Connect with us

Війна

Кібербезпека Шредінгера, або Як кіт нарешті вибрався з коробки

Published

on


Наскільки дорого агресору обійдеться продовження кібервійни

Кіт Шредінгера – класичний мисленнєвий експеримент, який ілюструє абсурдність квантової суперпозиції для макросвіту. У закритій коробці кіт, отрута та радіоактивний атом: 50% шанс, що атом розпадеться, отрута вихлюпнеться і кіт загине. За правилами квантової механіки, доки коробку не відкрито, кіт одночасно живий і мертвий. Щойно ми зазирнемо – реальність «колапсує» в один чіткий стан.

Шредінгер вигадав цей парадокс, щоб показати: наївно переносити квантові правила на котів, людей і реальний світ. Але в кіберпросторі ми десятиліттями жили з власним «котом Шредінгера» – кібервійною, яка начебто й існує, але для більшості людей залишалася невидимою, абстрактною, «десь там у цифровому просторі».

«Краще один раз побачити, ніж сто разів почути» – ця приказка працює і тут. Уряди проводили переговори, експерти скликали круглі столи, але доки суспільство не бачило реальних жертв і руйнувань – кібератака залишалася в суперпозиції: начебто загроза, але на практиці її можна було ігнорувати.

Ситуація змінюється. Атаки на критичну інфраструктуру – лікарні, електромережі, системи водопостачання – вивели кібервійну з теоретичної площини в реальну. Колапс суперпозиції стався: ми нарешті побачили кота.

Дані Munich Security Index 2026 фіксують цей зсув досить чітко: у країнах G7 кібератаки вийшли на перше місце серед загроз національній безпеці – вище економічної кризи та дезінформаційних кампаній. У Великій Британії ризик оцінили в 74 бали, у Німеччині – в 75. Це вже не абстрактна «цифрова небезпека», а системна загроза, яку суспільство сприймає як пріоритетну.

Опитування The POLITICO Poll (США, Канада, Франція, Німеччина, Великобританія) підтверджує: абсолютна більшість вважає кібератаки, що виводять з ладу лікарні чи електромережі, актом війни. У Канаді цей показник сягає 73%. Багато респондентів ставлять на один рівень і руйнування підводних кабелів чи енергокомунікацій – інцидентів, які часто асоціюють з Росією. Це суттєво суперечить досі стриманій реакції НАТО.

Суспільний запит на жорстку відповідь сформувався – і демократичні лідери змушені реагувати, інакше втратять підтримку.

І уряди вже змінюють підхід. Німеччина, яка довгі роки уникала активних дій у кіберпросторі, готує два законопроєкти: один розширює повноваження зовнішньої розвідки (BND) для проведення наступальних кібероперацій за кордоном, другий дає силовикам інструменти активної протидії новим загрозам. Причина – хвиля атак: від дронів над аеропортами до зривів систем управління повітряним рухом і гучних російських хакерських кампаній.

Франція у Національній стратегії кібербезпеки 2026–2030 прямо посилається на війну Росії проти України й робить акцент на стримуванні агресії в кіберпросторі: посиленні наступальних можливостей (в межах міжнародного права), розвідки, санкцій. Ключове – підвищити ціну для агресора. Франція більше не хоче бути спостерігачем.

Навіть Італія, яка традиційно уникала конфронтації, цього разу пішла на публічну атрибуцію: офіційно заявила, що успішно відбила російські кібератаки на посольства, готелі та інфраструктуру Зимової Олімпіади в Мілані й Кортіні. Це не просто технічний успіх – це фіксація відповідальності держави-агресора на найвищому рівні.

Наше сприйняття реальності її й формує. Доки кіт Шредінгера сидів у коробці – кібервійна могла бути «трохи реальною». Але коробку відкрили. А кіт живий і злий. Тепер питання не в тому, чи існує кібервійна. Питання в тому, наскільки дорого агресору обійдеться її продовження. З повагою до кота, який нарешті перестав бути квантовим.

Ілона Хмельова, докторка філософії (PhD) за спеціальністю міжнародне право, секретар Ради економічної безпеки України (РЕБ)

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Війна

Британія на «Рамштайні» закликала союзників планувати військову підтримку України на 2027 рік

Published

on



Міжнародні партнери мають забезпечити Україні військову підтримку не лише для проходження складної зими, а й на 2027 рік, щоб вона могла й надалі утримувати фронт і мати сильні позиції для майбутніх переговорів.

Про це заявив міністр оборони Великої Британії Вес Стрітінг під час 37-го засідання Контактної групи з питань оборони України у Брюсселі 19 листопада, передає кореспондент Укрінформу.

«Ми також маємо забезпечити підтримку на 2027 рік. Ми сподіваємося, що дипломатична ініціатива, яка зараз триває, матиме успіх. Це не війна, яку обрала Україна, і не війна, продовження якої хоче бачити будь-хто з нас. Але, поки це буде потрібно, ми стоятимемо з Україною», – сказав Стрітінг.

Він наголосив, що Україні необхідна міжнародна допомога, поки її Сили оборони продовжують тримати фронт.

За словами британського міністра, робота Контактної групи має допомогти поставити Україну в якомога сильнішу позицію для майбутніх переговорів.

