Відбудова
АРМА цьогоріч вже направило до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії ₴2,3 мільярда
Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) 24 березня 2025 року направило до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії РФ 1,87 млрд грн, а також майже 0,5 млрд грн – у лютому.
Про це повідомило АРМА, передає Укрінформ.
“Сьогодні Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) направляє до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії рф – 1,87 мільярда гривень”, – йдеться в повідомленні.
Зауважується, що це стало можливим завдяки попереднім діям агентства та списанню АРМА коштів Росії, які до цього були арештовані, але перебували на рахунку в комерційному банку.
Також від списаних агентством російських коштів в сумі 1,8 млрд грн, АРМА змогло забезпечити чистого прибутку до держбюджету в сумі майже 500 млн грн, які також спрямовані до спеціального фонду Державного бюджету України ще в лютому місяці цього року. Саме ці кошти надійшли від ефективного управління активами ТОВ «РОЯЛ ПЕЙ ЮРОП».
Як повідомлялося, в 2024 році понад 18 мільйонів доларів США АРМА стягнуло з рахунків офшорних компаній Фрідмана та Авена, а нещодавно ще 137 млн грн з рахунків компаній, повʼязаних з цими підсанкційними особами.
Відбудова
У Києво-Печерській лаврі пояснили, коли партнери долучаться до відновлення Успенського собору
«Наше головне завдання зараз – провести консервацію та підготувати проєктно-кошторисну документацію. Коли вона буде готова й пройде експертизу, ми зможемо чітко визначити, які саме роботи потребують міжнародної підтримки і які країни до них долучаться. Адже партнерам потрібно розуміти конкретний обсяг робіт і вартість кожного етапу», – пояснив Остапенко.
За його словами, наявність детального проєкту стане основою для формування міжнародних «лотів» допомоги, коли кожна країна зможе взяти участь у відновленні конкретної частини головної святині Києво-Печерської лаври.
Гендиректор заповідника нагадав, що за попередніми оцінками, загальна сума збитків становить близько 500 млн грн (11–12 млн дол.).
Остапенко підкреслив, що наразі першочерговим завданням є забезпечити збереження Успенського собору до зими. Після пожежі будівлю тимчасово накрили захисною плівкою, однак вона не витримає снігового навантаження, пояснив він.
«Міністерство культури вже виділило кошти на консерваційні роботи. Найближчим часом ми розпочнемо встановлення конструкцій, які дозволять безпечно пережити зиму. Паралельно завершуватиметься проєктування. Лише після цього можна буде предметно говорити з міжнародними партнерами про фінансування окремих напрямів реставрації», – підсумував Остапенко.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 15 червня російський ударний безпілотник влучив у вівтарну частину Успенського собору Києво-Печерської лаври. Внаслідок удару спалахнула масштабна пожежа. Вигоріло близько 80% дахових перекриттів і дерев’яних конструкцій купола, були пошкоджені куполи, стіни та вікна собору. Під час повторних хвиль атаки або через вибухову хвилю пошкоджень зазнала й Башта Іоанна Кущника – оборонна споруда XVII–XVIII століть.
Про готовність долучитися до відновлення Успенського собору після російської атаки вже заявили Швейцарія, Греція та Японія.
Вчора керівники українських дипломатичних місій за кордоном відвідали Києво-Печерську лавру, під час візиту у МЗС закликали їх залучати партнерів у країнах перебування до відновлення собору.
Загальний внесок Люксембургу до Фонду підтримки енергетики України зріс до 30 млн євро.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України.
“Люксембург додатково спрямував до Фонду підтримки енергетики України 8 млн євро. Відтак загальний внесок країни до фонду вже становить 30 млн євро”, – йдеться у повідомленні.
Крім того, Міненерго повідомило про надходження до фонду внесків від Естонії та Іспанії на загальну суму понад 55,5 тис. євро. Так, внесок Іспанії надійшов у межах проєкту «Термінова енергетична солідарність з Україною» через Асоціацію сприяння розвитку України.
Загалом за час роботи Фонду підтримки енергетики України до нього надійшли грантові кошти на суму понад 2 млрд євро від 39 іноземних спонсорів з 26 країн-партнерів та 3 міжнародних організацій.
Як повідомлялося, у 2025 році через Фонд підтримки енергетики України було виділено фінансування для 250 із 398 заявок, схвалених Міністерством енергетики України. Інші заявки були відкликані або не могли бути профінансовані через недостатній обсяг доступних ресурсів чи визначене донорами цільове призначення внесків.
Фото: Міненерго
У липні енергетикам Київської та Сумської областей доставили 7 одиниць енергетичного обладнання від норвезьких донорів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України у Телеграмі.
“Зі складів хабів екстреної енергетичної допомоги Міністерства енергетики України до підприємств критичної інфраструктури на Київщині та Сумщині минулого місяця доставлено 7 одиниць енергетичного обладнання від наших норвезьких партнерів”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що партнери передали генератори, вимикачі та інше устаткування для стабільної роботи електромереж.
Як повідомлялося, міжнародні партнери з початку 2026 року передали Україні 4 593 одиниці енергетичного обладнання.
-
Політика1 тиждень agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Усі новини1 тиждень agoМедовий Спас 2026 року — що нести в церкву, які традиції та звичаї свята
-
Політика1 тиждень agoМедведчуку оголосили нову підозру
-
Події1 тиждень agoПосольство України в Бельгії закликає організаторів «Ночі музеїв в Антверпені» скасувати виступ росіянки
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем уразили ще десять енерговузлів на ТОТ, шість із них
-
Відбудова1 тиждень agoУ Гостомелі будують житловий комплекс замість зруйнованих обстрілами багатоповерхівок
-
Усі новини1 тиждень agoКоролівська сімʼя – Кейт показала трьох дітей
-
Усі новини1 тиждень agoПохорон Ліндсі Грема — Дональд Трамп заснув під час служби