Connect with us

Превенція зловживанню: як працюватиме антикоррада при Міноборони

Published

on

14 квітня міністр оборони Олексій Резніков затвердив склад Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України (далі – МОУ). Її утворили після серії корупційних скандалів, пов’язаних із закупівлею продуктів для Збройних сил України. «Дайджест Одеси» поцікавився, яке місце рада займе, враховуючи наявність профільних антикорупційних органів. Розповідає Артак Григорян — одеський активіст і член Громадської антикорупційної ради.

Хто складає антикорраду?

21 січня видання «Дзеркало тижня» опублікувало матеріал журналіста із проєкту «Наші гроші» Юрія Ніколова, у якому стверджується, що за участі МОУ розкрадаються кошти на закупівлі харчів для ЗСУ. Зокрема, за словами журналіста, відомство нібито законтрактувало яйця по 17 грн за штуку, тоді як роздрібна ціна в магазині Києва близько 7 грн за штуку, а картоплю замовили по 22 грн за кілограм, за роздрібної ціни 8–9 грн. Після цього міністр оборони України Олексій Резніков заявив про “перезавантаження” антикорупційного управління та запровадження механізму громадського контролю.

Українці мали змогу самостійно обирати склад ради, який потім затвердив міністр. Онлайн-голосуванням, в якому взяли участь 41 684 громадян, пройшли 15 учасників від восьми ГО. Строк їхніх повноважень — один рік.

Під час установчого засідання члени Громадської антикорупційної ради обрали головою Євгена Грушовця, його заступницею стала Анастасія Шуба, а секретарем Ради обрано Віктора Прудковських. Команду складають юристи, фінансисти, аудитори, журналісти, підприємці. Більшість з них вже займались антикорупційною діяльністю.

Вибори загалом пройшли тихо. МОУ опублікувало список 15 кандидатів 31 березня, а склад був затверджений 10 квітня. 

Як розповів Артак Григорян, той факт, що до ради не пройшла Наталья Чорногуб — комунікаційна помилка. Адже вона гарний спеціаліст по роботі з відкритими даними, безпосередньо із системою YouControl і ці знання були б значною допомогою. Вона все ж згодна долучатись за потреби.

Чинна команда має бажання вплинути та призвести до змін, проте потрібно знайти та закріпити сферу відповідальності. І хоч це і дорадчий орган, учасники не готові мовчати, надаватимуть свої рекомендації, а чи реагуватиме на них міністерство? 

Які функції нової ради? 

Насправді зараз ще тривають організаційні моменти стосовно роботи ради. Установче засідання проведено, за планом збиратимуться раз на тиждень. Вже створили профільні комітети із забезпечення та закупівель, з моніторингу законодавства та нормотворчої діяльності і з питань комунікації, кадрової роботи та експертних обговорень.

«Ми повинні зрозуміти, що існує багато антикорупційних органів, які мають цим займатись. Департамент з питань запобігання та виявлення корупції МОУ, ті ж НАБУ, САП. Всі хочуть розібратись з цими яйцями по 17 гривень, проте для цього існує цілий департамент. Нас 15 людей на противагу 150. Тому наша (ради – ред.) задача – зрозуміти чим можемо бути корисними, знайти непокриту нішу та не дублювати функції, які виконують люди на зарплатні”», зазначає Григорян. 

За словами Артака, якщо приходить запит, наприклад, що людину повз ВЛК відправили на лінію фронту чи кудись, то з одного боку, рада створена при МО, а ТЦК — зона відповідальності Генштабу. Але рада має повноваження викликати представника Генштабу, він своєю чергою може не прийти і не матиме ніякої відповідальності за це. Немає механізму впливу.  

«Тут складно комунікувати, бо це антикорупційна рада і громадська одночасно. Щоб бути антикорупційним потрібно мати інструмент, важіль впливу, тому це департамент. Я бачу ціль в тому, що ми представлятимемо думку суспільства. Але не так, що у фейсбук хтось пише, а перевіряти ці факти, чи правда, що ГУР закуповує умовну капусту вдвічі дешевше», – зазначає спікер.

