Connect with us

Війна

Примусова видача російський паспортів: позиція України та умови поновлення документів

Published

on

Видача російських паспортів на тимчасово окупованій території — практика не нова, ця системна політика вже проводилась у Криму з 2014 року. 27 квітня 2023 року путін підписав указ, згідно з яким громадян України, що не отримують російські паспорти на окупованих територіях до 1 липня 2024 року, можуть депортувати. І це стосується також і мешканців окупованої частини Луганської та Донецької областей, які раніше отримували документи “ЛНР”, “ДНР”.

Примусова видача паспортів та українська дискусія 

Перші дні травня українці спостерігали за дискусією уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця та віцепрем’єр-міністерки — міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Іриною Верещук. Суть суперечок полягала в тому, що за можливості російський паспорт не треба брати, проте заради виживання — не треба відмовлятись. 

Як для “Дайджесту Одеси” розповіла Олена Погребняк, керівниця Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, кожна ситуація має розглядатись окремо. “Ситуація, в якій під дулом автомата кажуть паспорт або життя — не про рішення. І тут здебільшого мова не про військових, які помирають зі словами “Слава Україні”. Там цивільні із вразливих категорій населення: літні люди, які опинились без пенсії; без дітей, які їх прогодують; без запасів. Для людей це питання життя. До нас звертались особи без громадянства, які змогли виїхати з окупованої території близько Мелітополя. Чоловік та жінка, які пройшли жах. Я вважаю, що ми не можемо їм казати, що це через те, що вони взяли паспорт”.

На ТОТ вже йде сувора політика погроз та обмежень для громадян з українським паспортом.

“Окупанти цілеспрямовано та навмисно обшукують транспортні засоби, фіксують усі особисті дані громадян, які не мають російських документів, погрожують забороною в’їзду в місто”, — розповіли в Генштабі, передає УНІАН.

За його даними, також ворог примушує листонош роздавати місцевому населенню бланки, в яких потрібно вказати відомості про наявність російського паспорта. А батькам школярів-випускників ворог погрожує відмовою в отримані дітьми свідоцтва про базову середню освіту. Також загарбники примушують змінювати з українського на російські зразки свідоцтво про шлюб та свідоцтво про реєстрацію технічних засобів.

У захоплених районах Донецької та Луганської областей особливу увагу проявляють до пенсіонерів. “Фактично, це елемент тиску на соціально незахищені верстви населення, які залежать від окупаційної адміністрації. Для обходу пенсіонерів з Росії прибуло 300 “волонтерів”, які утворили “мобільні групи”, — сказано в повідомленні Центру національного опору.

Як повідомляється, окупанти провалюють позначені темпи паспортизації і вдаються до нових методів примусу. За даними ЦНС, в Донецькій області облаштовані пункти видачі паспортів при лікарнях, оскільки без російського паспорта людям відмовляють у медичному обслуговуванні. “Таким чином, окупанти порушують Женевську конвенцію”, —  підкреслюють експерти.

“Місцеве населення тимчасово окупованих територій продовжує чинити спротив примусовій паспортизації. Темпи видачі російських паспортів занадто низькі й окупаційні адміністрації отримують системні догани від кремлівських кураторів. Відтак, в населених пунктах на тимчасово окупованих районах Херсонщині росіяни знущаються з цивільного населення”, — повідомляють в Центрі національного спротиву.

Зазначається, що за відмову від російського паспорта людям на окупованій території погрожують “ямою”. Зафіксовані випадки тортур та знущань. 

Україна не визнає російське громадянство набуте в окупації

Держава займає позицію не визнавати громадянство набуте в окупації ще від подій 2014 року у Криму. За це не передбачено кримінальної чи іншої відповідальності. Проте російський паспорт несе з собою теж негативні наслідки: мобілізація до армії рф, переселення на іншу територію, збір персональних даних. Росія може використовувати паспортизацію і, створюючи примітивну картинки “громадянської війни” для країн Заходу; наративів про кількість людей, яка тікає з України; заміна населення у випадку виборів. Все це ми бачили за радянських часів, наприклад депортація кримських татар до Сибіру у 1944 році. Наразі вже є факти евакуації жителів лівобережної Херсонщини фактично у полон, де у них забрали паспорта і вручили прописку у мурманську. До того ж, якщо росія визнає нашу територію своєю, то фактично їм потрібно документувати цих людей за конституційним принципом. Вони втілюють норму, яку самі ж прийняли незаконно в свою конституцію. 

