбільша кількість з Миколаєва та Харкова, а у період з квітня по травень були переселенці з Київської, Чернігівської та Сумської областей. Міграційна служба у Миколаївській області взагалі не працювала по листопад 2022 року, а деякі з їхніх підрозділів були знищенні. Миколаївців приймали в управлінні Одеської області в конкретні дні та без черг.
І все це мало результат: рекордну суму коштів перерахували в бюджет — 129 мільйонів — найбільше з усіх областей.
Влітку на поліграфкомбінаті, який знаходиться у Київській області виникла черга. Потужність треба було не лише відновити, а й збільшити в 2,5-3 рази. Ні обладнання, ні персонал цього зробити не міг. Але на сьогодні є повне дотримання протоколу і документи надходять точно за вказаний період. Як розібрались із чергою на друк, почались відключення електроенергії. Завдяки Начальнику Одеської ОВА Максиму Марченку та міському голові Геннадію Труханову отримали генератор, паливо та обслуговування. Тому на базі управління відкритий і Пункт Незламності.
«У нас здебільшого жіночий колектив, тому 30% працівників протягом першого тижня від вторгнення, як вітром здуло. Деякі підрозділи, які складались з 3 працівників, виїхали повністю. Завдяки ротації та відрядженням вдалось їх не закривати. В Одесі з березня по вересень працювали 7 днів на тиждень з 08:00 до 20:00 та, підлаштовуючись під комендантську».
Вікна прийому в Одеській області та за кордоном
У положенні про Державну міграційну службу України зазначено, що всі документи, які засвідчують особу (громадянина та іноземця); набуття та припинення громадянства; місце реєстрації і ще великий перелік важливих паперів оформлюються та контролюються саме цим органом виконавчої влади. Тобто усі інші місця, де можна подати документи – додаткові вікна прийому і всі папери доходять до міграційної служби. Це не впливає на термін чи на вартість документа. Винятком є ДП «Документ» — державне підприємство підвищеного сервісу — вартість буде вищою за той же період оформлення. У цих центрах обслуговування жива черга, тому скорочується час саме на подання.
«Ми дуже вдячні, адже в Одеській області навіть під час повномасштабної війни відкривались нові ЦНАПи. Саме на півдні області. Це дивує, адже потребує великих грошей: обладнання, приміщення, навчання працівників, заробітні плати. Але громади все це робили і сьогодні працює досить багато ЦНАПів в селах, не тільки в районних центрах – для нас це велика допомога», — відзначила керівниця управління.
Перевантажені людьми були підрозділи Ізмаїлу та Рені, адже вони прикордонні. Громадяни приїжджали з Румунії одним днем, подаючи документи. Як результат, приймали кількість громадян на рівні Одеського районного підрозділу.
У посольствах/консульствах за кордоном здійснюється прийом громадян, але це не великі сервісні центри, які можуть прийняти усіх громадян. Наприклад, щоб прийняти українських біженців в Польщі, формується черга у кілька років. Тому ДП «Документ» розгорнули свої офіси і в інших країнах. На початку це були мобільні бригади — тобто автобуси з потрібним обладнанням. Зараз у Варшаві є повноцінний офіс у приміщенні.
Підрозділи «Паспортного сервісу» вже доступні у чотирьох містах Польщі (Варшава, Краків, Гданськ, Вроцлав), у Туреччині (Стамбул), Словаччині (Братислава) та Чехії (Прага). Там українці можуть отримати такі послуги:
- оформлення ID-картки чи закордонного паспорта (у тому числі замість втраченого або викраденого);
- обмін ID-картки чи закордонного паспорта (у зв’язку з закінченням строку дії, зміною інформації, непридатністю до використання);
- обмін паспорта зразка 1994 року на ID-картку (за бажанням чи у разі непридатності);
- одночасне оформлення закордонного паспорта та ID-картки;
- обмін посвідчення водія.
Зараз вже є можливість відправляти паспорти за кордон. Документ, який знаходиться в підрозділах міграційної служби на території України, на запит громадянина через посольство/консульство, пришлють до цього органу. Людина сплачує пересилку.
«Це зручно, бо у нас багато паспортів, які оформили та не забрали. Громадяни або поїхали раніше, або перетнули кордон по громадянському паспорту. Проте нам на гарячу лінію дзвонять щодо надсилання на конкретну адресу — це неможливо».
Чоловіки призовного віку за кордоном
Питання мобілізації стосується і тих громадян, які встигли або змогли виїхати за кордон. Велика кількість чоловік має дозвіл на виїзд проте — це не є підставою для звільнення від військової служби.
Зазначимо, що ВПО потрібно ставати на військовий облік протягом 7 днів після зміни місця проживання. Про це також інформує і Урядовий портал на своїй сторінці. 05.01.2023 набув чинності новий Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, яким унормовано, що посольства та консульства України мають право вести військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку; повідомляти ТЦК та СП про постановку або зняття з військового обліку громадян. Тож тепер громадяни України зобов’язані ставити на військовий облік в закордонних дипломатичних установах України. Тобто у посольствах і консульствах. У разі втрати своїх документів, або, щоб отримати паспорт, який знаходиться в підрозділі міграційної служби — звернутись до установи доведеться.
