Війна
Примусова видача російський паспортів: позиція України та умови поновлення документів
Видача російських паспортів на тимчасово окупованій території — практика не нова, ця системна політика вже проводилась у Криму з 2014 року. 27 квітня 2023 року путін підписав указ, згідно з яким громадян України, що не отримують російські паспорти на окупованих територіях до 1 липня 2024 року, можуть депортувати. І це стосується також і мешканців окупованої частини Луганської та Донецької областей, які раніше отримували документи “ЛНР”, “ДНР”.
Примусова видача паспортів та українська дискусія
Перші дні травня українці спостерігали за дискусією уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця та віцепрем’єр-міністерки — міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Іриною Верещук. Суть суперечок полягала в тому, що за можливості російський паспорт не треба брати, проте заради виживання — не треба відмовлятись.
Як для “Дайджесту Одеси” розповіла Олена Погребняк, керівниця Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, кожна ситуація має розглядатись окремо. “Ситуація, в якій під дулом автомата кажуть паспорт або життя — не про рішення. І тут здебільшого мова не про військових, які помирають зі словами “Слава Україні”. Там цивільні із вразливих категорій населення: літні люди, які опинились без пенсії; без дітей, які їх прогодують; без запасів. Для людей це питання життя. До нас звертались особи без громадянства, які змогли виїхати з окупованої території близько Мелітополя. Чоловік та жінка, які пройшли жах. Я вважаю, що ми не можемо їм казати, що це через те, що вони взяли паспорт”.

На ТОТ вже йде сувора політика погроз та обмежень для громадян з українським паспортом.
“Окупанти цілеспрямовано та навмисно обшукують транспортні засоби, фіксують усі особисті дані громадян, які не мають російських документів, погрожують забороною в’їзду в місто”, — розповіли в Генштабі, передає УНІАН.
За його даними, також ворог примушує листонош роздавати місцевому населенню бланки, в яких потрібно вказати відомості про наявність російського паспорта. А батькам школярів-випускників ворог погрожує відмовою в отримані дітьми свідоцтва про базову середню освіту. Також загарбники примушують змінювати з українського на російські зразки свідоцтво про шлюб та свідоцтво про реєстрацію технічних засобів.
У захоплених районах Донецької та Луганської областей особливу увагу проявляють до пенсіонерів. “Фактично, це елемент тиску на соціально незахищені верстви населення, які залежать від окупаційної адміністрації. Для обходу пенсіонерів з Росії прибуло 300 “волонтерів”, які утворили “мобільні групи”, — сказано в повідомленні Центру національного опору.
Як повідомляється, окупанти провалюють позначені темпи паспортизації і вдаються до нових методів примусу. За даними ЦНС, в Донецькій області облаштовані пункти видачі паспортів при лікарнях, оскільки без російського паспорта людям відмовляють у медичному обслуговуванні. “Таким чином, окупанти порушують Женевську конвенцію”, — підкреслюють експерти.
“Місцеве населення тимчасово окупованих територій продовжує чинити спротив примусовій паспортизації. Темпи видачі російських паспортів занадто низькі й окупаційні адміністрації отримують системні догани від кремлівських кураторів. Відтак, в населених пунктах на тимчасово окупованих районах Херсонщині росіяни знущаються з цивільного населення”, — повідомляють в Центрі національного спротиву.
Зазначається, що за відмову від російського паспорта людям на окупованій території погрожують “ямою”. Зафіксовані випадки тортур та знущань.
Україна не визнає російське громадянство набуте в окупації
Держава займає позицію не визнавати громадянство набуте в окупації ще від подій 2014 року у Криму. За це не передбачено кримінальної чи іншої відповідальності. Проте російський паспорт несе з собою теж негативні наслідки: мобілізація до армії рф, переселення на іншу територію, збір персональних даних. Росія може використовувати паспортизацію і, створюючи примітивну картинки “громадянської війни” для країн Заходу; наративів про кількість людей, яка тікає з України; заміна населення у випадку виборів. Все це ми бачили за радянських часів, наприклад депортація кримських татар до Сибіру у 1944 році. Наразі вже є факти евакуації жителів лівобережної Херсонщини фактично у полон, де у них забрали паспорта і вручили прописку у мурманську. До того ж, якщо росія визнає нашу територію своєю, то фактично їм потрібно документувати цих людей за конституційним принципом. Вони втілюють норму, яку самі ж прийняли незаконно в свою конституцію.

Однак, треба зауважити, що за дев’ять років агресії стає ясно, що не всі перебувають на ТОТ не з власної волі. Безумовно, є ті, хто чекав на визволителів”, але для багатьох інших рішення залишитися в окупації носить зовсім інший неполітичний характер. Тому важливо розмежовувати ситуації, коли людина бере російський паспорт під примусом та коли через прихильність до політики окупанта. Населення Криму, протягом 2014-2022 років виїжджали до України, аби оформити документи своїм дітям. Попри те, що самі мали російський паспорт і повертались назад.
