Війна
чому настав час зняти обмеження
Через хиткість допомоги від США важливо не тільки зуміти диверсифікувати американські поставки, а й починати самостійно заробляти на озброєнні
Цим матеріалом я хотів би підняти тему про експорт української зброї, який фактично заборонений з початку повномасштабного вторгнення, що й зрозуміло. Але, якби мені сказали про відновлення експорту української зброї 2022-го чи 2023-го, то я б однозначно сказав – у жодному разі, проте вже давно назріли докази, що – так, настав час відкривати цю завісу.
Упевнений, що будуть ті, які скажуть, що я не в своєму розумі, саме зараз порушувати цю тему, коли непередбачуваний господар Білого дому робить одну заяву про допомогу Україні яскравішою за попередню. Але ось у тому й річ, що через хиткість допомоги від США Україна не тільки повинна зуміти диверсифікувати американські поставки, а й починати самостійно заробляти на озброєнні, з метою наповнення бюджету та розширення можливостей з самостійного придбання тих чи інших зразків.
Декілька важливих факторів для розуміння ситуації.
Україна за три роки повномасштабної війни змогла зробити неймовірний технічний та технологічний ривок у розвиток свого ОПК. Немислимий в умовах настільки інтенсивної та нерівної війни, але все ж таки поки що недостатній для повного автономного забезпечення української армії, і зустрічає низку проблем, пов’язаних зі своїм подальшим розвитком – еволюцією.
Справа в тому, що в 2022 і 2023 роках нам не вистачало всіх категорій озброєнь і нам потрібно було все і якомога більше. Але згодом війна стала змінювати свій характер, і низка озброєнь відійшла на задній план, втрачаючи свою актуальність, а виробничі лінії, розвинені за 3 роки, не можуть працювати вхолосту без замовлень від Міноборони. А альтернатива замовленням – експорт, якого немає.
Наприклад, такий улюблений нами всіма у перші місяці війни ПТРК “Стугна-П”, що спалював колони російської бронетехніки, зараз не зустріти. Куди зникла “Стугна-П”? Її функціонал частково замінили FPV-дрони, і потреба в “Стугні” менша, ніж 2 роки тому, а виробничі лінії-то працюють, але не на повну потужність. У свою чергу, у цьому ПТРК зацікавлені покупці на Близькому Сході, але продавати їм ми не можемо.
Отже, на прикладі тільки ПТРК “Стугна-П” я, гадаю, зміг пояснити вам необхідність відкриття експорту для низки категорій озброєнь, які ми не можемо зараз виробляти в тій кількості, на яку здатні наші виробничі лінії, тому що немає замовлення від держави, або вона надто мала через неактуальність виробу, а експортувати не можемо, бо не можемо.
Щоб наш ОПК у такій ситуації не стагнував, думаю, доцільно розпочати відкривати обмежений експорт, інакше ми можемо просто занапастити розвиток цілої низки перспективних проєктів, які чудово себе показали, але не мають доступу на ринок, за низької внутрішньої потреби та відсутності розвитку через відсутність коштів.
Крім того, саме зараз унікальний момент для витіснення з ринку експорту озброєнь росії, ослабленої, та озброєннями, довіра до яких значно знизилася саме під час війни в Україні. У свою чергу, українське озброєння значно підвищило свою репутацію, і інтерес до нього зріс значніше, аніж до 2022 року.
Тому доцільність таких дій назріла і актуальна як ніколи.
Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Безпілотник поцілив у будівлю уряду Бєлгородської області. Місцева влада звинуватила в атаці Україну.
Кадрами з моментом удару 9 травня поділився губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков.
“У День перемоги ЗСУ вдарили безпілотником літакового типу по будівлі уряду Білгородської області”, — написав він.
Губернатор повідомив, що в результаті атаки отримали поранення двоє осіб. Співробітник Росгвардії був госпіталізований зі сліпим уламковим пораненням стегна. Заступник Гладкова Олександр Лоренц був оглянутий медиками після покладання квітів до Вічного вогню. У нього діагностували струс та акубаротравму, тобто травму від акустичної вибухової хвилі (в народі називають контузією). Чиновник продовжить лікування амбулаторно.
Про удар стало відомо о 8:43. Гладков підтверджував влучання в урядову будівлю, але повідомляв, що ніхто не постраждав. Попри атаку дрона росіяни проводили святкові заходи до 9 травня згідно з планом, але губернатор запевняв, що було вжито заходів для максимальної безпеки.
