Connect with us

Війна

Гуманітарна допомога жителям одеської Чорноморки до Дня людей похилого віку

Published

on

В Одесі зареєстровано понад 21 тисячу внутрішньо переміщених осіб. Ці люди, як і категорія соціально незахищеного населення потребують хоча б базової допомоги. Сьогодні “Дайджест Одеси” побував на проспекті Свободи, де потрапив на видачу гуманітарної допомоги, яка присвячена Міжнародному Дню літніх людей..

На трамвайній зупинці, біля супермаркету Точки, близько до 12:00 зібралась група людей. Як ми дізнались у них, щобудня у цей час їм привозять хліб. Допомогу проводить громадська організація “Центр ініціатив Чорноморки” разом з Церквою Адвентистів сьомого дня. Процес передачі хліба виглядає механізовано налагодженим. Як ми дізнались, ця допомога проходить вже давно і роздано близько 5 тисяч батонів.

Тут ми познайомились з Валентином з міста Попасна, що в Луганській області. “Ми зареєстровані у пансіонаті, там і живемо. Нам допомогу дає ще сьома школа. А тут беремо хліб. Ми вдвох, тому я приходжу раз у два-три дні та нам вистачає”, — розповів чоловік.

В цьому ж пансіонаті проживає близько 70 людей, серед них є молодь і діти. За хлібом прийшов ще один чоловік. В Одесі він з березня, адже домівку біля Миколаєва розбомбили і вертатись йому немає куди.

Місцеві жителі, здебільшого пенсіонери, теж приходять по хліб. Для найініціативніших від “Центру ініціатив Чорноморки” сьогодні також були приготовлені “подарунки” від магазину Точка. Нам розповіли, що ці жителі разом з волонтерами займаються доброустрієм району. Безпосередньо ці пакунки давали тим, хто допомагав прибирати на клумбі. Її називають маленькою, але гордістю. Така ініціатива спонукає місцевих жителів брати участь у житті району та зробити його кращим. Для них важливі аспекти як покращення, так і заохочення.

У жителів Чорноморки немає комунальників, на яких можна скинути прибирання. Мешканці вважають, що без ініціативи та співпраці з волонтерами, район би загубився. Вони вже зробили великий крок, але не бажають зупинятись.

Нещодавно, тут виникли транспортні проблеми, пов’язані із закриттям маршруту №3. Щоб дібратись до центра міста або у зворотному напрямку, залишився доступним лише трамвай №27, який рухався з інтервалом в 30 хвилин. Волонтери звернулись із запитом до Одеської міської ради. Близько двох тижнів питання вирішували і 28 вересня кількість вагонів збільшили. “Дайджест Одеси” перевірив, інтервал між вагонами тепер становить 15 хвилин.

Війна

Кордон із Білоруссю залишається загрозливим, роботи з укріплення не припиняються

Published

on

Рівень інженерно-фортифікаційного облаштування українського кордону з Білоруссю є на високому рівні, й подальші роботи не припиняються.

Про це в телеефірі заявив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.

«Роботи не припиняються й ведуться на цьому напрямку, за який відповідають саме наші підрозділи. Не буду розкривати всіх деталей щодо готовності – на скільки облаштовано та яка саме ділянка, але у межах усіх областей нашої держави, які мають кордон з Білоруссю, такі роботи ведуться на досить високому рівні, і вони не припиняються», – сказав Демченко.

Він ще раз наголосив, що роботи з укріплення українсько-білоруського кордону тривають безперервно.

«Бо ми маємо постійно нарощувати наші інженерні та фортифікаційні укріплення безпосередньо по лінії кордону для того, щоб кожен український воїн, який знаходиться на цьому напрямку, мав усі можливості протидіяти будь-якій загрозі, яка може йти з території Білорусі», – зазначив Демченко.

Читайте також: Активності ворога на Чернігівщині та кордоні з Білоруссю не спостерігається – Демченко

Він пояснив, що кордон з Білоруссю залишається загрозливим для України й треба бути готовим до розвитку будь-яких ситуацій.

«Бо цей напрямок залишається для нас загрозливим. На щастя, якихось дій з того боку кордону ми не фіксуємо, як і нарощення угрупувань сил та засобів. Але допоки Білорусь перебуватиме у сфері впливу Кремля, наше завдання – бути готовими до розвитку будь-яких ситуацій», – зауважив речник ДПСУ.

Як повідомляв Укрінформ, до середини 2027 року Білорусь може завершити .



Джерело

Continue Reading

Війна

Дрони Нацгвардії уразили понад 316 тисяч ворожих цілей із початку вторгнення

Published

on

Від початку повномасштабного вторгнення екіпажі безпілотних систем Національної гвардії України уразили понад 316 тисяч ворожих цілей, майже 150 тисяч із них знищили.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у блозі командувача Нацгвардії Олександра Півненка, оприлюдненому на сайті агентства.

