Росія продовжує створювати загрози для судноплавства в Чорному морі та намагається ускладнити роботу українських портів. Попри це, морський коридор продовжує працювати, а окремі судна заходять до українських портів. Водночас російський тіньовий флот стикається з дедалі більшими проблемами через удари України.

Про це в ефірі Ранок.LIVE розповів речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.

Реклама

Хто захищає судна

Безпеку судноплавства в українських водах зараз забезпечують саме сили оборони України. За словами Плетенчука, йдеться не лише про Військово-морські сили, а й про морську охорону та інші підрозділи, які беруть участь у відбитті російських атак.

“Що стосується забезпечення безпеки судноплавства в нашій акваторії, в нашому територіальному морі, звісно, це завдання, які покладаються на Військово-морські сили, на морську охорону, зокрема. Це й інші складові сили оборони України, які безпосередньо беруть участь у відбитті цих атак. Тому станом на сьогодні ці завдання виконують сили оборони України”, — розповів речник ВМС.

Плетенчук також зазначив, що долучення інших країн теоретично можливе, але для цього потрібні політичні рішення. Наразі кожна держава Чорноморського регіону діє у межах своєї зони відповідальності та міжнародного морського права.

Ризики для судновласників

Росія намагається зробити роботу українських портів настільки небезпечною, щоб судновласники самі відмовлялися від заходу в них. Плетенчук називає це частиною тактики РФ зі створення морської блокади, однак повторити сценарій 2022 року Росії зараз складніше.

“Це тактика нашого ворога — створити такі умови, за яких ризики будуть перевищувати вигоду. Створити умови для морської блокади класично. Звісно, ворог не може цього зробити. Причина лише одна: вони не можуть навіть вийти в море, запустити “Калібри”. Готові ризикувати власною базою. Тому мова про те, щоб повторити свої дії 2022 року, наразі не йдеться”, — зауважив Плетенчук.

За словами речника ВМС, саме можливість Росії завдавати ударів по судноплавству залишається одним із головних ризиків для роботи коридору.

Ціна для економіки

Морський експорт має велике значення для України, оскільки країна має прямий вихід до світових торговельних шляхів. Повна зупинка коридору створила б серйозні проблеми для експорту українських товарів.

“Тут казати про те, що Україна може жити без морського експорту, важко. Ми всі з вами пам’ятаємо, як із потягів і вантажів сипалося українське збіжжя на землю. На жаль. Морські коридори працюють з іншими правилами”, — додав речник Військово-морських сил ЗСУ.

Плетенчук наголосив, що вихід до моря дає Україні можливість бути менш залежною від інших країн під час переміщення та продажу своїх товарів і послуг. Водночас це вимагає здатності самостійно захищати власну акваторію.

Захист суден

Попри російські загрози, окремі судна продовжують заходити в українські порти та виходити з них. Водночас у ВМС не розкривають деталі організації їхнього руху та заходів безпеки. Однак так званих “мангалів” для захисту кораблів не встановлюватимуть. Йдеться про спеціальні конструкції, які раніше можна було помітити на російських суднах. За словами Плетенчука, таким чином Росія намагається фактично прирівняти цивільні судна до бойової техніки.

“Ми поки що не можемо розкривати подробиці роботи, але таких суден я не бачу. І тут треба розуміти, що ці елементи захисту, про які ви зараз гадали, — це, в принципі, якраз на тих суднах можна було побачити, які є власністю країни-агресорки. Тому я думаю, в нашому коридорі ви це навряд чи побачите”, — зауважив він.

Проблеми тіньового флоту

Окремо Плетенчук розповів про російський тіньовий флот, який використовується для підтримки воєнно-економічного потенціалу РФ. За його словами, для Росії морський експорт виявився важливішим, ніж могло здаватися раніше, а обмеження роботи суден уже створюють для неї проблеми.

“Що стосується виходу в море суден, які забезпечують російський воєнно-економічний потенціал надходженнями зовнішньої валюти, тут у них ситуація доволі скрутна. Як виявилося, експорт збіжжя для Росії через Чорноморські порти набагато більше важить, ніж вважалося. Дійсно, вони зробили велику ставку саме на ці постачання”, — сказав Плетенчук.

