Росія витрачає мільярди доларів на рік на пропаганду. Особливу увагу ворог зосереджує зараз на розвиток відео за допомогою ШІ, а також на створення численних ботоферм. Так, 67% коментарів в українському сегменті Телеграму – це робота російських ботоферм.

Служба безпеки України затримала ще двох агентів російської військової розвідки, які збирали дані для ракетних ударів по Київщині. Мішенями окупантів були об’єкти енергетичної інфраструктури — теплові та гідроелектростанції столичного регіону.

Про це повідомила пресслужба СБУ.

За даними слідства, завербовані росіянами хлопці з Одеської та Хмельницької областей, яким 19 і 21 рік, у Києві збирали координати енергетичних об’єктів, фіксували наслідки попередніх атак та передавали інформацію через анонімні чати.

Вони потрапили в поле зору російського гру після пошуку “легкого заробітку” в telegram восени цього року.

Після вербування їх відправили до Києва для коригування можливих нових ударів. Під час обходів території вони також фотографували блокпости та позначали їх на мапі.

Кіберфахівці СБУ затримали агентів у момент, коли ті проводили додаткову розвідку біля потенційних цілей. Під час обшуків у них вилучили телефони з листуванням з російським куратором.

Обом повідомлено про підозру за держзраду в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 111 ККУ). Вони взяті під варту без права застави та можуть отримати довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Операцію проводили співробітники СБУ в Києві та області під процесуальним керівництвом міської та обласної прокуратур.

Наприкінці жовтня СБУ затримала громадянина Великої Британії, якому інкримінують співпрацю з російськими спецслужбами та передачу їм секретної інформації про українських військових.

Спершу чоловік працював інструктором для ЗСУ в Миколаєві, пізніше — у прикордонному загоні. Восени він переїхав до Одеси, де вийшов на контакт із представником спецслужб рф і погодився збирати розвіддані в обмін на гроші. Він займався збором даних про стратегічні об’єкти в Одесі, цікавився варіантами застосування вибухівки та прагнув налагодити контакти з українським військовим керівництвом.

Анна Бальчінос

Одним з найстаріших одеських парків є Дюківський (відомий також, як Дюківський сад), розташований вздовж вулиці Балківської на схилі Водяної балки. Парк має цікавий ландшафт і біорізноманіття: на деревах уважні спостерігачі можуть часом побачити білок, у ставках – качок та чайок. Словом, природа тут надихає. Серед відвідувачів навіть є любителі спортивної рибалки у місцевому ставку. Однак, на жаль, похвалитися сучасними інфраструктурними благами та збереженими історичними будівлями Дюківський сад не може. Екскурсію парком журналістці «Південь сьогодні» провів одесит Володимир, який живе поблизу і багато років спостерігає за занепадом території.

Передісторія

Парк був закладений у 1810 році за наказом Дюка де Рішельє (в честь останнього й дістав назву), як сад його резиденції. На початку свого існування мав назву Рішельєвська дача, Рішельєвський сад, пізніше — Дюківський сад. За легендою, у саду знаходилося джерело, з якого 13 вересня 1789 року напився води загін де Рібаса на шляху на штурм Хаджибея.

У виданні «Південна думка» (рос. Южная мысль) від 17 вересня 1911 року відзначається: «Ви, звичайно, знаєте величезну, занедбану, всіяну брудними канавами та сміттям, місцевість, яка називається Дюковським садом. Вмирають пам’ятники, гинуть образи минулого, а наші муніципали, замість того, щоб зберегти їх, дають їм гинути дощенту».

Після війни, у 1949 році, парк був реконструйований. У 1950-х роках в парку проводилися обласні сільськогосподарські виставки. Власне, для цих виставок й були збудовані павільйони. У радянський період на території Дюківського парку також був каток та спортивний басейн, про що досі нагадують занедбані споруди.

У 1972 році рішенням виконавчого комітету Одеської облради йому було присвоєно статус парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва обласного значення. Площа парку становить 26,6 гектара. Спочатку на території Дюківського саду росло понад 60 видів деревно-чагарникових порід (акація біла, софора японська, платан західний, туя західна, самшит, троянди та ін.). Всього: 15645 листяних і 126 хвойних дерев, 7600 вільно зростаючих чагарників і 5920 погонних метрів живоплоту. Наразі актуальної інформації про кількість рослинності на території парку немає.

З 2010 року (до 2025 року) Дюківський парк був переданий у довгострокову оренду ТОВ «Центр» Катюша». Кілька років тому видання «Думська» спілкувалося з орендарями, які розповідали про свої масштабні плани щодо реконструкції парку, будівництва готелю і торгово-розважального центру посеред зеленої зони. Однак за всі ці роки вдалося тільки перездавати частини парку в суборенду та зрідка чистити ставок.

