Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

У Львові відкрили виставку художніх робіт Тараса Шевченка / Фото: Ігор Федик, Укрінформ

1 / 11

Виставковий проєкт розкриває Тараса Шевченка не лише як національного класика, а як цілісного художника європейського масштабу – академіка офорту, новатора соціальної графіки, експериментатора композиційних і образних рішень, чия візуальна мова резонує з сучасними мистецькими практиками.

Експозиція побудована за принципом «образ і мотив» та охоплює ключові тематичні блоки, серед яких: «Автопортрети», «Живописна Україна», «Заслання», «Шевченко і світ», «Вона».

Усі представлені твори належать до колекції Національного музею Тараса Шевченка.

Як зазначила кураторка виставки та директорка Zenyk Art Gallery Христина Береговська, поштовхом до організації виставки робіт Шевченка-художника стала діяльність росіян, спрямована на привласнення цієї частини його творчості.

«Чому ми зробили цю виставку? Що нас триггернуло? У Петербурзі в Академії мистецтв відкрили кафедру «Шевченковєдєнія». Шевченко – «істінно рускій» художник, а хохли – хай собі забирають його як «пісатєля». Це нонсенс», – підкреслила Христина Береговська.

За її словами, Тарас Шевченко сприймав себе перш за все, як художника. Проте, Шевченко-художник в Україні – досі недостатньо вивчений.

«Насправді він у собі виховував художника. При житті, я думаю, він мріяв про славу художника. Питання: «Чому наші мистецтвознавці не працювали над Шевченком-художником?» У дискурсі історичного контексту, в дискурсі критики літератури він опрацьований дуже добре. У дискурсі мистецтвознавства, як науки – ще просто неоране поле», – наголосила Береговська.

Як зазначив генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка Дмитро Стус, те, що в Україні Тарас Шевченко недостатньо досліджений як художник, свідчить, зокрема, про неналежне ставлення до цього питання з боку держави.

«В силу дуже багатьох причин, майже 100 років Шевченка-художника ніхто не просував. І ніби погоджувались, що художник геніальний, але технічно ніхто не вкладався. На сьогодні в Україні немає жодного мистецтвознавця, який би спеціалізувався на Шевченку. І це вичерпно говорить про інтерес держави до цієї спадщини», – зазначив Стус.

Тому, за словами Береговської, цією виставкою організатори дають стимул молодим українським мистецтвознавцям, критикам та дослідникам вивчати Тараса Шевченка у першу чергу як художника.

Зі свого боку, засновник Zenyk Art Gallery Зіновій Козицький пояснив чому експозиція отримала саме таку назву: «Він».

«Він» – ми тут оцінюємо (Шевченка – ред.) як апостола, як провідника нашої нації. У свій час він був не тільки літератором, поетом, але й відомим художником, який також передбачав нові розвитки мистецтва, які потім, як сюрреалізм, появилися через 200 років. І цим ми можемо гордитися», – підкреслив Козицький.

Виставка буде відкритою для відвідування з 20 лютого до 20 червня.

Як повідомляв Укрінформ, на 49 Міжнародному книжковому ярмарку в Колкаті (Індія) відбулася друга літературна сесія «Тарас Шевченко в Колкаті – українська поезія бенгальською».

Фото: Ігор Федик/Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут

У Львові презентували нове видання послань митрополита УГКЦ Андрея Шептицького «Наша державність. Як будувати рідну хату».

Про це повідомляє Національна поліція України, передає Укрінформ.

Як зазначається, після тривалих консультацій та юридичного аналізу генеральний секретаріат Інтерполу надав Національному центральному бюро INTERPOL в Україні можливість безпосередньо завантажувати до міжнародних обліків інформацію про культурні цінності, викрадені під час тимчасового захоплення українських територій військами РФ, зокрема з музеїв Херсона у жовтні-листопаді 2022 року.

Українська сторона понад два роки неодноразово зверталася до генерального секретаріату Інтерполу за правовою оцінкою можливості внесення викрадених творів мистецтва до міжнародних баз даних з урахуванням вимог Статуту організації. У 2023-2025 роках послідовно надсилала матеріали щодо сотень викрадених предметів культурної спадщини.

«Результатом цієї системної роботи стало рішення, яким Україні надано технічний доступ для самостійного внесення культурних цінностей до обліків Генерального секретаріату INTERPOL. Станом на середину лютого 2026 року до міжнародної бази вже внесено сотні об’єктів, значна частина з яких – експонати, викрадені з Херсонського обласного краєзнавчого музею», – зауважують у Нацполіції.

У базі даних INTERPOL уже зафіксоване, зокрема, викрадення полотна Івана Шульги «Пісня запорожців», яке зникло з музею в Херсоні в період з 20 жовтня по 10 листопада 2022 року. Також у розшуку перебуває картина Кіріака Костанді «Батьківщина художника», викрадена за тих самих обставин.

У відомстві нагадують: міжнародна база викрадених творів мистецтва INTERPOL призначена для допомоги правоохоронним органам у встановленні місцезнаходження культурних цінностей, інформування громадськості та залучення її до пошуку.

Перевірити, чи є витвір мистецтва в міжнародному розшуку, може кожен охочий за допомогою офіційного мобільного застосунку INTERPOL ID-Art.

Наголошується, що отримання Україною прямого доступу до внесення викрадених культурних цінностей до міжнародних обліків є важливим кроком у захисті національної культурної спадщини та посиленні глобального механізму протидії незаконному обігу мистецьких об’єктів.

Як повідомляв Укрінформ, у лютому в Україні запрацював державний реєстр розшукуваних культурних цінностей.

Фото: Херсонський художній музей/Facebook, рами від викрадених картин