Проте налагодження антикоррадою співпраці із іншими органами, як з НАБУ — превенції можливих зловживань.

З 23 квітня, набрали чинності зміни до закону про оборонні закупівлі, які зобов’язують Міністерство оборони відкрити ціни за незбройними закупівлями, тобто у Prozorro. Чи є потреба перевіряти тендери, при тому, що існує Державна аудиторська служба і агенція із закупівель МО ще вирішиться. За потреби МО надасть доступ до держтаємниці, яка корисна вже при закупівлі зброї. А щоб не робити подвійну роботу налаштована комунікація з іншими департаментами, які ділитимуться інформацією через офіційні запити. За словами члена ради, дружня підтримка відчувається зі сторони інших структур і спротиву від міністра не відмічено. 

«Суспільство абсолютно справедливо має право вимагати прозорості і контролювати, як використовуються публічні фінанси, тому що всі сплачують податки. З цих податків формується бюджет. З цього бюджету кошти заходять в Міноборони і ми їх використовуємо з метою забезпечення ЗСУ. Громадська антикоррада та Офіс із підтримки змін будуть дуже потужними незалежними органами, акселераторами бачення та ідей, допомагатимуть через прийняття політичних рішень, політичну волю і адміністративний вплив змінювати систему на краще”», такими словами презентував міністр оборони раду.

Проте ефективність роботи ради все ж залежатиме від реакції МО на пропозиції. «Міністерство хоче, щоб ми допомогли, але наскільки воно в це вірить — не знаю. Маючи цілі департаменти та органи, після створення групи з 15 людей, навряд чи можна сказати: “тепер все точно буде добре”», — розповів активіст. 

З іншого боку, рада все ж має публічний вплив і сильну підтримку про що свідчить кількість проголосувавших. Тому, якщо раптом вийде, що вона працює для видимості, це вдарить лише по репутації самого Міністерства. Бо учасники антикорради не є держслужбовцями, не підписували з МО контракт, не мають доступу до їхніх грошей та не отримують їх. 

Continue Reading
Click to comment

Події

Збірки «Абрикоси Донбасу» та «Зимовий король» потрапили у короткий список літературної премії Латвії

Published

on


Поетичні збірки Любові Якимчук “Абрикоси Донбасу” та Остапа Сливинського “Зимовий король” у латиських перекладах номіновані за найкращий поетичний переклад на Latvijas Literatūras gada balva — найпрестижнішу літературну премію Латвії.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

За словами Якимчук, перекладати її вірші — це інколи виклик, бо не так просто передати звукопис, мовні розлами, слова, що розпадаються на склади, але продовжують мати сенс. 

“Перекладачі таких віршів не оминали — і моя подяка не має меж”, – написала авторка у Фейсбуці.

Над перекладом “Абрикосів Донбасу” працювали Māra Poļakova, Māris Salējs та Ingmāra Balode.

“Зимовий король” також перекладали Māra Poļakova, Ingmāra Balode та Māris Salējs разом з Jānis Elsbergs і Arvis Viguls. Обидві книжки видала Orbīta.

“Радий, що ця праця об’єднала довкола себе стількох чудових людей. Спільна праця — це краще, ніж навіть найправильніші розмови”, — писав Сливинський, подякувавши зокрема Саші Семьону Ханіну за допомогу у виданні книжки.

У номінації “Найкращий поетичний переклад” — п’ять претендентів, серед яких одразу дві українські книжки. Решту складають переклади іспанського поета Федеріко Гарсії Лорки, естонського поета Хасо Крулла та польського поета Романа Гонета.

В інтерв’ю латвійському радіо LR1 Якимчук пояснювала особливу вагу перекладів мовами колишніх радянських республік: за її словами, у СРСР діяла єдина оптика — імперська, і народи дивилися одне на одного крізь московську призму. 

