Превенція зловживанню: як працюватиме антикоррада при Міноборони
14 квітня міністр оборони Олексій Резніков затвердив склад Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України (далі – МОУ). Її утворили після серії корупційних скандалів, пов’язаних із закупівлею продуктів для Збройних сил України. «Дайджест Одеси» поцікавився, яке місце рада займе, враховуючи наявність профільних антикорупційних органів. Розповідає Артак Григорян — одеський активіст і член Громадської антикорупційної ради.

Хто складає антикорраду?
21 січня видання «Дзеркало тижня» опублікувало матеріал журналіста із проєкту «Наші гроші» Юрія Ніколова, у якому стверджується, що за участі МОУ розкрадаються кошти на закупівлі харчів для ЗСУ. Зокрема, за словами журналіста, відомство нібито законтрактувало яйця по 17 грн за штуку, тоді як роздрібна ціна в магазині Києва близько 7 грн за штуку, а картоплю замовили по 22 грн за кілограм, за роздрібної ціни 8–9 грн. Після цього міністр оборони України Олексій Резніков заявив про “перезавантаження” антикорупційного управління та запровадження механізму громадського контролю.
Українці мали змогу самостійно обирати склад ради, який потім затвердив міністр. Онлайн-голосуванням, в якому взяли участь 41 684 громадян, пройшли 15 учасників від восьми ГО. Строк їхніх повноважень — один рік.
Під час установчого засідання члени Громадської антикорупційної ради обрали головою Євгена Грушовця, його заступницею стала Анастасія Шуба, а секретарем Ради обрано Віктора Прудковських. Команду складають юристи, фінансисти, аудитори, журналісти, підприємці. Більшість з них вже займались антикорупційною діяльністю.
Вибори загалом пройшли тихо. МОУ опублікувало список 15 кандидатів 31 березня, а склад був затверджений 10 квітня.

Як розповів Артак Григорян, той факт, що до ради не пройшла Наталья Чорногуб — комунікаційна помилка. Адже вона гарний спеціаліст по роботі з відкритими даними, безпосередньо із системою YouControl і ці знання були б значною допомогою. Вона все ж згодна долучатись за потреби.
Чинна команда має бажання вплинути та призвести до змін, проте потрібно знайти та закріпити сферу відповідальності. І хоч це і дорадчий орган, учасники не готові мовчати, надаватимуть свої рекомендації, а чи реагуватиме на них міністерство?
Які функції нової ради?
Насправді зараз ще тривають організаційні моменти стосовно роботи ради. Установче засідання проведено, за планом збиратимуться раз на тиждень. Вже створили профільні комітети із забезпечення та закупівель, з моніторингу законодавства та нормотворчої діяльності і з питань комунікації, кадрової роботи та експертних обговорень.

«Ми повинні зрозуміти, що існує багато антикорупційних органів, які мають цим займатись. Департамент з питань запобігання та виявлення корупції МОУ, ті ж НАБУ, САП. Всі хочуть розібратись з цими яйцями по 17 гривень, проте для цього існує цілий департамент. Нас 15 людей на противагу 150. Тому наша (ради – ред.) задача – зрозуміти чим можемо бути корисними, знайти непокриту нішу та не дублювати функції, які виконують люди на зарплатні”», — зазначає Григорян.
За словами Артака, якщо приходить запит, наприклад, що людину повз ВЛК відправили на лінію фронту чи кудись, то з одного боку, рада створена при МО, а ТЦК — зона відповідальності Генштабу. Але рада має повноваження викликати представника Генштабу, він своєю чергою може не прийти і не матиме ніякої відповідальності за це. Немає механізму впливу.
«Тут складно комунікувати, бо це антикорупційна рада і громадська одночасно. Щоб бути антикорупційним потрібно мати інструмент, важіль впливу, тому це департамент. Я бачу ціль в тому, що ми представлятимемо думку суспільства. Але не так, що у фейсбук хтось пише, а перевіряти ці факти, чи правда, що ГУР закуповує умовну капусту вдвічі дешевше», – зазначає спікер.
Проте налагодження антикоррадою співпраці із іншими органами, як з НАБУ — превенції можливих зловживань.
З 23 квітня, набрали чинності зміни до закону про оборонні закупівлі, які зобов’язують Міністерство оборони відкрити ціни за незбройними закупівлями, тобто у Prozorro. Чи є потреба перевіряти тендери, при тому, що існує Державна аудиторська служба і агенція із закупівель МО ще вирішиться. За потреби МО надасть доступ до держтаємниці, яка корисна вже при закупівлі зброї. А щоб не робити подвійну роботу налаштована комунікація з іншими департаментами, які ділитимуться інформацією через офіційні запити. За словами члена ради, дружня підтримка відчувається зі сторони інших структур і спротиву від міністра не відмічено.