Крім того, про занедбаний стан парку, що перебуває в оренді, неодноразово писали в Одеській міськраді, де зверталися до підприємства з вимогами благоустрою. Наприклад, у 2020 році в Одеській мерії писали про вручення орендарям приписів, згідно з якими вимагались: очистка ставків, встановлення кришок люків, прибирання аварійних дерев тощо. Дещо згодом у міськраді наголосили й на необхідності здійснення орендарями відновлення асфальтного покриття, поліпшення ситуації з освітленням, встановлення лавок, урн тощо. Було підкреслено: «Парк все же залишається у вкрай занедбаному стані». Рік потому у міськраді відзвітувались за відновлене у парку освітлення працівниками КП «Одесміськсвітло» й зазначили, що частково вищезгадані вимоги були виконані. Зокрема, на деяких алеях було викладено плитку.

«Здебільшого ж Дюківський парк є музеєм руйнування і занепаду під відкритим небом. Більшість будівель або обвалилися, або ледве-ледве тримаються, і їхні фасади пошматовані не тільки тріщинами, а й потьмянілими графіті», – так у 2021 році про Дюківський парк написали в «odesa.name».

У 2024 році Одеська мерія подала позов до суду проти ТОВ «Центр» Катюша», щоб розірвати договір оренди та стягнути з відповідача понад вісім мільйонів гривень заборгованості орендної плати з 2022 року. Зокрема у міськраді заявляли, що хочуть отримати земельну ділянку «у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому «Центр «Катюша» одержало її в оренду».

У поточному 2025 році парк, згідно з рішенням суду, повернувся на баланс міста. Як зазначали у «Думській», на той момент підприємство вже являло собою «пустишку» – представники «Катюші» навіть не ходили на засідання суду.

У мерії журналістам розповіли, що комісія з екології дала добро на розробку проєкту утримання та реконструкції зеленої зони. Його мають затвердити на сесії міськради, після чого депутати мають виділити кошти на відродження парку. Станеться це, як припустили у «Думській», вже 2026 року.

В якому стані парк зараз

Гуляючи алеями парку ми побачили, що територія тут доглядається: трава покошена, сміття на відкритих ділянках жодного разу ми не помітили, ставки візуально також не виглядають засміченими. Однак перше, що спадає на думку, коли потрапляєш у парк зі входу на перехресті вулиць Розкидайлівська та Балківська – це тротуар. Дійсно, на території парку є ділянки, встелені плиткою, і, зі слів одесита Володимира – з’явилася вона саме протягом останніх років. Однак велика частина покриття на алеях залишається зруйнованою, що одразу наштовхує на думку: а чи може бути такий простір безбар’єрним? Щоб довго не пояснювати, пропонуємо переглянути фото нижче.

Сталася така ситуація не просто під впливом часу. Річ у тім, що як вже зазначалося вище, на цій території є підземні джерела. Власне, на місці самої вулиці Балківській кілька століть тому була річка, про що зокрема розповідав «Суспільному» дослідник підземної Одеси Роман Маузер. Так от останні роки ці джерела пробиваються на поверхню, й зокрема на території Дюківського парку. Вода стікає схилом до низу, через що такі ділянки алеї вкриті болотом, і, ймовірно, з часом через це явище покриття і руйнується.

Зокрема ми можемо побачити, як вимило кам’яні перегородки довкола ставка – саме у тому місці, де найактивніше стікає вода, яка просочується на поверхню з-під землі.

Можна зробити висновок, що облаштування гідроспоруд, зливової каналізації – стає необхідним на цих ділянках вже найближчим часом.

Якщо ж казати про благоустрій парку загалом, то важко не помітити велику кількість занедбаних споруд. Серед них ті, що мають цікаву архітектуру, й у результаті реконструкції могли б стати справжньою прикрасою парку. А є й ті, які було б доречно демонтувати. Зі слів Володимира, усі ці будівлі перебувають у такому стані вже не перше десятиріччя. Ймовірно, змінюється на них тільки кількість графіті.

Як неодноразово підкреслювали у самій Одеській мерії, Дюківський парк є важливим місцем для жителів районів Молдованки та Слобідки. Враховуючи виклики війни, розуміємо, що масштабна реконструкція парку може бути не найдоречнішим навантаженням на міський бюджет. Однак такі питання як стан покриття тротуарів – що так важливо для безбар’єрності простору, а також питання необхідності гідроспоруд, які скоріш за все постануть гостріше у майбутньому – мають наштовхувати на початок зрушень вже найближчим часом.

А що ви думаєте про такий стан одного з найстаріших парків обласного центру?

Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Фото – 14 листопада 2025р., Дюківський парк