Речник ВМС додав, що російський зерновий експорт серйозно потерпає. Водночас проблеми виникають і з іншими морськими перевезеннями, зокрема нафтовими.

Новий флот РФ

Росія також намагається створити окремий тіньовий флот для перевезення газу та обходу санкцій. Плетенчук вважає, що Москва й надалі шукатиме способи обійти обмеження, хоча газовози значно складніші за звичайні танкери через особливості зберігання газу.

“Так, звісно, вони будуть намагатися. І вони, до речі, мають такий досвід. Мабуть, із ними поділилися іранські колеги, як обходити санкції щодо експорту і щодо імпорту. Тому в цьому немає нічого дивного. Так, із газовозами ситуація трохи інша. Вони набагато складніші за конструкцією”, — додав речник.

Плетенчук навів приклад пожежі на газовозі, який українські військові гасили кілька діб. За його словами, така ситуація показує, наскільки складною може бути робота з подібними суднами у разі займання.

Скільки суден залишилось

Точно визначити, яку частину російського тіньового флоту вже знищено або виведено з ладу, складно. Причина в тому, що інформація про власників таких суден часто непрозора, а сам флот постійно поповнюється новими кораблями.

“Щодо суден тіньового флоту тут порахувати важко, тому що там досить часто незрозуміла ситуація ні з власниками, ні з іншими даними. Якщо дивитися на MarineTraffic, то зараз доволі тихо. Але аналізувати такі джерела досить складно, щоб визначити, який відсоток знищено”, — повідомив Дмитро Плетенчук.

Водночас Плетенчук вважає головним не конкретний відсоток втрат, а масштаб проблем, із якими зіткнулася Росія. За його словами, Україна вивела з ладу десятки суден, тоді як росіянам доводиться шукати способи замінити сотні пошкоджених або виведених з експлуатації суден.

“Головний результат такий: фактично, почавши цю кампанію, росіяни, якщо дивитися на рахунок, її можна сказати, що програли. Тому що у нас мова про десятки суден, причому легальних, у них — про сотні, виведених із ладу. І повірте, вони так само зараз шукають вихід із цієї ситуації. Насправді їх це дуже хвилює”, — підсумував він.

Як повідомляли Новини.LIVE, Україна неодноразово атакувала російський порт у Новоросійську, що вплинуло на його роботу. Через удари відвантаження різко скоротилися. Це створює проблеми для економіки РФ та її спроможності повноцінно використовувати портову інфраструктуру.

Також Новини.LIVE писали, що сили оборони України провели масштабну атаку по військовій базі та портовій інфраструктурі Росії в Новоросійську. Унаслідок операції уражено три військові кораблі Чорноморського флоту РФ. Серед них — два носії крилатих ракет “Калібр”. Також під удар потрапили російська РЛС, причали та об’єкти нафтової інфраструктури.

На півдні Одещини через критичне маловоддя почали примусово наповнювати водосховище Катлабух. Воду до нього подають із Дунаю за допомогою насосної станції. Низький рівень води вже створює ризики не лише для екосистеми Придунав’я, а й для водозабезпечення населення та роботи аграрного сектору.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Міністерство економіки та довкілля.

Реклама

Катлабух наповнюють водою

За даними міністерства, примусове наповнення Катлабуха розпочали 10 серпня. Для цього запустили головну насосну станцію Суворівської зрошувальної системи Ізмаїльського управління водного господарства.

До такого кроку довелося вдатися через критичне зниження рівня води як у самому водосховищі, так і в Дунаї. Катлабух має важливе значення для всього українського Придунав’я, тому подальше обміління може позначитися одразу на кількох сферах — від стану водної екосистеми до забезпечення водою людей та сільського господарства.

Наповнення проводять відповідно до розпорядження Кабміну від 27 травня 2026 року №503-р у межах Державної цільової програми комплексного водозабезпечення територій, які зазнали впливу воєнних дій.

Насосну станцію планують модернізувати

Нинішнє примусове наповнення має стабілізувати ситуацію, однак для Катлабуха необхідне довгострокове рішення. У профільному агентстві наголошують, що без модернізації всієї системи водоподачі забезпечити стабільне наповнення водойми буде складно.

