Connect with us

Війна

Примусова видача російський паспортів: позиція України та умови поновлення документів

Published

on

Видача російських паспортів на тимчасово окупованій території — практика не нова, ця системна політика вже проводилась у Криму з 2014 року. 27 квітня 2023 року путін підписав указ, згідно з яким громадян України, що не отримують російські паспорти на окупованих територіях до 1 липня 2024 року, можуть депортувати. І це стосується також і мешканців окупованої частини Луганської та Донецької областей, які раніше отримували документи “ЛНР”, “ДНР”.

Примусова видача паспортів та українська дискусія 

Перші дні травня українці спостерігали за дискусією уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця та віцепрем’єр-міністерки — міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Іриною Верещук. Суть суперечок полягала в тому, що за можливості російський паспорт не треба брати, проте заради виживання — не треба відмовлятись. 

Як для “Дайджесту Одеси” розповіла Олена Погребняк, керівниця Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, кожна ситуація має розглядатись окремо. “Ситуація, в якій під дулом автомата кажуть паспорт або життя — не про рішення. І тут здебільшого мова не про військових, які помирають зі словами “Слава Україні”. Там цивільні із вразливих категорій населення: літні люди, які опинились без пенсії; без дітей, які їх прогодують; без запасів. Для людей це питання життя. До нас звертались особи без громадянства, які змогли виїхати з окупованої території близько Мелітополя. Чоловік та жінка, які пройшли жах. Я вважаю, що ми не можемо їм казати, що це через те, що вони взяли паспорт”.

На ТОТ вже йде сувора політика погроз та обмежень для громадян з українським паспортом.

“Окупанти цілеспрямовано та навмисно обшукують транспортні засоби, фіксують усі особисті дані громадян, які не мають російських документів, погрожують забороною в’їзду в місто”, — розповіли в Генштабі, передає УНІАН.

За його даними, також ворог примушує листонош роздавати місцевому населенню бланки, в яких потрібно вказати відомості про наявність російського паспорта. А батькам школярів-випускників ворог погрожує відмовою в отримані дітьми свідоцтва про базову середню освіту. Також загарбники примушують змінювати з українського на російські зразки свідоцтво про шлюб та свідоцтво про реєстрацію технічних засобів.

У захоплених районах Донецької та Луганської областей особливу увагу проявляють до пенсіонерів. “Фактично, це елемент тиску на соціально незахищені верстви населення, які залежать від окупаційної адміністрації. Для обходу пенсіонерів з Росії прибуло 300 “волонтерів”, які утворили “мобільні групи”, — сказано в повідомленні Центру національного опору.

Як повідомляється, окупанти провалюють позначені темпи паспортизації і вдаються до нових методів примусу. За даними ЦНС, в Донецькій області облаштовані пункти видачі паспортів при лікарнях, оскільки без російського паспорта людям відмовляють у медичному обслуговуванні. “Таким чином, окупанти порушують Женевську конвенцію”, —  підкреслюють експерти.

“Місцеве населення тимчасово окупованих територій продовжує чинити спротив примусовій паспортизації. Темпи видачі російських паспортів занадто низькі й окупаційні адміністрації отримують системні догани від кремлівських кураторів. Відтак, в населених пунктах на тимчасово окупованих районах Херсонщині росіяни знущаються з цивільного населення”, — повідомляють в Центрі національного спротиву.

Зазначається, що за відмову від російського паспорта людям на окупованій території погрожують “ямою”. Зафіксовані випадки тортур та знущань. 

Україна не визнає російське громадянство набуте в окупації

Держава займає позицію не визнавати громадянство набуте в окупації ще від подій 2014 року у Криму. За це не передбачено кримінальної чи іншої відповідальності. Проте російський паспорт несе з собою теж негативні наслідки: мобілізація до армії рф, переселення на іншу територію, збір персональних даних. Росія може використовувати паспортизацію і, створюючи примітивну картинки “громадянської війни” для країн Заходу; наративів про кількість людей, яка тікає з України; заміна населення у випадку виборів. Все це ми бачили за радянських часів, наприклад депортація кримських татар до Сибіру у 1944 році. Наразі вже є факти евакуації жителів лівобережної Херсонщини фактично у полон, де у них забрали паспорта і вручили прописку у мурманську. До того ж, якщо росія визнає нашу територію своєю, то фактично їм потрібно документувати цих людей за конституційним принципом. Вони втілюють норму, яку самі ж прийняли незаконно в свою конституцію. 

Однак, треба зауважити, що за дев’ять років агресії стає ясно, що не всі перебувають на ТОТ не з власної волі. Безумовно, є ті, хто чекав на визволителів”, але для багатьох інших рішення залишитися в окупації носить зовсім інший неполітичний характер. Тому важливо розмежовувати ситуації, коли людина бере російський паспорт під примусом та коли через прихильність до політики окупанта. Населення Криму, протягом 2014-2022 років виїжджали до України, аби оформити документи своїм дітям. Попри те, що самі мали російський паспорт і повертались назад. 

