У повідомленнях про звільнення Манька посилались на заяву головнокомандувача ЗСУ, генерала Олександра Сирського. При цьому на порталах медіа чи на сторінках головнокомандувача та Генштабу не з’явилась інформація про зміни. Фокус зібрав інформацію про ситуацію з Маньком та про те, чим займається начальник штурмових військ в лютому 2026 року.

Полковник Манько — деталі з соцмереж

Допис про можливе звільнення Манька з’явились у мережі близько 20 год 9 лютого. Про це написали, наприклад, на сторінці Drone Bomber, а в коментарях зауважили, що даних про підтвердження не відшукалось. Інформацію про кадрові зміни в ЗСУ перепостив начальник Центру дослідження окупації Петро Андрющенко. Останні дописи про можливе звільнення затихли близько 1 год 10 лютого.

На інформацію у соцмережах у Telegram-каналі “Офіцер” відгукнувся старший лейтенант ЗСУ з позивним “Алекс”. Військовий висловився на підтримку полковника, якого восени 2025 року зробили начальником штурмових військ, але у війні з РФ він брав участь з 2014 року.

На дописи про Манька відреагували також Z-блогери РФ. Зокрема, у каналі одного з військкорів-пропагандистів написали, що Манька могли звільнити у зв’язку з “контрнаступом” у Запорізькій області.

“Звільнення Манька” — чи підтвердило командування

На сторінках Генштабу та головнокомандувача Сирського відсутнє підтвердження про кадрові зміни у штурмових військ і про звільнення полковника Манька. Останні дописи головнокомандувача — про те, що Сили оборони у січні підняли кількість втрат ЗС РФ до 31 тис. осіб, тим часом як кількість контрактників у російській армії на 9 тис. менша. У ранковому повідомленні, яке з’явилось зранку 10 лютого, — розповідь про деталі корпусної реформи, у ході якої перемістили 36 тис. бійців, створили артилерійські бригади у складі корпусів та масштабують батальйони БпЛА у полки: про зміни у штурмових військах не згадується.

Валентин Манько — чим зайнятий начальник штурмових військ

На сторінці Facebook полковника Манька не згадується про можливе звільнення. Натомість 8 лютого військовий написав, що хворів, але тепер одержав і готовий повернутись на фронт. Крім того, є репости дописів штурмових полків про успіхи на Гуляйпільському напрямку. Наприклад, є інформація від 33 штурмового полку, який брав участь у звільнення села Придорожнього і “загнав за хмари” російських солдатів з угрупування “Восток”. Також є допис про важливість “важкого тренування і досвіду” і кадри навчань 210 окремого штурмового полку: коментарів про звільнення немає.

Зазначимо, восени 2025 року стало відомо про призначення Валентина Манька начальником штурмових військ, які мали бути створені у складі ЗСУ. Після цього з’явився коментар колишнього начальника штабу “Азову” Богдана Кротевича, який звернув увагу на дописи з російським контентом у соцмережах полковника. Тим часом у жовтні Манько розповів про важливість окремих штурмових військ, які виконуватимуть інші завдання, ніж існуючі Десантно-штурмові війська.

Нагадуємо, 9 лютого російські військкори заявили про контрнаступ ЗСУ на Гуляйпільському напрямку на межі Дніпропетровської та Запорізької областей.

У Києві 25 березня відбудеться конференція щодо підтримки українських музеїв в умовах агресії Росії проти України.

Про це повідомляє Politico, чиї журналісти поспілкувалися з 10 європейськими посадовцями та дипломатами, повідомляє Укрінформ.

У публікації розповідається, як саме може сформуватися прискорений процес членства України в ЄС: «Він зводиться до влучного визначення: «зворотне розширення» — новий спосіб вступу до ЄС, який ставить традиції з ніг на голову. ЄС спочатку надаватиме членство з обмеженими привілеями, а потім поступово підвищуватиме рівень членства у той час, як Україна проводитиме реформи, схвалені Брюсселем».