Першим етапом має стати реконструкція системи енергозабезпечення головної насосної станції Суворівської зрошувальної системи. Проєкт передбачає встановлення сонячної електростанції, систем накопичення енергії та модернізацію насосного обладнання. Роботи планують розпочати вже у 2026 році, а запуск енергонезалежної насосної станції запланований на квітень 2027 року.

Дунай потерпає від маловоддя

Проблема Катлабуха безпосередньо пов’язана із ситуацією на Дунаї, від водності якого залежить система придунайських водойм Одещини. Цього літа маловоддя охопило практично весь басейн транскордонної річки, а на окремих її ділянках вода опустилася до рекордно низьких позначок.

Україна, яка цього року головує у Міжнародній комісії із захисту річки Дунай, ініціювала підготовку спільного огляду наслідків маловоддя в країнах Дунайського басейну.

“Ми прагнемо показати, що кліматичні зміни не визнають державних кордонів, а отже й відповідь на ці виклики має формуватися спільно. Україна запропонувала підготувати спільний огляд наслідків маловоддя, щоб показати масштаб проблеми, обмінятися практичним досвідом реагування”, — зазначила заступниця міністра економіки та довкілля України Ірина Овчаренко.

Також Україна ініціювала роботу над удосконаленням системи індикаторів для оцінки посух. Вона має допомогти раніше виявляти небезпечні тенденції, прогнозувати наслідки маловоддя та ухвалювати рішення на рівні всього Дунайського басейну.

Проблеми з водою на Одещині

Як повідомляли Новини.LIVE на півдні Одещини зафіксували руйнування дамби шлюзу Репіда — ІСРЗ на 97-му кілометрі Дунаю. Пошкодження зафіксували на захисному покритті укосу русла річки протяжністю близько 60 метрів. Це покриття було виконане з жорсткою конструкцією з геотекстильною опалубкою та монолітним бетоном. 

Також Новини.LIVE писали, що озера в Одеській області модернізують через обміління. Щоб змінити ситуацію, пропонують модернізувати систему управління водними ресурсами. Йдеться про встановлення автоматичних датчиків рівня води та автоматизацію шлюзів, які регулюють подачу води з Дунаю.

Крім того, Новини.LIVE інформували, що в Одеській області погіршується ситуація з водними ресурсами через критичне обміління Дністра. За даними Українського гідрометеорологічного центру, на окремих ділянках річки рівень води опустився до найнижчих показників за весь час спостережень. Екологи попереджають, що це не тимчасове явище, а наслідок кліматичних змін, до яких Одесі доведеться адаптуватися.

Сьогодні, 16 серпня, в Одесі з пам’ятника Дюку де Рішельє прибрали захисні мішки з піском, під якими один із головних символів міста перебував із перших тижнів повномасштабної війни, а саме 1619 днів. Після демонтажу захисту на поверхні монумента стали помітні темні плями та сліди. Ймовірно, вони могли утворитися через тривалий контакт із піском, вологою та захисною конструкцією, однак підтвердити це мають фахівці.

Про це інформують журналісти Новини.LIVE.

Реклама

Демонтаж захисної конструкції

Питання про те, чи варто й надалі залишати Дюка під мішками, в Одесі порушували давно. У липні 2026 року звучали пропозиції замінити мішки на іншу захисну конструкцію. До питання повернулися і 13 серпня під час засідання виконкому Одеської міськради. Серед аргументів було те, що мішки, які понад чотири роки перебувають навколо пам’ятника, самі можуть негативно впливати на його стан.

Сьогодні повний демонтаж захисної конструкції, яка вберігала пам’ятник від уламків та ударної хвилі, став ініціативою окремих депутатів Одеської міської ради, які вирішили провести роботи з її зняття. Серед ініціаторів — начальник Управління Державного архітектурно-будівельного контролю ОМР та депутат міськради Олександр Авдєєв. Він наголосив, що таке рішення було бажанням повернути Дюка у відкритий простір Приморського бульвару. Щоб пам’ятник знову дивився на море і своїм поглядом нагадував всім, що Одеса живе, працює та вистоїть.

