Жива міграція, паспортна навала, документи «поштою». Коментує керівниця Міграційної служби в Одеській області Олена Погребняк

На сайті управління у справах біженців ООН пишуть про понад 8 мільйонів українців, які виїхали, а уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець говорить про понад 14,5 мільйона громадян.

Published

3 роки ago

03.03.2023

Марія Литянська

Кордон став найвідвідуванішим місцем українців, тому безліч служб наразі займається математикою: ООН і наші міністерства рахують скільки ж виїхало, а демографи думають, яка ж кількість повернеться. На сайті управління у справах біженців ООН пишуть про понад 8 мільйонів українців, які виїхали, а уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець говорить про понад 14,5 мільйона громадян. Одні оформлюються та живуть на дві країни, інші не стають на облік за кордоном, бо не потребують допомоги, треті — вже змінили кілька місць перебування. Українці в живій еміграції.

Про хвилі виїзду та повернення; видачу закордонних паспортів, яка втричі більша за минулі роки; сервіси в Європі «Дайджесту Одеси» розповіла Олена Погребняк, керівниця Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області.

Жива еміграція та перебування за кордоном після закінчення воєнного стану

Точно порахувати всіх біженців наразі ще ніхто не зміг. Наприклад, ООН фіксував лише першу країну прибуття. Можна було б зіставити числа українського та урядів інших країн, проте і це не буде правдою, адже люди перетинають кордони один за одним, або приїжджають на кілька днів до сім’ї, стоматолога чи задля отримання послуг, наприклад, оформлення документів. Тому що у приймальних країн теж є свої вимоги щодо офіційності перебування та паперового підтвердження, що ти людина. Тобто українські прикордонники пропустять біженця з українським паспортом, проте не кожна європейська держава прийме його.

«Люди повертаються оформити документи, тому що вимагає країна перебування, або вони хочуть поїхати до іншої. Наприклад, частина біженців у Польщі, яка перенаселена, оформляє візи до Канади, що чекає з розкритими обіймами. А для країни Північної Америки потрібна віза, як і для Великобританії. За постановою Кабміну №170 ми безкоштовно продовжували термін дії закордонних паспортів на 5 років із дати закінчення, та вклеювали фото дітей у документи батьків. Але деякі країни це не влаштовує, щонайменше Англію. Вони вимагають чинний документ. Тому громадяни повертаються, оформляють документи тут, в посольствах/консульствах чи в Державному підприємстві «Документ», — розповіла Олена Погребняк.

Також за її словами, хвилі виїзду пов’язані із воєнними подіями. Саме з Одеської області виїжджали після ракетних ударів по Сергіївці, пошкодження нафтопереробного заводу чи трагедії у Дніпрі. Проте і хвилі повернення фіксуються.

Насамперед бути біженцем не так класно, як може здаватись. Умови для українців за кордоном неоднакові і запропонована допомога покриває елементарні потреби, тому треба працювати. І коли говорять про дах над головою — це не люксові номери у готелях, а досить часто — притулки. Без грошей там, як і тут, складно.

Після закінчення війни до України може повернутися більше ніж третина тих, хто виїхав через бойові дії за кордон, а решта — залишиться у країнах тимчасового прихистку, спрогнозувала в інтерв’ю Радіо Свобода директорка Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова. А з соціологічного опитування групи «Рейтинг» 23-26 грудня 2022 року відомо, що 11% з тих, хто виїхав, взагалі не планують повертатись в Україну. А війна ще не закінчилась, тому динаміка змінюватиметься. За міжнародним законодавством, люди зможуть перебувати у приймальній країні до півтора року вже й після завершення воєнних дій.

«Є країни, які дуже зацікавлені у наших громадянах, наприклад Польща та Ірландія. Вони приймуть біженців, узаконять перебування і офіційно працевлаштують. Наші громадяни, які є працьовитими, не бояться роботи не за фахом, фізичного навантаження, вивчають мову, адаптуються — матимуть право залишитись. Але ж для України — це, на жаль, працездатне населення. Існує законна міграція, яка є природною, людина шукає де краще, і в цьому немає нічого поганого. Наприклад, громадяни Польщі працюють в Ісландії, Голландії, Німеччині, Великобританії. Виїжджають на рівень вище економічного стану своєї країни. Зацікавити громадян повернутись можна умовами: робочими місцями, економічною стабільністю, навчанням для дітей та безпекою», — додала Олена.

