Війна
Примусова видача російський паспортів: позиція України та умови поновлення документів
Видача російських паспортів на тимчасово окупованій території — практика не нова, ця системна політика вже проводилась у Криму з 2014 року. 27 квітня 2023 року путін підписав указ, згідно з яким громадян України, що не отримують російські паспорти на окупованих територіях до 1 липня 2024 року, можуть депортувати. І це стосується також і мешканців окупованої частини Луганської та Донецької областей, які раніше отримували документи “ЛНР”, “ДНР”.
Примусова видача паспортів та українська дискусія
Перші дні травня українці спостерігали за дискусією уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця та віцепрем’єр-міністерки — міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Іриною Верещук. Суть суперечок полягала в тому, що за можливості російський паспорт не треба брати, проте заради виживання — не треба відмовлятись.
Як для “Дайджесту Одеси” розповіла Олена Погребняк, керівниця Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, кожна ситуація має розглядатись окремо. “Ситуація, в якій під дулом автомата кажуть паспорт або життя — не про рішення. І тут здебільшого мова не про військових, які помирають зі словами “Слава Україні”. Там цивільні із вразливих категорій населення: літні люди, які опинились без пенсії; без дітей, які їх прогодують; без запасів. Для людей це питання життя. До нас звертались особи без громадянства, які змогли виїхати з окупованої території близько Мелітополя. Чоловік та жінка, які пройшли жах. Я вважаю, що ми не можемо їм казати, що це через те, що вони взяли паспорт”.

На ТОТ вже йде сувора політика погроз та обмежень для громадян з українським паспортом.
“Окупанти цілеспрямовано та навмисно обшукують транспортні засоби, фіксують усі особисті дані громадян, які не мають російських документів, погрожують забороною в’їзду в місто”, — розповіли в Генштабі, передає УНІАН.
За його даними, також ворог примушує листонош роздавати місцевому населенню бланки, в яких потрібно вказати відомості про наявність російського паспорта. А батькам школярів-випускників ворог погрожує відмовою в отримані дітьми свідоцтва про базову середню освіту. Також загарбники примушують змінювати з українського на російські зразки свідоцтво про шлюб та свідоцтво про реєстрацію технічних засобів.
У захоплених районах Донецької та Луганської областей особливу увагу проявляють до пенсіонерів. “Фактично, це елемент тиску на соціально незахищені верстви населення, які залежать від окупаційної адміністрації. Для обходу пенсіонерів з Росії прибуло 300 “волонтерів”, які утворили “мобільні групи”, — сказано в повідомленні Центру національного опору.
Як повідомляється, окупанти провалюють позначені темпи паспортизації і вдаються до нових методів примусу. За даними ЦНС, в Донецькій області облаштовані пункти видачі паспортів при лікарнях, оскільки без російського паспорта людям відмовляють у медичному обслуговуванні. “Таким чином, окупанти порушують Женевську конвенцію”, — підкреслюють експерти.
“Місцеве населення тимчасово окупованих територій продовжує чинити спротив примусовій паспортизації. Темпи видачі російських паспортів занадто низькі й окупаційні адміністрації отримують системні догани від кремлівських кураторів. Відтак, в населених пунктах на тимчасово окупованих районах Херсонщині росіяни знущаються з цивільного населення”, — повідомляють в Центрі національного спротиву.
Зазначається, що за відмову від російського паспорта людям на окупованій території погрожують “ямою”. Зафіксовані випадки тортур та знущань.
