Connect with us

Превенція зловживанню: як працюватиме антикоррада при Міноборони

Published

on

14 квітня міністр оборони Олексій Резніков затвердив склад Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України (далі – МОУ). Її утворили після серії корупційних скандалів, пов’язаних із закупівлею продуктів для Збройних сил України. «Дайджест Одеси» поцікавився, яке місце рада займе, враховуючи наявність профільних антикорупційних органів. Розповідає Артак Григорян — одеський активіст і член Громадської антикорупційної ради.

Хто складає антикорраду?

21 січня видання «Дзеркало тижня» опублікувало матеріал журналіста із проєкту «Наші гроші» Юрія Ніколова, у якому стверджується, що за участі МОУ розкрадаються кошти на закупівлі харчів для ЗСУ. Зокрема, за словами журналіста, відомство нібито законтрактувало яйця по 17 грн за штуку, тоді як роздрібна ціна в магазині Києва близько 7 грн за штуку, а картоплю замовили по 22 грн за кілограм, за роздрібної ціни 8–9 грн. Після цього міністр оборони України Олексій Резніков заявив про “перезавантаження” антикорупційного управління та запровадження механізму громадського контролю.

Українці мали змогу самостійно обирати склад ради, який потім затвердив міністр. Онлайн-голосуванням, в якому взяли участь 41 684 громадян, пройшли 15 учасників від восьми ГО. Строк їхніх повноважень — один рік.

Під час установчого засідання члени Громадської антикорупційної ради обрали головою Євгена Грушовця, його заступницею стала Анастасія Шуба, а секретарем Ради обрано Віктора Прудковських. Команду складають юристи, фінансисти, аудитори, журналісти, підприємці. Більшість з них вже займались антикорупційною діяльністю.

Вибори загалом пройшли тихо. МОУ опублікувало список 15 кандидатів 31 березня, а склад був затверджений 10 квітня. 

Як розповів Артак Григорян, той факт, що до ради не пройшла Наталья Чорногуб — комунікаційна помилка. Адже вона гарний спеціаліст по роботі з відкритими даними, безпосередньо із системою YouControl і ці знання були б значною допомогою. Вона все ж згодна долучатись за потреби.

Чинна команда має бажання вплинути та призвести до змін, проте потрібно знайти та закріпити сферу відповідальності. І хоч це і дорадчий орган, учасники не готові мовчати, надаватимуть свої рекомендації, а чи реагуватиме на них міністерство? 

Які функції нової ради? 

Насправді зараз ще тривають організаційні моменти стосовно роботи ради. Установче засідання проведено, за планом збиратимуться раз на тиждень. Вже створили профільні комітети із забезпечення та закупівель, з моніторингу законодавства та нормотворчої діяльності і з питань комунікації, кадрової роботи та експертних обговорень.

«Ми повинні зрозуміти, що існує багато антикорупційних органів, які мають цим займатись. Департамент з питань запобігання та виявлення корупції МОУ, ті ж НАБУ, САП. Всі хочуть розібратись з цими яйцями по 17 гривень, проте для цього існує цілий департамент. Нас 15 людей на противагу 150. Тому наша (ради – ред.) задача – зрозуміти чим можемо бути корисними, знайти непокриту нішу та не дублювати функції, які виконують люди на зарплатні”», зазначає Григорян. 

За словами Артака, якщо приходить запит, наприклад, що людину повз ВЛК відправили на лінію фронту чи кудись, то з одного боку, рада створена при МО, а ТЦК — зона відповідальності Генштабу. Але рада має повноваження викликати представника Генштабу, він своєю чергою може не прийти і не матиме ніякої відповідальності за це. Немає механізму впливу.  

«Тут складно комунікувати, бо це антикорупційна рада і громадська одночасно. Щоб бути антикорупційним потрібно мати інструмент, важіль впливу, тому це департамент. Я бачу ціль в тому, що ми представлятимемо думку суспільства. Але не так, що у фейсбук хтось пише, а перевіряти ці факти, чи правда, що ГУР закуповує умовну капусту вдвічі дешевше», – зазначає спікер.

