1 квітня в Одесі традиційно асоціюється з жартами, веселощами та знаною Гумориною. До початку повномасштабної війни це свято збирало тисячі містян і гостей, створюючи святкову, легку атмосферу. Однак останні роки внесли суттєві зміни: масові події відійшли на другий план. Чи доречно проводити такі заходи під час війни і чи слід відновлювати їх після перемоги?

Журналісти опитали одеситів, що для них означає 1 квітня і чи варто повертати Гуморину.

Одеса — столиця гумору

Деякі містяни кажуть, що нині це свято втратило свою актуальність. Через війну багато хто відчуває, що зараз не час для розваг і масових святкувань. Водночас у пам’яті зберігаються теплі згадки про часи, коли місто жило святковим настроєм.

“Ну, зараз я не святкую це свято. Хотілось, як завжди, ми звикли до параду, концертів. До війни ми приходили, дивилися. Звичайно, добрі емоції були”, — каже Оксана.

Інші мешканці переконані: після завершення війни такі традиції треба неодмінно відновити. На їхню думку, святкування піднімають настрій і сприяють формуванню позитивного іміджу міста. Одеса завжди вирізнялася особливим гумором і легкою атмосферою.

“Можна, після війни поновити свято. Я особисто участі не брала, але як житель Одеси бачила. Це красиво, яскраво, піднімає настрій і престиж міста. Все-таки Одеса — це гуморне місто”, — говорить Ольга.

Гуморина в Одесі

Для багатьох Гуморина — це сімейне свято, пов’язане з дитячими спогадами та спільними розвагами. Воно стало частиною особистих історій і традицій родин. Війна ж змінила життя багатьох: родини роз’єдналися, частина людей виїхала з міста.

“Раніше ходили, у мене ж троє дітей. Весело було, хотілося б, щоб було як раніше. Але зараз дітей немає поруч, внуки маленькі всі поїхали, тому що бомблять. Звісно, хочеться повернути це. Одеса — це ж сміх, це веселість”, — каже Тетяна.

Багато жителів з ностальгією згадують, як раніше святкували 1 квітня: сім’ями приходили на події, переодягалися й брали участь у заходах. І сьогодні вони зберігають надію, що ці традиції повернуться в майбутньому.

“Зараз, звісно, ніхто не святкує. Але як раніше — дуже хочеться. Ми приходили з сім’єю, самі переодягалися, святкували. І зараз теж хотілося б повернути це”, — ділиться Альона.

Завершення війни

Є також ті, для кого Гуморина не була частиною особистого досвіду, але вони усвідомлюють її значення як важливої міської традиції. Такі люди вважають, що спочатку потрібно повернутися до миру, а вже потім — до масових розваг.

“Про Гуморину знаю, але ми не з Одеси. Ми хотіли б, щоб війна закінчилася, а потім уже весь гумор”, — зазначає Олександр.

Для багатьох одеситів 1 квітня залишається символом радості, гумору та міської ідентичності. Незважаючи на те, що сьогодні святкування відійшли на другий план, більшість мешканців сподівається на повернення Гуморини після перемоги — адже для Одеси це не просто свято, а частина її душі.

Раніше повідомлялося, що цьогоріч легендарному українському комедійному проєкту “Маски-шоу” виповнюється 35 років від виходу перших серій на телеекрани. Про сприйняття програми в 90-х, сучасний одеський гумор і питання, чи можливий сміх під час війни, розповів комік і один із засновників “Маски-шоу” Борис Барський.

Також повідомлялося, що Олег Філімонов поділився історією свого шляху в гуморі, розповідаючи, як змінювався його стиль від початку повномасштабної війни, і яку роль Одеса відіграла у формуванні його особливого почуття гумору.