Connect with us

Війна

До звичного насилля — незвичний закон: чи змінить ратифікація Стамбульської конвенції життя українців

Published

on

Не просто сварка, не ревнощі, не виховання і це точно не нормально. Скільки років людство не боролось би за свої права, тваринне “хто сильніший, той і виграв” все ще відбувається у житті сотень тисяч сімей. Війна не скасувала домашнє насилля. Збільшилась кількість звернень у період блекауту, при тому, що рівень злочинності за цей же час суттєво зменшився. Люди планували, як оберігатимуть свої квартири від крадіїв, але не готувались до того, що потрібно буде захищатись від рідних. 

У червні Україна стала 36-країною,  яка ратифікувала Стамбульську конвенцію. І цей документ, який близько десяти років збирав пил на полицях Верховної Ради, вносить значні зміни до українського законодавства і надає більшого захисту жертвам усіх видів насильства. Це міжнародний договір, який визнає насильство щодо жінок, чоловіків, дітей та порушення прав людини — і юридично зобов’язує створити правову базу для боротьби із жорстокою поведінкою стосовно інших людей. 

У насильства загалом є багато облич, через що, частина людей не розуміє до яких травм чи наслідків призводить її поведінка. Не треба згадувати середньовіччя, ще нещодавно використання різочки чи ударів указкою були прийнятними методами виховання дітей. Європа прокинулась трохи раніше за українців, ще років зі сто тому і з того часу ведуться активні кампанії, аби змінювати ситуацію стосовно ставлення до жінок, “профілактичного” побиття дітей та інших проявів нелюдської поведінки. Наприклад, у Швеції, Норвегії та Фінляндії досить схожі правила наразі. За гучну сварку з висловленням погроз можна потрапити до в’язниці. А публічні крики на дітей не залишаться без уваги поліції. 

Стамбульська Конвенція розширює наше мінімальне розуміння поняття слова “насильство” та встановлює кримінальну відповідальність за ці злочини. За цим документом, насильством, крім фізичного, психологічного, економічного та сексуального, також є: змушення до шлюбу, примусові аборти та стерилізація, каліцтво жіночих геніталій, сексуальне домагання та переслідування. Гарним прикладом змін стане останнє — у багатьох країнах світу за “сталкінг” можна завітати за ґрати, в Україні навіть відкрити кримінальне провадження не вдалось би. Як-не-як, зібравши докази, можна було спробувати скористатись статтею ККУ про порушення недоторканності приватного життя, але навряд чи це спрацювало б у суді. Бо за такі дії у нашому законодавстві не передбачено відповідальності. Завдяки конвенції відбувається регулювання цього питання.

Щоб розібратись, які зміни принесе ратифікація документа, ми звернулись до адвоката Марата Абдуллаєва, який розповів про основні пункти та нововведення.

Отже:

Усі фахівці, які займаються постраждалими від насилля або особами, які вчинили будь-які акти насильства, передбачені Стамбульською конвенцією, повинні мати відповідну якісну підготовку.

Насамперед замало ухвалити документ, потрібно вибудовувати колективну свідомість у якій будь-яке насилля не має виправдання. Ті ж самі правоохоронці, захисники, лікарі — усі структури, які можуть зіштовхнутись з постраждалим, не можуть думати, що це справи сімейні. І я — не я, і хата не моя — тут не працює, це ті ж самі правила, як і при крадіжці, і при вбивстві. Не потрібно намагатись примирити кривдника та його жертву, з оцим до нудоти страшним виразом: б’є — отже любить. Якщо постраждалий хоче піти, заховатись, бути на дистанції, відчувати захист — є усі можливості у цьому допомогти.  

Правоохоронні органи повинні приймати заяву про вчинення насильства не лише від жертви, а й від будь-якої особи, якій стало відомо про зазначені факти.

Цей пункт цікавий тим, що до ратифікації, справу розглядали лише у випадку, якщо жертва самостійно подасть заяву. А якщо він/вона її забере, то і провадження закриють. Але чи був вчинений тиск, чи погрози у такому випадку? Ну хтозна. Відтепер, якщо сусід подзвонив і факт насилля зафіксований — справу відкриють. Німці взагалі вважають це своїм громадянським обов’язком — сповістити про безчинство стосовно іншої людини, тим паче дитини. 

