Осінь 2025 року на півдні виявилася нетиповою. Після виснажливого літа, коли поля Одещини стояли без краплі дощу, аграрії мали серйозні побоювання: чи вдасться взагалі отримати своєчасні сходи. Земля була пересушена, а прогнозоване похолодання могло ще більше ускладнити ситуацію. Проте природа цього разу стала на бік фермерів — пішли дощі, які суттєво змінили ситуацію. Ці опади стали своєрідною “рятівною подушкою” для озимих культур, адже волога визначає здатність рослини розпочати повноцінну вегетацію. 

Про стан озимих культур та перспективи врожаю 2026 року журналісти Новини.LIVE поговорили з представниками Одеського селекційно-генетичного інституту — національного центру насіннєзнавства та сортовивчення.

Реклама

Посівна кампанія 

За останні роки аграрії звикли працювати в умовах постійної нестачі вологи, тому цьогорічний жовтень став для них справжньою аномалією. Такі погодні умови не лише змінили графік робіт, а й змусили фермерів оперативно переглядати технологічні рішення. Це дозволило компенсувати літні втрати, але вимагало високої організованості й швидкого реагування. Саме достатня кількість води є ключем до формування якісних сходів озимини, тому ситуація на полях істотно покращилася.

“У жовтні отримали по Одеській області понаднормово дві, а північна частина — навіть до трьох місячних норм опадів… Відповідно, своєчасно провести посівну кампанію було складно, але ж волого зарядку ми отримали прекрасно. Тому посіяли трохи з відхиленням від оптимальних строків — у бік пізніх”, — пояснює заступник директора Одеського селекційно-генетичного інституту НЦНС Євгеній Домарацький.

Після таких дощів аграрії зіткнулися з новим викликом — надлишкова волога затримала вихід техніки на поля, що автоматично зрушило строки посіву. Проте парадокс ситуації полягав у тому, що саме цей надлишок води дав ґрунту той життєво необхідний запас, без якого озимина могла б узагалі не зійти. Завдяки цьому фермери отримали шанс на повноцінну осінню вегетацію навіть у нетипові строки. Хоча технологічні процеси довелося пришвидшувати, результат виявився значно кращим, ніж можна було очікувати після посушливого літа. Частина господарств уже фіксує рівномірні сходи, що суттєво знижує ризики провалу сезону.

Добрива та паливо 

Однак навіть ідеальна волога не вирішує усіх проблем агросектору. Однією з найгостріших залишається доступність мінеральних добрив та їхня ціна, що зростає з кожним роком. Через логістичні обмеження, подорожчання газу та перебої у постачанні аграрії змушені шукати альтернативи. Проте навіть мінімізація добрив має межу, за якою починаються серйозні втрати врожаю. Правильна сівозміна може компенсувати певну частину потреб рослин у поживних речовинах, але повна відмова від добрив неможлива. Брак азоту чи фосфору безпосередньо впливає на здатність озимини пережити зиму та сформувати колос. У воєнних умовах, коли кожен гектар має високу цінність, ризикувати якістю продукції — недозволена розкіш. 

“Річ у тому, що від добрив взагалі відмовитися ми не зможемо — це помилковий підхід. Але якщо ми будемо дотримуватися сівозміни, можемо говорити про зменшення доз внесення мінеральних добрив”, — зазначає експерт.

Сучасні біодобрива стають одним із варіантів пом’якшення витрат. Їхній ринок активно зростає, а фермери дедалі частіше застосовують мікробні препарати, що поліпшують структуру ґрунту та допомагають рослинам ефективніше засвоювати поживні речовини. Особливо це актуально в регіонах, де тривалі посухи сильно виснажили землю. До цього додається й фактор пального — хоч дефіциту немає, але його ціна змушує господарства скорочувати кількість проходів техніки. У результаті все більше аграріїв упроваджують мінімальний або смуговий обробіток ґрунту, що зменшує витрати та зберігає вологу.

