Connect with us

Суспільство

Аккерманська фортеця позбавляється російських імперських символів та повертає забуту спадщину

Published

on


Аккерманська фортеця, що розташована в Білгороді-Дністровському на Одещині, поступово звільняється від імперських нашарувань. Одним із кроків стало прибирання назви «вежі Пушкіна», яка не мала історичного підґрунтя. Про те, як доцільно деколонізувати гуманітарний простір фортеці, в ефірі «Українського радіо. Одеса» обговорили співзасновник ГО «Деколонізація. Україна» Вадим Поздняков, історик Андрій Красножон та краєзнавець Олександр Маркевич. Повідомляє Суспільне.

Деколонізація Аккерманської фортеці

За словами Вадима Позднякова, Одеська область нині демонструє одну з найвищих активностей у дерусифікації та деколонізації. В регіоні триває системне очищення простору від російських імперських символів, і цей процес охоплює як великі міста, так і невеликі громади.

«Мешканці міста збирають інформацію про всі порушення мовного та декомунізаційного законів. Ми формуємо блоки даних, надсилаємо звернення до місцевої громади, а звідти інформація передається у відповідні департаменти та балансоутримувачам. Процес триває активно, відбуваються демонтажі. У Білгороді-Дністровському вже демонтовані десятки об’єктів, які підпадали під дію мовного чи деколонізаційного», — зазначив Поздняков.

Деколонізації зазнала й Білгород-Дністровська фортеця, яка була зведена у 13–15 століттях. Це одна з найбільших і найкраще збережених середньовічних фортець Східної Європи. Вона має 32 вежі, масивні мури та складну оборонну систему.

У рамках дерусифікації з фортеці прибрали низку російськомовних вказівників та вивісок. Особливу увагу привернула так звана «вежа Пушкіна». Вадим Поздняков зауважив, що ця назва є типовим прийомом російської пропаганди — робити акцент на несуттєвих деталях і видавати їх за щось значуще. Проте, якщо поглянути на ситуацію з історичної перспективи, факт перебування російського поета на території фортеці лише один день не має жодного значення для її майже 700-річної історії, додав він.

Звідки ж взялась «вежа Пушкіна»

Історик Андрій Красножон спростував пушкінський міф і пояснив, як насправді з’явилась ця назва. За його словами, вперше вона згадується в архівах на початку 20 століття, коли в Аккермані була популярна мода на художню та портретну фотографію. Місцеві фотографи намагалися зробити свої роботи привабливішими для продажу, тому підписували їх вигаданими історичними коментарями. Одна з таких світлин квадратної вежі в південно-західному куті фортеці отримала підпис, що Олександр Пушкін провів тут цілу ніч.

«Насправді ж ця історія є брехнею. Пушкін дійсно відвідував Білгород-Дністровську фортецю під час подорожі Бессарабією в грудні 1821 року, але пробув в ній зовсім недовго. Споруда без опалення, пора року дуже морозна, тож ночівля була неможливою. Після окупації території румунами про царських фотографів ніхто не згадував, тож вигадка про ніч Пушкіна у фортеці закріпилася», — додав історик.

Саму табличку, яка офіційно позначала вежу як «пушкінську», встановили всього близько шести років тому. Також Андрій Красножон зауважив, що вона не була історично обґрунтованою, а лише частиною туристичної навігації, тому її демонтаж не є втратою для культурної спадщини.

«Вони просто засмітили фортецю, старий оборонний комплекс 15-18 століть, сучасними, до речі, незаконними табличками з написами, які не мають жодного відношення до історичної спадщини, що підлягає державній охороні. Взагалі, не варто було з самого початку встановлювати ці сучасні таблички на давніх стінах», — зазначив історик.

На запитання, яким же історичним фактом можна було б замінити цю назву, Красножон відповів, що однозначної відповіді немає. Назви веж у різні періоди історії змінювалися, і через брак документальних свідчень встановити їх усі неможливо.

Повернення забутої спадщини

Краєзнавець Олександр Маркевич, своєю чергою, впевнений, що порожнє місце необхідно чимось заповнити, і для цього не треба нічого вигадувати, а достатньо згадати своє.

Він наголошує, що українська історія і культура мають достатньо постатей, які дійсно згадували Аккерман у своїх роботах. Наприклад, Леся Українка відвідувала фортецю та описала її в поемі «Подорож до моря». У своїх листах вона згадувала, що фортеця справила на неї гнітюче враження та порівнювала її з велетенським похмурим циліндром.