“Від початку повномасштабного вторгнення екіпажі безпілотних систем Національної гвардії уразили понад 316 тисяч ворожих цілей. Майже 150 тисяч із них знищено. Понад половина всіх зафіксованих уражень припадає на 2026 рік”, – зазначив Півненко.

За його словами, особливої уваги заслуговують показники виконання бойових завдань: у 2025 році підрозділи в середньому уражали ворожу ціль кожні шість хвилин, а знищували – кожні 22 хвилини.

Читайте також: Півненко відвідав підрозділи НГУ, які виконують бойові завдання від Харківщини до Херсонщини

“У 2026 році інтервал між ураженнями скоротився до трьох хвилин, а між знищеннями – до п’яти хвилин. Таким чином, частота уражень зросла вдвічі, а частота знищення цілей – більш ніж учетверо”, – наголосив командувач.

Він також поінформував, що від початку 2026 року кількість екіпажів безпілотних систем НГУ збільшилася на 66%. Водночас зростання результативності пояснюється не лише кількісним розширенням підрозділів.

“Важливу роль відіграють накопичений бойовий досвід, вдосконалення підготовки, скорочення часу від виявлення цілі до її ураження та добір засобів ураження відповідно до характеру бойових завдань”, – пояснив Півненко.

Водночас командувач заявив, що наразі приблизно кожне десяте ураження в загальних результатах Сил оборони забезпечують екіпажі безпілотних систем Національної гвардії. Крім того, показовою є й ефективність за окремими категоріями озброєння та військової техніки противника.

“На підрозділи НГУ припадає кожна третя уражена артилерійська система, кожна п’ята система реактивної артилерії, танк, бойова броньована машина та одиниця інженерної техніки. Також на екіпажі НГУ припадає кожна шоста уражена система протиповітряної оборони та кожен сьомий безпілотний літальний апарат літакового типу”, – додав він.

Півненко підкреслив, що йдеться про засоби, які формують вогневі можливості противника, забезпечують його маневр і безпосередньо впливають на здатність вести наступальні дії.

Як повідомляв Укрінформ, у липні командувач НГУ Олександр Півненко заявляв, що від початку повномасштабного вторгнення екіпажі безпілотних систем Нацгвардії уразили понад 243 тисячі ворожих цілей.



Джерело

Continue Reading

Війна

Українські дрони на заміну Mavic пройшли тестування

Published

on

Кластер оборонних інновацій Brave1 спільно з Міноборони України провели випробування розвідувальних безпілотних літальних апаратів типу Mavic від дев’яти українських виробників для перевірки відповідності бортів реальним потребам війська та умовам сучасного поля бою. 

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міноборони.

Під час тестувань перевіряли стійкість дронів до РЕБ, якість відеозв’язку та передачі даних, тривалість польоту й інші характеристики, важливі для роботи на фронті.

За результатами тестів виробники, чиї безпілотники підтвердили бойову готовність, уже переходять до контрактування з Міністерством оборони для подальшого постачання у військові підрозділи.

Mavic став одним із ключових інструментів розвідки тактичного рівня, але війна вимагає постійного підвищення вимог до БПЛА.  

Через розширення кілзони військовим потрібні дрони, які довше залишаються в повітрі, працюють на більшій відстані та зберігають ефективність в умовах активного застосування РЕБ. Цивільні дрони дедалі менше відповідають цим потребам.

Саме тому Міноборони та Brave1 системно розвивають напрям українських безпілотників як альтернативу Mavic.

Створити просту копію Mavic – недостатньо. Потрібна функціональна альтернатива – дрони, адаптовані до умов сучасного поля бою та конкретних завдань військових:

  • стійкість до РЕБ – здатність працювати в умовах радіоелектронного придушення та без GPS;
  • тривалість польоту – від 60 хвилин у повітрі;
  • віддалене керування – можливість працювати на більшій відстані, щоб оператор міг перебувати в безпечнішому місці;
  • зручність керування – звичний для військових інтерфейс, який не потребуватиме тривалого перенавчання.

Міноборони та Brave1 продовжують працювати над розвитком українських оборонних технологій, щоб допомогти найефективнішим розробкам швидше пройти шлях від випробувань до контрактування та забезпечити військо технологіями, які відповідають реальним потребам фронту.

Як повідомляв Укрінформ, Міноборони та Brave1 також працюють над масштабуванням технології групового керування БПЛА, яка полегшує фронтову логістику. Упродовж місяця завдяки її використанню один з підрозділів вдвічі збільшив кількість доставлених вантажів.

Фото: Міноборони



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.