Жива міграція, паспортна навала, документи «поштою». Коментує керівниця Міграційної служби в Одеській області Олена Погребняк
На сайті управління у справах біженців ООН пишуть про понад 8 мільйонів українців, які виїхали, а уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець говорить про понад 14,5 мільйона громадян.
Кордон став найвідвідуванішим місцем українців, тому безліч служб наразі займається математикою: ООН і наші міністерства рахують скільки ж виїхало, а демографи думають, яка ж кількість повернеться. На сайті управління у справах біженців ООН пишуть про понад 8 мільйонів українців, які виїхали, а уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець говорить про понад 14,5 мільйона громадян. Одні оформлюються та живуть на дві країни, інші не стають на облік за кордоном, бо не потребують допомоги, треті — вже змінили кілька місць перебування. Українці в живій еміграції.
Про хвилі виїзду та повернення; видачу закордонних паспортів, яка втричі більша за минулі роки; сервіси в Європі «Дайджесту Одеси» розповіла Олена Погребняк, керівниця Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області.
Жива еміграція та перебування за кордоном після закінчення воєнного стану
Точно порахувати всіх біженців наразі ще ніхто не зміг. Наприклад, ООН фіксував лише першу країну прибуття. Можна було б зіставити числа українського та урядів інших країн, проте і це не буде правдою, адже люди перетинають кордони один за одним, або приїжджають на кілька днів до сім’ї, стоматолога чи задля отримання послуг, наприклад, оформлення документів. Тому що у приймальних країн теж є свої вимоги щодо офіційності перебування та паперового підтвердження, що ти людина. Тобто українські прикордонники пропустять біженця з українським паспортом, проте не кожна європейська держава прийме його.
«Люди повертаються оформити документи, тому що вимагає країна перебування, або вони хочуть поїхати до іншої. Наприклад, частина біженців у Польщі, яка перенаселена, оформляє візи до Канади, що чекає з розкритими обіймами. А для країни Північної Америки потрібна віза, як і для Великобританії. За постановою Кабміну №170 ми безкоштовно продовжували термін дії закордонних паспортів на 5 років із дати закінчення, та вклеювали фото дітей у документи батьків. Але деякі країни це не влаштовує, щонайменше Англію. Вони вимагають чинний документ. Тому громадяни повертаються, оформляють документи тут, в посольствах/консульствах чи в Державному підприємстві «Документ», — розповіла Олена Погребняк.
Також за її словами, хвилі виїзду пов’язані із воєнними подіями. Саме з Одеської області виїжджали після ракетних ударів по Сергіївці, пошкодження нафтопереробного заводу чи трагедії у Дніпрі. Проте і хвилі повернення фіксуються.
Насамперед бути біженцем не так класно, як може здаватись. Умови для українців за кордоном неоднакові і запропонована допомога покриває елементарні потреби, тому треба працювати. І коли говорять про дах над головою — це не люксові номери у готелях, а досить часто — притулки. Без грошей там, як і тут, складно.
Після закінчення війни до України може повернутися більше ніж третина тих, хто виїхав через бойові дії за кордон, а решта — залишиться у країнах тимчасового прихистку, спрогнозувала в інтерв’ю Радіо Свобода директорка Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова. А з соціологічного опитування групи «Рейтинг» 23-26 грудня 2022 року відомо, що 11% з тих, хто виїхав, взагалі не планують повертатись в Україну. А війна ще не закінчилась, тому динаміка змінюватиметься. За міжнародним законодавством, люди зможуть перебувати у приймальній країні до півтора року вже й після завершення воєнних дій.
