Розшук військовозобов’язаних, чи мобілізаційний розшук, здійснюється для встановлення місцезнаходження осіб, які ухиляються від виконання обов’язку під час війни. Передусім йдеться про явку до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК СП). Цей процес регламентується законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, зазначила в коментарі Фокусу адвокатка АО Evrikalaw Мирослава Мостова. Вона розповіла також про обставини, за яких військовозобов’язаний потрапляє “в розшук”.

Чи законно оголошувати військовозобов’язаних у розшук

За словами юристки, як співробітники ТЦК, так і поліція, діють у межах нормативного регулювання, оголошуючи військовозобовязаного в розшук.

За законом України “Про військовий обов’язок і військову службу” (ст. 38–39), постановою КМУ №921, яка регулює ведення військового обліку,а також низки наказів Міністерства оборони України, у разі неявки без поважної причини до ТЦК, людину розшукуватимуть.

“У цих документах описано механізми контролю за військовозобов’язаними, а також дії у разі їх неявки без поважної причини. Розшук, ініційований Територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), – це один із заходів адміністративного впливу на військовозобов’язаних, які не виконують свої обов’язки, визначені законом під час мобілізації або ведення військового обліку”, – каже Мирослава Мостова.

Як запускається процедура розшуку?

У разі виявлення вказаних правопорушень, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до ТЦК та СП із наступними запитами:

• внести особу до Єдиної інформаційної системи МВС;
• долучити інформацію про військовозобов’язаного до державного реєстру військовозобов’язаних “Оберіг”.

Зазначимо, що поліція отримує право на адміністративне затримання такої особи з метою доставлення її до ТЦК та СП.

“Від моменту звернення керівника ТЦК та СП до органу поліції із вказаною заявою, військовозобов’язаний, який допустив порушення вноситься до Єдиної інформаційної системи МВС та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (Оберіг). У разі виявлення порушника працівники поліції здійснюють адміністративне затримання до доставлення такої особи до ТЦК та СП для складення адмінпротоколу та притягнення до адміністративної відповідальності. Після виявлення порушника працівники поліції складають протокол, і особа притягується до адміністративної відповідальності”, – пояснила Мостова.

Як дізнатися, чи ви у розшуку: два способи

Для перевірки, чи перебуває особа в розшуку, можна:

• зробити офіційний запит до ТЦК та СП за місцем проживання;
• скористатися мобільним додатком “Резерв +”, який дозволяє перевірити статус військовозобов’язаного.

А щоби позбутися статусу “У розшуку”, слід особисто з’явившись до ТЦК та СП після отримання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та оплати штрафу після оновлення військово-облікових даних. Тож слід діяти за наступним алгоритмом:

• прибути до ТЦК та СП;
• отримати постанову про адміністративне правопорушення;
• сплатити штраф, передбачений законодавством;
• оновити військово-облікові дані.

Лише після цього інформацію буде видалено з реєстрів, і статус “У розшуку” зникне.

Важливо

“Аби уникнути неприємних штрафів, варто пам’ятати про необхідність дотримання правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, – радить юристка. 

Як додає Анна Даніель, адвокатка, керуюча Адвокатського бюро “Анни Даніель”, варто підготуватися до мобілізації і з юридичної точки зору. Це включає перевірку отриманих медичних документів, права на відстрочку та консультації з адвокатом щодо можливих дій у разі виникнення юридичних складнощів і проблемних питань. 

“А у разі законних підстав для отримання відстрочки необхідно завчасно звертатися за отриманням правничої допомоги. Важливо пам’ятати, що кожен випадок індивідуальний, і консультація з кваліфікованим юристом допоможе правильно зрозуміти права та обов’язки”, – наголошує адвокатка.

Ярмак закликав виїжджати за місто та триматися далі від стратегічної та критично важливої інфраструктури. Попередження для українців військовий опублікував у сториз на своїй сторінці в Instagram.

“На жаль, це тільки початок, нас чекає жахлива кривава осінь. По можливості виїжджайте жити за місто, до родичів, в будь-які умови, подалі від стратегічних об’єктів критичної інфраструктури! Реагуйте на тривоги”, — написав військовослужбовець.

Олександр Ярмак служить з 2022 року

Зазначимо, Олександр Ярмак добровільно мобілізувався до ЗСУ на початку повномасштабного вторгнення РФ до України у 2022 році. Репер брав участь у боях у Харківській області й очолював взвод операторів FPV-дронів. З вересня 2024 року Ярмак став командиром R&D підрозділу 412-го полку Сил безпілотних систем та командиром роти.

Обстріли Києва: що відомо

Загалом під час масованої атаки на Україну в ніч на 17 червня росіяни використали 472 засоби повітряного нападу, зокрема безпілотники типу “Шахед”, крилаті, керовані авіаційні та аеробалістичні ракети. Основним напрямком ворожого удару був Київ, найбільше руйнувань зафіксовано в Солом’янському та Дарницькому районах. Київська міська військова адміністрація станом на 11:20 повідомляла про 14 загиблих і 114 поранених. Також під атакою були Запоріжжя та Одеса.

Попередню масовану комбіновану атаку на Київ дронами типу “Шахед” та балістичними ракетами росіяни здійснили в ніч на 10 червня. Під ударом опинилися кілька районів, у місті зайнялися пожежі.

Середня зарплата в Україні зросла до 23 460 гривень, повідомляє Держстат.

Наразі середня зарплата в Україні в доларовому еквіваленті становить приблизно 564 долари. Це вище рівня, який був до початку повномасштабної війни. Для порівняння, 2021 року середня зарплата становила 514 доларів.

Згідно з даними Національного банку України, цього року номінальна заробітна плата підвищиться на 17,7%. Однак з урахуванням інфляції реальне зростання становитиме лише 3,9%. Значні зміни очікуються і в наступні роки.

За прогнозами регулятора, у 2026 році ситуація буде такою:

• номінальна середня зарплата зросте на 9,4%;
• реальна — на 3,3%.

У 2027 році середня зарплата зростатиме ще більше:

• номінальна — на 8,8%;
• реальна — на 3,5%.

Важливо зазначити, що 2025 року в деяких регіонах України пропонують зарплати близько 90 тисяч гривень через дефіцит кваліфікованих фахівців на ринку праці. Так, особливо затребувані фрезерувальники, токарі та інженери.

Нагадаємо, що голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вважає питання економічного бронювання одним із найскладніших за останні п’ять років. Ухвалити рішення, яке влаштувало б усіх, неможливо.

Раніше Фокус писав, який бізнес в Україні заплатить до 55 тис. грн за бронь співробітника від мобілізації.