Про це на пресконференції у п’ятницю у Брюсселі після саміту Євроради заявив глава польського уряду Дональд Туск, передає кореспондент Укрінформу.

Відповідаючи на запитання, чи приїде Зеленський на конференцію до Гданська 25-26 червня, Туск підкреслив, що до URC у Гданську ще шість днів, і це – доволі великий термін.

«Я не отримав жодної інформації, також і під час нашої розмови, що він не приїде. Але почекаймо, тут можуть бути замішані різні темні сили», – наголосив Туск.

За словами Туска, під час розмови він обговорив із Зеленським підготовку до конференції у Гданську. «Йтиметься про економічні проєкти, які реалізовуватимуться після досягнення миру в Україні. У конференції має взяти участь бізнес з усього світу», – нагадав польський прем’єр.

Водночас він визнав, що рішення Зеленського щодо надання українському військовому підрозділу почесного найменування «імені Героїв УПА» і дискусія навколо можливого позбавлення українського президента Ордена Білого Орла створюють напруженість у двосторонніх відносинах.

За словами Туска, український лідер усвідомлює чутливість історичних питань для польського суспільства. За даними польського прем’єра, Президент Зеленський і напередодні, і раніше запевняв польську сторону, що не мав наміру образити Польщу чи поляків. Водночас Туск наголосив, що прославляння в Україні УПА через присвоєння імені її героїв військовим підрозділам «не зустріне схвалення в Польщі незалежно від політичних уподобань».

Прем’єр РП підкреслив, що послідовно підтримує Україну у війні з Росією та вважає її перемогу питанням безпеки Польщі. «В інтересах Польщі, щоб Україна в жодному разі не програла цю війну», – наголосив Туск.

Водночас він зауважив, що Київ має враховувати чутливість своїх союзників до певних тем, особливо тих, які надають Україні значну підтримку.

Туск підкреслив, що зробить усе, щоб ця ситуація у польсько-українських відносинах «не поставила під загрозу нашу безпеку та наші відносини».

«Я хотів би, щоб майбутнє належало людям, які справді розуміють, що в цій ієрархії пріоритетів є найважливішим. А найважливішою є наша безпека», – підсумував Туск.

Як повідомляв Укрінформ, 27 травня Президент Володимир Зеленський присвоїв почесне найменування «імені Героїв УПА» Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій Збройних сил України. Це викликало негативну реакцію у польському політичному середовищі. У МЗС Польщі розкритикували це рішення. Глава польського уряду Дональд Туск заявив, що Київ має взяти на себе відповідальність за кризу, яка виникла у відносинах з Варшавою, і запропонувати рішення, які влаштують Польщу.

Водночас речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що історія польського та українського народів містить як славетні, так і трагічні сторінки, але вшанування героїв УПА не мало антипольського підтексту.

Глава Офісу Президента України Кирило Буданов відвідав Варшаву, де провів зустрічі у Канцелярії президента РП і Раді міністрів РП із приводу напруги в українсько-польських відносинах у площині складної історії.

Агентство відновлення завершило роботи з модернізації чотирьох пунктів пропуску і облаштування сервісної зони на кордоні з Молдовою.

Про це повідомило Міністерство культури, передає Укрінформ.

“Наразі в Успенському соборі триває монтаж аварійного накриття пошкодженої покрівлі. Станом на сьогодні вже закрито близько 70% даху”, – йдеться в повідомленні.

Хід робіт із ліквідації наслідків атаки та захисту святині оглянув перший заступник міністра культури Іван Вербицький. За його словами, одним із ключових завдань залишається убезпечення собору від подальшого впливу погодних умов і збереження його унікального історичного та мистецького оздоблення.

“Кожен відновлений об’єкт культурної спадщини – це внесок у збереження нашої історичної пам’яті та стійкості суспільства. Дякую всім, хто долучився до ліквідації наслідків атаки та захисту Успенського собору, – працівникам лаври, братії монастиря, рятувальникам, реставраторам, інженерам, будівельникам та всім фахівцям, які безперервно працюють, щоб зберегти цю святиню. Водночас розраховуємо на подальшу підтримку міжнародних партнерів та меценатів у процесі відновлення пам’яток, що постраждали внаслідок російської агресії”, – зазначив Вербицький.

Мінкульт висловив вдячність «Львівській політехніці» і працівникам університету Ігорю Бокалу, Мар’яні Каплінській та Михайлу Волинцю за участь в обстеженні пошкодженого об’єкта культурної спадщини та підготовці подальших консерваційних заходів.

Водночас Києво-Печерська лавра поступово відновлює доступ для відвідувачів. Уже відкрито Церкву Спаса на Берестові, доступні Ближні печери, Велика лаврська дзвіниця, Трапезна церква та частина музейних експозицій. Відновлено проведення групових екскурсій за попереднім записом.

Читайте також: Реставрація Успенського собору може тривати до двох років – гендиректор заповідника

“Попри удари Російської Федерації, ми відновлюємо нашу роботу і робимо все, аби достойно зустріти 975-річницю Києво-Печерської лаври. Робота з відновлення не зупиняється ні на день, бо питання культурної спадщини та збереження наших святинь – це частина когнітивної війни, яку Росія веде проти України”, – сказав генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко.

Як повідомляв Укрінформ, під час повітряної атаки російських військ на Київ у ніч на 15 червня ворожий дрон-камікадзе влучив у вівтарну частину Успенського собору Києво-Печерської лаври. Унаслідок ворожої атаки пошкоджено 80% покрівлі собору.

Фото: Мінкульт