Як передає Укрінформ, про це голова обласної державної адміністрації Микола Калашник повідомив у Фейсбуці.

“Разом із віцепрем’єр-міністром з відновлення України — міністром розвитку громад та територій Олексієм Кулебою відвідали у Макарові відновлені багатоквартирні житлові будинки, які зазнали значних руйнувань унаслідок російської військової агресії”, – зазначив Калашник.

Він підкреслив, що ці об’єкти — приклад комплексної відбудови житла, коли фактично зруйновані під’їзди та конструкції відновлюються “з нуля”: від фундаментів і перекриттів до інженерних мереж, покрівель, фасадів та внутрішнього оздоблення. 

У будинках відновлені балкони і лоджії, індивідуальне опалення, газо- та електропостачання, водопровід і каналізація, виконане утеплення фасадів і горищних перекриттів, упорядковані місця загального користування. Крім того, у підвальних приміщеннях облаштовані укриття.

Усі роботи виконані коштом Фонду ліквідації наслідків збройної агресії РФ. 

“Це ресурс, який дозволяє громадам не відкладати відбудову на роки, а повертати людей у власні домівки вже сьогодні”, – зазначив Калашник.

Загалом у двох будинках 125 квартир.

“За кожною з них стоїть родина, яка пережила окупацію, втрату житла, невизначеність. І наше ключове завдання — зробити так, щоб люди якнайшвидше повернулися до нормального життя у безпечних і гідних умовах”, – підкреслив очільник ОДА.

Макарівська громада є однією з тих, які найбільше пошкоджені унаслідок російської агресії на Київщині, зазначив Калашник.

Як повідомляв Укрінформ, у селі Богданівка Броварського району відкрили відновлену амбулаторію загальної практики сімейної медицини, яку в березні 2022 року зруйнувала армія РФ.

Фото: Фейсбук / Микола Калашник

Як передає Укрінформ, про це перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив у Фейсбуці під час Форуму прифронтових міст та громад у Харкові та поінформував про кроки, які вже зроблені.

«Міністерство енергетики та уряд приділяють особливу увагу, аби допомогти громадам пройти цю зиму і сформувати ресурс для модернізації. Понад 50 тисяч енергетиків і тепловиків залучені до ремонтів і відновлення. Для них усіх зробимо виплату в розмірі 20 тисяч гривень на місяць за січень, лютий, березень», – зазначив Шмигаль.

За його словами, Україна збільшує імпорт електроенергії. Вийшли на рекордні обсяги імпорту з Європи.

«Понад 30 країн надають нам підтримку цієї зими. Генератори, трансформатори, когенерація тощо. Завдання місцевої влади – швидко все це встановлювати», – зауважив віцепрем’єр.

Крім того, програми підтримки людей, бізнесів та ОСББ для встановлення додаткової генерації. Програма «СвітлоДІМ», пільгові кредити для приватних домогосподарств на встановлення альтернативних джерел енергії.

У рамках експериментального проєкту із будівництва захисних споруд для об’єктів критичної інфраструктури у прифронтових областях виділили 6 млрд грн для обласних військових адміністрацій. На даний час будуються захисні споруди для 93 критичних елементів на 84 енергетичних об’єктах, підкреслив Шмигаль.

Крім того, уряд виділив понад 2,5 млрд грн на закупівлю генераторів великої потужності. Насамперед обладнання для прифронтових громад.

«Важливо також говорити не тільки про антикризові рішення, але і про довгострокову стійкість: Децентралізація як новий стандарт. Когенерація для тепла та електрики. Встановлення сонячних електростанцій там, де це ефективно. Створення акумулювальних потужностей», – зауважив Шмигаль.

Він звернув увагу на створенні енергетичного щита прифронтових громад, щоб ключові об’єкти могли працювати автономно та інвестиції громад у ЖКГ.

«Всі мають у свої бюджети закладати більше ресурсів на оновлення мереж і систем», – підкреслив Шмигаль.

Він наголосив на європейській інтеграції та роботі з партнерами.

«У громад сьогодні величезний потенціал у співпраці з іноземними партнерами й організаціями», – додав віцепрем’єр.

Також потрібно інвестувати в людей, професійну освіту, залучати бізнес, додав Шмигаль.

Як повідомляв Укрінформ, Шмигаль заявив, що голови областей та міст повинні підготувати плани захисту енергетичної інфраструктури до наступного опалювального сезону до 1 вересня.

Фото: Денис Шмигаль / Фейсбук