Connect with us

Війна

Примусова видача російський паспортів: позиція України та умови поновлення документів

Published

on

Видача російських паспортів на тимчасово окупованій території — практика не нова, ця системна політика вже проводилась у Криму з 2014 року. 27 квітня 2023 року путін підписав указ, згідно з яким громадян України, що не отримують російські паспорти на окупованих територіях до 1 липня 2024 року, можуть депортувати. І це стосується також і мешканців окупованої частини Луганської та Донецької областей, які раніше отримували документи “ЛНР”, “ДНР”.

Примусова видача паспортів та українська дискусія 

Перші дні травня українці спостерігали за дискусією уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця та віцепрем’єр-міністерки — міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Іриною Верещук. Суть суперечок полягала в тому, що за можливості російський паспорт не треба брати, проте заради виживання — не треба відмовлятись. 

Як для “Дайджесту Одеси” розповіла Олена Погребняк, керівниця Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, кожна ситуація має розглядатись окремо. “Ситуація, в якій під дулом автомата кажуть паспорт або життя — не про рішення. І тут здебільшого мова не про військових, які помирають зі словами “Слава Україні”. Там цивільні із вразливих категорій населення: літні люди, які опинились без пенсії; без дітей, які їх прогодують; без запасів. Для людей це питання життя. До нас звертались особи без громадянства, які змогли виїхати з окупованої території близько Мелітополя. Чоловік та жінка, які пройшли жах. Я вважаю, що ми не можемо їм казати, що це через те, що вони взяли паспорт”.

На ТОТ вже йде сувора політика погроз та обмежень для громадян з українським паспортом.

“Окупанти цілеспрямовано та навмисно обшукують транспортні засоби, фіксують усі особисті дані громадян, які не мають російських документів, погрожують забороною в’їзду в місто”, — розповіли в Генштабі, передає УНІАН.

За його даними, також ворог примушує листонош роздавати місцевому населенню бланки, в яких потрібно вказати відомості про наявність російського паспорта. А батькам школярів-випускників ворог погрожує відмовою в отримані дітьми свідоцтва про базову середню освіту. Також загарбники примушують змінювати з українського на російські зразки свідоцтво про шлюб та свідоцтво про реєстрацію технічних засобів.

У захоплених районах Донецької та Луганської областей особливу увагу проявляють до пенсіонерів. “Фактично, це елемент тиску на соціально незахищені верстви населення, які залежать від окупаційної адміністрації. Для обходу пенсіонерів з Росії прибуло 300 “волонтерів”, які утворили “мобільні групи”, — сказано в повідомленні Центру національного опору.

Як повідомляється, окупанти провалюють позначені темпи паспортизації і вдаються до нових методів примусу. За даними ЦНС, в Донецькій області облаштовані пункти видачі паспортів при лікарнях, оскільки без російського паспорта людям відмовляють у медичному обслуговуванні. “Таким чином, окупанти порушують Женевську конвенцію”, —  підкреслюють експерти.

“Місцеве населення тимчасово окупованих територій продовжує чинити спротив примусовій паспортизації. Темпи видачі російських паспортів занадто низькі й окупаційні адміністрації отримують системні догани від кремлівських кураторів. Відтак, в населених пунктах на тимчасово окупованих районах Херсонщині росіяни знущаються з цивільного населення”, — повідомляють в Центрі національного спротиву.

Зазначається, що за відмову від російського паспорта людям на окупованій території погрожують “ямою”. Зафіксовані випадки тортур та знущань. 

Україна не визнає російське громадянство набуте в окупації

Держава займає позицію не визнавати громадянство набуте в окупації ще від подій 2014 року у Криму. За це не передбачено кримінальної чи іншої відповідальності. Проте російський паспорт несе з собою теж негативні наслідки: мобілізація до армії рф, переселення на іншу територію, збір персональних даних. Росія може використовувати паспортизацію і, створюючи примітивну картинки “громадянської війни” для країн Заходу; наративів про кількість людей, яка тікає з України; заміна населення у випадку виборів. Все це ми бачили за радянських часів, наприклад депортація кримських татар до Сибіру у 1944 році. Наразі вже є факти евакуації жителів лівобережної Херсонщини фактично у полон, де у них забрали паспорта і вручили прописку у мурманську. До того ж, якщо росія визнає нашу територію своєю, то фактично їм потрібно документувати цих людей за конституційним принципом. Вони втілюють норму, яку самі ж прийняли незаконно в свою конституцію. 

