Connect with us

Війна

79 років від початку депортації радянським режимом кримських татар

Published

on

Держпрапор України, встановлений у Меморіальному комплексі Національного музею історії України у Другій світовій війні, було приспущено сьогодні, 18 травня, на знак солідарності з кримськими татарами.

Про це повідомив заступник голови КМДА В’ячеслав Непоп, передає Матриця Свободи

18 травня виповнюється 79 років від початку депортації радянським режимом кримських татар із Криму. Депортація була насильницьким переселенням кримських татар із їхньої батьківщини – Криму, яке проводила радянська влада.

Згідно з постановою Верховної Ради України від 2015 року, день 18 травня оголошено Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

“Ще 8 років тому в Україні визнали геноцидом депортацію кримських татар із Криму 1944 року. Сьогодні, майже через 80 років, ми як ніколи гостро відчуваємо біль кримськотатарського народу, змушений нині жити під гнітом окупанта на нашій спільній землі.. Тому місто на знак солідарності приспустило прапор у День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу”, – розповів чиновник.

Глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров нагадав, що у планах Москви – чергова спроба знищити цілий народ: “Безкарне зло має властивість повертатися ще страшнішими злочинами. Ця аксіома підтверджується жахливими злочинами російської військової агресії, яка почалася військовим захопленням та окупацією Криму в лютому-березні 2014 року і триває повномасштабним вторгненням російських військ на материкову частину України, що здійснюється з 24 лютого 2022 року”.

Зловісні плани Москви мають на меті знищити незалежну Українську державу, стерти з землі український та кримськотатарський народи.

“Наша пам’ять і повага жертв геноциду кримськотатарського народу, наша підтримка Збройних Сил України, наша рішучість завершити російсько-українську війну, що триває десятий рік, перемогою України і покаранням росії, яка є державою — терористом, повинні стати гарантіями неповторення злочинів, що були скоєні і виконані. проти українського та кримськотатарського народів”, – підсумував глава Меджлісу.

Війна

У Саратові дрони атакували склади Ozon та НПЗ

Published

on

Російська компанія Ozon підтвердила, що в ніч на п’ятницю безпілотники атакували її логістичний центр у місті Саратов.

Про це повідомляє BBC, передає Укрінформ.

Раніше губернатор регіону Роман Бусаргін писав, що внаслідок удару дронів пошкоджена «цивільна інфраструктура».

Ozon поінформував про удар по своєму логістичному центру в Саратові.

«Ми оперативно евакуювали працівників, за попередньою інформацією, постраждалих немає. Почалася пожежа, на місці працюють екстрені служби», – йдеться в повідомленні Ozon.

Читайте також: Рязанський НПЗ зупинив роботу після дронової атаки – Reuters

У компанії зазначили, що в Саратові та області припинили прийом замовлень від клієнтів та товарів від продавців.

Наприкінці 2024 року Ozon заявив про запуск першої черги нового логістичного комплексу у Саратові. Компанія писала, що загальна площа об’єкта має перевищити 100 тис. м2, він має «розміщувати понад 30 млн товарів та щодня обробляти до 900 тисяч замовлень».

За даними телеграм-каналу ASTRA, також зафіксовано пожежу на Саратовському нафтопереробному заводі (НПЗ).

У ніч на 11 вересня стало відомо про спалах на нафтопереробному заводі в Саратовській області. Що спричинило пожежу, не повідомляється, проте зазначається, що близько другої години ночі губернатор повідомив про дронову загрозу в регіоні.

ПАТ «Саратовський НПЗ» – одне з найстаріших підприємств нафтопереробної галузі Росії, засноване 1934 року, з 2013 року входить до структури компанії «Роснефть».

Як повідомляв Укрінформ, Саратовський НПЗ атакувався українськими дронами понад 15 разів, один з останніх ударів стався у ніч на 8 вересня.

Перше фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Війна

ССО показали роботу на Донецькому напрямку

Published

on

Бійці Сил спеціальних операцій Збройних сил України в результаті спеціальний дій на Донецькому напрямку отримали цінні розвідувальні дані, радіостанції, карти та інше важливе майно російських загарбників.



Джерело

Continue Reading

Війна

Україна вводить особливий режим на кордоні з РФ та Білоруссю: як це торкнеться громадян

Published

on

Нова норма не означає, що Україна заборонила людям жити в усіх населених пунктах поблизу російського чи білоруського кордону.

У кілометровій смузі вздовж державного кордону України з РФ та Республікою Білорусь почне діяти особливий прикордонний режим. Про це 10 вересня повідомила пресслужба Державної прикордонної служби України.

Йдеться про виконання постанови Кабінету Міністрів №1049 від 17 серпня 2026 року, якою внесли зміни до постанови №1147 “Про прикордонний режим”. Документ уже набув чинності, а органи охорони державного кордону почали виконувати його положення.

