Connect with us

Одеса

Будівництво метро в Одесі – чи сприятливі умови на узбережжі

Published

on


Потяг метро з увімкненими фарами. Фото: Новини.LIVE

Ідея метро в Одесі виникає в дискусіях не перший десяток років. Місто з розтягнутою вздовж узбережжя інфраструктурою та віддаленими спальними районами давно потребує нових транспортних рішень. Однак кожна спроба повернутися до цього амбітного проєкту упирається не лише у фінансові питання, а й у складну геологію регіону.

Чи можливе будівництво метрополітену в Одесі та які труднощі можуть спіткати під час такого проєкту, журналісти Новини.LIVE запитали у геолога Сергія Кадуріна.

Реклама

Читайте також:

Метро в Одесі

Одним з ключових факторів стала специфіка розташування міста. Одеса фактично витягнута вздовж моря, а такі райони як Таїрова чи селище Котовського залишаються транспортно відокремленими від центру. У радянські часи проєкт метро розглядали у “великих масштабах” без обмежень на фінансування, але сучасні умови вимагають більш гнучкого та економічно виваженого підходу.

“Дійсно саме по собі розташування міста в Одесі, воно таке, що в нас є спальні райони, які доволі сильно відокремлені від центральної частини міста. І тому дійсно таке транспортне питання необхідності з’єднати місто сумісно. Це доволі складна система, тому що місто дійсно розтягнуто”, — наголошує геолог Сергій Кадурін.

Геолог Сергій Кадурін про метро в Одесі. Фото: Новини.LIVE

Важливим бар’єром є і катакомби, які проходять під Одесою. Вони розташовані на невеликій глибині, місцями — лише у 20–30 метрах від поверхні. Для будівництва метро доведеться йти значно глибше, перетинаючи нестійкі породи. Це потребує дорогих технологій і складних систем гідроізоляції.

“Катакомби відносно на невеличкій глибині, практично під нашими ногами. І якщо ми будемо казати про закладання метро, то його треба закладати навіть глибше. Хтось розраховує, що катакомби десь повинні бути в районі наших античних вапняків чи цінового каміння. На жаль, ні, тому що цей прошарок залягає доволі так складчасто”, — пояснює експерт.

Катакомби в Одесі. Фото: hotel52

Звичайно ці складчасті породи ми не можемо спостерігати неозброєним оком. Однак, коли починають робити безпосередню геологічну зйомку,  складається наукова мапа, що дозволяє побачити, ті самі античні вапняки залягають доволі складно. 

Район Пересипу в Одесі 

Особливо проблемним є район Пересипу, де відсутні звичні для Одеси вапняки, а натомість залягають давні річкові й лиманні відклади. Це робить проходження тунелів надзвичайно складним. Фактично метро тут довелося б будувати на глибині нижче рівня моря, у так званих мейотичних глинах.

“Там буде необхідність прориватися через пісок, тих самих давніх річкових відкладів через пересип. Якщо навіть вирішувати питання метро, то закладати треба значно глибше, ніж навіть рівень сучасного моря. Тобто навіть на мінусових відмітках треба робити. А це прошарок з геологічного погляду, так званих мейотичної глини”, — зазначає геолог Сергій Кадурін.

Район Пересипу в Одесі. Фото: УНІАН/Куцький Олег

Будівництво на такій глибині потребуватиме масштабної системи водозахисту та герметизації. Крім того, доведеться перетинати кілька водоносних горизонтів, що створює додаткові ризики для стабільності конструкцій. За словами експерта, це завдання технічно можливе, однак воно вимагатиме колосальних фінансових і технічних зусиль.

“Тому наша сучасна геологічна ситуація потребує, якщо буде таке будівництво, воно повинно бути заглиблено на певні відмітки під рівень моря. Такі комунікації повинні мати доволі складні системи водозахисту, герметизації практично. Таке заглиблення, воно позбавить проблеми зсувів, однак задасть нові проблеми, як це забезпечити”, — каже експерт.

Синій потяг метро. Фото: Новини.LIVE

Перспектива метро в Одесі залишається відкритою, але радше як довгостроковий стратегічний проєкт. Для його реалізації потрібні не лише кошти, а й нові технологічні рішення, адаптовані до унікальної геології міста. 

Легке метро

У світі є приклади легкого метро, яке проходить не під землею, а безпосередньо над містом. В Одесі ж складність посилює щільна історична забудова в центрі міста, де практично немає простору для масштабних конструкцій.

