Державне бюро розслідувань перевіряє відео, яке поширили в соцмережах і яке могло бути зняте в Одеському СІЗО. На кадрах видно ймовірне приниження одного з ув’язнених. За попередніми даними, потерпілим може бути працівник ТЦК. Слідчі вже відкрили кримінальне провадження та встановлюють усі обставини події.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Державне бюро розслідувань.

Розслідування справи

Працівники ДБР розпочали досудове розслідування після появи в мережі відео з можливим порушенням прав людини в Одеському слідчому ізоляторі. На оприлюднених кадрах один із чоловіків у камері змушує іншого повзати по підлозі та приносити капці зубами. За попередньою інформацією, людина, над якою могли знущатися, є працівником одного з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Наразі правоохоронці перевіряють справжність відео, встановлюють усіх учасників інциденту та можливих свідків.

За цим фактом відкрито кримінальне провадження за статтею про перевищення влади або службових повноважень. У ДБР наголосили, що дадуть правову оцінку всім встановленим фактам після завершення необхідних слідчих дій.

Що відомо про потерпілого

Водночас у бюро повідомили, що чоловік, який може бути потерпілим на відео, сам перебуває під слідством. За даними ДБР, його підозрюють у катуванні мобілізованих громадян, а також у незаконному позбавленні волі та викраденні людини. У відомстві підкреслили, що навіть тяжкі підозри чи звинувачення не можуть бути виправданням для насильства, приниження людської гідності або самосуду.

Що загрожує винним

Кримінальне провадження відкрили за ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу України — перевищення влади або службових повноважень. Санкція цієї статті передбачає позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Також суд може заборонити обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Остаточну правову оцінку діям усіх причетних нададуть після завершення досудового розслідування.

Що відомо про інцидент

Увечері 7 червня в мережі з’явилося відео, зняте нібито в Одеському слідчому ізоляторі. На записі чоловіка змушують зубами переносити капці. У соцмережах та медіа поширюється інформація, що на кадрах може бути колишній працівник ТЦК та СП.

Після розголосу в Державна кримінально-виконавча служба України повідомили про початок службової перевірки. У відомстві зазначили, що достовірність відео та всі обставини події ще встановлюють. За попередньою інформацією, на записі можуть бути зафіксовані протиправні дії з боку осіб, які перебували з чоловіком в одній камері.

На час перевірки керівництво Одеського СІЗО відсторонили від виконання службових обов’язків. До установи також направили спеціальну групу Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, яка має перевірити можливе порушення прав людини та встановити всі обставини інциденту. Перевірку проводитимуть спільно з правоохоронними органами, а її результати обіцяють оприлюднити після завершення.

Як повідомляли Новини.LIVE, в Одеському СІЗО діяла злочинна група, яка обклала даниною утриманців. Її очолював “положенець” “злодія в законі”. Учасникам загрожує суворе покарання.

Також Новини.LIVE писали, що в Одесі працівники ДБР викрили співробітника Київського РТЦК, якого підозрюють у схемі заробітку на військових у СЗЧ. За даними слідства, за 7,5 тисячі доларів він обіцяв переведення до іншої частини, а згодом і допомогу з оформленням “непридатності”.

Залізнично-автомобільний міст через Дністровський лиман у Затоці, який неодноразово зазнавав російських атак, планують відновити до кінця року. На аварійно-відновлювальні роботи виділили понад 15 мільйонів гривень. Міст має важливе значення для транспортного сполучення півдня Одеської області та українсько-румунського напрямку.

Про це повідомляє Новини.LIVЕ з посиланням на систему електронних закупівель Prozorro.

Відновлення мосту

ТОВ “Група компаній “Автострада”” виконає аварійно-відновлювальні роботи на залізнично-автомобільному мосту через Дністровський лиман у Затоці. Вартість робіт становить 15 мільйонів 783 тисячі 369 гривень. Міст неодноразово зазнавав пошкоджень внаслідок російських ракетних ударів після початку повномасштабного вторгнення.

Важливий маршрут

Йдеться про ремонт автодорожньої частини мосту, розташованого на автомобільній дорозі Н-33 Одеса – Білгород-Дністровський — Монаші – М-15 поблизу селища Затока. Також міст є частиною залізничного перегону Кароліно-Бугаз – Бугаз. Саме через нього проходить один із ключових транспортних маршрутів регіону. Перехід забезпечує як автомобільне, так і залізничне сполучення між населеними пунктами півдня Одещини, а також у напрямку кордону з Румунією.

Умови тендеру

Згідно з тендерною документацією, підрядник має виконати комплекс робіт для відновлення пошкоджених конструкцій та забезпечення безпечної експлуатації мосту. Зокрема мають прибрати пошкоджений асфальт, залізобетонні конструкції та металеві частини мосту. На час робіт тут облаштують тимчасовий проїзд для транспорту, зведуть тимчасову опору та змонтують металеві балки. Також проєкт передбачає відновлення аварійної ділянки біля однієї з опор. Там замінять пошкоджені металоконструкції, встановлять нові балки, оновлять деформаційний шов, покладуть новий асфальт та змонтують бар’єрне огородження. Фактично йдеться про термінове зміцнення та ремонт найбільш проблемної частини мосту, а не про його повну реконструкцію. Усі роботи мають завершити до 31 грудня 2026 року. Після цього об’єкт зможе й надалі виконувати свою важливу роль у транспортній інфраструктурі регіону.

