Росія практично припинила використовувати бойові кораблі у відкритій акваторії Чорного моря. Вони вже четвертий місяць залишаються у пунктах базування, а активність підводних човнів фактично зведена нанівець. Проблеми виникли й із цивільним судноплавством та морською логістикою до окупованого Криму.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на речника Військово-морських сил ЗСУ Дмитра Плетенчука в етері телемарафону “Ми — Україна”.

Реклама

Російські кораблі у пунктах базування

За словами Дмитра Плетенчука, протягом усього літа 2026 року російські бойові кораблі жодного разу не виходили з пунктів базування. Така ситуація зберігається вже четвертий місяць.

“Станом на зараз це вже четвертий місяць, коли вони не виводять кораблі в море. Навіть застосування, які були поодинокі, від одного до трьох разів на місяць, відбувалися безпосередньо з гаваней”, — розповів Дмитро Плетенчук.

Речник ВМС додав, що росіяни наразі не наважуються виводити бойові кораблі у відкрите море.

Скільки носіїв “Калібрів” залишилося у Росії

Попри зниження активності Чорноморського флоту, Росія все ще має кораблі, здатні запускати крилаті ракети. За даними Дмитра Плетенчука, йдеться щонайменше про два підводні човни типу “Варшав’янка” та два малі ракетні кораблі проєкту “Буян-М”.

“Давайте рахувати, що у них мінімум два підводних човни залишаються — “Варшав’янки”, і два надводних кораблі проєкту “Буян-М”. Це малі ракетні кораблі. Максимальний сумарний залп до 32 може доходити“, — зазначив Дмитро Плетенчук.

Росіяни зазвичай не залучають таку кількість носіїв одночасно. Активність підводних човнів, за словами речника ВМС, фактично зведена нанівець, оскільки для запусків їм необхідно виходити в море.

Судна уникають російських портів

Проблеми РФ не обмежуються військовим флотом. Рух цивільних суден до російських портів Чорного та Азовського морів також суттєво скоротився. За словами Дмитра Плетенчука, судна, які мали прямувати до російських портів, накопичуються в Мармуровому морі. Така ситуація триває вже не перший тиждень, а місць для якірної стоянки стає недостатньо.

“Ті судна, які йшли в порти на Азові і в Чорному морі російські, у кого були вказані такі координати кінцеві, вони зараз накопичуються в Мармуровому морі. Це не перший вже відбувається тиждень”, — пояснив Дмитро Плетенчук.

За його словами, заходи суден до російських портів залишаються поодинокими, а обсяги експорту через чорноморські порти РФ впали в рази.

Поромне сполучення з Кримом не відновили

Росія також має проблеми з морською логістикою між своєю територією та окупованим Кримом. Інформації про відновлення поромного сполучення наразі немає.

“Якщо брати морську логістику, інформації щодо відновлення роботи поромного сполучення наразі не надходило. Ймовірніше за все, досі цей спосіб перевезення морської логістики відсутній”, — сказав Дмитро Плетенчук.

Частину навантаження взяв на себе Кримський міст. Однак російські військові, за словами речника ВМС, не ризикують повноцінно використовувати його для перевезення небезпечних і великогабаритних вантажів, зокрема броньованої техніки та значних обсягів пального.

Російська авіація у Криму знову активна

Інша ситуація з російською авіацією. Наразі літаки на аеродромах окупованого Криму експлуатуються у штатному режимі. До них під час окремих атак долучаються літаки з інших російських пунктів базування. Раніше через удари по морській логістиці кількість вильотів із Криму суттєво скорочувалася. В окремі дні замість кількох десятків вильотів фіксували лише одиниці.

Раніше Новини.LIVE писали, що у Чорному морі вперше в історії відбувся бій між морськими безекіпажними катерами. Український Sargan 3000 вступив у протистояння з російським МБеК та знищив його. Операцію ВМС України провели спільно з Головним управлінням розвідки.

Також Новини.LIVE повідомляли, що росіяни намагаються додатково захистити свої кораблі від виявлення та атак, використовуючи незвичне маскування. На корпусах суден з’являються чорні ділянки, контрастні кольори та малюнки, які мають змінювати їхній силует.

На Одещині розпочинають дослідження річки Когильник та її приток, щоб визначити штучні перешкоди, які найбільше заважають природній течії. Фахівці обстежать сотні кілометрів водних шляхів та з’ясують, які застарілі дамби, греблі й інші споруди доцільно прибрати.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Rewilding Ukraine.

Реклама

Ситуація з річкою Когильник

Когильник — це степова річка завдовжки 243 кілометри. Вона бере початок у Молдові, протікає півднем України та впадає в озеро Сасик. Разом із притоками річка утворює екологічний коридор між степовими територіями та Чорним морем. Нині природний водний режим Когильника порушений.

