Превенція зловживанню: як працюватиме антикоррада при Міноборони
14 квітня міністр оборони Олексій Резніков затвердив склад Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України (далі – МОУ). Її утворили після серії корупційних скандалів, пов’язаних із закупівлею продуктів для Збройних сил України. «Дайджест Одеси» поцікавився, яке місце рада займе, враховуючи наявність профільних антикорупційних органів. Розповідає Артак Григорян — одеський активіст і член Громадської антикорупційної ради.

Хто складає антикорраду?
21 січня видання «Дзеркало тижня» опублікувало матеріал журналіста із проєкту «Наші гроші» Юрія Ніколова, у якому стверджується, що за участі МОУ розкрадаються кошти на закупівлі харчів для ЗСУ. Зокрема, за словами журналіста, відомство нібито законтрактувало яйця по 17 грн за штуку, тоді як роздрібна ціна в магазині Києва близько 7 грн за штуку, а картоплю замовили по 22 грн за кілограм, за роздрібної ціни 8–9 грн. Після цього міністр оборони України Олексій Резніков заявив про “перезавантаження” антикорупційного управління та запровадження механізму громадського контролю.
Українці мали змогу самостійно обирати склад ради, який потім затвердив міністр. Онлайн-голосуванням, в якому взяли участь 41 684 громадян, пройшли 15 учасників від восьми ГО. Строк їхніх повноважень — один рік.
Під час установчого засідання члени Громадської антикорупційної ради обрали головою Євгена Грушовця, його заступницею стала Анастасія Шуба, а секретарем Ради обрано Віктора Прудковських. Команду складають юристи, фінансисти, аудитори, журналісти, підприємці. Більшість з них вже займались антикорупційною діяльністю.
Вибори загалом пройшли тихо. МОУ опублікувало список 15 кандидатів 31 березня, а склад був затверджений 10 квітня.

Як розповів Артак Григорян, той факт, що до ради не пройшла Наталья Чорногуб — комунікаційна помилка. Адже вона гарний спеціаліст по роботі з відкритими даними, безпосередньо із системою YouControl і ці знання були б значною допомогою. Вона все ж згодна долучатись за потреби.
Чинна команда має бажання вплинути та призвести до змін, проте потрібно знайти та закріпити сферу відповідальності. І хоч це і дорадчий орган, учасники не готові мовчати, надаватимуть свої рекомендації, а чи реагуватиме на них міністерство?
Які функції нової ради?
Насправді зараз ще тривають організаційні моменти стосовно роботи ради. Установче засідання проведено, за планом збиратимуться раз на тиждень. Вже створили профільні комітети із забезпечення та закупівель, з моніторингу законодавства та нормотворчої діяльності і з питань комунікації, кадрової роботи та експертних обговорень.

«Ми повинні зрозуміти, що існує багато антикорупційних органів, які мають цим займатись. Департамент з питань запобігання та виявлення корупції МОУ, ті ж НАБУ, САП. Всі хочуть розібратись з цими яйцями по 17 гривень, проте для цього існує цілий департамент. Нас 15 людей на противагу 150. Тому наша (ради – ред.) задача – зрозуміти чим можемо бути корисними, знайти непокриту нішу та не дублювати функції, які виконують люди на зарплатні”», — зазначає Григорян.
За словами Артака, якщо приходить запит, наприклад, що людину повз ВЛК відправили на лінію фронту чи кудись, то з одного боку, рада створена при МО, а ТЦК — зона відповідальності Генштабу. Але рада має повноваження викликати представника Генштабу, він своєю чергою може не прийти і не матиме ніякої відповідальності за це. Немає механізму впливу.
«Тут складно комунікувати, бо це антикорупційна рада і громадська одночасно. Щоб бути антикорупційним потрібно мати інструмент, важіль впливу, тому це департамент. Я бачу ціль в тому, що ми представлятимемо думку суспільства. Але не так, що у фейсбук хтось пише, а перевіряти ці факти, чи правда, що ГУР закуповує умовну капусту вдвічі дешевше», – зазначає спікер.
