Connect with us

Превенція зловживанню: як працюватиме антикоррада при Міноборони

Published

on

14 квітня міністр оборони Олексій Резніков затвердив склад Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України (далі – МОУ). Її утворили після серії корупційних скандалів, пов’язаних із закупівлею продуктів для Збройних сил України. «Дайджест Одеси» поцікавився, яке місце рада займе, враховуючи наявність профільних антикорупційних органів. Розповідає Артак Григорян — одеський активіст і член Громадської антикорупційної ради.

Хто складає антикорраду?

21 січня видання «Дзеркало тижня» опублікувало матеріал журналіста із проєкту «Наші гроші» Юрія Ніколова, у якому стверджується, що за участі МОУ розкрадаються кошти на закупівлі харчів для ЗСУ. Зокрема, за словами журналіста, відомство нібито законтрактувало яйця по 17 грн за штуку, тоді як роздрібна ціна в магазині Києва близько 7 грн за штуку, а картоплю замовили по 22 грн за кілограм, за роздрібної ціни 8–9 грн. Після цього міністр оборони України Олексій Резніков заявив про “перезавантаження” антикорупційного управління та запровадження механізму громадського контролю.

Українці мали змогу самостійно обирати склад ради, який потім затвердив міністр. Онлайн-голосуванням, в якому взяли участь 41 684 громадян, пройшли 15 учасників від восьми ГО. Строк їхніх повноважень — один рік.

Під час установчого засідання члени Громадської антикорупційної ради обрали головою Євгена Грушовця, його заступницею стала Анастасія Шуба, а секретарем Ради обрано Віктора Прудковських. Команду складають юристи, фінансисти, аудитори, журналісти, підприємці. Більшість з них вже займались антикорупційною діяльністю.

Вибори загалом пройшли тихо. МОУ опублікувало список 15 кандидатів 31 березня, а склад був затверджений 10 квітня. 

Як розповів Артак Григорян, той факт, що до ради не пройшла Наталья Чорногуб — комунікаційна помилка. Адже вона гарний спеціаліст по роботі з відкритими даними, безпосередньо із системою YouControl і ці знання були б значною допомогою. Вона все ж згодна долучатись за потреби.

Чинна команда має бажання вплинути та призвести до змін, проте потрібно знайти та закріпити сферу відповідальності. І хоч це і дорадчий орган, учасники не готові мовчати, надаватимуть свої рекомендації, а чи реагуватиме на них міністерство? 

Які функції нової ради? 

Насправді зараз ще тривають організаційні моменти стосовно роботи ради. Установче засідання проведено, за планом збиратимуться раз на тиждень. Вже створили профільні комітети із забезпечення та закупівель, з моніторингу законодавства та нормотворчої діяльності і з питань комунікації, кадрової роботи та експертних обговорень.

«Ми повинні зрозуміти, що існує багато антикорупційних органів, які мають цим займатись. Департамент з питань запобігання та виявлення корупції МОУ, ті ж НАБУ, САП. Всі хочуть розібратись з цими яйцями по 17 гривень, проте для цього існує цілий департамент. Нас 15 людей на противагу 150. Тому наша (ради – ред.) задача – зрозуміти чим можемо бути корисними, знайти непокриту нішу та не дублювати функції, які виконують люди на зарплатні”», зазначає Григорян. 

За словами Артака, якщо приходить запит, наприклад, що людину повз ВЛК відправили на лінію фронту чи кудись, то з одного боку, рада створена при МО, а ТЦК — зона відповідальності Генштабу. Але рада має повноваження викликати представника Генштабу, він своєю чергою може не прийти і не матиме ніякої відповідальності за це. Немає механізму впливу.  

«Тут складно комунікувати, бо це антикорупційна рада і громадська одночасно. Щоб бути антикорупційним потрібно мати інструмент, важіль впливу, тому це департамент. Я бачу ціль в тому, що ми представлятимемо думку суспільства. Але не так, що у фейсбук хтось пише, а перевіряти ці факти, чи правда, що ГУР закуповує умовну капусту вдвічі дешевше», – зазначає спікер.

Проте налагодження антикоррадою співпраці із іншими органами, як з НАБУ — превенції можливих зловживань.

