Війна
Примусова видача російський паспортів: позиція України та умови поновлення документів
Видача російських паспортів на тимчасово окупованій території — практика не нова, ця системна політика вже проводилась у Криму з 2014 року. 27 квітня 2023 року путін підписав указ, згідно з яким громадян України, що не отримують російські паспорти на окупованих територіях до 1 липня 2024 року, можуть депортувати. І це стосується також і мешканців окупованої частини Луганської та Донецької областей, які раніше отримували документи “ЛНР”, “ДНР”.
Примусова видача паспортів та українська дискусія
Перші дні травня українці спостерігали за дискусією уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця та віцепрем’єр-міністерки — міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Іриною Верещук. Суть суперечок полягала в тому, що за можливості російський паспорт не треба брати, проте заради виживання — не треба відмовлятись.
Як для “Дайджесту Одеси” розповіла Олена Погребняк, керівниця Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, кожна ситуація має розглядатись окремо. “Ситуація, в якій під дулом автомата кажуть паспорт або життя — не про рішення. І тут здебільшого мова не про військових, які помирають зі словами “Слава Україні”. Там цивільні із вразливих категорій населення: літні люди, які опинились без пенсії; без дітей, які їх прогодують; без запасів. Для людей це питання життя. До нас звертались особи без громадянства, які змогли виїхати з окупованої території близько Мелітополя. Чоловік та жінка, які пройшли жах. Я вважаю, що ми не можемо їм казати, що це через те, що вони взяли паспорт”.

На ТОТ вже йде сувора політика погроз та обмежень для громадян з українським паспортом.
“Окупанти цілеспрямовано та навмисно обшукують транспортні засоби, фіксують усі особисті дані громадян, які не мають російських документів, погрожують забороною в’їзду в місто”, — розповіли в Генштабі, передає УНІАН.
За його даними, також ворог примушує листонош роздавати місцевому населенню бланки, в яких потрібно вказати відомості про наявність російського паспорта. А батькам школярів-випускників ворог погрожує відмовою в отримані дітьми свідоцтва про базову середню освіту. Також загарбники примушують змінювати з українського на російські зразки свідоцтво про шлюб та свідоцтво про реєстрацію технічних засобів.
У захоплених районах Донецької та Луганської областей особливу увагу проявляють до пенсіонерів. “Фактично, це елемент тиску на соціально незахищені верстви населення, які залежать від окупаційної адміністрації. Для обходу пенсіонерів з Росії прибуло 300 “волонтерів”, які утворили “мобільні групи”, — сказано в повідомленні Центру національного опору.
Як повідомляється, окупанти провалюють позначені темпи паспортизації і вдаються до нових методів примусу. За даними ЦНС, в Донецькій області облаштовані пункти видачі паспортів при лікарнях, оскільки без російського паспорта людям відмовляють у медичному обслуговуванні. “Таким чином, окупанти порушують Женевську конвенцію”, — підкреслюють експерти.
“Місцеве населення тимчасово окупованих територій продовжує чинити спротив примусовій паспортизації. Темпи видачі російських паспортів занадто низькі й окупаційні адміністрації отримують системні догани від кремлівських кураторів. Відтак, в населених пунктах на тимчасово окупованих районах Херсонщині росіяни знущаються з цивільного населення”, — повідомляють в Центрі національного спротиву.
Зазначається, що за відмову від російського паспорта людям на окупованій території погрожують “ямою”. Зафіксовані випадки тортур та знущань.
Україна не визнає російське громадянство набуте в окупації
Держава займає позицію не визнавати громадянство набуте в окупації ще від подій 2014 року у Криму. За це не передбачено кримінальної чи іншої відповідальності. Проте російський паспорт несе з собою теж негативні наслідки: мобілізація до армії рф, переселення на іншу територію, збір персональних даних. Росія може використовувати паспортизацію і, створюючи примітивну картинки “громадянської війни” для країн Заходу; наративів про кількість людей, яка тікає з України; заміна населення у випадку виборів. Все це ми бачили за радянських часів, наприклад депортація кримських татар до Сибіру у 1944 році. Наразі вже є факти евакуації жителів лівобережної Херсонщини фактично у полон, де у них забрали паспорта і вручили прописку у мурманську. До того ж, якщо росія визнає нашу територію своєю, то фактично їм потрібно документувати цих людей за конституційним принципом. Вони втілюють норму, яку самі ж прийняли незаконно в свою конституцію.

