Війна
До звичного насилля — незвичний закон: чи змінить ратифікація Стамбульської конвенції життя українців
Не просто сварка, не ревнощі, не виховання і це точно не нормально. Скільки років людство не боролось би за свої права, тваринне “хто сильніший, той і виграв” все ще відбувається у житті сотень тисяч сімей. Війна не скасувала домашнє насилля. Збільшилась кількість звернень у період блекауту, при тому, що рівень злочинності за цей же час суттєво зменшився. Люди планували, як оберігатимуть свої квартири від крадіїв, але не готувались до того, що потрібно буде захищатись від рідних.
У червні Україна стала 36-країною, яка ратифікувала Стамбульську конвенцію. І цей документ, який близько десяти років збирав пил на полицях Верховної Ради, вносить значні зміни до українського законодавства і надає більшого захисту жертвам усіх видів насильства. Це міжнародний договір, який визнає насильство щодо жінок, чоловіків, дітей та порушення прав людини — і юридично зобов’язує створити правову базу для боротьби із жорстокою поведінкою стосовно інших людей.
У насильства загалом є багато облич, через що, частина людей не розуміє до яких травм чи наслідків призводить її поведінка. Не треба згадувати середньовіччя, ще нещодавно використання різочки чи ударів указкою були прийнятними методами виховання дітей. Європа прокинулась трохи раніше за українців, ще років зі сто тому і з того часу ведуться активні кампанії, аби змінювати ситуацію стосовно ставлення до жінок, “профілактичного” побиття дітей та інших проявів нелюдської поведінки. Наприклад, у Швеції, Норвегії та Фінляндії досить схожі правила наразі. За гучну сварку з висловленням погроз можна потрапити до в’язниці. А публічні крики на дітей не залишаться без уваги поліції.
Стамбульська Конвенція розширює наше мінімальне розуміння поняття слова “насильство” та встановлює кримінальну відповідальність за ці злочини. За цим документом, насильством, крім фізичного, психологічного, економічного та сексуального, також є: змушення до шлюбу, примусові аборти та стерилізація, каліцтво жіночих геніталій, сексуальне домагання та переслідування. Гарним прикладом змін стане останнє — у багатьох країнах світу за “сталкінг” можна завітати за ґрати, в Україні навіть відкрити кримінальне провадження не вдалось би. Як-не-як, зібравши докази, можна було спробувати скористатись статтею ККУ про порушення недоторканності приватного життя, але навряд чи це спрацювало б у суді. Бо за такі дії у нашому законодавстві не передбачено відповідальності. Завдяки конвенції відбувається регулювання цього питання.
Щоб розібратись, які зміни принесе ратифікація документа, ми звернулись до адвоката Марата Абдуллаєва, який розповів про основні пункти та нововведення.

Отже:
Усі фахівці, які займаються постраждалими від насилля або особами, які вчинили будь-які акти насильства, передбачені Стамбульською конвенцією, повинні мати відповідну якісну підготовку.
Насамперед замало ухвалити документ, потрібно вибудовувати колективну свідомість у якій будь-яке насилля не має виправдання. Ті ж самі правоохоронці, захисники, лікарі — усі структури, які можуть зіштовхнутись з постраждалим, не можуть думати, що це справи сімейні. І я — не я, і хата не моя — тут не працює, це ті ж самі правила, як і при крадіжці, і при вбивстві. Не потрібно намагатись примирити кривдника та його жертву, з оцим до нудоти страшним виразом: б’є — отже любить. Якщо постраждалий хоче піти, заховатись, бути на дистанції, відчувати захист — є усі можливості у цьому допомогти.

Правоохоронні органи повинні приймати заяву про вчинення насильства не лише від жертви, а й від будь-якої особи, якій стало відомо про зазначені факти.
Цей пункт цікавий тим, що до ратифікації, справу розглядали лише у випадку, якщо жертва самостійно подасть заяву. А якщо він/вона її забере, то і провадження закриють. Але чи був вчинений тиск, чи погрози у такому випадку? Ну хтозна. Відтепер, якщо сусід подзвонив і факт насилля зафіксований — справу відкриють. Німці взагалі вважають це своїм громадянським обов’язком — сповістити про безчинство стосовно іншої людини, тим паче дитини.
Відповідні правоохоронні органи повинні негайно та належним чином реагувати на всі форми насильства шляхом надання належного та невідкладного захисту постраждалим.