«Є країни, які дуже зацікавлені у наших громадянах, наприклад Польща та Ірландія. Вони приймуть біженців, узаконять перебування і офіційно працевлаштують. Наші громадяни, які є працьовитими, не бояться роботи не за фахом, фізичного навантаження, вивчають мову, адаптуються — матимуть право залишитись. Але ж для України — це, на жаль, працездатне населення. Існує законна міграція, яка є природною, людина шукає де краще, і в цьому немає нічого поганого. Наприклад, громадяни Польщі працюють в Ісландії, Голландії, Німеччині, Великобританії. Виїжджають на рівень вище економічного стану своєї країни. Зацікавити громадян повернутись можна умовами: робочими місцями, економічною стабільністю, навчанням для дітей та безпекою», — додала Олена.
Рекордна видача документів в Одеській області
Протягом 2022 року в Одеській області видали 277 тисяч закордонних паспортів та 94 тисячі ID-карток, для порівняння у 2021 році — 121 та 111 тисяч відповідно. Загалом, третина ID-карток припадає на дітей, яким виповнилось 14 років, тому минулого року видача зменшилась, адже вони за кордоном.
За словами Олени Погребняк, близько 60% закордонних паспортів в Одеській області за минулий рік видані ВПО. Найбільша кількість з Миколаєва та Харкова, а у період з квітня по травень були переселенці з Київської, Чернігівської та Сумської областей. Міграційна служба у Миколаївській області взагалі не працювала по листопад 2022 року, а деякі з їхніх підрозділів були знищенні. Миколаївців приймали в управлінні Одеської області в конкретні дні та без черг.
І все це мало результат: рекордну суму коштів перерахували в бюджет — 129 мільйонів — найбільше з усіх областей.
Влітку на поліграфкомбінаті, який знаходиться у Київській області виникла черга. Потужність треба було не лише відновити, а й збільшити в 2,5-3 рази. Ні обладнання, ні персонал цього зробити не міг. Але на сьогодні є повне дотримання протоколу і документи надходять точно за вказаний період. Як розібрались із чергою на друк, почались відключення електроенергії. Завдяки Начальнику Одеської ОВА Максиму Марченку та міському голові Геннадію Труханову отримали генератор, паливо та обслуговування. Тому на базі управління відкритий і Пункт Незламності.
«У нас здебільшого жіночий колектив, тому 30% працівників протягом першого тижня від вторгнення, як вітром здуло. Деякі підрозділи, які складались з 3 працівників, виїхали повністю. Завдяки ротації та відрядженням вдалось їх не закривати. В Одесі з березня по вересень працювали 7 днів на тиждень з 08:00 до 20:00 та, підлаштовуючись під комендантську».
Вікна прийому в Одеській області та за кордоном
У положенні про Державну міграційну службу України зазначено, що всі документи, які засвідчують особу (громадянина та іноземця); набуття та припинення громадянства; місце реєстрації і ще великий перелік важливих паперів оформлюються та контролюються саме цим органом виконавчої влади. Тобто усі інші місця, де можна подати документи – додаткові вікна прийому і всі папери доходять до міграційної служби. Це не впливає на термін чи на вартість документа. Винятком є ДП «Документ» — державне підприємство підвищеного сервісу — вартість буде вищою за той же період оформлення. У цих центрах обслуговування жива черга, тому скорочується час саме на подання.
«Ми дуже вдячні, адже в Одеській області навіть під час повномасштабної війни відкривались нові ЦНАПи. Саме на півдні області. Це дивує, адже потребує великих грошей: обладнання, приміщення, навчання працівників, заробітні плати. Але громади все це робили і сьогодні працює досить багато ЦНАПів в селах, не тільки в районних центрах – для нас це велика допомога», — відзначила керівниця управління.
Перевантажені людьми були підрозділи Ізмаїлу та Рені, адже вони прикордонні. Громадяни приїжджали з Румунії одним днем, подаючи документи. Як результат, приймали кількість громадян на рівні Одеського районного підрозділу.