Проте налагодження антикоррадою співпраці із іншими органами, як з НАБУ — превенції можливих зловживань.
З 23 квітня, набрали чинності зміни до закону про оборонні закупівлі, які зобов’язують Міністерство оборони відкрити ціни за незбройними закупівлями, тобто у Prozorro. Чи є потреба перевіряти тендери, при тому, що існує Державна аудиторська служба і агенція із закупівель МО ще вирішиться. За потреби МО надасть доступ до держтаємниці, яка корисна вже при закупівлі зброї. А щоб не робити подвійну роботу налаштована комунікація з іншими департаментами, які ділитимуться інформацією через офіційні запити. За словами члена ради, дружня підтримка відчувається зі сторони інших структур і спротиву від міністра не відмічено.

«Суспільство абсолютно справедливо має право вимагати прозорості і контролювати, як використовуються публічні фінанси, тому що всі сплачують податки. З цих податків формується бюджет. З цього бюджету кошти заходять в Міноборони і ми їх використовуємо з метою забезпечення ЗСУ. Громадська антикоррада та Офіс із підтримки змін будуть дуже потужними незалежними органами, акселераторами бачення та ідей, допомагатимуть через прийняття політичних рішень, політичну волю і адміністративний вплив змінювати систему на краще”», — такими словами презентував міністр оборони раду.
Проте ефективність роботи ради все ж залежатиме від реакції МО на пропозиції. «Міністерство хоче, щоб ми допомогли, але наскільки воно в це вірить — не знаю. Маючи цілі департаменти та органи, після створення групи з 15 людей, навряд чи можна сказати: “тепер все точно буде добре”», — розповів активіст.

З іншого боку, рада все ж має публічний вплив і сильну підтримку про що свідчить кількість проголосувавших. Тому, якщо раптом вийде, що вона працює для видимості, це вдарить лише по репутації самого Міністерства. Бо учасники антикорради не є держслужбовцями, не підписували з МО контракт, не мають доступу до їхніх грошей та не отримують їх.
Ексклюзиви
20 років «Вирлиці» та проблеми підземки
У 2006 року Київ відкрив станцію метро “Вирлиця” — тоді це було символом розвитку Лівого берега і швидкого зростання міста. Майже двадцять років потому ця дата звучить інакше: підземка вже не лише про розширення, а й про зношені тунелі, аварії та питання до якості управління. Фокус розбирався, що відбувається з метро сьогодні.
У цей день, 4 березня 2006 року в Києві урочисто відкрили станцію метро “Вирлиця”. На той момент це була 45-та станція столичної підземки й ще один доказ того, що місто продовжує рости на Лівому березі. Нову зупинку відкрили на Сирецько-Печерській лінії між “Харківською” та “Бориспільською” — у зоні, яка стрімко забудовувалася житлом і потребувала швидкого сполучення з центром.
Тоді метро сприймалося як безумовна цінність: швидко, стабільно, без заторів. Підземка залишалася символом великого міста, яке рухається вперед. Але двадцять років потому ця дата звучить інакше — як нагадування не лише про розвиток, а й про вразливість системи.
Станція, якої спочатку не планували
“Вирлиця” має одну цікаву особливість: первісно на цій ділянці тунелю планувався технічний вихід. Лише згодом було ухвалене рішення перетворити його на повноцінну станцію. Це пояснює специфіку планування — платформи берегового типу, розміщені по боках колій, а не “островом”, як на більшості станцій київського метро.
Фактично “Вирлиця” стала прикладом адаптації вже прокладеної інфраструктури під потреби міста. Будівництво тривало відносно недовго й у 2006 році це подавалося як доказ ефективності міського менеджменту. Станція отримала назву на честь озера Вирлиця, розташованого поруч, — одного з небагатьох природних маркерів району.