Лише в українській частині басейну відомо про понад 50 наявних або потенційних перешкод. Серед них — дамби, греблі, шлюзи та інші гідротехнічні споруди. Частина цих об’єктів застаріла, пошкоджена або вже не використовується. Водночас вони можуть перешкоджати вільній течії, ускладнювати переміщення риби та змінювати водний режим.

Що планують зробити для відновлення

Rewilding Ukraine за підтримки Open Rivers Programme розпочинає дослідження басейну Когильника. Щоб встановити, які штучні перешкоди найбільше впливають на річку та усунення яких із них матиме найбільший ефект для відновлення природної течії. Команда має обстежити 120 кілометрів української частини Когильника та понад 324 кілометри його основних приток.

Фахівці проведуть інвентаризацію гідротехнічних споруд та оцінять їхній стан. Після цього визначать ключові перешкоди, створять ГІС-базу та підготують план ліквідації зайвих споруд і відновлення Когильника. В організації наголошують, що йдеться поки саме про обстеження та визначення споруд, які доцільно усунути, а не про вже ухвалене рішення демонтувати всі наявні дамби чи греблі.

Досвід відновлення Когильника надалі планують використати для роботи з іншими малими та середніми річками України й сусідніх країн.

Ситуація з водою на Одещині

Раніше Новини.LIVE писали, що ситуація з водними ресурсами на Одещині у 2026 році вже неодноразово ставала критичною. Влітку через обміління Дністра на окремих ділянках рівень води опускався до найнижчих показників за весь час спостережень, а в серпні через маловоддя Катлабух довелося примусово наповнювати водою з Дунаю. Проблеми фіксують і на інших водоймах: екологи попереджали про погіршення стану Ялпуга та Сасика, де посухи, спека, забруднення та порушений водообмін створюють ризики для водних екосистем.

У жовтні одеситам варто враховувати тарифи на громадський транспорт, які діють у місті після літнього подорожчання маршруток. Поїздка у приватному автобусі коштує 25 гривень, тоді як у муніципальних трамваях та тролейбусах пасажири платять 15 гривень. На окремих соціальних автобусних маршрутах проїзд залишається безкоштовним.

Журналісти Новини.LIVE розповідають, скільки коштуватиме проїзд в Одесі у жовтні та які тарифи діють на популярних маршрутах області.

Реклама

Скільки коштують трамваї та тролейбуси

Вартість однієї поїздки в муніципальному електротранспорті Одеси становить 15 гривень. Такий тариф діє як у трамваях, так і в тролейбусах. Таким чином, пасажири платитимуть:

• трамвай — 15 гривень;
• тролейбус — 15 гривень.

Окремо в Одесі працюють соціальні автобуси, які місто запускає, зокрема, як альтернативу електротранспорту. На таких маршрутах проїзд безкоштовний, однак схеми руху та графіки можуть змінюватися залежно від транспортної ситуації.

Скільки коштує проїзд у маршрутках

Тариф у міських маршрутках змінився 27 червня 2026 року. Вартість однієї поїздки зросла з 20 до 25 гривень. Саме за таким тарифом пасажири продовжили їздити у вересні. Перевізники під час обговорення підвищення заявляли, що економічно обґрунтована вартість поїздки становить від 32 до 45 гривень. Однак профільна комісія міської ради підтримала компромісний тариф у 25 гривень.

Скільки коштує дорога з Одеси до області

У 2026 році подорожчали й автобусні перевезення між Одесою та іншими населеними пунктами області. Нові тарифи на внутрішньообласних маршрутах запровадили ще навесні, у середньому вартість квитків зросла приблизно на 30%.

На популярних напрямках встановлені такі ціни: Чорноморськ — Одеса — 65 гривень, Чорноморськ — Великодолинське — 30 гривень, Білгород-Дністровський — Одеса — 200 гривень.

Значно дорожчими залишаються поїздки з півдня області. Квиток із Рені до Одеси коштує 780 гривень, а з Рені до Ізмаїла — 200 гривень.

Окремо з 22 вересня на Одещині починає діяти нова шестизонова система оплати проїзду в приміських поїздах. Тому в жовтні пасажири електричок уже їздитимуть за новою тарифною сіткою, де вартість квитка залежить від відстані.

Раніше Новини.LIVE писали, що в Одесі тимчасово заборонили рух транспорту провулком Прохоровським. Обмеження запровадили через аварійні роботи, а відновити проїзд планують аж у середині жовтня.

Також Новини.LIVE повідомляли, що з початком жовтня в Одесі завершується сезонний режим роботи муніципальних парковок біля моря. На звичайних міських майданчиках продовжує діяти тариф 30 гривень за годину