Про це у коментарі Укрінформу заявила українська продюсерка Іванна Хіцінська.

«Копродукція – це єдиний можливий шлях для того, щоб спільно виготовляти історії, які будуть зрозумілі і українській, і зарубіжній авдиторії. І об’єднувати зусилля, таким чином задіюючи у виробництві фільмів як українських, так і зарубіжних митців, що дозволяє також покращити і мистецьку якість кінцевого фільму», – зазначила Хіцінська.

Вона уточнила, що під час війни без підтримки міжнародних копродюсерів не вдалося б виготовити таку кількість українських історій.

Продюсерка зазначила, що провела на полях Карловарського міжнародного кінофестивалю, який проходив із 3 до 11 липня, зустрічі з колегами, взяла участь у показах, панельній дискусії «Історії під вогнем: українське кіно та потреба в довгостроковій підтримці» тощо. На них фахівці висловлювали думку, що якщо до цього часу в більшості випадків Україна була головним виробником фільмів, потрібно також розглядати і те, коли Україна буде долучатися до створення не історій про Україну, а й історій про інші країни, які потенційно могли б бути цікавими для українського глядача. Так звана minority co-production (міноритарна копродукція). Це допоможе тому, «щоб про Україну чули», переконана вона.

«Ми живемо у війні, ми бачимо війну кожен день за своїми вікнами, по телевізору, і іноді потрібно відволіктися на щось не лише про війну. І таким вікном можливостей можуть стати європейські історії різного напрямку і різного жанру, до яких Україна зможе долучитися як міноритарний копродюсер, і долучитися до виготовлення фільму, який теж потім буде представлений на фестивалях, матиме нагороди. І також ми будемо в цих історіях приєднуватися і до європейської сім’ї», – сказала Хіцінська.

Вона підкреслила, що не йдеться про те, як було колись, коли Україна працювала на російський ринок, а українське телебачення, кінотеатри були просто «в полоні російськомовного контенту, з російськими акторами, з усім». Не треба хитатися в інший бік так, щоби це саме сталося і з зарубіжними акторами, застерегла продюсерка.

«Ми пропонуємо інший вихід, коли Україна є рівноцінним партнером у створенні фільмів, серіалів, і де також до зйомок долучаються і українські митці й український кастинг, актори. І де частина історії може бути пов’язана з Україною. Але це не означає, що Україна є основним виробником, ми будемо серед виробників, і це, в свою чергу, зменшить фінансове навантаження на нас, як на країну-виробника, і на продюсерів у пошуку фінансування для того, щоб реалізувати ці фільми. А нам дуже необхідно, щоб на українському ринку, на українському телебаченні з’являлися україномовні історії чи європейські історії з українськими акторами», – пояснила Хіцінська.

Вона зазначила, що перед війною цей процес починався і Україна потроху заходила як міноритарний продюсер у повнометражні фільми і серіали. За її словами, з війною ракурс дещо змінився. За останні роки Україна здебільшого була мажоритарним продюсером, основним виробником. Оскільки під час війни надзвичайно важко виготовляти ігрові художні фільми, в більшості фокус був направлений на документальні фільми, підкреслила Хіцінська.

Вона навела приклади, коли Україну видно завдяки такій співпраці: цього року на фестивалі в Каннах був фільм «Весна», створений в копродукції Естонія, Литва, Латвія і Україна. Там було дуже невеличке українське фінансування, але Україна – країна-виробник, і це історія про російську окупацію.

«Зараз наше керівництво розвертає цей ракурс. Є ініціатива, заснована Президентом, – «Тисячовесна», де ми бачимо, що велика кількість заявок подана і на ігрове кіно, і на дитяче, на анімацію, на серіали, і документальні. І особливо на контент для дітей та підлітків. Тому є шанси, є надія, що воно, звичайно ж, зміниться потрошку», – висловила сподівання подюсерка.

Хіцінська є засновницею WAYA Production та співпрацює з Babylon’13 з 2022 року. Її проєкти включають документальні фільми, художні фільми та імерсивні роботи, представлені на міжнародних фестивалях та ярмарках. З початку повномасштабного вторгнення вона також активно займається міжнародним просуванням, збором коштів та адвокацією українського кіно.

Як повідомляв Укрінформ, на 60-у Карловарському кінофестивалі відбулася світова прем’єра української повнометражної документальної стрічки To Die To Live.

