Про це повідомило Міністерство охорони здоров’я, передає Укрінформ.

“Передані ресурси спрямовані на посилення спроможності української системи охорони здоров’я, забезпечення безперервності лікування пацієнтів, підтримку закладів охорони здоров’я, а також розвиток екстреної, стаціонарної та профілактичної медичної допомоги”, – йдеться у повідомленні.

Зокрема, Україна отримала лікарські засоби різних терапевтичних напрямів: противірусні, протигрибкові та антибактеріальні препарати, засоби для надання невідкладної допомоги й лікування окремих гострих станів.

Окремий напрям допомоги – підтримка профілактики інфекційних захворювань. Зокрема, ЮНІСЕФ доставив в Україну вакцини проти дифтерії, правця та кашлюку, інактивовану поліомієлітну вакцину, які країна отримує в межах співпраці за угодою МОЗ та GAVI. Загалом в межах цієї підтримки Україна отримала понад 18 тисяч флаконів вакцин.

Також партнери передали Україні засоби для діагностики туберкульозної інфекції.

Крім того, українські медичні заклади отримали обладнання, медичні вироби та витратні матеріали, необхідні для забезпечення належних умов лікування й догляду за пацієнтами. Зокрема, йдеться про ресурси для роботи стаціонарних відділень, проведення медичних процедур та захисту медичних працівників.

Частину допомоги також було надано урядами країн-партнерів. Зокрема, Фінляндія передала лікарські засоби та медичні вироби, Австрія – медичні вироби для догляду за пацієнтами, Норвегія – автомобілі швидкої медичної допомоги, Данія – засоби індивідуального захисту для медичних працівників, а Польща – функціональні медичні ліжка для посилення матеріально-технічної бази українських лікарень.

Як повідомляв Укрінформ, в червні в Україну надійшло 111 тис. доз інактивованої вакцини від поліомієліту (ІПВ) та 72 тис. доз вакцини АКДП для щеплення дітей від дифтерії, правця, кашлюку.

 До вторгення росіян на Херсонщину у 2022 році в регіоні працювали 24 місцеві та окружні суди. Але наразі в області діють лише 3 суди. Інші не працюють, а їх підсудність розподілили між цими трьома, плюс два суди перейшли у підпорядкування Одеським.

Центр публічних розслідувань разом з Інтентом дослідили, хто станом на 2025 рік очолював діючі суди Херсонської області та що ці люди задекларували.

Як окупація перекроїла судову карту

Після початку повномасштабного вторгнення територіальну підсудність херсонських судів спершу передали судам Дніпропетровщини та Одещини. Рішенням Вищої ради правосуддя від 30 травня 2023 року її “повернули” в межі області, але зосередили лише в кількох судах, що змогли працювати.

Сьогодні справи розглядають три суди-“хаби”:

• Великоолександрівський районний суд прийняв підсудність семи релокованих судів: Бериславського, Високопільського, Верхньорогачицького, Горностаївського, Іванівського, Каланчацького, Скадовського та Чаплинського.
• Нововоронцовський районний суд перебрав справи Великолепетиського, Каховського, Нижньосірогозького та Новокаховського судів і власну територію.
• Херсонський міський суд – діючий суд у підконтрольному Україні Херсоні – веде справи Білозерського, Генічеського, Голопристанського, Новотроїцького та Олешківського судів.

Окремо господарські справи Херсонщини передали Господарському суду Одеської області, а адміністративні – Одеському окружному адміністративному суду.

Хто керує та що декларує

З двадцяти чотирьох судів лише в одному декларант досі обіймає посаду голови суду – це Нововоронцовський. В інших ідеться про керівників судів-“хабів” або про зміну керівництва впродовж року. Сукупно четверо керівників задекларували 8,5 мільйона гривень доходу за 2025 рік. Більшість сум – у межах суддівської зарплати, окрім одного помітного винятку.

В’ячеслав Каневський – голова Нововоронцовського районного суду. Його дохід за 2025 рік склав 1,5 мільйона гривень, на 8 відсотків більше торішнього. Це переважно суддівська зарплата (1,36 мільйона); дружина Алла додала ще 109 тисяч зарплати.