«Ми нічого нового насправді не приносимо. Ми просто повертаємо своє», — зазначає Маркевич.

Він додав, що важливо згадувати імена таких особистостей, як Іван Нечуй-Левицький, який описав фортецю в повісті «Микола Джеря», чи Адам Міцкевич, котрий згадував її у своїх сонетах.

«Ми б’ємося за ці пластикові таблички, замість того щоб показати, наскільки багатою у нас історія дійсно української культури тут. Що ми не українізуємо, а ми повертаємо просто те, що нам з певних причин забороняли. Ми тепер просто згадуємо і показуємо», — підсумував краєзнавець.

Частичное или полное использование материалов разрешается только при условии прямой и открытой для поисковых систем гиперссылки на сайт Бессарабія.UA. Гиперссылка должна быть размещена в подзаголовке или в первом абзаце материала и вести непосредственно на цитируемый материал. Гиперссылка обязательна вне зависимости от полного либо частичного использования материалов. Использование фотографий и видео разрешается при условии указания источника Бессарабія.UA. Если на фотографии присутствует вотермарк сайта, их сохранение при использовании фотографий обязательно





Джерело

Суспільство

ліквідували канал постачання зброї, яку вручав Пушилін

Published

on


“Кім Чен Ин, Башар Хафез аль-Асад, Дмитро Медведєв, Сергій Собянін, Сергій Лавров, Рамзан Кадиров, Стівен Сігал, Юлія Чичеріна, Володимир Соловйов, Олександр Сидякін і Володимир Сальдо – саме ці особи отримували “нагородну” зброю від ватажка так званої “ДНР” Дениса Пушиліна”, – йдеться у повідомленні.

Зброя надходила з двох джерел: її викрадали на захоплених росіянами територіях України або незаконно ввозили зі Словацької Республіки.






Спецоперація «Чорна гільза» / Фото: Національна Поліція

1 / 11

Йдеться зокрема про пістолети типу “Глок” під патрон Флобера, які після ввезення зі Словаччини переробляли у повноцінну бойову зброю. Надалі її реалізовували криміналітету, передавали незаконним збройним формуванням, а також використовували як інструмент “заохочення” осіб, які не мають законного права на володіння бойовою зброєю.

Механізми контрабанди, маршрути постачання та учасників злочинної групи слідчі Головного слідчого управління Національної поліції України спільно з оперативниками Департаменту стратегічних розслідувань викрили в січні 2026 року.

За результатами співпраці із правоохоронними органами Польщі частину фігурантів – громадян України – затримали на польському кордоні під час спроби незаконного ввезення зброї на територію тієї держави. Зброю вилучили, обвинувальні акти скерували до суду в Польщі.

В Україні слідчі поліції повідомили Пушиліну про підозру за воєнні злочини (ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України).

У квітні поліцейські спільно з Департаментом військової контррозвідки Служби безпеки України провели другий етап спецоперації “Чорна гільза”, у ході якого відбулися понад 30 одночасних обшуків у Києві, Київській, Закарпатській і Сумській областях. Їх результати підтвердили масштаб нелегальних потоків зброї, що спрямовувались на захоплені території.

За результатами слідчих дій вилучили понад 90 одиниць вогнепальної зброї: автомати, кулемети, пістолети та пістолети-кулемети, снайперські гвинтівки, зокрема великокаліберні, щонайменше сім гранатометів і протитанкових засобів, десятки гранат, підривачів і запалів, протитанкові міни ТМ-62М, артилерійські боєприпаси калібру 30 мм, а також легкоброньований автомобіль “Тигр”.

Окремо вилучили понад 35 тисяч набоїв різних калібрів, понад 150 гранатометних пострілів, реактивні двигуни до них, кумулятивні бойові частини, димові шашки та інші вибухові елементи.

Частину арсеналу зберігали у гаражах, житлових будинках і транспортних засобах, іншу – у спеціально облаштованих схронах на місцевості, координати яких надавали самі фігуранти. Також вилучили підроблені документи, печатки, посвідчення, техніку і носії інформації, що використовувалися для прикриття діяльності та організації логістики.

Призначена низка експертиз, за результатами яких буде прийняте рішення щодо повідомлення про нові підозри.

Поліцейські встановлюють усіх учасників схеми, маршрути переміщення зброї та кінцевих отримувачів. До роботи залучені можливості Служби зовнішньої розвідки України, міжнародних партнерів — Європолу та аналітичного проєкту AP Weapons & Explosives.