Потрібно розуміти, що поліціянт, прокурор чи суддя, теж є частиною суспільства і власна думка цієї людини впливає на справу, як не крути. Фонд Народонаселення ООН Ла Страда Україна проводив опитування протягом 2014-2017 років. Згідно з результатами:
● 38% суддів та 39% прокурорів вважають, що домашнє насилля — приватна справа,
● більш ніж половина опитаних правоохоронців думають, що повідомлення про злочин є неправдивим. А 77%-84% — пріоритетним ставлять примирення, ніж покарання.
● Від 58% працівників кримінального правосуддя звинувачують у зґвалтуванні — жертву.
Ось з цих причин ми і говоримо про зміну ставлення у суспільстві. Не може змінитись одного дня позиція, стосовно ситуацій, які раніше були буденними. Але українська правова система рухалась і робила певні кроки, аби протистояти кулакам у зачинених квартирах. У 2018 році запрацював закон “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, за яким внесли зміни до Кодексу про адміністративні порушення. Штраф був непосильний, щоправда: від 170 до 340 гривень, але це якщо у жертви не було сильних травм. За повторення подій сума більшає: від 340 до 680 гривень.
Розслідування та судові розгляди повинні здійснюватися з урахуванням прав жертви насильства, швидко та ефективно, без необґрунтованих затримок.
На початку 2019 року з’явилась і кримінальна відповідальність за домашнє та сексуальне насильство, змушення до аборту чи стерилізації, примус до шлюбу, зґвалтування. Заступник Міністра внутрішніх справ України Катерина Павліченко зазначила, що із впровадженням кримінальної відповідальності та вдосконаленням законодавства, кількість звернень по допомогу стрімко зросла. Якщо порівнювати період із січня до квітня 2019 року й минулого, відзначається приріст звернень на лінію 102 на 26 %.
Неналежне реагування з боку держави, будь-яким органом, залученим до процесу, тягне за собою міжнародну відповідальність.
Прояв домашнього насильства щодо дитини або іншої особи в присутності дитини є підставою для обмеження батьківських прав.
Насильство стосовно дітей також має безліч форм. Американська психологічна асоціація провела дослідження. Згідно з результатами діти, залишені уваги чи зазнали психологічного насильства, у майбутньому зіштовхуються з тими ж проблемами, що і малюки, після фізичних чи сексуальних знущань. Так що це питання не лише батьківських прав у конкретний момент, а впливу на зростання людини, яка буде частиною соціуму. Тому аргумент “я ж не б’ю” не доводить нічого. І вчителі, вихователі чи інші дорослі мають говорити про свої припущення, щодо вчинення насильства стосовно дитини. Цей факт потребує перевірки, а не замовчування.
Міжнародний статус Конвенції передбачає наявність міжнародного контролю за дотриманням її положень.
А це вже про бюрократію та виконання своїх зобов’язань, тому що контролює процес не Україна, а орган Ради Європи. Для початку потрібно внести усі зміни, які провокує ратифікація конвенції. В українському законодавстві мають з’явитись положення, які ґрунтуються на приписах Міжнародного протоколу із документування та розслідування сексуального насильства. Тобто поважати конфіденційність особи, дозволити обирати спосіб документування злочину, з розумінням ставитись до переконань та цінностей, надати можливість приймати власні рішення. Загалом – це велика політика, яка має проводитись на усіх державних рівнях, із залученням фінансових та людських ресурсів та однозначно контролюватись на рівні міжнародних органів.

Боротьба з насильством триватиме вічно, але покарання на законодавчому рівні має зменшити його кількісно. Про це свідчить досвід європейських колег. Українські громадські організації вже роками працюють над наданням притулків та психологічної підтримки, а впровадження на глобальному рівні надасть більше можливостей і врятує більше людських життів. Так, на це потрібні кошти, задля розширення мережі “гарячих ліній”, створення шелтерів, програм адаптації та багатьох додаткових аспектів. Чи варто це відкладати через війну? Однозначно, ні. Зараз ми бачимо сплеск жорстокості, сили та знущань над людьми від окупантів, чи від іноземців стосовно біженців. І ми не готові до повноцінного розслідування справ сексуального насильства під час війни. А маємо бути сильними, впевненими, розуміти свої слова та дії задля безпеки людей, які постраждали.