У Генеральному штабі ЗСУ не підтверджували, але й не спростовували інформацію про удар по Бєлгороду. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський також коментарів не публікував.
Нагадаємо, 9 травня проходив святковий парад у Москві. Серед гостей Кремля був лідер КНР Сі Цзіньпін. Президент РФ Володимир Путін продемонстрував йому зброю, якою окупанти б’ють по Україні.
Москва оголошувала перемир’я на три дні до 9 травня і, зі слів українських бійців, підрозділи отримали наказ відкривати вогонь лише у відповідь. Однак, як повідомили в ОСУВ “Хортиця” ще 8 травня, загарбники не дотримувались обіцянки.
“Сьогодні ЄС офіційно оголосив про намір виділити майже 1,9 мільярда євро на військову підтримку України. Це історичне рішення, адже зброя для України буде закуплена за рахунок прибутків від заморожених російських активів через Європейський фонд миру”, – написав глава уряду.
Прем’єр-міністр додав, що 1 мільярд євро з цієї суми буде спрямовано на закупівлю зброї за так званою данською моделлю — безпосередньо в українських виробників. За його словами, це не просто посилить здатність України до захисту, а й стимулюватиме економіку та інновації в оборонно-промисловому комплексі.
“Щиро дякуємо Європейському Союзу за це далекоглядне рішення, лідерство та підтримку. Особлива вдячність Данії, Франції, Нідерландам та Італії, які реалізуватимуть закупівлі української зброї на суму 1 мільярд євро. Разом — сильні. Разом забезпечимо справедливий мир для України й безпеку для всієї Європи”, — зазначив він.
Шмигаль поінформував, що ще понад 600 мільйонів євро буде спрямовано на артилерію та боєприпаси, понад 200 мільйонів євро — на посилення української ППО.
Як повідомляв Укрінформ, Європейський Союз, Данія, Франція, Італія домовилися про передачу на підтримку української оборонної промисловості 1 млрд євро фінансування, наданого Європейському фонду миру з надзвичайних чистих доходів від заморожених активів Росії.
В Україні сертифікували вітчизняний дистанційний комплекс гуманітарного розмінування “ГАРТ 5100”.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство оборони.
Це перший важкий дистанційний комплекс розмінування виробництва української інженерної компанії XTI Engineering, який пройшов процедуру державної сертифікації та вже готується до серійного виробництва.
Сертифікат видав Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки.
Машина призначена для знешкодження різних типів мін та інших вибухонебезпечних предметів шляхом детонування і руйнування молотками ланцюгового агрегата або фрезою.
Це повністю вітчизняні розробка і виробництво. Усі етапи виготовлення здійснюються в Україні, що спрощує логістику, забезпечує швидке постачання, технічне обслуговування та ремонт.
Машина керується дистанційно на відстані до 600 м, що забезпечує безпеку оператора. За умови встановлення ретранслятора безпечну відстань можна збільшити до понад 1 км. Комплекс оснащений системою камер з широким кутом огляду.
Робоча швидкість машини – 1,5 км за годину. За один світловий день вона здатна розмінувати понад 2 га забруднених вибухонебезпечними предметами територій. При цьому глибина розмінування становить 300 мм. Змінне обладнання дозволяє адаптувати роботу під різні типи ґрунтів.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство оборони кодифікувало і допустило до експлуатації у Силах оборони три модифікації гладкоствольних помпових рушниць українського виробництва.
Фото: Міноборони
-
Суспільство7 днів agoВ Києві відбулася восьма церемонія міжнародної премії Woman 2024
-
Події1 тиждень agoУ Києві відбудеться національний форум-діалог «Українська музична індустрія: слухай, захищай своє»
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі відмічають день прапора ВМС України – що відомо про свято
-
Політика1 тиждень agoУгоду про надра ратифікують у Раді
-
Події1 тиждень agoВ Україні презентують досвід польських музеїв у сфері сучасної історичної освіти
-
Політика1 тиждень agoЛавров про пропозицію перемир’я Путіна (відео)
-
Політика1 тиждень agoВ Єврокомісії прокоментували жорстоке вбивство Вікторії Рощиної у російському полоні
-
Війна1 тиждень agoСирський назвав втрати армії РФ із початку 2024 року