Connect with us

Превенція зловживанню: як працюватиме антикоррада при Міноборони

Published

on

14 квітня міністр оборони Олексій Резніков затвердив склад Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України (далі – МОУ). Її утворили після серії корупційних скандалів, пов’язаних із закупівлею продуктів для Збройних сил України. «Дайджест Одеси» поцікавився, яке місце рада займе, враховуючи наявність профільних антикорупційних органів. Розповідає Артак Григорян — одеський активіст і член Громадської антикорупційної ради.

Хто складає антикорраду?

21 січня видання «Дзеркало тижня» опублікувало матеріал журналіста із проєкту «Наші гроші» Юрія Ніколова, у якому стверджується, що за участі МОУ розкрадаються кошти на закупівлі харчів для ЗСУ. Зокрема, за словами журналіста, відомство нібито законтрактувало яйця по 17 грн за штуку, тоді як роздрібна ціна в магазині Києва близько 7 грн за штуку, а картоплю замовили по 22 грн за кілограм, за роздрібної ціни 8–9 грн. Після цього міністр оборони України Олексій Резніков заявив про “перезавантаження” антикорупційного управління та запровадження механізму громадського контролю.

Українці мали змогу самостійно обирати склад ради, який потім затвердив міністр. Онлайн-голосуванням, в якому взяли участь 41 684 громадян, пройшли 15 учасників від восьми ГО. Строк їхніх повноважень — один рік.

Під час установчого засідання члени Громадської антикорупційної ради обрали головою Євгена Грушовця, його заступницею стала Анастасія Шуба, а секретарем Ради обрано Віктора Прудковських. Команду складають юристи, фінансисти, аудитори, журналісти, підприємці. Більшість з них вже займались антикорупційною діяльністю.

Вибори загалом пройшли тихо. МОУ опублікувало список 15 кандидатів 31 березня, а склад був затверджений 10 квітня. 

Як розповів Артак Григорян, той факт, що до ради не пройшла Наталья Чорногуб — комунікаційна помилка. Адже вона гарний спеціаліст по роботі з відкритими даними, безпосередньо із системою YouControl і ці знання були б значною допомогою. Вона все ж згодна долучатись за потреби.

Чинна команда має бажання вплинути та призвести до змін, проте потрібно знайти та закріпити сферу відповідальності. І хоч це і дорадчий орган, учасники не готові мовчати, надаватимуть свої рекомендації, а чи реагуватиме на них міністерство? 

Які функції нової ради? 

Насправді зараз ще тривають організаційні моменти стосовно роботи ради. Установче засідання проведено, за планом збиратимуться раз на тиждень. Вже створили профільні комітети із забезпечення та закупівель, з моніторингу законодавства та нормотворчої діяльності і з питань комунікації, кадрової роботи та експертних обговорень.

«Ми повинні зрозуміти, що існує багато антикорупційних органів, які мають цим займатись. Департамент з питань запобігання та виявлення корупції МОУ, ті ж НАБУ, САП. Всі хочуть розібратись з цими яйцями по 17 гривень, проте для цього існує цілий департамент. Нас 15 людей на противагу 150. Тому наша (ради – ред.) задача – зрозуміти чим можемо бути корисними, знайти непокриту нішу та не дублювати функції, які виконують люди на зарплатні”», зазначає Григорян. 

За словами Артака, якщо приходить запит, наприклад, що людину повз ВЛК відправили на лінію фронту чи кудись, то з одного боку, рада створена при МО, а ТЦК — зона відповідальності Генштабу. Але рада має повноваження викликати представника Генштабу, він своєю чергою може не прийти і не матиме ніякої відповідальності за це. Немає механізму впливу.  

«Тут складно комунікувати, бо це антикорупційна рада і громадська одночасно. Щоб бути антикорупційним потрібно мати інструмент, важіль впливу, тому це департамент. Я бачу ціль в тому, що ми представлятимемо думку суспільства. Але не так, що у фейсбук хтось пише, а перевіряти ці факти, чи правда, що ГУР закуповує умовну капусту вдвічі дешевше», – зазначає спікер.

Проте налагодження антикоррадою співпраці із іншими органами, як з НАБУ — превенції можливих зловживань.

З 23 квітня, набрали чинності зміни до закону про оборонні закупівлі, які зобов’язують Міністерство оборони відкрити ціни за незбройними закупівлями, тобто у Prozorro. Чи є потреба перевіряти тендери, при тому, що існує Державна аудиторська служба і агенція із закупівель МО ще вирішиться. За потреби МО надасть доступ до держтаємниці, яка корисна вже при закупівлі зброї. А щоб не робити подвійну роботу налаштована комунікація з іншими департаментами, які ділитимуться інформацією через офіційні запити. За словами члена ради, дружня підтримка відчувається зі сторони інших структур і спротиву від міністра не відмічено. 

«Суспільство абсолютно справедливо має право вимагати прозорості і контролювати, як використовуються публічні фінанси, тому що всі сплачують податки. З цих податків формується бюджет. З цього бюджету кошти заходять в Міноборони і ми їх використовуємо з метою забезпечення ЗСУ. Громадська антикоррада та Офіс із підтримки змін будуть дуже потужними незалежними органами, акселераторами бачення та ідей, допомагатимуть через прийняття політичних рішень, політичну волю і адміністративний вплив змінювати систему на краще”», такими словами презентував міністр оборони раду.

Проте ефективність роботи ради все ж залежатиме від реакції МО на пропозиції. «Міністерство хоче, щоб ми допомогли, але наскільки воно в це вірить — не знаю. Маючи цілі департаменти та органи, після створення групи з 15 людей, навряд чи можна сказати: “тепер все точно буде добре”», — розповів активіст. 

