Як повідомляє The Economic Times, брати Пардіп та Віджай Саїні, яких підозрювали у зв’язках із сепаратистською організацією, проникли у відсік шасі літака British Airways Boeing 747, що виконував рейс з Нью-Делі до Лондона. Під час перельоту літак піднявся на висоту близько 12 тисяч 200 метрів, а відстань склала приблизно 6 тисяч 400 кілометрів.

22-річний Пардіп вижив, тоді як його молодший брат, 18-річний Віджай, випав із відсіку, коли літак заходив на посадку в аеропорту Хітроу. Від падіння він загинув.

Пардіп витримав екстремальні умови, зокрема температуру до -60°C та нестачу кисню. Після приземлення його виявили співробітники аеропорту у важкому стані. Чоловіка доставили до медичного закладу, а згодом — у центр утримання. Пізніше його звільнили.

“Я був у депресії протягом шести років. Якщо б ми загинули обидва — це була б одна історія, або якби обидва вижили — інша. Але я втратив молодшого брата. Він був мені як друг. Ми виросли разом”, — сказав Пардіп.

За даними Федерального управління цивільної авіації США, з 1947 по 2015 рік зафіксовано щонайменше 113 спроб проникнення людей у відсіки шасі літаків. Загинули 86 осіб, здебільшого від переохолодження, нестачі кисню або внаслідок падіння під час зльоту й посадки.

Нагадаємо, у вересні 2023 року в міжнародному аеропорту Індіри Ганді в Делі співробітники виявили 13-річного хлопчика з Афганістану, який прилетів із Кабула, сховавшись у відсіку шасі літака. Він пояснив, що зробив це з цікавості. Подібні інциденти неодноразово ставали причиною загибелі людей.

Як повідомляв Фокус, нещодавно бортпровідниця дала поради, як безплатно літати в бізнес-класі.

Фокус також писав, що оптична ілюзія з літаками у небі поставила в ступір мережу.

Серед тих, хто, на думку її ж підписників, “просуває північнокорейську пропаганду”, блогерка-мандрівниця Зої Стівенс із Ліверпуля, яка пропонує зазирнути до Північної Кореї “за лаштунками політики та ЗМІ”, але є й чимало інших, пише Daily Mail.

Зої запевняє, що вона не таємний шпигун режиму Кім Чен Ина, а всього лише екскурсовод, який намагається “регуманізувати розповідь про Північну Корею”. Вона заявляє, що вона працює менеджером з маркетингу та керівником групи в Koryo Tours, туристичній компанії, заснованій у Китаї 1993 року британцями Ніком Боннером і Джошем Гріном, і відвідала найзакритішу країну світу понад 30 разів.

Але під час всебічного розслідування ООН було встановлено, що за останнє десятиліття уряд посилив нагляд за цивільними особами, а покарання стали суворішими — аж до введення смертної кари за перегляд або поширення іноземних телесеріалів.

Однак західні інфлюенсери, серед яких також є блогери з Росії, у своїх роликах постійно роблять те, що звичайним туристам заборонено: фотографують військових, заходять у будинки до простих корейців і беруть участь у масових заходах, за якими іноземці зазвичай спостерігають здалеку. І в їхніх матеріалах немає жодного слова про концтабори, чи публічні страти.

Стівенс — не єдина блогерка, яка просуває подібний контент; дедалі більше користувачів Instagram, YouTube і TikTok постять життєрадісний контент про Північну Корею.

Північна Корея закрила свою територію для туристів на початку пандемії COVID-19 на початку 2020 року. У лютому країна нарешті дозволила західним туристам знову в’їхати, але тільки на кілька тижнів, перш ніж кордони знову закрилися в березні.

Однак нещодавно західні туристи знайшли спосіб повернутися через кордон. У квітні в Північній Кореї вперше за шість років пройшов Пхеньянський міжнародний марафон, у якому взяли участь близько 200 іноземних бігунів, включно з кількома впливовими особами соціальних мереж.

