Connect with us

Превенція зловживанню: як працюватиме антикоррада при Міноборони

Published

on

14 квітня міністр оборони Олексій Резніков затвердив склад Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України (далі – МОУ). Її утворили після серії корупційних скандалів, пов’язаних із закупівлею продуктів для Збройних сил України. «Дайджест Одеси» поцікавився, яке місце рада займе, враховуючи наявність профільних антикорупційних органів. Розповідає Артак Григорян — одеський активіст і член Громадської антикорупційної ради.

Хто складає антикорраду?

21 січня видання «Дзеркало тижня» опублікувало матеріал журналіста із проєкту «Наші гроші» Юрія Ніколова, у якому стверджується, що за участі МОУ розкрадаються кошти на закупівлі харчів для ЗСУ. Зокрема, за словами журналіста, відомство нібито законтрактувало яйця по 17 грн за штуку, тоді як роздрібна ціна в магазині Києва близько 7 грн за штуку, а картоплю замовили по 22 грн за кілограм, за роздрібної ціни 8–9 грн. Після цього міністр оборони України Олексій Резніков заявив про “перезавантаження” антикорупційного управління та запровадження механізму громадського контролю.

Українці мали змогу самостійно обирати склад ради, який потім затвердив міністр. Онлайн-голосуванням, в якому взяли участь 41 684 громадян, пройшли 15 учасників від восьми ГО. Строк їхніх повноважень — один рік.

Під час установчого засідання члени Громадської антикорупційної ради обрали головою Євгена Грушовця, його заступницею стала Анастасія Шуба, а секретарем Ради обрано Віктора Прудковських. Команду складають юристи, фінансисти, аудитори, журналісти, підприємці. Більшість з них вже займались антикорупційною діяльністю.

Вибори загалом пройшли тихо. МОУ опублікувало список 15 кандидатів 31 березня, а склад був затверджений 10 квітня. 

Як розповів Артак Григорян, той факт, що до ради не пройшла Наталья Чорногуб — комунікаційна помилка. Адже вона гарний спеціаліст по роботі з відкритими даними, безпосередньо із системою YouControl і ці знання були б значною допомогою. Вона все ж згодна долучатись за потреби.

Чинна команда має бажання вплинути та призвести до змін, проте потрібно знайти та закріпити сферу відповідальності. І хоч це і дорадчий орган, учасники не готові мовчати, надаватимуть свої рекомендації, а чи реагуватиме на них міністерство? 

Які функції нової ради? 

Насправді зараз ще тривають організаційні моменти стосовно роботи ради. Установче засідання проведено, за планом збиратимуться раз на тиждень. Вже створили профільні комітети із забезпечення та закупівель, з моніторингу законодавства та нормотворчої діяльності і з питань комунікації, кадрової роботи та експертних обговорень.

«Ми повинні зрозуміти, що існує багато антикорупційних органів, які мають цим займатись. Департамент з питань запобігання та виявлення корупції МОУ, ті ж НАБУ, САП. Всі хочуть розібратись з цими яйцями по 17 гривень, проте для цього існує цілий департамент. Нас 15 людей на противагу 150. Тому наша (ради – ред.) задача – зрозуміти чим можемо бути корисними, знайти непокриту нішу та не дублювати функції, які виконують люди на зарплатні”», зазначає Григорян. 

За словами Артака, якщо приходить запит, наприклад, що людину повз ВЛК відправили на лінію фронту чи кудись, то з одного боку, рада створена при МО, а ТЦК — зона відповідальності Генштабу. Але рада має повноваження викликати представника Генштабу, він своєю чергою може не прийти і не матиме ніякої відповідальності за це. Немає механізму впливу.  

«Тут складно комунікувати, бо це антикорупційна рада і громадська одночасно. Щоб бути антикорупційним потрібно мати інструмент, важіль впливу, тому це департамент. Я бачу ціль в тому, що ми представлятимемо думку суспільства. Але не так, що у фейсбук хтось пише, а перевіряти ці факти, чи правда, що ГУР закуповує умовну капусту вдвічі дешевше», – зазначає спікер.

Проте налагодження антикоррадою співпраці із іншими органами, як з НАБУ — превенції можливих зловживань.

З 23 квітня, набрали чинності зміни до закону про оборонні закупівлі, які зобов’язують Міністерство оборони відкрити ціни за незбройними закупівлями, тобто у Prozorro. Чи є потреба перевіряти тендери, при тому, що існує Державна аудиторська служба і агенція із закупівель МО ще вирішиться. За потреби МО надасть доступ до держтаємниці, яка корисна вже при закупівлі зброї. А щоб не робити подвійну роботу налаштована комунікація з іншими департаментами, які ділитимуться інформацією через офіційні запити. За словами члена ради, дружня підтримка відчувається зі сторони інших структур і спротиву від міністра не відмічено. 

«Суспільство абсолютно справедливо має право вимагати прозорості і контролювати, як використовуються публічні фінанси, тому що всі сплачують податки. З цих податків формується бюджет. З цього бюджету кошти заходять в Міноборони і ми їх використовуємо з метою забезпечення ЗСУ. Громадська антикоррада та Офіс із підтримки змін будуть дуже потужними незалежними органами, акселераторами бачення та ідей, допомагатимуть через прийняття політичних рішень, політичну волю і адміністративний вплив змінювати систему на краще”», такими словами презентував міністр оборони раду.

Проте ефективність роботи ради все ж залежатиме від реакції МО на пропозиції. «Міністерство хоче, щоб ми допомогли, але наскільки воно в це вірить — не знаю. Маючи цілі департаменти та органи, після створення групи з 15 людей, навряд чи можна сказати: “тепер все точно буде добре”», — розповів активіст. 

З іншого боку, рада все ж має публічний вплив і сильну підтримку про що свідчить кількість проголосувавших. Тому, якщо раптом вийде, що вона працює для видимості, це вдарить лише по репутації самого Міністерства. Бо учасники антикорради не є держслужбовцями, не підписували з МО контракт, не мають доступу до їхніх грошей та не отримують їх. 

Continue Reading
Click to comment

Культура

Нацвідбір-2026 — скільки глядачів обрали LELÉKA представляти Україну на Євробаченні

Published

on



В Україні 7 лютого відбувся Національний відбір на конкурс “Євробачення-2026”. За результатами відбору переможницею стала виконавиця LELÉKA, яка представить Україну на цьогорічному конкурсі в Австрії. 

Вона здобула найбільшу можливу кількість балів — по 10 балів від глядачів та журі. Водночас “Суспільне” розповіло, скільки саме глядачів проголосували за переможницю.

Як відбувається процес вибору переможця

Традиційно, за правилами Нацвідбору, представник України на “Євробаченні” визначається спільним голосуванням глядачів та журі. І журі, і глядачі розставляють десятку фіналістів від 1 до 10 місця.

Глядацьке голосування відбувалося в мобільному застосунку Дія та за допомогою СМС.

Водночас, якщо підсумкова кількість балів є рівною, то перевагу має той учасник, який отримав більше балів від глядачів.

Як голосували глядачі в Дії

У застосунку “Дія” під час глядацького голосування у прямому ефірі проголосували 208 391 українець. Голоси розподілились так:

  1. LELÉKA — 54 830 голосів — 26,311%;
  2. LAUD — 35 189 голосів — 16,886%;
  3. Jerry Heil — 33 034 голоси — 15,852%;
  4. KHAYAT — 17 144 голоси — 8,227%;
  5. Mr. Vel — 15 809 голосів — 7,586%;
  6. The Elliens — 14 363 голоси — 6,892%;
  7. Molodi — 12 400 голосів — 5,95%;
  8. Monokate — 11 963 голоси — 5,741%;
  9. Valeriya Force — 7 928 голосів — 3,804%;
  10. “ЩукаРиба” — 5 731 голос — 2,75%.

Як проголосували глядачі в СМС-голосуванні

У СМС-голосуванні взяли участь 19 209 осіб. Їхні голоси за фіналістів конкурсу розподілились так:

  1. LELÉKA — 5 220 голосів — 27,17%;
  2. Jerry Heil — 2 687 голосів — 13,99%;
  3. LAUD — 2 674 голоси — 13,92%;
  4. KHAYAT — 1 863 голоси — 9,7%;
  5. Mr. Vel — 1 713 голосів — 8,92%;
  6. The Elliens — 1 640 голосів — 8,54%;
  7. Molodi — 1 115 голосів — 5,8%;
  8. Monokate — 939 голосів — 4,89%;
  9. “ЩукаРиба” — 715 голосів — 3,72%;
  10. Valeriya Force — 643 голоси — 3,35%.

Як проголосували журі Нацвідбору

До складу журі “Нацвідбору-2026” увійшли:

  • Руслана — переможниця Євробачення-2004;
  • Zlata Ognevich — співачка та сонграйтерка;
  • Євген Філатов — український композитор і співак;
  • Віталій Дроздов — генеральний продюсер медіахолдингу “ТАВР Медіа”;
  • Костянтин Томільченко — режисер і хореограф-постановник.

Від журі фіналісти отримали наступні бали:

  1. LELÉKA — 10
  2. LAUD — 9
  3. Jerry Heil — 8
  4. Mr. Vel — 7
  5. Monokate — 6
  6. KHAYAT — 5
  7. Valeriya Force — 4
  8. “ЩукаРиба” — 3
  9. Molodi — 2
  10. The Elliens — 1 бал.

За підсумками голосування глядачів та оцінювання журі перемогу здобула LELÉKA. Вона представить Україні на Євробачення, яке пройде в травні у Відні.

  • Перший півфінал відбудеться 12 травня;
  • Другий півфінал — 14 травня;
  • Гранд-фінал — 16 травня.

Раніше Фокус пояснював, що у Lelѐka, яка їде на Євробачення, з’явились дуже великі проблеми.

Нагадаємо, що промова співачки Руслани викликав бурхливу реакцію мережі через слова на підтримку виконавиці Lelѐka, яка виграла Нацвідбір до пісенного конкурсу. Юзери вимагають провести повторне голосування через вплив на результати.

До цього на Origin Stage презентували пісні всіх фіналістів українського відбору на Євробачення-2026. На сцену не вийшла лише Monokate (Катерини Павленко), яка поїхала на музичну конференцію в Нідерланди.

Фокус вів текстову трансляцію Нацвідбору, ведучими якого цього року стали Тимур Мірошниченко та Леся Нікітюк.



Джерело

Continue Reading

Події

Культурна експансія України на Захід має бути системною та змінити «меседжі»

Published

on



Україні потрібна стратегія системної підтримки культурних проєктів за кордоном, щоб не програти конкуренцію росіянам. Водночас наша культурна дипломатія на Заході має змінювати меседжі від “стійкості” до “свободи як відповідальності”.

Про це культовий український режисер та засновник «ГогольFest» та незалежного театру «Дах» Влад Троїцький розповів кореспонденту Укрінформу на полях подій Українського сезону у Франції.

«Більшість презентацій України за кордоном – це подієва історія. Тобто організовується певна подія, виставка, концерт, кінопоказ. Але це лише мить, а після неї ніхто не займається плеканням результатів. Якщо робити асоціацію з агрокультурою, то кидається насіння, але ніхто не переймається культивацією», – розповів він.

Саме тому, зауважив Троїцький, ми програємо в конкуренції з росіянами, бо ті мають відпрацьовану стратегію підтримки результатів своєї роботи у часовій перспективі.

«Нам не можна отак просто кидати посіяне, треба проаналізувати, отримати фідбек і думати, як це розвинути далі. Тому ми зараз запускаємо таку стратегію Coultivation (культивування – ред.). Ми хочем перенести це спочатку в нашу екосистему «ГогольFest». Щоб плекати, додавати добрива, щоб розуміти, хто буде збирати урожай, і що з цього виросте. І це зовсім інше бачення», – пояснив режисер.

За словами Троїцького, стратегія «системної та свідомої експансії» культури України у західний світ повинна містити корекцію послань.

Читайте також: У Франції в рамках Сезону України представили програму «Невідкрита Україна»

«Це означає, що нести меседж не тільки “стійкості”, а й того, що лише в нас зараз існує справжнє розуміння свободи. Зокрема, як відповідальності. Ми не повинні бути жертвою, тому що нещастя ніхто не любить. І не повинні бути форпостом, бо тоді нам просто даватимуть трохи грошей і бажатимуть триматися далі. Ми повинні бути об’єднані, як країна, де розуміють, що таке свобода. І саме це ми можемо пропонувати європейським втомленим демократіям», – пояснив він.

Троїцький також нагадав, що у вересні відбудеться велике повернення «ГогольFest» до Києва, під час якого він хоче влаштувати «велике об’єднання українців, щоб нейтралізувати тригер між тими, хто в Україні та тими, хто зараз за кордоном».

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці червня 2025 року Троїцький запустив в Україні масштабний рух «AntIDote», мета якого за допомогою мистецтва зробити суспільству щеплення проти маніпуляцій та дезінформації, навчити культури діалогу та об’єднати штучно роз’єднані групи українців навколо сучасного українського міфу.

Фото: Лідія Таран, Укрінформ

Фото Укрінформу можна купити тут.   



Джерело

Continue Reading

Відбудова

На відбудову Житомирщині в межах єВідновлення спрямували понад 350 мільйонів

Published

on



Жителі Житомирщини, чиє житло постраждало внаслідок російських обстрілів, отримали понад 350 млн грн компенсації в межах програми «єВідновлення».

Про це повідомляє Житомирська ОВА, передає Укрінформ.

«На ліквідацію наслідків збройної агресії та відновлення об’єктів з державного та місцевого бюджетів було використано 655,2 млн грн, у тому числі: 100 млн грн – з резервного фонду державного бюджету, 77,3 млн грн – з державного бюджету на закупівлю будівельних матеріалів через Укрзалізницю, 121,2 млн грн – з обласного бюджету та 356,7 млн грн за рахунок коштів з використанням електронної публічної послуги “єВідновлення”», – йдеться у повідомленні.

Загалом в області унаслідок обстрілів армії РФ постраждали 5082 об’єкти, серед яких 87% – це житловий фонд.

Наразі на Житомирщині відновлено 3557 об’єктів, що становить майже 70% від загальної кількості.

Читайте також: У Краматорську загальна сума компенсацій за програмою «єВідновлення» сягнула майже800 мільйонів

Як повідомляв Укрінформ, на Житомирщині внутрішньо переміщеним особам погодили 34 заявки на отримання компенсації за втрачене на окупованих територіях житло у межах програми «єВідновлення».

Фото: Pixabay



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.