“Зрозуміло, що це треба якось робити так, що це буде практично другим поверхом йти над сучасними дорожніми конструкціями. До того ж це історична частина міста, і це культурна спадщина. І втручання туди з такими величезними конструкціями, які повинні йти навіть десь там над дахом, це величезна проблема, навіть з захисту культурної спадщини”, — зазначає геолог Сергій Кадурін.

Історичний центр Одеси. Фото: Новини.LIVE

Питання ускладнюється ще й тим, що різні траси для можливих комунікацій мають різну вартість. Будівництво в центрі, де земля дорога й обмежена, суттєво відрізнятиметься від варіантів на периферії. А будь-який проєкт вимагатиме ретельного попереднього аналізу.

“Якщо ми поїдемо через пересип в район селища Котовського, як це треба зробити там, це може бути зроблено, як комбінована система, коли якась частина буде під землею, якась над землею. Це залежить від прорахунку і створення проєкту. Поки нема навіть передпроєктних пропозицій, доволі складно показати план та вартість його”, — підкреслює геолог.

Легке метро в Тунісі. Фото: valiza-tour

Першим етапом має стати комплексне інженерно-геологічне картування Одеси. Адже сучасні техногенні процеси вже змінюють середовище: підтоплення, зміни рівня ґрунтових вод та руйнування катакомб можуть створювати провали й небезпеки навіть без масштабного будівництва.

“По-перше, ті самі моменти, як моделювання та розуміння, що відбувається зараз, яка динаміка процесів будування, куди вони будуть направлені. Ось це перший крок, який повинен бути зроблений зараз. Я розумію, що Одесі, для того, щоб зростати, потрібне вирішення великої кількості транспортних питань”, — каже геолог Сергій Кадурін.

Люди заходять в потяг метро. Фото: Новини.LIVE

Одеса дійсно потребує стратегічних транспортних рішень. Однак без точного геологічного аналізу та сучасних технологій будівництво метро може перетворитися на джерело небезпеки. Саме тому це питання для Одеси поки що лишається не лише інфраструктурним викликом, а й складним інженерно-геологічним завданням.

Раніше ми писали, про те, що думают одесити про будування метро в місті. А також про те, коли саме в Одесі може з’явитися метро. 



Джерело

Одеса

У Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман

Published

on


Міст у Затоці. Фото: скриншот із Google Maps

Залізнично-автомобільний міст через Дністровський лиман у Затоці, який неодноразово зазнавав російських атак, планують відновити до кінця року. На аварійно-відновлювальні роботи виділили понад 15 мільйонів гривень. Міст має важливе значення для транспортного сполучення півдня Одеської області та українсько-румунського напрямку.

Про це повідомляє Новини.LIVЕ з посиланням на систему електронних закупівель Prozorro.

Оголошення про тендер. Фото: скриншот з Prozorro

Відновлення мосту

ТОВ “Група компаній “Автострада”” виконає аварійно-відновлювальні роботи на залізнично-автомобільному мосту через Дністровський лиман у Затоці. Вартість робіт становить 15 мільйонів 783 тисячі 369 гривень. Міст неодноразово зазнавав пошкоджень внаслідок російських ракетних ударів після початку повномасштабного вторгнення.

Важливий маршрут

Йдеться про ремонт автодорожньої частини мосту, розташованого на автомобільній дорозі Н-33 Одеса – Білгород-Дністровський — Монаші – М-15 поблизу селища Затока. Також міст є частиною залізничного перегону Кароліно-Бугаз – Бугаз. Саме через нього проходить один із ключових транспортних маршрутів регіону. Перехід забезпечує як автомобільне, так і залізничне сполучення між населеними пунктами півдня Одещини, а також у напрямку кордону з Румунією.

Умови тендеру

Згідно з тендерною документацією, підрядник має виконати комплекс робіт для відновлення пошкоджених конструкцій та забезпечення безпечної експлуатації мосту. Зокрема мають прибрати пошкоджений асфальт, залізобетонні конструкції та металеві частини мосту. На час робіт тут облаштують тимчасовий проїзд для транспорту, зведуть тимчасову опору та змонтують металеві балки. Також проєкт передбачає відновлення аварійної ділянки біля однієї з опор. Там замінять пошкоджені металоконструкції, встановлять нові балки, оновлять деформаційний шов, покладуть новий асфальт та змонтують бар’єрне огородження. Фактично йдеться про термінове зміцнення та ремонт найбільш проблемної частини мосту, а не про його повну реконструкцію. Усі роботи мають завершити до 31 грудня 2026 року. Після цього об’єкт зможе й надалі виконувати свою важливу роль у транспортній інфраструктурі регіону.

