Connect with us

Війна

Примусова видача російський паспортів: позиція України та умови поновлення документів

Published

on

Видача російських паспортів на тимчасово окупованій території — практика не нова, ця системна політика вже проводилась у Криму з 2014 року. 27 квітня 2023 року путін підписав указ, згідно з яким громадян України, що не отримують російські паспорти на окупованих територіях до 1 липня 2024 року, можуть депортувати. І це стосується також і мешканців окупованої частини Луганської та Донецької областей, які раніше отримували документи “ЛНР”, “ДНР”.

Примусова видача паспортів та українська дискусія 

Перші дні травня українці спостерігали за дискусією уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця та віцепрем’єр-міністерки — міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Іриною Верещук. Суть суперечок полягала в тому, що за можливості російський паспорт не треба брати, проте заради виживання — не треба відмовлятись. 

Як для “Дайджесту Одеси” розповіла Олена Погребняк, керівниця Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, кожна ситуація має розглядатись окремо. “Ситуація, в якій під дулом автомата кажуть паспорт або життя — не про рішення. І тут здебільшого мова не про військових, які помирають зі словами “Слава Україні”. Там цивільні із вразливих категорій населення: літні люди, які опинились без пенсії; без дітей, які їх прогодують; без запасів. Для людей це питання життя. До нас звертались особи без громадянства, які змогли виїхати з окупованої території близько Мелітополя. Чоловік та жінка, які пройшли жах. Я вважаю, що ми не можемо їм казати, що це через те, що вони взяли паспорт”.

На ТОТ вже йде сувора політика погроз та обмежень для громадян з українським паспортом.

“Окупанти цілеспрямовано та навмисно обшукують транспортні засоби, фіксують усі особисті дані громадян, які не мають російських документів, погрожують забороною в’їзду в місто”, — розповіли в Генштабі, передає УНІАН.

За його даними, також ворог примушує листонош роздавати місцевому населенню бланки, в яких потрібно вказати відомості про наявність російського паспорта. А батькам школярів-випускників ворог погрожує відмовою в отримані дітьми свідоцтва про базову середню освіту. Також загарбники примушують змінювати з українського на російські зразки свідоцтво про шлюб та свідоцтво про реєстрацію технічних засобів.

У захоплених районах Донецької та Луганської областей особливу увагу проявляють до пенсіонерів. “Фактично, це елемент тиску на соціально незахищені верстви населення, які залежать від окупаційної адміністрації. Для обходу пенсіонерів з Росії прибуло 300 “волонтерів”, які утворили “мобільні групи”, — сказано в повідомленні Центру національного опору.

Як повідомляється, окупанти провалюють позначені темпи паспортизації і вдаються до нових методів примусу. За даними ЦНС, в Донецькій області облаштовані пункти видачі паспортів при лікарнях, оскільки без російського паспорта людям відмовляють у медичному обслуговуванні. “Таким чином, окупанти порушують Женевську конвенцію”, —  підкреслюють експерти.

“Місцеве населення тимчасово окупованих територій продовжує чинити спротив примусовій паспортизації. Темпи видачі російських паспортів занадто низькі й окупаційні адміністрації отримують системні догани від кремлівських кураторів. Відтак, в населених пунктах на тимчасово окупованих районах Херсонщині росіяни знущаються з цивільного населення”, — повідомляють в Центрі національного спротиву.

Зазначається, що за відмову від російського паспорта людям на окупованій території погрожують “ямою”. Зафіксовані випадки тортур та знущань. 

Україна не визнає російське громадянство набуте в окупації

Держава займає позицію не визнавати громадянство набуте в окупації ще від подій 2014 року у Криму. За це не передбачено кримінальної чи іншої відповідальності. Проте російський паспорт несе з собою теж негативні наслідки: мобілізація до армії рф, переселення на іншу територію, збір персональних даних. Росія може використовувати паспортизацію і, створюючи примітивну картинки “громадянської війни” для країн Заходу; наративів про кількість людей, яка тікає з України; заміна населення у випадку виборів. Все це ми бачили за радянських часів, наприклад депортація кримських татар до Сибіру у 1944 році. Наразі вже є факти евакуації жителів лівобережної Херсонщини фактично у полон, де у них забрали паспорта і вручили прописку у мурманську. До того ж, якщо росія визнає нашу територію своєю, то фактично їм потрібно документувати цих людей за конституційним принципом. Вони втілюють норму, яку самі ж прийняли незаконно в свою конституцію. 