Однак, треба зауважити, що за дев’ять років агресії стає ясно, що не всі перебувають на ТОТ не з власної волі. Безумовно, є ті, хто чекав на визволителів”, але для багатьох інших рішення залишитися в окупації носить зовсім інший неполітичний характер. Тому важливо розмежовувати ситуації, коли людина бере російський паспорт під примусом та коли через прихильність до політики окупанта. Населення Криму, протягом 2014-2022 років виїжджали до України, аби оформити документи своїм дітям. Попри те, що самі мали російський паспорт і повертались назад.
Російський паспорт — ризик для життя наших громадян, проте якщо виїхати з окупованої території неможливо, переслідування за це не буде. У майбутньому важливою буде не наявність паспорта, а дії. Досі знаходять людей, які здають позиції ЗСУ, колаборанти. Тому неможливо надати рекомендації, які будуть використовуватись, як загальна практика.
“У перші тижні вторгнення до нас (в міграційну службу, -ред.) приходили громадяни рф, які вимагали отримання документів, наприклад, термінового паспорта, щоб виїхати до Європи. І коли ми відмовляли, бо процедура отримання громадянства не передбачає термінової видачі, чули проросійські наративи про “нічого, зараз наші дійдуть”. Ми повідомляли СБУ про це. На території Одеської області проживає 13 тисяч громадян рф з посвідками на проживання. Так склалось історично, більшість з них народились в Україні, потім виїжджали туди працювати, а зараз вже пенсіонери. Чи всі з них визнають війну? Здебільшого, на щастя, так, але поодинокі випадки зустрічаються”, — розповідає Олена Погребняк.
Поновлення українського громадянства
На думку чиновниці, після Перемоги, кожну ситуацію розглядатимуть окремо. Можливо особа писатиме пояснення за яких обставин отримала паспорт, відбуватиметься перевірка контактів. Міграційна служба — не слідчий орган і не має права вивчати ці ситуації, можливо, це буде зона відповідальності СБУ.
Зараз вже є випадки, коли люди виїжджають з окупованих територій без документів. Зі звільненням Херсону їх було значно більше. Олена розповідає: “Ті, хто потрапляли до нас казали, що втратили громадянський паспорт, а виїхали по закордонному чи пенсійному посвідченню. Ми бачили велику кількість пенсіонерів, які приїхали, щоб перезимувати, бо не мали ні опалення, ні світла. До того ж ми не маємо права допитувати людину. Хтось з них казав, що змушений був взяти російський документ, хтось говорив про втрату. З цих питань спілкуємось з СБУ, декому треба пройти процедуру перевірки. Але ж тут мова йде про те, що люди не виїхали до території рф, а всіма силами намагались потрапити на вільну Україну. Вони свій вибір зробили. Тому поновлюють паспорти громадян”.