Однак, треба зауважити, що за дев’ять років агресії стає ясно, що не всі перебувають на ТОТ не з власної волі. Безумовно, є ті, хто чекав на визволителів”, але для багатьох інших рішення залишитися в окупації носить зовсім інший неполітичний характер. Тому важливо розмежовувати ситуації, коли людина бере російський паспорт під примусом та коли через прихильність до політики окупанта. Населення Криму, протягом 2014-2022 років виїжджали до України, аби оформити документи своїм дітям. Попри те, що самі мали російський паспорт і повертались назад. 

Російський паспорт — ризик для життя наших громадян, проте якщо виїхати з окупованої території неможливо, переслідування за це не буде. У майбутньому важливою буде не наявність паспорта, а дії. Досі знаходять людей, які здають позиції ЗСУ, колаборанти. Тому неможливо надати рекомендації, які будуть використовуватись, як загальна практика.

“У перші тижні вторгнення до нас (в міграційну службу, -ред.) приходили громадяни рф, які вимагали отримання документів, наприклад, термінового паспорта, щоб виїхати до Європи. І коли ми відмовляли, бо процедура отримання громадянства не передбачає термінової видачі, чули проросійські наративи про “нічого, зараз наші дійдуть”. Ми повідомляли СБУ про це. На території Одеської області проживає 13 тисяч громадян рф з посвідками на проживання. Так склалось історично, більшість з них народились в Україні, потім виїжджали туди працювати, а зараз вже пенсіонери. Чи всі з них визнають війну? Здебільшого, на щастя, так, але поодинокі випадки зустрічаються”, — розповідає Олена Погребняк.

Поновлення українського громадянства

На думку чиновниці, після Перемоги, кожну ситуацію розглядатимуть окремо. Можливо особа писатиме пояснення за яких обставин отримала паспорт, відбуватиметься перевірка контактів. Міграційна служба — не слідчий орган і не має права вивчати ці ситуації, можливо, це буде зона відповідальності СБУ.

Зараз вже є випадки, коли люди виїжджають з окупованих територій без документів. Зі звільненням Херсону їх було значно більше. Олена розповідає: “Ті, хто потрапляли до нас казали, що втратили громадянський паспорт, а виїхали по закордонному чи пенсійному посвідченню. Ми бачили велику кількість пенсіонерів, які приїхали, щоб перезимувати, бо не мали ні опалення, ні світла. До того ж ми не маємо права допитувати людину. Хтось з них казав, що змушений був взяти російський документ, хтось говорив про втрату. З цих питань спілкуємось з СБУ, декому треба пройти процедуру перевірки. Але ж тут мова йде про те, що люди не виїхали до території рф, а всіма силами намагались потрапити на вільну Україну. Вони свій вибір зробили. Тому поновлюють паспорти громадян”. 

Чинною є і програма повернення людини, яку примусово вивезли. Нею вже скористались і в Одеській області. Родичі оформляють повернення без присутності вивезеної людини, бо на території рф поновити українські документи неможливо. “Якщо особа після 24 лютого 2022 року була насильно переселена на територію рф, то ми робимо без неї документи на повернення. Є шляхи передачі, відпрацьована процедура і вже випадки повернення. Людину під дулом автомата посадили в автобус, забрали паспорт і вивезли на територію рф, але через родичів чи знайомих намагається повернутись. В такому випадку, звичайно, відновлюємо документи  громадянина Україна, бо дійсно ця ситуація не про рішення, а про примус”, — зазначила керівниця Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області.

Самим українцям здебільшого непотрібно сперечатись через питання брати чи не брати російський паспорт. Згідно з результатами соціологічного дослідження, яке ініціював Харківський інститут соціальних досліджень, ставлення українців до російського паспорта, який росія з різних причин видавала жителям ТОТ, є досить толерантним (понад 75%). Значна частина опитаних взагалі не визнає це громадянством і відповідно пропонує ігнорувати ці “папірці”. Багато хто готовий виправдовувати отримання російських паспортів, якщо це було зроблено вимушено, заради виживання в умовах окупації.

Війна

ЗС РФ наступають у районі Гуляйполя — деталі

Published

on


Збройні сили РФ минулої доби продовжували наступ у районі Гуляйполя і зайняли позиції на східних околицях міста. Також було зафіксовано незначне просування противника в Донецькій області.

За інформацією аналітиків ресурсу DeepState, російські війська наступали в Гуляйполі та поблизу Дронівки, Резніковки і Новоекономічного. Згідно з картографічними оновленнями ресурсу, на сході Гуляйполя противник захопив близько 10 квадратних кілометрів території, водночас усередині міста сформувалася велика “сіра зона”.

Характер просування вказує на спробу тиску з двох напрямків — південно-східного та північно-східного, що може свідчити про намір обійти українські позиції та створити загрозу часткового оточення.

У Генеральному штабі ЗСУ повідомили, що на Гуляйпільському напрямку за добу було зафіксовано 17 спроб противника просунутися в районах Варварівки, Зеленого і Гуляйполя.



