Connect with us

Суспільство

Суд арештував білоруську шпигунку, яка раніше працювала журналісткою в Києві

Published

on



«Слідчий суддя Шевченківського райсуду 22 січня обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави», – сказала вона, відповідаючи на запитання щодо обрання запобіжного затриманій спецслужбами колишній журналістці.

У вівторок, 27 січня, СБУ і ГУР оприлюднили інформацію про затримання шпигунки білоруського КДБ, яка намагалася інфільтруватися у лави української розвідки. 35-річну агентку затримали в Києві, їй оголошено підозру в шпигунстві.

За даними ЗМІ, йдеться про Інну Кардаш.

Слідство вважає, що затримана працювала на білоруське КГБ з 2015 року. У 2020 році її відрядили для агентурної роботи на територію України. Прикриттям слугувала журналістська діяльність – після роботи на підсанкційному каналі політика Віктора Медведчука «112» шпигунка влаштувалася в одне із провідних медіа України.

Як повідомили у СБУ, уже під час повномасштабного вторгнення куратор агентки доручив їй прибути до однієї з країн ЄС для додаткового інструктажу. Перетин кордону жінка здійснювала під вигаданим приводом медобстеження.

Для контакту з білоруським спецслужбістом на території Євросоюзу фігурантка придбала новий смартфон з «одноразовою» сім-картою і після цього позбулася гаджета.

Під час інструктажу шпигунка отримала завдання збирати інформацію про громадян Республіки Білорусь та Російської Федерації, які сприяють Україні у боротьбі проти держави-агресора.

Також агентка отримала завдання від білоруського КДБ встановити неформальні контакти з посадовцями посольства КНР для збору розвідданих про діяльність китайських дипломатів в Україні.

Після повернення в Київ агентка спробувала влаштуватися до одного зі штабних підрозділів воєнної розвідки України, де потрапила в розробку власної безпеки ГУР.

Серед іншого, були зафіксовано спроби підбору потенційних кандидатів для вербування до агентурного апарату КДБ.

Читайте також: Висланий з Німеччини російський шпигун керував агентурною мережею ГРУ – ЗМІ

Зібравши повну доказову базу на шпигунку, СБУ у взаємодії з ГУР МО затримала її поблизу місця проживання. У фігурантки вилучено смартфон та диктофон, на які вона фіксувала закриті відомості.

Наразі слідчі СБУ повідомили їй про підозру за ч. 1 ст. 114 Кримінального кодексу України (шпигунство). Зловмисниця перебуває під вартою. Їй загрожує до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Фото: ГУР



Джерело

Суспільство

Херсонський художній музей отримав Блакитний щит Анонси

Published

on


Будівлю Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка позначили міжнародним захисним знаком “Блакитний щит” (Blue Shield). Відтепер музей офіційно належить до об’єктів культурної спадщини, які перебувають під особливим захистом міжнародного права в умовах збройного конфлікту.

Як повідомили в музеї, емблему “Блакитний щит” запровадили відповідно до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту, ухваленої у 1954 році. Знак використовують для позначення об’єктів, які мають виняткову історичну, наукову або художню цінність.

ФОТО: Херсонський обласний художній музей імені Олексія Шовкуненка

У музеї зазначають, що маркування офіційно підтверджує статус культурної пам’ятки, полегшує її розпізнавання та нагадує, що умисне пошкодження або знищення таких об’єктів є воєнним злочином, за який передбачена відповідальність згідно з міжнародним правом.

Водночас у закладі наголошують, що не мають ілюзій щодо того, що сама емблема зможе захистити будівлю від російських обстрілів.

“Ми чудово розуміємо, що країні-терористу байдуже до міжнародного права, Гаазьких конвенцій чи гуманістичних цінностей. Росію ніколи не зупиняли жодні закони, і цей синьо-білий знак на фасаді навряд чи стримає чергову ворожу ракету чи снаряд”, — йдеться у повідомленні музею.