Чинною є і програма повернення людини, яку примусово вивезли. Нею вже скористались і в Одеській області. Родичі оформляють повернення без присутності вивезеної людини, бо на території рф поновити українські документи неможливо. “Якщо особа після 24 лютого 2022 року була насильно переселена на територію рф, то ми робимо без неї документи на повернення. Є шляхи передачі, відпрацьована процедура і вже випадки повернення. Людину під дулом автомата посадили в автобус, забрали паспорт і вивезли на територію рф, але через родичів чи знайомих намагається повернутись. В такому випадку, звичайно, відновлюємо документи громадянина Україна, бо дійсно ця ситуація не про рішення, а про примус”, — зазначила керівниця Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області.
Самим українцям здебільшого непотрібно сперечатись через питання брати чи не брати російський паспорт. Згідно з результатами соціологічного дослідження, яке ініціював Харківський інститут соціальних досліджень, ставлення українців до російського паспорта, який росія з різних причин видавала жителям ТОТ, є досить толерантним (понад 75%). Значна частина опитаних взагалі не визнає це громадянством і відповідно пропонує ігнорувати ці “папірці”. Багато хто готовий виправдовувати отримання російських паспортів, якщо це було зроблено вимушено, заради виживання в умовах окупації.
Війна
Сили оборони уразили підприємство ВПК та низку нафтооб’єктів у Московській області
Як передає Укрінформ, про це повідомила СБУ.
У Московській області уражено завод «Ангстрем», який постачає напівпровідники для воєнно-промислового комплексу країни-агресорки та перебуває під санкціями США, Московський нафтопереробний завод і нафтоперекачувальні станції «Сонєчногорська» й «Володарськоє».
У тимчасово окупованому Криму уражені об’єкти інфраструктури та засоби протиповітряної оборони військового аеродрому «Бельбек», зокрема:
- зенітний комплекс «Панцирь-С2»;
- ангар з радаром до комплексу С-400;
- система керування безпілотниками «Орион» та наземна станція керування БПЛА «Форпост»;
- пункт передачі даних «земля-повітря»;
- диспетчерська вишка й ангар.
Ураження здійснені на виконання завдань, поставлених Президентом України Володимиром Зеленським.
Очільник СБУ Євгеній Хмара наголосив, що такі спецоперації мають критичне значення для послаблення воєнного потенціалу Росії.
«Ураження підприємств ВПК, військової інфраструктури та нафтологістики знижує можливості ворога продовжувати війну проти України. Ці удари демонструють, що навіть найзахищеніша московська область не є безпечною», – зазначив він.
Хмара запевнив: високоточні спецоперації, спрямовані на знищення військових ресурсів ворога, триватимуть.
Як повідомляв Укрінформ, 17 травня Президент Володимир Зеленський заявив, що «українські далекобійні санкції досягли Московського регіону».
Фото: ДСНС
Війна
Атака на Москву 17 травня — коментар Зеленського
Удари України по столичному регіону РФ є цілком справедливими. Вони є відповіддю на затягування війни та атаки по містах і громадах нашої країни, наголосив глава держави.
Українські “далекобійні санкції” досягли Московського регіону. Так президент Володимир Зеленський прокоментував ранкові дронові удари по Підмосков’ю.
“Ми чітко говоримо росіянам: їхня держава повинна закінчити свою війну”, — заявив політик, подякувавши СБУ та Силам оборони за влучність.
Зеленський наголосив, що дистанція від державного кордону України до цілей в Московському регіоні становить понад більше 500 км. До того є концентрація протиповітряної оборони у тому секторі найбільша.
“Але долаємо”, — зауважив президент.
Тим часом офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова заявила пропагандистському інформаційному агентству ТАСС, що “об’єктами нападу” нібито стали виключно мирні люди.
“Під звуки пісень “Євробачення” та на гроші ЄС київський режим вчинив черговий масовий теракт”, — заявила вона.
Нагадаємо, у неділю вночі, 17 травня, українські дрони атакували Московську область РФ. Вибухи зокрема пролунали в Клині, Зеленограді, Східні, Хімках, Дєдовську та Дурикіно.
Також Фокус писав, що масовану атаку дронами пережили й у Москві. За словами мера російської столиці Сергія Собяніна, протягом ночі протиповітряна оборона нібито збила в регіоні понад 120 БПЛА, але під удар потрапив Московський нафтопереробний завод.
Війна
Памʼяті розвідника-навідника Богдана Мартинюка (позивний «Смерч»)
У першому ж бою виніс з-під обстрілів чотирьох побратимів
Богдан родом із Вінниччини, народився у селі Біличин.
В Ялтушківській школі Богдана пригадують як старанного та дисциплінованого хлопця. Він любив спорт і захоплювався військово-спортивною грою «Джура», де виконував обов’язки ройового. Кажуть, у цих іграх проявляв витривалість і прагнення до перемоги. А ще любив футбол і волейбол, займався атлетикою.
Богдан не встиг «нажити» багатої біографії. Але у пам’яті односельців залишив гарні спогади. Земляки відгукуються про нього, як про людину стриману і ввічливу, доброзичливу, чесну і щиру, яка з повагою ставилася до товаришів і старших.
Після школи Богдан вступив до Вінницького транспортного коледжу на спеціальність «Будівництво та цивільна інженерія». Після другого курсу хлопцю довелося перейти на заочну форму навчання і податися на заробітки за кордон. Там працював інженером із установки тепличних споруд, а після повернення в Україну продовжив роботу на будівництві. Працював за фахом, адже здобув кваліфікацію техніка-будівельника.

