В Одесі звільнили професора одного з університетів через використання російської мови на заняттях. Це рішення викликало бурхливу реакцію в соцмережах. Частина українців стала на захист викладача, інші — підтримали звільнення.

Про це Новини.LIVE дізналися із соцмереж.

Реакція мережі

Викладача Одеського національного технологічного університету звільнили після скарги студента. Той додав до звернення копії екзаменаційних білетів російською мовою. Після цього в університеті провели перевірку, яка підтвердила порушення мовних норм. У підсумку адміністрація ухвалила рішення про звільнення викладача. Ця ситуація швидко викликала широкий резонанс у соцмережах. Користувачі почали активно обговорювати не лише сам інцидент, а й загальний стан освіти. Частина людей звертає увагу на хронічну нестачу викладачів у вишах, низькі зарплати та складні умови праці. На їхню думку, у таких реаліях звільнення навіть проблемного викладача може лише погіршити ситуацію.

“В цьому університеті, немає інших вчителів та викладачів!!! Ніхто не хоче працювати в таких умовах і за таку мізерну зарплату! Ці викладачі вчили ще мене та мого чоловіка! І так сталося, що вони не володіють українською мовою! Правильно це чи неправильно, це просто реальне життя та ситуація! У доньки в школі до сих пір вчителя старшого віку викладають російською! Комусь не подобається — йдіть і викладайте замість них! Просто дурне рішення”, — пишуть у мережі.

“Дивовижно, як в країні люблять воювати зі стариками, мовою, історією, пам’ятниками. А державу захищати немає кому”, — йдеться в одному з коментарів.

Аргументи проти

Водночас інша частина українців підтримала рішення університету і вважає його закономірним. Вони наголошують, що державні навчальні заклади зобов’язані дотримуватися мовного законодавства. Особливо це стосується офіційних матеріалів, зокрема екзаменаційних білетів, які мають бути українською. У коментарях також підкреслюють, що викладач із науковим ступенем повинен володіти державною мовою. На думку критиків, роки роботи в освіті — достатній час, щоб адаптуватися до вимог і перейти на українську в навчальному процесі.

“Як можна назвати професором людину, яка не змогла зробити білети українською? Якщо за стільки років не вивчив мову — це проблема”, — зазначають користувачі.

“В Україні існує 80 мов національних меншин. Професор зробив екзаменаційні білети всіма 80 мовами чи всупереч статті 24 Конституції зробив виняток для російської мови? Це перше. З якого дива студенти — громадяни України зобовʼязані володіти російською мовою? Це друге”, — додають інші.

Деталі перевірки

В Одесі звільнили професора Одеського національного технологічного університету. Підставою стала скарга студента, який звернувся до мовного омбудсмена та додав копії екзаменаційних білетів російською мовою. Після цього розпочали перевірку, а в університеті провели внутрішнє розслідування. Факти порушення підтвердили, зокрема щодо використання недержавної мови в навчальному процесі. У результаті на викладача склали протокол, а згодом його звільнили з посади. Закон передбачає, що мовою освітнього процесу в Україні є українська, тому такі випадки підпадають під відповідальність.

Пояснення професора

Сам викладач пояснив свої дії технічними причинами. За його словами, він використав старі білети російською мовою через проблеми з комп’ютером і зробив це, щоб не зірвати сесію. Також він зазначив, що під час занять відповідав студентам тією мовою, якою вони до нього зверталися.

Як писали Новини.LIVE, в Одесі у центрі уваги опинилася ситуація з неналежною поведінкою інспекторів під час перевірок одеських шкіл. За повідомленнями, представники комісії порушували особистий простір вчителів, вимагаючи доступу до їхніх речей, що викликало хвилю обурення. У профільному департаменті вже розпочали службову перевірку дій комісії, а в міністерстві таку поведінку назвали неприпустимою.

