Політика
Чехія може відправити війська в Україну у складі миротворчої місії
Чехія готова взяти участь в іноземній миротворчій місії, яка відправить війська в Україну в разі потенційного укладення мирної угоди.
Про це президент Чехії Петр Павел заявив в інтерв’ю «Європейській правді», передає Укрінформ.
Павел, коментуючи гарантій безпеки для України, вказав на країни з так званої «коаліції охочих», і сказав, що Чехія уже є частиною цієї коаліції.
«І я вірю, щойно з’явиться спільна готовність надіслати цей (миротворчий – ред.) контингент, Чехія буде його частиною», – підкреслив він.
Коментуючи скептичні думки всередині Чехії щодо відправки миротворчих військ в Україну, Павел зазначив, що «різні політики можуть мати різні погляди».
«Але якщо буде сильна група європейських держав, готових надати Україні гарантії безпеки, то я глибоко переконаний, Чехія має бути серед них. Я розумію, що це звучить як кліше, але я щиро вірю, що ми робимо це значною мірою для самих себе», – заявив чеський президент.
Як повідомляв Укрінформ, китайські дипломати в Брюсселі звернулись до керівних органів Європейського Союзу з питаннями про те, як би в ЄС сприйняли можливу участь КНР у миротворчій місії в Україні.
Фото: Петр Павел / Фейсбук
В Абу-Дабі завершився раунд мирних переговорів, у яких беруть участь делегації України, США та Росії, що був запланований на сьогодні.
Про це журналістам повідомила прессекретар глави української делегації Діана Давітян, передає кореспондент Укрінформу.
«На сьогодні переговори закінчилися», – розповіла Давітян.
Вона додала, що невдовзі з’явиться офіційна інформація про перебіг перемовин від глави української делегації, секретаря РНБО Рустема Умєрова.
Очікується, що перемовини продовжаться в четвер, 5 лютого.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський погодив рамки розмови та конкретні завдання для української переговорної команди перед новим раундом тристоронніх зустрічей в Об’єднаних Арабських Еміратах.
Попередня тристороння зустріч в Абу-Дабі України, США та Росії відбулася 23-24 січня. На ній ішлося про параметри закінчення війни. Також військові визначили перелік питань для подальших зустрічей.
Фото: Х / mofauae
У роковини початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого до Києва приїдуть іноземні гості на рівні лідерів держав та міністрів.
Про це заявив на брифінгу речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий, передає кореспондент Укрінформу.
«Обовʼязково будуть в Києві іноземні гості, і високопоставлені. Одразу можу про це анонсувати, бо знаю про наміри цілої низки гостей і на рівні лідерів, і на рівні міністрів. Ми їх чекаємо. Будемо дуже раді їх бачити», – сказав дипломат.
За його словами, 24 лютого – це визначальна дата для європейського континенту, яка поділила історію Європи на «до» та «після».
«У цей день логічно й очевидно, щоб лідери були з нами, показали підтримку нашому народу, країні в боротьбі за свою свободу, незалежність і перемогу», – додав Тихий.
Речник МЗС відзначив, що навіть зараз посилилися візити іноземних гостей до України, що є наслідком звернень Києва.
Як повідомляв Укрінформ, Рада Безпеки ООН збереться 24 лютого для обговорення наслідків чотирьох років повномасштабної російської війни проти України.
Фото Укрінформу можна купити тут
Аналітики зауважили, що згідно із заявою президента України Володимира Зеленського мораторій на енергетичні удари мав розпочатися після тристоронніх переговорів 23-24 січня та тривати до наступного раунду переговорів, які спочатку були заплановані на 1 лютого, але згодом були перенесені на 4 та 5 лютого.
Зеленський заявив, що Сполучені Штати запропонували мораторій для деескалації війни, і що делегації США, України та Росії планували вирішити питання подальших заходів деескалації у другому раунді переговорів.
В ISW підкреслили, що Москва і раніше пропонувала короткострокові угоди про припинення вогню, щоб хибно зобразити Кремль як такий, що діє добросовісно, та симулювати зацікавленість Росії у мирному врегулюванні війни. При цьому РФ неодноразово відхиляла заклики України та США до тривалішого або постійного мораторію на удари далекої дії або припинення вогню.
Кремль погодився на короткостроковий мораторій лише після завдання серйозної шкоди українській енергомережі, зазначають фахівці.
«Кремль, імовірно, спробує представити своє дотримання цього мораторію на удари по енергетиці як значну поступку, щоб отримати важелі впливу на майбутніх мирних переговорах, навіть попри те, що використав ці кілька днів для накопичення ракет для масштабнішого пакетного удару», – йдеться у звіті.
Зазначається, що короткостроковий мораторій не означав значної поступки Росії, оскільки російські війська продовжували атакувати українську логістику та інфраструктуру протягом мораторію.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч проти 3 лютого ворог завдав найпотужнішого удару по українській енергетиці з початку 2026 року, для якого російські загарбники застосували більш ніж 70 ракет і 450 ударних дронів.
-
Суспільство1 тиждень agoСтати на військовий облік тепер можна у застосунку «Резерв+»
-
Суспільство1 тиждень agoВ Ізмаїлі затримали чоловіка за підозрою у підготовці диверсії проти військових Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoСіамські близнючки Валерія та Каміла — що з ними не так, фото
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе школы возобновляют очное обучение с 12 января
-
Усі новини5 днів agoЙолка вийшла заміж – що відомо
-
Усі новини1 тиждень agoв мережі з’явились фото новинки 2026 року
-
Одеса1 тиждень ago
Наслідки нічної атаки на Одесу: пошкоджені будинки й пошуки людей
-
Політика1 тиждень agoНевизначеність в економіці викликана не допомогою Україні, а діями РФ