На момент відкриття це було позитивне повідомлення: Лівий берег отримує ще одну точку тяжіння, транспортна доступність зростає, навантаження на сусідні станції зменшується.
Метро як система, що старіє
Сьогодні ж дискусія навколо київської підземки змінилася. Київський метрополітен — це понад 60 років експлуатації, десятки кілометрів тунелів, складна система гідроізоляції та інженерних рішень, частина яких закладалася ще в радянські часи.
Інфраструктура старіє. І це більше не теоретична проблема.
Резонансна аварійна ситуація між “Деміївською” та “Либідською” показала, що питання стану тунелів — не абстрактне. Просідання ґрунтів і вода в тунелях змусили закрити ділянку лінії, а місто фактично втратило частину транспортної артерії. Опитані Фокусом експерти наголошували: проблема системна — від проєктних рішень до технічного нагляду і якості контролю.
Метро — це не лише вагони й турнікети. Це бетон, арматура, гідроізоляція, тиск ґрунтів і вода, яка постійно шукає шлях усередину конструкцій. І якщо ці процеси не контролювати, підземка стає зоною ризику.
Мільярдні виходи й “мертві” станції
На противагу “Вирлиці”, яка була швидко добудована й введена в експлуатацію, у столиці є приклади протилежні. Станція “Львівська брама” роками залишається закритою через відсутність повноцінного виходу. За оцінками фахівців, лише будівництво одного виходу може коштувати близько мільярда гривень.
У результаті Київ має парадоксальну ситуацію: станції, які будувалися як тимчасові рішення і стали постійними, та станції, які десятиліттями не можуть завершити. Це вже не питання архітектури — це питання стратегічного планування і бюджетної політики.
Монополія без альтернативи
Щодня київським метро користуються сотні тисяч пасажирів. Під час повітряних тривог станції працюють як укриття. Метрополітен став частиною системи цивільного захисту. Але водночас він залишається майже монопольною транспортною артерією.
Кожне закриття станції або ділянки миттєво створює транспортний колапс. Наземний транспорт не здатен повністю компенсувати потоки пасажирів. У європейських містах метро інтегроване з міською електричкою та трамвайною мережею. У Києві ж альтернативи залишаються обмеженими.
Це означає, що будь-яка технічна проблема в підземці — це проблема для всього міста.
“Вирлиця” як маркер епохи
Станція “Вирлиця” відкривалася в період, коли Київ активно розширював підземку і говорив про нові лінії. Сьогодні акценти змістилися: замість урочистих стрічок — аудит, замість гучних анонсів — ремонти.
І річниця 4 березня — це не лише привід згадати про відкриття станції. Це можливість чесно поставити питання: чи має Київ довгострокову стратегію модернізації метро? Чи достатньо незалежного технічного контролю? Чи враховуються гідрогеологічні ризики при новому будівництві?
Метрополітен — це основа міської мобільності. Але він не може залишатися “невидимою” інфраструктурою, про яку згадують лише в день відкриття нової станції або під час аварії.
4 березня 2006 року Київ відкрив “Вирлицю” як символ розвитку.
Майже двадцять років потому ця дата нагадує: розвиток — це не лише будувати нове, а й відповідально зберігати те, що вже є під землею.
Нагадаємо, Фокус розбирався, чому державні дороги масово руйнуються саме зараз, чи справді винна лише погода і чи реально відновити ключові магістралі за пів року.
Події
На маркетплейсах заблокували продаж понад 150 найменувань книг із РФ та Білорусі
Протягом лютого Державний комітет телебачення та радіомовлення заблокував продаж на маркетплейсах понад 150 найменувань російської та білоруської видавничої продукції.
Про це повідомляє сайт Держкомтелерадіо, передає Укрінформ.
“У лютому фахівці відомства виявили факти незаконного розміщення інтернет-магазином «Модні подарунки онлайн» на маркетплейсі Prom.ua та на створеному на його платформі вебсайті, а також інтернет-магазинами RBP-Books та Oasis на маркетплейсі Rozetka.ua комерційних пропозицій щодо продажу понад 150 найменувань російської та білоруської видавничої продукції“, – йдеться у повідомленні.