З іншого боку, рада все ж має публічний вплив і сильну підтримку про що свідчить кількість проголосувавших. Тому, якщо раптом вийде, що вона працює для видимості, це вдарить лише по репутації самого Міністерства. Бо учасники антикорради не є держслужбовцями, не підписували з МО контракт, не мають доступу до їхніх грошей та не отримують їх. 

Continue Reading
Click to comment

Усі новини

найвіддаленіше місце Японії хочуть перетворити на сховище ядерних відходів

Published

on



Японія розглядає віддалений острів як місце для захоронення ядерних відходів — він розташований за 2000 км на схід від Токіо.

Ядерна енергетика набирає обертів в усьому світі, проте цей прогрес також порушує вкрай важливе питання: де зберігатимуться всі радіоактивні відходи? Для Японії виходом може стати найвіддаленіше місце, наявне в розпорядженні країни, пише Popular Science.

У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Відомо, що Японія розглядає можливість створення сховища ядерних відходів на Мінаміторісіме — крихітний острів, розташований на самому краю східної території Японії, майже за 2000 км від Токіо. Площа мініатюрного острова становить лише близько 1,5 квадратних кілометрів, а сам він оточений кораловим атолом, повністю безлюдний і закритий для туристів і відвідувачів.

Місцева влада заявляє, що на острові є недосліджені райони, здатні розмістити необхідну інфраструктуру для поховання відходів, а також володіє науково сприятливими характеристиками.

Зазначимо, що з кожним роком атомна енергетика стає дедалі привабливішою для багатьох країн, оскільки триває відмова від використання викопного палива. Наприклад, опитування 2023 року показало, що близько 55% американців підтримують збільшення використання атомної енергії.

Незважаючи на те, що аварія на Фукусімській АЕС у 2011 році стала найгіршою катастрофою такого роду з часів Чорнобиля, Японія хоче впровадити “максимальне використання” атомної енергетики на основі документів енергетичної політики. У січні 2026 року країна вперше після Фукусіми перезапустила найбільшу у світі атомну електростанцію.

Утім, перш ніж будівництво сховища ядерних відходів зможе просунутися вперед, будуть потрібні додаткові дослідження. Однак дослідники вважають, що острів, імовірно, є найімовірнішим кандидатом на роль місця поховання атомних електростанцій.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що вчені знайшли простий спосіб утилізації радіоактивних відходів.

Раніше Фокус писав про те, що вчені шукають рішення, як попередити людство про небезпеку.



Джерело

Continue Reading

Події

В Академії СБУ відбувся творчий вечір українського співака та автора пісень, полковника Тараса Боровка

Published

on



В Академії Служби безпеки України відбувся творчий вечір українського співака, автора пісень та продюсера, журналіста Укрінформу, полковника Тараса Боровка.

Як передає Укрінформ, про це Національна академія СБУ повідомляє у Фейсбуці.

Під час заходу прозвучали його авторські пісні, зокрема й легендарний народний хіт «Байрактар», що у 2022 році був перекладений тридцятьма мовами і здобув широку популярність далеко за межами України.

Боровок створив близько 40 патріотичних композицій, які підтримують бойовий дух, надихають та об’єднують воїнів. Його творчість – це хроніка війни у піснях.

“Культура – невід’ємний елемент незалежної держави. Тож цінуємо, розвиваємо, співаємо своє”, – підкреслили в академії СБУ.

Читайте також: У Гельсінкі на благодійному концерті зібрали понад 8 тисяч євро для України

Як повідомляв Укрінформ, на фестивалі в Салоніках покажуть український фільм «Останній Прометей Донбасу».



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Євросоюз інвестує €1,5 мільярда у відновлення та модернізацію України

Published

on



Шостий Наглядовий комітет Ukraine Investment Framework (UIF) схвалив новий пакет із восьми програм загальною вартістю 1,5 млрд євро для підтримки життєво важливих секторів України.

Про це повідомляє Представництво Європейського Союзу в Україні, передає Укрінформ.

Зазначається, що ці програми спрямовані на залучення 3,4 млрд євро нових інвестицій, нададуть підтримку в енергетиці, освіті, зв’язку, сільському господарстві та малому бізнесі, а також фінансуватимуть будівництво укриттів в освітніх закладах.

Вперше UIF також виділить кошти на технології подвійного призначення та стратегічні галузі, зауважило посольство ЄС та додало, що це відповідає зобов’язанням Єврокомісії.

Нові програми будуть реалізовані фінансовими установами, деякі з яких вже співпрацюють з Єврокомісією в Україні (ЄБРР, МБРР, KfW, МФК), а також новими партнерами (Finnvera, BPIFrance, CDP).

На сьогодні UIF вже виділив 8,4 млрд євро, що становить 90% від його загального обсягу. Очікується, що ці асигнування дозволять мобілізувати 25,2 млрд євро інвестицій в Україну.

Читайте також: Японський бізнес розширить присутність у довгострокових проєктах відбудови інфраструктури

У засіданні керівного комітету UIF під головуванням Єврокомісії взяли участь представники держав-членів ЄС, спостерігачі від Європарламенту, уряду та Верховної Ради України, уряду Норвегії, а також провідних європейських та міжнародних фінансових інституцій.

Як повідомлялося, Ukraine Investment Framework (UIF) є ключовим інструментом залучення інвестицій та складовою другого компонента (Pillar II) програми ЄС Ukraine Facility загальним обсягом 50 млрд євро. UIF поєднує публічні та приватні ресурси, а також гарантійні механізми ЄС для створення сталих фінансових умов відновлення та розвитку України.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.