Наразі немає чіткої дати відновлення руху електротранспорту. Про це повідомили в КМДА у відповідь на запит “УП”.

Там наголосили, що для відновлення електротранспорту необхідно дотримання двох умов:

• підтвердження енергетиками стабільного електропостачання;
• наявність умов для безпечної експлуатації інфраструктури.

Як у КМДА компенсують відсутність електротранспорту

У відповіді КМДА йдеться, що КП “Київпастранс” намагається максимально компенсувати відсутність електротранспорту. Зокрема, на маршрути щоденно виводиться близько 96% наявних автобусів. Крім того, у звичайному режимі продовжує працювати метрополітен.

Що робитиме Київ у випадку надзвичайних ситуацій

У Департаменті транспортної інфраструктури повідомили, що було створено план дій на випадок надзвичайної ситуації з відключенням електроенергії. План було розроблено разом з КП “Київпастранс”.

План передбачає:

• на основних (з найбільшим пасажиропотоком) напрямках руху електротранспорту запускають дублюючі автобусні маршрути;
• схеми руху автобусів визначають із урахуванням пасажиропотоку;
• рішення приймаються залежно від ситуації (наявності електроживлення, стану доріг, безпекових умов тощо).

Водночас у КМДА визнали, що повністю замінити трамваї та тролейбуси автобусними перевезеннями майже неможливо, адже це різні за масштабом системи перевезень. Зокрема, уже було задіяно майже весь рухомий склад автобсів та максимально можливу кількість водіїв.

За словами ДТІ, така ж ситуація у приватних перевізників.

У Києві є кадровий брак транспортної сфери

У КМДА наголосили, що додаткові проблеми викликані браком кадрів. Так, держава не бронює 100% броні для водіїв КП “Київпастранс”, через що є проблеми як з транспортною роботою, так і з ремонтом рухомого складу.

Однак комунальні підприємства транспортної та дорожньої галузі, водії громадського транспорту та енергетики працюють у посиленому режимі та роблять все можливе, щоб стабілізувати ситуацію у місті, наголосили в Департаменті транспортної інфраструктури.

Раніше Фокус розповідав, що через тривалі відключення світла у великих містах України може бути ускладнено рух громадського транспорту. На думку експертів, якщо ситуація стане критичною, то влада може запровадити спеціальні перепустки для громадського транспорту, подібні до тих, що діяли під час пандемії коронавірусу.

Зупинка роботи метро в Києві та Харкові

Нагадаємо, 31 січня в кількох регіонах України одночасно було запроваджено аварійні відключення електроенергії. Наслідки зачепили й столицю: у Києві фіксували перебої з водопостачанням, падіння тиску в тепломережах і тимчасову зупинку метро. У Харкові теж повідомляли про зупинку метрополітену, утім там робота метро була відновлена швидше.

Фокус розповідав, що мешканці Києва були змушені користуватися наземним міським транспортом, часто стикаючись із проблемами переповнених автобусів і маршруток. Час очікувань транспорту складав до години.

Також через вимушену зупинку потягів у тунелях опинилося майже півтисячі пасажирів. Тож їх довелося евакуйовувати через тунелі.

Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна та Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки в Україні Лубош Весели  обговорили розвиток культурної співпраці та підтримку українських проєктів у Європі.

Про це повідомляється на сайті Міністерства культури, передає Укрінформ.

“Сторони обговорили подальший розвиток українсько-чеської співпраці у сфері культури. Зокрема, йшлося про підтримку українських інституцій в умовах повномасштабної війни, просування українського культурного продукту в Європі та поглиблення співпраці між мистецькими установами обох країн”, – йдеться у повідомленні.

Бережна висловила вдячність Чехії за підтримку культурної сфери України та активну участь у міжнародних ініціативах зі збереження і відновлення української культурної спадщини. В цьому контексті вона відзначила збереження архіву Лесі Українки в Празі та реалізацію проєкту ARK (Archa), спрямованого на оцифрування музейних і бібліотечних фондів, що дозволяє убезпечити культурні цінності, зокрема в регіонах, які постраждали від російської агресії.

Крім того, сторони обговорили посилення присутності українського культурного продукту в Європі, зокрема створення системного механізму співпраці між культурними інституціями України та європейських держав. Йшлося про підтримку театрів, мистецьких колективів і перекладацьких ініціатив, а також розширення доступу українських митців до європейських сцен і професійних платформ.