Олександр Сікора очолив Великоолександрівський районний суд – найбільший “хаб” області – у березні 2025 року, змінивши на цій посаді Ірину Хомик. Він і заробив найбільше – 3,69 мільйона гривень, удвічі більше, ніж роком раніше (1,85 мільйона). Власна зарплата судді – 1,12 мільйона. Ще 687 тисяч він задекларував як грошовий подарунок від родички Наталі Сікори та 420 тисяч – від продажу Jeep Cherokee.

Левову частку родинного доходу дала дружина Ольга – 1,47 мільйона гривень. З них 317 тисяч – від продажу її Ford Focus, а 1,15 мільйона – соціальна допомога на проживання та оплату оренди Bürgergeld від німецького Jobcenter округу Есслінген.

Керівниця Великоолександрівського районного суду до березня 2025 року Ірина Хомик задекларувала 1,72 мільйона гривень (зарплата 1,44 мільйона та пенсія 283 тисячі). А її колега очільник Херсонського міського суду Дмитро Гонтар заробив 1,58 мільйона (на 9 відсотків більше), майже все – суддівська зарплата; дружина Поліна отримала 140 тисяч дивідендів.

ЗОБРАЖЕННЯ: ЦПР/ Інтент/ ШІ

Майно: гектари, авто і порожні рахунки

Найперше, що впадає в око: жоден із чотирьох не задекларував заощаджень – ані готівки, ані коштів на рахунках. 

Найбільше власного житла – у В’ячеслава Каневського: близько 262 квадратних метрів. Це власний будинок на 98 квадратних метрів у Нововоронцовці та дві квартири (80 і 84 квадратних метри), оформлені на доньку й сина. Родина Олександра Сікори володіє двома квартирами в Херсоні – разом близько 130 квадратних метрів, а дружина орендує квартиру у 91 квадратний метр у Німеччині.

 У Дмитра Гонтаря – дві квартири у спільній частковій власності (116 і 80 квадратних метрів). Ірина Хомик власного житла не має: будинок 74 квадратних метри у Великій Олександрівці належить її чоловікові.

ЗОБРАЖЕННЯ: ЦПР/ Інтент/ ШІ

Найбільший земельний банк – у родини Дмитра Гонтаря: його дружині Поліні належить понад 10,5 гектара у Нововоскресенському. Ще близько шести гектарів у Великій Олександрівці – у чоловіка Ірини Хомик.

Єдиний, хто торік оновив автопарк, – Олександр Сікора. Подружжя продало Ford Focus 2013 року та Jeep Cherokee 2015 року, а натомість придбало Dodge Durango 2014 року (630 тисяч гривень) і Mazda CX-5 2016 року (356 тисяч). Дружина Дмитра Гонтаря володіє Volkswagen Tiguan 2017 року вартістю 712 тисяч гривень; ще двома авто – Nissan Juke та Audi Q7 – родина користується без права власності. Решта керівників торік майном не торгувала: їхні декларації за рік майже не змінилися.

Куди поділися голови

Невелика кількість наявних декларацій голів судів частково пояснюється кадровими змінами.  

Частина колишніх голів релокувалася й тепер працює простими суддями в інших регіонах. Голова Бериславського суду Валентина Миргород перейшла суддею до Саратського районного суду на Одещині. Голова Господарського суду Херсонської області Павло Пригуза – суддя Господарського суду Закарпатської області. Керівниця Нижньосірогозького суду Ольга Цесельська – суддя на Кіровоградщині.

В інших судах голів немає взагалі. У Єдиному державному реєстрі замість них зазначені тимчасові виконувачі обов’язків керівника апарату: Ірина Сєніна (Великолепетиський), Руслана Мутерко (Генічеський), Лілія Черкесова (Новокаховський), Марина Шиян (Білозерський). Це адміністративна посада, не суддівська, і повноважень голови суду вона не дає.

Тож у підсумку маємо: сукупний дохід трьох діючих й однієї колишньої керівників суддів Херсонщини – 8,5 мільйона гривень, а в заощадженнях – нуль. Найбільший дохід – в Олександра Сікори (3,69 мільйона, з них 687 тисяч – грошовий подарунок), найбільше власне житло – у В’ячеслава Каневського (262 квадратних метри), найбільший земельний банк – у родини Дмитра Гонтаря (понад 10,5 гектара).

Олеся Ланцман