Відповідні правоохоронні органи повинні негайно та належним чином реагувати на всі форми насильства шляхом надання належного та невідкладного захисту постраждалим. 

Потрібно розуміти, що поліціянт, прокурор чи суддя, теж є частиною суспільства і власна думка цієї людини впливає на справу, як не крути. Фонд Народонаселення ООН Ла Страда Україна проводив опитування протягом 2014-2017 років. Згідно з результатами:

● 38% суддів та 39% прокурорів вважають, що домашнє насилля — приватна справа,

● більш ніж половина опитаних правоохоронців думають, що повідомлення про злочин є неправдивим. А 77%-84% — пріоритетним ставлять примирення, ніж покарання.

● Від 58% працівників кримінального правосуддя звинувачують у зґвалтуванні — жертву.

Ось з цих причин ми і говоримо про зміну ставлення у суспільстві. Не може змінитись одного дня позиція, стосовно ситуацій, які раніше були буденними. Але українська правова система рухалась і робила певні кроки, аби протистояти кулакам у зачинених квартирах. У 2018 році запрацював закон “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, за яким внесли зміни до Кодексу про адміністративні порушення. Штраф був непосильний, щоправда: від 170 до 340 гривень, але це якщо у жертви не було сильних травм. За повторення подій сума більшає: від 340 до 680 гривень. 

Розслідування та судові розгляди повинні здійснюватися з урахуванням прав жертви насильства, швидко та ефективно, без необґрунтованих затримок.

На початку 2019 року з’явилась і кримінальна відповідальність за домашнє та сексуальне насильство, змушення до аборту чи стерилізації, примус до шлюбу, зґвалтування. Заступник Міністра внутрішніх справ України Катерина Павліченко зазначила, що із впровадженням кримінальної відповідальності та вдосконаленням законодавства, кількість звернень по допомогу стрімко зросла. Якщо порівнювати період із січня до квітня 2019 року й минулого, відзначається приріст звернень на лінію 102 на 26 %.

Неналежне реагування з боку держави, будь-яким органом, залученим до процесу, тягне за собою міжнародну відповідальність. 

Прояв домашнього насильства щодо дитини або іншої особи в присутності дитини є підставою для обмеження батьківських прав.

Насильство стосовно дітей також має безліч форм. Американська психологічна асоціація провела дослідження. Згідно з результатами діти, залишені уваги чи зазнали психологічного насильства, у майбутньому зіштовхуються з тими ж проблемами, що і малюки, після фізичних чи сексуальних знущань. Так що це питання не лише батьківських прав у конкретний момент, а впливу на зростання людини, яка буде частиною соціуму. Тому аргумент “я ж не б’ю” не доводить нічого. І вчителі, вихователі чи інші дорослі мають говорити про свої припущення, щодо вчинення насильства стосовно дитини. Цей факт потребує перевірки, а не замовчування. 

 Міжнародний статус Конвенції передбачає наявність міжнародного контролю за дотриманням її положень.

А це вже про бюрократію та виконання своїх зобов’язань, тому що контролює процес не Україна, а орган Ради Європи. Для початку потрібно внести усі зміни, які провокує ратифікація конвенції. В українському законодавстві мають з’явитись положення, які ґрунтуються на приписах Міжнародного протоколу із документування та розслідування сексуального насильства. Тобто поважати конфіденційність особи, дозволити обирати спосіб документування злочину, з розумінням ставитись до переконань та цінностей,  надати можливість приймати власні рішення. Загалом – це велика політика, яка має проводитись на усіх державних рівнях, із залученням фінансових та людських ресурсів та однозначно контролюватись на рівні міжнародних органів.