“Більшість аграріїв переходять на енергоощадні технології: мінімальний обробіток, мінітілл (мінімальний обробіток грунту), стріп-тіл, смуговий обробіток. Це і кліматичні зміни підштовхнули, і ціна пального”, — пояснює Домарацький.

Технологічна модернізація стала не просто вимушеним кроком, а закономірністю, яка формує новий підхід до агровиробництва. Економія пального, менше руйнування структури ґрунту та збереження вологи — усе це дає аграріям реальну можливість підвищити ефективність виробництва. Такий підхід уже демонструє перші позитивні результати в окремих господарствах. Крім того, сучасні технології краще адаптуються до кліматичних змін, що робить їх стратегічно важливими. 

Ризики перезимівлі

Попри хорошу волого зарядку, більшість полів Одещини були засіяні пізніше від рекомендованих агротермінів. Це одразу додає ризиків, адже рослини мають обмежений час на формування ключових органів, які забезпечують стійкість до морозів. Пізні сходи часто не встигають сформувати достатню кореневу систему, а це робить їх більш чутливими до перепадів температур. Усі ці фактори змушують аграріїв уважно оцінювати стан полів і оперативно реагувати на зміни погоди. Саме листопад визначає, які перспективи матиме озимина взимку.

“Загалом через значну затримку опадів більшість посівів вийшли пізніми. Дехто почав сіяти ще до дощів, і щойно вони пройшли — практично одразу з’явилися сходи. Для таких господарств строки можна вважати більш-менш оптимальними. Однак у переважній більшості випадків сівба вже відбулася після дощів, а це, як правило, призводить до пізніх сходів”, — пояснює Домарацький.

Нині найважливіше — визначити, чи встигне пшениця сформувати вузол кущення. Саме він дає здатність рослини пережити морози, особливо в регіоні, де температура взимку може різко падати. Науковці наголошують, що без цієї фази рослини значно вразливіші, і ризики втрат можуть зрости. Тому фермери мають оцінювати посіви не лише за зовнішнім виглядом, а й за фізіологічним станом. Це дозволить планувати весняні підживлення більш точно.

“Якщо посіви входять у зиму в стані кущення, вони можуть витримати морози до мінус 10–12 градусів. Якщо буде раннє похолодання, ситуація буде гіршою. Пізні посіви, на жаль, не є найкращими для перезимівлі”, — підкреслює експерт.

Учений також звертає увагу на те, що якість підготовки ґрунту цього року була нерівномірною. Тривала літня спека та практично повна відсутність дощів зробили землю надзвичайно твердою. Це збільшило витрати пального та знизило якість передпосівного обробітку в частині господарств. У таких умовах важче забезпечити рівномірне загортання насіння, що також позначається на дружності сходів. Тому осіння картина на полях нині значно варіюється залежно від конкретного господарства та типу ґрунту.

Чи буде Україна з хлібом

Попри всі труднощі, науковці зберігають стриманий оптимізм. Основне завдання — отримати дружні сходи — виконано успішно у більшості регіонів України. Посівні площі під озиму пшеницю не лише реалізовано, а й у деяких областях перевищено. Це дає потенційну базу для формування урожаю. Проте попереду найскладніший етап — зима, яка здатна перекреслити навіть найкращі стартові умови. Весняний догляд також відіграє вирішальну роль, адже він визначає, як рослини компенсують слабкі фази розвитку восени.

“Наш ґрунт настільки виснажений, що без добрив отримати хороший урожай неможливо. Поживних речовин у ньому дуже мало. Тому навіть мінімальні дози мінеральних добрив, особливо у весняний період, — це обов’язкова умова”, — наголошує головний науковий співробітник Одеського селекційно-генетичного інституту НЦНС Микола Литвиненко.

