Connect with us

Суспільство

Суд арештував білоруську шпигунку, яка раніше працювала журналісткою в Києві

Published

on



«Слідчий суддя Шевченківського райсуду 22 січня обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави», – сказала вона, відповідаючи на запитання щодо обрання запобіжного затриманій спецслужбами колишній журналістці.

У вівторок, 27 січня, СБУ і ГУР оприлюднили інформацію про затримання шпигунки білоруського КДБ, яка намагалася інфільтруватися у лави української розвідки. 35-річну агентку затримали в Києві, їй оголошено підозру в шпигунстві.

За даними ЗМІ, йдеться про Інну Кардаш.

Слідство вважає, що затримана працювала на білоруське КГБ з 2015 року. У 2020 році її відрядили для агентурної роботи на територію України. Прикриттям слугувала журналістська діяльність – після роботи на підсанкційному каналі політика Віктора Медведчука «112» шпигунка влаштувалася в одне із провідних медіа України.

Як повідомили у СБУ, уже під час повномасштабного вторгнення куратор агентки доручив їй прибути до однієї з країн ЄС для додаткового інструктажу. Перетин кордону жінка здійснювала під вигаданим приводом медобстеження.

Для контакту з білоруським спецслужбістом на території Євросоюзу фігурантка придбала новий смартфон з «одноразовою» сім-картою і після цього позбулася гаджета.

Під час інструктажу шпигунка отримала завдання збирати інформацію про громадян Республіки Білорусь та Російської Федерації, які сприяють Україні у боротьбі проти держави-агресора.

Також агентка отримала завдання від білоруського КДБ встановити неформальні контакти з посадовцями посольства КНР для збору розвідданих про діяльність китайських дипломатів в Україні.

Після повернення в Київ агентка спробувала влаштуватися до одного зі штабних підрозділів воєнної розвідки України, де потрапила в розробку власної безпеки ГУР.

Серед іншого, були зафіксовано спроби підбору потенційних кандидатів для вербування до агентурного апарату КДБ.

Читайте також: Висланий з Німеччини російський шпигун керував агентурною мережею ГРУ – ЗМІ

Зібравши повну доказову базу на шпигунку, СБУ у взаємодії з ГУР МО затримала її поблизу місця проживання. У фігурантки вилучено смартфон та диктофон, на які вона фіксувала закриті відомості.

Наразі слідчі СБУ повідомили їй про підозру за ч. 1 ст. 114 Кримінального кодексу України (шпигунство). Зловмисниця перебуває під вартою. Їй загрожує до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Фото: ГУР



Джерело

Суспільство

Стратегія розвитку кримськотатарської мови потребує змін до законодавства

Published

on



Реалізація Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022–2032 роки потребує внесення технічних змін до законодавства України та фінансової підтримки на державному рівні.

На цьому наголосив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров в Укрінформі на круглому столі «Екосистема кримськотатарської мови та літератури в Україні: що зроблено і яке домашнє завдання перед нами?».

«Кабінет Міністрів України у квітні 2026 року ухвалив розпорядження, яким офіційно закріпив за Меджлісом кримськотатарського народу правовий статус представницького органу кримськотатарського народу. Отже, Меджліс сьогодні має цей правовий статус. Але для того, щоби безпосередньо приступити до виконання своїх завдань, які передбачені Законом «Про корінні народи України», треба певним чином оформити цей статус. І тут виявляється, що в законодавстві України є певні прогалини, зокрема щодо набуття статусу юридичної особи. Для цього потрібно внести певні зміни, які носять такий більш технічний характер, до законодавства України, щоб представницький орган корінного народу мав право створювати виконавчий орган, який діє як юридична особа на підставі положення, затвердженого цим представницьким органом», — пояснив він

Чубаров зауважив, що найближчим часом роботи в цьому напрямку мають завершитися та законопроєкт буде внесено для реєстрації Верховною Радою України.

За словами голови Меджлісу, на сьогодні Стратегія розвитку кримськотатарської мови на 2022–2032 роки також потребує фінансової підтримки на державному рівні.

«Законом України «Про медіа» передбачено, що мовники мовами корінних народів мають забезпечувати сумарний обсяг мовлення державною та своєю мовою не менше ніж 75%, з яких мінімум 30% — державною мовою. Але у нас немає грошей і достатньої кількості журналістів, які володіють мовами корінних народів. Потрібна ресурсна допомога. Важлива підтримка теле- та медіаресурсів кримських татар», — додав він.

Читайте також: Окупація Криму створила безпрецедентні загрози для корінних народів – Чубаров

Як повідомлялося, Стратегія розвитку кримськотатарської мови на 2022–2032 роки — це комплексний державний документ, схвалений Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 224-р від 23 лютого 2022 року. Головною метою стратегії є збереження, популяризація та відновлення кримськотатарської мови, яка за класифікацією ЮНЕСКО перебуває під серйозною загрозою зникнення. Вона реалізується у межах Міжнародного десятиліття мов корінних народів.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Підприємця підозрюють у крадіжці коштів на укритті

Published

on



На Миколаївщині повідомили про підозру підприємцю-підряднику, який проводив поточний ремонт укриття одного з ліцеїв у місті Південноукраїнську. За версією слідства, він незаконно заволодів понад 260 тисячами гривень. 

Про це повідомила Миколаївська обласна прокуратура.

За версією слідства, підприємець під час виконання договору вніс до актів приймання робіт завідомо неправдиві відомості щодо їх обсягів та якості. На підставі цих документів на рахунок підрядника з бюджету безпідставно перерахували кошти. 

Підприємцю загрожує від 5 до 8 років позбавлення волі.

Раніше посадовицю Управління капітального будівництва Одеської міської ради відправили під суд за можливе зловживання службовим становищем під час ремонтно-реставраційних робіт. За даними слідства, через завищення обсягів і вартості виконаних робіт бюджету Одеси завдали збитки на декілька мільйонів.

Детективи Територіального управління БЕБ в Одеській області встановили, що жінка відповідала за технічний нагляд під час реставрації та укріплення фундаменту дитячого центру. За версією слідства, посадовиця знала, що частину робіт, передбачених договором, фактично не виконали. Попри це, вона підписувала документи, у яких були зазначені завищені обсяги та вартість робіт.


Юлія Калабайда



Джерело

Continue Reading

Суспільство

В Одесі англійська стане обов’язковою для дошкільнят

Published

on



В Одесі англійська стане обов’язковою для дошкільнят



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.