Також Новини.LIVE повідомляли, що у 2025 році в Україні різко зросла кількість перевірок реклами та зафіксованих порушень. В Одеській області за рік виявили 117 випадків порушення рекламного законодавства. Це більше, ніж у Миколаївській та Херсонській областях, де виявили 45 і 91 випадок відповідно. Водночас Одеса не входить до регіонів-лідерів за кількістю зауважень по країні.

Після масованої атаки дронів на Одесу 28 березня без житла і без мами залишився другокласник. Дитину у лікарні перебуває під наглядом медиків і психологів. У місті намагаються розшукати його рідних. Масштаби руйнувань — одні з найбільших за час війни.

Про це в ефірі Ранок.LIVE депутатка одеської міськради Світлана Осауленко.

Пошук рідних

В Одесі намагаються знайти родичів хлопчика, який постраждав під час російської атаки. Дитина — учень другого класу, залишилася сиротою та без дому. Після удару він опинився у лікарні, де отримав необхідну допомогу. Попри те, що його стан неважкий, хлопчик фактично залишився сам — без близьких і без місця, куди можна повернутися після виписки. Із хлопчиком працюють психологи, адже він пережив сильний стрес.

“Ми всією Одесою шукаємо родичів. У соцмережах поширюють інформацію, підключилися батьки однокласників. Начебто знайшовся батько, але це ще уточнюється”, — зазначила Світлана Осауленко.

За її словами, ситуація залишається складною, адже навіть після виписки дитині поки що немає куди повертатися. Саме тому зараз головне завдання — знайти близьких або визначити подальшу опіку.

“Хлопчик перебуває у лікарні, його стан нормальний, у нього пошкоджена нога. Але йому просто нікуди йти — житла немає, а рідні поки що не прийшли”, — додала вона.

Наслідки атаки

Російський удар по Одесі спричинив значні руйнування, особливо у житловому секторі. Найбільше постраждав Приморський район, де пошкоджено десятки будинків. У квартирах вибито вікна, пошкоджено двері, частина осель залишилася непридатною для проживання. У місті оперативно розгорнули штаби допомоги. Комунальні служби працювали безперервно у вихідні, щоб хоча б тимчасово закрити вибиті вікна плівкою та фанерою. Також приймаються заявки від постраждалих, яким обіцяють компенсації за пошкоджене майно з міського бюджету. Мешканці допомагають один одному та підтримують сусідів у складний час.

“По кількості вибитих вікон — це понад тисяча — такої атаки на Одесу ще не було. Це, напевне, одна з наймасштабніших атак саме по житловому фонду”, — наголосила Світлана Осауленко.

Що відомо про атаку

У ніч на 28 березня російські війська масовано атакували Одесу ударними дронами — випустили понад 60 безпілотників. Під удар потрапила цивільна інфраструктура. Пошкоджено пологовий будинок, навчальні заклади та житлові будинки. Також зафіксовано руйнування приватних будинків і автомобілів. Постраждали щонайменше 16 людей, двоє загинули. Частина поранених перебуває у важкому стані. За фактом атаки відкрито кримінальне провадження за статтею про воєнні злочини.

Як повідомляли Новини.LIVE, після російської масованої атаки дронами у ніч на 28 березня в Одесі зафіксували також пошкодження медичних і освітніх закладів. Найбільше постраждав Приморський район, де удар прийшовся по об’єктах поруч із пологовим будинком. У момент атаки всередині перебували пацієнти, немовлята та медики. 

Також Новини.LIVE писали, що зранку 28 березня російські війська атакували портову інфраструктуру в Одеській області ударними дронами. В одному з портів унаслідок влучання є суттєві пошкодження. За попередньою інформацією, постраждалих немає. 

Українські сили оборони методично перетворюють Крим на пастку для російських систем ППО та берегових комплексів. Постійні удари по радарах і пускових установках змушують окупантів нервувати та постійно змінювати позиції, адже захисний купол півострова стає дедалі дірявішим. Через значні втрати ворог майже припинив виводити великі кораблі в акваторію, побоюючись нових точних влучань.

Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук, передає Новини.LIVE.