«Суспільство абсолютно справедливо має право вимагати прозорості і контролювати, як використовуються публічні фінанси, тому що всі сплачують податки. З цих податків формується бюджет. З цього бюджету кошти заходять в Міноборони і ми їх використовуємо з метою забезпечення ЗСУ. Громадська антикоррада та Офіс із підтримки змін будуть дуже потужними незалежними органами, акселераторами бачення та ідей, допомагатимуть через прийняття політичних рішень, політичну волю і адміністративний вплив змінювати систему на краще”», — такими словами презентував міністр оборони раду.
Проте ефективність роботи ради все ж залежатиме від реакції МО на пропозиції. «Міністерство хоче, щоб ми допомогли, але наскільки воно в це вірить — не знаю. Маючи цілі департаменти та органи, після створення групи з 15 людей, навряд чи можна сказати: “тепер все точно буде добре”», — розповів активіст.

З іншого боку, рада все ж має публічний вплив і сильну підтримку про що свідчить кількість проголосувавших. Тому, якщо раптом вийде, що вона працює для видимості, це вдарить лише по репутації самого Міністерства. Бо учасники антикорради не є держслужбовцями, не підписували з МО контракт, не мають доступу до їхніх грошей та не отримують їх.
Події
Фільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
Фільм «Останній Прометей Донбасу» режисера Антона Штуки відібрали до участі в міжнародному кінофестивалі Crossing Europe Film Festival Linz.
Про це повідомило Державне агентство з питань кіно, передає Укрінформ.
Стрічка представить Україну в програмі Working Worlds – секції, що порушує актуальні питання сучасної Європи крізь призму соціальних конфліктів і суворої реальності.
«Для творчої команди це важливий етап фестивального шляху, адже участь у такій секції дозволяє винести історію українського спротиву на ширший міжнародний рівень та залучити європейську аудиторію до глибокої дискусії про цінності та виклики сучасності», – зазначають у Держкіно.
Покази стрічки в межах фестивалю заплановані на 29 квітня і 3 травня.
В агентстві наголошують: «Останній Прометей Донбасу» фіксує боротьбу світла з темрявою. Попри постійні обстріли та небезпеку, працівники електростанції залишалися на робочих місцях і забезпечували регіон світлом, доки та не була остаточно зруйнована.
Фільм не намагається пояснити війну політичними термінами, натомість показує, як вона входить у повсякденне життя та змінює його зсередини. Передусім цей проєкт є особистою історією, а не зведенням подій.
Стрічку створила компанія Attention Films за підтримки Держкіно, Українського культурного фонду та Kyivstar TV Originals.
Як повідомлялося, Crossing Europe Film Festival Linz – це один із провідних європейських кінофестивалів, присвячений актуальному авторському кіно. Цьогоріч він проходитиме з 28 квітня по 3 травня. Місце проведення: місто Лінц (Австрія).
Фестиваль фокусується на соціально-політичних темах і культурному розмаїтті Європи. До програми заходу потрапляють фільми, які відображають реальний стан справ у різних куточках континенту та спонукають до критичного мислення.
«Останній Прометей Донбасу» режисера Антона Штуки – це документальний фільм, який розповідає про героїчну працю енергетиків Курахівської ТЕС. В український прокат стрічка вийшла 26 лютого.
Кадр з фільму
Відбудова
США виділять $100 мільйонів на ремонт укриття на ЧАЕС
Сполучені Штати Америки перерахують 100 млн доларів на відновлення нового безпечного конфайнмента Чорнобильської АЕС.
Як передає Укрінформ, про це перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики України Денис Шмигаль повідомив у Телеграмі.
“США виділять 100 млн дол. на ремонт конфайнмента Чорнобильської АЕС, що був пошкоджений російським дроном. […] Вдячний Держдепу США, міністру енергетики Крісу Райту, американській делегації, що працювала в Києві з нами, та всій Адміністрації за вагомий внесок у посилення радіаційної безпеки в Європі”, – написав Шмигаль.
Він нагадав, що на відновлення конфайнмента потрібно близько 500 млн євро.
Як повідомлялося, 26 квітня Україна підписала із партнерами угоду про відкриття спеціального рахунку відновлення нового безпечного конфайнменту (НБК) на ЧАЕС.
На початку квітня Асамблея донорів Рахунку міжнародного співробітництва вирішила перерозподілити 30 млн євро на підготовку інженерних рішень і закупівлю обладнання для відновлення нового безпечного конфайнмента (НБК).
У лютому Кабінет міністрів виділив 1,6 млрд грн із державного бюджету на подолання наслідків російської атаки по конфайнменту Чорнобильської АЕС.
Вночі 14 лютого 2025 року російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив в укриття над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС.
Політика
Зеленський запровадив нові санкції проти Росії
