Connect with us

Суспільство

Близькі полковника Лапіна вмовили його відмовитися від голодування

Published

on



Близькі люди полковника Іллі Лапіна вмовили його відмовитися від голодування, але стан його здоров’я залишається критичним.

Про це у Фейсбуці поінформувала пресслужба юридичної компанії “Міллер”, передає Укрінформ.

“Нам усім, захисту, близьким, бойовим побратимам, депутатам, вдалося переконати Іллю Лапіна відмовитися від голодування, оскільки загиблий воїн не може перемогти. Для перемоги треба жити. Але його стан — критичний”, – йдеться у повідомленні

У компанії “Міллер” нагадали, що 26 березня Печерський районний суд Києва розглянув клопотання захисту про зміну запобіжного заходу для полковника. Його адвокати просили змінити Лапіну запобіжний захід із тримання під вартою на більш м’який захід, але суд відмовив.

“Одразу після оголошення рішення Ілля Лапін заявив про початок голодування у протест проти знущання з генералів, офіцерів, сержантів і солдатів, які незаконно увʼязнені під час війни. Ми, як його захист, з огляду на критичний стан здоров’я, переконали полковника не вдаватися до цього небезпечного кроку. Водночас слідча суддя зобов’язала Київський СІЗО забезпечити право Іллі Лапіна на медичну допомогу та доставити його до закладу охорони здоров’я для лікування та реабілітації”, – заявили юристи.

Адвокати наголосили, що наполягають на реальному виконанні цієї ухвали, а не на формальному.

“Наш клієнт потребує негайного лікування, і зволікання може коштувати йому життя”, – зазначили вони.

Надалі юристи планують добиватися виконання рішення суду щодо медичної допомоги і готуватися до розгляду апеляційної скарги на ухвалу судді Соколова щодо продовження тримання під вартою.

Читайте також: Суд відпустив генерала Горбенка під домашній арешт

Як повідомляв Укрінформ, 21 січня Печерський районний суд Києва обрав запобіжні заходи для трьох високопосадовців ЗСУ, яких підозрюють у неналежній обороні під час наступу на північ Харківщини у минулому році. Зокрема, полковника Іллю Лапіна було заарештовано на 60 діб.

20 березня Печерський райсуд Києва продовжив строк тримання під вартою для Лапіна до 17 травня.

26 березня Печерський райсуд Києва залишив під вартою полковника Іллю Лапіна, який фігурує у кримінальному провадженні про оборону Харківської області, він оголосив голодування.

Фото: Суспільне Київ/Анна Сергієць



Джерело

Суспільство

Новини на ранок

Published

on




Ранкова добірка новин висвітлює наслідки нічних обстрілів, міжнародні події у світі, містить аналітичні матеріали.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Науковиця висвітлила турецьку допомогу Криму в 1922 році

Published

on



Дослідниця кримськотатарської історії Ельвіра Кемаль написала статтю про те, як Туреччина у 1922 році надала гуманітарну допомогу голодуючому Криму. Вона розповіла про місію Асана Айвазова до Анкари, конвої з борошном для півострова та трагічну загибель дипломата.

Статтю опублікували в Yenidevir.

Дослідниця розповіла, що на початку 1922 року приховувати катастрофу на півострові стало неможливо, адже на той час від голодної смерті вже згасли тисячі життів. Навесні 1922 року кримськотатарський уряд у складі АРСР делегував до Анкари досвідченого діяча Асана Сабрі Айвазова. Колишній соратник Номана Челебіджихана, який свого часу дипломатував за доби Османської імперії, вільно володів турецькою та мовою більшовиків. У нових реаліях йому довелося піти на компроміс із більшовицьким режимом. 

Ще до офіційної промови Айвазова місцевий турецько-кримськотатарський осередок та турецький Червоний Півмісяць розгорнули збір коштів. У квітні виступ Айвазова перед турецьким урядом і пресою в театрі Анкари справив приголомшливий ефект. На місці створили Головний комітет допомоги голодуючим півострова. Пожертви надходили з усіх куточків країни. Як зазначає історик Хакан Киримли, турецьке суспільство, незважаючи на власні злидні, ділилося останнім заради допомоги братам по вірі та крові.

Паралельно розгорталася таємна драма. До Анкари прибув Джафер Сейдамет — давній соратник Айвазова, який після поразки визвольних змагань продовжував боротьбу з еміграції. Оселившись у тому ж готелі, Сейдамет благав друга не вірити більшовикам і тікати до Європи, однак Айвазов відмовився.

Поки Мустафа Кемаль регулярно радився з Айвазовим, Сейдамету у аудиєнції відмовили. Шляхи товаришів розійшлися: Сейдамет вирушив шукати підтримки в Римі, а Айвазов після завершення дипломатичної місії повернувся додому. Через секретний режим і патрулювання Чорного моря військами Антанти радянські агенти переправили його в Крим на підводному човні. Куратор цієї мережі, очільник розвідки Аралов, невдовзі сам же й звинуватив Айвазова в контрреволюції.

Вдома політик потрапив під постійний нагляд спецслужб, а згодом його примусили до співпраці. Звільнитися Айвазову не вдалося навіть після відчайдушного шифрованого листа Сейдамету, захованого під дзеркальцем. У 1938 році радянський режим його розстріляв.

Тим часом гуманітарна місія дала результати. У травні 1922 року до Криму прийшло перше турецьке борошно. Представники Туреччини особисто супроводжували вантажі від Севастополя до Сімферополя, оцінюючи потреби місцевих. На прохання населення восени надіслали не лише додаткове продовольство, а й книжки турецькою мовою.

Порятунком опікувалися й інші міжнародні сили. Американська адміністрація допомоги (АРА) надала масштабну підтримку. Другий за обсягами внесок зробив Ватикан. Також долучилися товариство “Джойнт”, місія Нансена, квакери та меноніти.

Ця підтримка врятувала сотні тисяч життів, адже радянський уряд здатен був забезпечити лише третину нужденних. Проте через замовчування катастрофи та блокаду півострів утратив 15% населення.

Раніше в культовій одеській Книгарні-Кав’ярні презентували книгу Євгенії Генової “Кримськотатарські родини” (Харків, “Folio”, 2024). У виданні викладені історії історії 14 кримськотатарських сімей, на долю яких випали всі випробування злочинної колоніальної політики російської імперії. 


Юлія Калабайда



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Одесагаз отримав штраф у розмірі 2,5 мільйона за недотримання ринкових норм

Published

on


Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийняла рішення про накладення штрафу на компанію «Одесагаз». Сума фінансового стягнення становить 2 мільйони 553 тисячі гривень.

Основні деталі справи

  • Регуляторна інстанція працює в напрямках контролю та забезпечення законності у сфері енергетики та житлово-комунальних послуг.
  • Компанія «Одесагаз» притягнута до відповідальності за порушення, що потребували такого значного штрафного впливу.
  • Сума санкції, яка перевищує два з половиною мільйони гривень, свідчить про серйозність порушень, виявлених у діяльності компанії.

Цей крок Національної комісії спрямований на посилення контролю за дотриманням регуляторних вимог у енергетичній галузі та комунальному секторі.

  • У журналістиці з 2021 року, неодноразово публікувався у місцевих онлайн-виданях. Пишу просто і зрозуміло про новини, події та життя громади.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.