Connect with us

Війна

Примусова видача російський паспортів: позиція України та умови поновлення документів

Published

on

Видача російських паспортів на тимчасово окупованій території — практика не нова, ця системна політика вже проводилась у Криму з 2014 року. 27 квітня 2023 року путін підписав указ, згідно з яким громадян України, що не отримують російські паспорти на окупованих територіях до 1 липня 2024 року, можуть депортувати. І це стосується також і мешканців окупованої частини Луганської та Донецької областей, які раніше отримували документи “ЛНР”, “ДНР”.

Примусова видача паспортів та українська дискусія 

Перші дні травня українці спостерігали за дискусією уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця та віцепрем’єр-міністерки — міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Іриною Верещук. Суть суперечок полягала в тому, що за можливості російський паспорт не треба брати, проте заради виживання — не треба відмовлятись. 

Як для “Дайджесту Одеси” розповіла Олена Погребняк, керівниця Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, кожна ситуація має розглядатись окремо. “Ситуація, в якій під дулом автомата кажуть паспорт або життя — не про рішення. І тут здебільшого мова не про військових, які помирають зі словами “Слава Україні”. Там цивільні із вразливих категорій населення: літні люди, які опинились без пенсії; без дітей, які їх прогодують; без запасів. Для людей це питання життя. До нас звертались особи без громадянства, які змогли виїхати з окупованої території близько Мелітополя. Чоловік та жінка, які пройшли жах. Я вважаю, що ми не можемо їм казати, що це через те, що вони взяли паспорт”.

На ТОТ вже йде сувора політика погроз та обмежень для громадян з українським паспортом.

“Окупанти цілеспрямовано та навмисно обшукують транспортні засоби, фіксують усі особисті дані громадян, які не мають російських документів, погрожують забороною в’їзду в місто”, — розповіли в Генштабі, передає УНІАН.

За його даними, також ворог примушує листонош роздавати місцевому населенню бланки, в яких потрібно вказати відомості про наявність російського паспорта. А батькам школярів-випускників ворог погрожує відмовою в отримані дітьми свідоцтва про базову середню освіту. Також загарбники примушують змінювати з українського на російські зразки свідоцтво про шлюб та свідоцтво про реєстрацію технічних засобів.

У захоплених районах Донецької та Луганської областей особливу увагу проявляють до пенсіонерів. “Фактично, це елемент тиску на соціально незахищені верстви населення, які залежать від окупаційної адміністрації. Для обходу пенсіонерів з Росії прибуло 300 “волонтерів”, які утворили “мобільні групи”, — сказано в повідомленні Центру національного опору.

Як повідомляється, окупанти провалюють позначені темпи паспортизації і вдаються до нових методів примусу. За даними ЦНС, в Донецькій області облаштовані пункти видачі паспортів при лікарнях, оскільки без російського паспорта людям відмовляють у медичному обслуговуванні. “Таким чином, окупанти порушують Женевську конвенцію”, —  підкреслюють експерти.

“Місцеве населення тимчасово окупованих територій продовжує чинити спротив примусовій паспортизації. Темпи видачі російських паспортів занадто низькі й окупаційні адміністрації отримують системні догани від кремлівських кураторів. Відтак, в населених пунктах на тимчасово окупованих районах Херсонщині росіяни знущаються з цивільного населення”, — повідомляють в Центрі національного спротиву.

Зазначається, що за відмову від російського паспорта людям на окупованій території погрожують “ямою”. Зафіксовані випадки тортур та знущань. 