Однією з його мрій було створити сім’ю. Богдан любив музику, зокрема, співати й читати реп. Захоплювався полюванням, яким його ще у ранні роки зацікавив батько. Відтак, умів вправлятись зі зброєю. Вів здоровий спосіб життя.
Він приєднався до війська 1 серпня 2023 року. Взяв собі позивний «Смерч». Після кількох тижнів навчання у Краматорську воював поблизу Кліщіївки на Донеччині. Служив у військовому підрозділі 5 ОШБ розвідбатальйону РСР розвідником-навідником.

Із побратимами Богдан мав дружні стосунки. Його перший бойовий вихід був складним: коли відбувся контакт із противником і з’явилися перші «трьохсоті», Богдан виніс з-під обстрілу чотирьох поранених побратимів, урятувавши їм життя. За це його нагородили відзнакою у вигляді спеціального шеврону бойового підрозділу.

За час служби «Смерч» успішно виконав іще кілька складних бойових завдань. А згодом Богдана та його групу відправили на нове завдання в районі Кліщіївки. На жаль, воно для хлопців стало останнім. 5 жовтня 2023 року під час заходу на позиції їхня група, яка опинилась на відкритій місцевості, потрапила під щільний артилерійський обстріл росіян. 22-річний захисник загинув від травм, несумісних із життям.

– Він був людиною, на яку можна було покластися в будь-якій ситуації. Відповідально ставився до будь-якої справи. Не любив нахабних та несправжніх людей. Був тим, з ким хотілось жити, дружити, відпочивати, кохати, будувати своє життя.. З ним впевнено могла себе відчувати навіть незнайома людина. Богдан був із тих, хто завжди залишає приємний відтінок в серцях та душах людей, з якими він спілкувався, – йдеться у дописі Барської міської ради.

Рідні та друзі Богдана висловлювали свій сум через його загибель.
– Втрата такої людини, як Богдан, – це невгамований біль, який і після року загибелі ще в наших серцях і ніколи нас не покине… Це було за щастя з ним дружити, спілкуватись, розділяти радощі цього життя. Загинула така можливість і назавжди залишила чорну пляму і тільки теплі спогади, – писав друг “Гарячий”.
Пам’ять Богдана Мартинюка ушанували у рідній школі: 20 березня на будівлі Ялтушківського ліцею, де він навчався, відкрили меморіальну дошку.

– Богдан, відомий побратимам під позивним «Смерч», був втіленням енергії та сили. Спортсмен, будівельник, мисливець — він звик перемагати труднощі. Він загинув зі зброєю в руках, як справжній воїн, захищаючи майбутнє своїх чотирьох похресників та сестри, яку безмежно любив, – зазначили на відкритті дошки.
Вічна пам’ять Герою!
Антоніна Мніх
Фото з родинного архіву і Барської міської ради
За матеріалами Барської міської ради
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
-
Події1 тиждень agoNetflix і Українська кіноакадемія оголосили проєкти, що отримають гранти на розробку сценарію
-
Суспільство7 днів agoВ Україні щороку фіксують десятки випадків хантавірусу
-
Одеса1 тиждень agoАтака на Чорноморськ на Одещині: загинула мати двох дітей
-
Події7 днів agoМер Парижа опановував петриківський розпис на українському стенді до Дня Європи
-
Політика4 дні agoЗеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час
-
Війна1 тиждень agoМасований обстріл України — чи можуть ЗС РФ атакували Україну 9 травня — МВС
-
Події1 тиждень agoXIV книжковий фестиваль VinBookFest пройде 16-17 травня
-
Відбудова1 тиждень agoУ Харкові за рік відновили 150 значно пошкоджених багатоквартирних будинків