Connect with us

Превенція зловживанню: як працюватиме антикоррада при Міноборони

Published

on

14 квітня міністр оборони Олексій Резніков затвердив склад Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України (далі – МОУ). Її утворили після серії корупційних скандалів, пов’язаних із закупівлею продуктів для Збройних сил України. «Дайджест Одеси» поцікавився, яке місце рада займе, враховуючи наявність профільних антикорупційних органів. Розповідає Артак Григорян — одеський активіст і член Громадської антикорупційної ради.

Хто складає антикорраду?

21 січня видання «Дзеркало тижня» опублікувало матеріал журналіста із проєкту «Наші гроші» Юрія Ніколова, у якому стверджується, що за участі МОУ розкрадаються кошти на закупівлі харчів для ЗСУ. Зокрема, за словами журналіста, відомство нібито законтрактувало яйця по 17 грн за штуку, тоді як роздрібна ціна в магазині Києва близько 7 грн за штуку, а картоплю замовили по 22 грн за кілограм, за роздрібної ціни 8–9 грн. Після цього міністр оборони України Олексій Резніков заявив про “перезавантаження” антикорупційного управління та запровадження механізму громадського контролю.

Українці мали змогу самостійно обирати склад ради, який потім затвердив міністр. Онлайн-голосуванням, в якому взяли участь 41 684 громадян, пройшли 15 учасників від восьми ГО. Строк їхніх повноважень — один рік.

Під час установчого засідання члени Громадської антикорупційної ради обрали головою Євгена Грушовця, його заступницею стала Анастасія Шуба, а секретарем Ради обрано Віктора Прудковських. Команду складають юристи, фінансисти, аудитори, журналісти, підприємці. Більшість з них вже займались антикорупційною діяльністю.

Вибори загалом пройшли тихо. МОУ опублікувало список 15 кандидатів 31 березня, а склад був затверджений 10 квітня. 

Як розповів Артак Григорян, той факт, що до ради не пройшла Наталья Чорногуб — комунікаційна помилка. Адже вона гарний спеціаліст по роботі з відкритими даними, безпосередньо із системою YouControl і ці знання були б значною допомогою. Вона все ж згодна долучатись за потреби.

Чинна команда має бажання вплинути та призвести до змін, проте потрібно знайти та закріпити сферу відповідальності. І хоч це і дорадчий орган, учасники не готові мовчати, надаватимуть свої рекомендації, а чи реагуватиме на них міністерство? 

Які функції нової ради? 

Насправді зараз ще тривають організаційні моменти стосовно роботи ради. Установче засідання проведено, за планом збиратимуться раз на тиждень. Вже створили профільні комітети із забезпечення та закупівель, з моніторингу законодавства та нормотворчої діяльності і з питань комунікації, кадрової роботи та експертних обговорень.

«Ми повинні зрозуміти, що існує багато антикорупційних органів, які мають цим займатись. Департамент з питань запобігання та виявлення корупції МОУ, ті ж НАБУ, САП. Всі хочуть розібратись з цими яйцями по 17 гривень, проте для цього існує цілий департамент. Нас 15 людей на противагу 150. Тому наша (ради – ред.) задача – зрозуміти чим можемо бути корисними, знайти непокриту нішу та не дублювати функції, які виконують люди на зарплатні”», зазначає Григорян. 

За словами Артака, якщо приходить запит, наприклад, що людину повз ВЛК відправили на лінію фронту чи кудись, то з одного боку, рада створена при МО, а ТЦК — зона відповідальності Генштабу. Але рада має повноваження викликати представника Генштабу, він своєю чергою може не прийти і не матиме ніякої відповідальності за це. Немає механізму впливу.  

«Тут складно комунікувати, бо це антикорупційна рада і громадська одночасно. Щоб бути антикорупційним потрібно мати інструмент, важіль впливу, тому це департамент. Я бачу ціль в тому, що ми представлятимемо думку суспільства. Але не так, що у фейсбук хтось пише, а перевіряти ці факти, чи правда, що ГУР закуповує умовну капусту вдвічі дешевше», – зазначає спікер.

Проте налагодження антикоррадою співпраці із іншими органами, як з НАБУ — превенції можливих зловживань.

