Війна
Кібербезпека Шредінгера, або Як кіт нарешті вибрався з коробки
Наскільки дорого агресору обійдеться продовження кібервійни
Кіт Шредінгера – класичний мисленнєвий експеримент, який ілюструє абсурдність квантової суперпозиції для макросвіту. У закритій коробці кіт, отрута та радіоактивний атом: 50% шанс, що атом розпадеться, отрута вихлюпнеться і кіт загине. За правилами квантової механіки, доки коробку не відкрито, кіт одночасно живий і мертвий. Щойно ми зазирнемо – реальність «колапсує» в один чіткий стан.
Шредінгер вигадав цей парадокс, щоб показати: наївно переносити квантові правила на котів, людей і реальний світ. Але в кіберпросторі ми десятиліттями жили з власним «котом Шредінгера» – кібервійною, яка начебто й існує, але для більшості людей залишалася невидимою, абстрактною, «десь там у цифровому просторі».
«Краще один раз побачити, ніж сто разів почути» – ця приказка працює і тут. Уряди проводили переговори, експерти скликали круглі столи, але доки суспільство не бачило реальних жертв і руйнувань – кібератака залишалася в суперпозиції: начебто загроза, але на практиці її можна було ігнорувати.
Ситуація змінюється. Атаки на критичну інфраструктуру – лікарні, електромережі, системи водопостачання – вивели кібервійну з теоретичної площини в реальну. Колапс суперпозиції стався: ми нарешті побачили кота.
Дані Munich Security Index 2026 фіксують цей зсув досить чітко: у країнах G7 кібератаки вийшли на перше місце серед загроз національній безпеці – вище економічної кризи та дезінформаційних кампаній. У Великій Британії ризик оцінили в 74 бали, у Німеччині – в 75. Це вже не абстрактна «цифрова небезпека», а системна загроза, яку суспільство сприймає як пріоритетну.
Опитування The POLITICO Poll (США, Канада, Франція, Німеччина, Великобританія) підтверджує: абсолютна більшість вважає кібератаки, що виводять з ладу лікарні чи електромережі, актом війни. У Канаді цей показник сягає 73%. Багато респондентів ставлять на один рівень і руйнування підводних кабелів чи енергокомунікацій – інцидентів, які часто асоціюють з Росією. Це суттєво суперечить досі стриманій реакції НАТО.
Суспільний запит на жорстку відповідь сформувався – і демократичні лідери змушені реагувати, інакше втратять підтримку.
І уряди вже змінюють підхід. Німеччина, яка довгі роки уникала активних дій у кіберпросторі, готує два законопроєкти: один розширює повноваження зовнішньої розвідки (BND) для проведення наступальних кібероперацій за кордоном, другий дає силовикам інструменти активної протидії новим загрозам. Причина – хвиля атак: від дронів над аеропортами до зривів систем управління повітряним рухом і гучних російських хакерських кампаній.
Франція у Національній стратегії кібербезпеки 2026–2030 прямо посилається на війну Росії проти України й робить акцент на стримуванні агресії в кіберпросторі: посиленні наступальних можливостей (в межах міжнародного права), розвідки, санкцій. Ключове – підвищити ціну для агресора. Франція більше не хоче бути спостерігачем.
Навіть Італія, яка традиційно уникала конфронтації, цього разу пішла на публічну атрибуцію: офіційно заявила, що успішно відбила російські кібератаки на посольства, готелі та інфраструктуру Зимової Олімпіади в Мілані й Кортіні. Це не просто технічний успіх – це фіксація відповідальності держави-агресора на найвищому рівні.
Наше сприйняття реальності її й формує. Доки кіт Шредінгера сидів у коробці – кібервійна могла бути «трохи реальною». Але коробку відкрили. А кіт живий і злий. Тепер питання не в тому, чи існує кібервійна. Питання в тому, наскільки дорого агресору обійдеться її продовження. З повагою до кота, який нарешті перестав бути квантовим.
Ілона Хмельова, докторка філософії (PhD) за спеціальністю міжнародне право, секретар Ради економічної безпеки України (РЕБ)
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розвідувальна служба Великої Британії у своєму звіті проаналізувала низку українських ударів по окупованому росіянами Криму.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє британське Міністерство оборони у соцмережі X.
Як зазначає розвідка, в ніч на 20 червня Україна вдарила по Криму та переправі через Керченську протоку. Серед цілей ударів були російські системи протиповітряної оборони, паливні сховища та три автомобільні пороми.
“Виведення з ладу цих трьох поромів майже напевно поглибило й без того великі проблеми з постачанням до Криму”, – вважає британська розвідка.
Наразі на півострові спостерігається тотальний брак палива та затримки на пунктах пропуску, додається у звіті.
