Мер Дніпра Борис Філатов говорить, що у разі нового наступу захоплення міста РФ стане справжнім переломним моментом у війні. Про це йдеться в матеріалі французького видання Le Monde.

У тексті говориться, що Дніпро є військовийм, логістичним і гуманітарним перехрестям. Після багатомісячного наступу на Покровськ, яке ЗС РФ досі не вдалося захопити, російська армія з літа 2025 року просувається до Дніпропетровської області, де захопила кілька сіл.

“Ми знали, що це станеться, але це неприємно. Для Москви це символічна віха”, — зізнається мер.

Журналісти пишуть, що російській армії доведеться пройди дуже багато, аби дістатися Дніпра. Водночас міська влада та військові не приховують того, що промислове місто України може стати головною ціллю росіян у наступній наступалньій кампанії

Схожі настрої про наближення фронту переповідають різні співрозмовники видання — політики, військові спеціалісти та місцеві мешканці. Керівник військових хірургів східного регіону, полковник Олег Тимчук зазначає, що точки стабілізації бригад наближаються до Дніпра.

“Це скорочує час евакуації до лікарні, але також означає, що фронт наближається. Ми звикаємо до війни… Можливо, це найгірше», — каже військовий з гумором.

Попри це, в самому місті наразі присутня майже та ж кількість населення, що й до початку повномасштабного вторгнення РФ. Наразі до Дніпра прибувають переселенці з Донбасу, які використовують місто для тимчасового притулку або однією з локацій маршруту переїжджати в безпечніше місце.

“Усі згадують найпопулярніший міський жарт: “Дніпро — не перше місто в Україні, але й не друге також”. Натяк у тому, що Київ може бути столицею, але Дніпро набагато важливіший. “Серце України”, кажуть усі. Серце України, яке сьогодні перебуває під загрозою фронту, що насувається”, — підсумовують журналісти.

Раніше головком ЗСУ прокоментував наступ росіян протягом зими. На думку генерала Сирського, українським військовим удалося відвоювати більше територій, аніж РФ змогла захопити за лютий 2026.

Згодом Зеленський розповів про провал наступу РФ. Водночас президент України заявив, що нова ескалація на Близькому Сході може створити для Києва додаткові безпекові виклики.

Наскільки дорого агресору обійдеться продовження кібервійни

Кіт Шредінгера – класичний мисленнєвий експеримент, який ілюструє абсурдність квантової суперпозиції для макросвіту. У закритій коробці кіт, отрута та радіоактивний атом: 50% шанс, що атом розпадеться, отрута вихлюпнеться і кіт загине. За правилами квантової механіки, доки коробку не відкрито, кіт одночасно живий і мертвий. Щойно ми зазирнемо – реальність «колапсує» в один чіткий стан.

Шредінгер вигадав цей парадокс, щоб показати: наївно переносити квантові правила на котів, людей і реальний світ. Але в кіберпросторі ми десятиліттями жили з власним «котом Шредінгера» – кібервійною, яка начебто й існує, але для більшості людей залишалася невидимою, абстрактною, «десь там у цифровому просторі».

«Краще один раз побачити, ніж сто разів почути» – ця приказка працює і тут. Уряди проводили переговори, експерти скликали круглі столи, але доки суспільство не бачило реальних жертв і руйнувань – кібератака залишалася в суперпозиції: начебто загроза, але на практиці її можна було ігнорувати.

Ситуація змінюється. Атаки на критичну інфраструктуру – лікарні, електромережі, системи водопостачання – вивели кібервійну з теоретичної площини в реальну. Колапс суперпозиції стався: ми нарешті побачили кота.

Дані Munich Security Index 2026 фіксують цей зсув досить чітко: у країнах G7 кібератаки вийшли на перше місце серед загроз національній безпеці – вище економічної кризи та дезінформаційних кампаній. У Великій Британії ризик оцінили в 74 бали, у Німеччині – в 75. Це вже не абстрактна «цифрова небезпека», а системна загроза, яку суспільство сприймає як пріоритетну.

Опитування The POLITICO Poll (США, Канада, Франція, Німеччина, Великобританія) підтверджує: абсолютна більшість вважає кібератаки, що виводять з ладу лікарні чи електромережі, актом війни. У Канаді цей показник сягає 73%. Багато респондентів ставлять на один рівень і руйнування підводних кабелів чи енергокомунікацій – інцидентів, які часто асоціюють з Росією. Це суттєво суперечить досі стриманій реакції НАТО.

Суспільний запит на жорстку відповідь сформувався – і демократичні лідери змушені реагувати, інакше втратять підтримку.

І уряди вже змінюють підхід. Німеччина, яка довгі роки уникала активних дій у кіберпросторі, готує два законопроєкти: один розширює повноваження зовнішньої розвідки (BND) для проведення наступальних кібероперацій за кордоном, другий дає силовикам інструменти активної протидії новим загрозам. Причина – хвиля атак: від дронів над аеропортами до зривів систем управління повітряним рухом і гучних російських хакерських кампаній.