Однак, треба зауважити, що за дев’ять років агресії стає ясно, що не всі перебувають на ТОТ не з власної волі. Безумовно, є ті, хто чекав на визволителів”, але для багатьох інших рішення залишитися в окупації носить зовсім інший неполітичний характер. Тому важливо розмежовувати ситуації, коли людина бере російський паспорт під примусом та коли через прихильність до політики окупанта. Населення Криму, протягом 2014-2022 років виїжджали до України, аби оформити документи своїм дітям. Попри те, що самі мали російський паспорт і повертались назад. 

Російський паспорт — ризик для життя наших громадян, проте якщо виїхати з окупованої території неможливо, переслідування за це не буде. У майбутньому важливою буде не наявність паспорта, а дії. Досі знаходять людей, які здають позиції ЗСУ, колаборанти. Тому неможливо надати рекомендації, які будуть використовуватись, як загальна практика.

“У перші тижні вторгнення до нас (в міграційну службу, -ред.) приходили громадяни рф, які вимагали отримання документів, наприклад, термінового паспорта, щоб виїхати до Європи. І коли ми відмовляли, бо процедура отримання громадянства не передбачає термінової видачі, чули проросійські наративи про “нічого, зараз наші дійдуть”. Ми повідомляли СБУ про це. На території Одеської області проживає 13 тисяч громадян рф з посвідками на проживання. Так склалось історично, більшість з них народились в Україні, потім виїжджали туди працювати, а зараз вже пенсіонери. Чи всі з них визнають війну? Здебільшого, на щастя, так, але поодинокі випадки зустрічаються”, — розповідає Олена Погребняк.

Поновлення українського громадянства

На думку чиновниці, після Перемоги, кожну ситуацію розглядатимуть окремо. Можливо особа писатиме пояснення за яких обставин отримала паспорт, відбуватиметься перевірка контактів. Міграційна служба — не слідчий орган і не має права вивчати ці ситуації, можливо, це буде зона відповідальності СБУ.

Зараз вже є випадки, коли люди виїжджають з окупованих територій без документів. Зі звільненням Херсону їх було значно більше. Олена розповідає: “Ті, хто потрапляли до нас казали, що втратили громадянський паспорт, а виїхали по закордонному чи пенсійному посвідченню. Ми бачили велику кількість пенсіонерів, які приїхали, щоб перезимувати, бо не мали ні опалення, ні світла. До того ж ми не маємо права допитувати людину. Хтось з них казав, що змушений був взяти російський документ, хтось говорив про втрату. З цих питань спілкуємось з СБУ, декому треба пройти процедуру перевірки. Але ж тут мова йде про те, що люди не виїхали до території рф, а всіма силами намагались потрапити на вільну Україну. Вони свій вибір зробили. Тому поновлюють паспорти громадян”. 

Чинною є і програма повернення людини, яку примусово вивезли. Нею вже скористались і в Одеській області. Родичі оформляють повернення без присутності вивезеної людини, бо на території рф поновити українські документи неможливо. “Якщо особа після 24 лютого 2022 року була насильно переселена на територію рф, то ми робимо без неї документи на повернення. Є шляхи передачі, відпрацьована процедура і вже випадки повернення. Людину під дулом автомата посадили в автобус, забрали паспорт і вивезли на територію рф, але через родичів чи знайомих намагається повернутись. В такому випадку, звичайно, відновлюємо документи  громадянина Україна, бо дійсно ця ситуація не про рішення, а про примус”, — зазначила керівниця Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області.

Самим українцям здебільшого непотрібно сперечатись через питання брати чи не брати російський паспорт. Згідно з результатами соціологічного дослідження, яке ініціював Харківський інститут соціальних досліджень, ставлення українців до російського паспорта, який росія з різних причин видавала жителям ТОТ, є досить толерантним (понад 75%). Значна частина опитаних взагалі не визнає це громадянством і відповідно пропонує ігнорувати ці “папірці”. Багато хто готовий виправдовувати отримання російських паспортів, якщо це було зроблено вимушено, заради виживання в умовах окупації.

Війна

Росіяни атакували з дронів групу евакуації та вбили своїх же полонених на Донеччині

Published

on

Троє бійців рухалися від лінії бойового зіткнення до тилу. Вони були без зброї, з палицями та ознаками надання медичної допомоги – відповідно до конвенцій й умов припинення вогню.

Російські військові виявили поранених й атакували їх дронами, унаслідок чого всі троє загинули.

«Евакуацію проведено невдало! Режиму припинення вогню противником не дотримано! Але є нюанс!!!», – зазначають у бригаді.

Як повідомляється, для безпечної медичної евакуації особового складу своїх підрозділів командування 24 ОМБр прийняло рішення переодягнути російських загарбників, узятих у полон напередодні, у нейтральну форму та провести спочатку пробну евакуацію. Метою було перевірити, чи дотримається ворог своїх же обіцянок щодо «перемир’я».