Україна не визнає російське громадянство набуте в окупації
Держава займає позицію не визнавати громадянство набуте в окупації ще від подій 2014 року у Криму. За це не передбачено кримінальної чи іншої відповідальності. Проте російський паспорт несе з собою теж негативні наслідки: мобілізація до армії рф, переселення на іншу територію, збір персональних даних. Росія може використовувати паспортизацію і, створюючи примітивну картинки “громадянської війни” для країн Заходу; наративів про кількість людей, яка тікає з України; заміна населення у випадку виборів. Все це ми бачили за радянських часів, наприклад депортація кримських татар до Сибіру у 1944 році. Наразі вже є факти евакуації жителів лівобережної Херсонщини фактично у полон, де у них забрали паспорта і вручили прописку у мурманську. До того ж, якщо росія визнає нашу територію своєю, то фактично їм потрібно документувати цих людей за конституційним принципом. Вони втілюють норму, яку самі ж прийняли незаконно в свою конституцію.

Однак, треба зауважити, що за дев’ять років агресії стає ясно, що не всі перебувають на ТОТ не з власної волі. Безумовно, є ті, хто чекав на визволителів”, але для багатьох інших рішення залишитися в окупації носить зовсім інший неполітичний характер. Тому важливо розмежовувати ситуації, коли людина бере російський паспорт під примусом та коли через прихильність до політики окупанта. Населення Криму, протягом 2014-2022 років виїжджали до України, аби оформити документи своїм дітям. Попри те, що самі мали російський паспорт і повертались назад.
Російський паспорт — ризик для життя наших громадян, проте якщо виїхати з окупованої території неможливо, переслідування за це не буде. У майбутньому важливою буде не наявність паспорта, а дії. Досі знаходять людей, які здають позиції ЗСУ, колаборанти. Тому неможливо надати рекомендації, які будуть використовуватись, як загальна практика.
“У перші тижні вторгнення до нас (в міграційну службу, -ред.) приходили громадяни рф, які вимагали отримання документів, наприклад, термінового паспорта, щоб виїхати до Європи. І коли ми відмовляли, бо процедура отримання громадянства не передбачає термінової видачі, чули проросійські наративи про “нічого, зараз наші дійдуть”. Ми повідомляли СБУ про це. На території Одеської області проживає 13 тисяч громадян рф з посвідками на проживання. Так склалось історично, більшість з них народились в Україні, потім виїжджали туди працювати, а зараз вже пенсіонери. Чи всі з них визнають війну? Здебільшого, на щастя, так, але поодинокі випадки зустрічаються”, — розповідає Олена Погребняк.
Поновлення українського громадянства
На думку чиновниці, після Перемоги, кожну ситуацію розглядатимуть окремо. Можливо особа писатиме пояснення за яких обставин отримала паспорт, відбуватиметься перевірка контактів. Міграційна служба — не слідчий орган і не має права вивчати ці ситуації, можливо, це буде зона відповідальності СБУ.
Зараз вже є випадки, коли люди виїжджають з окупованих територій без документів. Зі звільненням Херсону їх було значно більше. Олена розповідає: “Ті, хто потрапляли до нас казали, що втратили громадянський паспорт, а виїхали по закордонному чи пенсійному посвідченню. Ми бачили велику кількість пенсіонерів, які приїхали, щоб перезимувати, бо не мали ні опалення, ні світла. До того ж ми не маємо права допитувати людину. Хтось з них казав, що змушений був взяти російський документ, хтось говорив про втрату. З цих питань спілкуємось з СБУ, декому треба пройти процедуру перевірки. Але ж тут мова йде про те, що люди не виїхали до території рф, а всіма силами намагались потрапити на вільну Україну. Вони свій вибір зробили. Тому поновлюють паспорти громадян”.

Чинною є і програма повернення людини, яку примусово вивезли. Нею вже скористались і в Одеській області. Родичі оформляють повернення без присутності вивезеної людини, бо на території рф поновити українські документи неможливо. “Якщо особа після 24 лютого 2022 року була насильно переселена на територію рф, то ми робимо без неї документи на повернення. Є шляхи передачі, відпрацьована процедура і вже випадки повернення. Людину під дулом автомата посадили в автобус, забрали паспорт і вивезли на територію рф, але через родичів чи знайомих намагається повернутись. В такому випадку, звичайно, відновлюємо документи громадянина Україна, бо дійсно ця ситуація не про рішення, а про примус”, — зазначила керівниця Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області.