Розвідка нагадує, що протоколи безпеки, запроваджені після першої української атаки на Кримський міст у жовтні 2022 року, передбачають, що вантажівки можуть користуватися лише поромами, а не мостом. Мостом проїжджають лише легкові автомобілі, автобуси та деякі види залізничного транспорту.
Раніше, у березні та квітні 2026 року, Україна завдала ударів по двох поромах, що залишилися у росіян, які також забезпечують військову логістику. Майже напевно вони зараз перебувають на стадії відновлення.
“Українці з дедалі більшою інтенсивністю завдають ударів по мережах російської військової логістики на окупованій території України, чому сприяє наявність різних засобів ураження, зокрема одноразових ударних дронів та боєприпасів дальнього радіуса дії. Масштабність українських ударів також послаблює російську протиповітряну оборону навіть у таких добре укріплених пріоритетних точках, як Керченська протока”, – йдеться у звіті.
Це усе разом розширює можливості України щодо здійснення ударів по Кримському мосту – стратегічній та політично чутливій цілі.
Як повідомляв Укрінформ, Представництво Президента в Автономній республіці Крим просить мешканців півострова подбати про свою безпеку у зв’язку останніми військовими діями. Людям, у яких в родині є діти, літні батьки або люди, які залежать від постійних ліків, радять тимчасово виїхати у безпечніші місця.
Фото: Телеграм-канал «Крымский ветер»
Вночі 27 червня був втрачений винищувач МіГ-29, який виконував бойове завдання у Полтавській області, проте пілот успішно катапультувався.
Як передає Укрінформ, про це Повітряні сили Збройних сил України повідомили у Телеграмі.
“Повідомляємо, що уночі 27 червня 2026 року було втрачено зв’язок із винищувачем МіГ-29 Повітряних сил Збройних сил України, який виконував бойове завдання на Полтавщині. Підтверджуємо втрату літака, однак український пілот успішно катапультувався, зв’язався з пошуково-рятувальною командою та оперативно був доставлений до медичного закладу для обстеження та надання необхідної допомоги”, – зазначили Повітряні сили і додали, що причини та обставини з’ясовуються.
Як повідомляв Укрінформ, 16 червня у Хмельницькій області сталась катастрофа фронтового бомбардувальника Су-24М 7-ї бригади тактичної авіації імені Петра Франка Повітряних сил ЗСУ. Загинули обидва члени екіпажу – майор Богдан Загарулько і старший лейтенант Богдан Бабенко.
Командирка медичної служби “Ульф” батальйону “Вовки Да Вінчі” Аліна Михайлова висловилась щодо «схем» ухилення від мобілізації в Україні, зокрема про хабарі, які беруть ТЦК.
Аліна Михайлова наголосила на необхідності подолання корупції в ТЦК, яка, за її словами, є глобальною проблемою у війську. Про це вона розповіла у інтерв’ю LIGAnet.
Аліна Михайлова про “розцінки” в ТЦК (45:53)
Медикиня поділилися, що знайома з людьми, які виходили з ТЦК за 5 000 доларів. Інші її знайомі платили 3 000 доларів за умови, що вони підуть на ВЛК.
“Сьогодні у нас у війську ми знаємо цінник для цивільних, скільки коштує навіть просто об’їхати блокпост. Ми знаємо ці цінники. Ми знаємо скільки коштує вийти з бусика — 5 000 доларів це коштує в Дніпрі”, — сказала Михайлова.
Нормальна армія для України: чому реформа ЗСУ неможлива без реформи тилу
На думку військової, поки ця “схема” працюватиме, жодні виплати не мотивуватимуть людей мобілізуватись. Вона наголосила, що люди не йдуть в піхоту не через те, що в них немає грошей, а через страх і великий ризик загинути.
Михайлова також зазначила, що Україні потрібен механізм, який не дозволить “відкупитися”, зокрема ВЛК, які не будуть “відпускати за 10 000 доларів”. За її словами, для вирішення цієї проблеми може знадобитися окремий департамент.
Нагадаємо, адвокат Олег Мицик заявив, що у своїй практиці стикався з випадками мобілізації людей із тяжкими захворюваннями.
Фокус також писав про те, чому повістки почали отримувати навіть працівники критично важливих підприємств та особи з офіційною відстрочкою.
-
Відбудова4 дні agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Політика4 дні agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Події1 тиждень agoУ Рівному відкрили виставку робіт архітектурного конкурсу з ревіталізації парку «Єврейка»
-
Відбудова6 днів agoМерц візьме участь у конференції з відновлення України в Гданську
-
Відбудова1 тиждень agoЛитва надає €7 мільйонів на проєкти з відбудови України
-
Події1 тиждень agoУ Литві організували додаткові покази фільму «Мавка. Справжній міф»
-
Політика6 днів agoСибіга закликав союзників посилювати тиск на РФ в усіх сферах
-
Усі новини5 днів agoЧС-2026 — жінки з Японії масово критикують чоловіків-вболівальників