Connect with us

Війна

РФ намагається умовити Індію на нову зброю — деталі

Published

on



Росія почала роботу над танком Т-14 “Армата” 14 років тому, планувала виготовити тисячу бронемашин, потім — сотню, але врешті спромоглась на пару десятків одиниць. У 2025 році Москва спробувала домовитись з Делі, щоб продати хоча б технологію виготовлення “Армати”. Чи зможе Індія врятувати танк Т-14, який так і не освоїли російські зброярі?

Кремль розпочав роботу над програмою “Армата” у 2011 році, а прототип Т-14 був представлений на параді перемоги в Москві у 2015 році. Фокус переклав статтю журналіста-фахівця з військової техніки Пітера Сучіу для порталу National Interest, щоб з’ясувати, чи є шанси на угоду, яка допоможе РФ.

Об’єднана авіабудівна корпорація Росії (ОАК) неодноразово намагалася укласти з Індією угоду про спільне виробництво стелс-винищувача п’ятого покоління Су-57. Хоча Нью-Делі не робив жодних заяв, є підстави вважати, що Індія все ж зупинить свій вибір на російському багатоцільовому винищувачі. Можливо, літак стане не єдиною російською розробкою, яку почнуть виробляти за ліцензією на субконтиненті.

Танк Т-14 “Армата” — деталі

На початку цього тижня індійські ЗМІ повідомили, що Кремль запропонував Нью-Делі свій давно анонсований основний бойовий танк (ОБТ) Т-14 “Армата” для заміни парку застарілих Т-72 Ajeya. Окрім постачання нових танків, Москва включила в пропозицію пункт, згідно з яким Т-14 будуть виготовляти за ліцензією в рамках програми “Make in India”.

На додаток, російський державний Уралвагонзавод, що виробляє Т-14, дав зрозуміти, що дозволить Індії адаптувати танк під місцеві потреби. Москва навіть готова дозволити установку на індійські “Армати” двигуна місцевого виробництва DATRAN-1500HP замість російського 12Н360. Серед підприємств, які можуть взяти участь у спільному виробництві танка, називають індійську компанію Combat Vehicles Research and Development Establishment (CVRDE).

В рамках такого партнерства індійський уряд виділить до 70% коштів на розробку першого прототипу.

Кому вигідна ця угода: Індії чи Росії?

Кремль розпочав роботу над програмою “Армата” у 2011 році, а прототип Т-14 був представлений на параді перемоги в Москві в 2015 році. Однак прототип зламався ще під час репетиції параду, що віщувало майбутні труднощі, з якими зіткнулася програма. Незважаючи на фальстарт, Кремль оголосив про плани побудувати 2300 Т-14 до 2020 року, причому нову платформу повинна отримати 1-ша гвардійська танкова армія (ГТА).

Минуло ще десять років, протягом яких Росія істотно скоротила замовлення. Було оголошено, що замість тисячі “Армат” виготовлять партію із сотні машин для 2-ї гвардійської Таманської мотострілецької дивізії. Проте виробництво не дотягнуло навіть до цієї скороченої кількості.

За даними на серпень 2025 року, з конвеєра зійшло менш як два десятки Т-14. Одним з факторів стали бюджетні обмеження, а санкції, накладені на Росію після її вторгнення в Україну, ще більше зірвали програму.


Важливо

Танковий парк — один із найбільших у світі: чому індійські танки розкатають Пакистан

Тож для Т-14 буде справжньою перемогою, якщо Індія вирішить прийняти його на озброєння, тим самим істотно підтримавши програму за рахунок зниження витрат російської сторони.

“За прогнозами, кожна одиниця Т-14 буде коштувати приблизно 3,4-4,8 мільйона доларів, але місцеве виробництво в Індії може скоротити цю суму як мінімум на 1,14 мільйона доларів”, — повідомляє українське видання United24 Media.

Якщо Індія і Росія зможуть домовитися про спільне виробництво Т-14, то така угода буде не першою. Уралвагонзавод вже уклав угоду з Нью-Делі про передачу технологій свого танка Т-90, який виробляється в Індії як Т-90 Bhishma. У цьому танку використовується до 83% індійських технологій, включаючи двигун місцевого виробництва.

Чому Індія може відмовитися від Т-14

Росія та Індія досі не уклали угоду, і, можливо, вона так і не буде реалізована. Найважливішою проблемою залишається вартість. Т-14 — дуже дорогий танк, і навіть якщо Індії вдасться знизити ціну, вона залишиться досить високою для неперевіреної платформи.

Відсутність досвіду бойового застосування Т-14 і його вразливість перед новими загрозами, включаючи безпілотники, теж становлять серйозні ризики. Чи захоче Індія виробляти сотні або навіть тисячі Т-14, лише щоб виявити, що недорогі пакистанські або китайські безпілотники й переносні ПТУРи з легкістю знищують танки в ході прикордонних сутичок?

Такі сутички — лише питання часу. Індія досі не оговталася після того, як один з її винищувачів французького виробництва Dassault Rafale був збитий ракетою китайського виробництва, випущеною пакистанським винищувачем. Індія довірилася рекламі Rafale й отримала дорогий і ганебний урок; навряд чи країна захоче повторити його з Т-14.