Карта бойових дій на Гуляйпільському напрямку. 20 грудня 2025 року

Фото: deepstatemap.live

Бої на Покровському напрямку

Незначно змінилася ситуація на Покровському напрямку. Запеклі бої тривають на підступах до Мирнограда, де російські війська чинять тиск з боку Новоекономічного. За словами українського військовослужбовця з позивним “Мучной”, противник встановив контроль над населеним пунктом Світле на північно-західному фланзі Мирнограда.

фронт Покровськ



Карта бойових дій на Покровському напрямку. 20 грудня 2025 року

За його твердженням, візуальні матеріали свідчать про присутність російських підрозділів, демонстрацію прапорів і початок інженерного облаштування позицій, що вказує на закріплення ворога на цій ділянці.

Крім того, фіксується активність російських сил і на західному фланзі Мирнограда. За наявною інформацією, противник проводить зачистку території, встановлює контроль і підтягує тилові підрозділи. Також повідомляється про евакуацію мирного населення в цьому секторі, що може свідчити про намір використати район як відносно безпечну зону для подальших дій.

“Водночас у самому місті ще залишаються наші бійці, по залишках активно працюють FPV-дрони. Ситуація виглядає так, що все поступово котиться до дуже сумного фіналу, хоч би як хтось намагався це заперечувати”, — написав “Мучной”.

Раніше аналітики DeepState повідомили, що місто Мирноград Покровського району Донецької області перейшло в “сіру зону”, тобто не контролюється ні російською, ні українською стороною.



Джерело

Continue Reading

Війна

Пам’яті пластуна і солдата Андрія Буди

Published

on


Він виховав двох Героїв України, яким це звання держава надала посмертно 

Пластун-сеніор, солдат 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» Андрій Буда загинув 10 грудня 2025 року під час бойового завдання в с. Свято-Покровське Бахмутського району внаслідок атаки ворожого дрону. Він був легендою Пласту, двоє його вихованців є Героями України. 

Як повідомили в Тернопільському Пласті, Андрій доєднався до них на початку 1990-х років: «Був новаком, згодом юнаком гуртка «Сірі Вовки» 29 куреня ім. Ю. Старосольського, відтак перейшов до 51 куреня ім. Святослава Завойовника. Пластову присягу склав 1 грудня 1998. Згодом здобув ступінь розвідувача. Активний учасник пластового життя. Організатор та співорганізатор низки пластових вишколів, таборів, змагань та заходів. Один із сподвижників індіанського пластування та розвитку мандрівництва, зокрема через крайовий табір «Говерля». Періодично був членом станичних старшин Тернопільського Пласту».

Фото пластового виховника Андрія Буди з вихованцями гуртка «Сірі Вовки», двоє з яких, Віталій Дерех та Віктор Гурняк, мають звання Герой України посмертно, облетіло медіа.

Історик, пластун Юрій Юзич написав у Фейсбуці, що на фронті загинув найкращий виховник Національної скаутської організації України Пласт. 





«Найкращий, бо виховав гурток юнаків, із яких двоє відзначені найвищим державним відзначенням – Героя України. Раз склавши пластову присягу вірності Україні, вони виконували її до останнього свого подиху. Були серед тих, які не могли сидіти в хаті, коли вірність Батьківщині потребує тебе на революції чи фронті. Всі троє пройшли обидва Майдани і в 2014 пішли добровольцями», – розповів Юзич. 


Він повідомив, що діти захоплювались Андрієм. 

«Мало хто в наші дні може спокійно пройти десятки кілометрів босим чи в домашніх «шльопках». Андрій був мінімалістом. Від пластового однострою починаючи. До наплічника – любив звичайного «колобка». А ще легко ходив горами без карти та компаса, відставав (о, які в нього були чудові гриби, що сам збирав) і доганяв свою групу, вибираючись із якихось дебрів. У 2014 році Андрій був серед тих, хто в числі перших пішли боронити рідний край. З гумором розповідав, як потрапив у розвідку. Як його хлопці скидались на спорядження, бо вони тепер «розвідники» і треба виділятись відповідно. Андрій сміявся з них, бо знав, що справжній розвідник не в спорядженні. Співчуття родині і близьким. Вічна пам’ять, Другові! СКОБ! (пластове вітання – ред.),» – написав Юзич. 




Один із вихованців Андрія, Тарас Волянюк, який також серед п’ятьох на знаменитому фото і також служить у війську, дізнавшись про його загибель, написав: ми просто закінчуємося… 

«Загинув Андрій Буда, мій пластовий виховник з 12-ти років. Це в нього на коліні я сиджу на цій світлині.  