“Усі корейці посміхаються і махають руками, прямуючи на роботу. Пхеньян виявився зовсім не таким, яким я його собі уявляв. Місто виявилося чистим, величним і напрочуд мирним”, — каже Гаррі Джаггард, відеоблогер на YouTube із 2,58 мільйона підписників, знімаючи, як він біжить марафон і дає “п’ять” глядачам.

Джордж Деведлака, або “GeorgeGoesFar”, — ще один ютубер, який відвідав режим під час марафону і висловив в інтернеті позитивне ставлення до КНДР.

Відповідаючи на запитання одного зі своїх підписників, чи здаються люди щасливими, він сказав: “Я не спростовую цим звинувачення в пропаганді, але загалом… так. Звичайно, ми мали поверхневе уявлення, але люди ходили в бари і вели цілком нормальне життя. Вони були привітні, коли ми з ними розмовляли”.

В одному з роликів у TikTok, який набрав 2,8 мільйона переглядів, він попросив північнокорейського перукаря зробити йому стрижку як у Кім Чен Ина.

TikToker Ганна Пєлова заявила за обідом із 10 страв, що “ваша інформація про Північну Корею і голод 90-х, ймовірно, застаріла. У 2025 році в магазинах хороший вибір товарів, ресторани досить приємні, і багато імпортних продуктів”.

Однак, згідно з доповіддю ООН, останніми роками Північна Корея зіткнулася з гострою нестачею продовольства: вважається, що близько 45 відсотків населення країни недоїдатиме.

Однак для північнокорейських перебіжчиків, таких як 31-річний ютубер Чарльз Рю У, подібний контент є продовженням тієї самої пропаганди, яку Кім Чен Ин використовує, щоб переконати населення в тому, що його не пригнічують.

Рю ріс у будинку з дощок і глини без електрики в гірському повіті Чанджін провінції Південний Хамген. Коли йому було 11, його мати померла від голоду. Він ризикував життям, двічі втікши з Північної Кореї до Китаю: один раз у віці 14 років і вдруге через два роки після того, як китайська влада депортувала його назад, коли сусід повідомив про його незаконне перебування. Як покарання Рю був ув’язнений у політичний трудовий табір на дев’ять місяців, де його годували жменею кукурудзи на день.

Його обурює контент у соціальних мережах, який публікують західні інфлюенсери, оскільки він не відображає середньостатистичний досвід північнокорейців.

Він каже, що переважна більшість північнокорейців не мають доступу до Інтернету, і тільки в одиниць є смартфони. І Пхеньян, який так хвалять блогери, недоступний для більшості жителів Північної Кореї.

“Пхеньян — це як зовсім інша країна в Північній Кореї. Простому громадянину не потрапити в Пхеньян. Навіть якщо у вас є вищий допуск до секретної інформації, як у представника еліти, і ви хочете поїхати до Пхеньяна, вам доведеться помити машину перед в’їздом, тому що місцева влада не хоче показувати іноземцям брудні машини”, — каже він.

На думку Рю, його розчарування в багатьох впливових особах полягає в тому, що вони не усвідомлюють, наскільки ретельно сплановані та зрежисовані такі масові видовища, як Пхеньянський марафон.

А на кадрах, знятих на марафоні на стадіоні імені Кім Ір Сена, він помітив щось підозріле в сотнях північнокорейців на трибунах, які плескали бігунам.

Коли він був маленьким, його самого і його однокласників возили на великі щорічні церемонії на кшталт ігор Аріран. І перед поїздкою їх вчили правильно плескати, співати і радісно кричати.

В інтерв’ю Daily Mail він заявив, що вважав за краще б, щоб впливові особи не відвідували Північну Корею з трьох причин: по-перше, тому що, за його словами, вони зможуть побачити тільки те, що їм дозволяє уряд; по-друге, тому що вони безпосередньо або побічно фінансують режим; і, по-третє, тому що “якщо вони повернуться живими”, інстинкт підказує їм створити якийсь контент і повідомити світові: “Здається, у Північній Кореї все гаразд!”, тоді як це не так.

Не тільки інфлюенсери-мандрівники переписують історію Північної Кореї; КНДР набирає шанувальників серед антиамериканських лівих користувачів TikTok, які романтизують її комуністичну історію.

