Далекобійні безпілотники Центру спецоперацій «Альфа» Служби безпеки України уразили лінійну виробничо-диспетчерську станцію «Самара» поблизу селища Просвєт Самарської області РФ.

Пропозицію РФ щодо проведення гуманітарної місії в Костянтинівці слід розглядати як спробу створити умови для повної окупації міста, в якому ще тривають бої. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час закритої зустрічі з журналістами, передає NV.

Презедент зазначив, що під час гуманітарної операції в Олешках ЗС РФ підтягнули туди техніку та посилили позиції. Оскільки росіяни вже півтора року не можуть захопити Костянтинівку, вони, ймовірно, спробують реалізувати в місті подібний сценарій.

Важливо

Зеленський наголосив, що Володимир Путін хоче домогтися виходу Сил оборони України з Костянтинівки. Це допоможе російській армії окупувати місто та відкриє дорогу до Краматорська і Слов’янська.

“Якби їм були важливі життя цивільних, вони могли б запропонувати подібні операції в селах поблизу Олешок. Я попросив Драпатого: “Дайте мені всі населені пункти, які заблоковані, де є люди, цивільне населення, діти” — і він дав мені сім чи вісім. Ми передали їх США, але РФ не запропонувала жодного з цих сіл”, — сказав президент.

Нагадаємо, раніше у Міноборони РФ заявили про “звільнення” Костянтинівки та запропонували Україні припинити вогонь.

Фокус також повідомляв, що омбудсмен Дмитро Лубінець прокоментував можливість гуманітарної операції в Костянтинівці.

36-річний музикант гурту «Вандор», військовослужбовець 128-ї Закарпатської гірсько-штурмової бригади загинув біля П’ятихаток на Запоріжжі. Понад півтора року, з травня 2025-го, рідні чекали на повернення бійця: він вважався зниклим безвісти. До Ужгорода Дмитро повернувся «на щиті» у жовтні 2026 року.

Дмитро народився 4 лютого 1989 року в Ужгороді. Навчався у школі №6, а також у школі мистецтв на двох відділах: фортепіанному та художньому. Далі вступив до професійно-технічного училища №5, де здобув професію діловода. 

«Близькі описують Дмитра як веселу, чуйну, комунікабельну людину з різносторонніми інтересами, яка мала чимало друзів. Дмитро грав у музичному колективі «Вандор», який брав активну участь у культурному житті нашого міста. У 2019 році цей гурт посів І місце на престижному конкурсі «Червона рута», – повідомили в Ужгородській міськраді. 

До війська молодий чоловік долучився влітку 2022 року. Дмитро три роки прослужив за контрактом у ЗСУ. Він був кулеметником гірсько-штурмового взводу військової частини А1556. Захищав Україну на Запорізькому напрямку. Не залишав побратимів у біді, допомагав виносити з поля бою поранених і загиблих. Свій останній день народження Дмитро провів у окопі на завданні.  

Захисник загинув 13 березня 2025 року під час штурмових дій росіян в районі населеного пункту Пʼятихатки Запорізької області. Півтора року Дмитро вважався зниклим безвісти. Про те, що він загинув, повідомили наприкінці жовтня 2026 року.  

«Біль, сум, так не мало бути.. Прощавай, друже!.. Шева, Дімич ти був чудовим другом, музикантом від Бога, який прагнув вдосконалення в музиці та гармонії в житті. Ми вдячні за кожну хвилину, проведену разом на сцені та у повсякденному житті. Висловлюємо щирі співчуття всій родині, близьким та друзям…Вічна пам’ять!» – написали колеги із гурту «Вандор». 

«Якщо Бог збирає на небесах круту рок-групу, то Діма там точно буде барабанщиком!» – зазначив журналіст Станіслав Данко. 

Мисткиня Ната Попова, яка працювала з «Вандорами» (знімала їхні виступи та бекстейдж), також поділилася спогадами про музиканта:  

«Востаннє я бачила Діму на своїй виставці два роки тому. Була дуже рада його зустріти: ми багато спілкувалися, разом пішли в гості святкувати відкриття. З часом стало відомо, що Діма зник безвісти на війні. Звісно, до останнього дуже хотілося вірити, що він живий… Але позавчора, на жаль, я дізналася, що Діма загинув близько року тому на Запорізькому напрямку. Діма був чудовим барабанщиком. І я думаю, що кожна композиція гурту — це частина Діми, це те, що залишиться з нами назавжди…» – написала вона. 

Попрощалися з Дмитром Шевчуком на площі Народній в Ужгороді. Під час церемонії зачитали пам’ятний лист від Головнокомандувача Збройних Сил України Михайла Драпатого – як знак глибокої вдячності за жертовне служіння Українському народові та самовідданий захист Батьківщини. 

Захисника поховали на Пагорбі Слави.

У Дмитра залишилися батьки та молодший брат.

Світла пам’ять! 

Фото: Фейсбук-сторінка Дмитро Шевчук, Vandor/Вандор, Ужгородська міська рада

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform