Превенція зловживанню: як працюватиме антикоррада при Міноборони
14 квітня міністр оборони Олексій Резніков затвердив склад Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України (далі – МОУ). Її утворили після серії корупційних скандалів, пов’язаних із закупівлею продуктів для Збройних сил України. «Дайджест Одеси» поцікавився, яке місце рада займе, враховуючи наявність профільних антикорупційних органів. Розповідає Артак Григорян — одеський активіст і член Громадської антикорупційної ради.

Хто складає антикорраду?
21 січня видання «Дзеркало тижня» опублікувало матеріал журналіста із проєкту «Наші гроші» Юрія Ніколова, у якому стверджується, що за участі МОУ розкрадаються кошти на закупівлі харчів для ЗСУ. Зокрема, за словами журналіста, відомство нібито законтрактувало яйця по 17 грн за штуку, тоді як роздрібна ціна в магазині Києва близько 7 грн за штуку, а картоплю замовили по 22 грн за кілограм, за роздрібної ціни 8–9 грн. Після цього міністр оборони України Олексій Резніков заявив про “перезавантаження” антикорупційного управління та запровадження механізму громадського контролю.
Українці мали змогу самостійно обирати склад ради, який потім затвердив міністр. Онлайн-голосуванням, в якому взяли участь 41 684 громадян, пройшли 15 учасників від восьми ГО. Строк їхніх повноважень — один рік.
Під час установчого засідання члени Громадської антикорупційної ради обрали головою Євгена Грушовця, його заступницею стала Анастасія Шуба, а секретарем Ради обрано Віктора Прудковських. Команду складають юристи, фінансисти, аудитори, журналісти, підприємці. Більшість з них вже займались антикорупційною діяльністю.
Вибори загалом пройшли тихо. МОУ опублікувало список 15 кандидатів 31 березня, а склад був затверджений 10 квітня.

Як розповів Артак Григорян, той факт, що до ради не пройшла Наталья Чорногуб — комунікаційна помилка. Адже вона гарний спеціаліст по роботі з відкритими даними, безпосередньо із системою YouControl і ці знання були б значною допомогою. Вона все ж згодна долучатись за потреби.
Чинна команда має бажання вплинути та призвести до змін, проте потрібно знайти та закріпити сферу відповідальності. І хоч це і дорадчий орган, учасники не готові мовчати, надаватимуть свої рекомендації, а чи реагуватиме на них міністерство?
Які функції нової ради?
Насправді зараз ще тривають організаційні моменти стосовно роботи ради. Установче засідання проведено, за планом збиратимуться раз на тиждень. Вже створили профільні комітети із забезпечення та закупівель, з моніторингу законодавства та нормотворчої діяльності і з питань комунікації, кадрової роботи та експертних обговорень.

«Ми повинні зрозуміти, що існує багато антикорупційних органів, які мають цим займатись. Департамент з питань запобігання та виявлення корупції МОУ, ті ж НАБУ, САП. Всі хочуть розібратись з цими яйцями по 17 гривень, проте для цього існує цілий департамент. Нас 15 людей на противагу 150. Тому наша (ради – ред.) задача – зрозуміти чим можемо бути корисними, знайти непокриту нішу та не дублювати функції, які виконують люди на зарплатні”», — зазначає Григорян.
За словами Артака, якщо приходить запит, наприклад, що людину повз ВЛК відправили на лінію фронту чи кудись, то з одного боку, рада створена при МО, а ТЦК — зона відповідальності Генштабу. Але рада має повноваження викликати представника Генштабу, він своєю чергою може не прийти і не матиме ніякої відповідальності за це. Немає механізму впливу.
«Тут складно комунікувати, бо це антикорупційна рада і громадська одночасно. Щоб бути антикорупційним потрібно мати інструмент, важіль впливу, тому це департамент. Я бачу ціль в тому, що ми представлятимемо думку суспільства. Але не так, що у фейсбук хтось пише, а перевіряти ці факти, чи правда, що ГУР закуповує умовну капусту вдвічі дешевше», – зазначає спікер.
Проте налагодження антикоррадою співпраці із іншими органами, як з НАБУ — превенції можливих зловживань.
З 23 квітня, набрали чинності зміни до закону про оборонні закупівлі, які зобов’язують Міністерство оборони відкрити ціни за незбройними закупівлями, тобто у Prozorro. Чи є потреба перевіряти тендери, при тому, що існує Державна аудиторська служба і агенція із закупівель МО ще вирішиться. За потреби МО надасть доступ до держтаємниці, яка корисна вже при закупівлі зброї. А щоб не робити подвійну роботу налаштована комунікація з іншими департаментами, які ділитимуться інформацією через офіційні запити. За словами члена ради, дружня підтримка відчувається зі сторони інших структур і спротиву від міністра не відмічено.

«Суспільство абсолютно справедливо має право вимагати прозорості і контролювати, як використовуються публічні фінанси, тому що всі сплачують податки. З цих податків формується бюджет. З цього бюджету кошти заходять в Міноборони і ми їх використовуємо з метою забезпечення ЗСУ. Громадська антикоррада та Офіс із підтримки змін будуть дуже потужними незалежними органами, акселераторами бачення та ідей, допомагатимуть через прийняття політичних рішень, політичну волю і адміністративний вплив змінювати систему на краще”», — такими словами презентував міністр оборони раду.
Проте ефективність роботи ради все ж залежатиме від реакції МО на пропозиції. «Міністерство хоче, щоб ми допомогли, але наскільки воно в це вірить — не знаю. Маючи цілі департаменти та органи, після створення групи з 15 людей, навряд чи можна сказати: “тепер все точно буде добре”», — розповів активіст.

З іншого боку, рада все ж має публічний вплив і сильну підтримку про що свідчить кількість проголосувавших. Тому, якщо раптом вийде, що вона працює для видимості, це вдарить лише по репутації самого Міністерства. Бо учасники антикорради не є держслужбовцями, не підписували з МО контракт, не мають доступу до їхніх грошей та не отримують їх.
Події
«Мілітарі-вишиванки» з дронами та бавовною стали унікальним явищем світової культури
Повномасштабна війна сформувала в Україні унікальний культурний феномен – «мілітарі-вишиванку», яка згодом стане цінним об’єктом для колекціонерів та культурологів.
Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловила засновниця Всесвітнього дня вишиванки Леся Воронюк.
За її словами, українська сорочка завжди відображала історичні процеси та переживання нації. Якщо після розпаду СРСР та під час криз був період занепаду чи засилля дешевого імпорту, то нинішня війна породила абсолютно новий стиль.
«Виникло таке явище, як мілітарі-вишиванка. Коли на хакі тканинах, на хакі полотні зеленого кольору вишивають орнаменти з дронами, з бавовною, з псом Патроном, з гелікоптерами, з символами і лого окремих бригад. І це є абсолютно фантастичне культурне явище. Війни відбуваються по всьому світу. І скрізь війна – це військова форма, а у нас війна – це 100 видів мілітарі-вишиванок», – наголосила Воронюк.
Вона зауважила, що придбання такої сорочки сьогодні є важливою «культурною інвестицією» в пам’ять про сучасну епоху.
Як повідомляв Укрінформ, Мінкульт подав вишиванку до репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства.
Відбудова
Уряд виділив ₴12,4 мільйона на відновлення пошкодженої через війну інфраструктури Тернополя
Кабінет міністрів спрямував із резервного фонду державного бюджету 12,4 млн грн для завершення аварійно-відновлювальних робіт на об’єктах житлової та соціальної інфраструктури Тернополя, пошкоджених внаслідок російської агресії.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.
Зазначається, що 12,4 млн грн із резервного фонду державного бюджету надійдуть Тернопільській обласній військовій адміністрації для продовження робіт, які не вдалося завершити у 2025 році через обмежені строки бюджетного періоду, погодні умови та тривалість процедур закупівель.
«Оперативне відновлення пошкодженої житлової інфраструктури важливе для безпеки та нормального життя людей у громадах, які постраждали внаслідок російських атак. За ці кошти можна завершити першочергові роботи та не допустити подальшого погіршення стану об’єктів», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Віталій Кіндратів.
Зокрема, виділене фінансування дозволить провести заміну вікон у житлових будинках, відремонтувати місця загального користування та внутрішньобудинкові мережі тепло й електропостачання, виконати капітальний ремонт ліфта у житловому будинку, а також відновити елементи благоустрою початкової школи №2.