Водночас є ті, хто приїжджає та повертається в Україну, маючи всі підстави цього уникнути. Пані Олена розповіла, як з Аргентини приїхали двоє хлопців Тарас та Назар: «Це два брати, яким близько 30 років. В Аргентині вони проживають десь 15 років, їхні батьки їхали туди на ПМЖ. Вони розмовляють з акцентом, як у Ульяни Супрун, але українською. Мають там родини з етнічними українками, але покинули роботу і сім’ї, щоб воювати. Приїжджали навіть не громадяни України, а Грузії з посвідками на проживання. Запам’ятався чоловік, який займався безпекою судів та кораблів біля Сомалі. Він допрацював контракт, а зараз очолює один із батальйонів грузинської розвідки. Такі ситуації є».
Нагадаємо, що документи, строк дії яких закінчився або вони підлягають обміну після 24 лютого 2022 року, є чинними на період воєнного стану.
Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» отримав мобільну станцію цифровізації ARK III – інноваційний комплекс, який допоможе оцифровувати й зберігати культурну спадщину України в умовах війни.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
Проєкт Ark for Ukraine реалізується в межах міжнародної ініціативи «Підтримай українську культуру», започаткованої Міністерством культури України спільно з Національним музеєм Чеської Республіки у партнерстві з Фундацією родини Карела Комарека (KKFF).
«Новий мобільний комплекс дозволить створювати високоточні цифрові копії музейних предметів, археологічних артефактів, ікон, стародруків та інших об’єктів культурної спадщини, що перебувають під загрозою через російську агресію», – ідеться у повідомленні.
Участь у події взяли заступниця міністра культури України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Боднар, заступник посла Чеської Республіки в Україні Бенджамін Жига, генеральний директор Національного музею Чеської Республіки Міхал Лукеш, директор Фундації родини Карела Комарека Любош Веселий, голова благодійного фонду Козицького Зіновій Козицький, генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко, очільник Всеукраїнського фонду імені Олеся Гончара Віталій Романчукевич.
Анастасія Бондар наголосила, що повномасштабна війна Росії проти України є війною за українську історію, ідентичність, мову та культуру.
За її словами, черговим підтвердженням цього стали нещодавні атаки, внаслідок яких постраждали українські культурні інституції.
Вона підкреслила, що сьогодні як у професійній культурній спільноті, так і на рівні державного керівництва вже немає сумнівів щодо стратегічної ролі культури у питаннях національної безпеки.
«Війна Росії проти України точиться не за нашу територію, а за нашу історію, нашу ідентичність, мову, літературу і все те, що формує наше відчуття себе як українців», – зазначила вона.
Бондар подякувала чеським партнерам за послідовну підтримку української культури з початку повномасштабного вторгнення.
Вона зауважила, що співпраця між Україною та Чехією розпочалася ще у 2022 році з перших консультацій щодо допомоги культурному сектору та згодом переросла у спільні масштабні проєкти.
«Передача Ark III у Києві є важливим кроком у підтримці, яку Фундація KKFF почала надавати Україні одразу після російського вторгнення. Від підтримки українських матерів і дітей, які були змушені рятуватися від війни, до організації адаптаційних таборів для дітей, постраждалих від конфлікту, ми переслідували єдину мету – допомогти захистити український народ та його ідентичність. Я переконаний, що Ark III може відіграти важливу роль у цих зусиллях», – вказав директор Фундації KKFF Веселий, додавши, що цей проєкт також демонструє здатність Фундації об’єднувати ключові інституції та допомагати перетворювати нагальні потреби на практичні інноваційні проєкти міжнародного значення.
Генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко наголосив, що проєкт стане важливим інструментом підтримки музеїв, які працюють поблизу лінії фронту або були евакуйовані через війну.
«Це дуже важливий крок допомоги та справжньої солідарності з тими музеями, які сьогодні цього найбільше потребують», – зазначив Остапенко.
Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» є найбільшим музейним комплексом України та об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.
Його колекції налічують понад 70 тисяч експонатів, серед яких унікальні ікони, стародруки, археологічні артефакти та сакральні предмети.
Мобільна станція поєднує технології 3D-сканування та фотограмметрії, що дозволяє спеціалістам оцифровувати як невеликі артефакти, так і великомасштабні об’єкти культурної спадщини безпосередньо на місці.
Транспортний комплекс Ark III продовжує попередні етапи проєкту Ark, зокрема Ark I, який був зосереджений на екстреному збереженні та реставрації письмової спадщини, включаючи книги, рукописи та архівні матеріали.
На сьогодні Ark I допоміг врятувати тисячі документів, що перебували під загрозою по всій Україні. Ark III продовжує цю співпрацю, переводячи проєкт від екстреного реагування до системного, технологічного підходу у збереженні культурної пам’яті.