“Ця безпосередня взаємна увага до культур — спосіб позбутися імперської оптики”, — зазначала поетка.

Читайте також: Премія House of Europe Award оголосила книжкипретендентки на найкращий переклад

Цьогоріч на премію номіновано загалом 30 творів у восьми категоріях: 

  • найкраща поетична книжка латиською мовою;
  • найкраща прозова книжка; 
  • найкраща дитяча книжка; 
  • найкращий прозовий переклад;
  • найкращий поетичний переклад; 
  • найяскравіший дебют; 
  • найвизначніший твір у драматургії;
  • найвизначніший твір у літературознавстві.

Переможця в кожній із восьми категорій оголосять 17 квітня на церемонії нагородження. Лавреати отримають грошову премію — її розмір залежить від спонсорів і зазвичай становить близько 1 500 євро.

Ризьке видавництво Orbīta — це мистецький колектив, заснований 1999 року групою поетів — Семьоном Ханіним, Артуром Пунте, Владіміром Свєтловим, Сергієм Тімофєєвим та Жоржем Уалліком. Пишуть переважно російською. У рамках проєкту “Посли поезії” з 2010 до 2014 року Orbīta запрошувала до Риги багатьох російських поетів, чиї тексти перекладали латвійські автори. За підсумками проєкту вийшла антологія “12 поетів із Росії” — перша подібна збірка сучасної російської поезії в незалежній Латвії.

Один із засновників Orbīta Артур Пунте (за національністю росіянин) на третій день після повномасштабного вторгнення вийшов на акцію солідарності з Україною біля посольства Росії в Ризі. У своєму виступі він заявив, що ще 2014 року Путін “позбавив його національності та мови”: “Я перестав бути росіянином і припинив писати вірші російською, бо більше не міг думати мовою, найгучнішим голосом якої є Путін”.

“Абрикоси Донбасу” вперше вийшли у Видавництві Старого Лева 2015 року, а 2023-го видавництво випустило оновлене перевидання збірки. Вірші Якимчук перекладені більш ніж на півтора десятка мов і здобули міжнародне визнання, зокрема прозвучали на 64-й церемонії Ґреммі у 2022 році.

“Зимовий король та інші вірші” вийшли у Видавництві Старого Лева 2018 року, як і більшість поетичних збірок автора: “Адам”, “М’яч у пітьмі”, “Жертвоприношення великої риби”. Поза поезією Сливинський відомий документальним проєктом “Словник війни” — збіркою перекладеною вже більш ніж на 14 мов, яку він розпочав у березні 2022 року на Львівському вокзалі, записуючи свідчення вимушених переселенців.

У квітні 2023 року поетка стала номінанткою премії Emerging Europe Awards у категорії “Люди. Артистичні здобутки” за “Абрикоси Донбасу” та вірш “Молитва”. У січні 2024 року акторка Катрін Деньов озвучила аудіоверсію французького перекладу збірки, а у квітні того ж року вона потрапила до короткого списку французької літературної премії Академії Малларме. 

Збірка “Абрикоси Донбасу” перекладена різними мовами, зокрема англійською, шведською, естонською, угорською, французькою тощо.

Читайте також: Цьогоріч «Гемінґвей нічого не знає» Артура Дроня вийде вісьмома мовами

У 2024 році збірка “Зимовий король” потрапила до короткого списку The Derek Walcott Prize for Poetry, а її перекладачі англійською Віталій Чернецький та Ірина Шувалова стали лавреатами перекладацької премії Американської асоціації з українознавчих студій (AAUS). 

Англійський переклад збірки також увійшов до шортлиста Національної премії з перекладу поезії США. “Словник війни” переклали вже понад 14 мовами, зокрема німецькою та польською. Передмову до японського видання написав Харукі Муракамі, зазначивши, що його вразила “краса “слів війни”, вимовлених чоловіками й жінками, охопленими полум’ям конфлікту”.

