Водії, які подорожують трасою Одеса-Київ після того, як розтанув сніг почали публікувати чисельні ото та відео, на яких зазначали поканий стан дороги.

Інтент вирішив звернутися за коментарем щодо стану траси та планів на її ремонт до службі відновлення та розвитку в Одеській області.

Там визнали, що траса зазнала впродовж зими значних пошкоджень через низку температуру, яка сприяє пошкодженню асфальту та великовантажний транспорт, утім зазначили, що останній капітальний ремонт траси робили понад 15 років тому тож покриття витримало усі можливі терміни придатності.

“Останній капітальний ремонт цієї траси робили, здається у 2005 році й відтоді асфальт витримав усе, що міг”, – зазначили у службі.

Новий капітальний ремонт траси наразі неможливий через нестачу фінансування, викликаною повномасштабним вторгненням російської федерації й відтак переспрямуванням коштів на військові потреби. Утім працівники служби відновлення вже почали проводити ямковий ремонт закриваючи найбльш пошкоджені ділянки холодними асфальтобетоними сумішами. Й з поліпшенням погодних умов планують пожвавити ремонтні роботи.

У грудні 2021 року Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) повідомив про готовність надати Державному агентству автомобільних доріг України (“Укравтодор”) транш у розмірі 190 мільйонів євро на ремонт та покращення технічного стану ділянок автошляху М-05 Київ-Одеса.

У липні того ж року внаслідок сильного дощу на ділянці автомобільної дороги М-05 Київ – Одеса біля села Троїцьке (Подільський район) виник зсув ґрунту та деформації дорожнього покриття.

У грудні 2020 року “Укравтодор” уклав угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку, за якою планує отримати гроші на відновлення 275 кілометрів траси Київ – Одеса та будівництва нової траси в обхід Львова. Фінансування ЄБРР мало складатися з трьох траншів – два з них сумою 290 мільйонів євро мали виокристати для реконструкції 275 кілометрів автошляху Київ – Одеса, третій – 160 мільйонів євро для фінансування будівництва 24-кілометрової північної ділянки кільцевої об’їзної дороги навколо Львова.

Кирило Бойко

В селі Кубей відбулося прощання із захисником України, військовослужбовцем підрозділу безпілотних авіаційних комплексів військової частини А4862 Мошул Іваном Андрійовичем. Про це повідомляє інтернет-видання “Махала” з місця події.

11 січня 2026 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Покровськ на Донеччині, війна обірвала життя Івана у віці 42 років. Прощання відбулося 6 лютого. Рідні, друзі та знайомі односельці проводжали воїна живим коридором. Прощання відбулося в рідному домі воїна, а відспівування у місцевій церкві.

Поховали Івана на кладовищі у селі Кубей. Побратими передали прапор військового підрозділу з труни воїна його матері – на згадку про сина і його подвиг, який він здійснив заради Батьківщини.

Сусід загиблого військового Федір Кабак зазначив, що Іван був дуже чуйним та порядним чоловіком. Завжди допомагав і був добрим сусідом. Одного разу Іван розповів товаришу, що мріє після закінчення війни повернутися у рідну домівку, зробити ремонт, створити власну родину та знайти роботу в цивільному житті. Але не судилося….

В анексованому Криму російська влада стривожена зростанням проукраїнських настроїв серед підлітків. Ситуація викликає серйозне занепокоєння в окупаційних адміністраціях. У відповідь чиновники та силовики вирішили посилити контроль над молоддю. Основний акцент роблять на школах і позашкільних закладах.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Крим.Реалії.

Реклама

Проукраїнські настрої

В окупаційних органах влади Криму фіксують дедалі активніші прояви проукраїнських настроїв серед підлітків. Йдеться не лише про інтерес до українських новин чи символіки, а й про свідомі кроки молоді. Частина підлітків вивчає українську мову та спілкується нею між собою, що викликає різку реакцію окупаційної влади.

“Кримські підлітки дедалі частіше самі шукають контакт із проукраїнським середовищем — без будь-якого зовнішнього впливу”, — повідомив активіст міжнародної кампанії #LiberateCrimea на умовах анонімності.

За його словами, після завершення школи деякі випускники виїжджають на підконтрольну Україні територію та публічно розповідають про життя в окупації. Такі історії стають помітними в інформаційному просторі та привертають увагу громадськості. Саме це, зазначає активіст, стало одним із головних приводів для тривоги російської влади. В окупаційних структурах це розцінюють як провал багаторічної пропаганди.

“Це демонструє повний крах російської ідеологічної роботи в школах і серед студентської молоді”, — додав співрозмовник.

За інформацією джерел, у Криму відбулася закрита нарада за участю російських чиновників і силовиків. За її підсумками ухвалили рішення посилити нагляд за підлітками та збільшити обсяги проросійської пропаганди в освітніх установах. Минулого тижня батькам масово розіслали повідомлення з вимогами активніше залучати дітей до гуртків, секцій і так званих “військово-патріотичних клубів”. У шкільних чатах також почали поширювати рекомендації щодо контролю спілкування та інформації, яку отримують діти.

Нагадаємо, ми повідомляли, що на території тимчасово окупованого Криму продовжують карати людей за слова, дописи й позицію. Їх репресують і садять за ґрати тих, хто не погоджується мовчати.

Також ми писали, що Володимир Зеленський заявив, що вимоги Росії визнати Крим російським є сигналом не Україні, а США. Він наголосив, що Київ не підтримає жодних домовленостей, які суперечать Конституції та інтересам українців.