Російський паспорт — ризик для життя наших громадян, проте якщо виїхати з окупованої території неможливо, переслідування за це не буде. У майбутньому важливою буде не наявність паспорта, а дії. Досі знаходять людей, які здають позиції ЗСУ, колаборанти. Тому неможливо надати рекомендації, які будуть використовуватись, як загальна практика.
“У перші тижні вторгнення до нас (в міграційну службу, -ред.) приходили громадяни рф, які вимагали отримання документів, наприклад, термінового паспорта, щоб виїхати до Європи. І коли ми відмовляли, бо процедура отримання громадянства не передбачає термінової видачі, чули проросійські наративи про “нічого, зараз наші дійдуть”. Ми повідомляли СБУ про це. На території Одеської області проживає 13 тисяч громадян рф з посвідками на проживання. Так склалось історично, більшість з них народились в Україні, потім виїжджали туди працювати, а зараз вже пенсіонери. Чи всі з них визнають війну? Здебільшого, на щастя, так, але поодинокі випадки зустрічаються”, — розповідає Олена Погребняк.
Поновлення українського громадянства
На думку чиновниці, після Перемоги, кожну ситуацію розглядатимуть окремо. Можливо особа писатиме пояснення за яких обставин отримала паспорт, відбуватиметься перевірка контактів. Міграційна служба — не слідчий орган і не має права вивчати ці ситуації, можливо, це буде зона відповідальності СБУ.
Зараз вже є випадки, коли люди виїжджають з окупованих територій без документів. Зі звільненням Херсону їх було значно більше. Олена розповідає: “Ті, хто потрапляли до нас казали, що втратили громадянський паспорт, а виїхали по закордонному чи пенсійному посвідченню. Ми бачили велику кількість пенсіонерів, які приїхали, щоб перезимувати, бо не мали ні опалення, ні світла. До того ж ми не маємо права допитувати людину. Хтось з них казав, що змушений був взяти російський документ, хтось говорив про втрату. З цих питань спілкуємось з СБУ, декому треба пройти процедуру перевірки. Але ж тут мова йде про те, що люди не виїхали до території рф, а всіма силами намагались потрапити на вільну Україну. Вони свій вибір зробили. Тому поновлюють паспорти громадян”.

Чинною є і програма повернення людини, яку примусово вивезли. Нею вже скористались і в Одеській області. Родичі оформляють повернення без присутності вивезеної людини, бо на території рф поновити українські документи неможливо. “Якщо особа після 24 лютого 2022 року була насильно переселена на територію рф, то ми робимо без неї документи на повернення. Є шляхи передачі, відпрацьована процедура і вже випадки повернення. Людину під дулом автомата посадили в автобус, забрали паспорт і вивезли на територію рф, але через родичів чи знайомих намагається повернутись. В такому випадку, звичайно, відновлюємо документи громадянина Україна, бо дійсно ця ситуація не про рішення, а про примус”, — зазначила керівниця Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області.
Самим українцям здебільшого непотрібно сперечатись через питання брати чи не брати російський паспорт. Згідно з результатами соціологічного дослідження, яке ініціював Харківський інститут соціальних досліджень, ставлення українців до російського паспорта, який росія з різних причин видавала жителям ТОТ, є досить толерантним (понад 75%). Значна частина опитаних взагалі не визнає це громадянством і відповідно пропонує ігнорувати ці “папірці”. Багато хто готовий виправдовувати отримання російських паспортів, якщо це було зроблено вимушено, заради виживання в умовах окупації.
Війна
ППО другий день збиває в районі Києва російські реактивні ракети «Герань-5»
Позаштатний радник Президента Сергій «Флеш» Бескрестнов заявив, що другий день поспіль українська протиповітряна оборона збиває у районі Києва реактивні ракети «Герань-5».
Війна
Український морський дрон уразив судно під прапором РФ у порту Сочі
Безекіпажний катер Військово-морських сил Збройних сил України уразив багатоцільове судно забезпечення Nefrit під прапором РФ, що перебувало в порту російського міста Сочі.
Як передає Укрінформ, про це пресслужба ВМС повідомила у Фейсбуці.
У районі судна відбувся потужний вибух, зафіксоване задимлення.
Nefrit є одним із елементів морської й енергетичної інфраструктури РФ, який забезпечував нафтогазові операції, обслуговував офшорні об’єкти, перевозив вантажі та персонал, а також виконував підводно-технічні роботи. Діяльність цього судна була прямою підтримкою російської воєнної економіки та фінансування злочинної агресіі проти України.
«Ураження Nefrit – це удар по логістиці, спеціальних спроможностях та воєнно-економічній інфраструктурі ворога», – зазначають у ВМС.
Як повідомляв Укрінформ, над портом міста Сочі Краснодарського краю РФ у четвер, 3 вересня, здійнявся дим після атаки безекіпажного катера.
Фото ілюстративне
Війна
Пам’яті Героя України, капітана Віталія Невінського (позивний «Гурман»)
Він рятував своїх людей під вогнем, виховував із новобранців побратимів і до останнього залишався на передовій
Віталій Невінський із позивним «Гурман» був одним із тих військовослужбовців, про яких говорять не лише через бойові заслуги, а й через ставлення до людей. Командир гірсько-штурмової роти 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, капітан Збройних сил України, він у 26 років загинув, захищаючи Україну під Бахмутом.