У посольствах/консульствах за кордоном здійснюється прийом громадян, але це не великі сервісні центри, які можуть прийняти усіх громадян. Наприклад, щоб прийняти українських біженців в Польщі, формується черга у кілька років. Тому ДП «Документ» розгорнули свої офіси і в інших країнах. На початку це були мобільні бригади — тобто автобуси з потрібним обладнанням. Зараз у Варшаві є повноцінний офіс у приміщенні.
Підрозділи «Паспортного сервісу» вже доступні у чотирьох містах Польщі (Варшава, Краків, Гданськ, Вроцлав), у Туреччині (Стамбул), Словаччині (Братислава) та Чехії (Прага). Там українці можуть отримати такі послуги:
- оформлення ID-картки чи закордонного паспорта (у тому числі замість втраченого або викраденого);
- обмін ID-картки чи закордонного паспорта (у зв’язку з закінченням строку дії, зміною інформації, непридатністю до використання);
- обмін паспорта зразка 1994 року на ID-картку (за бажанням чи у разі непридатності);
- одночасне оформлення закордонного паспорта та ID-картки;
- обмін посвідчення водія.
Зараз вже є можливість відправляти паспорти за кордон. Документ, який знаходиться в підрозділах міграційної служби на території України, на запит громадянина через посольство/консульство, пришлють до цього органу. Людина сплачує пересилку.
«Це зручно, бо у нас багато паспортів, які оформили та не забрали. Громадяни або поїхали раніше, або перетнули кордон по громадянському паспорту. Проте нам на гарячу лінію дзвонять щодо надсилання на конкретну адресу — це неможливо».
Чоловіки призовного віку за кордоном
Питання мобілізації стосується і тих громадян, які встигли або змогли виїхати за кордон. Велика кількість чоловік має дозвіл на виїзд проте — це не є підставою для звільнення від військової служби.
Зазначимо, що ВПО потрібно ставати на військовий облік протягом 7 днів після зміни місця проживання. Про це також інформує і Урядовий портал на своїй сторінці. 05.01.2023 набув чинності новий Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, яким унормовано, що посольства та консульства України мають право вести військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку; повідомляти ТЦК та СП про постановку або зняття з військового обліку громадян. Тож тепер громадяни України зобов’язані ставити на військовий облік в закордонних дипломатичних установах України. Тобто у посольствах і консульствах. У разі втрати своїх документів, або, щоб отримати паспорт, який знаходиться в підрозділі міграційної служби — звернутись до установи доведеться.
Водночас є ті, хто приїжджає та повертається в Україну, маючи всі підстави цього уникнути. Пані Олена розповіла, як з Аргентини приїхали двоє хлопців Тарас та Назар: «Це два брати, яким близько 30 років. В Аргентині вони проживають десь 15 років, їхні батьки їхали туди на ПМЖ. Вони розмовляють з акцентом, як у Ульяни Супрун, але українською. Мають там родини з етнічними українками, але покинули роботу і сім’ї, щоб воювати. Приїжджали навіть не громадяни України, а Грузії з посвідками на проживання. Запам’ятався чоловік, який займався безпекою судів та кораблів біля Сомалі. Він допрацював контракт, а зараз очолює один із батальйонів грузинської розвідки. Такі ситуації є».
Нагадаємо, що документи, строк дії яких закінчився або вони підлягають обміну після 24 лютого 2022 року, є чинними на період воєнного стану.
В Одеському музеї західного та східного мистецтва триває масштабна виставка «ПАСТЕЛЬНА СИМФОНІЯ 2026». Музей вже третій рік поспіль приймає благодійний міжнародний мистецький проєкт, спрямований на підтримку України та постраждалих від російської агресії. Цьогорічна експозиція об’єднала художників з різних країн світу, яких поєднала любов до пастелі, творчості та мистецтва без кордонів. На вас чекає неймовірна виставка, сповнена кольору, світла, емоцій та натхнення.
Кураторка виставки — Юлія Шарапова.
Фото: Діана Добош Брода.
Запрошуємо відчути справжню пастельну симфонію мистецтва, виставка триває до 21 червня.