З 23 квітня, набрали чинності зміни до закону про оборонні закупівлі, які зобов’язують Міністерство оборони відкрити ціни за незбройними закупівлями, тобто у Prozorro. Чи є потреба перевіряти тендери, при тому, що існує Державна аудиторська служба і агенція із закупівель МО ще вирішиться. За потреби МО надасть доступ до держтаємниці, яка корисна вже при закупівлі зброї. А щоб не робити подвійну роботу налаштована комунікація з іншими департаментами, які ділитимуться інформацією через офіційні запити. За словами члена ради, дружня підтримка відчувається зі сторони інших структур і спротиву від міністра не відмічено. 

«Суспільство абсолютно справедливо має право вимагати прозорості і контролювати, як використовуються публічні фінанси, тому що всі сплачують податки. З цих податків формується бюджет. З цього бюджету кошти заходять в Міноборони і ми їх використовуємо з метою забезпечення ЗСУ. Громадська антикоррада та Офіс із підтримки змін будуть дуже потужними незалежними органами, акселераторами бачення та ідей, допомагатимуть через прийняття політичних рішень, політичну волю і адміністративний вплив змінювати систему на краще”», такими словами презентував міністр оборони раду.

Проте ефективність роботи ради все ж залежатиме від реакції МО на пропозиції. «Міністерство хоче, щоб ми допомогли, але наскільки воно в це вірить — не знаю. Маючи цілі департаменти та органи, після створення групи з 15 людей, навряд чи можна сказати: “тепер все точно буде добре”», — розповів активіст. 

З іншого боку, рада все ж має публічний вплив і сильну підтримку про що свідчить кількість проголосувавших. Тому, якщо раптом вийде, що вона працює для видимості, це вдарить лише по репутації самого Міністерства. Бо учасники антикорради не є держслужбовцями, не підписували з МО контракт, не мають доступу до їхніх грошей та не отримують їх. 

Continue Reading
Click to comment

Події

В Україні виходить книга командира легендарного підрозділу «Привиди Бахмута: спогади снайпера»

Published

on


Як зазначають видавці, ця книга – не документальна реконструкція боїв і не хронологія воєнних операцій. Автор не прагне створити героїчний образ війни чи власного підрозділу. Натомість він пропонує читачеві чесне особисте свідчення – про людей, які добровільно стали до зброї, про втому, страх, відповідальність, побратимство і пам’ять, яка не завершується після останнього бою.

Фото: yakaboo.ua




«Привиди Бахмута» починаються словами: «Ця книга – не про таку війну, як її показують у новинах. Тут немає гучних слів і правильних фраз». Цей принцип визначає і весь текст. Автор розповідає не лише про бойову роботу снайперів, а й про внутрішній досвід війни: життя між виходами, втрати побратимів, моменти, коли опускаються руки, і силу, яку дає потужна взаємна підтримка.

Книга складається із 46 розділів, які можна читати як окремі новели і які охоплюють шлях підрозділу від його створення до виходу з Бахмута. У цих історіях поруч із бойовими епізодами з’являються конкретні люди (побратими, медики, механіки, командири) – ті, хто загинув, і ті, хто вижив. Саме вони стають головними героями історії, адже, за словами автора, вона написана не про героїв, а про людей, які вчилися воювати, виживати і залишатися людьми.

Окремою темою книги є пам’ять. Видання присвячене загиблим побратимам автора – Вадиму з позивним «Батько Тарас» та Олегу з позивним «Хитрий». Наприкінці книги автор зізнається, що писав її не для того, щоб щось довести, а щоб залишити пам’ять без прикрас, такою, якою вона є. Саме тому «Привиди Бахмута» стають не лише особистими спогадами, а й способом зберегти голос тих, кого вже неможливо почути.

«”Привиди Бахмута” – це не просто книжка про снайперів і війну. Це історія людей, яких війна змусила змінитися, навчила бачити смерть поруч і водночас цінувати життя як ніколи. Ми пройшли Бахмут, змінилися разом із війною і продовжили свій шлях. Ця книжка – про тих, хто залишився, про тих, кого вже немає, і про ціну, яку Україна платить за своє майбутнє. Я хочу, щоб після цієї книги люди розуміли не лише, як ми воювали, а й заради чого ми вистояли і продовжуємо стояти», – зазначає «Привид».

Читайте також: Виходить книжка азовця «Расті» про 886 днів російського полону

Окрім тексту, книга містить QR-коди, що ведуть до фотографій, відео та додаткових матеріалів про діяльність підрозділу. Вони дозволяють читачеві побачити людей і місця, про які йдеться в розповіді, та розширюють документальний вимір видання.