З 23 квітня, набрали чинності зміни до закону про оборонні закупівлі, які зобов’язують Міністерство оборони відкрити ціни за незбройними закупівлями, тобто у Prozorro. Чи є потреба перевіряти тендери, при тому, що існує Державна аудиторська служба і агенція із закупівель МО ще вирішиться. За потреби МО надасть доступ до держтаємниці, яка корисна вже при закупівлі зброї. А щоб не робити подвійну роботу налаштована комунікація з іншими департаментами, які ділитимуться інформацією через офіційні запити. За словами члена ради, дружня підтримка відчувається зі сторони інших структур і спротиву від міністра не відмічено. 

«Суспільство абсолютно справедливо має право вимагати прозорості і контролювати, як використовуються публічні фінанси, тому що всі сплачують податки. З цих податків формується бюджет. З цього бюджету кошти заходять в Міноборони і ми їх використовуємо з метою забезпечення ЗСУ. Громадська антикоррада та Офіс із підтримки змін будуть дуже потужними незалежними органами, акселераторами бачення та ідей, допомагатимуть через прийняття політичних рішень, політичну волю і адміністративний вплив змінювати систему на краще”», такими словами презентував міністр оборони раду.

Проте ефективність роботи ради все ж залежатиме від реакції МО на пропозиції. «Міністерство хоче, щоб ми допомогли, але наскільки воно в це вірить — не знаю. Маючи цілі департаменти та органи, після створення групи з 15 людей, навряд чи можна сказати: “тепер все точно буде добре”», — розповів активіст. 

З іншого боку, рада все ж має публічний вплив і сильну підтримку про що свідчить кількість проголосувавших. Тому, якщо раптом вийде, що вона працює для видимості, це вдарить лише по репутації самого Міністерства. Бо учасники антикорради не є держслужбовцями, не підписували з МО контракт, не мають доступу до їхніх грошей та не отримують їх. 

Continue Reading
Click to comment

Війна

Контракт 18-24 — Рада підтримала річну відстрочку після завершення контракта

Published

on



Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт, який передбачає відстрочку на рік для чоловіків, які пройшли службу за “Контрактом 18-24”. Раніше парламент провалив цей законопроєкт, однак потім цю ініціативу закликав підтримати міністр оборони Михайло Федоров.

У першому читанні законопроєкт було проголосовано 4 листопада 2025 року. Про це йдеться на сайті Ради.

У пояснювальній записці йдеться про те, що цей законопроєкт потрібен, аби після звільнення з військової служби такі громадяни втрачають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до досягнення ними 25-річного віку та можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації наступного ж дня після взяття їх на військовий облік військовозобов’язаного або резервіста.

Контракт 18-24 — що відомо

У січні 2025 року в Україні стартував проєкт “Контракт 18-24”, спрямований на залучення до лав ЗСУ молодих українців віком від 18 до 24 років. За умовами програми, контракти — добровільні, і укладаються на один рік.

У ньому також обіцяли, що коли закінчиться контракт, військовослужбовець зможе звільнитись або укласти новий. “При цьому громадяни, які відслужили за однорічним контрактом, не можуть бути призвані до війська по мобілізації впродовж 12 місяців”, — обіцяли в Міноборони.

Вже у вересні стало відомо, що українська влада міркує над модернізацією програми “Контракт 18-24” і розширити її на військовослужбовців цієї ж вікової категорії, які стали добровольцями до нових умов. Крім того, можливі зміни для бійців старшого віку та бійців з піхотних підрозділів.

У січні Верховна Рада провалила голосування за запровадження відстрочки для тих, хто пройшов службу за “Контратом 18-24”. Нардеп фракції “Голос” Роман Костенко пояснив, що після завершення контракту юнаки автоматично стають військовозобов’язаними, тобто можуть отримати повістку у будь-який момент.

10 лютого Михайло Федоров повідомив про оновлений законопроєкт, у якому ідеться про відстрочку за “Контракт 18-24”. До законопроєкту було внесено низку змін.



Джерело

Continue Reading

Події

Місце проведення Переяславської ради позбавили статусу пам’ятки національного значення

Published

on



Кабінет міністрів України вилучив з Державного реєстру нерухомих пам’яток України «Пам’ятне місце, де відбувалася Переяславська рада» – пам’ятку історії національного значення, розташовану у місті Переяслав Київської області.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.

