В Україні вийшла пʼята антологія сучасної української та кримськотатарської літератури про Крим з найкращими творами п’ятого конкурсу “Кримський інжир / Qırım inciri”, що відбувся 2024 року.

Про це письменниця та авторка цьогорічного диктанту Національної єдності розповіла у коментарі власному кореспондентці Укрінформу.

«Так, гадаю, що це вже щонайменше десятий переклад цього роману різними мовами. А щоби книга вийшла у Франції потрібно, насамперед, щоб нею зацікавилось французьке видавництво. І у «ВСЛ» (Видавництво Старого Лева) працює Іван Федечко, який представляє мене та інших авторів видавництва. Саме він комунікував із французьким «Les Argonautes Éditeur», де вийде «Мієчка», – зазначила Кузнєцова.

Вона також розповіла, що видання французькою підтримав Український інститут книги, який частково профінансував переклад.

«Це українська програма Translate Ukraine, завдяки якій видавництва, яких цікавлять українські книжки, можуть податись на грант, і Український інститут книги обирає, чи надавати їм допомогу. Ці кошти можуть покрити переклад, а заодно це забирає у іноземного видавця ризик того, що вони підуть у мінус, тобто зазнають збитків», – пояснила Кузнєцова.

За словами авторки, завдяки цій програмі дуже багато українських книг почали видаватись закордоном.

«Також саме видавництво знайшло перекладачку. Це Ніколь Дзюб. Наскільки я зрозуміла, вона білінгва, тож мабуть їй все було зрозуміло, вона не комунікувала зі мною. Але це ж не якийсь дуже складний текст, і для носія української там нічого немає незрозумілого. Тому що зараз в мене готується переклад німецькою роману «Вівці цілі», і там перекладачка не носій, а просто вивчила українську, то в неї набагато більше питань», – уточнила Кузнєцова.

Наразі на сайті французького видавництва вже триває передзамовлення, а офіційний вихід книги запланований на 4 вересня 2026 року.

Як повідомляв Укрінформ, після початку повномасштабної війни французькі читачі відкрили для себе українську поезію як короткий жанр, здатний передати досвід війни. Водночас із великою прозою видавці Франції залишаються обережнішими, очікуючи на твори, які житимуть поза воєнним контекстом.

Фото: ВСЛ

Як передає Укрінформ, про це повідомляє BFMTV.

«Ці пляжі безпосередньо й матеріально пов’язані з висадкою, яка відіграла вирішальну роль у звільненні Західної Європи від нацистської окупації», – заявила представниця Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць під час засідання Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в південнокорейському Пусані.

За її словами, цей меморіальний комплекс також символізує величезні людські жертви, принесені заради звільнення Європи від нацизму.

До Списку увійшли п’ять пляжів, відомих під кодовими назвами Utah, Omaha, Gold, Juno і Sword, а також мис Пуент-дю-Ок, німецька артилерійська батарея в Лонг-сюр-Мер і штучний порт Mulberry в Арроманш-ле-Бен. Територія простягається майже на 80 кілометрів уздовж узбережжя Нормандії.

Саме тут 6 червня 1944 року розпочалася масштабна операція союзників, яка стала переломним етапом у визволенні Західної Європи від нацистської окупації та наблизила завершення Другої світової війни.

Президент регіону Нормандія Ерве Морен, який був присутній на засіданні Комітету ЮНЕСКО в Пусані, зізнався, що рішення викликало в нього сильні емоції.

«Це рішення зобов’язує нас берегти цей об’єкт, захищати його, ще більше цінувати та гідно представляти», – наголосив Морен.

Підготовка номінаційного досьє розпочалася у 2008 році. У 2014 році пляжі внесли до попереднього списку Франції, у 2018-му заявку передали до ЮНЕСКО, а у 2025 році її оновили.

Як повідомлялось, ЮНЕСКО залишила три обʼєкти в Україні – «Собор Святої Софії, прилеглі монастирські споруди та Києво-Печерська лавра», «Історичний центр Львова» та «Історичний центр Одеси» – у Списку всесвітньої спадщини, що перебувають під загрозою, визнавши, що російська агресія створює для них безпосередню небезпеку.

Фото: Robert F. Sargent, U.S. Coast Guard, wiki