Сам власник світлини каже, що не очікував побачити сніг на паркані з незвичним ефектом оптичного обману зору. Про це він розповів у дописі в Reddit.

Повідомлення чоловіка стало вірусним — набрало понад 16 тис. реакцій та десятки коментарів. На фото видно металевий паркан із сітки, яку покрив сніг і створив незвичну оптичну ілюзію.

“Сніг на паркані з сітки”, — коротко підписав світлину автор фото.

Де та коли було зроблено це зображення, автор не повідомив. Однак у коментарях відзначив, що помітив незвичне нашарування снігу, тому й зробив цю світлину.

Реакція соцмереж

У коментарях до посту чоловіка, низка юзерів відзначила простоту та незвичність явища на фотографії. Найбільше схвалення отримали такі репліки:

• “Це захоплює та плутає. Не думав, що сніг може таке влаштувати”;
• “Звичайний сніг на паркані, і що тут дивного?”;
• “Я ніколи так не задумувалася про це. Але виглядає красиво”;
• “А кажуть, природа не може дивувати. Ось вам і доказ”.

Раніше Фокус розповідав про те, як жінка натрапила на неочікуваний обман зору під час прогулянки в горах. Вона зізнається, що наче відчувала чийсь погляд, що постійно дивився на неї.

Згодом стало відомо, що користувачі сперечаються над неймовірною ілюзією. Вона спровокувала серйозну суперечку, де одні юзери вважають її реальною, а деякі користувачі — фейком.

“Культурні сили” представили третій епізод музичного мілітарного проєкту “Фронтова студія”, у якому військові підрозділи відчиняють двері для музикантів, щоб народжувалися бойові пісні.

Цього разу репер Міша Правильний приїхав до 92-ї ОШБр, поспілкувався з бійцями та написав для них пісню. Він провів кілька днів з операторами НРК, розвідниками, штурмовиками та командирами бригади, відвідав посвяту воїнів бригади — все, аби краще передати бойовий дух бригади.

Результатом цих зустрічей та роботи у підрозділах стала пісня “92-ге життя”, створена Мішею Правильним у творчій співпраці з Сашею Чемеровим, музичним продюсером “Фронтової Студії”.

92-га бригада — одна з найславетніших у Збройних силах України. У 2014 році вона наступала під Іловайськом, а в 2015 році боронила Дебальцеве та Щастя. Саме воїни 92-ї бригади першими взяли в полон диверсантів російської розвідки. У 2022 році бригада захистила Харків і перейшла у контратаку, визволивши Куп’янськ. Надалі тримала оборону Бахмута, зірвала нове вторгнення росіян на Харківщину та здійснила рейд в Курську область РФ.

На шевроні бригади — козацькі мушкети, захисний частокіл та число “92” латинськими цифрами. Гасло бригади: “Собі — честь, Україні — славу!”.

“Я відвідав дуже багато підрозділів, бачив, як діють піхота і розвідка, як мобільна вогнева група працює по “шахедах”, — не все можна розповідати з безпекових міркувань. Але я вражений. Втомлений, але вражений. Попри те що тут важко, ніхто не скаржився. Дуже багато молоді, професійної молоді, у всіх є бойовий досвід», — поділився враженнями музикант.

“Тут дихати важко — часто так влаштовані війни, Тут дихати важко — це для того, щоб всі інші дихали вільно”, — співає він у пісні “92-ге життя”.

Третій епізод нового сезону “Фронтової студії” можна подивитись на каналі CulturalForcesMusic

Як повідомлялось, у межах нового сезону “Фронтової студії” вже вийшли два епізоди:

Саша Чемеров із треком “Божою милістю” для 30-ї окремої механізованої бригади ім. Князя Острозького;

Павло Гоц з піснею “Ніколи назад” для 93-ї бригади “Холодний Яр”.

“Фронтова студія” — музичний мілітарний проєкт платформи “Культурні сили”. У ньому взяли участь 17 відомих артистів. Серед них — Саша Чемеров, MONATIK, Павло Гоц (NAZVA), NORD DIVISION, Kozak Siromaha, Юля Юріна, Міша Правильний, Lely45, PROBASS ∆ HARDI, ДК “Енергетик” та інші.

Загалом у межах проєкту вийдуть 16 епізодів шоу, 16 релізів пісень і 16 музичних відео.

“Культурні сили” об’єднують військовослужбовців творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. Платформа розвиває воїнську культуру, посилює морально-психологічну підтримку військових і родин загиблих, впроваджує культурну дипломатію та інформаційний спротив через інструменти культури. До платформи входять проєкти “Культурний десант”, “Книга на фронт”, “Фронтова студія”, “Оркестр 59” та інші.