Читайте також:

Зруйнований міст

Зазначимо, міст через Дністровський лиман у Затоці від початку повномасштабної війни став однією з головних цілей російських військ на півдні України. Ця споруда має стратегічне значення, адже з’єднує Бессарабію з рештою Одеської області та забезпечує важливе автомобільне й залізничне сполучення. Перші масовані удари по мосту росіяни завдали наприкінці квітня 2022 року. Після атаки 26 квітня рух частково намагалися відновити, однак уже наступного дня новий ракетний удар спричинив серйозні руйнування. Згодом обстріли повторилися у травні та липні, через що експлуатація мосту стала неможливою. Тоді рух транспорту та поїздів повністю припинили, а основний потік перенаправили через Маяки та трасу М-15.

У лютому 2023 року окупанти застосували нову тактику та атакували міст морським дроном-камікадзе. Безпілотник вибухнув біля опор споруди, завдавши додаткових пошкоджень конструкціям. Пізніше українські військові підтвердили, що росія почала використовувати морські ударні дрони для атак на об’єкти критичної інфраструктури.

Навіть після значних руйнувань міст залишався мішенню для ворога. Наприкінці жовтня 2024 року російські війська здійснили чергову комбіновану атаку із застосуванням балістичних та авіаційних ракет. Частину цілей збили сили ППО, однак район мосту знову опинився під ударом. Через постійну загрозу нових атак влада області також розглядає перспективу будівництва альтернативного мостового переходу через Дністровський лиман. Такий проєкт має забезпечити стабільне транспортне сполучення між південними районами Одещини та рештою України в обхід нинішньої переправи.

Як повідомляли Новини.LIVЕ, на трасі Одеса — Рені поблизу кордону з Румунією планують створити систему відеоспостереження та автоматизованого керування рухом транспорту. Система працюватиме разом із сервісом “єЧерга” та допомагатиме контролювати рух автомобілів у режимі реального часу.

Також Новини.LIVЕ писали, що з 8 червня 2026 року на автомобільних дорогах державного значення Одеської області запровадили сезонні обмеження для великовагового транспорту. Вони діятимуть у період підвищення температури повітря. Під обмеження потрапляють вантажівки фактичною масою понад 24 тонни та навантаженням на вісь понад 7 тонн.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Трудові мігранти в Україні: ризиків для хвилювання немає

Published

on


Будівельники на робочому місці. Фото ілюстративне: Армія Inform

В Україні тривають дискусії щодо трудових мігрантів та їхньої кількості. Поширені в соцмережах заяви про масовий наплив іноземців не відповідають реальній статистиці. Нині мігрантів у країні навіть менше, ніж до початку повномасштабної війни. Водночас Україна стикається з дефіцитом працівників у різних сферах.

Про це в ексклюзивному інтерв’ю Новини.LIVE розповів перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Реальна статистика

Кількість трудових мігрантів в Україні залишається невеликою. За словами першого заступника голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, зараз йдеться максимум про 10 тисяч людей різних національностей. Він наголосив, що нинішні показники є нижчими, ніж були до початку повномасштабного вторгнення.

“Статистика дуже проста. У нас мігрантів зараз в цілому менше, ніж навіть до початку повномасштабного вторгнення. Мова йде про максимум до 10 тисяч людей з різних національностей”, — сказав депутат.

Железняк про мігрантів. Фото: Новини.LIVE

Дефіцит кадрів

Проблемою для України сьогодні є не надлишок іноземних працівників, а їхня нестача. На думку Железняка, твердження про масовий приїзд трудових мігрантів не мають під собою реальних підстав.

Читайте також:

“Для нас це більше виклик, що їх так мало їде, ніж проблема”, — зазначив народний депутат.

Водночас він розкритикував поширені в інформаційному просторі заяви про нібито мільйони іноземців, які можуть приїхати до України.

“Мільйони бангладешців чи індусів живуть в голові деяких політиків у соцмережах”, — сказав Железняк.

Він також звернув увагу на те, що навіть ті іноземці, які приїжджають до України, часто згодом переїжджають до країн Європейського Союзу.

Залучення іноземців

Одним із інструментів залучення іноземних фахівців стало е-резидентство. Ця система дозволяє працювати на український ринок дистанційно та сплачувати податки в Україні. За словами депутата, цей механізм створювали для того, щоб зацікавити іноземців співпрацею з українським бізнесом та державою.

“Ми робили це для того, щоб залучити іноземців. Це електронна можливість працювати. Якщо відверто, то навіть таке не дуже поки було цікаво бангладешцям”, — зазначив Железняк.

Він додав, що наразі тема масового напливу трудових мігрантів залишається далекою від реальності, а Україні доводиться вирішувати значно актуальніші проблеми на ринку праці.