Боротьба з насильством триватиме вічно, але покарання на законодавчому рівні має зменшити його кількісно. Про це свідчить досвід європейських колег. Українські громадські організації вже роками працюють над наданням притулків та психологічної підтримки, а впровадження на глобальному рівні надасть більше можливостей і врятує більше людських життів. Так, на це потрібні кошти, задля розширення мережі “гарячих ліній”, створення шелтерів, програм адаптації та багатьох додаткових аспектів. Чи варто це відкладати через війну? Однозначно, ні. Зараз ми бачимо сплеск жорстокості, сили та знущань над людьми від окупантів, чи від іноземців стосовно біженців. І ми не готові до повноцінного розслідування справ сексуального насильства під час війни. А маємо бути сильними, впевненими, розуміти свої слова та дії задля безпеки людей, які постраждали.

P.S: У цій рубриці немає редакційних статей і матеріал відображає виключно точку зору автора.

Війна

ЗСУ відбили російський штурм під Володимирівкою на Донеччині

Published

on

Бійці 33-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України відбили російський штурм під Володимирівкою Донецької області, уразили два бронетранспортери і знешкодили сімох ворожих піхотинців.



Джерело

Continue Reading

Війна

Нова роль української розвідки в архітектурі державної безпеки

Published

on


ГУР системно змінює правила війни – для ворога, для партнерів і для самої України

2025 рік продемонстрував, що у воєнний час Головне управління розвідки перестало бути лише елементом оборони. ГУР усе більше виступав як архітектор нової моделі війни, де поєднуються глобальна розвідка, високоточні бойові дії, технологічні інновації, інформаційний та санкційний тиск, гуманітарний вимір.

Для ворога це означає постійну невизначеність, втрату рівноваги та ініціативи. Для партнерів – це доказ спроможності України діяти як суб’єкт глобальної безпеки. Для українського суспільства – це впевненість у тому, що держава вміє не лише боронитися, але й стратегічно перемагати.

Українська розвідка нині працює на випередження – і в часі, й у просторі.

ГЛОБАЛЬНА РОЗВІДКА: ІНФОРМАЦІЯ, ЯК ЗБРОЯ ПЕРШОЇ ЛІНІЇ

У 2025 році розвідувальна діяльність ГУР остаточно вийшла поза межі лінії фронту та окупованих українських територій. Збір даних про наміри, спроможності та слабкі місця Росії та її союзників здійснювався у глобальному масштабі – від Кавказу й Африки до Близького Сходу та акваторій Чорного й Азовського морів.

Важливо, що мова йде не лише про класичну агентурну чи технічну «роботу». У практиці ГУР системно поєднувались і кіберрозвідка, і космічні спроможності, й аналіз відкритих джерел, і глибинна обробка закритих масивів даних, і агентурна робота, що разом у підсумку дозволяло формувати аналітичні зведення та попереджати як українське військо та його керівництво, так і керівників держави та наших світових партнерів.

Показовим для роботи наших розвідників став серпень, коли ГУР оприлюднив здобуту закриту технічну документацію щодо новітньої російської атомної субмарини К-555 «Князь Пожарський» проєкту «Борей-А». Це був сигнал: навіть найзахищеніші сегменти російської військової машини більше не є недоторканними для українських спеціалістів. Але про все – по порядку.

ЗАХИСТ ГРОМАДЯН: РОЗВІДКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ГУМАНІТАРНОЇ БЕЗПЕКИ

Окремий вимір діяльності ГУР у році, що минає – це евакуаційні та рятувальні операції за кордоном, здійснені за дорученням Верховного головнокомандувача у взаємодії з МЗС.

Евакуація українців із Сирії, Ізраїлю, Ірану, Сектора Гази, звільнення моряків з полону єменських хуситів – це приклади роботи, де розвідка діяла не в тіні, а в умовах складної міжнародної обстановки, високих ризиків і жорсткого дефіциту часу.

Фактично ГУР виступив як механізм швидкого реагування держави на глобальні кризи, підтвердивши, що безпека громадян – це частина національної оборони, а не другорядне суто «гуманітарне» завдання.