Про автора

Пітер Сучіу — журналіст із 30-річним стажем, який опублікував понад 3200 статей у більш ніж чотирьох десятках журналів і на вебсайтах. Він висвітлює теми військової техніки, історії вогнепальної зброї, кібербезпеки, політики та міжнародних відносин. Пітер також є автором статей для Forbes і Clearance Jobs.



Джерело

Війна

Україна зможе виробляти кілька десятків балістичних ракет на місяць

Published

on



У найближчій перспективі Україна буде здатна виробляти кількадесят балістичних ракет на місяць, і “з такою кількістю ракет ми спроможні поставити російський ВПК на коліна”.

Як передає Укрінформ, про це сказав військовий експерт Павло Нарожний в ефірі Українського Радіо.

Він зазначив, що нині в цьому напрямку працюють компанії державного та приватного секторів України.

“По-перше, в нас є два напрямки – державний і недержавний. Про державний всі знають – це ракетний комплекс “Сапсан”. Недержавний – компанія Fire Point зі своїми балістичними ракетами. Про державний напрям, на жаль, ми нічого не знаємо, в публічному просторі інформації про ці ракети немає. А от в недержавній компанії доволі відкрито це коментують і розповідають, що в них уже було випробування. Тут мова йде і про балістичну ракету, і про ракету для комплексу ППО, які за своїми характеристиками насправді дуже близькі. І йдеться про те, що буде ракета з дальністю до 900 км, яка нестиме боєголовку до 500 кг. Тобто це, в принципі, прямий аналог російської “Іскандер-М” або корейської КН-23, якими, на жаль, ворог б’є по нас і засобів протидії яким наразі не так вже й багато”, – підкреслив експерт.

За його словами, ми спроможні поставити російський ВПК на коліна.

“Основний виклик – виробництво твердопаливних двигунів для цих ракет. Воно у нас раніше було на Павлоградському хімічному заводі. Павлоград, на жаль, дуже близько до лінії фронту. Тому компанія Fire Point буде виробляти ці двигуни у Данії, щоб убезпечити їх від ракетних ударів чи можливих диверсій. Чи можливо це зробити? У мене немає жодних сумнівів, що це абсолютно реально і ми це побачимо. Прогнозувати скільки це буде ракет важко, але я сподіваюсь, що ми побачимо до десятка, а можливо й декілька десятків ракет на місяць. Спроможність Росії – від 60 до 100 ракет, які вони здатні виробляти. Наші спроможності, я думаю, будуть менші, але навіть з такою кількістю ракет ми спроможні поставити російський ВПК на коліна”, – наголосив Нарожний.

Читайте також: Україна в ООН закликала партнерів удесятеро збільшити допомогу системами ППО

У відповідь на питання, чи є в Росії засоби протидії тим ракетам, які ми очікуємо, експерт зауважив, що тут йдеться виключно про надсучасні комплекси – С-400, С-500, яких в Росії дуже мало.

“Так само як ми всі слідкуємо за тим, як Україна отримує черговий один комплекс Patriot, як на найвищому рівні йдуть перемовини щодо ракет, точно така ж ситуація в Росії. Так, у них ракет більше, але цих комплексів у них приблизно 50 штук. І території, які їм треба прикривати, набагато більші”, – сказав він.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський підтвердив влучання українських ракет FP-5 Flamingo у військовий завод у Чебоксарах, який забезпечує російську армію компонентами для дронів і ракет.

Фото: кадр з відео fire point 



Джерело

Continue Reading

Війна

Генштаб уточнив наслідки ураження нафтових об’єктів у Росії

Published

on



Генеральний штаб ЗСУ уточнив результати ураження нафтобази “Грушова” у Краснодарському краї, нафтоперевалочної станції “Красноармійськ” у Саратовській області та лінійної виробничо-диспетчерській станції “Красний Яр” у Волгоградській області.



Джерело

Continue Reading

Війна

Сили оборони уразили об’єкти Маріупольського порту

Published

on



Підрозділи Сил оборони України уразили об’єкти Маріупольського морського торговельного порту.

Як передає Укрінформ, про це Сили безпілотних систем Збройних сил України повідомили у Фейсбуці.

Сили безпілотних систем у взаємодії з 1-м корпусом Національної гвардіЇ «Азов», Служби безпеки України і Центру спецоперацій «А» уразили об’єкти Маріупольського порту.

Порт використовувався росіянами для військової логістики, а також незаконного вивезення українського зерна, вугілля та металу до росії.

Унаслідок ураження пошкоджено енергетичну, ремонтну та управлінську інфраструктуру порту, а також об’єкти, що забезпечували роботу портової логістики.

Читайте також: Бригада «Хижак» уразила роботизований комплекс ворога, споряджений РСЗВ

У результаті атаки порт знеструмлений. Можливості росіян використовувати Маріуполь як логістичний вузол суттєво обмежені.

Як повідомляв Укрінформ, росіяни запровадили обмеження на пасажирські перевезення трасою через Маріуполь через загрозу українських дронів.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.