Україна не визнає російське громадянство набуте в окупації

Держава займає позицію не визнавати громадянство набуте в окупації ще від подій 2014 року у Криму. За це не передбачено кримінальної чи іншої відповідальності. Проте російський паспорт несе з собою теж негативні наслідки: мобілізація до армії рф, переселення на іншу територію, збір персональних даних. Росія може використовувати паспортизацію і, створюючи примітивну картинки “громадянської війни” для країн Заходу; наративів про кількість людей, яка тікає з України; заміна населення у випадку виборів. Все це ми бачили за радянських часів, наприклад депортація кримських татар до Сибіру у 1944 році. Наразі вже є факти евакуації жителів лівобережної Херсонщини фактично у полон, де у них забрали паспорта і вручили прописку у мурманську. До того ж, якщо росія визнає нашу територію своєю, то фактично їм потрібно документувати цих людей за конституційним принципом. Вони втілюють норму, яку самі ж прийняли незаконно в свою конституцію. 

Однак, треба зауважити, що за дев’ять років агресії стає ясно, що не всі перебувають на ТОТ не з власної волі. Безумовно, є ті, хто чекав на визволителів”, але для багатьох інших рішення залишитися в окупації носить зовсім інший неполітичний характер. Тому важливо розмежовувати ситуації, коли людина бере російський паспорт під примусом та коли через прихильність до політики окупанта. Населення Криму, протягом 2014-2022 років виїжджали до України, аби оформити документи своїм дітям. Попри те, що самі мали російський паспорт і повертались назад. 

Російський паспорт — ризик для життя наших громадян, проте якщо виїхати з окупованої території неможливо, переслідування за це не буде. У майбутньому важливою буде не наявність паспорта, а дії. Досі знаходять людей, які здають позиції ЗСУ, колаборанти. Тому неможливо надати рекомендації, які будуть використовуватись, як загальна практика.

“У перші тижні вторгнення до нас (в міграційну службу, -ред.) приходили громадяни рф, які вимагали отримання документів, наприклад, термінового паспорта, щоб виїхати до Європи. І коли ми відмовляли, бо процедура отримання громадянства не передбачає термінової видачі, чули проросійські наративи про “нічого, зараз наші дійдуть”. Ми повідомляли СБУ про це. На території Одеської області проживає 13 тисяч громадян рф з посвідками на проживання. Так склалось історично, більшість з них народились в Україні, потім виїжджали туди працювати, а зараз вже пенсіонери. Чи всі з них визнають війну? Здебільшого, на щастя, так, але поодинокі випадки зустрічаються”, — розповідає Олена Погребняк.

Поновлення українського громадянства

На думку чиновниці, після Перемоги, кожну ситуацію розглядатимуть окремо. Можливо особа писатиме пояснення за яких обставин отримала паспорт, відбуватиметься перевірка контактів. Міграційна служба — не слідчий орган і не має права вивчати ці ситуації, можливо, це буде зона відповідальності СБУ.

Зараз вже є випадки, коли люди виїжджають з окупованих територій без документів. Зі звільненням Херсону їх було значно більше. Олена розповідає: “Ті, хто потрапляли до нас казали, що втратили громадянський паспорт, а виїхали по закордонному чи пенсійному посвідченню. Ми бачили велику кількість пенсіонерів, які приїхали, щоб перезимувати, бо не мали ні опалення, ні світла. До того ж ми не маємо права допитувати людину. Хтось з них казав, що змушений був взяти російський документ, хтось говорив про втрату. З цих питань спілкуємось з СБУ, декому треба пройти процедуру перевірки. Але ж тут мова йде про те, що люди не виїхали до території рф, а всіма силами намагались потрапити на вільну Україну. Вони свій вибір зробили. Тому поновлюють паспорти громадян”. 

Чинною є і програма повернення людини, яку примусово вивезли. Нею вже скористались і в Одеській області. Родичі оформляють повернення без присутності вивезеної людини, бо на території рф поновити українські документи неможливо. “Якщо особа після 24 лютого 2022 року була насильно переселена на територію рф, то ми робимо без неї документи на повернення. Є шляхи передачі, відпрацьована процедура і вже випадки повернення. Людину під дулом автомата посадили в автобус, забрали паспорт і вивезли на територію рф, але через родичів чи знайомих намагається повернутись. В такому випадку, звичайно, відновлюємо документи  громадянина Україна, бо дійсно ця ситуація не про рішення, а про примус”, — зазначила керівниця Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області.