Однак, треба зауважити, що за дев’ять років агресії стає ясно, що не всі перебувають на ТОТ не з власної волі. Безумовно, є ті, хто чекав на визволителів”, але для багатьох інших рішення залишитися в окупації носить зовсім інший неполітичний характер. Тому важливо розмежовувати ситуації, коли людина бере російський паспорт під примусом та коли через прихильність до політики окупанта. Населення Криму, протягом 2014-2022 років виїжджали до України, аби оформити документи своїм дітям. Попри те, що самі мали російський паспорт і повертались назад. 

Російський паспорт — ризик для життя наших громадян, проте якщо виїхати з окупованої території неможливо, переслідування за це не буде. У майбутньому важливою буде не наявність паспорта, а дії. Досі знаходять людей, які здають позиції ЗСУ, колаборанти. Тому неможливо надати рекомендації, які будуть використовуватись, як загальна практика.

“У перші тижні вторгнення до нас (в міграційну службу, -ред.) приходили громадяни рф, які вимагали отримання документів, наприклад, термінового паспорта, щоб виїхати до Європи. І коли ми відмовляли, бо процедура отримання громадянства не передбачає термінової видачі, чули проросійські наративи про “нічого, зараз наші дійдуть”. Ми повідомляли СБУ про це. На території Одеської області проживає 13 тисяч громадян рф з посвідками на проживання. Так склалось історично, більшість з них народились в Україні, потім виїжджали туди працювати, а зараз вже пенсіонери. Чи всі з них визнають війну? Здебільшого, на щастя, так, але поодинокі випадки зустрічаються”, — розповідає Олена Погребняк.

Поновлення українського громадянства

На думку чиновниці, після Перемоги, кожну ситуацію розглядатимуть окремо. Можливо особа писатиме пояснення за яких обставин отримала паспорт, відбуватиметься перевірка контактів. Міграційна служба — не слідчий орган і не має права вивчати ці ситуації, можливо, це буде зона відповідальності СБУ.

Зараз вже є випадки, коли люди виїжджають з окупованих територій без документів. Зі звільненням Херсону їх було значно більше. Олена розповідає: “Ті, хто потрапляли до нас казали, що втратили громадянський паспорт, а виїхали по закордонному чи пенсійному посвідченню. Ми бачили велику кількість пенсіонерів, які приїхали, щоб перезимувати, бо не мали ні опалення, ні світла. До того ж ми не маємо права допитувати людину. Хтось з них казав, що змушений був взяти російський документ, хтось говорив про втрату. З цих питань спілкуємось з СБУ, декому треба пройти процедуру перевірки. Але ж тут мова йде про те, що люди не виїхали до території рф, а всіма силами намагались потрапити на вільну Україну. Вони свій вибір зробили. Тому поновлюють паспорти громадян”. 

Чинною є і програма повернення людини, яку примусово вивезли. Нею вже скористались і в Одеській області. Родичі оформляють повернення без присутності вивезеної людини, бо на території рф поновити українські документи неможливо. “Якщо особа після 24 лютого 2022 року була насильно переселена на територію рф, то ми робимо без неї документи на повернення. Є шляхи передачі, відпрацьована процедура і вже випадки повернення. Людину під дулом автомата посадили в автобус, забрали паспорт і вивезли на територію рф, але через родичів чи знайомих намагається повернутись. В такому випадку, звичайно, відновлюємо документи  громадянина Україна, бо дійсно ця ситуація не про рішення, а про примус”, — зазначила керівниця Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області.