P.S: У цій рубриці немає редакційних статей і матеріал відображає виключно точку зору автора.
Війна
Війна Японії та Китаю — Токіо будує ракетний архіпелаг
Оскільки відносини з Китаєм продовжують погіршуватися, Японія розпочинає найбільше нарощування військової потужності щонайменше за чотири десятиліття. І це при тому, що 1947 року Японія ухвалила пацифістську конституцію, яка залишається незмінною донині.
Оскільки військова напруженість між Китаєм і Японією сягнула найвищого рівня за більш ніж десятиліття, малонаселений острів Йонагуні опинився просто на лінії фронту. Розташований лише за 110 кілометрів на схід від Тайваню, Йонагуні стане “ракетним архіпелагом”, повідомляє Bloomberg.
На Йонагуні розмістять ракетні комплекси
Фото: U.S. Army
Саме біля цього острова впали ракети, запущені Китаєм 2022 року після поїздки колишньої спікерки Палати представників США Ненсі Пелосі в Тайбей.
Японія швидко розгортає ракетні батареї, радіолокаційні вишки, сховища боєприпасів та інші бойові об’єкти по всьому архіпелагу Рюкю, що складається зі 160 островів.
Також Токіо починає розгортання великих військових сил на Кюсю, найпівденнішому з чотирьох основних островів Японії, включно з винищувачами F-35 і далекобійними ракетами, а також розширює свій аналог Корпусу морської піхоти США, відомий як Бригада швидкого розгортання амфібій.
Найбільше за десятиліття нарощування військової потужності країни спрямоване на протидію територіальним амбіціям Китаю.
Гонка за зміцнення островів підвищує ставки в поточному протистоянні між найбільшими економіками Азії, оскільки Пекін посилює тиск, щоб змусити прем’єр-міністра Санае Такаїчі відмовитися від своїх заяв, які передбачають, що Японія може розгорнути свої війська, якщо Китай колись спробує захопити Тайвань. У минулі вихідні китайський винищувач націлив свій радар наведення на японські бойові літаки.
Острів Йонагуні — звідки Японія загрожуватиме Китаю
На субтропічному острові Йонагуні, який славиться своїми табунами диких коней, що вимирають, та місцями для дайвінгу з акулами-молотами, зараз виростають нові житлові будинки для розміщення військовослужбовців військової бази, створеної 2016 року. Протягом наступного року до майже 230 співробітників, які вже перебувають на місці, приєднаються близько 30 осіб для розміщення підрозділу радіоелектронної боротьби, а у зв’язку із запланованим розгортанням зенітних ракет очікується прибуття ще більшої кількості людей.
Військові радіолокаційні вишки на Йонагуні, найзахіднішому населеному острові Японії
Фото: U.S. Army
Деякі з приблизно 1500 жителів острова стали нервувати через постачання зброї і звернулися до японської влади з проханням роз’яснити подальші плани. На початку грудня представники Міністерства оборони пояснили їм необхідність розміщення військ, зенітних ракет і зброї, що використовує електромагнітні хвилі для придушення ворожих систем зв’язку і наведення.
Хоча Японія дотримується доктрини суворої самооборони, 2015 року уряд тодішнього прем’єр-міністра Сіндзо Абе вніс епохальну зміну в законодавство, яка дала змогу військовим надавати допомогу дружнім країнам у ситуації, коли під загрозою могло опинитися і власне виживання Японії. До приходу Такаїчі до влади в жовтні Абе і наступні лідери уникали озвучувати конкретні сценарії застосування “колективної самооборони”, розуміючи, що це може посилити напруженість у відносинах із Китаєм.
Нова прем’єр-міністр Японії Санае Такаїчі не на жарт дратує Пекін
Фото: The Asahi Shimbun
Однак у приватних бесідах урядовці та аналітики з питань безпеки вже давно згадували, що одним зі сценаріїв може стати оборона Тайваню під проводом США, з огляду на близькість Японії до острівної демократії та її власну залежність від США в питаннях безпеки. Будь-яка перспектива того, що американські війська не зможуть зупинити китайське вторгнення на Тайвань, неминуче поставить під загрозу безпеку самої Японії.