Франція у Національній стратегії кібербезпеки 2026–2030 прямо посилається на війну Росії проти України й робить акцент на стримуванні агресії в кіберпросторі: посиленні наступальних можливостей (в межах міжнародного права), розвідки, санкцій. Ключове – підвищити ціну для агресора. Франція більше не хоче бути спостерігачем.

Навіть Італія, яка традиційно уникала конфронтації, цього разу пішла на публічну атрибуцію: офіційно заявила, що успішно відбила російські кібератаки на посольства, готелі та інфраструктуру Зимової Олімпіади в Мілані й Кортіні. Це не просто технічний успіх – це фіксація відповідальності держави-агресора на найвищому рівні.

Наше сприйняття реальності її й формує. Доки кіт Шредінгера сидів у коробці – кібервійна могла бути «трохи реальною». Але коробку відкрили. А кіт живий і злий. Тепер питання не в тому, чи існує кібервійна. Питання в тому, наскільки дорого агресору обійдеться її продовження. З повагою до кота, який нарешті перестав бути квантовим.

Ілона Хмельова, докторка філософії (PhD) за спеціальністю міжнародне право, секретар Ради економічної безпеки України (РЕБ)

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства

Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) повідомила про відновлення повітряних атак на Іран та Ліван, ідеться у серії дописів командування в соцмережі X зранку 3 березня. Аналогічну заяву опублікувало центральне командування Збройних сил США (U.S. Central Command, CENTCOM). Після повітряних ударів з’явились відео з місця подій, при чому у кадр потрапили літаки, які летіли на низькій висоті, та стовпи диму над околицями Тегерану. Є ймовірність, що вибухало у дослідницько-виробничих технопарків в районі Пардіс, які займаються ракетною програмою та іншим іранським озброєнням.

Попередження ЦАХАЛ та CENTCOM з’явились близько 7 год 3 березня. Ізраїльтяни написали, що завдаються “одночасних та цілеспрямованих” ударів по Тегерану та Бейруту. Крім того, військові проінформували, що атакують південь Лівану та неподалік від кордону, щоб знищити терористичну інфраструктуру проксі Ірану організації “Хезболли”.

“Хезболла” вирішила напасти на Ізраїль від імені іранського режиму, і вона нестиме відповідальність за свої дії”, — ідеться у дописі ЦАХАЛ.

Тим часом американське командування повідомило, що протягом минулих ударів знищило командні пункти управління Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), засоби ППО, пускові установки ракет та дронів, військові аеродроми. Також уточнили, що повітряні атаки продовжаться.

“Ми продовжуватимемо вживати рішучих заходів проти безпосередніх загроз, що виходять з боку іранського режиму”, — попередили у CENTCOM.

Американське та ізраїльське військове командування не писало, які саме регіони Ірану атакували 3 березня. У OSINT-акаунті з ніком NOELreports встановили, що може іти мова про стовпи диму у Пардісі та звуки вибухів у Ісфахані та Тебрізі.

Війна в Ірані — деталі

На моніторинговому порталі liveuamap позначені орієнтовні точки повітряних атак Ізраїлю та США по військових об’єктах Ірану. Серед іншого, вибухало у районі Пардіс на схід від Тегерану.

Пардіс (Pardis) — місто східніше Тегерану, в якому розташовано кілька стратегічних об’єктів Ірану. Зокрема, саме тут працює Пардіський технологічний парк (35°43’43” N 51°49’33” E), який займається збройними технологіями, розробкою дронів та електроніки, яка має подвійне призначення. Крім того, там же розташований один з ключових центрів іранської ракетної програми Ходжир (Khojir, 35°39’52” N 51°43’45” E). Серед іншого, центр займається розробкою твердопаливних та рідкопаливних ракет, компонентів для балістики.

Напередодні медіа Ірану повідомили про удар по ядерному об’єкту Натанз (Natanz, 33°43′30″N 51°43′30″E), написало агентство Reuters. Цей об’єкт, а також центр Фордо (Fordow, 34°53′04″N 50°59′53″E), потрапили під попередні атаки Ізраїлю та США під час 12-денної війни у червні 2025 року.

Зазначимо, Фокус писав про війну в Ірані, яка почалась 28 лютого. США та Ізраїль вдарили по військових об’єктах та зуміли дістатись до бункера, в якому перебував лідер Ірану Алі Хаменеї: той загинув. Тим часом КВІР почали бомбардувати військові бази та табори США, крім того, ударили по НПЗ навколишніх країн Близького Сходу та по кораблях в Ормузькій протоці.

Нагадуємо, 2 березня у CENTCOM повідомили про кількість військовослужбовців, які загинули протягом перших трьох діб війни в Ірані.