Фото Укрінформу можна купити тут

Про це повідомив у Телеграмі начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, передає Укрінформ.

«Робимо все можливе, щоб зберегти та відновити пам’ятки культури Харківщини, які постраждали внаслідок російських обстрілів», – ідеться у повідомленні.

Як зазначається, у Харківському художньому музеї, який 14 червня зазнав пошкоджень через удар ворожого БпЛА, розпочався перший етап відновлення. Після підготовчих заходів фахівці приступили до першочергових протиаварійних робіт, щоб стабілізувати технічний стан будівлі та не допустити її подальшого руйнування.

Як розповів начальник ОВА, до робіт залучили понад 20 рятувальників і 8 одиниць спецтехніки ДСНС Харківщини та Мобільного рятувального центру швидкого реагування «Суми».

Вже розчистили 700 квадратних метрів покрівлі, демонтували 15 тонн дерев’яних і металевих конструкцій, вивезли 12 тонн будівельного сміття. Роботи тривають.

За словами начальника ОВА, ця будівля – пам’ятка містобудування та архітектури місцевого значення – одна з «улюблених» цілей ворога.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення РФ пошкодила на Харківщині 319 об’єктів культурної спадщини.

Як додав Синєгубов, наразі в області працюють над довгостроковим збереженням музейних цінностей. Харківська ОВА розробила проєкт створення захищеного сховища для музейних предметів на базі Харківського фахового вищого художнього коледжу.

Сховище дозволить зберегти музейні предмети, евакуація яких поки неможлива. Для реалізації проєкту розраховують на виділення державної субвенції.

Начальник ОВА запевнив, що в області продовжують працювати над тим, щоб захистити культурну спадщину Харківщини навіть в умовах постійних ворожих атак.

Начальник ОВА подякував міністру внутрішніх справ України Ігорю Клименку, голові ДСНС України Андрію Данику та начальнику Головного управління ДСНС у Харківській області Артему Астахову за консолідацію зусиль і ефективну взаємодію у проведенні відновлювальних робіт.

Як повідомляв Укрінформ, росіяни вдарили дроном по Харківському художньому музею.

У церемонії взяли участь також представники української влади, зокрема перший заступник міністра культури України Іван Вербицький та голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, повідомляє кореспондент Укрінформу.

За словами Косіняка-Камиша, присутні зібралися в Олиці, щоб пам’ятати про жертв трагедії та зробити все, аби подібні події ніколи не повторилися у відносинах між польським і українським народами.

«Чого потребує добре майбутнє? Воно потребує правди, потребує вшанування пам’яті та дарує прощення. Ці три цінності нерозривно пов’язані між собою», – наголосив Косіняк-Камиш.

Він підкреслив, що прибув на Волинь «зі знаком миру, як до друзів», між якими має бути місце для щирої розмови, навіть на складні історичні теми.

«З огляду на сьогоднішні реалії для нас надзвичайно важливими є правда, вшанування пам’яті, ексгумація та гідне поховання», – підкреслив глава польського оборонного відомства.

Водночас він наголосив, що вшанування пам’яті жертв не має нічого спільного з ненавистю.

«Ця пам’ять не може бути вишита ненавистю, вона має бути зшита з любові», – підкреслив Косіняк-Камиш.

Польський міністр також зазначив, що дружба між народами означає здатність говорити один одному правду, навіть якщо вона є болючою.

«Дружба – це спільний рух уперед попри досвід минулого, а можливо, саме завдяки цьому досвіду – побудова кращого майбутнього», – наголосив він.

Косіняк-Камиш також висловив сподівання, що 83-я річниця трагічних подій на Волині стане днем «переміни багатьох сердець і розумів» та залишиться днем пам’яті про загиблих.

«Я прийшов сюди не для того, щоб роздряпувати рану, а щоб вона загоїлася. Але для того, щоб вона загоїлася, її спершу потрібно належно обробити», – підкреслив глава Міноборони Польщі.

Як повідомляв Укрінформ, глава польського уряду Дональд Туск наголосив, що історична пам’ять не повинна ставати джерелом нової ворожнечі.

Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров в Олиці на Волині долучився до вшанування пам’яті жертв трагічних подій під час Другої світової війни.

Фото Укрінформу можна купити тут