Російський паспорт — ризик для життя наших громадян, проте якщо виїхати з окупованої території неможливо, переслідування за це не буде. У майбутньому важливою буде не наявність паспорта, а дії. Досі знаходять людей, які здають позиції ЗСУ, колаборанти. Тому неможливо надати рекомендації, які будуть використовуватись, як загальна практика.

“У перші тижні вторгнення до нас (в міграційну службу, -ред.) приходили громадяни рф, які вимагали отримання документів, наприклад, термінового паспорта, щоб виїхати до Європи. І коли ми відмовляли, бо процедура отримання громадянства не передбачає термінової видачі, чули проросійські наративи про “нічого, зараз наші дійдуть”. Ми повідомляли СБУ про це. На території Одеської області проживає 13 тисяч громадян рф з посвідками на проживання. Так склалось історично, більшість з них народились в Україні, потім виїжджали туди працювати, а зараз вже пенсіонери. Чи всі з них визнають війну? Здебільшого, на щастя, так, але поодинокі випадки зустрічаються”, — розповідає Олена Погребняк.

Поновлення українського громадянства

На думку чиновниці, після Перемоги, кожну ситуацію розглядатимуть окремо. Можливо особа писатиме пояснення за яких обставин отримала паспорт, відбуватиметься перевірка контактів. Міграційна служба — не слідчий орган і не має права вивчати ці ситуації, можливо, це буде зона відповідальності СБУ.

Зараз вже є випадки, коли люди виїжджають з окупованих територій без документів. Зі звільненням Херсону їх було значно більше. Олена розповідає: “Ті, хто потрапляли до нас казали, що втратили громадянський паспорт, а виїхали по закордонному чи пенсійному посвідченню. Ми бачили велику кількість пенсіонерів, які приїхали, щоб перезимувати, бо не мали ні опалення, ні світла. До того ж ми не маємо права допитувати людину. Хтось з них казав, що змушений був взяти російський документ, хтось говорив про втрату. З цих питань спілкуємось з СБУ, декому треба пройти процедуру перевірки. Але ж тут мова йде про те, що люди не виїхали до території рф, а всіма силами намагались потрапити на вільну Україну. Вони свій вибір зробили. Тому поновлюють паспорти громадян”. 

Чинною є і програма повернення людини, яку примусово вивезли. Нею вже скористались і в Одеській області. Родичі оформляють повернення без присутності вивезеної людини, бо на території рф поновити українські документи неможливо. “Якщо особа після 24 лютого 2022 року була насильно переселена на територію рф, то ми робимо без неї документи на повернення. Є шляхи передачі, відпрацьована процедура і вже випадки повернення. Людину під дулом автомата посадили в автобус, забрали паспорт і вивезли на територію рф, але через родичів чи знайомих намагається повернутись. В такому випадку, звичайно, відновлюємо документи  громадянина Україна, бо дійсно ця ситуація не про рішення, а про примус”, — зазначила керівниця Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області.

Самим українцям здебільшого непотрібно сперечатись через питання брати чи не брати російський паспорт. Згідно з результатами соціологічного дослідження, яке ініціював Харківський інститут соціальних досліджень, ставлення українців до російського паспорта, який росія з різних причин видавала жителям ТОТ, є досить толерантним (понад 75%). Значна частина опитаних взагалі не визнає це громадянством і відповідно пропонує ігнорувати ці “папірці”. Багато хто готовий виправдовувати отримання російських паспортів, якщо це було зроблено вимушено, заради виживання в умовах окупації.

Війна

Залізний «кіт» зі 128-ї бригади

Published

on


Як закарпатські бійці створили удвічі дешевший за аналоги власний НРК-комплекс «Мацур»

У березні, коли в лавах «Закарпатського легіону» (так називають 128 окрему Закарпатську гірсько-штурмову бригаду ще із часів АТО) створився новий логістичний підрозділ, хлопці, з яких його сформували, вирішили, що для якісної роботи їм потрібен НРК. Тоді вони мали ідею та розуміння, як її втілити. А вже за півтора місяця змогли випробувати на полігоні роботизовану платформу, що везе на 50 км 400 кг вантажу й може потягнути понад дві тонни. Робота назвали «Мацур» – він такий же обережний і витривалий, як закарпатський кіт. Командир підрозділу Сергій на позивний «Фара» розповів Укрінформу, як залізний помічник замінює собою важку рутину піхоти й рятує життя й майно бригади.

«НАМ ПОТРІБЕН НАЗЕМНИЙ РОБОТ!»