За словами Кеко Хатакеями, колишнього японського урядового аналітика, а нині професора міжнародних відносин в Університеті Ніїгати, Японія не матиме іншого вибору, окрім як підтримати США в конфлікті, незалежно від того, як до цього ставляться в Токіо. “Якщо ми відхилимо запит США, це означатиме кінець альянсу. А США, можливо, навіть не захистять Японію в разі нападу Китаю на неї”, — вважає Кеко.
Японія, Китай і Тайвань — напруга зберігається з часів Другої світової війни
Напруженість навколо Тайваню бере свій початок в угодах, що поклали кінець Другій світовій війні, — історії, яку голова КНР Сі Цзіньпін тепер намагається використати у своїх інтересах. У бесідах із президентом США Дональдом Трампом та іншими лідерами Сі Цзіньпін стверджував, що Китай допоміг перемогти Японію, а дві заяви воєнного часу — Потсдамська і Каїрська декларації — чітко дали зрозуміти, що Пекін має суверенітет над Тайванем.
У відповідь деякі китайські офіційні особи вказали, що заяви часів Другої світової війни також викликають сумніви щодо суверенітету Японії над Йонагуні та іншими островами архіпелагу Рюкю. Минулого місяця офіційний представник МЗС Китаю Лінь Цзянь опублікував цитату з Потсдамської декларації 1945 року, в якій йшлося про те, що суверенітет Японії має бути обмежений чотирма головними островами країни “і тими малими островами, які ми визначимо”.
Японія, США і Тайвань відкидають заяви Китаю, посилаючись на Сан-Франциський мирний договір як на юридично зобов’язуючу угоду. Підписаний 1951 року Японією і майже 50 країнами-союзниками, він свідчить, що Токіо “відмовляється від усіх прав, правопідстав і претензій” на Тайвань, але не уточнює, перед ким саме. У ньому також острови Рюкю перейшли під управління США, що відкрило шлях для розміщення американських військових баз, насамперед на острові Окінава. Острови були повернуті Японії 1972 року.
Сі Цзіньпін постійно заявляє про домагання Китаю на Тайвань
Пекін відкидає Сан-Франциський договір, а посольство Китаю в Токіо минулого місяця заявило, що це всього лише “недійсний клаптик паперу”. Китай зберігає активні претензії на острови Сенкаку, відомі як Дяоюйдао, розташовані на північ від Йонагуні. Ці острови підпадають під дію американо-японського договору про взаємну оборону, і цю позицію минулого місяця підтвердив спецпредставник Трампа в Японії Джордж Гласс.
Після виступу нового прем’єр-міністра Японії китайські офіційні особи активно просувають свою історичну позицію перед високопоставленими гостями. У понеділок міністр закордонних справ Ван Ї на зустрічі зі своїм німецьким колегою Йоганном Вадефулом докладно виклав аргументи на користь суверенітету Китаю над Тайванем, заявивши, що Японії слід бути більш обережною, будучи “переможеною країною” у Другій світовій війні.
Історія має сильний вплив на японців старшого покоління, які глибше, ніж молоде покоління, ототожнюють себе з відмовою Японії від мілітаризму після Другої світової війни. У 1947 році Японія прийняла пацифістську конституцію, яка залишається незмінною донині.
Однак молоді японці загалом підтримують нарощування військової могутності Японії.
Нагадаємо, 24 листопада Дональд Трамп і Сі Цзіньпін “продуктивно” поспілкувалися телефоном, після чого китайські ЗМІ заявили, що “США розуміють, наскільки важливим є тайванське питання для Китаю”.
Раніше Фокус писав, що Китай намітив для себе не тільки війну на Тайвані, а й війну в Росії.
Війна
На фронті від початку доби
Від початку доби на фронті відбулося 62 бойових зіткнення, найактивніше російські загарбники продовжують тиснути на Покровському напрямку.
Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 вівторка, 9 грудня, передає Укрінформ.
“На цей час загальна кількість бойових зіткнень становить 62”, – йдеться у повідомленні.
За даними Генштабу, сьогодні від вогню ворожої артилерії та мінометів постраждали громади населених пунктів Заріччя Чернігівської області; Безсалівка, Волфине, Студенок, Малушине, Рижівка Сумської області.
На Північно-Слобожанському і Курському напрямках противник завдав одного авіаційного удару, скинув одну керовану авіаційну бомбу та здійснив 50 обстрілів, зокрема один – із реактивної системи залпового вогню.