Фото: 92 бригада

Миколаївщина – один із регіонів України, що найбільше постраждали під час повномасштабної російсько-української війни. За інформацією ОВА, в області пошкоджено або зруйновано близько 16 тисяч об’єктів. Відновити все це завдяки місцевим ресурсам нереально, а державні кошти насамперед спрямовуються на оборону країни. За таких умов важко переоцінити підтримку, яку надають міжнародні партнери. Наразі найбільший обсяг допомоги Миколаївщині надходить від Данії.

ЗМЕНШИТИ ВТРАТИ І ПІДВИЩИТИ ЕФЕКТИВНІСТЬ

Співпраця Королівства Данії з Миколаївською областю – успішний приклад взаємодії з міжнародними партнерами під час війни. Для кращої координації зусиль у січні 2024 року в Миколаєві відкрили Офіс посольства Данії в Україні. Його очолив Якоб Торрільд Хансен, який працював на той час військовим аташе.

За підтримки Данії, зокрема, передали області 19 мобільних котелень, 353 генератори, 48 водонасосів, 28 водонапірних башт, когенераційні установки, 39 автобусів, серед них 27 шкільних, 18 тролейбусів, понад 60 одиниць різноманітної автомобільної і будівельної техніки, 16 установок для пожежогасіння і ще багато чого іншого.

Цей проєкт співпраці отримав продовження: нещодавно стартувала нова Перехідна програма підтримки України на 2025–2028 роки із загальним бюджетом 375 млн євро. Причому 60 відсотків цієї суми – понад 225 млн євро – буде спрямовано на Миколаїв та область.

За словами Якоба Хансена, нова програма є більш структурованою, ніж попередня. Вона називається перехідною, бо є надія, що в 2028 році вже буде змога перейти на більш довгострокове планування.

Данські фахівці долучилися до розроблення майстер-плану розвитку міста Миколаєва до 2050 року, зокрема, у напрямах водопостачання, водовідведення, опалення, електропостачання та поводження з відходами.

– У минулі роки першочерговим завданням було термінове відновлення цивільної інфраструктури Миколаєва, що зазнала значних руйнувань під час обстрілів. Наші зусилля були спрямовані на те, щоб якомога більше людей повернулося і залишилося тут жити. Тож ми закуповували велику кількість будматеріалів та інструментів для ремонту дахів, фасадів, встановлення дверей, вікон, внутрішньобудинкових систем і багато чого іншого. Тепер робота спрямована на більш планомірне розв’язання проблем, – розповідає пан Хансен.

Через те що у квітні 2022 року росіяни підірвали водогін, Миколаїв був позбавлений доступу до питної води.

– По місту відкрили близько 200 точок роздачі питної води зі свердловин за спеціальною технологією очищення (зворотний осмос), 80 із яких – завдяки Данії. Це був один із перших наших успішних проєктів у рамках партнерства з Миколаєвом, – наголошує керівник Офісу.

Паралельно розпочалася системна допомога КП «Миколаївводоканал» – встановлювали сучасні енергоефективні насоси та замінювали труби. Коштом Королівства Данії вже проклали кілька десятків кілометрів нових трубопроводів, хоча загалом необхідно оновити принаймні 200 кілометрів.

Сьогодні багато говорять, що треба збільшувати генерацію енергії та тепла, щоб забезпечити населення й економіку. Але, на переконання Хансена, не менш важливою є проблема неефективного енерговикористання. Бо, скажімо, у мережах Миколаєва втрати води сягають понад 50 відсотків. А причини надмірних витрат електрики – як старе обладнання, що споживає у 3–5 разів більше електроенергії, ніж могло б, так і зношені труби, які роз’їдала корозія ще до повномасштабної війни. А солона вода, яку довелося запустити в систему з Бузького лиману після підриву водогону Дніпро – Миколаїв, додатково їх зруйнувала. Це означає, що витрачається багато електроенергії, щоб качати воду, яка ніколи не дійде до споживача.

Зменшення втрат можливе завдяки обладнанню для виявлення вразливих ділянок та ліквідації поривів, встановлення водомірів, автоматизації управління активами. Треба зменшити і витоки, і комерційні втрати. Це допоможе заощадити значні кошти.

– Планується реалізація проєкту реконструкції водомереж у Корабельному районі Миколаєва. Його вартість – приблизно 5,36 млн євро. Проєкт охопить 36 вулиць із загальною протяжністю нових трубопроводів близько 23 кілометрів. Щойно відбувся тендер, а у 2026 році почнуть замінювати труби, встановлювати лічильники, датчики тощо. Після завершення проєкту понад 70 тисяч мешканців міста відчують поліпшення водопостачання. Роботи фінансуються грантом від уряду Данії під управлінням Північної екологічної фінансової корпорації (NEFCO). За допомоги Данської ради у справах біженців ми вже замінюємо труби в різних районах міста, але проєкт у Корабельному районі є більш масштабним порівняно з іншими, – стверджує пан Хансен.