Таким чином, військові РФ ліквідували насправді не українських захисників, а власних співслужбовців:

старшого сержанта Станіслава Журавльова (5-а мотострілецька рота другої мотострілецької бригади 70-ї мотострілецької дивізії збройних сил РФ);

рядового Олександра Чошева (74-а окрема мотострілецька бригада шостої мотострілецької дивізії збройних сил РФ);

молодшого сержанта Андрія Загребіна (дев’ята штурмова рота третьої мотострілецької бригади 26-го мотострілецького полку збройних сил РФ).

Читайте також: Росіяни під час «перемир‘я» вбили українську евакуаційну групу та розстріляли чотирьох полонених

«Вони знищують своїх самі! Командування 70 МСД РФ не знає слова честь! І навіть не спроможне виконати обіцянки свого «вождя», – констатують у бригаді.

Як повідомляв Укрінформ, під час так званого «перемир’я» росіяни вбили дронами українську евакуаційну групу в Запорізькій області та розстріляли чотирьох полонених у Харківській області.

Фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Війна

Пам’яті старшого солдата Андрія Кузьменка (позивний «Покемон»)

Published

on


Ніколи не сидів склавши руки та мав широке коло захоплень 

Андрій народився 27 грудня 1990 року у селі Пологи-Вергуни на Київщині. Під час навчання в місцевій школі грав у постановках народного театру.  

“Брав участь у шкільному КВК. У нас батько грає на гітарі, то й Андрій пробував вчитися. Але довго в одному захопленні не затримувався – постійно шукав щось нове для себе”, – розповіла мати бійця Світлана Іванівна. 

Захоплювався і спортом: баскетболом, тенісом, хокеєм. Любив ходити із батьком на рибалку та полювання. 

Після закінчення школи Андрій вступив до Коледжу інформаційних технологій та землевпорядкування при Національному авіаційному університеті на спеціальність геодезиста-землевпорядника. У 2011 році продовжив навчання в Університеті новітніх технологій. 

Працював спочатку геодезистом у будівельній компанії, згодом став виконробом, а потім – і начальником дільниці. У 2018-2020 роках проходив військову службу за контрактом на Київщині. 

“Андрій ніколи не сидів склавши руки. Йому було цікаво всюди, він до всього долучався, багато про що мріяв, але якогось одного великого бажання нам не озвучував. Уже як пішов на війну, то говорив, що в нього одна мрія – щоб вона закінчилася, щоб родина була в безпеці. Це стало для нього найголовнішим”, – згадує сестра Інна. 

Наприкінці листопада 2021 року Андрій поїхав на чергове будівництво у пристоличний Макарів. Там його й застало повномасштабне вторгнення РФ. 27 лютого 2022 року чоловік опинився в окупації. 

“Син якось знайшов можливість і зателефонував нам з іншого номера, сказав, що йде в тероборону. Але біля військкомату військові ЗСУ їм наказали сидіти і не висовуватися. Хоч вони таки намагалися допомагати нашим, робили “коктейлі Молотова””, – розповіла мати. 

Одного разу у будинок, де Андрій був із колегами, прилетіла ракета. Вона пробила стіни та спричинила пожежу, але не вибухнула. У чоловіка зайнявся одяг, він отримав опіки ніг. 

У рідне село Андрій повернувся відразу, як Макарів звільнили від росіян. Але пробув там недовго: уже 27 квітня 2022 року пішов до ТЦК. 

“Він багато побачив у Макарові, багато почув про те, що там відбувалося, як люди страждали, але нам мало що розповідав. Казав лише, що не хоче, щоб таке сталося з нами”, – зазначила сестра. 

Спочатку чоловік служив старшим стрільцем-оператором у механізованому підрозділі. У вересні 2022 року його направили на Дніпропетровщину, а згодом – до донецької Авдіївки у складі 110-ї окремої механізованої бригади. 

У квітні 2023 року отримав поранення внаслідок влучання по бліндажу. Після операції тривалий час лікувався. Рідні Андрія сподівалися, що його комісують, але розгляд ВЛК затягнувся. Чоловік у той час повернувся в частину та на бойову позицію. 

Наприкінці того ж року Андрій Кузьменко зник безвісти під час ворожого штурму позицій під Авдіївкою. Лише у березні 2025 року сім’ю запросили на опізнання: збіглися матеріали ДНК одного із невпізнаних загиблих бійців. 

Виявилося, що тіло чоловіка повернули в Україну під час обміну у жовтні 2024 року. Однак точних обставини загибелі Андрія його сім’я так і не встановила. 