📆 Щоденно
(окрім середи)
⏳з 12:00 до 18:00
(Каса до 17:30)
🎟 Квиток: 100/50 грн
*Для людей, які були тимчасово вимушені полишити свої домівки вхід безкоштовний
📍Італійська, 9.
Понад 80 мільйонів заощаджень, грецька нерухомість, мільйонні подарунки та доходи без вказаних роботодавців — декларації керівників одеських вишів за 2025 рік показали разючий фінансовий розрив між посадовцями. Майже три чверті всіх накопичень зосереджені в одній родині, тоді як частина ректорів узагалі не задекларувала жодних заощаджень.
Центр публічних розслідувань та Інтент проаналізували декларації 16 керівників державних і комунальних закладів вищої освіти Одеської області за 2025 рік.
Разом вони задекларували 37,57 мільйона гривень доходів і 82 мільйони гривень заощаджень – переважно готівкою. До вибірки не потрапив ректор Одеського держуніверситету внутрішніх справ В`ячеслав Давиденко, оскільки його декларації в реєстрі не знайдено.
При цьому в рейтингу є два керівники Одеського Національного університету ім. Мечникова, Вячеслав Труба та Майя Ніколаєва, й Одеського національного медичного університету – Станіслав Шнайдер та Валерій Запорожан.
Вячеслав Труба виграв вибори ректора, проте у реєстрі ЄДЕБО виконувачкою обов’язків ректора значиться Майя Ніколаєва. В ОНМУ в лютому 2026-го суд призупинив вибори ректора, а в березні стало відомо про нового в.о. ректора – Станіслава Шнайдера. Хоча обидва призначення відбулися у 2026 році, Шнайдер і Ніколаєва увійшли до вибірки за 2025-й – на той час Шнайдер очолював кафедру загальної стоматології медуніверситету і керував Інститутом стоматології та щелепно-лицевої хірургії при НАМНУ, а Ніколаєва була першою проректоркою ОНУ.
Подарунки, спадщина і зарплати
Найвищі доходи задекларувала виконувачка обов’язків проректора Одеського національного морського університету Ірина Савельєва. Її особистий дохід склав 3,23 мільйона гривень. Основну частину становили зарплата, прибуток від підприємницької діяльності та понад 1,6 мільйона гривень, отриманих від продажу нерухомості.
Основний фінансовий внесок у сімейний бюджет забезпечив чоловік — Андрій Кузьменко, який задекларував майже 11 мільйонів гривень зарплати. Водночас у декларації не вказано, де саме він працює і яку посаду обіймає. Загальний дохід родини за рік зріс на 26%.
Друге місце посів Станіслав Шнайдер із сімейним доходом понад 6,3 мільйона гривень. Його власні надходження були значно скромнішими — зарплати з кількох місць роботи, пенсія, компенсація за пошкоджене майно та благодійна допомога разом дали менш як 700 тисяч гривень.
Головним джерелом доходу в родині стала підприємницька діяльність дружини Світлани Левіної, яка принесла понад 5 мільйонів гривень. Ще понад пів мільйона вона отримала від здачі майна в оренду. Попри це, загальний сімейний дохід за рік скоротився майже на 70%.
Третю позицію зайняв ректор Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку Олександр Назаренко. Його доходи зросли більш ніж у чотири рази — майже до 2,9 мільйона гривень. Головною причиною став грошовий подарунок у понад 2 мільйони гривень від родички. Решту суми сформували зарплата та пенсія.
Четвертим у списку став виконувач обов’язків ректора НУ “Одеська морська академія” Вадим Захарченко із доходом 2,34 мільйона гривень. У декларації вказані зарплата, пенсія та спадщина. Його дружина також задекларувала понад мільйон гривень доходів, серед яких окремо зазначені “інші доходи” від Смелянського без уточнення джерела виплат.