З офіційних джерел ГУР МОУ:

  • 22 січня ГУР МО України спільно з МЗС успішно евакуювали українських моряків, членів екіпажу вантажного судна Galaxy Leader, які перебували в полоні єменських хуситів.
  • 29 квітня в результаті складної евакуаційної місії із закритого сирійського табору Родж врятовано українку та двох її дітей. Загалом у таборі Родж перебували 89 громадян України, більшість яких – жінки, зокрема з Криму.

  • 22 червня евакуйовано 176 людей з території Держави Ізраїль де загострилась безпекова ситуація. Серед них – 133 громадянина України, а також громадяни Молдови, Латвії, Азербайджану, Естонії та США.

  • 24 червня успішно провело евакуацію 31 громадянина України з території Ісламської Республіки Іран. Серед евакуйованих – 5 чоловіків, 12 жінок та 14 дітей.
  • 30 вересня команда ГУР та МЗС здійснили надскладну операцію з евакуації групи українських громадян із Сектора Гази. У результаті місії, проведеної в умовах підвищеного ризику, з Гази врятовано 57 осіб, з них 48 громадян України, з яких 16 – це діти.

РОБОТА ПРОТИ ВОРОГА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ: ДЕМОНТАЖ РОСІЙСЬКОГО ВПЛИВУ

2025 рік продемонстрував, що ГУР системно працює не лише проти військових підрозділів РФ, а й проти російських стратегій впливу. Розвідка викривала плани кремля щодо мілітаризації Південного Кавказу (база в Ґюмрі), гібридного проникнення в Африку через зведення цивільної інфраструктури, спортивні події, освіту та релігію, глобального вербування найманців для війни проти України.

Ця робота українських розвідників мала чіткий превентивний характер – руйнувати російські сценарії ще на стадії задуму, а не реагувати постфактум.

З офіційних джерел ГУР МОУ:

  • 5 липня ГУР оприлюднив дані, що кремль пришвидшив комплектування своєї військової бази в Ґюмрі (Вірменія) з метою посилення військово-політичного тиску на країни Південного Кавказу.
  • ГУР встановив, що кремль розширює вплив в Африці за допомогою інфраструктурних проєктів. Країна-агресор використовує навчальні програми, спорт та православну церкву для довгострокового гібридного впливу на Африканському континенті. Активно використовуються державні ЗМІ – зокрема, агентство ТАСС і телеканал RT. Мовлення російських пропагандистських медіа ведеться у понад 40 країнах Африки шістьма мовами.
  • ГУР попередив світове співтовариство, що Росія вербує найманців в цілому світі. Найманці з Куби, низки африканських країн, Азії, різноманітних держав-прибічниць Росії проходять військову підготовку в окупованому Криму, щоб далі воювати проти України.

БОЙОВІ ОПЕРАЦІЇ: ТАКТИКА, ЩО ФОРМУЄ МАЙБУТНЄ ВІЙНИ

Підрозділи активних дій ГУР МОУ 2025-го року стали однією з найгнучкіших та найтехнологічніших складових Сил оборони України. Операції в Чорному та Азовському морях, рейди у Криму, дії на Донеччині, Запорізькому та Лиманському напрямках, оборона Покровська – усе це об’єднувала одна риса: асиметрія, мобільність та технологічна перевага.

Кульмінацією року стало перше в історії знищення бойових гелікоптерів та літаків морськими дронами Magura, а також удари по кораблях-носіях «Калібрів». Фактично ГУР довів, що море, повітря і тил противника більше не є роздільними та «безпечними» просторами. Що поняття «безпечний тил» – вже просто не існує.

З офіційних джерел ГУР МОУ:

