Connect with us

Війна

Буданов розповів про роль острова Зміїний у війні

Published

on

Без відновлення контролю за островом Зміїний було неможливе будь-яке судноплавство з портів України. Без цього росіяни просто економічно би нас знищили, – розповів у фільмі «Воєнна розвідка України: на морі, у небі, на землі» начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов.

“Ключовим для звільнення острова стало затоплення 13 квітня 2022 року флагмана Чорноморського флоту ВМС РФ крейсера «Москва» ударом двох протикорабельних ракет нового українського мобільного берегового комплексу РК-360МЦ Нептун: «Затоплення ракетного крейсера «Москва», знищення декількох десантних кораблів, катерів противника, загалом порушення логістики острова Зміїний — все це у подальшому вплинуло на вивільнення цього острова від загарбників. Це стосується морського компонента. Що стосується повітряного компонента — це славнозвісні наші Байрактари морської авіації, які працювали з перших днів війни, починаючи з Херсонської області і вперше їх Україна застосовувала по бойовому по морським цілям» — говорить у фільмі командувач Військово-морських сил ЗСУ віцеадмірал Олексій Неїжпапа”, – йдеться у повідомленні Міноборони. 

Про відчайдушний спротив, який чинили російські окупанти на острові українським бійцям, у фільмі розповів командир однієї зі штурмових груп спецпризначення ГУР МО України із позивним «Скін»: «Споруд було багато. Їм було де ховатися, вони дуже швидко рухалися, вони не сиділи на одному місці, вони постійно міняли позиції, вони готувалися до оборони. Це був їхній острів, на якому вони були не один раз. Я вам скажу, це достатньо епічна битва була…Островом оволодіти можна, якщо у вас є перевага у вогневій силі, що потім і показало. Так? Його просто стерли з лиця землі, вони ж потім нагнали туди купу людей, вертушок, всього решта – їх там просто помножили на нуль і все. І вони зробили жест доброї волі, скажімо так».

Також у фільмі документальної трилогії «Воєнна розвідка України: на морі, у небі, на землі» вперше продемонстрували ексклюзивні кадри польоту, десантування з вертольотів і бойових дій на острові, які провели 8 травня групи спецпризначення ГУР МОУ і «Альфа» СБУ.

Війна

Під час нічної російської атаки ППО знищила понад 90% повітряних цілей

Published

on

Під час нічної масованої атаки українська протиповітряна оборона знищила понад 90% повітряних цілей, однак найвразливішим напрямком залишається захист від балістичних ракет.

Про це Президент Володимир Зеленський сказав у телеефірі, передає Укрінформ.

“Зараз відомо про 666 повітряних цілей, із яких понад 610 знищено. Тобто рівень збиття – понад 90%”, – сказав Зеленський.

Він підкреслив, що головною проблемою залишається протидія балістичним ракетам.

За його словами, російські війська традиційно били по об’єктах енергетики, логістики та залізниці, а також по житловій забудові – зафіксовані влучання в багатоповерхівки.

Читайте також: ППО з вечора знешкодила 30 російських ракет та 580 безпілотників

Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 25 квітня російські війська здійснили масований комбінований обстріл міста Дніпро. Наразі відомо про трьох загиблих.

Фото: Володимир Зеленський / Телеграм



Джерело

Continue Reading

Війна

Українські БПЛА атакували Росію — дрони вперше долетіли до Уралу

Published

on


Українські дрони, подолавши значну відстань, вперше дісталися до Уралу. Вибухи, зокрема, були у Єкатеринбурзі та Челябінську.

Українські дрони подолали рекордну відстань, досягнувши російського Уралу. Про це повідомив радник міністра оборони Сергій Стерненко.

У Єкатеринбурзі Свердловської області РЕБ спрямувала дрон просто у житловий будинок, внаслідок чого постраждали шестеро росіян.



Єкатеринбург

Фото: соцмережi

Російські ЗМІ повідомляють, що постраждали 25-30 поверхи житлового комплексу “Трініті” у центрі міста.

Також вибухи чули у Челябінську, інформують місцеві канали. У аеропорту було введено тимчасові обмеження щодо прийому та відправлення рейсів.

челябінськ



Дим над Челябінськом

Фото: соцмережi

Російські пропагандисти нарікають, за 10 годин польоту українські дрони не зустріли жодної роботи ППО, цілком вільно подолали понад 1800 км й долетівши до “найглибшого тилу”.



Фото: скріншот

Також росіяни констатують, що режим безпілотної небезпеки та план “Ковьор” вперше було введено в Курганській області, яка знаходиться на стику Уралу та Сибіру.

Тим часом Міноборони Росії відзвітувало, що за ніч над російськими регіонами нібито було перехоплено та знищено 127 українських безпілотників.

Нагадаємо, 24 квітня російський Дагестан опинився під атакою дронів. Росавіація скасувала рейси у Владикавказі, Грозному, Магасі та Махачкалі.

У ніч на 20 квітня безпілотники масовано атакували Краснодарський край Росії. У мережі повідомляли про повторне ураження нафтопереробного заводу у Туапсе.



Джерело

Continue Reading

Війна

З початку повномасштабної війни Росія спричинила щонайменше 127 ядерних інцидентів

Published

on

З лютого 2022 року внаслідок російської агресії зафіксовано щонайменше 127 інцидентів, що ставили під загрозу ядерну та радіаційну безпеку.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє аналітичний центр DiXi Group.

“Експерти DiXi Group зібрали усі зафіксовані інциденти на ядерних об’єктах України, спричинені військовими діями росії з початку повномасштабного вторгнення. За цей час росія спричинила щонайменше 127 подій, підтверджених звітами МАГАТЕ, офіційними джерелами уряду України та Агентством з ядерної енергії ОЕСР, що ставили під загрозу ядерну та радіаційну безпеку”, – йдеться у повідомленні.

Зокрема зафіксовано:

  • 23 втрати зовнішнього електропостачання АЕС;
  • 25 прямих ударів та обстрілів – дронами, артилерією, ракетами по промислових майданчиках АЕС або в безпосередній близькості;
  • 29 тимчасових знижень вихідної потужності АЕС через нестабільність енергосистеми внаслідок атак;
  • 2 пошкодження систем радіаційного моніторингу та Нового безпечного конфайнменту на майданчику ЧАЕС.
  • При цьому 54 інциденти (42,5% від загальної кількості) припали на Запорізьку атомну електростанцію. Інтенсивність атак на атомні об’єкти зросла у 2024 році, коли було зафіксовано 47 інцидентів поблизу та безпосередньо по майданчиках АЕС України.

У січні – квітні 2026 року зафіксовано 16 інцидентів.

Читайте також: МАГАТЕ перетворилося на «поштаря» між сторонами конфлікту – експерт

Під інцидентами/подіями мається на увазі: втрати зв’язку АЕС із лініями електропередачі, удари та обстріли, тимчасові зниження потужності через удари по енергосистемі, пошкодження систем радіаційного моніторингу тощо. Частина з таких інцидентів можуть кваліфікуватись за Міжнародною шкалою ядерних подій (INES). Категорії можуть перетинатися: один інцидент часто поєднує кілька типів загроз (наприклад, у випадку обстрілу, який одночасно спричиняє втрату лінії електропередачі та вимушене зниження потужності АЕС).

Читайте також: Біля Чорнобиля та Хмельницької АЕС під час російських атак пролетіли 35 «Кинджалів» – генпрокурор

Як повідомлялося, голова Держатомрегулювання – головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки України Олег Коріков та генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Гроссі обговорили ключові положення меморандуму про взаєморозуміння.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.