Самим українцям здебільшого непотрібно сперечатись через питання брати чи не брати російський паспорт. Згідно з результатами соціологічного дослідження, яке ініціював Харківський інститут соціальних досліджень, ставлення українців до російського паспорта, який росія з різних причин видавала жителям ТОТ, є досить толерантним (понад 75%). Значна частина опитаних взагалі не визнає це громадянством і відповідно пропонує ігнорувати ці “папірці”. Багато хто готовий виправдовувати отримання російських паспортів, якщо це було зроблено вимушено, заради виживання в умовах окупації.
Війна
Зеленський обговорив із Хмарою підготовку до «Рамштайну»: Основні потреби
Президент Володимир Зеленський напередодні засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» обговорив із міністром оборони Євгенієм Хмарою ключові потреби та пріоритети України.
Про це глава держави повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Готуємось до зустрічі оборонної контактної групи у форматі «Рамштайн» уже завтра – міністр оборони Євгеній Хмара представить наші потреби та ключові пріоритети у співпраці. Звісно, зосереджуємося на перехоплювачах для ППО та забезпеченні української бойової авіації амуніцією», – зазначив Зеленський.
Також на зустрічі з партнерами планують обговорити можливість збільшення фінансування виробництва дронів для Сил оборони та активізації спільних виробничих проєктів.
«Швидкість нашої роботи повинна збільшуватись, і кожен день має давати Україні та партнерам результати. Розраховую на змістовну зустріч», – зазначив Президент.
Крім того, Хмара доповів про виконання плану далекобійних ударів. За словами Зеленського, «наші українські дипстрайки досягають визначених цілей».
Президент також повідомив, що затвердив нові операції.
Як повідомлялося, попередня відбулася 8 вересня у віртуальному режимі під спільним головуванням міністрів оборони Великої Британії Веса Стрітінга та Німеччини Бориса Пісторіуса. У ній взяли участь представники оборонних відомств 50 країн, генеральний секретар НАТО Марк Рютте та заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі.
Фото: Володимир Зеленський / Фейсбук
Війна
Євросоюз виділив Україні €1,71 мільярда на дрони, боєприпаси та системи ППО
Сьогодні Європейська комісія виділила Україні 1,71 млрд євро в межах програми «Позика на підтримку України» (Ukraine Support Loan) загальним обсягом 90 млрд євро.
Про це повідомляється на сайті Єврокомісії, передає кореспондент Укрінформу.
«Ці кошти будуть спрямовані на закупівлю безпілотників, боєприпасів і систем протиповітряної оборони – зокрема радарів раннього попередження та ракет, – щоб задовольнити нагальні військові потреби України в її захисті від російської військової агресії», – йдеться у повідомленні.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила: «Сьогодні ми виділили 1,71 млрд євро, щоб допомогти Україні закупити безпілотники, боєприпаси та системи протиповітряної оборони. Ми продовжуватимемо непохитно підтримувати Україну – так само як робили це щодня, починаючи з першого дня російської агресивної війни. Ми також продовжуємо працювати задля досягнення справедливого й тривалого миру, який гарантуватиме суверенітет і територіальну цілісність України, а також безпеку Європи».
Це вже восьмий транш, наданий Україні в межах оборонного компонента програми «Позика на підтримку України». Кошти підуть на закупівлю оборонного обладнання в українських та європейських виробників. Близько 40% від загальної суми виділених коштів спрямують на виконання контрактів із виробниками, що базуються в ЄС.
Як зазначає Єврокомісія, до кінця 2026 року Україні залишається доступною фінансова підтримка від ЄС у розмірі 23,6 млрд євро. Сюди входять близько 19,2 млрд євро в межах «Позики на підтримку України» (з яких 10,2 млрд євро призначені для підтримки оборонно-промислового потенціалу України, а 9,0 млрд євро – на бюджетну підтримку).