Рекордна видача документів в Одеській області

Протягом 2022 року в Одеській області видали 277 тисяч закордонних паспортів та 94 тисячі ID-карток, для порівняння у 2021 році — 121 та 111 тисяч відповідно. Загалом, третина ID-карток припадає на дітей, яким виповнилось 14 років, тому минулого року видача зменшилась, адже вони за кордоном.

За словами Олени Погребняк, близько 60% закордонних паспортів в Одеській області за минулий рік видані ВПО. Найбільша кількість з Миколаєва та Харкова, а у період з квітня по травень були переселенці з Київської, Чернігівської та Сумської областей. Міграційна служба у Миколаївській області взагалі не працювала по листопад 2022 року, а деякі з їхніх підрозділів були знищенні. Миколаївців приймали в управлінні Одеської області в конкретні дні та без черг.

І все це мало результат: рекордну суму коштів перерахували в бюджет — 129 мільйонів — найбільше з усіх областей.

Влітку на поліграфкомбінаті, який знаходиться у Київській області виникла черга. Потужність треба було не лише відновити, а й збільшити в 2,5-3 рази. Ні обладнання, ні персонал цього зробити не міг. Але на сьогодні є повне дотримання протоколу і документи надходять точно за вказаний період. Як розібрались із чергою на друк, почались відключення електроенергії. Завдяки Начальнику Одеської ОВА Максиму Марченку та міському голові Геннадію Труханову отримали генератор, паливо та обслуговування. Тому на базі управління відкритий і Пункт Незламності.

«У нас здебільшого жіночий колектив, тому 30% працівників протягом першого тижня від вторгнення, як вітром здуло. Деякі підрозділи, які складались з 3 працівників, виїхали повністю. Завдяки ротації та відрядженням вдалось їх не закривати. В Одесі з березня по вересень працювали 7 днів на тиждень з 08:00 до 20:00 та, підлаштовуючись під комендантську».

Вікна прийому в Одеській області та за кордоном

У положенні про Державну міграційну службу України зазначено, що всі документи, які засвідчують особу (громадянина та іноземця); набуття та припинення громадянства; місце реєстрації і ще великий перелік важливих паперів оформлюються та контролюються саме цим органом виконавчої влади. Тобто усі інші місця, де можна подати документи – додаткові вікна прийому і всі папери доходять до міграційної служби. Це не впливає на термін чи на вартість документа. Винятком є ДП «Документ» — державне підприємство підвищеного сервісу — вартість буде вищою за той же період оформлення. У цих центрах обслуговування жива черга, тому скорочується час саме на подання.

«Ми дуже вдячні, адже в Одеській області навіть під час повномасштабної війни відкривались нові ЦНАПи. Саме на півдні області. Це дивує, адже потребує великих грошей: обладнання, приміщення, навчання працівників, заробітні плати. Але громади все це робили і сьогодні працює досить багато ЦНАПів в селах, не тільки в районних центрах – для нас це велика допомога», — відзначила керівниця управління.

Перевантажені людьми були підрозділи Ізмаїлу та Рені, адже вони прикордонні. Громадяни приїжджали з Румунії одним днем, подаючи документи. Як результат, приймали кількість громадян на рівні Одеського районного підрозділу.

У посольствах/консульствах за кордоном здійснюється прийом громадян, але це не великі сервісні центри, які можуть прийняти усіх громадян. Наприклад, щоб прийняти українських біженців в Польщі, формується черга у кілька років. Тому ДП «Документ» розгорнули свої офіси і в інших країнах. На початку це були мобільні бригади — тобто автобуси з потрібним обладнанням. Зараз у Варшаві є повноцінний офіс у приміщенні.

Підрозділи «Паспортного сервісу» вже доступні у чотирьох містах Польщі (Варшава, Краків, Гданськ, Вроцлав), у Туреччині (Стамбул), Словаччині (Братислава) та Чехії (Прага). Там українці можуть отримати такі послуги:

оформлення ID-картки чи закордонного паспорта (у тому числі замість втраченого або викраденого);
обмін ID-картки чи закордонного паспорта (у зв’язку з закінченням строку дії, зміною інформації, непридатністю до використання);
обмін паспорта зразка 1994 року на ID-картку (за бажанням чи у разі непридатності);
одночасне оформлення закордонного паспорта та ID-картки;
обмін посвідчення водія.