Віталій вмів ухвалювати рішення там, де від однієї секунди залежали життя десятків людей. У перші дні повномасштабного вторгнення колона під його командуванням потрапила під удар касетного боєприпасу з реактивної системи «Град». Перші снаряди вибухнули за кількасот метрів позаду колони. Віталій наказав різко зупинитися. Наступний залп накрив саме те місце, де бійці опинилися б, якби продовжили рух.
Віталія згадують як безстрашного, перспективного офіцера, якого поважали підлеглі. Для нього не існувало поділу між «старими» та «новими» військовими. Він принципово не дозволяв називати новобранців просто мобілізованими.
«Ви будете жити в одних окопах, їсти з однієї тарілки і як навчите новеньких, такими бойовими побратимами їх зробите», – говорив він своїм бійцям.
У його роті служили і ветерани війни на Донбасі, і молоді військовослужбовці. Досвідчені бійці передавали знання молодшим, учили їх діяти під час артилерійських обстрілів, облаштовувати позиції, допомагати пораненим. Сам Віталій наголошував: у підрозділі панує взаємоповага, а не страх.
Віталій народився 26 серпня 1996 року у Гусятині на Тернопільщині. Навчався в ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою, в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Після випуску служив у 128-й окремій гірсько-піхотній, а з 2018 року у гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді. Брав участь в операції Об’єднаних сил, згодом став командиром гірсько-штурмової роти.
Повномасштабне вторгнення Росії Віталій зустрів на Дніпропетровщині. Разом із підрозділом вирушив на Запорізький напрямок, де прийняв перші бої з російськими військами, які наступали колонами бронетехніки поблизу Мелітополя.
Його підрозділ воював на Запорізькому, Херсонському та Донецькому напрямках. В одному з боїв Віталій отримав осколково-фугасне поранення під час виведення особового складу і техніки із захопленого ворогом населеного пункту. Після лікування він не проходив повної реабілітації – одразу повернувся на передову.
Навесні 2022 року рота під його командуванням проявила себе під час наступальних дій на Запорізькому напрямку. Бійці знищили ворожу техніку, захопили неушкоджену бойову машину піхоти БМП-3, просунулися вперед на вісім кілометрів і звільнили населений пункт. За цей успіх Віталій Невінський був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
Його професійність і лідерство привернули увагу іноземних журналістів. На позиції його підрозділу приїжджали представники міжнародних медіа, а сам молодий офіцер потрапив на першу сторінку американського видання «The New York Times».
Пізніше Віталій брав участь у важких боях на Херсонському напрямку, де отримав контузію. Після лікування знову повернувся до своїх бійців. Побратими згадували його як командира, який завжди залишався поруч із особовим складом і керував боєм із передових позицій. Останній свій бій капітан Невінський прийняв поблизу Бахмута у селищі Підгородне.

Від початку грудня 2022 року його рота тримала оборону в багатоповерхівках на околицях міста. Бійці перебували під постійними атаками ворога, витримували танкові, мінометні та артилерійські обстріли, працювали в умовах нестачі боєприпасів і складної логістики. Дорога, якою доставляли необхідне для оборони та евакуювали поранених, перебувала під вогневим контролем противника.
Один із найважчих боїв стався 15 грудня. Напередодні ворог зміг відтіснити сусідні підрозділи та наблизився на кількасот метрів до командного пункту роти. Бійці готувалися до ближнього бою, однак під час ранкового мінометного обстрілу одна з мін вибухнула поруч із Віталієм. Він отримав важкі поранення і помер на руках бойового медика.
Поховали Захисника України 23 грудня 2022 року на Пантеоні Героїв Тернополя. У Віталія залишилися дружина та маленький син.
За особисту мужність, героїзм і самовіддане служіння українському народові Віталію Невінському посмертно присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (29 вересня 2023 року).
У 2023 році йому посмертно присвоїли звання Почесного громадянина міста Тернополя. Віталій Невінський «Гурман» залишився в пам’яті побратимів як командир, який умів вести за собою, берегти своїх людей і до останнього залишатися там, де був потрібен найбільше.
Вічна пам’ять Захисникові!
Фото: 128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада
За матеріалами: Суспільне Ужгород, Мукачівська міська рада, 128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
-
Політика1 тиждень agoЗеленський запевнив, що робота з американською стороною для досягнення миру триває
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника КП
-
Суспільство1 тиждень agoБезжально побив товариша до смерті та ліг спати – в Одесі затримано жителя Вінниччини
-
Події1 тиждень agoМартіна Скорсезе призначать почесним президентом Академії італійського кіно
-
Події1 тиждень agoЗахисник Маріуполя видасть збірку поезій, написаних курячою кісточкою на робі у полоні
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий український актор переніс операцію: що сталося (фото)
-
Війна1 тиждень agoСили оборони спростували заяву росіян про захоплення Писарівки на Сумщині
-
Суспільство1 тиждень agoНа Львівщину з Люксембурга привезли надгробну плиту голови Проводу ОУН Андрія Мельника