Проте налагодження антикоррадою співпраці із іншими органами, як з НАБУ — превенції можливих зловживань.

З 23 квітня, набрали чинності зміни до закону про оборонні закупівлі, які зобов’язують Міністерство оборони відкрити ціни за незбройними закупівлями, тобто у Prozorro. Чи є потреба перевіряти тендери, при тому, що існує Державна аудиторська служба і агенція із закупівель МО ще вирішиться. За потреби МО надасть доступ до держтаємниці, яка корисна вже при закупівлі зброї. А щоб не робити подвійну роботу налаштована комунікація з іншими департаментами, які ділитимуться інформацією через офіційні запити. За словами члена ради, дружня підтримка відчувається зі сторони інших структур і спротиву від міністра не відмічено. 

«Суспільство абсолютно справедливо має право вимагати прозорості і контролювати, як використовуються публічні фінанси, тому що всі сплачують податки. З цих податків формується бюджет. З цього бюджету кошти заходять в Міноборони і ми їх використовуємо з метою забезпечення ЗСУ. Громадська антикоррада та Офіс із підтримки змін будуть дуже потужними незалежними органами, акселераторами бачення та ідей, допомагатимуть через прийняття політичних рішень, політичну волю і адміністративний вплив змінювати систему на краще”», такими словами презентував міністр оборони раду.

Проте ефективність роботи ради все ж залежатиме від реакції МО на пропозиції. «Міністерство хоче, щоб ми допомогли, але наскільки воно в це вірить — не знаю. Маючи цілі департаменти та органи, після створення групи з 15 людей, навряд чи можна сказати: “тепер все точно буде добре”», — розповів активіст. 

З іншого боку, рада все ж має публічний вплив і сильну підтримку про що свідчить кількість проголосувавших. Тому, якщо раптом вийде, що вона працює для видимості, це вдарить лише по репутації самого Міністерства. Бо учасники антикорради не є держслужбовцями, не підписували з МО контракт, не мають доступу до їхніх грошей та не отримують їх. 

Continue Reading
Click to comment

Події

Росія пошкодила в Україні 1723 пам’ятки та понад 2500 об’єктів культурної інфраструктури

Published

on



Росіяни пошкодили в Україні 1723 пам’ятки культурної спадщини, 2524 об’єкти культурної інфраструктури постраждали.

Про це повідомляє Міністерство культури, передає Укрінформ.

“Станом на початок квітня 2026 року через російську агресію в Україні зруйновано та пошкоджено 1723 пам’ятки культурної спадщини та 2524 об’єкти культурної інфраструктури. Серед пошкоджених об’єктів культурної спадщини 159 мають статус національного значення, 1403 — місцевого, 161 — щойно виявлені. Повністю зруйновано 45 пам’яток культурної спадщини”, – йдеться у повідомленні.

Загалом пошкодження зафіксовано у 18 областях. Найбільших руйнувань зазнали пам’ятки в Харківській області — 349, Херсонській — 302, Одеській — 200, Донецькій — 195, Київській області та м. Києві — 173.

Водночас внаслідок обстрілів та бойових дій постраждали 2524 об’єкти культурної інфраструктури, з яких 518 — повністю знищено.

Найбільших втрат культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Харківській, Херсонській, Сумській, Київській та Миколаївській областях.

Загалом постраждали:

  • клубні заклади – 1245;
  • бібліотеки – 872;
  • заклади мистецької освіти – 191;
  • музеї та галереї – 139;
  • театри, кінотеатри та філармонії – 52;
  • парки, зоопарки – 11;
  • заповідники – 9;
  • цирки – 4;
  • кіностудія у м. Києві.