Зараз вже є можливість відправляти паспорти за кордон. Документ, який знаходиться в підрозділах міграційної служби на території України, на запит громадянина через посольство/консульство, пришлють до цього органу. Людина сплачує пересилку.

«Це зручно, бо у нас багато паспортів, які оформили та не забрали. Громадяни або поїхали раніше, або перетнули кордон по громадянському паспорту. Проте нам на гарячу лінію дзвонять щодо надсилання на конкретну адресу — це неможливо».

Чоловіки призовного віку за кордоном

Питання мобілізації стосується і тих громадян, які встигли або змогли виїхати за кордон. Велика кількість чоловік має дозвіл на виїзд проте — це не є підставою для звільнення від військової служби.

Зазначимо, що ВПО потрібно ставати на військовий облік протягом 7 днів після зміни місця проживання. Про це також інформує і Урядовий портал на своїй сторінці. 05.01.2023 набув чинності новий Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, яким унормовано, що посольства та консульства України мають право вести військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку; повідомляти ТЦК та СП про постановку або зняття з військового обліку громадян. Тож тепер громадяни України зобов’язані ставити на військовий облік в закордонних дипломатичних установах України. Тобто у посольствах і консульствах. У разі втрати своїх документів, або, щоб отримати паспорт, який знаходиться в підрозділі міграційної служби — звернутись до установи доведеться.

Водночас є ті, хто приїжджає та повертається в Україну, маючи всі підстави цього уникнути. Пані Олена розповіла, як з Аргентини приїхали двоє хлопців Тарас та Назар: «Це два брати, яким близько 30 років. В Аргентині вони проживають десь 15 років, їхні батьки їхали туди на ПМЖ. Вони розмовляють з акцентом, як у Ульяни Супрун, але українською. Мають там родини з етнічними українками, але покинули роботу і сім’ї, щоб воювати. Приїжджали навіть не громадяни України, а Грузії з посвідками на проживання. Запам’ятався чоловік, який займався безпекою судів та кораблів біля Сомалі. Він допрацював контракт, а зараз очолює один із батальйонів грузинської розвідки. Такі ситуації є».

Нагадаємо, що документи, строк дії яких закінчився або вони підлягають обміну після 24 лютого 2022 року, є чинними на період воєнного стану.

Одеса

Незаконний виїзд до Молдови через Одещину: схема через співробітника УЗ

Published

2 години ago

02.02.2026

Головний з новин

Затримання організаторів. Фото: Державна прикордонна служба

На Одещині викрили чергову схему незаконного переправлення чоловіків за кордон. Організатор обіцяв доставити “клієнта” до Молдови. Для цього використали підроблені документи та навіть залучили працівника “Укрзалізниці”. Всіх учасників затримали.

Про це повідомили в Державній прикордонній службі України.

Читайте також:

Деталі втечі

За даними слідства, канал незаконного виїзду організував 33-річний житель Арцизької громади. Він шукав чоловіків призовного віку та пропонував їм нелегальний маршрут до Молдови за чималі гроші. До схеми чоловік залучив трьох спільників. Двоє відповідали за перевезення автомобілями, ще один був співробітником “Укрзалізниці”. Саме він допомагав оформити підроблене посвідчення помічника машиніста та фіктивні документи про відрядження.

За планом, “клієнта” з Одеси везли вантажним локомотивом до одного з міст області. Після прибуття його забирали перевізники та доставляли ближче до кордону. Далі чоловік мав пішки перейти кордон, отримуючи інструкції телефоном. Оплату організатор отримував частинами. Спочатку 2 тисячі доларів авансу, решту — після завершення маршруту. Під час передачі другого траншу в 7 тисяч доларів його затримали на гарячому. Інших учасників схеми викрили під час перевезення “клієнта” та за місцем роботи.

Гроші, які вилучили. Фото: Державна прикордонна служба

Як покарають

Під час обшуків правоохоронці вилучили автомобілі, підроблені бланки посвідчень, гроші, телефони, техніку та інші докази. Усім фігурантам висунули обвинувачення — залежно від ролі кожного. Йдеться про організацію та незаконне переправлення осіб через державний кордон, керівництво такими діями, сприяння їм порадами й засобами, а також виготовлення та використання підроблених офіційних документів. Злочини кваліфіковані за частинами 2 і 3 статті 332 та частинами 1 і 4 статті 358 Кримінального кодексу України. Максимальне покарання за цими статтями — до дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади або займатися окремою діяльністю строком до трьох років.