Крім того, у межах інструменту Ukraine Facility на поточний рік залишається доступною бюджетна підтримка в розмірі майже 4,4 млрд євро – без урахування додаткових коштів із Позики на підтримку України.
Надання цих коштів залежить від виконання юридично обов’язкових умов, визначених у відповідних правових актах. З початку війни ЄС та його держави-члени надали Україні загальну підтримку в розмірі 237,6 млрд євро, зокрема 3,8 млрд євро за рахунок доходів від заморожених російських активів.
Як повідомлялося, у лютому 2026 року Європейський парламент і Рада ухвалили Регламент (ЄС) 2026/467, яким запроваджено механізм кредитної підтримки України (Ukraine Support Loan), що передбачає надання Україні допомоги на суму до 90 млрд євро. Ця підтримка складається з двох взаємодоповнювальних компонентів: допомога для зміцнення оборонних спроможностей України та її оборонно-промислового потенціалу, а також підтримка для забезпечення бюджетних потреб і фінансової стабільності України.
Після подання Україною стратегії фінансування в березні 2026 року, 23 квітня 2026 року Рада ЄС ухвалила імплементаційне рішення, що визначає обсяг допомоги, яка буде надана Україні у 2026 році. Воно передбачає підтримку в розмірі до 45 млрд євро на 2026 рік, з яких 16,7 млрд євро спрямовано на бюджетну підтримку, а 28,3 млрд євро – на розвиток оборонно-промислового потенціалу України.
У межах оборонного напряму Європейська комісія наразі виділила 18,1 млрд євро. Цей компонент зосереджений на відновленні та модернізації оборонно-технологічної та промислової бази України, а також на підтримці її поступової інтеграції в європейську оборонно-технологічну та промислову базу.
Як повідомляв Укрінформ, 14 жовтня Єврокомісія перерахувала Україні 2,86 млрд євро у межах оборонного компонента розширеної програми кредитування Ukraine Support Loan.
Фото: freepik
Війна
Кримський міст перекрили після атаки
Кримський міст перебував під атакою, рух транспорту перекритий.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє ASTRA.
“Ворог завдав удару по Кримському мосту. У зв’язку з цим рух транспорту буде обмежений орієнтовно до середини дня. Для ліквідації наслідків задіяні усі необхідні служби, в Керчі розгорнули оперативний штаб”, — повідомив так званий “очільник” тимчасово окупованого Криму Сергій Аксьонов.
Він також уточнив, де можна отримати дані про поромне сполучення між Кримом і портом “Кавказ”.
Як повідомляв Укрінформ, розвідувальна служба Великої Британії проаналізувала низку українських ударів по Криму.
Як зазначає розвідка, в ніч на 20 червня Україна вдарила по півострову та переправі через Керченську протоку. Серед цілей ударів були російські системи протиповітряної оборони, паливні сховища та три автомобільні пороми.
Розвідка нагадує, що протоколи безпеки, запроваджені після першої української атаки на Кримський міст у жовтні 2022 року, передбачають, що вантажівки можуть користуватися лише поромами, а не мостом. Мостом проїжджають лише легкові автомобілі, автобуси та деякі види залізничного транспорту.
У березні та квітні 2026 року, Україна завдала ударів по двох поромах, що залишилися у росіян, які також забезпечують військову логістику. Майже напевно вони зараз перебувають на стадії відновлення. Британська розвідка проаналізувала українські удари по окупованому Криму.
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Відбудова1 тиждень agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Суспільство5 днів agoНовини на ранок
-
Політика6 днів agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство1 тиждень agoКоли увімкнуть опалення в Одесі у 2026 році: дата
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе ТЦК силой мобилизовал добровольца в штурмовую бригаду вместо медбата – нардеп Гончаренко
-
Усі новини1 тиждень agoщо вона там зробила (фото)