Крок 1 процесу – підготовка України до вступу, оскільки правило, що всі необхідні реформи мають бути впроваджені, залишатиметься чинним.

ЄС вже «завантажив наперед» заявку України на членство. Це передбачає надання Києву неофіційних рекомендацій у переговорах щодо «кластерів» – юридичних кроків на шляху до членства.

Як правило, вступ до ЄС – це довгий лабіринт, що включає шість кластерів, кожен з яких містить кілька розділів з питань, починаючи від сільського господарства та зовнішньої політики та судової реформи, пояснює видання. Країни ЄС повинні одноголосно погодитися закрити кожен кластер, перш ніж заявка країни на членство зможе просуватися далі.

Видання вважає, що традиційні часові рамки, які можуть розтягнутися на десятиліття, є безглуздими для України, враховуючи контекст вторгнення Росії. Саме тому ЄС працює над переглядом процесу, що є другим кроком, дозволяючи прискорений графік, який може застосовуватися до України, а також, потенційно, Молдови та Албанії.

«Посадовець ЄС заявив, що в договорах ЄС немає нічого, що могло б перешкодити прискореному просуванню країни до членства, за умови, що це відбувається за одностайним рішенням», – пише Politico.

Європейські чиновники та український уряд кажуть, що заявка Києва на членство є терміновою. Росія, ймовірно, спробує зупинити рух України до ЄС, заявив Президент України Володимир Зеленський журналістам у Києві в п’ятницю, коли його запитали про важливість формалізації дати вступу на 2027 рік.

Однозначність підтримки серед членів ЄС є однією з потенційних перешкод, враховуючи протидію з боку Угорщини. Проросійський прем’єр-міністр Віктор Орбан поставив запобігання вступу України до ЄС в основу своєї програми переобрання напередодні національних виборів у квітні. Він заявив минулими вихідними, що «Україна – наш ворог», оскільки Київ наполягає на забороні імпорту російських енергоносіїв до Європи.

Є кілька способів, як ЄС може обійти Орбана, пояснює Politico. Брюссель може дочекатися національних виборів у квітні 2026 року, що є третім кроком, та сподіватися, що прем’єр-міністр програє своєму супернику Петеру Мад’яру, який займе інший підхід до України.

Якщо Орбан переможе, може бути застосовано четвертий крок, коли лідери можуть спробувати залучити президента США Дональда Трампа, щоб той змусив Орбана зняти вето.

Якщо ці варіанти не спрацюють, ЄС може піти на п’ятий крок, тобто задіяти статтю 7 договору про функціонування ЄС — крайній захід, який може заблокувати здатність Угорщини перешкоджати Україні у вступі до ЄС. Столиці ЄС досі опиралися спробам застосувати статтю 7 і виключали її напередодні виборів в Угорщині. Але перемога Орбана вимагатиме відчайдушних заходів, вважає Politico.

«Членство України в ЄС зараз є центром складного мирного процесу за участю Москви, Вашингтона та Києва. Якщо заявка на членство до 2027 року буде включена до будь-якої мирної угоди, вона може стати занадто серйозною справою, щоб провалитися. Це не гарантує успіху, коли йдеться про ЄС, але дає потужний стимул змусити блок зробити те, що йому не є природним: мислити нестандартно», — пише видання.

Як повідомляв Укрінформ із посиланням на Bloomberg, Європейський Союз розглядає низку варіантів щодо включення членства України до майбутньої мирної угоди.

За словами джерел, серед варіантів, що розглядаються, вступ до Євросоюзу, а також негайний доступ Києва до деяких прав члена блоку. Співрозмовники додають, що ЄС може надати Україні чіткі терміни для виконання кроків, які потрібні для просування офіційної процедури вступу.

Джерела зазначають, що інші варіанти, що розглядаються, передбачають продовження нинішнього шляху вступу або запровадження перехідного періоду та поступового членства.

Фото: ОП