Зазначається, що рішення уряду розроблене Мінкультом на виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

“«Пам’ятне місце, де відбувалася Переяславська рада», є втіленням ідеї використання монументальної пропаганди в обґрунтуванні міфу про «возз’єднання» України з Росією у 1654 році. Цей міф походить із російської дореволюційної історіографії та був пізніше переосмислений і закріплений радянською історіографією. У радянські часи цей міф використовувався для підтвердження «віковічного прагнення українського народу возз’єднатися з російським», що знайшло своє втілення, крім іншого, у створенні СРСР та як пропагандистська складова політики творення «нової історичної спільноти – радянського народу»”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що радянська пропаганда намагалася знівелювати пам’ять про українські державницькі традиції – як часів Національно-визвольної війни 1648-1657 років, так і часів Української революції 1917-1921 років, затаврувавши державницькі устремління Українського народу як «буржуазно-націоналістичні» та згодом, з огляду на зовнішньополітичну кон’юнктуру, – як «фашистські».

Читайте також: Українським науковцям варто було б написати для росіян підручник з історії РФ – експертка

У міністерстві підкреслюють, що в сучасних умовах широкомасштабного вторгнення РФ цей міф активно використовується для обґрунтування «законності» путінських територіальних претензій. Також він є складовою інформаційно-пропагандистської кампанії, що провадиться Кремлем з метою формування у громадян України та світової спільноти викривлених уявлень про нібито «історичну бездержавність» українського народу як «уламка» «розділеного російського народу», «штучність» України як держави тощо.

Як повідомляв Укрінформ, Росія продовжує масштабну кампанію з фальсифікації історичної пам’яті та використання псевдоісторії як інструменту тиску на сусідів.

Фото архівне: Телеграм Олексій Кулеба



Джерело

Continue Reading

Відбудова

ПРООН допомогла розчистити в Україні 1 мільйон тонн відходів від руйнувань

Published

on


Від початку повномасштабного російського вторгнення Програма розвитку ООН (ПРООН) підтримала Україну в розчищенні 1 мільйон тонн завалів, утворених внаслідок руйнувань.

Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.

Як наголошують у міністерстві, відходи від руйнувань стали однією з найбільш нагальних перешкод для відбудови та повернення мешканців. У відповідь на цей виклик ПРООН підтримала зусилля з раннього відновлення у 26 громадах, що постраждали від війни: у Чернігівській, Дніпропетровській, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській, Сумській та Запорізькій областях.

«Станом на початок 2026 року було безпечно вивезено та відсортовано обсяг завалів, що за вагою дорівнює трьом хмарочосам Емпайр-Стейт-Білдінг. Це дозволило відновити безпечний доступ до понад 200 об’єктів громадського користування, таких як вулиці та стихійні сміттєзвалища, а також розпочати відновлювальні роботи на понад 1 600 суттєво пошкоджених об’єктах, зокрема в будинках, школах, лікарнях та промислових потужностях», – йдеться у повідомленні.

Роботи проводилися з суворим дотриманням протоколів завчасного виявлення та поводження з небезпечними відходами, зокрема матеріалами, що містять азбест, а також зі здійсненням систематичного сортування для сприяння подальшій переробці відходів. Такий підхід дозволив забезпечити місцеві підприємства з переробки відходів перевіреною вторинною сировиною, а громадам – перетворити відходи від руйнувань на ресурси для відбудови. Ці матеріали вже використовуються по всій Україні для пересипки полігонів побутових відходів та створення ізоляційних шарів, а також для покриття доріг і пішохідних доріжок.

За словами постійного представника ПРООН в Україні Ауке Лотсма, у 2026 році організація розвиватиме ці досягнення. Зокрема зосередиться на зміцненні законодавчої бази у сфері управління відходами від руйнувань, сприянні збільшенню обсягів переробки та повторного використання відходів, забезпеченні виявлення, безпечного поводження та утилізації азбестовмісних матеріалів, а також на розбудові спроможностей місцевих та регіональних органів влади.

Читайте також: У Макарові відновили два будинки, які були зруйновані через російську агресію

Як повідомлялося, Кабінет Міністрів України затвердив порядок виконання цільових показників з повторного використання та перероблення відходів будівництва і знесення.

Документом встановлюються єдині та прозорі вимоги у сфері управління відходами будівництва і знесення, а також запроваджується системний підхід до звітування й моніторингу результатів.

Фото: mindev.gov.ua



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.