Суспільство
Суд арештував білоруську шпигунку, яка раніше працювала журналісткою в Києві
«Слідчий суддя Шевченківського райсуду 22 січня обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави», – сказала вона, відповідаючи на запитання щодо обрання запобіжного затриманій спецслужбами колишній журналістці.
У вівторок, 27 січня, СБУ і ГУР оприлюднили інформацію про затримання шпигунки білоруського КДБ, яка намагалася інфільтруватися у лави української розвідки. 35-річну агентку затримали в Києві, їй оголошено підозру в шпигунстві.
За даними ЗМІ, йдеться про Інну Кардаш.
Слідство вважає, що затримана працювала на білоруське КГБ з 2015 року. У 2020 році її відрядили для агентурної роботи на територію України. Прикриттям слугувала журналістська діяльність – після роботи на підсанкційному каналі політика Віктора Медведчука «112» шпигунка влаштувалася в одне із провідних медіа України.
Як повідомили у СБУ, уже під час повномасштабного вторгнення куратор агентки доручив їй прибути до однієї з країн ЄС для додаткового інструктажу. Перетин кордону жінка здійснювала під вигаданим приводом медобстеження.
Для контакту з білоруським спецслужбістом на території Євросоюзу фігурантка придбала новий смартфон з «одноразовою» сім-картою і після цього позбулася гаджета.
Під час інструктажу шпигунка отримала завдання збирати інформацію про громадян Республіки Білорусь та Російської Федерації, які сприяють Україні у боротьбі проти держави-агресора.
Також агентка отримала завдання від білоруського КДБ встановити неформальні контакти з посадовцями посольства КНР для збору розвідданих про діяльність китайських дипломатів в Україні.
Після повернення в Київ агентка спробувала влаштуватися до одного зі штабних підрозділів воєнної розвідки України, де потрапила в розробку власної безпеки ГУР.
Серед іншого, були зафіксовано спроби підбору потенційних кандидатів для вербування до агентурного апарату КДБ.
Зібравши повну доказову базу на шпигунку, СБУ у взаємодії з ГУР МО затримала її поблизу місця проживання. У фігурантки вилучено смартфон та диктофон, на які вона фіксувала закриті відомості.
Наразі слідчі СБУ повідомили їй про підозру за ч. 1 ст. 114 Кримінального кодексу України (шпигунство). Зловмисниця перебуває під вартою. Їй загрожує до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Фото: ГУР
В Україні завершився прийом заяв за програмою «Пакунок школяра». За допомогою від держави звернулося понад 205 тис. родин першокласників.
Про це у Телеграмі повідомило Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності, передає Укрінформ.
«1 листопада завершився прийом заяв на державну програму «Пакунок школяра». За час її дії батьки першокласників подали понад 205 тисяч заяв, із них більше ніж 195 тисяч уже погоджено», – йдеться в повідомленні.
За даними міністерства, найчастіше родини використовували 5 000 державної допомоги на купівлю дитячого одягу — 30% усіх витрат, сімейного одягу — 27,8%, канцелярських товарів та шкільного приладдя — 15%.
Батьки також купували товари в магазинах зі зниженими цінами (5,5%), іграшкових магазинах (4,2%) та взуттєвих магазинах (3,4%).
Як повідомлялося, цьогоріч навчальний рік у 11 940 школах розпочинають понад 3,5 млн учнів і учениць. Серед них — 243 398 першокласників, 148 065 з яких, за даними Мінсоцполітики, отримують «Пакунок школяра».
Фото: freepik
Росія наразі не планує проводити аналогічні гуманітарні операції після евакуації жителів окупованих Олешок на Херсонщині.
Про це заявив речник Кремля Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистам, повідомляє Цензор.НЕТ.
За словами Пєскова, Москва вважає гуманітарну операцію в Олешках успішною та високо оцінює координацію її учасників.
“Планів та ініціатив, аналогічних цій гуманітарній операції, наразі немає, однак у кожному випадку інтереси громадян будуть на першому місці”, — заявив речник Кремля.
Нагадаємо, з тимчасово окупованого міста Олешки до Генічеська вивезли тіла 47 загиблих цивільних. Понад пів року вони зберігалися у підвалах місцевої лікарні.
В свою чергу Омбудсман Дмитро Лубінець підтвердив, що під час режиму тиші з міського моргу вивезли тіла загиблих жителів. Також провели репатріаційні заходи – зібрали тіла як військових, так і цивільних.
30 жовтня українська делегація на чолі з уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем прибула до окупованих Олешків на Херсонщині. Люди, які хотіли виїхати з міста на підконтрольну Україні територію, отримали таку змогу.
Того ж дня з Олешків вирушили дві колони: одна прямувала до України, інша – до росії.
Наразі, за словами Уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця, гуманітарна місія в Олешках успішно завершилася. Він зазначив, що люди, які прибули в Україну, дуже втомлені після складної дороги, але водночас щасливі. Омбудсмен розповів, що евакуйовані діляться пережитим, розповідають про свої плани, говорять про те, що потрібно їм зараз.
Якісна, своєчасна та доступна медицина – це не лише фундаментальне право людини, а в багатьох випадках і життєва необхідність.
Питання дотримання прав пацієнтів, реалізації державних гарантій у сфері охорони здоров’я та покращення доступу до медичних послуг стали головними темами робочої зустрічі Представника Уповноваженого Ігоря Міщенка з в.о. директора Південного міжрегіонального департаменту НСЗУ Денисом Чорним,повідомили у Представництві Уповноваженого ВРУ з прав людини в Одеській області, передає Район.Медицина.
Під час засідання сторони обговорили ключові аспекти взаємодії та функціонування медичної сфери в умовах сучасних викликів.
Основні напрями співпраці та контролю
Денис Чорний ознайомив учасників зустрічі з пріоритетними напрямами роботи Національної служби здоров’я України. Зокрема, увагу зосередили на таких питаннях:
- Програма медичних гарантій: особливості її реалізації та забезпечення безоплатних послуг для пацієнтів;
- Контрактування закладів: порядок укладання договорів із закладами охорони здоров’я та фінансування медичних послуг;
- Моніторинг: контроль за дотриманням лікувальними закладами умов договорів з НСЗУ;
- Доступність та якість: рівень надання медичної допомоги пацієнтам у різних регіонах.
Медицина в умовах війни: фокус на людиноцентричність
Учасники зустрічі наголосили, що сьогодні особливої уваги потребують такі напрями, як лікування бойових поранень, повноцінна реабілітація, підтримка ментального здоров’я, а також медична допомога ветеранам, дітям та людям із хронічними захворюваннями.
У таких реаліях критично важливо, аби система охорони здоров’я залишалася людиноцентричною – повністю орієнтованою на потреби пацієнта, його стан здоров’я та життєві обставини.
Учасники висловили вдячність за конструктивний діалог. Адже вирішення проблем у сфері медичного забезпечення – це передусім захист прав людини, її здоров’я, гідності та невіддільного права на життя.
-
Політика1 тиждень agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса1 тиждень agoГрафіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна6 днів agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Війна1 тиждень agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Суспільство4 дні agoНовини на ранок
-
Одеса7 днів ago
Відеоспостереження в Одесі: 920 камер і розпізнавання облич
-
Війна5 днів agoДемченко розповів про ситуацію в областях, що межують з Росією
-
Одеса1 тиждень ago
Атака на Одещину 26 жовтня: пожежі та наслідки ударів