Connect with us

Війна

79 років від початку депортації радянським режимом кримських татар

Published

on

Держпрапор України, встановлений у Меморіальному комплексі Національного музею історії України у Другій світовій війні, було приспущено сьогодні, 18 травня, на знак солідарності з кримськими татарами.

Про це повідомив заступник голови КМДА В’ячеслав Непоп, передає Матриця Свободи

18 травня виповнюється 79 років від початку депортації радянським режимом кримських татар із Криму. Депортація була насильницьким переселенням кримських татар із їхньої батьківщини – Криму, яке проводила радянська влада.

Згідно з постановою Верховної Ради України від 2015 року, день 18 травня оголошено Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

“Ще 8 років тому в Україні визнали геноцидом депортацію кримських татар із Криму 1944 року. Сьогодні, майже через 80 років, ми як ніколи гостро відчуваємо біль кримськотатарського народу, змушений нині жити під гнітом окупанта на нашій спільній землі.. Тому місто на знак солідарності приспустило прапор у День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу”, – розповів чиновник.

Глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров нагадав, що у планах Москви – чергова спроба знищити цілий народ: “Безкарне зло має властивість повертатися ще страшнішими злочинами. Ця аксіома підтверджується жахливими злочинами російської військової агресії, яка почалася військовим захопленням та окупацією Криму в лютому-березні 2014 року і триває повномасштабним вторгненням російських військ на материкову частину України, що здійснюється з 24 лютого 2022 року”.

Зловісні плани Москви мають на меті знищити незалежну Українську державу, стерти з землі український та кримськотатарський народи.

“Наша пам’ять і повага жертв геноциду кримськотатарського народу, наша підтримка Збройних Сил України, наша рішучість завершити російсько-українську війну, що триває десятий рік, перемогою України і покаранням росії, яка є державою — терористом, повинні стати гарантіями неповторення злочинів, що були скоєні і виконані. проти українського та кримськотатарського народів”, – підсумував глава Меджлісу.

Війна

Дрони атакували НПЗ і нафтотермінал у Росії

Published

on

У ніч на 20 серпня безпілотники атакували нафтопереробний завод у російському Нижньокамську, нафтовий термінал та підстанцію на Кубані у Краснодарському краї.

Про це повідомляє Настоящее Время, передає Укрінформ.

Мер Нижньокамська Радмір Бєляєв заявив, що вранці 20 серпня «силами ППО успішно відбито чергову масовану атаку на район».

Проте низка Телеграм-каналів пишуть, що був атакований НПЗ Танеко, який належить Татнефті.

Повідомляється, що дрони також атакували підстанцію Тамань (ключовий магістральний вузол енергомосту Кубань – Крим) у Темрюкському районі та нафтовий термінал Таманьгазнефти у селищі Волна.

Читайте також: У Росії понад 70% АЗС залишилися без бензину – ЗМІ

30 липня українські безпілотники знищили на цьому терміналі 12 резервуарів.

Як повідомляв Укрінформ, після атаки дронів у російській Уфі спалахнула пожежа на одному з нафтопереробних заводів, який перебував на ремонті.

Фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Війна

Українські наземні роботизовані комплекси

Published

on

Характеристики НРК та що загрожує їм на фронті



Джерело

Continue Reading

Війна

чому АКС-74 досі актуальний у війську

Published

on


У свіжому випуску проєкту «Перевірено боєм» журналісти Укрінформу з’ясовують, чому радянський АКС-74 досі залишається затребуваним в українських військових, які його основні характеристики, наскільки він точний та що особливого в його експлуатації.

Ведуча Христя Равлюк разом з інструктором 25-ї бригади НГУ імені князя Аскольда з позивним «Жук» знайомиться з АКС-74 (автомат Калашникова складний зразка 1974 року), дізнається про його переваги і недоліки та особливості використання, а також випробовує автомат на полігоні.  

«АКС-74 у нас багато. Вони досі працюють, і під них у нас є багато патронів», – пояснює «Жук», чому радянський автомат продовжують використовувати українські військові.

Інструктор розповідає про патрон 5,45×39 мм, темп стрільби, довжину ствола та вагу автомата. За його словами, попри вік конструкції, АКС-74 «у вправних руках є достатньо точним на коротких та середніх дистанціях».

Чому, попри вік та не найкращу ергономіку, АКС-74 досі залишається в строю? Наскільки він точний та як поводиться під час стрільби?

Читайте також: Спецпроєкт «Перевірено боєм»: Укрінформ тестує штурмову гвинтівку Heckler & Koch

Дивіться новий випуск «Перевірено боєм» – про зброю, яка пройшла десятиліття та продовжує використовуватися українськими військовими.

Прем’єра у середу, 19 серпня, о 15:00 на Ютуб-каналі Укрінформу.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.