Самим українцям здебільшого непотрібно сперечатись через питання брати чи не брати російський паспорт. Згідно з результатами соціологічного дослідження, яке ініціював Харківський інститут соціальних досліджень, ставлення українців до російського паспорта, який росія з різних причин видавала жителям ТОТ, є досить толерантним (понад 75%). Значна частина опитаних взагалі не визнає це громадянством і відповідно пропонує ігнорувати ці “папірці”. Багато хто готовий виправдовувати отримання російських паспортів, якщо це було зроблено вимушено, заради виживання в умовах окупації.

Війна

Ворог майже щодня безуспішно штурмує Вовчанськ, який повністю знищений

Published

on

На Південно-Слобожанському напрямку російські війська продовжують щоденні атаки на Вовчанськ, намагаючись захопити місто, проте Сили оборони утримують позиції та відбивають штурми.

Про це в телеефірі повідомив речник оперативно-тактичного угруповання “Харків” Олег Сушинський, передає кореспондент Укрінформу.

“Загалом ситуація на Південно-Слобожанському напрямку залишається складною. Ворог за минулу добу штурмував позиції наших підрозділів у районах населених пунктів Вовчанськ, Кам’янка, Глибоке та Амбарне. Однією із головних цілей ворога залишається Вовчанськ, там росіяни намагаються атакувати майже щодня, діють переважно малими піхотними групами від трьох до п’яти осіб і за активної підтримки дронів”, – зазначив Сушинський.

За словами речника, Сили оборони продовжують утримувати ділянку на північному березі річки Вовча, зокрема на території агрегатного заводу.

Читайте також: Загарбники активізувалися в районі Липців, але були зупинені – Сили оборони

“Там ворог докладає усіх зусиль і проводить постійні штурмові дії з метою витіснити наші підрозділи за природній рубіж річки Вовча, але успіху при цьому немає”, – запевнив він.

Крім того, Сушинський підкреслив, що ворог не відмовився від планів захопити Вовчанськ попри повне знищення міста.

“Якщо росіяни не можуть взяти якийсь населений пункт відразу, то вони намагаються обходити його з флангів, і якщо вони десь досягають успіху, то підтягують резерви і намагаються розвивати наступ”, – пояснив речник.

Сушинський додав, що противник постійно проводить ротацію та поповнення підрозділів, які беруть участь у штурмах в районі Вовчанська.

“Зараз безпосередньо там ворог використовує тактику малих піхотних груп – це групи по дві-три людини, які намагаються проникати на територію агрегатного заводу з метою там закріпитися, насамперед в якихось підвальних приміщеннях, в руїнах підприємства, від якого майже нічого не залишилося”, – поінформував він.

Читайте також: Війська РФ за добу атакували 16 населених пунктів Харківщини, шестеро постраждалих

Водночас речник зауважив, що також не припиняються ворожі обстріли, зокрема ворог активно використовує артилерію та дрони, які на сьогодні є головною загрозою для Вовчанська.

Як повідомляв Укрінформ, на фронті між Силами оборони України та російськими військами від початку доби відбулися 78 бойових зіткнень, на шести напрямках фронту бої досі тривають, найбільше ворог продовжує тиснути на Покровському, значну активність проявляє також на Лиманському напрямку.

Фото: ГУР



Джерело

Continue Reading

Війна

Новим командиром 13-ї бригади «Хартія» став Даніель Кітонє

Published

on

Новим командиром 13-ї бригади Національної гвардії України «Хартія» став Даніель «Куба» Кітонє.

Як передає Укрінформ, про це бригада «Хартія» повідомляє у Фейсбуці.

На урочистій церемонії бойовий прапор бригади новому комбригу передав полковник Максим «Альтаїр» Голубок, нині начальник штабу – перший заступник командира корпусу «Хартія».

«Усвідомлюю відповідальність, що покладається на мене. Обіцяю бути вірним присязі, зберігати бойові традиції, дбати про особовий склад і примножувати славу нашого підрозділу», – заявив у першій промові Кітонє, який раніше був командиром одного з батальйонів «Хартії».

Як відомо з відкритих джерел, Кітонє народився 27 серпня 1983 року в Сімферополі, більшу частину життя провів у Харкові. З перших днів повномасштабного вторгнення воює на ключових напрямках.