  • 28 липня спецпризначенці ГУР висадилися на Тендрівській косі та ліквідували позицію окупаційних військ разом із особовим складом, комплексом РЕБ “Зонт” та радіолокаційною станцією “Роса”.
  • В серпні підрозділ ГУР “Артан” та 2-й штурмбат Третьої штурмової бригади провели успішну наступальну операцію з відновлення контролю над населеним пунктом Новомихайлівка Донецької області.
  • У вересні під час рейду на півострів Крим спецпризначенці підрозділу “Примари” спалили 2 транспортних літаки російських загарбників Ан-26, а також уразили ворожі радіолокаційну станцію надводної обстановки та берегову РЛС МР-10М1 “Мис М1”.
  • Масштабна загальновійськова операція з оборони Покровська. Спецпризначенці ГУР у рамках точкових спецоперацій заходили в тил ворога, де створювали плацдарми для закріплення українських Сил безпеки і оборони.
  • 4 листопада відбулася успішна висадка десанту “6-го загону спеціальних дій” у складі “Спецпідрозділу Тимура”. Після висадки передового загону з гелікоптерів, до спецпризначенців ГУР, які зайняли визначені рубежі, пробили наземний коридор та приєдналися додаткові сили спецпідрозділу. Бойові завдання при обороні Покровська продовжують виконувати й інші спецпідрозділи ГУР.

MAGURA І ВЛАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ: РОЗВІДКА ЯК R&D-СТРУКТУРА ВІЙНИ (RESEARCH & DEVELOPMENT – ДОСЛІДЖЕННЯ ТА РОЗРОБКА)

2025-го року ГУР остаточно закріпив за собою статус одного з головних технологічних драйверів війни. Морські дрони Magura еволюціонували з ударних платформ у багатофункціональні бойові платформи, здатні діяти роєм, знищувати кораблі, збивати літаки й гелікоптери ворога, вести вогонь по живій силі противника.

Паралельно розвивалися наземні роботизовані системи, мобільні ЗРК з ракетами Р-73, нові системи управління й наведення. Це означає, що ГУР перестав бути лише споживачем технологій – він став їхнім розробником, генератором та «випробувальним полігоном».

З офіційних джерел ГУР МОУ:

  • 28 серпня в результаті спільної операції Департаменту активних дій ГУР МО України та спецпідрозділу ГУР “Примари” в Азовському морі уражено малий ракетний корабель держави-агресора проєкту 21631 “Буян-м” – носій крилатих ракет “Калібр”.
  • 10 вересня в акваторії Чорного моря спецпризначенці ГУР успішно атакували під Новоросійськом корабель проєкту багатофункціональних суден MPSV07.
  • На території тимчасово окупованого Криму воїни спецпідрозділу ГУР “Примари” вполювали 2 російських протичовнових літаки-амфібії Бе-12 “Чайка”. Це перше ураження Бе-12 в історії.
  • 12 серпня начальник ГУР Кирило Буданов перевірив позиції бійців “Спецпідрозділу Тимура” на Зміїному та газовидобувних платформах у Чорному морі. Командир проінспектував сили і засоби, залучені до оборони акваторії та так званих «вишок бойка», які після успішних операцій ГУР були ще 2022-го року повернуті під контроль України.

РУХ ОПОРУ ТА УДАРИ В ГЛИБИНІ РФ: ВІЙНА БЕЗ КОРДОНІВ

Діяльність Руху опору у 2025 році, вміло координована та підтримувана українськими розвідниками, засвідчила: війна для Росії перестала бути “далекою”. Пожежі, диверсії, підриви логістики, атаки на аеродроми, Транссиб, енергетичну інфраструктуру – це вже не поодинокі епізоди, а елементи системного тиску, який руйнує військову логістику, деморалізує особовий склад, підриває довіру до здатності держави контролювати власну територію. Війна, розпочата росіянами, вже повноцінно повертається до їхніх домівок.

З офіційних джерел ГУР МОУ:

  • Упродовж березня у Московській, Самарській та Твєрській областях Росії вогонь знищив 6 одиниць тягового рухомого складу залізниці, а на території республіки Марій Ел, у Ставропольскому та Красноярскому краях – 9 пристроїв залізничної сигналізації, централізації та блокування.
  • 24 квітня на території аеродрому “Ростов-на-Дону центральний” спалахнув і згорів багатоцільовий винищувач агресора Су-30СМ із бортовим номером “35”.
  • Вночі проти 31 травня на залізничній ділянці поблизу населеного пункту Якимівка Мелітопольського району Запорізької області підірвано військовий потяг російських загарбників та порушено ключову логістичну артерію росіян на окупованих територіях Запорізької області та Криму.
  • В ніч проти 1 червня відразу в двох прикордонних областях країни-агресора Рухом спротиву були зруйновані мости на залізничних переїздах. Руйнація мостів відбулася в Брянській та Курській області.
  • 14 червня в балтійському Калінінграді партизани здійснили атаку на промислову електропідстанцію, внаслідок чого повністю припинено постачання електроенергії до обʼєктів російського ВПК.
  • В результаті спільної операції ГУР МО України, СБУ та Служби зовнішньої розвідки на території полігону “Капустін Яр” у ніч проти 9 липня було знищено балістичну ракету комплексу “Орєшнік” держави-агресора Росії.
  • У ніч проти 26 липня на аеродромі “Армавір” краснодарського краю вогнем знищено навчально-бойовий винищувач ЗС РФ Су-27УБ.
  • 13 вересня ГУР МО та ССО здійснили унікальну з точки зору складності операцію з припинення залізничного сполучення окупантів за напрямком Орел-Курськ.

  • В жовтні раптові пожежі на ключових вузлах російської логістики та електроживлення трапилися практично по всій території країни-агресорки.
  • 26 жовтня пролунав вибух на залізничній ділянці між населеними пунктами Чернігівка та Стульневе Бердянського району Запорізької області. Ворожий потяг, забитий військовим вантажем, пішов під укіс, пошкоджено 100 метрів залізничного шляху.
  • 31 жовтня внаслідок спецоперації ГУР МО України виведено з ладу надважливий військовий об’єкт держави-агресора Росії – нафтопродуктопровід “Кольцевой”, який забезпечував російську окупаційну армію ресурсами для ведення геноцидної війни проти українського народу.
  • 13 листопада поблизу населеного пункту Сосновка у Хабаровському краї РФ пролунав вибух, який заблокував рух вантажів по Транссибірській магістралі – ключовій залізничній артерії держави-агресора РФ, що використовується для постачання зброї та боєприпасів, зокрема, з території Північної Кореї.

КІБЕРФРОНТ, САНКЦІЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА

У 2025 році ГУР упевнено діяв у цифровому просторі: кібератаки на російські стратегічні державні концерни «Туполєв» та «Газпром», на окупаційну адміністрацію українського Криму, спецоперації щодо здобуття доказів депортації українських дітей, ідентифікація воєнних злочинців, підтримка міжнародної санкційної політики через спеціалізований портал ГУР War & Sanctions.

Паралельно Стратком ГУР формував відповідальну комунікаційну модель, де правда, контекст і стратегічний ефект стали важливішими за миттєвий інформаційний резонанс. “Стратегічні комунікації – це вміння керувати інформацією, щоб правильно інтерпретувати минуле, формувати реальність і впливати на майбутнє”, – визначає завдання Страткому Начальник ГУР МОУ генерал-лейтенант Кирило Буданов.

З офіційних джерел ГУР МОУ:

  • В травні кіберфахівці ГУР здійснили атаку на ресурси конструкторського бюро “Туполєв” – провідної російської компанії з виробництва авіатехніки.
  • В липні розвідники завдали нищівного кіберудару по російському газовому монополісту “Газпрому”.
  • Завдано “цифрового” удару по окупаційній владі Криму – знищено всі дані на “урядових” серверах. Внаслідок успішної спецоперації кіберфахівці ГУР отримали повний доступ до усієї документації окупантів.
  • Розвідка отримала всю наявну документацію, що підтверджує насильницьке викрадення росіянами дітей із тимчасово окупованих територій Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей України.
  • За сприяння ГУР слідчі Національної поліції встановили імена та оголосили підозру у вчиненні воєнних злочинів п’ятьом убивцям із російської окупаційної армії, які під час окупації Бучі у 2022 році стратили 17 цивільних мешканців.
  • У взаємодії з Нацполіцією України ГУР опублікувало імена та персональні дані воєнних злочинців – військовослужбовців 234-го десантно-штурмового полку 76-ї дивізії російської окупаційної армії.
  • ГУР встановив військовослужбовця ЗС РФ, відповідального за підготовку ракетного удару по дитячій лікарні “Охматдит” у Києві. Майор Денис Шейнов – начальник інженерної служби 121-го важкого бомбардувального авіаційного полку 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії ВПС РФ.
  • 29 серпня в Києві відбувся Міжнародний форум “Інформаційна війна: від спротиву до стійкості”, організований ГУР та Інститутом національної стійкості та безпеки за підтримки Представництва НАТО в Україні. У заході взяли участь начальник ГУР МОУ Кирило Буданов, українські та іноземні інтелектуали, фахівці з питань безпеки в інформаційній сфері – військовослужбовці, науковці, політики, дипломати, медійники та представники громадянського суспільства.