Самим українцям здебільшого непотрібно сперечатись через питання брати чи не брати російський паспорт. Згідно з результатами соціологічного дослідження, яке ініціював Харківський інститут соціальних досліджень, ставлення українців до російського паспорта, який росія з різних причин видавала жителям ТОТ, є досить толерантним (понад 75%). Значна частина опитаних взагалі не визнає це громадянством і відповідно пропонує ігнорувати ці “папірці”. Багато хто готовий виправдовувати отримання російських паспортів, якщо це було зроблено вимушено, заради виживання в умовах окупації.

Війна

Безпілотники СБУ уразили нафтовий об’єкт у Самарській області

Published

on

Далекобійні безпілотники Центру спецоперацій «Альфа» Служби безпеки України уразили лінійну виробничо-диспетчерську станцію «Самара» поблизу селища Просвєт Самарської області РФ.

Як передає Укрінформ,  про це повідомляє СБУ.

Попередньо підтверджено ураження резервуарів для зберігання нафти.

ЛВДС «Самара» – один із найважливіших вузлів російської нафтотранспортної системи. Сюди магістральними трубопроводами надходить нафта з Татарстану, Західного Сибіру та інших нафтовидобувних регіонів РФ. 

На станції змішують нафту з різним вмістом сірки, щоб отримати експортний сорт Urals. На нього припадає до 50% загального обсягу російського нафтового експорту.

Як поінформували у Генеральному штабі Збройних сил України, на території об’єкта спалахнула пожежа – горять декілька резервуарів з нафтою.

Також у Генштабі підтвердили результати удару по аеродрому «Липецьк-2» в Липецькій області РФ, де базується російська військова авіація. 13 листопада були уражені ангар зберігання спецтехніки для обслуговування літаків, резервуар з авіаційним пальним і центральний командно-диспетчерський пункт аеродрому. 

Читайте також: Генштаб підтвердив удар по НПЗ «Лукойлу» у Волгограді – уражені установки переробки нафти

Як повідомляв Укрінформ, Сили оборони України у ніч на 10 жовтня повторно уразили лінійну виробничо-диспетчерську станцію (ЛВДС) «Самара» поблизу селища Просвєт Самарської області РФ.



Джерело

Continue Reading

Війна

Зеленський відреагував на пропозицію Путіна щодо Костянтинівки

Published

on

За словами презедента, Росію цікавлять не життя цивільних, а повне захоплення Костянтинівки, що відкриє шлях до Краматорська та Слов’янська.

Пропозицію РФ щодо проведення гуманітарної місії в Костянтинівці слід розглядати як спробу створити умови для повної окупації міста, в якому ще тривають бої. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час закритої зустрічі з журналістами, передає NV.

Презедент зазначив, що під час гуманітарної операції в Олешках ЗС РФ підтягнули туди техніку та посилили позиції. Оскільки росіяни вже півтора року не можуть захопити Костянтинівку, вони, ймовірно, спробують реалізувати в місті подібний сценарій.


Важливо

Вимушений гуманізм Путіна: чому РФ запропонувала перемир’я в Костянтинівці

Зеленський наголосив, що Володимир Путін хоче домогтися виходу Сил оборони України з Костянтинівки. Це допоможе російській армії окупувати місто та відкриє дорогу до Краматорська і Слов’янська.

“Якби їм були важливі життя цивільних, вони могли б запропонувати подібні операції в селах поблизу Олешок. Я попросив Драпатого: “Дайте мені всі населені пункти, які заблоковані, де є люди, цивільне населення, діти” — і він дав мені сім чи вісім. Ми передали їх США, але РФ не запропонувала жодного з цих сіл”, — сказав президент.

Нагадаємо, раніше у Міноборони РФ заявили про “звільнення” Костянтинівки та запропонували Україні припинити вогонь.