Едвард Лігер, який веде акаунт “Midwestern Marx”, опублікував у TikTok захоплене повідомлення про оголошення про будівництво 10 000 квартир у Пхеньяні, вигідно порівнявши режим Кіма з капіталістичними США.

Однак ідея безкоштовного житла для всіх у Північній Кореї — всього лише черговий міф.

Дослідження, проведене 2021 року Південнокорейським інститутом цивільного будівництва та будівельних технологій, показало, що в країні достатньо житла лише для розміщення 70-80 відсотків домогосподарств. Обмежена кількість безоплатного житла існує, але в переважній більшості випадків воно зарезервоване для знаменитостей і високопоставлених чиновників.

А в серпні 2020 року уряд створив “прикордонні буферні зони” на кордоні з Китаєм і Росією, а прикордонникам було наказано “беззастережно стріляти” в будь-кого, хто в’їде туди без дозволу.

Нагадаємо, виступаючи на з’їзді Кім Чен Ин заявив, що він не збирається миритися з Південною Кореєю і відмовлятися від ядерної зброї, як хотів Дональд Трамп. А замість цього заявив, що тепер у КНДР є “секретна зброя”.

А коли в КНДР приїжджав глава російського МЗС Сергій Лавров, то на курорт Вонсан-Кальма зігнали місцевих жителів, які старанно зображували відпочивальників.

З 15 вересня для росіян діє безвіз до КНР, а Москва готує дзеркальний крок для громадян Китаю. “Це новий етап “тихої експансії”, – вважає керівник Центру протидії дезінформації (ЦПД) при РНБО України Андрій Коваленко.

На його думку безвізовий режим, який вводить для громадян Росії Китай майже нічого не змінює, адже і раніше отримання візи займало лише кілька днів. А от для Китаю це стратегічний канал для “повзучої” міграції в Сибір і на Далекий Схід.

Коваленко нагадав, що у Сибіру та на Далекому Сході РФ вже формуються китайські анклави зі своїми школами, бізнесом і культурою.

“Місцевих туди не беруть, навіть лісоруби їдуть з Китаю. Прибутки повертаються назад у Пекін”, – розповів Коваленко.

На його думку, до 2030 року Сибір може отримати сотні тисяч китайських переселенців. Адже в умовах демографічної кризи РФ не здатна заселити власні території і вакуум будуть заповнювати інші.

“Справжня картина така: Кремль не “піднімає” регіон, а віддає його на розселення іноземцям. Сибір і Далекий Схід — стратегічні землі, які Москва плавно здає. І це добре”, – резюмував Коваленко.

Нагадаємо, про повільну експансію Китаєм Росії писали багато експертів. Але цифри говорять самі за себе, так у 2018 році озеро Байкал, що розташоване на кордоні Іркутської області та Республіки Бурятія, відвідало близько півтора мільйона туристів. Переважна більшість – з Китаю. Для порівняння – у 2016 році в Іркутській області побували 26 тисяч, у 2017-му – 23,5 тисячі китайських туристів.

Росія має 4 209 кілометрів спільного кордону з Китаєм і деякі російські території у Пекіні вважають “спірними”.

А у Сибіру, ​​від Далекого Сходу до Уралу, живе лише 37 мільйонів людей – тобто на 78 відсотках площі Росії живуть лише 25 відсотків її населення. Це приблизно два-три не дуже великих китайських міста. Ще на початку 2025 року місцеві мешканці скаржилися, що саме китайці скуповують місцеві землі і з’являються готелі, магазини, ресторани, до яких росіян просто не пускають.

Нагадаємо, ще у 2023 році Фокус писав про те, як порт Владивосток фактично стає китайським. Політичний експерт Ростислав Демчук вважав, що КНР розгортає стратегічну кампанію з розвитку своїх північних і східних провінцій, які прилягають до Монголії та Росії. 

А після масштабного параду в Пекіні у китайських соцмережах заборонили шукати “150 років”, адже саме можливість дожити до цього віку обговорювали Сі Цзіньпін та Володимир Путін.