Суспільство
Суд арештував білоруську шпигунку, яка раніше працювала журналісткою в Києві
«Слідчий суддя Шевченківського райсуду 22 січня обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави», – сказала вона, відповідаючи на запитання щодо обрання запобіжного затриманій спецслужбами колишній журналістці.
У вівторок, 27 січня, СБУ і ГУР оприлюднили інформацію про затримання шпигунки білоруського КДБ, яка намагалася інфільтруватися у лави української розвідки. 35-річну агентку затримали в Києві, їй оголошено підозру в шпигунстві.
За даними ЗМІ, йдеться про Інну Кардаш.
Слідство вважає, що затримана працювала на білоруське КГБ з 2015 року. У 2020 році її відрядили для агентурної роботи на територію України. Прикриттям слугувала журналістська діяльність – після роботи на підсанкційному каналі політика Віктора Медведчука «112» шпигунка влаштувалася в одне із провідних медіа України.
Як повідомили у СБУ, уже під час повномасштабного вторгнення куратор агентки доручив їй прибути до однієї з країн ЄС для додаткового інструктажу. Перетин кордону жінка здійснювала під вигаданим приводом медобстеження.
Для контакту з білоруським спецслужбістом на території Євросоюзу фігурантка придбала новий смартфон з «одноразовою» сім-картою і після цього позбулася гаджета.
Під час інструктажу шпигунка отримала завдання збирати інформацію про громадян Республіки Білорусь та Російської Федерації, які сприяють Україні у боротьбі проти держави-агресора.
Також агентка отримала завдання від білоруського КДБ встановити неформальні контакти з посадовцями посольства КНР для збору розвідданих про діяльність китайських дипломатів в Україні.
Після повернення в Київ агентка спробувала влаштуватися до одного зі штабних підрозділів воєнної розвідки України, де потрапила в розробку власної безпеки ГУР.
Серед іншого, були зафіксовано спроби підбору потенційних кандидатів для вербування до агентурного апарату КДБ.
Зібравши повну доказову базу на шпигунку, СБУ у взаємодії з ГУР МО затримала її поблизу місця проживання. У фігурантки вилучено смартфон та диктофон, на які вона фіксувала закриті відомості.
Наразі слідчі СБУ повідомили їй про підозру за ч. 1 ст. 114 Кримінального кодексу України (шпигунство). Зловмисниця перебуває під вартою. Їй загрожує до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Фото: ГУР
Станом на 31 березня 2026 року загалом 4,33 млн громадян України, які втекли від війни, мали статус тимчасового захисту в ЄС.
Такі дані 8 травня оприлюднив Євростат, передає Укрінформ.
Порівняно з кінцем лютого 2026 року загальна кількість громадян України, які перебували під тимчасовим захистом, зменшилася на 68 980 осіб.
Країнами ЄС, які прийняли найбільшу кількість українських біженців, були Німеччина (1 274 955 осіб; 29,4 % від загальної кількості в ЄС), Польща (961 405; 22,2 %) та Чехія (379 820; 8,8 %).
Серед країн ЄС кількість осіб, які перебувають під тимчасовим захистом, зросла у 14 країнах та зменшилася у 13. Найбільше абсолютне зростання спостерігалося в Німеччині (+7 480), Іспанії (+2 665) та Румунії (+2 125). Найбільше зменшення було зафіксовано в Італії (-30 365), що пов’язано з одночасним закінченням терміну дії великої кількості дозволів наприкінці місяця у зв’язку з щорічною процедурою поновлення дозволів. Далі йдуть Чехія (-19 810) та Фінляндія (-8 080).
Найвище співвідношення осіб, які отримали тимчасовий захист, на тисячу осіб було зафіксовано в Чехії (34,8), Польщі (26,3) та Словаччині (26,2), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становив 9,6 на тисячу населення.
