Археологи з Утрехтського університету виявили залишки давньоримського військового табору в Нідерландах, але він розташований за межами північного кордону Римської імперії. Це був тимчасовий військовий табір, але він мав велику площу — 3,6 гектара. Цей табір мав форму всіх подібних давньоримських споруд, пише Live Science.

У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами вчених, виявлений військовий табір показує, що римські війська виходили за межі нижньогерманського лімесу, тобто укріпленого кордону, що проходив уздовж Рейну, розташованого приблизно за 25 кілометрів на південь від табору.

З огляду на цю знахідку, у Нідерландах поки що виявили лише четвертий тимчасовий військовий табір періоду Римської імперії. За словами археологів, з огляду на те, що табір розташовувався за 25 кілометрів на північ від кордону імперії, римляни, найімовірніше, не сприймали нижньогерманський лімес як справжній кордон.

Вчені дійшли висновку, що цей табір був тимчасовим і його римські війська використовували протягом лише кількох днів або тижнів. Можливо, табір був зупинкою на шляху до іншого табору, який був розташований приблизно в дні шляху пішки.

Це був великий табір, що займав площу 3,6 гектара. Його оточував глибокий рів завглибшки 2 метри і земляний вал завширшки 3 метри з кількома входами. Табір мав форму прямокутника, що нагадує форму гральної карти. Римські військові табори дуже часто мали таку форму.

На території розкопок археологи виявили лише кілька артефактів, включно з фрагментом римських обладунків. Це пояснюється тим, що табір солдати використовували протягом короткого періоду часу, а також тим, що солдати подорожували без нічого.

Незважаючи на невелику кількість артефактів, археологи змогли визначити, що цей тимчасовий римський табір був побудований у другому столітті нашої ери.

Археологи кажуть, що їхня знахідка показує, що римляни були активними за межами кордону Римської імперії і розглядали цей регіон як свою сферу впливу. Вчені вважають, що в цьому регіоні римляни збирали податки у вигляді худоби і шкур у народів, які перебували в залежності від імперії. На це вказують історичні джерела.

Новий тимчасовий військовий табір римської армії археологи змогли виявити завдяки розробленій комп’ютерній програмі. Вона допомагає передбачити місце розташування тимчасових римських таборів на території Нідерландів, використовуючи дані лідара. Цей прилад, прикріплений до літака, використовують для сканування підземного ландшафту.

Програма реконструювала можливі маршрути римської армії, розрахувавши кількість кілометрів, які армія могла пройти за день. Програма також враховувала дороги і доступність води, а також шукала типові табори у формі гральних карт, які будували римляни.

Як уже писав Фокус, археологи розкопали багатоповерхівки часів Стародавнього Єгипту. У стародавньому місті Імет археологи виявили залишки багатоповерхових житлових будинків і церемоніальної споруди, пов’язаної з богинею Ваджет.

Також Фокус писав про те, що археологи нарешті дізналися, якою була соціальна структура одного з найдавніших міст світу.

Те, що було виявлено поруч із цією колонією кажанів, не було частиною операції з нагляду за захворюваннями, а скоріше несподіваним результатом місцевого природоохоронного проєкту, що має зовсім іншу спрямованість, повідомляє The Conversation.

У Фокус.Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Спостереження, що відкрило вченим нову небезпеку, очолив 25-річний студент Боско Атукватсе, який працює в проєкті Kyambura Lion Project за підтримки вченого-еколога і співзасновника цієї ініціативи. Встановивши камери стеження навколо печери в національному парку Королеви Єлизавети, Атукватсе і його команда за чотири місяці зафіксували 261 випадок нападу хижаків.

Важливо

Вченими було зафіксовано, що принаймні 14 різних видів, включно з леопардами, блакитними мавпами, пітонами, коронованими орлами та нільськими варанами, полювали на кажанів, які є носіями вірусу Марбург, або харчувалися їхнім падлом. Деякі кадри навіть показали рідкісні види поведінки хижаків, наприклад, блакитні мавпи ловили кажанів прямо в їхніх гніздах, а орли-рибалки — у польоті.

Хоча в попередніх дослідженнях вченими вже було виявлено два основні шляхи поширення вірусу Марбург — люди, які входять до печер, населених кажанами, або ті, хто вживає в їжу фрукти, заражені кажанами, це спостереження додає третій, раніше не задокументований шлях, стверджує Александр Річард Брачковскі, науковий співробітник Центру планетарного здоров’я і групи зі сталого збереження університету Гріффіта.