Фокус також повідомляв, що омбудсмен Дмитро Лубінець прокоментував можливість гуманітарної операції в Костянтинівці.



Джерело

Continue Reading

Війна

Пам’яті музиканта та кулеметника 128-ї гірсько-штурмової бригади Дмитра Шевчука

Published

on


«Якщо Бог збирає на небі рок-гурт, то Діма точно буде там барабанщиком»

36-річний музикант гурту «Вандор», військовослужбовець 128-ї Закарпатської гірсько-штурмової бригади загинув біля П’ятихаток на Запоріжжі. Понад півтора року, з травня 2025-го, рідні чекали на повернення бійця: він вважався зниклим безвісти. До Ужгорода Дмитро повернувся «на щиті» у жовтні 2026 року.

Дмитро народився 4 лютого 1989 року в Ужгороді. Навчався у школі №6, а також у школі мистецтв на двох відділах: фортепіанному та художньому. Далі вступив до професійно-технічного училища №5, де здобув професію діловода. 

«Близькі описують Дмитра як веселу, чуйну, комунікабельну людину з різносторонніми інтересами, яка мала чимало друзів. Дмитро грав у музичному колективі «Вандор», який брав активну участь у культурному житті нашого міста. У 2019 році цей гурт посів І місце на престижному конкурсі «Червона рута», – повідомили в Ужгородській міськраді. 

До війська молодий чоловік долучився влітку 2022 року. Дмитро три роки прослужив за контрактом у ЗСУ. Він був кулеметником гірсько-штурмового взводу військової частини А1556. Захищав Україну на Запорізькому напрямку. Не залишав побратимів у біді, допомагав виносити з поля бою поранених і загиблих. Свій останній день народження Дмитро провів у окопі на завданні.  

Захисник загинув 13 березня 2025 року під час штурмових дій росіян в районі населеного пункту Пʼятихатки Запорізької області. Півтора року Дмитро вважався зниклим безвісти. Про те, що він загинув, повідомили наприкінці жовтня 2026 року.  

«Біль, сум, так не мало бути.. Прощавай, друже!.. Шева, Дімич ти був чудовим другом, музикантом від Бога, який прагнув вдосконалення в музиці та гармонії в житті. Ми вдячні за кожну хвилину, проведену разом на сцені та у повсякденному житті. Висловлюємо щирі співчуття всій родині, близьким та друзям…Вічна пам’ять!» – написали колеги із гурту «Вандор». 

«Якщо Бог збирає на небесах круту рок-групу, то Діма там точно буде барабанщиком!» – зазначив журналіст Станіслав Данко. 

Мисткиня Ната Попова, яка працювала з «Вандорами» (знімала їхні виступи та бекстейдж), також поділилася спогадами про музиканта:  

«Востаннє я бачила Діму на своїй виставці два роки тому. Була дуже рада його зустріти: ми багато спілкувалися, разом пішли в гості святкувати відкриття. З часом стало відомо, що Діма зник безвісти на війні. Звісно, до останнього дуже хотілося вірити, що він живий… Але позавчора, на жаль, я дізналася, що Діма загинув близько року тому на Запорізькому напрямку. Діма був чудовим барабанщиком. І я думаю, що кожна композиція гурту — це частина Діми, це те, що залишиться з нами назавжди…» – написала вона. 

Попрощалися з Дмитром Шевчуком на площі Народній в Ужгороді. Під час церемонії зачитали пам’ятний лист від Головнокомандувача Збройних Сил України Михайла Драпатого – як знак глибокої вдячності за жертовне служіння Українському народові та самовідданий захист Батьківщини. 

Захисника поховали на Пагорбі Слави.

У Дмитра залишилися батьки та молодший брат.

Світла пам’ять! 

Фото: Фейсбук-сторінка Дмитро Шевчук, Vandor/Вандор, Ужгородська міська рада

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.