Війна
79 років від початку депортації радянським режимом кримських татар
Держпрапор України, встановлений у Меморіальному комплексі Національного музею історії України у Другій світовій війні, було приспущено сьогодні, 18 травня, на знак солідарності з кримськими татарами.
Про це повідомив заступник голови КМДА В’ячеслав Непоп, передає Матриця Свободи.
18 травня виповнюється 79 років від початку депортації радянським режимом кримських татар із Криму. Депортація була насильницьким переселенням кримських татар із їхньої батьківщини – Криму, яке проводила радянська влада.
Згідно з постановою Верховної Ради України від 2015 року, день 18 травня оголошено Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
“Ще 8 років тому в Україні визнали геноцидом депортацію кримських татар із Криму 1944 року. Сьогодні, майже через 80 років, ми як ніколи гостро відчуваємо біль кримськотатарського народу, змушений нині жити під гнітом окупанта на нашій спільній землі.. Тому місто на знак солідарності приспустило прапор у День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу”, – розповів чиновник.
Глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров нагадав, що у планах Москви – чергова спроба знищити цілий народ: “Безкарне зло має властивість повертатися ще страшнішими злочинами. Ця аксіома підтверджується жахливими злочинами російської військової агресії, яка почалася військовим захопленням та окупацією Криму в лютому-березні 2014 року і триває повномасштабним вторгненням російських військ на материкову частину України, що здійснюється з 24 лютого 2022 року”.
Зловісні плани Москви мають на меті знищити незалежну Українську державу, стерти з землі український та кримськотатарський народи.
“Наша пам’ять і повага жертв геноциду кримськотатарського народу, наша підтримка Збройних Сил України, наша рішучість завершити російсько-українську війну, що триває десятий рік, перемогою України і покаранням росії, яка є державою — терористом, повинні стати гарантіями неповторення злочинів, що були скоєні і виконані. проти українського та кримськотатарського народів”, – підсумував глава Меджлісу.
Війна
Президент нагородив ще 484 військових, 138 із них
Президент Володимир Зеленський відзначив державними нагородами 484 захисників України, 138 із них – посмертно.
Як передає Укрінформ, відповідний указ №366/2026 від 5 травня оприлюднений на сайті глави держави.
У документі зазначено, що нагороди призначені за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, та самовіддане виконання військового обов’язку.
Оборонці отримали ордени Богдана Хмельницького, “За мужність” та медалі “За військову службу Україні”, “Захиснику Вітчизни”, “За врятоване життя”.
Як повідомляв Укрінформ, Президент присвоїв звання Героя України сімом військовослужбовцям, трьом із них – посмертно.
Фото: ОП
Війна
Путін відмовляється визнати реальність посилення українських ударів по глибокому тилу РФ
Наполегливе бажання Володимира Путіна провести парад 9 травня свідчить про невизнання ним того факту, що розпочата проти України війна повернулася на територію Росії.
Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), передає Укрінформ.
Аналітики зауважують, що вплив українських ударів дедалі сильніше відчувається у різних регіонах Росії, навіть у глибокому тилу. 5 травня Федеральне агентство повітряного транспорту Росії одночасно закрило аеропорти в 15 містах та ввело обмеження в усіх чотирьох аеропортах Москви через атаки дронів. У Ханти-Мансійському автономному окрузі, що за понад 2000 кілометрів від міжнародного кордону з Україною, вперше за чотири роки повномасштабної війни оголошували повітряну тривогу.
«Росіяни дедалі гостріше відчувають тягар військових дій після понад чотирьох років бойових дій: кількість жертв наближається до одного відсотка від загальної чисельності населення Росії, росіяни все більше несуть фінансові витрати війни, а Кремль посилює цензуру та обмеження на мобільний інтернет», – зазначають аналітики.
Російські воєнкори дедалі частіше критикують Кремль і самого Путіна за те, що вони не визнають цю реальність. Один із воєнкорів звинуватив Міноборони РФ у тому, що воно більше переймається безпекою параду 9 травня, ніж захистом стратегічної інфраструктури.
У звіті наголошується, що Кремль значною мірою не зміг захиститися від українських ударів протягом останніх тижнів, що свідчить про недостатність наявних заходів протидії для вирішення проблем, які викликають невдоволення у росіян.
«Путін відмовляється визнати реальність посилення українських ударів по великих російських містах у глибокому тилу, і в результаті росіяни дедалі більше несуть витрати війни», – констатують аналітики.
Як повідомляв Укрінформ, щотижневий рейтинг Володимира Путіна, який традиційно щоп’ятниці публікує Всеросійський центр вивчення громадської думки (ВЦІОМ), цього разу не з’явився на сайті служби.
Війна
Водоканали зношені: через удари РФ українці можуть залишитися без води на місяці, — експерт
Українці можуть залишитися без води на тижні або навіть місяці у разі нових масованих ударів РФ по водній інфраструктурі. Найбільші ризики стосуються прифронтових регіонів та міст із зношеними водоканалами.
Про це в ефірі Ранок.LIVE заявив голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
За його словами, подібна ситуація вже виникала у Києві після ударів по енергетиці восени минулого року, коли 70-80% жителів міста майже два дні були без води через проблеми з резервним живленням каналізаційно-насосних станцій.
“Ліквідація наслідків може бути як 1-2 тижні, так і місяці. Все залежить від руйнувань”, — сказав Попенко.
Він навів приклади Полтави та Житомира, де через аварії на колекторах мешканці частково залишалися без водопостачання на кілька тижнів або понад місяць навіть без обстрілів.
За словами експерта, найбільш вразливими є Сумська, Харківська, Дніпропетровська, Запорізька та Херсонська області.
Водночас проблема полягає не лише в російських атаках. Попенко заявив, що більшість українських водоканалів потребують капітального ремонту і залишаються вразливими через свій технічний стан.
Він також зазначив, що частина коштів на модернізацію водоканалів, які Україні пропонували міжнародні партнери, залишилися невикористаними через проблеми з підготовкою документації. За його словами, у 2008-2015 роках Україна використала лише 1,8 мільярда євро з приблизно 16 мільярдів, виділених на відповідні програми.
“Кошти є, але ми повинні нарешті ними користуватись”, — підсумував Попенко.
Раніше Фокус писав, що у разі ударів РФ по водоканалах українські міста можуть перейти на графіки подачі води та зіткнутися з проблемами каналізації. Найбільші ризики стосуються прифронтових регіонів, а відновлення пошкоджених систем може тривати тижнями або навіть місяцями.
Нагадаємо, через ризик атак РФ на системи водопостачання в Україні, в уряді закликають українців завчасно подбати про запас води. Йдеться про базовий резерв, який допоможе протриматися у разі перебоїв.
-
Політика1 тиждень agoУ Жешуві стартує безпекова конференція за участю Свириденко і Туска
-
Відбудова4 дні agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Події1 тиждень agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Усі новини1 тиждень agoде розташований інкубатор «інопланетних яєць» і як він утворився
-
Політика1 тиждень agoНовим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе
-
Події7 днів agoФільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
-
Усі новини1 тиждень agoДженніфер Лопес фігура – співачка показала прес
-
Усі новини1 тиждень agoзнайдено найбільшу скарбницю міді, золота і срібла