Хижацтво та падальництво серед диких тварин можуть сприяти поширенню вірусу екосистемами та, потенційно, наближенню до людей. Це відкриття має велике значення, оскільки є першим великомасштабним візуальним документуванням такої взаємодії між кількома видами в резервуарі зоонозного вірусу, що досі існувало здебільшого в теорії.

Не менш тривожною була присутність людей в околицях цього місця. Понад 400 осіб, багато з яких були туристами, були зняті на камеру, коли вони наближалися до входу в печеру без захисного спорядження. Деякі стояли всього за кілька метрів від колонії кажанів, незважаючи на те, що Управління дикої природи Уганди позначило безпечний оглядовий майданчик приблизно за 35 метрів від входу. Така поведінка не тільки порушує правила парку, а й збільшує ризик зараження зоонозними захворюваннями.

Результати дослідження, опубліковані як препринт на bioRxiv, підкреслюють важливість знань про місцеву екологію і роль польового спостереження. Робота Атукватсе показує, як важливі відомості про екологію захворювань можна отримати за допомогою простих інструментів і обґрунтованих спостережень, а не дорогих лабораторних установок. Виявивши потенційний новий шлях поширення, це дослідження вносить конкретні дані в галузь підготовки стримування вірусу, яка досі в основному спиралася на припущення і моделі.

Єгипетські кажани розвинули сильну противірусну імунну відповідь, яка дозволяє їм бути пасивними носіями вірусів, таких як Марбург, без прояву ознак захворювання. Ці адаптації, включно з посиленням активності природних кілерних клітин та інтерферону, наразі вивчаються, щоб зрозуміти, як такі віруси залишаються стабільними в організмах диких тварин.

Раніше Фокус писав про відкриття антибіотика, проти якого у бактерій немає шансів. У міру того як супербактерії стають дедалі сильнішими, непримітний зразок ґрунту в руках науки зміг завдати їм важкого удару, від якого вони, можливо, не зможуть оговтатися.

Також Фокус писав про перший зареєстрований випадок нападу грибка на людину в Індії. Смертельний для рослин грибок три місяці повільно вбивав грибника, поки останній не звернувся по медичну допомогу.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров’я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.

Жінка розповіла про перехід від стресового життя до повної ідилії з природою серед замків та мальовничих пейзажів. Про її історію написав таблоїд The Sun.

Нікола працювала вчителькою початкової школи упродовж 14 років, але постійний стрес від “дедлайнів” та іпотеки змусили її переосмислити своє життя, особливо після розлучення у 2020 році.

Працювала в школі протягом 14 років

“Я переоцінювала своє життя та те, що хочу робити. Була щаслива у своїй викладацькій роботі, на якій пропрацювала 14 років. Дуже нервувала. Працювала божевільну кількість годин із завданнями, які часом здавалися неможливими”, — розповідає Нікола, яка описувала своє тодішнє життя як “біг у колесі”.

Доля звела її з Пітом, 58-річним водієм вантажівки з Кенту. Вони почали листуватися у Facebook-групі для людей, які розглядають переїзд до Франції. Обидва втомилися від метушні й мріяли про спокійне сільське життя.

У квітні 2023 року пара придбала котедж XIX століття з п’ятьма спальнями у селі Аф’є за 175 тисяч євро. Згодом вони перетворили помешкання на затишний готель.

Змінила стилю життя

Гловер підкреслює кардинальні відмінності у підході до стилю життя: “Я думаю, французи надають більше значення вільному часу. Це не тільки робота. Щойно ми повертаємося до Великої Британії, то відчуваємо стрес. Здається, всі поспішають. У Франції ритм життя зовсім інший — все дуже сповільнено”.

Пара одружилася у вересні 2024 року і тепер має набагато більше часу один для одного: “Ми граємо в гольф, ходимо на прогулянки, досліджуємо місцевість і разом готуємо”.

Попри те, що Нікола сумує за своїми дочками-близнючками, які навчаються в університеті у Великій Британії, вона не може уявити повернення до попереднього життя.

Нагадаємо, раніше Фокус писав, що:

А британська журналістка Лейла Ніколсон описала свій складний переліт на Ібіцу, що обернувся справжнім скандалом через неадекватну поведінку деяких пасажирів.