П’яту сходинку посіла Майя Ніколаєва із сімейним доходом 1,61 мільйона гривень. Основними джерелами надходжень стали зарплати подружжя та пенсія чоловіка.
Менше мільйона гривень доходу за рік задекларували керівники ще чотирьох закладів вищої освіти — Ярослав Кічук, Олена Хіль, Геннадій Оборський та Анатолій Ковальов.
Родинні мільйони та подарунки
У рейтингу університетських керівників за обсягом заощаджень беззаперечним лідером став Станіслав Шнайдер. Його родина задекларувала 59,15 мільйона гривень — це майже 72% усіх накопичень, які разом мають 16 ректорів. Хоча порівняно з минулим роком сума зменшилася більш ніж на 11 мільйонів гривень, більша частина нинішніх активів — 46,63 мільйона — оформлена на дружину Світлану Левіну.
Друге місце посів виконувач обов’язків ректора Одеського національного медичного університету Валерій Запорожан із 5,56 мільйона гривень заощаджень, які він зберігає особисто. Далі йде ректор Національного університету “Одеська юридична академія” Олег Тодощак — у його декларації 3,36 мільйона гривень, з яких майже половина належить дружині.
Серед тих, хто накопичив понад три мільйони гривень, також Олександр Назаренко. Його заощадження за рік суттєво зросли — на 60%, зокрема через отриманий подарунок. Загальна сума становить 3,04 мільйона гривень, переважно це особисті кошти. П’ятірку найбагатших за обсягом накопичень завершує Ірина Савельєва з 2,79 мільйона гривень, частина яких задекларована на її чоловіка.
Загалом 16 керівників вишів задекларували близько 82 мільйонів гривень заощаджень. Водночас четверо ректорів — Ярослав Кічук, Геннадій Оборський, Олена Хіль та Анатолій Ковальов — у деклараціях не вказали жодних накопичень, хоча доходи у них є.
Одеські метри, грецькі квартири та сімейні маєтки
Станіслав Шнайдер разом із родиною задекларував п’ять житлових об’єктів загальною площею понад 1,2 тисячі квадратних метрів. Найбільший актив — простора квартира в Одесі площею 657 квадратних метрів, оформлена безпосередньо на нього. Також у жовтні 2025 року він придбав квартиру в Греції площею 52 квадратні метри. Його дружина Світлана Левіна володіє ще трьома квартирами: двома в Одесі — на 309 та 100 квадратних метрів — і ще однією у Греції площею майже 84 квадратні метри, придбаною наприкінці 2022 року. Загальна орієнтовна вартість усіх задекларованих грецьких активів родини, включно з нежитловим приміщенням і машиномісцем, становить приблизно 16,7 мільйона гривень.
Валерій Запорожан задекларував два великі житлові об’єкти. Йому належить квартира в Одесі площею 265 квадратних метрів, а також дачний будинок у Крижанівці площею 345 квадратних метрів.
Ірина Савельєва має у декларації п’ять житлових об’єктів. Основна частина нерухомості розташована в Одесі: велика квартира на 232 квадратні метри та ще три квартири площею 69, 67 і 66 квадратних метрів. Крім того, родина володіє квартирою в Чорноморську площею 59 квадратних метрів, де частка, оформлена на дружину чоловіка, становить 29 квадратних метрів.
У Майї Ніколаєвої житлова нерухомість записана не на неї особисто, а на чоловіка — Олександра Ніколаєва. Йому належать три будинки в селі Олександрівка Одеського району: один житловий будинок площею 184 квадратних метри та ще два будинки по 57 квадратних метрів кожен.
Родина Назаренків володіє п’ятьма квартирами в Одесі. Їхня площа – від 43 до 97 квадратних метрів. Самому Назаренку повністю належить лише одна квартира – на 87 квадратних метрів. У найбільшій квартирі площею 97 квадратних метрів він має лише частку – 32 квадратні метри. Інші три квартири оформлені на його дружину Корольову-Назаренко.