Весна стане ключовою фазою для озимини: раннє підживлення може активізувати кущення навіть у слабших рослин. Важливу роль відіграватимуть мікродобрива, які допомагають рослині швидше виходити зі стресу, особливо після зими без снігового покриву. Подальший догляд залежатиме від погодних умов — надлишкова волога або, навпаки, рання спека можуть внести свої корективи. Проте науковці переконані, що за правильної технології аграрії здатні отримати стабільний урожай. Головне — своєчасно реагувати на виклики й не економити на критичних елементах технології.

Раніше ми писали про те, як одеські аграрії борються за врожай. А також про те, наскільки виросли ціни на агроринку в цьому році. 

В Одесі знову фіксують випадки навмисного нищення міського майна. Акти вандалізму трапляються регулярно й завдають шкоди тому, що створене для людей та збереження історії. Цього разу зруйнували скло на піраміді-музеї на Приморському бульварі.

Про це повідомив очільник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак.

Реклама

Що сталося

Уночі на Приморському бульварі невідомі розбили піраміду-музей — об’єкт, створений науковцями для збереження історії Одеси. Інцидент стався під час чергової російської атаки, коли частина регіонів перебувала під обстрілами ракет і “шахедів”. За словами очільника Одеської міської військової адміністрації Сергія Лисака, це вже друге нищення піраміди за останній рік. Він назвав подію злочином проти міста та наголосив, що такі дії не мають нічого спільного з любов’ю до Одеси.

Міська влада звернулася до правоохоронців. Лисак заявив, що особисто контролюватиме перебіг розслідування, аби винних притягнули до відповідальності.

“Не знаю, як назвати причетних до злочину проти рідного міста осіб. Але точно не “одеситами”. Влада міста звернулася до правоохоронців. Особисто слідкуватиму за ходом розслідування”, — написав очільник Одеської міської військової адміністрації.

Нагадаємо, ми повідомляли про те, чому Одеса не може отримати гроші від Італії на реставрацію культурної спадщини. Також ми писали, що в Єгипті побудували найбільший археологічний музей світу.

В Одесі триває масштабне облаштування спеціальних паркомісць для людей з інвалідністю. Місто поступово впорядковує локації біля лікарень та інших важливих закладів, адже порушення правил паркування залишаються поширеною проблемою. Крім того, готуються нові схеми, встановлюють знаки та планують залучати громадські організації. Роботи обіцяють завершити до кінця року.

Про це стало відомо під час комісії з питань транспорту та дорожнього господарства.

Реклама

Що планують

На засіданні комісії з питань транспорту та дорожнього господарства підняли питання про паркування для осіб з інвалідністю. Представники КУ “Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ” повідомили, що вже визначено 22 локації біля лікарень, де проводяться роботи. Частину з них уже облаштовано — 22 місця готові, ще чотири локації наразі доробляють. Загалом на цих ділянках передбачено 65 спеціальних паркомісць.

“Ми робимо все так, щоб ніхто не міг сказати, що він не зрозумів, що це місце для людини з інвалідністю”, — зазначив керівник установи Петро Стоянов.

Йдеться про чітку розмітку, нові дорожні знаки та схеми для кожної локації. Під час обговорення підняли й проблему неправильного паркування на спецмісцях. Люди з інвалідністю скаржаться, що водії зайняли їхні місця, а штрафи не зупиняють порушників. Саме тому місто працює з поліцією над посиленням контролю. Також створюють мапу всіх спеціальних паркомісць, щоб патрульні могли швидше реагувати. Після завершення робіт біля медзакладів потрібно переходити до нових об’єктів — ЦНАПів, соцзахисту та інших установ. До кінця року планують завершити всі роботи біля лікарень і визначити нові точки для наступного етапу облаштування.

Нагадаємо, ми повідомляли про те, скільки коштуватиме паркування в Одесі у грудні. Також ми писали про те, скільки одесити платитимуть за проїзд у громадському транспорту у настопному місяці.