Connect with us

Суспільство

Одеса 1 квітня 2026 — як відроджується День сміху після війни

Published

on


Гуморина в Одесі.

1 квітня в Одесі традиційно асоціюється з жартами, веселощами та знаною Гумориною. До початку повномасштабної війни це свято збирало тисячі містян і гостей, створюючи святкову, легку атмосферу. Однак останні роки внесли суттєві зміни: масові події відійшли на другий план. Чи доречно проводити такі заходи під час війни і чи слід відновлювати їх після перемоги?

Журналісти опитали одеситів, що для них означає 1 квітня і чи варто повертати Гуморину.

Одеса — столиця гумору

Деякі містяни кажуть, що нині це свято втратило свою актуальність. Через війну багато хто відчуває, що зараз не час для розваг і масових святкувань. Водночас у пам’яті зберігаються теплі згадки про часи, коли місто жило святковим настроєм.

“Ну, зараз я не святкую це свято. Хотілось, як завжди, ми звикли до параду, концертів. До війни ми приходили, дивилися. Звичайно, добрі емоції були”, — каже Оксана.

Одеситка Оксана про Гуморину.

Інші мешканці переконані: після завершення війни такі традиції треба неодмінно відновити. На їхню думку, святкування піднімають настрій і сприяють формуванню позитивного іміджу міста. Одеса завжди вирізнялася особливим гумором і легкою атмосферою.

“Можна, після війни поновити свято. Я особисто участі не брала, але як житель Одеси бачила. Це красиво, яскраво, піднімає настрій і престиж міста. Все-таки Одеса — це гуморне місто”, — говорить Ольга.

Місцева жителька Ольга про святкування.

Гуморина в Одесі

Для багатьох Гуморина — це сімейне свято, пов’язане з дитячими спогадами та спільними розвагами. Воно стало частиною особистих історій і традицій родин. Війна ж змінила життя багатьох: родини роз’єдналися, частина людей виїхала з міста.

“Раніше ходили, у мене ж троє дітей. Весело було, хотілося б, щоб було як раніше. Але зараз дітей немає поруч, внуки маленькі всі поїхали, тому що бомблять. Звісно, хочеться повернути це. Одеса — це ж сміх, це веселість”, — каже Тетяна.

Одеситка Тетяна про війну.

Багато жителів з ностальгією згадують, як раніше святкували 1 квітня: сім’ями приходили на події, переодягалися й брали участь у заходах. І сьогодні вони зберігають надію, що ці традиції повернуться в майбутньому.

“Зараз, звісно, ніхто не святкує. Але як раніше — дуже хочеться. Ми приходили з сім’єю, самі переодягалися, святкували. І зараз теж хотілося б повернути це”, — ділиться Альона.

Місцева жителька Альона про переодягання.

Завершення війни

Є також ті, для кого Гуморина не була частиною особистого досвіду, але вони усвідомлюють її значення як важливої міської традиції. Такі люди вважають, що спочатку потрібно повернутися до миру, а вже потім — до масових розваг.

“Про Гуморину знаю, але ми не з Одеси. Ми хотіли б, щоб війна закінчилася, а потім уже весь гумор”, — зазначає Олександр.

Турист Олександр про закінчення війни.

Для багатьох одеситів 1 квітня залишається символом радості, гумору та міської ідентичності. Незважаючи на те, що сьогодні святкування відійшли на другий план, більшість мешканців сподівається на повернення Гуморини після перемоги — адже для Одеси це не просто свято, а частина її душі.

Раніше повідомлялося, що цьогоріч легендарному українському комедійному проєкту “Маски-шоу” виповнюється 35 років від виходу перших серій на телеекрани. Про сприйняття програми в 90-х, сучасний одеський гумор і питання, чи можливий сміх під час війни, розповів комік і один із засновників “Маски-шоу” Борис Барський.

Також повідомлялося, що Олег Філімонов поділився історією свого шляху в гуморі, розповідаючи, як змінювався його стиль від початку повномасштабної війни, і яку роль Одеса відіграла у формуванні його особливого почуття гумору.



Джерело

Суспільство

На «Академік Вернадський» завітав королівський пінгвін, що живе за 2000 кілометрів від станції

Published

on


На острів Галіндез, де розташована українська полярна станція “Академік Вернадський”, завітав королівський пінгвін, колонія яких живе за 2 тисячі кілометрів звідти.

Як передає Укрінформ, про це Національний антарктичний науковий центр повідомив у Фейсбуці.

“Другий неочікуваний гість поспіль! Після імператорського до наших полярників та полярниць завітав королівський пінгвін“, – повідомили зимівники.

Цей вид також не живе в районі української станції “Академік Вернадський”. Найближча колонія – за 2 тисячі кілометрів.

Але на противагу імператорським, які обирають для життя холодніші території Антарктики, королівські пінгвіни мешкають на Субантарктичних островах, Там навпаки – тепліше, ніж біля “Вернадського”.

За різними оцінками світова популяція королівських пінгвінів налічує близько 1,6 – 2,2 млн пар, що розмножуються. На відміну від імператорських, вони відносяться до видів, які викликають найменше занепокоєння.

Цікавого візитера на острові Галіндез, де розташований “Вернадський”, зустрів біолог 31-ї експедиції Кирило Суліма. Він саме працював неподалік миса Пінгвін-пойнт, який розташований з іншого від станції боку острова.

“Королівський пінгвін стояв неподалік групи наших традиційних мешканців – субантарктичних пінгвінів, тримаючись осторонь, але й не відходячи далеко. Мою увагу привернули рубці від загоєних ран на його спині та животі. Вони красномовно свідчили про непросте життя королівських пінгвінів, на яких полюють морські леопарди та косатки”, – розповів біолог.