Як повідомляв Укрінформ, у Латвії вийшла друком добірка перекладів поезії українських авторів-військовослужбовців, а в Угорщині – збірка віршів української письменниці Любові Якимчук “Абрикоси Донбасу”.

Вірші Артура Дроня, Федора Рудого, Юлії (Тайри) Паєвської, Ігоря Мітрова і Сергія Рубніковича опублікували у латвійському культурному часописі Satori.

Фото: Фейсбук / Latvijas Literatūras gada balva 



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Київщина готує нові проєкти відбудови разом із корейськими партнерами

Published

on



Голова Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник зустрівся з представниками корейської компанії SsangYong Engineering & Construction.

Як передає Укрінформ, про це Калашник повідомив у Телеграмі.

“Обговорили подальші плани співпраці. Сьогодні готуємо пакет проєктів відновлення, які вже викликають зацікавленість у партнерів. Йдеться про розвиток соціальної, медичної та інженерної інфраструктури, а також про ініціативи у сфері стійкості регіону — модернізацію систем водопостачання, відновлення критичної інфраструктури, впровадження сучасних інженерних рішень”, – написав очільник КОВА.

Він ознайомив корейську делегацію з поточною ситуацією в області, наслідками російської агресії та ходом відбудови. Крім того, подякував за дотичність і фінансування Центру комплексного розвитку та підтримки дітей у Бучі.

Читайте також: На Житомирщині відновили майже 74% об’єктів, пошкоджених обстрілами РФ

“Окремо говорили про перспективу реалізації нових проєктів у сфері реабілітації та відновлення інженерної інфраструктури. Працюємо над тим, щоб ці ініціативи були технічно якісними, інвестиційно привабливими та швидкими в реалізації”, – зазначив Калашник.

Як повідомлялося, у вересні 2025 року Київська обласна державна адміністрація підписала три меморандуми про взаєморозуміння з провідними корейськими організаціями під час Глобальної конференції з питань співробітництва в галузі інфраструктури (Global Infrastructure Cooperation Conference 2025). Зокрема, був підписаний меморандум з компанією SSANGYONG Engineering & Construction Co., Ltd, який передбачає співпрацю у сферах освіти, охорони здоров’я, водопостачання та водовідведення, відновлення та модернізації інфраструктури, а також енергетики.



Джерело

Continue Reading

Політика

Федоров обговорив із міністром оборони Норвегії пріотритети співпраці

Published

on



Міністр оборони України Михайло Федоров провів зустріч із міністром оборони Норвегії Торе Сандвіком.

Як передає Укрінформ, про це Федоров повідомив у Телеграмі.

«Провів робочу зустріч із міністром оборони Норвегії Торе Сандвіком напередодні «Рамштайну». Узгодили пріоритети співпраці — ППО, дрони, інновації та посилення Сил оборони», – написав він.

Федоров також подякував Норвегії за фінансування проєкту базового забезпечення бригад дронами. Він зазначив, що це рішення надасть військовим гарантований мінімум дронів щомісяця і напряму впливатиме на ефективність на фронті.

Український міністр запросив норвезького колегу відвідати Україну, щоб показати роботу «малого ППО», дронів та технологічної складової ЗСУ в реальних умовах.

Федоров також зауважив, що за останні місяці Україна:

  • посилила захист неба;
  • масштабує «мале ППО» з дронами-перехоплювачами;
  • підвищила ефективність ураження цілей.

Паралельно проводяться асиметричні операції, які б’ють по економічному потенціалу Росії. 

Пріоритетами на найближчий період Федоров назвав:

  • посилення ППО та розвиток ініціативи PURL;
  • підтримку «чеської ініціативи»;
  • розвиток проєкту з базового забезпечення бригад дронами;
  • масштабування оборонних інновацій.
Читайте також: Зеленський та прем’єр Норвегії обговорили ситуацію у світі та двосторонню співпрацю

Як повідомляв Укрінформ, у березні 2026 року українські дрони-перехоплювачі знищили понад 33 000 російських безпілотників різного типу, що вдвічі більше, ніж у лютому.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.