На Південно-Слобожанському напрямку Сили оборони відбили одну ворожу атаку в районі Приліпки.
На Куп’янському напрямку ворог наступальних дій не проводив.
На Лиманському напрямку загарбницька армія здійснила вісім атак на позиції українців у районі населених пунктів Греківка, Новий Мир, Мирне та у бік населених пунктів Ставки, Дробишеве, наразі п’ять боєзіткнень.
На Слов’янському напрямку росіяни п’ять разів намагалися просунутися на позиції наших військ у районах Ямполя, Серебрянки. Сили оборони вже зупинили три атаки противника, бої тривають.
На Краматорському напрямку на даний час триває одне боєзіткнення в районі Часового Яру.
На Костянтинівському напрямку противник дев’ять разів намагався вклинитися в нашу оборону поблизу Костянтинівки, Олександро-Шультиного, Щербинівки, Іванопілля, Русиного Яру та у бік Софіївки.
На Покровському напрямку з початку доби російські окупанти здійснили 19 спроб потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Іванівка, Червоний Лиман, Мирноград, Гришине, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Дачне та у бік Новопідгороднього. Сили оборони стримують натиск та вже відбили 16 атак.
На Олександрівському напрямку українські захисники відбивали 11 штурмових дій ворожих військ. Противник намагається просуватися в районах населених пунктів Зелений Гай, Ялта, Вороне, Вишневе, Рибне, Єгорівка та у бік Данилівки, чотири боєзіткнення тривають.
На Гуляйпільському напрямку відбулось вісім боєзіткнень в районах населених пунктів Затишшя, Гуляйполе та Білогір’я. Два боєзіткнення на цей час тривають.
На Оріхівському та Придніпровському напрямках на тепер боєзіткнень не зафіксовано.
Як повідомляв Укрінформ, у Покровську тривають пошуково-штурмові дії та ліквідація російських загарбників у міській забудові, Сили оборони України блокують спроби ворога просочитися в північну частину міста.
Фото Укрінформу можна купити тут
Війна
Бої у Вовчанську тривають у кількох районах міста
Українські підрозділи утримують позиції у трьох районах Вовчанська, тоді як російські війська намагаються прорватися з півночі та центру.
Про це в телеефірі повідомив начальник управління комунікації Угруповання Об’єднаних Сил Віктор Трегубов, передає кореспондент Укрінформу.
«Українські війська присутні у західних, східних і частково південних районах. Росіяни намагаються лізти через північ та центр, а також обходити місто», – сказав він.
Трегубов підкреслив, що через інтенсивність боїв руйнування Вовчанська стають критичними.
«Це зона активних боїв, що додатково ускладнює силою руйнації. Ми вже, на жаль, говоримо не про те, за ким буде місто, а про те, за ким буде те, що залишилось від нього», – додав він.
Коментуючи пересування російських сил, представник угруповання зазначив, що ворог має можливість швидко поповнювати особовий склад.
«У нас коротке логістичне плече до російського кордону, і вони можуть безпосередньо з території РФ заводити нові сили на поповнення тих, що знищуються», – пояснив він.
Водночас Трегубов наголосив, що ознак підготовки ширшої наступальної операції з боку РФ на північному прикордонні наразі немає.
«Станом на зараз ми не можемо про таке казати, ні», – поінформував він.
Як повідомляв Укрінформ, на фронті минулої доби, 8 грудня, були зафіксовані 139 бойових зіткнень Сил оборони України з російськими загарбниками.
-
Суспільство6 днів agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Усі новини1 тиждень agoМагнітні бурі в грудні 2025 — які дні найнебезпечніші
-
Усі новини1 тиждень agoАмериканка клонувала померлого пса за 50 000 доларів: чому вона шкодує
-
Суспільство5 днів agoВбивцями сина харківського посадовця виявились ексмитник з Одеси та син бізнесмена з Буковини Анонси
-
Події1 тиждень agoКиївський театр ляльок готує премʼєру вистави «Лускунчик і Мишачий король»
-
Усі новини1 тиждень ago5 фільмів, які отримали найбільше Оскарів в історії кіно
-
Політика1 тиждень agoОрбан після зустрічі з Путіним заявив, що Україна має стати «буферною державою»
-
Політика1 тиждень agoІрландія під час головування в Раді ЄС максимально просуватиме переговори про вступ України