Нагадаємо, ми повідомляли, що в Одесі лікарі робили фіктивні довідки для призовників. Також ми писали, що в ТЦК Миколаївщини допомагали ухилянтам униктнути мобілізації.

Джерело

Усі новини

Відпочинок у Буковелі – ціни у 2026 році

Published

2 години ago

02.02.2026

Головний з новин

Чемпіон Європи з ММА Мілан Ніколенко відвідав Буковель на початку 2026 року. Загальна ціна його відпочинку сягнула понад 70 тисяч гривень.

У своєму Instagram спортсмен показав, як пройшла його подорож до засніжених українських Карпат.

Скільки коштує відпочинок у Буковелі

“Скільки коштує поїздка в Буковель у 2026 році? Ми взяли повний багажник всяких приколів на 8 тисяч гривень і виїхали. Приблизно за 300 кілометрів зупинилися на заправці. На хотдоги, каву та бензин ми витратили 2500 гривень“, — розповів Мілан.

Згодом була така ж зупинка на 3400 грн.

Вартість номеру на 7 днів — 27 тисяч гривень.

Скі-паси на двох на чотири дні — 16 400 грн.

“Трохи покаталися і пішли випити чаю, перекусити. Це коштувало 700 гривень. Ввечері ми вирішили піти в баню, яка коштувала 3 тисячі гривень”, — розповів автор відео.

Сніданок — 900 грн.
Чан — 2500 грн.

Відпочинок у Буковелі

Фото: Instagram

“Потім ми поїхали кататися ввечері наступного дня і скі-пас коштував нам 3 тисячі гривень. До речі, за весь цей час ми витратили на парковку приблизно 2400 грн“, — зазначив Мілан.

На їжу пішло десь 8 тисяч грн.

А загальна ціна за відпочинок понад 70 тисяч грн.

Реакція мережі

У коментарях українці здивувалися такою ціною відпочинку в українських горах:

“Я думала, ці відосики, де говорять, що у Швейцарії дешевше, ніж у Буковелі — брехня, а тепер розумію, що правда”.
“Я не знаю, де ви працюєте, але я в Канаді навіть стільки не заробляю на такий відпочинок. Якщо крадете, то тоді не відповідайте на мій коментар”.
“Подивившись ваше відео і мету за якою ви їхали, то краще зловити сезон у Драгобраті, а якщо хочеться лютого фрірайду, то це Славське назва Тростян”.
“Поки що найменша сума, що я чув в усіх відосах про Буковель взимку”.

Нагадаємо, Фокус раніше писав, що:

Крім того, жінка розкрила ціни в Буковелі на початку 2026 року, чим здивувала мережу.

Джерело

Події

Національний рейтинг Укрінформу «Інфобум-Класична Музика 2025» 5 лютого оголосить переможців

Published

2 години ago

02.02.2026

Головний з новин

У четвер, 5 лютого, в Національному інформаційному агентстві Укрінформ відбудеться оголошення переможців Національного рейтингу Укрінформу «Інфобум-Класична Музика 2025».

Про це повідомляє Укрінформ.

За словами голови оргкомітету рейтингу Любові Базів, відомі українські музикознавці та критики обрали переможців у 12 номінаціях.

Зокрема, до лонг-ліста Національного рейтингу Укрінформу «Інфобум-Класична Музика 2025» увійшли:

1. Номінація «Найкраща подія року у галузі класичної музики»:

Прем’єра «Реквієму» Євгена Станковича у Києві та Львові

Проєкт «NotaBene+» NotaBene Chamber Group та Національного будинку музики

Запис повного циклу камерних симфоній Євгена Станковича «Dictum» (за підтримки УКФ)

Запуск інноваційної цифрової платформи і оцифрування колекції музично-меморіального музею Соломії Крушельницької (за підтримки УКФ)

Постановка опери «Король Артур» Генрі Перселла (проєкт Open Opera Ukraine, хор Б.А.Х.)

Камерна опера «Аманданте» Максима Шалигіна

Премʼєра Cantata in tempore belli (Кантата часів війни) Йорга Відманна у Національній опері України

Постановка опери «Золотий обруч» Бориса Лятошинського у Львівська національній опері

Міжнародний фестиваль Kyiv Baroque Fest-2025

Українсько-данський проєкт виконання опери «Летючий Голландець»

Постановка опери «Казки Гофмана» Жака Оффенбаха в Національній опері України

Міжнародний «Бетховен Вікенд» – виконання повного циклу фортепіанних концертів Людвіга ван Бетховена

Концерт «Сталь. Фіалка. Лють» у Національній філармонії України

Концерт «Симфонія Зізнання» Львівського академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії

Гастролі опери «Діалоги кармеліток» Франсіса Пуленка Львівської національної опери на сцені Національної опери України

Презентація «Антології української симфонічної мініатюри» Українського інституту спільно з видавництвом «Музична Україна»

Гастрольний тур хору «Гомін»

Започаткування фестивалю музики Бориса Лятошинського LIATOSHYNSKY SPACE у Національній філармонії України

Присудження Міжнародної премії The Classical Next: Innovation Award 2025 – Opera Aperta

Міжнародний проєкт «Музика чуттів», автор та композитор проєкту Євген Петриченко. Національний будинок музики

2. Номінація «Найкращий фестиваль класичної музики року»:

Третій Міжнародний фестиваль камерної музики «Dzerkalo»

31-й Міжнародний фестиваль сучасної класичної музики «Контрасти», Львів

«Київ Музик Фест-2025»

«Liatoshynsky Space 2025»: фестиваль музики Бориса Лятошинського | Національна філармонія України, Фундація Лятошинського

Kyiv Baroque Fest-2025 | Національна філармонія України, Open Opera Ukraine, Національний будинок музики

Kozarenko-ФИСТ Коломийська філармонія ім. Олександра Козаренка

Фестиваль високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage 2025

Міжнародний фестиваль класичної музики KharkivMusicFest

3. Номінація «Найкращий реліз року»:

«Перетинаючи темряву», українська сучасна музика для саксофона та фортепіано. Роман Фотуйма, Дар’я Шутко

Альбом «Музика Харкова» у виконанні піаніста Максима Шадька | Ukrainian Classical Music Foundation

Мистецький проєкт «Пісні правди» Юліана Китастого | США Smithsonian Folkways Recordings

Альбом Limbo на лейблі Kyiv Dispatch

Проєкт «Березовський: звукова антологія творчості»

«Solum» українського композитора Юрія Пікуша

Антологія української камерної музики: Борис Лятошинський. Струнні квартети (Український інститут і Фундація Лятошинського)

Альбом «Замордовані. Подзвін перший» гурту «Пиріг і Батіг»

Твори для фортепіано. Двотомне видання фортепіанних творів М. Лисенка, «Музична Україна»

Kyiv Tango Orchestra, альбом Timeless

Ukraine: A Piano Portrait SOMM Recordings (Борис Лятошинський, Левко Ревуцький, Миколаїв Лисенко, Сергій Борткевич, Валентин Сільвестров, Василь Барвінський, Віктор Косенко)

Випуск партитур творів Бориса Лятошинського французьким видавництвом Billaudot

Barvinsky & Kosenko: Ukrainian Piano Concertos ARS Produktion

Читайте також: У Києві відбудеться вечір класичної музики MOZART+

4. Номінація «Найкращий оркестр року»:

Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії ім. Мирослава Скорика

Симфонічний оркестр INSO-Львів Львівської національної філармонії

Національний симфонічний оркестр України

Київський камерний оркестр Національної філармонії України

Оркестр Національної опери України

Liatoshynskyi Capella: Orchestra Національного будинку музики

Ensemble 24

Національний ансамбль солістів «Київська камерата»

Національний камерний ансамбль «Київські солісти»

Національний президентський оркестр

Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України

Симфонічний оркестр Дніпровської філармонії

5. Номінація «Найкращий хор року»:

Вокальний ансамбль сучасної музики «Alter Ratio»

Академічна хорова капела ім. Платона Майбороди Українського радіо

Liatoshynskyi Capella: Choir Національного будинку музики

Львівський муніципальний хор «Гомін» Львівського органного залу

Ансамбль Partes

Муніципальний камерний хор «Київ»

Національна капела України «ДУМКА»

6. Номінація «Найкраща музична вистава року»:

Вистава-трейлер «Гра в оперу», Львівська національна опера

«Місяць» Карла Орфа, Київський національний академічний театр оперети

«Казки Гофмана» Жака Оффенбаха в Національній опері України

«Пісні вугілля та сталі» проєкт Центру музики молодих

Опера «Золотий обруч» Бориса Лятошинського (Львівська національна опера, диригент-постановник Іван Чередніченко, режисер Іван Уривський)