У музеї нагадали, що російські війська не лише розграбували його фонди під час окупації Херсона, а й продовжують завдавати пошкоджень самій історичній будівлі, яка є пам’яткою архітектури початку ХХ століття.

Працівники закладу називають “Блакитний щит” не лише символом захисту, а й інструментом фіксації воєнних злочинів. Вони наголошують, що кожен новий удар по об’єкту, позначеному цією емблемою, є додатковим доказом порушення міжнародного гуманітарного права, який може бути використаний під час розгляду справ у міжнародних судах.


Андрій Колісніченко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Ізмаїл був господарем Регіонального форуму щодо зміцнення взаємодії між громадами південного регіону Одещини

Published

on


Діалог культур та громад

19 червня в місті Ізмаїл пройшов третій, фінальний етап Регіонального форуму під назвою «Діалог культур та громад: синергія заради сталого розвитку Півдня Одещини». Захід був спрямований на налагодження ефективної співпраці між представниками різних культурних спільнот та місцевими громадами регіону з метою забезпечення довготривалого розвитку Південного регіону Одеської області.

Основні акценти цьогорічного форуму включали:

  • Обговорення шляхів взаємодії культурних груп для підвищення соціальної згуртованості.
  • Аналіз механізмів співпраці громадських організацій та місцевої влади.
  • Розробка стратегій сталого розвитку з урахуванням культурних особливостей регіону.
  • Пошук спільних рішень для соціально-економічних викликів Півдня Одещини.

Захід став завершальною частиною циклу регіональних зустрічей, які сприяють відкритому діалогу та створенню партнерств між різними зацікавленими сторонами. Участь у форумі взяли представники місцевих органів влади, культурних інституцій, громадських та бізнесових структур, що підтверджує важливість теми та спільне прагнення до розвитку регіону.

  • У журналістиці з 2021 року, неодноразово публікувався у місцевих онлайн-виданях. Пишу просто і зрозуміло про новини, події та життя громади.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Посилення захисту Одещини: що змінять ВМС України

Published

on


Українські кораблі в морі. Фото ілюстративне: скриншот з відео

Південний напрямок залишається одним із головних для російських атак з моря. Саме тому Україна планує посилити захист Одещини, збільшивши кількість гелікоптерів для боротьби з ворожими дронами, а також зміцнивши протимінний захист і зв’язок. Крім цього, триває робота над підготовкою морської піхоти та створенням нової Військово-морської академії. Одночасно українців закликають не нехтувати правилами безпеки на узбережжі через мінну небезпеку та повітряні атаки.

Про це в ефірі Ранок.LIVE розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук.

Захист з моря

Президент Володимир Зеленський повідомив, що після наради з командуванням Військово-морських сил на Одещині планують посилити морську авіацію, зв’язок, протимінний захист, а також покращити підготовку морської піхоти. Окремо він оголосив про створення нової Військово-морської академії. За словами речника ВМС Дмитра Плетенчука, такі рішення пов’язані з тим, що росія дедалі активніше використовує морський напрямок для атак ударними безпілотниками. Українські військові вже змінили підходи до оборони, щоб перехоплювати дрони ще над морем і не допустити їхнього падіння на місто.

Плетенчук зазначив, що важливу роль у цьому відіграють гелікоптери морської авіації. За його словами, один з екіпажів під час одного бойового вильоту зміг збити сім дронів типу Shahed. Крім того, військові застосовують дрони-перехоплювачі та працюють разом із Повітряними силами й армійською авіацією. Такий підхід допомагає захищати не лише Одесу, а й український морський коридор, через який проходить основна частина експорту країни.

“Коли дрони збивають у морі, вони принаймні не падають на місто. Гелікоптери теж дуже ефективно себе показують. Один із наших екіпажів за один виліт знищив сім дронів-камікадзе типу “Shahed”, — зауважив речник ВМС.

