Як передає Укрінформ, про це повідомляє LRT.

Науседа озвучив занепокоєння Литви під час зустрічі лідерів країн Балтії з Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем у Нью-Йорку; президент Литви заявив, що мапи, які використовує ООН, повинні відповідати нормам міжнародного права та поважати суверенітет, територіальну цілісність та визнані кордони держав-членів.

Литва підтримує зусилля, спрямовані на те, щоб зробити картографічне зображення світу точнішим та справедливішим, зазначив Науседа, однак наголосив, що ООН має послідовно дотримуватися політики невизнання анексії РФ Криму та інших окупованих нею українських територій.

Науседа також заявив, що РФ залишається головною довготерміновою загрозою для європейської та трансатлантичної безпеки та, що ця загроза виходить за межі України.

«Загроза з боку РФ не обмежується Україною, — наводить слова Науседи пресслужба президента. — Литва та інші європейські країни також стикаються з порушеннями своїх кордонів».

У вересні Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію на підтримку нової мапи світу, розробленої для точнішого відображення співвідношення площ континентів. Резолюцію підтримали 164 країни, тоді як Сполучені Штати проголосували проти, а шість країн — Україна, Естонія, Грузія, Литва, Молдова та Сербія — утрималися.

На новій карті Африку зображено більшою, тоді як видимі розміри Північної Америки та Європи зменшено. Вона замінює традиційну проєкцію Меркатора (в якій території, віддалені від екватора, виглядають непропорційно великими) на проєкцію, покликану краще відображати реальні співвідношення площ суходолу.

На новій мапі Крим позначено сірим кольором, що відрізняється від кольорів, якими позначено РФ та Україну.

Як повідомляв Укрінформ, минулого року у відеозверненні з нагоди 80-ї річниці Організації Об’єднаних Націй президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив про те, що ООН потребує серйозної реформи, щоб продовжувати виконувати свій мандат має перетворитися на платформу, що представляє глобальну справедливість.

Фото: ELTA / Julius Kalinskas

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу у Брюсселі.

Відповідаючи на запитання журналістів щодо застережень Угорщини стосовно прав національних меншин, які Будапешт використовує як привід не погоджувати відкриття решти кластерів у переговорах про вступ України до ЄС, Бірн зазначив: «Ми продовжуємо перебувати в контакті з українськими та угорськими колегами… Є двостороння домовленість між Угорщиною та Україною про те, що Україна ухвалить закон про національні меншини. Ця робота, як я розумію, триває, і я знаю, що відбулися консультації між Будапештом і Києвом з цього приводу».

Він висловив сподівання, що, як тільки в Україні будуть ухвалені відповідні зміни до законодавства, буде досягнуто прогресу.

«Я дуже сподіваюся, що це станеться до наступного засідання Ради ЄС із загальних питань – це те, над чим ми дуже наполегливо працювали протягом останніх тижнів», – заявив Бірн.

Як відомо, наступне засідання Ради ЄС із загальних питань відбудеться 13 жовтня.

Як повідомлялося, відкриття переговорних кластерів є ключовим етапом у процедурі вступу країни до ЄС. Проте Будапешт тривалий час перешкоджає просуванню України, посилаючись на нібито обмеження прав угорської національної меншини на Закарпатті, зокрема у сферах освіти та використання мови.

Попри ці застереження, Україні вдалося досягти помітного прогресу, коли у червні був відкритий переговорний Кластер 1 («Основи»), а пізніше – Кластер 6 («Зовнішні відносини»). Для відкриття решти кластерів Україна продовжує активний процес консультацій з європейськими партнерами та працює над ухваленням законодавчих змін щодо прав меншин відповідно до рекомендацій Єврокомісії.

Позиція ірландського головування в Раді ЄС полягає в підтримці прогресу в євроінтеграційному процесі країн-кандидатів на вступ на підставі заслуг, тобто реформ, на яких наполягає Євросоюз.

Як повідомлялося, Єврокомісія дотримується думки, що Україна виконала всі вимоги для відкриття усіх шести кластерів у перемовинах про вступ. Рішення про відкриття кластерів приймається одностайним рішенням всіх держав-членів ЄС.

Як повідомляв Укрінформ, Україна має намір завершити процес вступу до Європейського Союзу якнайшвидше та розраховує на інтеграцію вже у 2027 році, не порушуючи при цьому ключових правил та методології розширення.

Фото: freepik.com

Запровадження електронного голосування на виборах в Україні найближчим часом є малоперспективним, оскільки наразі складно забезпечити одночасне дотримання критеріїв демократичності, безпеки та довіри.