Дірявий щит

Російська армія дедалі частіше стикається з неможливістю захистити власні стратегічні об’єкти на окупованому півострові. Регулярне знищення радіолокаційних станцій, які є “очима” будь-якої системи протиповітряної оборони, створює безпечні коридори для українських дронів та ракет. Навіть найсучасніші російські комплекси виявляються безсилими перед точковою роботою ЗСУ, а кадри з палаючою технікою в Криму стають буденністю. Військово-морські сили України також активно долучаються до цього процесу, вибиваючи ключові елементи ворожого захисту.

“Ймовірніше за все, так, є вікна. Або ті засоби, які вони використовують, не є дієвими для того, щоб зупинити роботу сил оборони України, або дійсно є якийсь дефіцит”, — зазначив Дмитро Плетенчук.

Складне маскування

Сховати великі системи ППО на відкритій місцевості Криму стає для росіян майже неможливим завданням, оскільки ці станції потребують багато часу на розгортання. На відміну від легких вантажівок чи систем залпового вогню, потужні радари є доволі стаціонарними та громіздкими об’єктами. Це робить їх ідеальними мішенями для української аеророзвідки, яка фіксує кожен рух техніки. Окупанти змушені постійно переміщувати установки, але через їхню масивність приховати “залізо” від пильного ока дронів на відкритих територіях практично нереально.

“Такі системи потребують більше часу, відповідно, вони є більш стаціонарними. Хоча вони теж мобільні, але такі засоби набагато складніше приховати, вони мають бути на відкритих територіях, і тому періодично потрапляють в поле зору українських дронів”, — додав речник.

Удари по логістиці

Постачання пального, боєприпасів та техніки для кримського угрупування окупантів тепер прямо залежить від ситуації на окупованому півдні України. Залізниця залишається головною артерією ворога, але вона постійно перебуває під вогневим контролем, що ставить під удар життєздатність баз і аеродромів на самому півострові. Останні удари по логістичних вузлах на материку суттєво обмежують можливості росіян оперативно маневрувати ресурсами. Крім того, українські сили тримають у фокусі пускові установки “Іскандер” та берегові комплекси “Бастіон”, якими ворог обстрілює мирні міста.

“Основний логістичний шлях забезпечення — це залізниця по окупованих територіях України, по півдню. Ураження тих самих “Бастіонів”, це ті, що Цирконами стріляють, а Іскандери теж є однією з пріоритетних цілей, тому що періодично вони наносять удари вглиб території України”, — зауважив Плетенчук.

Ситуація в морі

У Чорному та Азовському морях ситуація для росіян виглядає не менш сумно. Великі бойові кораблі фактично зникли з горизонту і не виходять на чергування. Окупанти намагаються патрулювати прибережні зони лише за допомогою маленьких швидкісних катерів, які не є пріоритетними цілями, але й вони регулярно йдуть на дно. Весь потужний флот тепер змушений переховуватися в пунктах базування, виконуючи хіба що роль статичної оборони районів. Активність ворога на воді зведена до мінімуму, адже будь-який вихід великої одиниці в море загрожує її швидким знищенням українськими силами.

“РФ не виводить кораблі, фактично. Зараз в морі не отримує він жодних одиниць. Патрулювання пунктів базування та дислокації відбуваються за рахунок невеличких катерів, це єдині засоби, які вони зараз використовують”, — підсумував речник.

Як писали Новини.LIVE, українські військові завдали ударів по об’єктах у Севастополі. Під вогнем опинилися підприємства, пов’язані з ремонтом систем ППО. Йдеться про інноваційний центр підприємства “Граніт”, що входить до російського концерну “Алмаз-Антей”. Також уражено місця розміщення російських військових. Втрати ворога ще уточнюються.

Також Новини.LIVE повідомляли, що сили оборони продовжують нищити техніку ворога на окупованих територіях. Зокрема в ніч на 24 березня під удар потрапив Крим, Донеччина, Луганщина та Запорізька область. Масштаби руйнувань та втрати ворога уточнюються.