Читайте також:

Нові виклики

За словами речника ВМС, посилення оборони пов’язане не лише зі збільшенням ефективності захисту, а й зі зміною тактики російських військ. Якщо раніше окупанти переважно завдавали ударів по портовій інфраструктурі балістичними ракетами, то останнім часом почали атакувати цивільні судна безпосередньо в морі. Через це українським військовим довелося швидко змінювати свої дії.

Плетенчук наголосив, що після таких випадків роботи для сил оборони стало значно більше. Військові змушені реагувати на нові загрози та посилювати захист судноплавства й акваторії Чорного моря.

“У минулому місяці вони вже почали прицільно завдавати ударів безпосередньо в акваторії. Тому роботи просто додалося, і ми реагуємо відповідно”, — додав Плетенчук.

Мінна небезпека

Речник ВМС пояснив, що після штормів і зміни течій міни або схожі на них предмети можуть відриватися та дрейфувати вздовж узбережжя. Саме тому ситуація біля моря може змінюватися навіть за короткий час. Водночас Плетенчук звернув увагу, що всі останні випадки з постраждалими сталися у місцях, де відпочинок був заборонений. За його словами, люди часто шукають безлюдні пляжі, однак саме там ризик натрапити на небезпечні предмети значно вищий.

“Як показує практика, всі інциденти з постраждалими сталися саме в тих місцях, які були закриті або не призначені для відпочинку. Усе це — наслідки війни”, — додав речник Військово-морських сил.

Безпечний відпочинок

Плетенчук наголосив, що найбезпечніше відпочивати у басейнах або закритих водоймах. Якщо ж люди вирішили їхати до моря, варто обирати лише офіційно відкриті пляжі, перелік яких затверджує місцева влада. Також він закликав не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та одразу залишати узбережжя.

За словами речника ВМС, більшість загроз для Одещини зараз становлять саме ударні безпілотники. Вони летять з моря, а часу від оголошення тривоги до їхнього підльоту зазвичай достатньо, щоб дістатися укриття.

“Перше правило — відвідувати лише офіційно відкриті пляжі. Друге — не ігнорувати повітряні тривоги й одразу залишати узбережжя”, — додав речник.

Бої над пляжами

У соцмережах поширюється думка, що над офіційно відкритими пляжами українські військові нібито не збивають російські дрони. Дмитро Плетенчук спростував це твердження. Він пояснив, що під час повітряного бою військові насамперед виконують бойове завдання й діють відповідно до обстановки. За його словами, місце знищення безпілотника визначається не розташуванням пляжу, а можливістю його перехопити. Головне завдання — не допустити, щоб дрон досяг своєї цілі.

“Під час повітряного бою всі діють по ситуації. Вони намагаються збити дрон там, де це можливо”, — зауважив Дмитро Плетенчук.

Чому закривають пляжі

Речник ВМС пояснив, що різниця між відкритими та закритими пляжами полягає не лише в мінній небезпеці. На офіційно відкритих ділянках організовані рятувальні пости та є можливість швидко надати допомогу людям у разі надзвичайної ситуації. На закритих пляжах таких умов немає. Крім того, окремі ділянки залишаються небезпечними через ризик виявлення мін або інших вибухонебезпечних предметів, що ускладнює проведення рятувальних операцій.

“Основна різниця в тому, що на відкритих пляжах є можливість проводити пошуково-рятувальні роботи. На закритих це часто неможливо через мінну небезпеку”, — підсумував речник ВМС.

Як повідомляли Новини.LIVE, президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія фактично програла боротьбу за домінування в Чорному морі. За його словами, українські Військово-морські сили разом з іншими складовими Сил оборони та безпеки виконали завдання, яке ще донедавна багато хто вважав неможливим.

Також Новини.LIVE писали, що острів Зміїний, який став одним із символів українського спротиву, нині вже не перебуває під таким тиском російських військ, як раніше. Водночас у Чорному морі триває боротьба за контроль над логістикою окупантів і їхньою військовою інфраструктурою. Активними залишаються також Кінбурнська коса та тимчасово окупований Крим, де Сили оборони продовжують виконувати бойові завдання.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.