Андрій брав участь в АТО, з 22 року – у повномасштабці. Щирий, добрий і життєрадісний чоловік. Він так багато зробив для нас, дітей та юнаків, коли нам потрібна була ця підтримка та рольові моделі в період формування особистості…  

З цього фото нас залишилося живими лише двоє, інші троє загинули у війні: Андрій, Віталій Дерех та Віктор Гурняк. Ми просто закінчуємося…», – написав Волянюк.  

Поза Пластом та війною Андрій був знаним мандрівником та дослідником історії.  

Як розповіли в Тернопільському Пласті, він працював вчителем історії в школі №12 міста Тернополя, менеджером з продажів, менеджером в книгарні «Є». 

«З початком так званої антитерористичної операції в травні 2014 року зголосився до сил оборони України. Став бійцем 6-го батальйону ТрО Тернопільської області («Збруч»). Брав участь у військових діях з оборони Маріуполя та служив на Херсонщині, прикриваючи дороги з Криму. У 2017 році підписав контракт з 10-ю окремою гірсько-штурмовою бригадою, після чого був задіяний у виконанні завдань в районі міста Попасна на Луганщині. 

З повномасштабним російським вторгненням мобілізувався до 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Брав участь в обороні Лисичанська та Слов’янська на Донеччині. За період участі в АТО і повномасштабному вторгненні отримав сім відзнак та медалей. Проте у війську був солдатом – принципово відмовлявся від сержантських звань».  

«Формально служив водієм кулеметного взводу. Насправді три роки у роті вогневої підтримки – протитанковий взвод, де використовував корсари, фаготи, джавеліни», – написав про побратима Юзич. 

Іще додав, що Андрій був із тих військових пластунів, котрі беруть відпустки із війська для того, аби поїхати на пластовий табір «Говерля».  

«Не десь в Європу, а в Карпати, до дітей, які потребують підтримки та ціннісних орієнтирів. До вихованців Пласту, які готуються до чи для фронту», – написав Юзич. 


Портрет Андрія Буди авторства Юрія Журавля


Друг військового, мандрівник Володимир Горон, написав, що про загибель Андрія стало відомо 11 грудня – в День гір.  

«Сьогодні День Гір. І сьогодні я дізнався, що десь в горах Донеччини загинув пластун Андрій Буда. Колись давно – в часи турклубу Кристал ходили з ним разом в гори. Я не знав Сковороду, але Андрій чимось нагадував його: завжди здавався філософом. Честь», – поділився Горон. 

Волонтерка Дарця Веретюк на спомин про Андрія Буду написала

«10 грудня Андрій Буда загріб веслом і відчалив звідси на своєму надувному каное у якийсь гарний простір, сподіваюсь. Про його героїчний чин і шлях воїна буде де прочитати, бо він дійсно такий і був. Як і у інших пілігримів такого високого гатунку, мав вправний аналітичний розум, загострене відчуття справедливості та завжди пряму відвертість мови — рідкісні чесноти, важкі. Дуже цінні. Завжди прямий і простий. Тим і складний багатьом. Зате йому можна було вірити. Хай твій шлях далі буде легкий і цікавий, а ватра яскравою і теплою», – написала Веретюк. 

Чин похорону Андрія Буди відбувся 14 грудня 2025 року на Пантеоні Героїв Микулинецького цвинтаря у Тернополі.

Честь Герою!

Фото: Фейсбук-сторінка Андрій Буда, Фейсбук-сторінка Iryna Myronova, Тернопільський Пласт



Джерело

Continue Reading

Війна

Шмигаль ознайомився із ситуацією на полі бою в районі Гуляйполя

Published

on


Міністр оборони Денис Шмигаль відвідав розташування 1-го окремого штурмового полку та нагородив воїнів, які щодня відбивають атаки ворога поблизу Гуляйполя Запорізької області.

Як передає Укрінформ, про це він повідомив у Фейсбуці.

«Разом із командиром полку, капітаном Дмитром Філатовим, проаналізували бойову обстановку на цій ділянці фронту. Окремо зупинилися на проблемних питаннях, що потребують оперативного вирішення», – зазначив Шмигаль.

Також, за його словами, відбулось обговорення посилення спроможностей підрозділу.

Читайте також: Шмигаль перевірив фортифікації та відвідав командний пункт ППО на Запорізькому напрямку

Очільник Міноборони нагородив воїнів полку відзнаками, а також подякував їм за героїзм, мужність і стійкість у боях за Україну.

Як повідомляв Укрінформ, Денис Шмигаль відвідав командний пункт батальйону «Шквал» 225-го окремого штурмового полку і заслухав доповідь про ситуацію на Запорізькому напрямку.

Фото: Денис Шмигаль/Фб



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.