Як повідомляли Новини.LIVE, після складного й суперечливого 2025 року економічні очікування українців залишаються стриманими. Прогнозований раніше ріст ВВП на рівні 5% так і не став реальністю, адже війна продовжила визначати як політичні, так і фінансові процеси. Водночас сам факт економічної стабільності в умовах повномасштабної агресії експерти називають ключовим досягненням року. Україна не лише втримала макрофінансову рівновагу, а й адаптувалася до життя в умовах затяжної війни.

Також Новини.LIVE писали, що На тлі масштабного кадрового дефіциту, спричиненого війною, дедалі частіше обговорюється залучення іноземців до відбудови країни. Проте така ініціатива викликає неоднозначну реакцію серед українців. Вони побоюються економічного дисбалансу та втрати пріоритету для місцевих фахівців.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Майже добу не буде води у Київському районі Одеси: адреси

Published

on


Крапля води капає з крану. Фото ілюстративне: Новини.LIVE

Жителів частини Київського району Одеси попередили про тривале відключення водопостачання. Причиною стали аварійно-ремонтні роботи на об’єктах водопроводу. Обмеження триватимуть майже добу та торкнуться кількох вулиць району. Мешканцям радять заздалегідь зробити запас води.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Інфоксводоканал.

Коли не буде води

За інформацією “Інфоксводоканалу”, подачу води припинять о 10:00 9 червня. Відновити водопостачання планують до 06:00 10 червня. У підприємстві пояснили, що відключення пов’язане з необхідністю проведення аварійно-ремонтних робіт на водопровідних мережах.

Адреси відключень

Без води тимчасово залишаться будинки за такими адресами: 

  • Академіка Корольова, 96–122;
  • Архітекторська, 14–24;
  • Сім’ї Глодан, 41–63; 
  • Євгена Чикаленка, 73–87.

У “Інфоксводоканалі” перепросили мешканців за тимчасові незручності та нагадали, що отримати додаткову інформацію можна за телефонами контактного центру.

Читайте також:

Куди звертатися

У разі питань мешканці можуть звертатися до цілодобової служби “Інфоксводоканалу”: 

  • 0-800-307-505
  • 705-55-05
  • 068-905-55-05
  • 066-905-55-05 
  • 093-170-01-55

Бювети в Одесі

В Одесі загалом діє 17 бюветних комплексів із глибиною свердловин від 80 до 120 метрів. Уся вода з них подається безплатно та доступна для мешканців міста.

  • сквер Мечникова,
  • сквер Михайлівський,
  • пр. Небесної Сотні, 14,
  • вул. Дальницька, 25,
  • вул. М. Говорова,
  • вул. Просвіти, 1-Д,
  • вул. Геранієва,
  • вул. Кримська,
  • вул. Героїв оборони
  • сквер Прохоровський,
  • вул. І. Рабіна,
  • вул. Інглезі
  • пр. Лесі Українки, 33,
  • пр. Князя Ярослава Мудрого, 1,
  • 6 ст. В. Фонтану,
  • вул. Космонавтів,
  • сквер Старобазарний.

Тариф на воду

У червні мешканці Одеси ще сплачуватимуть за воду за діючими тарифами, які не змінювалися з 2022 року. Загальна ціна з ПДВ становить приблизно 35,16 грн за кубометр (водопостачання — 17,92 грн, водовідведення — 17,24 грн). Щомісячна абонентська плата за обидві послуги становить 94,38 грн, або 47,19 грн, якщо підключена лише одна послуга. Для бізнес-клієнтів тариф з податком значно вищий — близько 65,55 грн за кубометр.

Водночас “Інфоксводоканал” вже опублікував проєкт нових тарифів для населення, у якому пропонує підняти ціни майже в 2,7 рази через зростання вартості пального, електроенергії, заробітних плат та реагентів. Якщо цей проєкт затвердять, вартість кубометра становитиме: 

  • Водопостачання — 50,96 грн;
  • Водовідведення — 42,69 грн; 
  • Загалом — 93,66 грн за кубометр з ПДВ.

Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі у червні цього року тарифи на вивезення побутових відходів залишаться різними залежно від району міста та компанії, яка обслуговує будинки. Суми у платіжках для багатьох одеситів уже перевищують 30 гривень на людину щомісяця.

Також Новини.LIVE писали, що у травні мешканці Одеси оплачуватимуть газ за чинним тарифом без змін. Попри подорожчання енергоресурсів на ринку, для населення вартість блакитного палива залишається фіксованою. Це пояснюється державним регулюванням, яке діє під час воєнного стану.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.