Станом на 31 березня 2026 року громадяни України становили понад 98,4 % осіб, які отримали тимчасовий захист у ЄС: дорослі жінки становили 43,3 %, неповнолітні – 30,1 %, а дорослі чоловіки — трохи більше чверті (26,6 %) від загальної кількості.
13 червня 2025 року Європейська Рада ухвалила рішення про продовження терміну дії тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2026 року до 4 березня 2027 року.
Як повідомляв Укрінформ, громадяни України в Польщі, які мають статус PESEL UKR, з 4 травня зможуть подавати заяви на отримання трирічної посвідки на проживання – CUKR.
Фото: Ken Mürk/ERR
У Миколаєві планують запустити новий міський автобусний маршрут, який сполучить мікрорайон Широка Балка зі станцією “Миколаїв-вантажний”. Очікується, що це допоможе покращити транспортне сполучення та зробить пересування містом зручнішим для мешканців міста під час воєнного стану.
Про це свідчить проєкт рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради.
У Миколаєві внесли зміни до рішення про затвердження мережі міських автобусних маршрутів у місті. До переліку маршрутів додали новий напрямок — мкр. Широка Балка – ст. Миколаїв-вантажний.
Новий маршрут проходитиме через вулиці Оранжерейну, Прибузьку, проспект Богоявленський, вулицю Пограничну та Привокзальну площу. Його протяжність становитиме 11,3 кілометра.
У рішенні зазначається, що автобуси працюватимуть у режимі “звичайний рух”. У міськраді пояснили, що зміни ухвалили для забезпечення безперебійних та комфортних пасажирських перевезень, а також для задоволення потреб мешканців у транспортних послугах в умовах воєнного стану.
Також У Миколаєві з 28 квітня запрацював новий тролейбусний маршрут №14, який з’єднає вулицю Казарського зі старим залізничним вокзалом. Маршрут проходитиме через ключові транспортні артерії, зокрема Привокзальну площу, вулицю Аркасівську, проспект Центральний, Херсонське шосе, а також вулиці Кругову, Троїцьку, Електронну, О. Янати та Казарського.
Крім того, у Миколаєві нові низькопідлогові автобуси вже вивели на фінальний етап підготовки перед запуском — місто фактично отримало сучасний транспорт для оновлення маршрутів. Йдеться про 26 нових автобусів, який передали у комунальну власність міської територіальної громади в рамках контракту на постачання автобусів загальною вартістю до 4,5 мільйона євро. Вони мають 25 сидячих місць, відповідають екологічному стандарту Euro-5 й призначені для роботи на міських маршрутах.
В Одесі заплановано масштабні роботи з метою захисту критично важливої інфраструктури загальною вартістю понад 7 мільярдів гривень. Наразі тривають переговори з міжнародними партнерами щодо можливого фінансування цього проєкту.
Фінансування та плани захисту
Ключові положення повідомлення:
- Запланований обсяг робіт: понад 7 мільярдів гривень.
- Фінансування: ведуться перемовини з міжнародними партнерами щодо можливої підтримки.
- Додаткове зауваження: Ситуація з енергопостачанням у регіоні залишається пріоритетною.
Наразі деталі проєкту та джерела потенційного фінансування уточнюються в ході переговорного процесу з міжнародними партнерами.
-
Відбудова1 тиждень agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Події1 тиждень agoФільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
-
Події4 дні agoУ Тернополі визначили переможців премії імені Івана Марчука
-
Суспільство1 тиждень agoЗ початку року Одеса спрямувала більше 200 мільйонів на ЗСУ Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoGalaxy Z Flip 7 проти Moto Razr 70 Ultra (фото)
-
Політика1 тиждень agoЗеленський запровадив нові санкції проти Росії
-
Усі новини1 тиждень agoБіженці в Нідерландах 3 роки жили в таборі — що вони розповідають
-
Усі новини1 тиждень agoФільми травня 2026 року — у кіно покажуть Диявол носить Прада і концерт Біллі Айліш