Суспільство
Суд арештував білоруську шпигунку, яка раніше працювала журналісткою в Києві
«Слідчий суддя Шевченківського райсуду 22 січня обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави», – сказала вона, відповідаючи на запитання щодо обрання запобіжного затриманій спецслужбами колишній журналістці.
У вівторок, 27 січня, СБУ і ГУР оприлюднили інформацію про затримання шпигунки білоруського КДБ, яка намагалася інфільтруватися у лави української розвідки. 35-річну агентку затримали в Києві, їй оголошено підозру в шпигунстві.
За даними ЗМІ, йдеться про Інну Кардаш.
Слідство вважає, що затримана працювала на білоруське КГБ з 2015 року. У 2020 році її відрядили для агентурної роботи на територію України. Прикриттям слугувала журналістська діяльність – після роботи на підсанкційному каналі політика Віктора Медведчука «112» шпигунка влаштувалася в одне із провідних медіа України.
Як повідомили у СБУ, уже під час повномасштабного вторгнення куратор агентки доручив їй прибути до однієї з країн ЄС для додаткового інструктажу. Перетин кордону жінка здійснювала під вигаданим приводом медобстеження.
Для контакту з білоруським спецслужбістом на території Євросоюзу фігурантка придбала новий смартфон з «одноразовою» сім-картою і після цього позбулася гаджета.
Під час інструктажу шпигунка отримала завдання збирати інформацію про громадян Республіки Білорусь та Російської Федерації, які сприяють Україні у боротьбі проти держави-агресора.
Також агентка отримала завдання від білоруського КДБ встановити неформальні контакти з посадовцями посольства КНР для збору розвідданих про діяльність китайських дипломатів в Україні.
Після повернення в Київ агентка спробувала влаштуватися до одного зі штабних підрозділів воєнної розвідки України, де потрапила в розробку власної безпеки ГУР.
Серед іншого, були зафіксовано спроби підбору потенційних кандидатів для вербування до агентурного апарату КДБ.
Зібравши повну доказову базу на шпигунку, СБУ у взаємодії з ГУР МО затримала її поблизу місця проживання. У фігурантки вилучено смартфон та диктофон, на які вона фіксувала закриті відомості.
Наразі слідчі СБУ повідомили їй про підозру за ч. 1 ст. 114 Кримінального кодексу України (шпигунство). Зловмисниця перебуває під вартою. Їй загрожує до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Фото: ГУР
За уточненими даними, чоловік, який помер у лікарні після отриманих унаслідок ракетного удару по Київській області поранень, не був чинним дипломатом.
У Корабельному районі Херсона місцевий житель підірвався на російській вибухівці. Протипіхотна міна типу “Пелюстка” здетонувала в руках чоловіка.
Про це повідомив начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін.
Від отриманих травм херсонець помер. Його особу наразі не встановлено.
Протипіхотні міни “Пелюстка” (ПФМ-1) — це вибухові пристрої уповільненої дії, розроблені для ураження живої сили через пошкодження нижніх кінцівок. Завдяки своєму компактному розміру, пластиковому корпусу та специфічній формі, що нагадує дитячу іграшку або листок, вони часто залишаються непоміченими у траві чи на ґрунті. Особлива підступність цих мін полягає в тому, що вони зазвичай розкидаються за допомогою систем дистанційного мінування у великій кількості, а для детонації достатньо найменшого натиску вагою від кількох кілограмів.
Раніше у Херсоні російським обстрілом знищено останній робочий боксерський зал, в якому тренувалися підлітки. Діти та тренер зняли відео в постраждалому приміщенні. Вони розповіли, що о 12-тій годині мали тренуватися, проте застали свій зал у зруйнованому стані.
Тренер та вихованці боксерської секції звернулися до Міжнародного олімпійського комітету із закликом не допускати російських спортсменів до участі в міжнародних змаганнях.
Херсонського лікаря Сергія Дмитрієва, який загинув 2 липня на своєму робочому місці внаслідок цілеспрямованого російського удару по лікарні, президент нагородив посмертно Орденом “За заслуги” III ступеня.
Одеський зоопарк заявляє про фінансові втрати через тривалу інформаційну кампанію навколо діяльності закладу. За словами колишнього директора Ігоря Бєлякова, за останні місяці кількість відвідувачів помітно скоротилася.
Як наслідок, лише від продажу квитків зоопарк недоотримав понад 600 тисяч гривень.
У закладі стверджують, що протягом останніх місяців співробітники змушені постійно відповідати на скарги та проходити численні перевірки. За їхніми словами, це відволікає персонал від основної роботи з тваринами та створює додаткове адміністративне навантаження.
Крім того, у зоопарку зазначають, що через негативний інформаційний фон стало складніше залучати партнерів, спонсорів і ветеринарних фахівців.
Нагадаємо, однією з найактивніших критикинь діяльності Одеського зоопарку була журналістка Анжеліка Карапетян. Після її публікацій навколо закладу неодноразово виникали резонансні ситуації, зокрема щодо умов утримання тварин, загибелі левиці, вимог провести перевірки та закликів до закриття зоопарку.
Останнім гучним епізодом став конфлікт навколо пораненої олениці, яку зоозахисники пропонували перевезти до іншого реабілітаційного центру.
Наразі, за словами представників зоопарку, наступним етапом цього протистояння може стати судовий розгляд.
-
Одеса5 днів agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса6 днів ago
В Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Одеса1 тиждень ago
Увечері 12 липня 2026 року РФ обстріла Запоріжжя та Одеський район
-
Війна1 тиждень agoОбстріл 19 липня – зруйновано склад Amtel
-
Події3 дні agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Події3 дні agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
-
Події1 тиждень agoкнижковий фестиваль BestsellerFest оголосив програму
-
Події3 дні agoУ Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку військової медицини