За словами науковця, як і імператорський гість, королівський побув на Галіндезі близько доби й помандрував далі.

Королівські пінгвіни другі за розмірами серед пінгвінів: їхній зріст – близько метра, а вага – до 18 кілограмів.

Через помаранчеве забарвлення на щоках, шиї та дзьобі вважаються найяскравішими пінгвінами.

Королівські пінгвіни гарні пірнальники. У пошуках риби, крилю і кальмарів занурюються на глибину 100–300 метрів.

Читайте також: У затоці Колінз поблизу станції «Академік Вернадський» створили новий природоохоронний район – НАНЦ

Відкладають одне яйце, яке висиджують на лапах, прикриваючи шкірою. Це по черзі роблять самець і самиця.

Мають дуже довгий цикл розмноження: від кладки яєць до оперення пташенят проходить 14-16 місяців. Весь цей час батьки піклуються про потомство, тому наступну кладку зазвичай роблять пізніше.

Як повідомляв Укрінформ, українські вчені показали відео з імператорським пінгвіном, колонія яких розташована за понад 300 км від станції “Академік Вернадський”.

Фото: Національний антарктичний науковий центр



Джерело

Continue Reading

Суспільство

“Світло й тінь” дали концерт в Книгарні-Кав’ярні Анонси

Published

on



Арт-проєкт “Світло й тінь” презентував музичну програму, яка поєднує глибину сучасного слова та магію живого звуку. 

Учасники проєкту Мирослав Поліщук та Олена Зимня виконували пісні на вірші сучасних українських поетів.

 Мирослав Поліщук – музикант, аранжувальник, співавтор творчого проєкту, автор, засновник та організатор низки творчих проєктів в Одесі. Олена Зимня – поетеса, прозаїкиня, перекладачка, лауреатка Муніципального літературного конкурсу ім. К.Г.Паустовського.

В Книгарні-Кав’ярні регулярно відбуваються якісь культурні події. Так виставка молодої художниці Олександри Полякової відбулася та 6 червня. 

30 травня там відбувся фінісаж фотовиставки Наталі Довбиш, фотожурналістки Інтенту, яка тривала у закладі з березня. Під час фінісажу більшість світлин розкупили учасники. Разом вдалося зібрати понад 1,5 тисячі гривень. Інтент додав таку ж саму суму, і всі ці кошти будуть направлені як благодійний внесок на донат для однієї з бригад.

 Реконструкцію 3D моделі фортеці Коцюбіїв-Хаджибей відбулася 19 травня, тобто у день, який історики вважають справжнім днем народження міста. 

Також в закладі регулярно презентують рідкісні та маловідомі книжки, наприклад, презентація книги “Від Одеси до української Біблії: нотатки Роберта Пінкертона” відбулася 5 червня,  книгу Вільяма Беркхардта Баркера “Одеса та її жителі очима англійського полоненого в росії” 21 травня, опис Одеси очима американця початку XIX століття Роберта Стівенса вперше опублікований в перекладі українською – 14 березня.  

Відвідуючи Книгарню-Кав’ярню на вул. Європейські, 77 ви не лише підтримаєте українські книги та локальний культурний простір, а й незалежну журналістику — адже проєкт створений як один зі способів підтримати незалежне медіа.


Кирило Бойко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

наречена з Ізмаїла залишилась без весільної сукні через обстріл Києва – Rayon.in.ua

Published

on


  829

Дар’я Слєсаренко та Володимир Бондаренко — пара з Ізмаїла, історія якої зворушила тисячі українців після російського обстрілу Києва. За місяць до весілля наречена втратила свою весільну сукню через атаку РФ на столицю, однак замість розпачу отримала хвилю підтримки з усього світу.

Про це повідомляє BBC News Україна, передає Район.Ізмаїл.

Після початку повномасштабної війни 28-річна Дар’я повернулася з Києва до рідного міста, де й познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком — 30-річним Володимиром Бондаренком.

«Можна сказати, нас звела війна», — розповіла Дар’я журналістам BBC.

Згодом пара переїхала до Києва, а через рік Володимир освідчився коханій. Молодята довго відкладали весілля через війну, однак зрештою вирішили не чекати «кращого часу».

Весільне вбрання Дар’я підготувала заздалегідь: пишну спідницю придбала за кордоном, а блузку — в українського бренду. Напередодні свята сукню віддали на ушивку в ТРЦ «Квадрат» у Києві. Саме цей торговий центр згорів після чергової російської атаки на столицю.

Після обстрілу Дар’я емоційно написала про втрату в Threads. Її допис набрав понад мільйон переглядів, а тисячі жінок з України, Польщі, Чехії, Німеччини, Канади, США та Великої Британії почали пропонувати нареченій власні весільні сукні — безкоштовно або навіть як сімейну реліквію.

«Ніколи не думала, що моя історія об’єднає стільки українок», — поділилася Дар’я у коментарі BBC News Україна.

Історія пари виявилася ще драматичнішою. Напередодні весілля у їхнього кота Теодора діагностували онкологію. Щоб врятувати улюбленця, молодята витратили всі свої заощадження, відкладені на обручки та святкування. За словами Дар’ї, лише променева терапія коштувала близько 160 тисяч гривень.

Попри всі труднощі, весілля все ж відбудеться. На допомогу нареченій прийшли блогерка Катерина Остапчук та український бренд Vladiyan Royal Dresses, який погодився створити для Дар’ї нову весільну сукню.

Як зазначає BBC News Україна, тепер за історією закоханих з Ізмаїла стежать тисячі людей по всій країні.





Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.