Як передає Укрінформ, про це його колеги з Театру на Печерську повідомили у Фейсбуці.

«Вчора пішов із життя Юрій Якуша – наш колега, однокурсник і товариш, один із тих, хто стояв біля витоків Театру на Печерську. Юрій був випускником акторського курсу Миколи Миколайовича Рушковського. Цей курс під керівництвом Олександра Володимировича Крижанівського став основою нашого театру, заклавши головні ідейні та естетичні напрями його роботи», – ідеться в дописі.

Як згадують колеги, Юрій був надзвичайно талановитим, начитаним актором. А ще – людиною, яка з цілковитою серйозністю могла розповідати найсмішніші речі.

«З ним пов’язано безліч курйозних історій. Він був задіяний у знакових виставах, які назавжди лишаються частиною нашої спільної історії. Сьогодні нам боляче прощатися з людиною, яка була частиною нашого життя, нашої юності та нашої історії», – додали вони.

Прощання з актором відбудеться у приміщенні Театру на Печерську за адресою: вул. Мала Шияновська, 5. Про дату та час оголосять пізніше.

Юрій Якуша народився 6 січня 1975 року. Закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого в 1999 році.

У 1999-2008 роках працював у Київському академічному театрі на Печерську, де зіграв ролі у виставах «Людина з Ламанчі», «Острів нашої Любові та Надії», «Арлекіно», «Іонич».

Потім був актором Київського академічного театру юного глядача на Липках, де грав у виставах «Вишневий сад»,​​«Сон літньої ночі», «Поліанна», «Принц та Принцеса», «Ромео та Джульєтта», «Пригоди Тома Сойєра», «Дванадцять місяців» та інші.

Також із 2001 року Юрій Якуша знімався в кіно.

Як повідомляв Укрінформ, померла актриса Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, заслужена артистка України Наталія Перчевська.

Як повідомляє Укрінформ із посиланням на сайт Ради Європи, вона підтвердила підтримку ЄС міжнародних зусиль з притягнення Росії до відповідальності та компенсації шкоди, спричиненої її агресією.

“Висока представниця ЄС наголосила на рішучій підтримці роботи Ради Європи щодо притягнення Росії до відповідальності та відшкодування збитків, завданих її агресією”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що під час візиту Кая Каллас зустрілася з виконавчим директором Реєстру Маркіяном Ключковським та членами його команди. Вони обговорили поточну роботу Реєстру та його роль у міжнародному механізмі компенсації.

Реєстр, який офіційно діє в межах Ради Європи, що об’єднує 46 держав, фіксує шкоду та руйнування, спричинені загарбницькою війною Росії.

Реєстр є першим елементом комплексної системи компенсації постраждалим. Вона також передбачатиме створення міжнародної компенсаційної комісії та майбутнього компенсаційного фонду.

Фізичні особи, підприємства та Українська держава можуть подавати до Реєстру заяви про відшкодування збитків, втрат або шкоди здоров’ю за допомогою інноваційного вебпорталу та застосунку.

Наразі Реєстр отримав понад 200 тисяч заяв за більш ніж 40 різними категоріями.

ЄС рішуче підтримує роботу Ради Європи задля забезпечення відповідальності за агресію проти України.

Європейський Союз є одним із засновників Реєстру та надає фінансову підтримку його створенню, розвитку й роботі.

У грудні 2025 року ЄС і 34 держави підписали конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України. Вона стане наступним етапом міжнародного механізму компенсації.

У травні 2026 року Євросоюз ратифікував конвенцію, ставши одним із перших її учасників, які зробили цей крок. Наразі документ ратифікували десять держав і ЄС.

Комісія зможе розпочати роботу після ратифікації конвенції 25 державами-підписантами за умови достатнього фінансування для початкового етапу її діяльності.

ЄС наголошує на підтримці роботи Ради Європи та міжнародних зусиль, спрямованих на забезпечення відповідальності Росії за агресію проти України й відшкодування завданої шкоди.

Як повідомляв Укрінформ, Міжнародний Реєстр збитків для України відкрив до подання всі категорії заяв.

Фото: coe.int

Про це суддя Олег Ткаченко сказав під час підготовчого засідання у ВАКС у справі Тимошенко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Суд постановив: зменшити розмір застави, остаточно встановивши розмір заставу у розмірі 266 тисяч 240 гривень Ухвала оскарженню не підлягає”, – повідомив він.

Відповідне клопотання раніше подала сторона захисту фігурантки.

Сама ж Тимошенко під час засідання просила суд оцінити актуальну необхідність подальшого застосування раніше визначеного їй розміру застави у понад 33 мільйони гривень.

“Сьогодні перед судом уже не прогноз моєї майбутньої поведінки – сьогодні перед ним уже фактичний результат понад 8 місяців кримінального провадження. Я ніколи нікуди ні від кого не бігала і бігти не збираюся. Я не порушила жоден раз своїх обов’язків, будь-яких”, – сказала вона.

Також вона акцентувала увагу суду на тому, що сторона захисту намагається діяти “дуже і дуже законно”, щоб не було ніяких сумнівів у їх бажанні “як можливо швидше довести, що ця справа – сфальшована”.

Прокурор зі свого боку заперечував проти задоволення клопотання Тимошенко.

Проте суд все ж зменшив їй заставу.

Окремо нардепка нагадала під час засідання про аудіодоказ і про те, що, за її словами, він – це єдине, що їй інкримінується у цьому процесі.

“Окрім того, у нас є експертизи найвищого міжнародного рівня, що цей запис змонтовано”, – заявила вона.

Наступне засідання у цій справі призначено на 29 жовтня на 10:00.

Як повідомлялося, 14 січня 2026 року САП і НАБУ повідомили про підозру керівниці депутатської фракції “Батьківщина” Юлії Тимошенко у пропозиції надання неправомірної вигоди нардепам.

ВАКС обрав їй запобіжний захід у вигляді застави – понад 33 млн грн. Було внесено всю суму застави.

Тимошенко під час обрання їй запобіжного заходу у ВАКС заявила, що її “писав” нардеп від “Слуги народу” Ігор Копитін, який, за її словами, фігурує в матеріалах справи під псевдонімом “Мазур”.

Вона також заявляла, що оприлюднені НАБУ аудіозаписи не мають до неї жодного відношення, і пообіцяла довести безпідставність звинувачень проти неї у суді.

ВАКС 21 січня арештував майно Юлії Тимошенко, але не все. Зокрема, суд відмовив у накладенні арешту на кошти на одному з рахунків Тимошенко, про що просила сторона обвинувачення.

Окрім цього, суд ухвалив накласти арешт на деяке майно, яке належить чоловікові нардепки Олександру Тимошенку, а саме – на автомобілі Toyota Land Cruiser 200, Ауді А8, два гаражі у Дніпрі.

16 лютого Апеляційна палата ВАКС частково скасувала рішення першої інстанції стосовно арешту майна Тимошенко.

26 травня прокурор САП направив до Вищого антикорсуду обвинувальний акт стосовно Тимошенко.

7 липня ВАКС скасував покладені на Тимошенко процесуальні обов’язки.

Фото архівне