За сприяння Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва на базі Європолу створений віртуальний координаційний центр, що дозволяє в режимі реального часу обмінюватися інформацією через захищені канали, зокрема систему SIENA.

Спецоперація “Чорна гільза” триває за процесуального керівництва Офісу генерального прокурора одночасно за кількома напрямами — від перекриття каналів постачання та ліквідації схронів до міжнародної координації і притягнення до відповідальності всіх причетних.

Читайте також: Готувала убивство офіцера ССО: в Одесі затримали агентку РФ, завербовану через проєкт Медведчука

Як повідомляв Укрінформ, прокурори Офісу генпрокурора спільно зі слідчими Нацполіції ы правоохоронцями кількох держав провели міжнародну операцію, у межах якої викрили групу осіб, що під кураторством спецслужб РФ готували низку замовних вбивств і диверсій на території Євросоюзу.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Нацбанк не зміг знайти охочих на склади за 96 мільйонів біля Одеси Анонси

Published

on



Національний банк України знову не зміг продати цілісний майновий комплекс, розташований в Одесі на вулиці 19-й кілометр Старокиївської дороги, 34, загальною площею 25 тисяч 659,9 квадратного метра.

Про це повідомили у системі Прозорро.Продажі.

Новий аукціон запланований на 23 квітня провалився через відсутність охочих, як й той що планувався 10 березня зі стартовою ціною 96 мільйонів 492,8 тисячі гривень. Попередній аукціон, запланований на 17 лютого також не відбувся через відсутність охочих взяти в ньому участь. Перший цього року аукціон мав відбутись 23 січня, але охочих взяти участь також не знайшлося. 

Останній торішній аукціон запланований на 30 грудня провалився через відсутність охочих, як й усі попередні. Цілісний майновий комплекс представлений групою нежитлових будівель і споруд складського та адміністративного призначення, розташований приблизно у 16 кілометрів від центру Одеси, у зоні Куліндорівського промислового вузла на території Пересипського району міста, на відстані 0,5 км від Старокиївської дороги (відрізок автошляху міжнародного сполучення М-14 “Одеса – Мелітополь – Новоазовськ”). Продаж відбувається на підставі рішення правління Національного банку України про відчуження та відповідно до регламенту роботи електронної торгової системи ProZorro.Продажі щодо проведення електронних аукціонів з продажу чи надання в оренду майна.

В оголошенні до попереднього аукціону заявляли, що лот виставляється вперше на англійський аукціон зі стартовою ціною у 96 мільйонів 482,8 тисячі гривень, але 30 червня 2025 року цей лот виставлявся на продаж зі стартовою ціною 92 мільйони 655,4 тисячі гривень. Аукціон не відбувся через відсутніх охочих взяти в ньому участь.

Нацбанк намагався продати цей комплекс 5 червня, але аукціон провалився через відсутність охочих взяти в ньому участь. Перед тим національний банк вчергове не зміг продати цей майновий комплекс 7 травня зі стартовою ціною у 92 мільйони 655,4 тисячі гривень. В оголошені організатори також вказували, що лот виставляється вперше, але й до того цей майновий комплекс Нацбанк намагався продати двічі. Другий аукціон був запланований на 14 лютого, але охочих не було. Попередній аукціон, який планували на 5 грудня 2024 року не відбувся через відсутність охочих взяти у ньому участь.  


Кирило Бойко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

На Одещині зареєстрували випадок скарлатини у шестирічної дитини

Published

on


Болградська районна державна адміністрація оприлюднила дані щодо стану захворюваності на території громади за минулий тиждень. Згідно з офіційним звітом, у районі зафіксовано один випадок скарлатини у шестирічної дитини, що не підлягає специфічній вакцинації.

Водночас фахівці зазначають позитивну тенденцію щодо небезпечних повітряно-крапельних інфекцій, яким можна запобігти за допомогою засобів специфічної профілактики. Протягом звітного періоду в районі не було зареєстровано жодного випадку кору, краснухи, епідпаротиту, кашлюка чи дифтерії. Також медики повідомляють про відсутність нових випадків туберкульозної інфекції, що свідчить про контрольованість ситуації.

Попри виявлений випадок скарлатини, загальна епідемічна ситуація у Болградському районі відповідає сезонним нормам і не викликає занепокоєння. Батькам нагадують про необхідність уважно стежити за станом здоров’я дітей та вчасно звертатися до сімейних лікарів при виявленні перших симптомів будь-яких нездужань.

Больше новостей на нашем телеграм-канале: https://t.me/volnorezodessa







Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.