ПОКАРАННЯ ЗРАДНИКІВ ТА ВОРОГІВ

Воєнні злочини, скоєні росіянами на українській землі, не мають строку давності, тому злочинці не сховаються за жодними погонами чи кордонами. Кожен злочин буде задокументований, кожне ім’я встановлене, справедливість невідворотно наздожене винних. Україна й світ не дозволять перетворити безкарність на норму – покарання буде неминучим і законним. Це не помста, а обов’язок перед пам’яттю жертв і перед майбутнім, у якому зло має бути назване поіменно й засуджене.

Начальник Головного управління розвідки Міноборони генерал-лейтенант Кирило Буданов неодноразово наголошував, що всіх зрадників України, усіх військовослужбовців ЗС РФ, які вчинили військові злочини, особливо – проти цивільних громадян, – неодмінно наздожене справедливе покарання.

З офіційних джерел ГУР МОУ:

  • 29 грудня 2024 року на трасі Василівка-Токмак у Запорізькій області воїни підрозділу активних дій ГУР “Кракен” ліквідували начальника штабу батальйону “шторм.осєтія” в складі 429 мотострілецького полку ЗС РФ Сєрґєя Мєльнікова та його водія.
  • 3 січня у селиші Шуя Івановскої області стався вибух, загинув командир батареї дивізіону 112 ракетної бригади 1 танкової армії західного воєнного округу ЗС РФ (в/ч 03333) капітан Наґайко Константін Владіміровіч. Його підрозділ вчинив воєнний злочин у селі Гроза Купʼянського району – 5 жовтня 2023 року завдав ракетного удару по кафе під час поминок. Тоді загинуло 59 цивільних українців.
  • Вночі проти 23 лютого у тимчасово окупованому Приморську Запорізької області пролунав вибух у кабінеті так званого керівника незаконної окупаційної установи “МФЦ моі докумєнти” Романа Подсудєвского, – зрадника, колаборанта, колишнього високопосадовця Прикордонної служби України, який втік до окупованого Криму у 2015 році.
  • Вранці 30 травня у Владивостоку пролунало два вибухи біля бухти Десантної, в районі дислокації 47 окремого десантно-штурмового батальйону 155 окремої гвардійської бригади морської піхоти.
  • 18 червня в тимчасово окупованому Бердянську Запорізької області застрелили колаборанта, державного зрадника та воєнного злочинця Грицая Михайла Павловича.
  • 16 вересня вибухи пролунали у населеному пункті Щитова, що розташований у передмісті Владивостока Приморського краю. Там дислокується 47 окремий десантно-штурмовий батальйон 155 окремої гвардійської бригади морської піхоти ЗС РФ.
  • 22 жовтня внаслідок успішної операції ГУР МО України за підтримки сил Руху визволення Кавказу ліквідовано щонайменше трьох військовослужбовців 247-го кавказького козачого полку ВДВ ЗС РФ. Подія сталася біля контрольно-пропускного пункту військової частини №54801 у самому центрі міста Ставрополь, Росія.
  • 25 жовтня на території Кемеровської області РФ вибухнув автомобіль, за кермом якого перебував воєнний злочинець Мазжерін Вєніамін Владіміровіч, підполковник російського ОМОНу, причетний до вчинення воєнних злочинів на Київщині навесні 2022-го.