Мобільна станція цифрової оцифровки створена на базі шасі Volkswagen Crafter та оснащена сучасними 3D-сканерами й фотограмметричними системами.
Технологічне рішення було розроблене експертами Національного музею Чеської Республіки спеціально для використання в кризових умовах і регіонах, постраждалих від війни.
Після передачі українські спеціалісти пройдуть навчання з роботи з обладнанням, яке використовуватиметься як на території Національного заповідника, так і в інших музеях та об’єктах культурної спадщини України.
Як повідомляв Укрінформ, віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна і посол Турецької Республіки в Україні Мустафа Левент Більген обговорили поглиблення співпраці у сфері культури та збереження культурної спадщини.
Миколаїв очолив загальнонаціональний рейтинг і представить свій досвід та потенціал на міжнародній конференції з питань відновлення України (URC-2026) у Польщі.
Про це у Телеграмі повідомив міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич, передає Укрінформ.
“Миколаївська територіальна громада посіла перше місце в Україні за результатами конкурсного відбору Міністерства розвитку громад та територій України. Тепер наше місто офіційно представить свій досвід та потенціал на міжнародній конференції з питань відновлення України – Ukraine Recovery Conference 2026 (URC-2026), яка відбудеться 25–26 червня у польському Гданську”, – написав Сєнкевич.
Він також наголосив, що загалом за право взяти участь у цій престижній міжнародній платформі змагалися 356 громад з усієї країни. За підсумками оцінювання міністерство відібрало 102 найкращі громади, і саме Миколаїв очолив цей загальнонаціональний перелік.
Відбір проводився за прозорою системою рейтингування за п’ятьма ключовими критеріями. Першість Миколаєва у рейтингу стала результатом системної роботи у таких напрямках як високий рівень інвестиційної готовності та якість стратегічного планування, успішний досвід міжнародної співпраці, відкритість процесів управління, застосування сучасного територіально-орієнтованого підходу у відбудові та участь у програмах міжмуніципального співробітництва.
Конференція у Гданську збирає лідерів держав та урядів, міжнародні фінансові організації (МФО), світових бізнес-лідерів та донорів. Захід орієнтований на залучення прямих інвестицій, оголошення нових великих партнерств, підписання угод та запуск спільних проєктів для відновлення інфраструктури, що найбільше постраждала від російської агресії (зокрема енергетики та логістики).
Для Миколаєва участь у URC-2026 – це унікальна можливість залучити нове масштабне фінансування, встановити прямі контакти з міжнародними партнерами та прискорити відновлення та сталий розвиток нашої громади.
Як повідомлялося, загальний обсяг міжнародної допомоги та підтримки, спрямованої у останні чотири роки до Миколаївської області, сягнув 333 мільйонів євро.
Фото ілюстративне: Мінрозвитку
Секретар Ради національної безпеки та оборони України Рустем Умєров 25 травня здійснив неанонсований візит у Брюссель, де мав зустріч із головою кабінету президента Єврокомісії Бйорном Зібертом.
Про на брифінгу у вівторок повідомила головна речниця Єврокомісії Паула Пінью, передає кореспондент Укрінформу.
«Я можу підтвердити, що вчора відбулася зустріч між головою кабінету президентки (Урсули) фон дер Ляєн та паном Умеровим», – сказала Пінью.
Речниця не уточнила порядок денний зустрічі, зауваживши лише, що вона відбулася в межах «регулярних контактів», які ЄС підтримує з Україною на всіх рівнях.
За її словами, частина обговорень включає «співпрацю в оборонній сфері». Пінью зазначила, що зустріч відбулася, зокрема, у світлі останнього масованого удару Росії по Києву, а також у контексті сьогоднішнього візиту фон дер Ляєн до Литви, де також обговорюється співпраця в оборонній сфері.
Як повідомляв Укрінформ, секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров в Анкарі мав зустріч з міністром закордонних справ Туреччини Хаканом Фіданом, з яким обговорив повернення українських військовополонених і цивільних, яких незаконно утримує Росія.
Фото: ОП
-
Суспільство5 днів agoВ Україну повернули останки лідера ОУН Андрія Мельника та його дружини
-
Усі новини1 тиждень agoУлюблені фільми і серіали мільярдерів: 16 стрічок, які варто побачити
-
Суспільство1 тиждень agoОдеську OnlyFans-блогерку засудили до 266 тисяч штрафів та податків Анонси
-
Політика6 днів agoРютте закликає до справедливішого розподілу підтримки України
-
Відбудова6 днів agoЗеленський обговорив із Маркаровою очікування від конференції з відновлення у Гданську
-
Події1 тиждень agoУ Києві в червні пройде «Чілдрен Кінофест»
-
Суспільство6 днів agoПодарунки, 21 авто та 171 мільйон у готівці: як жила політична еліта Миколаївської міськради Анонси
-
Політика6 днів agoРозраховуємо на відновлення переговорів про зону вільної торгівлі