Connect with us

Війна

Буданов розповів про роль острова Зміїний у війні

Published

on

Без відновлення контролю за островом Зміїний було неможливе будь-яке судноплавство з портів України. Без цього росіяни просто економічно би нас знищили, – розповів у фільмі «Воєнна розвідка України: на морі, у небі, на землі» начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов.

“Ключовим для звільнення острова стало затоплення 13 квітня 2022 року флагмана Чорноморського флоту ВМС РФ крейсера «Москва» ударом двох протикорабельних ракет нового українського мобільного берегового комплексу РК-360МЦ Нептун: «Затоплення ракетного крейсера «Москва», знищення декількох десантних кораблів, катерів противника, загалом порушення логістики острова Зміїний — все це у подальшому вплинуло на вивільнення цього острова від загарбників. Це стосується морського компонента. Що стосується повітряного компонента — це славнозвісні наші Байрактари морської авіації, які працювали з перших днів війни, починаючи з Херсонської області і вперше їх Україна застосовувала по бойовому по морським цілям» — говорить у фільмі командувач Військово-морських сил ЗСУ віцеадмірал Олексій Неїжпапа”, – йдеться у повідомленні Міноборони. 

Про відчайдушний спротив, який чинили російські окупанти на острові українським бійцям, у фільмі розповів командир однієї зі штурмових груп спецпризначення ГУР МО України із позивним «Скін»: «Споруд було багато. Їм було де ховатися, вони дуже швидко рухалися, вони не сиділи на одному місці, вони постійно міняли позиції, вони готувалися до оборони. Це був їхній острів, на якому вони були не один раз. Я вам скажу, це достатньо епічна битва була…Островом оволодіти можна, якщо у вас є перевага у вогневій силі, що потім і показало. Так? Його просто стерли з лиця землі, вони ж потім нагнали туди купу людей, вертушок, всього решта – їх там просто помножили на нуль і все. І вони зробили жест доброї волі, скажімо так».

Також у фільмі документальної трилогії «Воєнна розвідка України: на морі, у небі, на землі» вперше продемонстрували ексклюзивні кадри польоту, десантування з вертольотів і бойових дій на острові, які провели 8 травня групи спецпризначення ГУР МОУ і «Альфа» СБУ.

Війна

Дрони атакували НПЗ і нафтотермінал у Росії

Published

on

У ніч на 20 серпня безпілотники атакували нафтопереробний завод у російському Нижньокамську, нафтовий термінал та підстанцію на Кубані у Краснодарському краї.

Про це повідомляє Настоящее Время, передає Укрінформ.

Мер Нижньокамська Радмір Бєляєв заявив, що вранці 20 серпня «силами ППО успішно відбито чергову масовану атаку на район».

Проте низка Телеграм-каналів пишуть, що був атакований НПЗ Танеко, який належить Татнефті.

Повідомляється, що дрони також атакували підстанцію Тамань (ключовий магістральний вузол енергомосту Кубань – Крим) у Темрюкському районі та нафтовий термінал Таманьгазнефти у селищі Волна.

Читайте також: У Росії понад 70% АЗС залишилися без бензину – ЗМІ

30 липня українські безпілотники знищили на цьому терміналі 12 резервуарів.

Як повідомляв Укрінформ, після атаки дронів у російській Уфі спалахнула пожежа на одному з нафтопереробних заводів, який перебував на ремонті.

Фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Війна

Українські наземні роботизовані комплекси

Published

on

Характеристики НРК та що загрожує їм на фронті



Джерело

Continue Reading

Війна

чому АКС-74 досі актуальний у війську

Published

on


У свіжому випуску проєкту «Перевірено боєм» журналісти Укрінформу з’ясовують, чому радянський АКС-74 досі залишається затребуваним в українських військових, які його основні характеристики, наскільки він точний та що особливого в його експлуатації.

Ведуча Христя Равлюк разом з інструктором 25-ї бригади НГУ імені князя Аскольда з позивним «Жук» знайомиться з АКС-74 (автомат Калашникова складний зразка 1974 року), дізнається про його переваги і недоліки та особливості використання, а також випробовує автомат на полігоні.  

«АКС-74 у нас багато. Вони досі працюють, і під них у нас є багато патронів», – пояснює «Жук», чому радянський автомат продовжують використовувати українські військові.

Інструктор розповідає про патрон 5,45×39 мм, темп стрільби, довжину ствола та вагу автомата. За його словами, попри вік конструкції, АКС-74 «у вправних руках є достатньо точним на коротких та середніх дистанціях».

Чому, попри вік та не найкращу ергономіку, АКС-74 досі залишається в строю? Наскільки він точний та як поводиться під час стрільби?

Читайте також: Спецпроєкт «Перевірено боєм»: Укрінформ тестує штурмову гвинтівку Heckler & Koch

Дивіться новий випуск «Перевірено боєм» – про зброю, яка пройшла десятиліття та продовжує використовуватися українськими військовими.

Прем’єра у середу, 19 серпня, о 15:00 на Ютуб-каналі Укрінформу.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.