У міністерстві наголосили, що це рішення допоможе завершити комплекс аварійно-відновлювальних заходів на об’єктах житлової та соціальної інфраструктури Тернополя та забезпечити належні умови для мешканців громади.
Як повідомляв Укрінформ, 1 травня 2026 року понад 50 “Шахедів” атакували Тернопіль, понад 20 із них вибухнули. Були влучання у промислові та інфраструктурні об’єкти міста. Повідомлялось про 12 постраждалих.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Політика
Прокуратура передала до МКС докази воєнних злочинів РФ проти понад 1800 українських в’язнів
Правоохоронні органи України скерували до Міжнародного кримінального суду в Гаазі доказову базу про примусове переміщення і незаконне утримання в колоніях РФ понад 1800 українських в’язнів із Херсонської та Миколаївської областей.
Про це генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
“Ще один крок до справедливості: нові докази російських воєнних злочинів проти України в Гаазі. Скерував до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду новий пакет матеріалів про депортацію та незаконне утримання в РФ понад 1800 українських в’язнів із Херсонської та Миколаївської областей”, – зазначив Кравченко.
За інформацією генпрокурора, у листопаді 2022 року російські військові примусово перемістили цих людей через окупований Крим до колоній у РФ.
Як підкреслив Кравченко, “докази доводять, що це була завчасно організована операція: від захоплення українських в’язниць до утримання людей на території держави-агресора”.
За даними слідства, у російських колоніях українських в’язнів б’ють, катують, піддають психологічному тиску, погрожують розстрілами і змушують до будівництва ворожих військових укріплень. Їм примусово нав’язують громадянство РФ, незаконно утримують після завершення строку покарання або затримують повторно.
“Це воєнні злочини та злочини проти людяності відповідно до норм міжнародного гуманітарного права”, – підкреслив генпрокурор..
Кравченко поінформував, що в основі поданих до МКС матеріалів лежать свідчення понад 400 потерпілих та очевидців, а також аналіз рішень російських судів, офіційних документів, відповідей державних органів РФ та інших доказів.
Такий результат, зауважив Кравченко, став можливим завдяки активній позиції та експертній діяльності громадської організації “Захист в’язнів України”, Європейської правозахисної мережі European Prison Litigation Network та Харківської правозахисної групи.
“Це яскравий приклад координації державних органів і правозахисної спільноти у формуванні доказової бази для національного та міжнародного правосуддя. Не заради звітності, а заради відновлення справедливості та притягнення російських воєнних злочинців до відповідальності”, – підкреслив генпрокурор.
“І вона буде. Послідовною, невідворотною, поіменною”, – додав Кравченко.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці квітня Європарламент підтримав якнайшвидший запуск Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України та закликав усі держави-члени ЄС приєднатися до цієї ініціативи.
Фото Укрінформу можна купити тут.
-
Політика1 тиждень agoЗеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час
-
Усі новини1 тиждень agoЄвробачення 2026 – хто може перемогти в конкурсі
-
Усі новини1 тиждень agoЗнайдено місце на Землі, де розташоване Пекло Данте: воно виявилося реальним (фото)
-
Одеса1 тиждень agoНебезпечне море: одесити про майбутній курортний сезон
-
Події1 тиждень agoФестиваль «Книжковий Арсенал» оголосив цьогорічну програму
-
Усі новини1 тиждень agoМастерШеф Професіонали – хто новий суддя
-
Події1 тиждень agoУкраїнський ForeFilms стане копродюсером румунського фільму «Диптих любові»
-
Політика1 тиждень agoНовий Цивільний кодекс — петиція проти нього зібрала 28 тисяч голосів