І додає, що не менш важливий напрям – реконструкція систем водовідведення, зокрема, встановлення нових станцій очищення стічних вод.

ДАНСЬКИЙ ШЛЯХ ПОРЯТУНКУ МИКОЛАЇВСЬКИХ МЕРЕЖ

Відчутною є й підтримка Данії у сфері теплопостачання. Яскравий приклад – КП «Миколаївтеплоенерго», де коштом уряду цієї країни встановлено цілу низку котелень та когенераційних установок. І це не випадково. На думку керівника данського Офісу, в умовах війни доцільно мати децентралізовані джерела тепла й енергопостачання, адже великі об’єкти дуже вразливі до ударів ворога.

Допомагають данці й Миколаївській ТЕЦ, яка є державним підприємством. Чи не вперше за багато десятків років тут триває масштабна заміна застарілих аварійних тепломереж, через порив яких щороку страждали десятки тисяч мешканців міста.

У миколаївських системах теплопостачання також фіксуються значні втрати, бо інфраструктура застаріла й енергонеефективна. Щоб люди мали змогу економити і водночас отримувати якісну послугу, данська сторона концентрує увагу на встановленні індивідуальних теплових пунктів у багатоповерхівках та заміні теплотрас.

Данія системно підтримує комунальні підприємства міста. На думку пана Хансена, їм не вистачає робочих рук, фінансів і технічних можливостей. Тож ці сфери поки що є найбільш вразливими: «Протягом усіх цих років в інфраструктуру вкладалося дуже мало коштів. Вона ще радянська, енергозатратна. Співробітники підприємств це розуміють, роблять усе, щоб упоратися з викликами, а ми їх підтримуємо. Я регулярно пересвідчуюсь, як вони щодня борються, щоб забезпечити мешканців теплом, водою, електроенергією та транспортом, і ми повинні їм максимально допомогти новим обладнанням та навчанням».

Водночас данські партнери не лише вкладають кошти у відбудову, а й сприяють реформуванню управлінських процесів, щоб зробити їх прозорими й такими, що відповідають європейським стандартам.

– Просто давати допомогу і нічого не змінювати у системі означатиме, що українська сторона лише лататиме дірки. Ми ж прагнемо, щоб місцева влада в подальшому могла сама краще планувати й інвестувати у свою інфраструктуру. Один із прикладів – удосконалення стратегічного планування та процесу закупівель КП «Миколаївводоканал». Там впроваджено низку змін, зокрема, створено Наглядову раду. Це дало конкретний результат уже цьогоріч: підприємство змогло заощадити 10–12 млн грн на закупівлях через поліпшення процедур. Тепер триває робота з міською владою, щоб поширити цей досвід і практику корпоративного управління й на інші комунальні підприємства. Передусім Миколаївлектротранс та Миколаївоблтеплоенерго. Вони вже пройшли аудит й отримали гідні результати незалежної Оцінки доброчесності та корпоративного управління за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС, – наголосив представник Данії.

ВІД УКРИТТІВ – ДО НОВИХ ДОМІВОК

Ще один важливий напрям співпраці Данії з Миколаївщиною – відновлення після обстрілів житлових будинків та соціальних закладів. На сьогодні вже відремонтовано 42 багатоповерхівки, близько 40 об’єктів соціальної інфраструктури, облаштовано декілька десятків укриттів у школах та інших установах, створено молодіжні центри, офіси відновлення і багато чого іншого.

Відкрили також два нових сучасних ЦНАПи у Миколаєві та ще по одному – у Баштанському та Миколаївському районах. Проблема особливо актуальна для віддалених громад області.

– Тож ми прагнемо наблизити послуги до них. А освітні простори й укриття – це питання безпеки та необхідна умова, щоб школи й дитсадки могли реально функціонувати, адже війна триває і ми маємо бути готовими до можливих викликів.

Попереду в нас ще багато роботи. Але хочу зазначити, що під час вибору проєктів ми не шукаємо престижних напрямів, а концентруємо увагу на тих, що дадуть конкретний відчутний результат для людей уже сьогодні або найближчим часом.

Я знаю, що миколаївці багато страждають під час війни, і дехто ставиться до темпів відбудови з певною нетерпеливістю. Але запевняю: ми робимо все так швидко, як можемо. Я вірю в миколаївців, у захваті від їхньої сили та стійкості й запевняю, що Данія підставлятиме плече стільки, скільки буде потрібно, – наголосив Якоб Хансен.

Алла Мірошниченко, Миколаїв

Фото авторки та пресслужби Миколаївської міської ради