«Привиди Бахмута: спогади снайпера» вже доступні для передзамовлення.

Як повідомляв Укрінформ, снайпер «Привид» підтвердив рекордне ураження цілі за чотири кілометри.

Фото надав «Привид»



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Калашник обговорив із послом Японії першочергові потреби

Published

on


Міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник провів зустріч із послом Японії в Україні Масаші Накаґоме, основною темою якої стала підготовка до опалювального сезону.

Про це повідомила пресслужба Мінінфраструктури, передає Укрінформ.

«Сторони обговорили відновлення критичної інфраструктури, підготовку до опалювального сезону, реалізацію спільних проєктів із Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA) та подальший розвиток українсько-японського партнерства», – йдеться в повідомленні.

У фокусі зустрічі – підготовка до нового опалювального сезону та розвиток децентралізованих рішень у сфері теплопостачання. Серед першочергових потреб – розгортання блочно-модульних котелень у Львівській, Київській та Херсонській областях загальною потужністю понад 400 МВт.

Крім того, йшлося про формування резерву обладнання для підприємств водопостачання та водовідведення, необхідного для сталого проходження зимового періоду в умовах воєнних ризиків.

Калашник підкреслив, що ключовим інструментом співпраці між Україною та Японією залишається Програма екстреного відновлення. Триває її п’ята фаза, яка охоплює відновлення та покращення інфраструктури, систем водопостачання, морської галузі, а також підтримку медичної сфери та сільського господарства.

Під час зустрічі сторони обговорили подальший розвиток співпраці: японська сторона ініціює новий проєкт грантової допомоги в енергетичному секторі. Для його реалізації Мінінфраструктури вже підготувало і передало JICA перелік необхідного пріоритетного обладнання.

Читайте також: Українськояпонський проєкт з управління відходами від руйнувань продовжили до 2029 року

Як повідомлялося, уряд Японії надав українській стороні вже $20 млрд з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Фото: mininfra.gov.ua



Джерело

Continue Reading

Політика

Путін не зацікавлений у переговорах, доки може бити балістикою по Україні

Published

on



Російський лідер Володимир Путін не зацікавлений у змістовних переговорах, доки російські війська мають можливість завдавати балістичних ударів по Києву та інших українських містах.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється у звіті ISW.

“Кремль вважає, що може скористатися дефіцитом ракет-перехоплювачів в Україні, щоб уникнути необхідності вступати у змістовні переговори або йти на поступки щодо своїх максималістських вимог”, – йдеться у повідомленні.

За оцінкою аналітиків ISW, Patriot є єдиною системою, здатною ефективно протистояти російським балістичним ракетам. Їхній дефіцит, своєю чергою, створює вразливість для української протиповітряної оборони.

“Нещодавнє різке скорочення поставок протиракетних перехоплювачів до систем Patriot, таким чином, сприятиме затягуванню війни до 2027 року”, – зазначають аналітики.

Теорія перемоги Путіна ґрунтується на передумові, що РФ може виграти війну на виснаження, якщо російські війська збережуть ініціативу та просуватимуться по всьому театру військових дій нескінченно довго, водночас знищуючи українські міста та інфраструктуру.

“Кремль не вступатиме в серйозні переговори чи не йтиме на суттєві компроміси щодо своїх вимог, доки Путін вважає, що має життєздатний військовий шлях для досягнення своїх цілей у повному обсязі. Дефіцит ракет Patriot в Україні дає Москві можливість завдати дуже серйозної шкоди Україні протягом наступної зими і тому сприятиме затримці змістовних переговорів та затягуванню війни”, – зазначають в ISW.

Читайте також: Остання «першопричина СВО»: Путіну вже нічим зайнятися

РФ використовує цю ситуацію та переорієнтовує частину свого оборонного виробництва на випуск балістичних ракет, йдеться у звіті. За оцінкою ISW, саме тому Путін може не бачити необхідності в переговорах чи поступках щодо своїх максималістських вимог, доки така стратегія дає результат.

Як повідомляв Укрінформ, під час спільного з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте спілкування з представниками ЗМІ у Києві у червні Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна отримала в рази менше обіцяних партнерами ракет PAC-3, що здатні збивати балістику, через війну на Близькому Сході.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.