Від Одеси до Греції: географія нежитлової нерухомості
Серед ректорів за обсягами нежитлової нерухомості перше місце посідає Савельєва. У її декларації вказаний один об’єкт в Одесі — нежитлове приміщення площею 202 квадратні метри.
У родини Захарченків перелік майна значно ширший. Разом вони задекларували п’ять нежитлових об’єктів загальною площею 163 квадратні метри. Серед них — три гаражі в Одесі та Крижанівці площею 18, 19,5 і 33 квадратні метри. Крім цього, дружині належить приміщення в Овідіополі площею 42,7 квадратного метра, а сам декларант має ще один об’єкт у Прибужанах на Вознесенщині — майже 50 квадратних метрів.
Шнайдер задекларував кілька невеликих нежитлових об’єктів. В Одесі у власності родини є три приміщення по 15 квадратних метрів: два оформлені на нього, ще одне — на дружину. Також у декларації вказані об’єкти у Греції — невелике нежитлове приміщення та машиномісце.
Запорожан зазначив у декларації два машиномісця в Одесі, кожне площею по 17 квадратних метрів.
Земельний банк ректорів
За обсягом земельних активів лідирує Андрій Красножон, ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. У декларації його родини вказано два гектари землі в селі Соше-Острівське Роздільнянського району. Водночас безпосередньо на самого декларанта земельні ділянки не оформлені — усе майно записане на члена родини.
Друге місце за площею земельного банку посідає Захарченко із загальним показником 0,38 гектара. Основна частина землі належить його дружині Лоліті: вона володіє двома ділянками в Овідіополі площею 900 та 1 500 квадратних метрів. Сам декларант має у власності ще 0,13 гектара в Прибужанах.
Серед інших керівників помітні земельні активи задекларував Запорожан — чотири ділянки у Крижанівці, усі оформлені особисто на нього: три по тисячі квадратних метрів та ще одна площею 453 квадратні метри.
Олег Тодощак задекларував три земельні ділянки в Лиманці. Одна з них, площею 1 257 квадратних метрів, належить йому особисто, ще дві — на 1 000 і 971 квадратний метр — записані на дружину.
Ректор Одеського державного аграрного університету Михайло Брошков володіє двома земельними ділянками в області: 909 квадратних метрів у селі Кубей Болградського району та 569 квадратних метрів у Новій Долині Одеського району.
Позашляховики, преміум і сімейні автопарки
Найбільший автопарк задекларував Назаренко. У його родині — одразу три автомобілі: пікап Mitsubishi L200 2008 року, позашляховик Mitsubishi Outlander 2011 року та компактний Smart MC 01 1999 року. При цьому дві машини записані на дружину.
Олег Тодощак також має три автомобілі, і всі вони марки Toyota. У декларації вказані RAV4 2014 року, Land Cruiser Prado 150 2013 року та Land Cruiser 200 2016 року. Два останні — дорогі позашляховики преміумкласу. Як і в інших випадках, частина автопарку оформлена на дружину — їй належать дві машини.
У Станіслава Шнайдера транспорт скромніший за кількістю, але дорожчий за класом. Родина користується Toyota Land Cruiser Prado 150 2014 року та дизельним Lexus LX 450D 2018 року. Один з автомобілів записаний на дружину Левіну.
Ірина Савельєва задекларувала два сучасні автомобілі — BMW X3 2020 року та Mazda 6 2023 року. Натомість у Ніколаєвої з чоловіком — дві Skoda 2022 року: седан Octavia та кросовер Kodiaq.
Аномалії, подарунки, родичі й приховані роботодавці
72% усіх заощаджень серед керівників зосереджені в руках однієї людини — Станіслава Шнайдера. Його родина зберігає 59 мільйонів гривень при річному доході 6,4 мільйона. Майже три чверті накопичень оформлені на дружину Світлану Левіну. За рік доходи родини впали на 69%, однак заощадження скоротилися лише на 16%.