Сергій розповідає, що підрозділ створили щойно на початку року. Служать тут мотивовані люди – переважно молоді хлопці, хтось мобілізований, хтось перевівся, хтось – на контракті «18–24». Специфіка роботи взводу логістично-евакуаційних безпілотних систем полягає в тому, що підвозити провізію, воду та боєкомплект доводиться по розбитих дорогах, під постійним наглядом ворожих дронів.

Оскільки підрозділ новий, хлопці думали, як його укомплектувати технікою, щоб бути якомога ефективнішими. Вирішили, що їм потрібен НРК – машина для виконання логістичних завдань (підвозу провізії, БК, речей) та евакуації з позицій.

На балансі взводу подібних НРК не було, хоча знають і бачили, що в бригаді та суміжних підрозділах ними широко користуються. Для себе вирішили зробити самі.

Роботи над проєктом почалися на початку весни, у кінці березня ідея викристалізувалася.

– Нам потрібен був наземний дрон з високою прохідністю й вантажопідйомністю, а також який долатиме значну відстань, – каже Сергій.

Почали вивчати все, що має на сьогодні український оборонпром, переглядати відповідні відео, які є в доступі. Знайшли команду інженерів, що допомогла б сконструювати за баченням хлопців машину.

ВИГОТОВИЛИ ЗА ПІВТОРА МІСЯЦЯ, ПОВТОРИТИ МОЖЕМО ЗА ДВА ТИЖНІ

Компоненти діставали усіма можливими шляхами: щось знайшли в інтернет-магазинах, щось на чорметі, іще щось замовляли «Новою поштою». Деталі виготовляли слюсарі. Каркас для НРК зварювали хлопці з підрозділу, які мають такі навички.

Загалом, для збирання платформи бійці намагалися використовувати доступні, але надійні компоненти, які в разі пошкодження уламками можна швидко замінити навіть у польових умовах. Нестачу дорогої електроніки компенсували розумною інженерною думкою – комплекс не перевантажений зайвими функціями, тому й менше ризиків, що вийде з ладу через зовнішні чинники: пил, вологу чи вібрації від вибухів.

Авжеж, пояснює Сергій, головне та найцінніше в НРК «Мацур» – мозковий центр, тобто система керування. Нею займалися знайомі інженери, які виготовляють такі НРК для українського війська.

Весь процес – від перших креслень до готового НРК – тривав приблизно два місяці. Якщо братися його відтворювати, каже «Фара», наступних «Мацурів» можна отримати за два тижні.

Хлопці з підрозділу «Фари» очікують тепер на ще один такий для себе, також передаватимуть «Мацурів» іншим підрозділам 128 ОГШБр, де вони необхідні для виконання завдань.

СПРИТНІСТЬ ЗАКАРПАТСЬКОГО КОТА

Цікавимося, чому «Мацур»: чи тому, що цей робот такий обережний, хитрий і витривалий, як кіт?

– Він справді легкопрохідний у місцях, де бездоріжжя та пересічна місцевість, досить швидкий, дуже витривалий – може долати великі відстані. Але «Мацуром» став не тому. Коли ми з хлопцями обирали назву, було кілька пропозицій. Але зрештою зійшлися на тому, що оскільки бригада закарпатська, це має бути якесь класне слово на закарпатському діалекті. Пропозицію «Мацура» підтримали одноголосно, – розповідає Сергій.

На Закарпатті, звідки походить 128-ма бригада, «мацуром» називають кота. І ця назва ідеально описує характер платформи: залізний «кіт» здатний пролізти там, де важка техніка загрузне, і за потреби годинами зачаїтися та перечекати небезпеку без жодного звуку, щоб виконати місію.

НА ПОЛІГОНІ ВІД «МАЦУРА» УСІ БУЛИ В ЗАХВАТІ

Готового робота військові отримали у травні – тепер ним уже активно користуються на завданнях.

Від процесу тестувань «Мацура» на полігоні хлопці були в захваті:

– Ми збирали його зі сподіваннями на велику прохідність і підіймальну силу. Але коли переконалися, що робот їде на відстань 50 км і підіймає та везе вагу таку, як сам, і навіть більшу (понад 400 кг), – ми були в дуже приємному шоку! «Мацур» важить 390 кг, – каже Сергій.

Також, розповідає Сергій, робот дуже добре долає перешкоди: ями, яри, лісосмуги.

– Якогось дня нам захотілося випробувати, скільки ж «Мацур» зможе максимально потягнути. Спробували причепити робота до буса – він його подужав! Це було вау: адже бус – то дві тонни! Щодо собівартості «Мацура», то він удвічі дешевший за аналоги.