Опера-кабаре «ТГШ. Подорож у часі» Золтана Алмаші в ХНАТОБ

Балет «Соляріс» Олександра Родіна у Львівській національній опері

Опера «Фальстаф» Дж. Верді, Київська опера

7. Номінація: «Найкращий виконавець/виконавиця року»:

NotaBene Chamber Group Національного будинку музики

Ансамбль сучасної музики Senza Sforzando, Одеса

Тарас Бережанський, бас

Дмитро Ткаченко, скрипка

Вікторія Вітренко, сопрано

Роман Меліш, контратенор

Мар’яна Головко, колоратурне сопрано

Марія Пухлянко, фортепіано

Роман Лопатинський, фортепіано

Андрій Павлов, скрипка

Віоліна Петриченко, фортепіано

Богдана Півненко, скрипка

Антоній Кедровський, скрипка

Ольга Рукавішнікова, скрипка

Катерина Супрун, альт

8. Номінація «Найкращий симфонічний диригент / диригентка року»:

Антоній Кедровський

Наталія Стець

Володимир Сіренко

Наталія Пономарчук

Іван Чередниченко

Віктор Плоскіна

Кері-Лінн Вілсон

Іван Остапович

Максим Гусак

9. Номінація «Найкращий хоровий диригент/диригентка року»:

Ольга Приходько

Вадим Яценко

Микола Гобдич

Юлія Ткач

Наталія Хмілевська

Олександр Тарасенко

Костянтин Ленчик

10. Номінація «Найкращий композитор/ композиторка року»:

Золтан Алмаші

Алла Загайкевич

Олег Безбородько

Максим Іванов

Святослав Лунєв

Олександр Родін

Євген Станкович

Тетяна Хорошун

Богдана Фроляк

Максим Шалигін

11. Номінація «Найкращий/а продюсер/ка, менеджер/ка, куратор/ка року»:

Ірина Буданська

Анна Гадецька

Микола Гречух

Галина Григоренко

Тарас Демко

Ольга Дятел

Ольга Кононенко

Ольга Лозинська

Юлія Ніколаєвська

Богдана Півненко

Іоланта Пришляк

Богдан Сегін

Ольга Стельмашевська

Кармелла Цепколенко

Олександр Чорний

12. Номінація «Найкращий/а музичний критик/иня року»:

Поліна Кордовська

Тетяна Новицька

Юрій Чекан

Тетяна Поліщук

Віталій Вишинський

Роксолана Гавалюк

Марина Гордієнко

Дзвенислава Сафʼян

Ірина Сікорська

Ліза Сіренко

Ольга Голинська

Любов Морозова

Стас Невмержицький

Олександра Чеботар

The Claquers.

Рейтинг складається тільки з прем’єр, поставлених протягом 2025 календарного року (виконавець/диригент/композитор/продюсер/критик також відзначався за свої роботи у 2025 календарному році).

Читайте також: «Театральний інфобум» назвав найкращі вистави Києва 2025 року

Зірковий гість церемонії нагородження – Струнний квартет Київського камерного оркестру Національної філармонії України.

До складу експертів Рейтингу увійшли: Юрій Чекан (музикознавець, доктор мистецтвознавства, Київ-Львів), Ірина Сухленко (перша проректорка ХНУМ ім.І.Котляревського, кандидат мистецтвознавства, Харків), Світлана Галась (музична критикиня, журналістка, Київ), Галина Бабій (музикознавиця, журналістка, Київ), Ольга Голинська (музикознавиця, Київ), Марина Гордієнко (музикознавиця, музична критикиня, Київ), Марія Кононова (музикознавиця, солістка Національної опери України, Київ), Анна Різаєва (музикознавиця, доцентка кафедри історії світової музики НМАУ, Київ), Дзвенислава Саф’ян (музикознавиця, Львів), Олександра Чеботар (музикознавиця, Київ), Віталій Вишинський (композитор, музикознавець, доцент кафедри теорії та історії культури НМАУ, Київ), Стефанія Олійник (музикознавиця, кандидатка мистецтвознавства, PR-менеджерка, Київ-Львів), Вікторія Федоріна (культурна діячка, Київ), Дмитро Єрьомін (культурний блогер, Київ), Валентина Самченко (журналістка, культурна оглядачка, Київ).

Джерело