Зруйнований міст

Зазначимо, міст через Дністровський лиман у Затоці від початку повномасштабної війни став однією з головних цілей російських військ на півдні України. Ця споруда має стратегічне значення, адже з’єднує Бессарабію з рештою Одеської області та забезпечує важливе автомобільне й залізничне сполучення. Перші масовані удари по мосту росіяни завдали наприкінці квітня 2022 року. Після атаки 26 квітня рух частково намагалися відновити, однак уже наступного дня новий ракетний удар спричинив серйозні руйнування. Згодом обстріли повторилися у травні та липні, через що експлуатація мосту стала неможливою. Тоді рух транспорту та поїздів повністю припинили, а основний потік перенаправили через Маяки та трасу М-15.

У лютому 2023 року окупанти застосували нову тактику та атакували міст морським дроном-камікадзе. Безпілотник вибухнув біля опор споруди, завдавши додаткових пошкоджень конструкціям. Пізніше українські військові підтвердили, що росія почала використовувати морські ударні дрони для атак на об’єкти критичної інфраструктури.

Навіть після значних руйнувань міст залишався мішенню для ворога. Наприкінці жовтня 2024 року російські війська здійснили чергову комбіновану атаку із застосуванням балістичних та авіаційних ракет. Частину цілей збили сили ППО, однак район мосту знову опинився під ударом. Через постійну загрозу нових атак влада області також розглядає перспективу будівництва альтернативного мостового переходу через Дністровський лиман. Такий проєкт має забезпечити стабільне транспортне сполучення між південними районами Одещини та рештою України в обхід нинішньої переправи.

Як повідомляли Новини.LIVЕ, на трасі Одеса — Рені поблизу кордону з Румунією планують створити систему відеоспостереження та автоматизованого керування рухом транспорту. Система працюватиме разом із сервісом “єЧерга” та допомагатиме контролювати рух автомобілів у режимі реального часу.

Також Новини.LIVЕ писали, що з 8 червня 2026 року на автомобільних дорогах державного значення Одеської області запровадили сезонні обмеження для великовагового транспорту. Вони діятимуть у період підвищення температури повітря. Під обмеження потрапляють вантажівки фактичною масою понад 24 тонни та навантаженням на вісь понад 7 тонн.

В Україні тривають дискусії щодо трудових мігрантів та їхньої кількості. Поширені в соцмережах заяви про масовий наплив іноземців не відповідають реальній статистиці. Нині мігрантів у країні навіть менше, ніж до початку повномасштабної війни. Водночас Україна стикається з дефіцитом працівників у різних сферах.

Про це в ексклюзивному інтерв’ю Новини.LIVE розповів перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Реальна статистика

Кількість трудових мігрантів в Україні залишається невеликою. За словами першого заступника голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, зараз йдеться максимум про 10 тисяч людей різних національностей. Він наголосив, що нинішні показники є нижчими, ніж були до початку повномасштабного вторгнення.

“Статистика дуже проста. У нас мігрантів зараз в цілому менше, ніж навіть до початку повномасштабного вторгнення. Мова йде про максимум до 10 тисяч людей з різних національностей”, — сказав депутат.

Дефіцит кадрів

Проблемою для України сьогодні є не надлишок іноземних працівників, а їхня нестача. На думку Железняка, твердження про масовий приїзд трудових мігрантів не мають під собою реальних підстав.

“Для нас це більше виклик, що їх так мало їде, ніж проблема”, — зазначив народний депутат.

Водночас він розкритикував поширені в інформаційному просторі заяви про нібито мільйони іноземців, які можуть приїхати до України.

“Мільйони бангладешців чи індусів живуть в голові деяких політиків у соцмережах”, — сказав Железняк.

Він також звернув увагу на те, що навіть ті іноземці, які приїжджають до України, часто згодом переїжджають до країн Європейського Союзу.

Залучення іноземців

Одним із інструментів залучення іноземних фахівців стало е-резидентство. Ця система дозволяє працювати на український ринок дистанційно та сплачувати податки в Україні. За словами депутата, цей механізм створювали для того, щоб зацікавити іноземців співпрацею з українським бізнесом та державою.

“Ми робили це для того, щоб залучити іноземців. Це електронна можливість працювати. Якщо відверто, то навіть таке не дуже поки було цікаво бангладешцям”, — зазначив Железняк.

Він додав, що наразі тема масового напливу трудових мігрантів залишається далекою від реальності, а Україні доводиться вирішувати значно актуальніші проблеми на ринку праці.

Як повідомляли Новини.LIVE, після складного й суперечливого 2025 року економічні очікування українців залишаються стриманими. Прогнозований раніше ріст ВВП на рівні 5% так і не став реальністю, адже війна продовжила визначати як політичні, так і фінансові процеси. Водночас сам факт економічної стабільності в умовах повномасштабної агресії експерти називають ключовим досягненням року. Україна не лише втримала макрофінансову рівновагу, а й адаптувалася до життя в умовах затяжної війни.

Також Новини.LIVE писали, що На тлі масштабного кадрового дефіциту, спричиненого війною, дедалі частіше обговорюється залучення іноземців до відбудови країни. Проте така ініціатива викликає неоднозначну реакцію серед українців. Вони побоюються економічного дисбалансу та втрати пріоритету для місцевих фахівців.