Президент Володимир Зеленський повідомив про нові санкційні рішення проти російських функціонерів і колаборантів на ТОТ, причетних до викрадення українських дітей, та проти 23 суден російського тіньового флоту.
Про це глава держави написав у Телеграмі, передає Укрінформ.
“Сьогодні є нові санкційні рішення України – проти російських субʼєктів, які причетні до викрадення українських дітей, та проти суден російського тіньового флоту”, — зазначив він.
Зеленський уточнив, що в першому санкційному списку особи, причетні до вивезення українських дітей з тимчасово окупованих територій, знищення їхньої ідентичності та приховування від сімей і від України.
“Серед цих санкціонованих осіб функціонери державної системи Росії, колаборанти на тимчасово окупованій території і пропагандисти”, — уточнив він.
У другому санкційному списку, за його словами, 23 судна, які Москва використовує для нафтового експорту.
“Щодо частини цього списку вже застосовані також санкції партнерів. Працюємо, щоб синхронізувати всі наші санкційні режими – санкції партнерів в Україні та санкції України в юрисдикціях партнерів”, – зазначив Президент.
Він додав, що Україна готує на найближчий час іще один санкційний пакет – особливої ваги.
Офіс Президента інформує, що глава держави підписав укази №350/2026 і №351/2026, якими ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування санкцій.
Перший санкційний пакет спрямований проти 20 фізичних і чотирьох юридичних осіб, які причетні до вивезення українських дітей із тимчасово окупованих територій України та нав’язування їм російської ідеології.
Серед них – “уповноважені з прав дитини” низки областей Росії, керівництво управлінь і відомств із соціального розвитку, депутати представницьких органів РФ, працівники органів виконавчої влади, а також ті, хто служить окупаційним органам влади на тимчасово окупованих територіях України.
Зокрема, під санкції потрапили: голова “Центру морської підготовки “Варяг” Олександр Д’яченко, який у тимчасово окупованому Криму проводить пропагандистську індоктринацію молоді для відбору до підпорядкованих ФСБ військових навчальних закладів; так званий депутат Пологівської райради Запорізької області Юрій Мітленко, який забезпечував примусову паспортизацію українців і видавав російські документи школярам, які досягли 14 років.
Також під санкціями опинилися так званий депутат “Херсонської обласної думи” від партії “Єдина Росія” Ігор Телегін, який організовував пропагандистські та мілітаризовані заходи для молоді на тимчасово окупованих територіях; директорка школи у Вуглегірську Ірина Шетеля, причетна до вивезення 130 українських дітей до Ростовської області.
Санкції також застосовані до громадських організацій, рухів і військово-патріотичних клубів, які допомагають у примусовій “інтеграції” викрадених українських дітей у культурно-освітній та ідеологічний простір Росії.
“Притягнення до відповідальності за викрадення українських дітей – один із пріоритетів. Зло не може залишатися безкарним. Також реалізовуємо додаткові обмеження проти тіньового флоту, є цікаві цілі. Це означає і подальші юридичні наслідки на основі санкцій. Нашу роботу цінують партнери”, – наголосив радник – уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.
До другого санкційного списку ввійшли 23 морські судна, які Росія використовує для експорту нафти й нафтопродуктів. Ці танкери в обхід санкцій перевозять енергоресурси з російських портів до країн, що й далі купують нафту в Росії. Зокрема, два судна забезпечують перевалку з танкерів льодового класу на танкери тіньового флоту для подальшого транспортування морем. Вони функціонують як логістичні хаби експортних операцій компанії “Газпром нефть”, зазначають в ОП.
Судна ходили під прапорами Росії та третіх країн: Панама – 7, Барбадос – 4, Палау – 3, РФ – 2, Маршаллові Острови – 1, Комори – 1, Гаяна – 1, Сент-Вінсент і Гренадіни – 1, Антигуа і Барбуда – 1, Мадагаскар – 1, Мозамбік – 1. Щодо п’яти з них уже застосовані санкції США.
Як повідомляв Укрінформ, 23 квітня ЄС розблокував кредит на підтримку України на 2026-2027 роки та ухвалив 20-й пакет санкцій проти РФ.
Фото: ОП
-
Політика1 тиждень agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Відбудова5 днів agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Події1 тиждень agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Усі новини1 тиждень agoНазвала куркою: у мережі скандал між українською поетесою та військовою – що сталось (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Усі новини1 тиждень agoNASA вимкнуло «Вояджер-1», але не повністю, що трапилося
-
Усі новини1 тиждень agoна що здатен ноутбук Apple вартістю до 10 000 грн (фото)
-
Події1 тиждень agoВолодар «Оскара» Том Гупер зніме фільм за книгою Міллі Боббі Браун