У Держкомтелерадіо зазначають, що у взаємодії з адміністраціями зазначених онлайн-платформ виявлені товарні позиції оперативно видалено. Суб’єктам електронної комерції, які розмістили заборонені товари на маркетплейсах, надіслані попередження щодо неприпустимості провадження діяльності у видавничій справі з порушенням вимог українського законодавства.
Як повідомлялося, Державний комітет телебачення і радіомовлення спільно зі Службою безпеки України виявили черговий інтернет-магазин – «Книжный мир», який здійснював протиправну діяльність з реалізації видавничої продукції держави-агресора.
Фото ілюстративне: facebook.com/georgiy.kasianov
Відбудова
Марченко в Японії зустрівся із президентом JICA
Міністр фінансів України Сергій Марченко у межах робочого візиту до Японії провів зустріч з президентом агентства міжнародного співробітництва (JICA) Акіхіко Танака у ході якої узгоджувалися питання подальшої співпраці.
Про це повідомляє пресслужба Мінфіну, передає Укрінформ.
Сторони обговорили подальше залучення бюджетної підтримки та узгодження наявних ресурсів на відновлення від Японії з найбільш нагальними проєктами, а також пріоритетні сфери співпраці на найближчі місяці.
Розглядається можливість запуску нового напряму співпраці, зокрема створення фінансових інструментів для підтримки малого та середнього бізнесу в Україні – у тому числі для придбання японського обладнання та розвитку партнерств із японськими компаніями.
Представники JICA запевнили у збереженні та розширенні підтримки.
JICA надає підтримку Україні у різних сферах, таких як технічне співробітництво та позики офіційної допомоги розвитку, з основним акцентом на підтримку економічної стабільності та відбудову.
У 2022 році Японія надала Україні 581 млн доларів США пільгового бюджетного фінансування через JICA.
У 2025 році міністр фінансів України Сергій Марченко та керівник Офісу JICA в Україні Хідекі Мацунага підписали Кредитний договір. Документ передбачає надання Україні кредиту від уряду Японії у розмірі 471,9 млрд японських єн (понад 3 млрд доларів США). Перші 544 млн доларів США вже залучено в лютому 2026 року. Обслуговування та погашення кредиту здійснюватиметься за рахунок доходів, отриманих від знерухомлених російських активів. Кошти є частиною механізму Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) країн G7 загальним обсягом близько 50 млрд доларів США.
Із 2023 року Японія надає Україні грантову допомогу за Програмою екстреного відновлення на суму понад 106,3 млрд єн (приблизно 737,85 млн доларів США), що впроваджується JICA. Допомога має на меті підтримати Україну у відбудові.
Як повідомлялося, міністр фінансів України Сергій Марченко зустрівся з міністром фінансів Японії Сацукі Катаямо в Токіо у ході якої обговорили бюджетну підтримку України, реалізацію механізму Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) країн G7 та спільні проєкти з відновлення.
Фото: Мінфін
-
Суспільство5 днів agoЗеленський нагородив ще 40 військових
-
Суспільство5 днів agoСесія Одеської обласної ради: біджетні питання та спільне майно Анонси
-
Події5 днів agoВсеукраїнський рейтинг «Книжка року-2025» оголосив переможців
-
Війна1 тиждень agoАтака ЗС РФ 22 лютого — кількість постраждалих у Києві та області зросла до 17
-
Одеса5 днів agoЧому Україні потрібні оборонні союзи з Заходом
-
Війна5 днів agoВідстрочка від мобілізації для звільнених з полону
-
Війна5 днів agoПам’яті художника-кераміста, добровольця Віталія Киркач-Антоненка (позивний «Красивий»)
-
Відбудова5 днів agoНа відбудові Трипільської ТЕС викрили розкрадання понад 50 мільйонів