Точне формулювання документу передбачає заборону вільного в’їзду, перебування, проживання та пересування осіб, а також проведення робіт, “не пов’язаних з відсіччю збройній агресії проти України, обороною чи охороною державного кордону”. Тобто йдеться не про повне фізичне перекриття всієї кілометрової смуги. Законодавство встановлює саме спеціальний прикордонний режим, за якого вільний доступ і діяльність у цій зоні обмежуються.

Такі заходи необхідні для посилення оборонних спроможностей країни в умовах російської агресії.

Окремо прикордонне відомство вказує на можливість використання території Білорусі для дестабілізації ситуації у прикордонних областях України, проведення розвідувально-підривної діяльності та створення загроз національним інтересам України. За словами ДПСУ, запровадження спеціального режиму також має зменшити ризики несанкціонованого перебування людей безпосередньо біля державного кордону та убезпечити цивільне населення.

Контроль за дотриманням спеціального прикордонного режиму покладено на Державну прикордонну службу України. Це прямо передбачено постановою №1147. Саме прикордонники контролюватимуть дотримання встановлених правил на відповідних земельних ділянках та вживатимуть заходів у разі їх порушення.

На кого поширюються обмеження

Нові правила поширюються на всі земельні ділянки, які входять до визначеної однокілометрової смуги вздовж державного кордону з Росією та Білоруссю.

Це важливе уточнення, оскільки раніше спеціальний режим у постанові №1147 був прив’язаний до земельних ділянок, які були надані військовим частинам Держприкордонслужби для облаштування інженерних та фортифікаційних споруд, прикордонних знаків, просік і комунікацій. Для ділянок уздовж кордону з РФ та Білоруссю там передбачалася ширина до двох кілометрів, але ця норма тепер окремо виключена для періоду воєнного стану.

Натомість на час воєнного стану встановлено нову загальну однокілометрову смугу зі спеціальним режимом.

Які роботи дозволені

Постанова прямо визначає, які види діяльності не підпадають під заборону.

У кілометровій зоні можуть проводитися роботи, пов’язані з:

  • відсіччю збройній агресії проти України;
  • обороною України;
  • охороною державного кордону.

Інші роботи не можуть проводитися там у вільному режимі.

Таким чином, обмеження стосуються не лише пересування людей. Вони також встановлюють спеціальний порядок для господарської та іншої діяльності на землях, які потрапляють у визначену зону.

Обмеження діятимуть не назавжди

Новий режим має тимчасовий характер.

Він встановлений саме на період дії воєнного стану. Таким чином, після припинення або скасування воєнного стану ця конкретна норма про однокілометрову спеціальну зону не повинна діяти на цій підставі. Це важливо, оскільки йдеться не про постійне встановлення нового режиму вздовж кордону, а про додаткове обмеження, запроваджене на час воєнного стану.

Чи означає це повну заборону перебування біля кордону

Повідомлення про те, що “всім заборонили перебувати в кілометровій зоні”, не зовсім відповідає реальності. Правильніше говорити, що в межах цієї території запроваджено спеціальний режим, який обмежує вільний доступ і діяльність.

Отримати перепустку або дозвіл на перебування у контрольованій прикордонній смузі громадяни зможуть через відповідні органи Державної прикордонної служби, подавши необхідний пакет документів та підтвердивши наявність законних підстав (наприклад, постійне проживання або обслуговування критичної інфраструктури).

Що змінилося порівняно з попередніми правилами

Постанова Кабміну №1147 діє ще з 27 липня 1998 року і протягом наступних років до неї неодноразово вносили зміни. У грудні 2023 року уряд, зокрема, встановив спеціальний прикордонний режим для окремих земельних ділянок та поклав контроль за ним на ДПСУ.

Тепер уряд додав окрему норму, яка прямо охоплює однокілометрову смугу вздовж усього кордону з Росією та Білоруссю на період воєнного стану.

Отже, головна зміна полягає в тому, що спеціальний режим більше не обмежується лише окремими земельними ділянками, пов’язаними з інфраструктурою ДПСУ. На час воєнного стану він поширюється на визначену кілометрову смугу вздовж державного кордону з двома країнами.

Нагадаємо, у Білорусі неподалік кордону з Україною будують залізничну інфраструктуру біля нового військового полігону в Гомельській області. За даними ЗМІ, проєкт передбачає під’їзну колію для 60 вагонів та вантажний майданчик, пристосований для завантаження і розвантаження колісної та гусеничної військової техніки.

Крім того, ми писали, що у Росії 24-річному військовозобов’язаному заборонили виїзд за кордон безпосередньо під час паспортного контролю. Чоловік стверджує, що раніше не бачив інформації про обмеження, а дізнався про рішення військкомату лише в аеропорту Краснодара.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.