ОБМІНИ, ГУМАНІТАРНІ ПРОЄКТИ І “М’ЯКА СИЛА”

Обмін полоненими, проєкти «Хочу жить», «Хочу найти», «Хочу к своим», ефективна та оперативна робота санітарної авіації – усе це демонструє ще одну важливу рису ГУР у нинішньому році: поєднання жорсткої сили з гуманітарною та соціальною відповідальністю. Понад 6200 повернутих з полону українців за 4 довгих роки повномасштабної війни – це не статистика, а прямий показник ефективності українських державних інституцій у війні на виснаження.

З офіційних джерел ГУР МОУ:

  • 5 квітня в Україну повернули вчительку Наталію Шило. Вона 4 роки перебувала в полоні росіян у РФ та на окупованих територіях України. Загарбники затримали її у 2021 році на шляху до хворої матері біля Горлівки та звинуватили в шпигунстві. Жінку вдалося витягнути з російської в’язниці.
  • 23-25 травня Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими за підтримки ГУР МОУ успішно провів наймасштабніший обмін полоненими. Додому повернулися 1000 українців.

  • Загалом станом на кінець грудня завдяки зусиллям Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими з полону повернуто 6266 громадян.
  • Упродовж червня за даними Координаційного штабу в Україну повернули 6057 тіл українців (військових та цивільних), які були вбиті чи закатовані росіянами. Тисячі тіл наших воїнів були повернуті додому у липні, серпні та жовтні. Триває процедура ідентифікації тіл. Світла пам’ять полеглим українським героям.

P.S.

Як казав раніше керівник ГУР МОУ Кирило Буданов, українська розвідка буквально за кілька років повномасштабної війни пройшла тернистий шлях глибоких змін та реформ, перетворившись на гнучкий та ефективний інструмент захисту держави. «Ми постійно перебуваємо у стані готовності до відбиття зовнішніх загроз, адже сучасна війна не має пауз чи зупинок. А національна безпека – вимагає дій на випередження», – пояснюють необхідність перманентних змін підлеглі головного розвідника країни.

Наша розвідувальна спецслужба перестала бути лише «тінню». А відоме словосполучення «працює розвідка» перестало бути лише евфемізмом. Тепер це – майже жанр новин. Іноді – бойовик, іноді – техно-трилер, іноді – гуманітарна драма з гепі-ендом. ГУР МОУ остаточно вийшло за межі класичного уявлення про себе. Тепер це – глобальна мережа, високі технології, морські дрони з ракетами, евакуації з «гарячих» точок планети, кібер-атаки й просто дуже погані новини для ворога – від Чорного моря до Африки та Далекого Сходу Росії. Цей ГУРкіт – надовго. І далі – ще точно буде…

Єгор Чечеринда, Київ

(За матеріалами офіційного сайту Головного управління розвідки Міністерства оборони України та порталу War & Sanctions)



Джерело

Continue Reading

Війна

Українські дрони вдарили по командному пункту спецпризначенців ГРУ та десантних катерах ЧФ РФ

Published

on

Сили безпілотних систем уразили командний пункт спецпризначенців 14-ї бригади російської воєнної розвідки (ГРУ), склади та ремонтну базу військової техніки на ТОТ Донецької області і місце дислокації швидкісних десантних катерів Чорноморського флоту РФ у Криму.

Як передає Укрінформ, про це СБС повідомили у Фейсбуці та оприлюднили відповідне відео.

“Оператори 1 Окремого центру СБС здійснили мідлстрайк по цілях противника, розташованих на тимчасово окупованій території України”, – йдеться у дописі.

У Донецькій області уражені командний пункт та місце дислокації спецпризначенців 14-ї бригади ГРУ РФ, склади та ремонтна база військової техніки.

Крім того, уражені радіолокаційна станція “Небо” та місце дисклокації швидкісних десантних катерів ЧФ РФ у тимчасово окупованому Криму.

Читайте також: Наколядували: «Примари» ГУР знищили у Криму засоби ППО та інші цілі окупантів

Як повідомляв Укрінформ, воїни спецпідрозділу Головного управління розвідки Міноборони України “Примари” знищили у тимчасово окупованому Криму російську пускову установку комплексу С-300В та інші дороговартісні цілі.

Фото ілюстративне: unsplash.com



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.