У жовтні 2025 року родина Шнайдера придбала одразу три об’єкти нерухомості в Греції — квартиру площею 52 квадратні метри, нежитлове приміщення та машиномісце. Усі покупки датовані 24 жовтня, а адреси в декларації приховані. Ще одна квартира в Греції площею 83,7 квадратного метра перебуває у власності дружини з 2022 року.
В Ірини Савельєвої інша ситуація: із загального сімейного доходу 14,18 мільйона гривень особисто вона заробила лише 3,23 мільйона. Решта 10,95 мільйона — це зарплата її чоловіка Андрія Кузьменка. При цьому місце його роботи в декларації не вказане.
Олександр Назаренко різко збільшив свої доходи — з 650 тисяч до 2,89 мільйона гривень. Основну роль у цьому відіграв грошовий подарунок на 2,07 мільйона від родички. Без цих коштів його доходи складалися б лише із зарплати та пенсії.
Частина майна керівників оформлена не на них особисто, а на членів родини. Андрій Красножон декларує два гектари землі в Роздільнянському районі, але вся земля записана на родича. Аналогічна ситуація у Майї Ніколаєвої — три житлові будинки в селі Олександрівка оформлені на чоловіка.
Окремо вирізняється ситуація в Одеському національному медичному університеті: у списку фігурують одразу два керівники — Станіслав Шнайдер та Валерій Запорожан. У 2025 році Запорожан виконував обов’язки ректора, а Шнайдер очолив університет у березні 2026-го. Разом вони задекларували 64,71 мільйона гривень заощаджень — це майже три чверті всіх накопичень у вибірці.
Підсумки
Декларації 16 керівників державних і комунальних вишів Одеси за 2025 рік показують значні фінансові розриви: із загальних 82 мільйонів гривень заощаджень майже 59 мільйонів зосереджені в одній родині. Найбільші накопичення задекларував ректор Одеського національного морського університету Станіслав Шнайдер разом із дружиною Світланою Левіною. Попри те, що річний дохід родини скоротився майже вдвічі порівняно з попереднім роком, у жовтні 2025 року подружжя придбало три об’єкти нерухомості у Греції.
Найвищі доходи серед керівників задекларувала Ірина Савельєва. Сукупний дохід її родини перевищив 14 мільйонів гривень, однак близько трьох чвертей цієї суми заробив чоловік — Андрій Кузьменко. У декларації джерело його доходу вказане без зазначення роботодавця.
Помітне зростання доходів зафіксував Олександр Назаренко: за рік його прибутки збільшилися у чотири рази. Основною причиною став грошовий подарунок, отриманий від людини з таким самим прізвищем.
У декларації Вадима Захарченка з’явився дохід від спадщини — 123 тисячі гривень. Водночас його дружина задекларувала ще 784 тисячі гривень “інших доходів”, отриманих від Смелянського.
Водночас не всі керівники оприлюднили свої статки: ректор Одеського державного університету внутрішніх справ В’ячеслав Давиденко декларацію за 2025 рік не подав.
В Одесі на добу відключать воду в трьох районах: коли й де
Джерело
-
Відбудова1 тиждень agoміж порятунком для економіки та ризиками для суспільства
-
Відбудова1 тиждень agoФермери Миколаївщини зможуть отримати фінансову підтримку на відновлення господарств
-
Події1 тиждень agoСтрічка «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на фестивалі документального кіно у Белграді
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова1 тиждень agoВ Одесі відремонтували корпус Єврейської лікарні
-
Події1 тиждень agoУ Чернівецькому університеті зіграли для ветеранів виставу «Ромео і Джульєтта»
-
Події1 тиждень agoНацбанк випустив дві пам’ятні монети на честь митців Розстріляного відродження
-
Усі новини1 тиждень agoУлюблені фільми і серіали мільярдерів: 16 стрічок, які варто побачити