Після створення 13-ї бригади НГУ «Хартія» приєднався до підрозділу, де послідовно обіймав командні посади.

За службу Кітонє отримав низку відзнак і державних нагород, серед яких орден «За мужність» ІІІ ступеня, орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, «Сталевий хрест» головнокомандувача ЗСУ.

Читайте також: J-структура: Нацгвардія переходить на систему управління за стандартами НАТО

Як повідомляв Укрінформ, Національна гвардія України створила два корпуси, які очолили командир 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» полковник Денис Прокопенко на позивний «Редіс» та командир 13-ї бригади оперативного призначення НГУ «Хартія» полковник Ігор Оболєнський на позивний «Корнет».



Джерело

Continue Reading

Війна

ЗС РФ використовують радянську техніку 80-х — деталі

Published

on


На одному з напрямків фронту було помічено рідкісну радянську розробку — бойову машину розвідки та управління “Ладога”, побудовану на базі танка Т-80. На думку експертів, поява рідкісного зразка на фронті може бути пов’язана з дефіцитом бронетехніки.

Аналогічна техніка вже ставала ціллю українських FPV-дронів у березні 2024 року, однак наразі незрозуміло, йдеться про відновлений зразок чи про іншу машину. Про це повідомив профільний ресурс BTVT.INFO.

Оглядачі вважають, що через брак бойових машин російська сторона могла переобладнати цей унікальний зразок у бронетранспортер, забезпечивши десанту максимальний захист.



Російська бронемашина “Ладога”

Фото: btvt.info

двері бронемашини Ладога



Апарель і бічні двері бронемашини “Ладога”

Фото: btvt.info

“Ладога”: командно-штабна машина особливого призначення

Розробка високозахищеного транспортного засобу почалася наприкінці 1970-х років на Ленінградському Кіровському заводі під керівництвом конструктора В.І. Миронова. Метою було створення техніки, здатної працювати в умовах радіаційного, хімічного та біологічного зараження, забезпечуючи при цьому комфорт і широкий набір засобів зв’язку для вищого командування.

Як базу використовували шасі танка Т-80. Корпус зберіг основні елементи, але бойове відділення замінили на броньовану надбудову-рубку. Житловий відсік був розділений на два відділення: у носовій частині розміщувалося управління з постом водія, у центральній і кормовій — салон для перевезення командування. Для зручності посадки використовували великі бічні двері з апареллю.

Машина отримала газотурбінний двигун ГТД-1250 потужністю 1250 к.с., додатковий електроагрегат на 18 кВт, а також стандартне шасі Т-80 з торсіонною підвіскою. Бойова маса склала 42 т, при цьому рухливість залишалася на рівні основного танка.

бронемашина Ладога



Радянська бронемашина “Ладога”

Фото: Архівне фото

Внутрішній простір “Ладоги” вирізнявся високим рівнем оснащення: кілька зручних крісел, столики, розвинені засоби зв’язку, танковий переговорний пристрій і навіть спеціальні шкіряні шоломофони для екіпажу й командування. За деякими даними, обладнання дозволяло вести управління стратегічними ядерними силами. На одному з дослідних зразків додатково встановлювали щоглу з відеокамерами для кругового огляду.

інтер'єр машина Ладога



Інтер’єр населеного відсіку машини “Ладога”

Фото: Архівне фото

Особливу увагу приділяли колективному захисту від зброї масового ураження. Машина мала фільтровентиляційну установку, окремі балони з повітрям, системи контролю зараження, а також запаси води й продовольства, що давало змогу екіпажу перебувати в замкнутому просторі до 48 годин.

На думку оглядачів, екіпаж цієї бойової машини становить двоє людей, включно з чотирма десантниками, однак після ймовірного переобладнання кількість десанту могло бути збільшено.

Нагадаємо, 2024 року український FPV-дрон уперше знищив унікальну російську бронемашину “Ладога”. Було зазначено, що під удар фактично потрапив раритетний екземпляр.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.