Руйнування зафіксовані у 341 територіальній громаді по всій Україні. Найбільше — в громадах Донецької (46 ТГ), Сумської (38 ТГ), Харківської (34 ТГ), Чернігівської (34 ТГ), Запорізької (31 ТГ), Миколаївської (23 ТГ), Дніпропетровської (23 ТГ), Київської (21 ТГ), Луганської (12 ТГ) областей.

Читайте також: Захист культурної спадщини: Бережна зустрілася з міністрами Фінляндії та Молдови

Майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей перебувають у тимчасовій окупації. Це унеможливлює точний обрахунок кількості закладів культури, що постраждали внаслідок бойових дій та окупації.

Як повідомляв Укрінформ, Нідерланди виділяють 1 млн євро на підтримку сектору культури через Український фонд культурної спадщини.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

У Костянтинівці за програмою «єВідновлення» нарахували понад ₴1,54 мільярда компенсацій

Published

on



У Костянтинівській міській громаді на Донеччині загальна сума нарахованих компенсацій за державною програмою «єВідновлення» сягнула понад 1,54 млрд гривень.

Про це у Фейсбуці повідомила Костянтинівська міська військова адміністрація, передає Укрінформ.

«За весь період реалізації програми («єВідновлення» – ред.): Статус зруйнованих отримали 551 будинків (із них 376 — приватна забудова, 193 — багатоповерхівки). Сформовано та видано 1013 житлових сертифікати на придбання нової оселі. Загальна сума нарахованих компенсацій становить понад 1 мільярд 542 мільйони гривень», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що з 30 березня по 5 квітня 2026 року представники міської комісії задокументували зруйнованими 67 об’єктів приватного сектору та 12 багатоповерхових будинків. Було видано житлових сертифікатів: власникам 53 квартир на загальну суму 68 млн грн., а власникам 38 приватних будинків – на суму понад 27 млн грн.

Читайте також: єВідновлення: компенсації вже отримала 181 тисяча родин

Як повідомлялося, у березні 2026 року уряд України виділив додаткові 7,7 млрд грн на фінансування житлових програм для внутрішньо переміщених осіб із тимчасово окупованих територій.

Фото: unsplash 



Джерело

Continue Reading

Політика

Буданов підтвердив, що партнери зверталися з проханням не бити по російських нафтових терміналах

Published

on



Партнери зверталися до України з проханням не руйнувати російські нафтові термінали, проте Україна має свої державні інтереси.

Про це керівник Офісу Президента Кирило Буданов повідомив під час брифінгу на Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України, передає кореспондент Укрінформу.

Відповідаючи на запитання, чи правда, що партнери зверталися до української влади з проханням не руйнувати російські нафтові термінали, він сказав: «Можу тільки в загальних рисах сказати: так, таке існує. Чому це відбувається? Ви, як розумна людина, теж можете зрозуміти – це питання утворення ціни. Але у нас своя війна».

Керівник ОП додав, що зі схожими проханнями Україна стикалася впродовж усіх років повномасштабної війни.

Читайте також: Буданов запевнив, що удари по нафтових терміналах РФ підсилюють позицію України на переговорах

«Я з подібними речами в різних аспектах … та й усі ми стикалися з 2022 року. Дуже багато цього було. Згадайте, коли були скандали, що певні підрозділи заїхали, скажімо, на техніці іноземного виробництва кудись на територію Росії; що десь застосовувалась зброя не так, як комусь хотілося. Їх можна зрозуміти, це їх правда, але ж є ще наша правда і наш національний інтерес. І він саме такий, як і є. Ми не припиняємо», – наголосив Буданов.

Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 7 квітня Сили оборони України завдали ураження по нафтовому терміналу “Усть-Луга Ойл” у Слободці Ленінградської області (РФ).

6 квітня безпілотники Центру спецоперацій «Альфа» СБУ спільно з іншими складовими Сил оборони (ГУР МОУ, СБС, ССО, ДПСУ) влаштували «бавовну» на нафтоналивному терміналі «Шесхаріс» морського порту «Новоросійськ» у Краснодарському краї РФ.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.