Своєю чергою, Весели відзначив зростаючий інтерес чеського суспільства до українського мистецтва, літератури та спільних культурних ініціатив і висловив готовність сприяти подальшому розвитку довгострокових партнерств між профільними інституціями обох держав.

Читайте також: Україна та Польща обговорили підготовку гуманітарного блоку для Конференції з відновлення

Як повідомляв Укрінформ, віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна зустрілась із Надзвичайним і Повноважним Послом Королівства Швеція в Україні Мартіном Обергом, де обговорили підтримку відновлення пошкодженої культурної спадщини та перспективи взаємодії у рамках гуманітарної політики.

Такі дані Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5) оприлюднив Світовий банк, передає Укрінформ із посиланням на реліз, який є в розпорядженні редакції.

«Станом на 31 грудня 2025 року загальна вартість відбудови та відновлення в Україні становить майже 588 мільярдів доларів США (понад 500 мільярдів євро) впродовж наступного десятиліття. Це майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік», – йдеться в RDNA5, оприлюдненій сьогодні урядом України, Групою Світового банку, Європейською комісією та Організацією Об’єднаних Націй.

Згідно з RDNA5, пряма завдана шкода Україні у період із лютого 2022 року по грудень 2025 року сягнула понад 195 млрд дол. Порівняно з RDNA4, зробленою у лютому 2025 року, сума збитків зросла на 19 млрд дол. Найбільш постраждалими є житловий, транспортний та енергетичний сектори. Завдана шкода, збитки та потреби і надалі зосереджуються у прифронтових областях та мегаполісах.

В енергетичному секторі з моменту RDNA4 спостерігається зростання кількості пошкоджених або зруйнованих об’єктів на приблизно 21%, включно з об’єктами генерації, передачі та розподілу електроенергії, а також системами централізованого теплопостачання.

У транспортному секторі потреби зросли приблизно на 24%, що є результатом посилення атак на залізницю та порти протягом 2025 року.

Станом на 31 грудня 2025 року 14% житла було пошкоджено або зруйновано, що вплинуло на понад 3 млн домогосподарств.

Як наголосила керівний директор Світового банку з питань операційної діяльності Анна Б’єрде, Група Світового банку твердо налаштована підтримувати відновлення та реконструкцію України, а також допомагати народу України створювати робочі місця, можливості та надію для стійкої, сучасної та конкурентоспроможної економіки.

Водночас оцінка RDNA5 наголошує на тому, що розкриття повного потенціалу приватних інвестицій – як внутрішніх, так і міжнародних – залежатиме від сталих реформ, спрямованих на поліпшення бізнес-середовища, посилення конкуренції, розширення доступу до фінансування, усунення обмежень у сфері праці та приведення виробництва у відповідність з екологічними і цифровими стандартами ЄС.

Важливу роль також будуть відігравати сприяння сталому та інклюзивному розвитку і створення робочих місць, а також інтегровані підходи до стійкого відновлення на місцевому рівні, наприклад, через пілотну урядову програму комплексного відновлення.

Від загальної суми потреб у довгостроковій перспективі потреби на відбудову та відновлення є найвищими у транспортному секторі (понад 96 млрд дол.), в енергетиці (майже 91 млрд дол.), житловому сектору (майже 90 млрд дол.), торгівлі і промисловості (понад 63 млрд дол.) та сільському господарстві (понад 55 млрд дол.). Ще майже 28 млрд дол. потрібно на роботи з розмінування та розчищення залишків руйнувань.

Як зазначають в уряді, за підтримки партнерів реалізуються значні заходи з відновлення та відбудови на 2026 рік, такі як програми підтримки фінансування за зруйноване житло, розмінування та багатосекторальні програми економічної підтримки загальною вартістю понад 15 млрд дол.

Із лютого 2022 року вже було задоволено потреби на щонайменше 20 млрд дол. шляхом проведення невідкладних ремонтних робіт та заходів із раннього відновлення у житловому, енергетичному, освітньому, транспортному та інших критично важливих секторах.

Як повідомлялося, за минулою оцінкою RDNA4, пошкодженими або зруйнованими визнано більш як 236 тис. будинків, або 13% житлового фонду. Але відтоді ворог завдав нових ударів по житлових кварталах, енергетичних об’єктах, логістиці, соціальній інфраструктурі.

Під найінтенсивнішими ударами перебувають прифронтові регіони: на них припадають близько 82% усієї задокументованої шкоди. За 2025 рік кількість пошкоджених і знищених енергетичних об’єктів зросла приблизно на 70%.