На столичному Хрещатику, біля Головпоштамту, відкриється інформаційна виставка “QIRIM IÇÜN / Заради Криму”, присвячена Дню пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, який відзначається 18 травня.

У квітні 2025 року п’ятеро керівників та один екскерівник Головного управління Нацполіції в Херсонській області отримали загалом понад пів мільйона гривень. Найбільші виплати — це премії та додаткові винагороди.

Про це йшлося у відповіді ГУНП в Херсонській області на запит видання Вгору.

У квітні 2025 року шестеро осіб із керівного складу Головного управління Національної поліції в Херсонській області, включно з колишнім очільником, отримали загалом 585 464 гривні. 

Найбільшу суму — 106 314 гривень 86 копійок — у квітні отримав заступник начальника Олександр Баклан. У склад виплат увійшли посадовий оклад (4 600 грн), оклад за звання (2 400 грн), надбавки (загалом понад 14 тис. грн), премія (майже 40 тис. грн) і додаткова винагорода (понад 45 тис. грн).

Інші заступники керівника поліції отримали:

• Олександр Лиманець — 105 669 гривень, зокрема 45 тисяч — додаткова винагорода;
• В’ячеслав Шинкарьов — 104 756 гривень, з яких 39 тисяч — премія;
• Микола Вербицький — 104 970 гривень, майже половина — премія і винагорода.

Колишній начальник поліції області Ігор Король, який у квітні вже не очолював управління, отримав 100 424 гривень. Майже 83 тисячі з цієї суми — матеріальна допомога для оздоровлення.

Новий керівник ГУНП Херсонщини Роман Козьяков, який офіційно обійняв посаду на початку квітня, отримав 63 328 гривень, з яких левова частка — 45 388 гривень — це премія. Полковник до призначення на Херсонщину очолював поліцію Кіровоградської області. До того працював у карному розшуку Києва, згодом — у поліції Київщини, де був заступником начальника обласного управління. На керівній посаді перебуває з 2016 року.

Як зазначили журналісти, загалом дані про зарплати керівництва поліції Херсонщини демонструють значну частку премій та додаткових винагород, які часто перевищують базові оклади у кілька разів.

А чотири народні депутати від Херсонщини задекларували скромні статки: живуть на зарплату, не купують нового майна, а заощадження залишаються майже незмінними. У більшості — лише стабільна парламентська зарплата та відсутність коштовної нерухомості чи оновлень у доходах із 2022 року.

Анна Бальчінос

У Національний природний парк “Тузлівські лимани” прилетіли на гніздування червонокнижні косарі. Це великі білі птахи водно-болотних угідь з характерними лопатоподібними дзьобами.

Відеозаписом поділився співробітник парку, доктор біологічних наук Іван Русєв.

Косар (білий) занесений до Червоної книги України (вразливий вид). Зимує переважно у Центральній та Східній Африці, Індії та Китаї. В Україні оселяється на прісних та солонуватих водоймах, де гніздиться колоніями. Гнізда влаштовує на кущах, зламах очерету чи деревах. Пара насиджує 3-6 яєць протягом 21-25 діб. Пташенята вилуплюються в червні, а набувають здатності літати в липні.

Проціджуючи мул через дзьоб-лопатку, птах добуває корм – безхребетних і мальків риб. Косар єдиний представник роду ібісових, що трапляється в Європі. На жаль, у зв’язку з руйнуванням місця існування у наші дні птах зустрічається дедалі рідше. Болота осушуються і забруднюються, а птахи втрачають місця гніздування і джерела повноцінної їжі.

Рухи дзьоба птаха здалека нагадують рух косаря, тому й звідси українська назва цих птахів. Зазвичай косарі годуються у воді, проте не втрачають нагоди поживитися і на березі, наздоганяючи здобич швидкими кроками.

Косар поєднує в собі риси багатьох птахів: він має ноги як у лелеки, сидить на дереві як чапля, а плаває не гірше за пелікана.