“Ми намагалися зв’язатися з командуванням, побратимами, щоб дізнатися якісь деталі. Але Андрій перед виходом не казав, куди йде і з ким. На листи, які ми надсилали через військкомат, приходили лише загальні форми, жодної конкретної інформації про місце чи локацію. Ми лише здогадуємося, що це сталося під Авдіївкою десь біля коксохімзаводу”, – сказала Інна.

За офіційними даними службового розслідування, Андрій Кузьменко загинув під час масованої атаки росіян, після якої позиція чоловіка була окупована. Один із побратимів згодом розповів рідним, що із тієї позиції не вижив ніхто. 

Захисника поховали 23 березня 2025 року у рідному селі.

Вічна пам’ять Герою! 

Фото з сімейного архіву

За матеріалами: Ташанська ОТГПереяславNews.City 

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform



Джерело

Continue Reading

Війна

На фронті за добу – 120 зіткнень, зафіксовані 2299 порушень режиму припинення вогню

Published

on


Між Силами оборони України та російськими військами минулої доби відбулися 120 бойових зіткнень. Cтаном на 7:00 12 квітня зафіксовані 2299 випадків порушення режиму припинення вогню.

Про це Генштаб ЗСУ повідомив у зведенні станом на 08:00 12 квітня передає Укрінформ.

Після 16:00 станом на кінець доби зафіксовані 1723 випадки порушень режиму припинення вогню. А саме: 25 штурмових дій ворога, 365 ворожих обстрілів, 566 ударів дронами-камікадзе («Ланцет», «Молнія») та 767 ударів FPV -дронами. В той же час ударів ракетами, керованими авіабомбами, БпЛА типу Shahed не було.

Станом на 7:00 12 квітня зафіксовані 2299 випадків порушення режиму припинення вогню. А саме: 28 штурмових дій ворога, 479 ворожих обстрілів, 747 ударів дронами-камікадзе («Ланцет», «Молнія») та 1045 ударів FPV -дронами. Ударів ракетами, керованими авіабомбами, БпЛА типу Shahed не було.

За уточненою інформацією, вчора ворог завдав 58 авіаційних ударів, скинувши 184 керовані авіабомби. Крім того, застосував 8458 дронів-камікадзе та здійснив 2947 обстрілів населених пунктів та позицій українських військ, зокрема 123 – із реактивних систем залпового вогню.

Агресор завдавав авіаударів, зокрема по району населеного пункту Підгаврилівка у Дніпропетровській області, на Запоріжжі від авіаударів постраждали Воздвижівка, Цвіткове, Копані, Чарівне, Рівне, Обще, Омельник, а також місто Херсон.

За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили чотири райони зосередження живої сили та техніки ворога та два пункти управління.

На Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби ворог п’ять разів атакував позиції українських оборонців, здійснив 46 обстрілів позицій українських військ та населених пунктів, зокрема шість – із застосуванням РСЗВ.

На Південно-Слобожанському напрямку ворог п’ять разів намагався прорвати оборонні рубежі українських захисників в районах населених пунктів Стариця, Ветеринарне, Приліпка та Вовчанські Хутори.

На Куп’янському напрямку, за уточненою інформацією, ворог чотири рази атакував в бік населених пунктів Петропавлівка та Новоосинове.

На Лиманському напрямку ворог дев’ять разів намагався вклинитися в українську оборону поблизу Зарічного та у бік Шийківки, Дробишевого і Лиману.

На Слов’янському напрямку протягом вчорашньої доби українські захисники зупинили чотири спроби загарбників просунутися вперед в районі Платонівки та у бік Рай-Олександрівки.

На Краматорському напрямку бойових зіткнень не зафіксовано.

На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 21 атаку поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Іллінівки, Іванопілля, Русиного Яру, Софіївки та Новопавлівки.

На Покровському напрямку українські захисники зупинили 22 штурмові дії агресора у районах населених пунктів Родинське, Дорожнє, Мирноград, Удачне, Новомиколаївка, Молодецьке, Новопавлівка.

На Олександрівському напрямку ворог атакував шість разів в районах Новогригорівки, Тернового та в бік Привілля.

На Гуляйпільському напрямку відбулися сім атак загарбників у районах населених пунктів Солодке, Оленокостянтинівка, Залізничне, Мирне та у бік Чарівного, Гуляйпільського.

На Оріхівському напрямку бойових зіткнень не зафіксовано.

На Придніпровському напрямку ворог проводив три марні наступальні дії в бік Антонівського мосту та о. Білогрудий.

Читайте також: Сили оборони уразили нафтобазу, нафтоперекачувальну станцію і три склади боєприпасів росіян

На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.

Як повідомляв Укрінформ, на фронті запровадили режим припинення вогню на час святкування Великодня.

Росіяни під час «перемир’я» вбили українську евакуаційну групу та розстріляли чотирьох полонених.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.