ЗАЛІЗО, ЯКЕ РЯТУЄ ЖИТТЯ

Сергій пояснює, що виріб не патентували:

– Ні, документами на нього ми не займалися. Якщо щиро, нема коли, багато роботи. А загалом – ми готові ділитися напрацюваннями для наших хлопців і тим, кому цей НРК буде потрібен. Це залізо, яке зроблене для того, щоб рятувати людське життя, – каже «Фара».

Зрештою, головний показник ефективності цього НРК вимірюється не в гривнях чи технічних характеристиках, а в збережених життях особового складу. Там, де раніше кілька бійців мали під обстрілами на собі нести важкий БК або евакуювати пораненого побратима, ризикуючи стати мішенню, тепер їде залізо.

Звісно, каже Сергій, у підрозділі розуміють, що на війні такі роботи довго не живуть. Вони готові до того, що втратять «Мацура», адже кожен його виїзд на позиції – це реальний іспит.

Утім, під час тестів та перших залучень розробка закарпатців показала, що низький профіль робить її майже непомітною для противника на відстані. Комплекс добре тримає зв’язок з оператором, який може керувати ним із безпечного укриття чи бліндажа. Навіть якщо «Мацур» потрапляє під обстріл, його втрата через низьку собівартість не стане катастрофою для підрозділу, на відміну від втрати дефіцитного автомобіля, а тим паче людського життя.

Тому тепер залізний «Мацур» бере на себе найнебезпечнішу рутину піхотної логістики. Попереду в комплексу ще багато роботи, але кожен його успішний рейс – це чийсь повернутий додому батько, чоловік чи син.

Тетяна Когутич, Ужгород

Фото надала пресслужба 128 ОГШБр



Джерело

Continue Reading

Війна

Сили оборони зупинили мотоциклетний штурм росіян у районі Малої Токмачки

Published

on

Бійці 118-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ зупинили мотоциклетний штурм російських загарбників у районі Малої Токмачки Запорізької області і знищили понад 30 одиниць ворожої техніки.

Як передає Укрінформ, про це 118-та ОМБр повідомила у Фейсбуці та оприлюднила відповідне відео.

“Російські війська здійснили невдалу спробу штурму населеного пункту Мала Токмачка, задіявши для цього збірний мотоциклетний взвод. Попри зміну тактики та використання технічних новинок, ворог зазнав розгрому, так і не діставшись до населеного пункту, який, за розповідями російської пропаганди, вже 1,5 року під їхнім прапором”, – зазначили військові.

Читайте також: Рецепт стійкості Малої Токмачки

Як поінформували у 118-й ОМБр, “цього разу командування кількох мотопіхотних полків та бригад Російської Федерації відправило своїх на “м’ясо” у нетиповий час. Замість звичних ранкових чи вечірніх сутінків, штурм розпочався 16 червня о 18:00, за повної видимості”.

“Аби максимізувати свої шанси “залетіти” в Малу Токмачку, ворог кинув у бій понад 30 одиниць мототехніки, яка проривалася трьома різними шляхами”, – зазначили у бригаді.

Як зауважили військові, “не обійшлося і без “ноу-хау”: деяку мототехніку росіяни обладнали спеціальними лопатами для розчищення мінних полів, а на кількох мотоциклах були помічені мобільні засоби РЕБ”.

“Проте ані зміна часу, ані технічні вигадки окупантам не допомогли. Навпаки — така зухвалість лише заохотила наші підрозділи до ще активнішого знищення “трьохкольорової чепухи”, – заявили військові.

Читайте також: Оператори БПЛА Сіверської бригади зірвали штурм росіян на Сумщині

У підсумку за кілька годин наступу воїни 118-ї ОМБр спільно з приданими силами знищили 26 російських загарбників і ще понад десятьох поранили. За словами військових, Їхню евакуацію ворог не проводить.

Крім того, знищені понад два десятки мотоциклів і близько десяти квадроциклів.

“Печально для них, що в ході цих штурмових дій жоден окупант так і не зміг побачити Малу Токмачку – крапку в їхньому маршруті наші бійці поставили ще на підступах до цього населеного пункту”, – зазначили у 118-й ОМБр.

У бригаді підкреслили, що серед військовослужбовців Збройних сил України втрат немає.

Як повідомляв Укрінформ, 118-та окрема механізована бригада Сухопутних військ ЗСУ потрапила до Книги рекордів України за вагомий внесок в утримання району оборони та щоденне відбиття ворожих атак у районі Малої Токмачки.

Фото ілюстративне: НГУ



Джерело

Continue Reading

Війна

Кожен четвертий дрон росіяни втрачають через технічні проблеми

Published

on

Кожен четвертий дрон, за даними української розвідки, ворог втрачає через технічні проблеми та заводський брак, кожен п’ятий – через обрив оптоволокна, а кожен шостий дрон росіяни збивають самі ж.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.