“Сьогодні ми разом із колегами-депутатами зібралися, щоб визволити Дюка з полону мішків, які протягом 4 років його закривали. Крок за кроком ми відновлюємо Приморський бульвар і наше місто. Дюк має знову дивитися на море і своїм поглядом нагадувати всім: незважаючи на щоденні атаки, Одеса живе, працює та вистоїть. Одеса була, є і буде вільним та незламним містом”, — наголосив Олександр Авдєєв.

Водночас у міськраді додали, що планували лише частково розібрати захисний шар, щоб відкрити доступ до скульптури та разом із профільними фахівцями оцінити її стан після кількох років під мішками з піском.

Стан пам’ятника

За словами начальника управління з питань ЮНЕСКО та захисту культурної спадщини Федора Стоянова, перший візуальний огляд показав, що скульптура перебуває у задовільному стані.

Небезпечних процесів, деформацій або інших пошкоджень, які могли б загрожувати пам’ятнику чи постаменту, наразі не виявили. Водночас після зняття мішків на поверхні скульптури стали помітні темні сліди на бронзовій поверхні. Крім того, на барельєфах залишився пісок і наліт, а на окремих металевих елементах помітні сліди корозії.

Понад чотири роки в піску

Захищати пам’ятник почали 9 березня 2022 року, менше ніж через два тижні після початку повномасштабного вторгнення Росії. Тоді навколо Дюка уклали близько 1,2 тисячі мішків із піском, а це загалом 185 тонн піску. До робіт залучали міські комунальні служби. Захисна конструкція мала вберегти монумент від уламків та можливих пошкоджень у разі російських обстрілів.

Що буде з пам’ятником далі

Найближчими днями Дюка мають обстежити фахівці будівельної академії та спеціалісти у сфері охорони культурної спадщини. За результатами перевірки визначать, яких заходів потребує пам’ятник і як його захищатимуть надалі. Залишати Дюка без захисту остаточно поки не планують. Місто розглядає можливість відновлення захисної конструкції або її оновлення, оскільки загроза російських атак зберігається. Остаточне рішення ухвалять після професійного обстеження скульптури.

Дюк став першим пам’ятником Одеси

Пам’ятник Арману Еммануелю дю Плессі, герцогу де Рішельє, є одним із головних символів Одеси та першим пам’ятником, встановленим у місті. Рішельє став одеським градоначальником у 1803 році, а з 1805 до 1814 року був генерал-губернатором. Період його управління пов’язують з активним розвитком Одеси як портового і торговельного міста.

Після смерті герцога у Франції в 1822 році виникла ідея встановити йому пам’ятник. Кошти на монумент збирали, зокрема, жителі міста. Автором бронзової скульптури став Іван Мартос, а встановленням керував архітектор Франческо Боффо. Де Рішельє зображений у римській тозі зі свитком у руці. На постаменті розташовані три горельєфи, що символізують торгівлю, правосуддя та землеробство. Урочисте відкриття пам’ятника відбулося 22 квітня 1828 року.

Дюк уже переживав обстріл Одеси

За майже два століття існування монумент уже зазнав пошкоджень під час війни. У період Кримської війни, коли у 1854 році англо-французька ескадра обстрілювала Одесу, один зі снарядів вибухнув поблизу пам’ятника. Уламком було пошкоджено постамент. Пізніше місце пошкодження закрили чавунною латкою зі стилізованим гарматним ядром. Цей слід обстрілу зберігся як частина історії монумента.

Раніше Новини.LIVE писали, що на Приморському бульварі в Одесі тривають археологічні розкопки. Цього сезону дослідники виявили залишки давньогрецької оборонної споруди віком близько 2,5 тисячі років. Також археологи знайшли артефакти часів генуезької факторії та османського періоду. Нові відкриття допомагають краще зрозуміти історію території, на якій виникла сучасна Одеса.

Також Новини.LIVE повідомляли, що на Приморському бульварі науковці вилучили понад тисячу артефактів в хронологічному діапазоні від античності до періоду окупації Одеси. На алеях і площі біля Дюка закладено близько 10 шурфів (вертикальних гірничих виробок) і 3 розкопи. Максимальна глибина в одному з них перевищила 5 м. Середня потужність культурних нашарувань в межах 3 м. Загальна площа досліджених ділянок — близько 120 кв. м.