Цього року єврейські паломники знову поїдуть до Умані через Румунію, об’їжджаючи Молдову. Кишинівський аеропорт не буде використовуватися через невирішені фінансові та технічні питання. Основний потік туристів прилетить до Ясс, звідки автобусами та таксі продовжать шлях до Одеси, а потім до Умані.

Про це повідомили в “Радіо вільна Європа”.

Реклама

Новий маршрут

Міжнародний аеропорт Ясси повідомив, що з 25 по 29 вересня працюватиме в особливому режимі, обслуговуючи чартерні рейси з Тель-Авіва. Для паломників організують спеціальний коридор, а на маршрутах будуть присутні поліцейські та жандарми.

“Якщо час вашого рейсу збігається з чартерними, радимо прибути за 3 години до вильоту, щоб уникнути затримок на пунктах контролю”, — зазначили в аеропорту.

З Ясс паломники рушать до Одеси, а вже потім до Умані. В середньому дорога може зайняти до 10 годин, залежно від завантаженості української митниці.

Відмова Молдови

У 2023 році багато паломників літали через Кишинів, але цього року Молдова відмовилася від такого варіанту. Причинами стали борги Ізраїлю за заходи безпеки та перевантаженість аеропорту. Раніше пропонувалося побудувати тимчасовий термінал для обслуговування рейсів, проте домовленості не досягли.

У 2025 році переговори щодо прямого “повітряного мосту” знову провалилися: Молдова погоджувалася на близько 70 рейсів, а Ізраїль наполягав на 120. Внаслідок цього основний маршрут проходить через схід Румунії.

Нагадаємо, ми писали, Україна та Ізраїль оголосили про спільний проєкт, спрямований на безпеку десятків тисяч паломників, які відвідують Умань. Також ми повідомляли, що цьогоріч в Умані готуються зустрічати рекордну кількість паломників.

Кенієць потрапив у полон на Вовчанському напрямку, а в РФ йому і ще трьом кенійцям запропонував поїхати як туристам його спортивний агент. Подробиці розповіли бійці 57-ї ОМБр у Facebook.

У Росії він провів два тижні, але за день до повернення до Кенії чоловік, який супроводжував групу, запитав його про ставлення до цієї країни і бажання залишитися. Еванс визнав, що не хотів би повертатися до Кенії.

До цього моменту його віза закінчилася, а чоловік сказав, що в нього є робота для нього. Уже ввечері підписавши всі документи російською мовою, кенієць дізнався, що “працюватиме” військовим.

“До підписів він узяв мій паспорт і телефон. Пообіцяв повернути речі, далі прийшли інші люди, попросили сісти в машину і мене везли близько 7 годин. Незабаром я опинився у військовому таборі”, — розповів він подробиці.

Відмовитися не можна було, адже росіяни погрожували йому розстрілом. Еванс визнав, що раніше ніколи не служив в армії і не хотів бути військовим. Однак окупанти дали йому позивний “Іван”.

Навчали його всього тиждень, показавши особливості поводження з автоматом. За словами кенійця, у його підрозділі було кілька іноземців. Після навчання він утік дорогою на перше бойове завдання і дві доби блукав лісами в районі Вовчанська.

Тепер Еванс просить не міняти його на окупантів і впевнений, що в Росії його вб’ють.

Нагадаємо, видання The Wall Street Journal писало про таємний канал для обміну полоненими між Україною та Росією. Канал використовували від початку повномасштабного вторгнення росіян.

Фокус також писав про загибель української журналістки Вікторії Рощиної в російському полоні 19 вересня 2023 року. З нею попрощалися в Києві 8 серпня 2025 року.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо з посиланням на видавництво Arc.ua, в якому вийшла книжка

«Овації-овації! Ми намагаємося не припиняти тішити вас власними перемогами. Стенлі Петерсон, від народження Богдан Патик, мав непросте життя східноєвропейського емігранта, який шукав притулок від переслідувань та війни, і знайшов його в Канаді. Не забуваючи про своє українське коріння, він присвятив своє життя підтримці освітніх та гуманітарних справ у Канаді та по всьому світу, ставши благодійником», – зазначають у видавництві.

На сайті фонду про переможця поки що не повідомили, однак у коментарі для Читомо у видавництві підтвердили, що автор книжки та перекладачі отримали інформаційні листи з привітаннями від організаторів премії.

Книжка в українському перекладі вийшла 2024 року у видавництві Arc.ua.

Переклали книжку Марія Дубровій, Ганна Рак, Анна Мельниченко і Олександр Охріменко.

Обкладинку до видання створила авторка та ілюстраторка Оленка Загородник.

«Росія потребує звільнення від самої себе, адже російська держава стала імперією до того, як росіяни стали нацією, і до того, як величезна країна змогла перетворитися на національну державу. Ця книга про те, як можна розвивати деволюцію Російської Федерації та сприяти деколонізації поневолених імперією народів, щоби вони мали шанс збудувати власний Люксембург за Полярним колом», – ідеться в анотації.

Нагороду за книжковий переклад Літературного фонду імені Петерсона надають що два роки, починаючи з 2021 року. Її присуджують нещодавно опублікованим перекладам художніх та документальних літературних творів українською та з української.

Заохочується подання насамперед книжок перекладених українською з англійської та французької, чи навпаки, з англійської чи французької на українську мов.

Літературний фонд імені Петерсона – фонд для українців світу, що приймає на фінансування прозові твори та переклади та зосереджується на фінансуванні робіт, які потенційно будуть цікаві широкій авдиторії.

Премія відзначає книжки, які сприяють кращому розумінню України чи українського народу та тематика яких актуальна для світової української спільноти.

Вона складається з кількох програм – насамперед, головної Літературної премії, а також нагород за літературні переклади книжок і кількох цільових грантів для письменників та перекладачів.

Фонд заснований канадським меценатом українського походження Стенлі Петерсоном для надання міжнародних літературних премій і грантів. Він створений під егідою канадської благодійної фундації «Будучність», яка підтримує освітні та гуманітарні ініціативи.

Як повідомляв Укрінформ, до короткого списку літературної премії Центральної Європи Angelus увійшов роман «Драбина» української письменниці Євгенії Кузнєцової.