Стрітінг також звернув увагу на важливість довгострокової співпраці з Україною у сфері оборонних технологій та інновацій. Він зазначив, що український бойовий досвід і розробки мають значення не лише для самої України, а й для безпеки союзників. Інвестиції в Україну, за його словами, є не лише питанням спільних цінностей і підтримки країни, яка протистоїть російській агресії, а й внеском у власну національну безпеку союзників.

«Україна є першим ешелоном оборони Європи та НАТО. Тому союзники мають вчитися в України. Україна сьогодні розв’язує ті завдання, з якими НАТО може зіткнутися завтра… Україна пропонує можливості для співпраці, які посилять нашу колективну оборону. Міжнародні зобов’язання та українські інновації – це асиметричні переваги України у протистоянні путінській воєнній машині», – сказав британський міністр.

Читайте також: Ракети і обладнання: Gripen для України зможуть отримати озброєння за підтримки Швеції та Британії

Глава британського оборонного відомства також заявив, що нинішній рік був невдалим для Росії у війні проти України. За його словами, російські війська зазнають втрат, які важко собі уявити, а економічні наслідки війни для росіян стають дедалі відчутнішими.

Як повідомляв Укрінформ, Велика Британія оголосила, що надає Україні зимову допомогу – понад 1000 ракет для систем протиповітряної оборони – на суму 240 мільйонів фунтів стерлінгів. Постачання розпочнеться в грудні. 



Джерело

Continue Reading

Війна

Дрон РФ у небі над Кишиневом — Молдова обмежила польоти — Фокус

Published

on


З 16:27 за місцевим часом у всьому повітряному просторі Молдови введено обмеження на польоти з міркувань безпеки.

Причиною став безпілотник типу “Шахед” (Shahed) або “Герань-2”, який рухався з півдня у бік сектора Ботаніка на південному сході Кишинева, повідомляє Euronews România з посиланням на інформацію Центру повітряних операцій Національної армії.

За даними Digi24, ударний безпілотник типу “Герань-2” двічі входив у повітряний простір Молдови на тлі масованих атак РФ на Україну. Журналісти телеканалу TV8 помітили літальний апарат у столичному районі Пошта Веке (Poșta Veche), прямо над будівлею своєї редакції.

Згідно із заявою Міністерства оборони, безпілотник вперше увійшов у повітряний простір Республіки Молдова о 15:49 з боку населеного пункту Гребеники (Одеська область) і попрямував у бік Тирасполя (Придністровський регіон).

Потім дрон вилетів з країни у напрямку населеного пункту Славяносербка (Одеська область). О 16:02 той же безпілотник знову увійшов у повітряний простір Республіки Молдова — з боку населеного пункту Великоплоске (Одеська область) — і попрямував у бік села Малаєшти у Криулянському районі.

Центр повітряних операцій Національної армії Республіки Молдова продовжує здійснювати моніторинг національного повітряного простору. Влада закликає громадян у разі виявлення безпілотних літальних апаратів або уламків підозрілих літальних апаратів не наближатися до них, не торкатися їх і не переміщувати, оскільки вони можуть містити вибухонебезпечні компоненти.

Крім того, людей просять відійти на безпечну відстань, утриматися від користування телефонами поблизу підозрілих об’єктів та негайно зателефонувати до служби екстреної допомоги 112, покинувши небезпечну зону.

Днем раніше російські дрони ледь не перетнули кордон з Румунією. У ніч з понеділка, 16 листопада, на вівторок, 17 листопада, система радіолокаційного спостереження Міністерства національної оборони виявила чотири повітряні цілі приблизно за 4 кілометри на схід від міста Вилково (Україна), а потім ще сім цілей — приблизно за 10 кілометрів на північний схід від міста Ізмаїл (Одеська область), неподалік від кордону з Румунією.

Два літаки F-16 ВПС Румунії, які перебували на чергуванні з охорони повітряного простору, піднялися в небо з 86-ї авіабази у Фетешті.




Нагадаємо, що в РФ заявляють, нібито Молдова готується до війни з Росією.

Також повідомлялося, що Молдова більше не купуватиме російський газ.



Джерело

Continue Reading

Війна

Росіяни намагаються обійти Куп’янськ з «неочікуваного кута»

Published

on



Російські окупаційні війська намагаються обійти місто Куп’янськ Харківської області з північного заходу, але ці спроби не мають успіху.

Про це в телеефірі розповів речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов, передає Укрінформ.

«Зараз вони роблять спробу обійти з неочікуваного кута й зайти з північного заходу. Це під населеним пунктом Радьківка в першу чергу – вони туди зараз активно тиснуть і намагаються взяти там контроль. Бо раніше, якщо вони ходили східніше через Голубівку, то після операції “Велес” і ще декількох дій цей напрямок для них став не таким простим, і вони хочуть заробити хоча б “сіряк”, щоб заходити через Радьківку безпосередньо вже на місто», – розповів Трегубов.

Водночас він назвав такі спроби окупантів зайти до Куп’янська «не оптимальними».

Читайте також: Покровський напрямок – найгарячіший, на фронті за добу було 135 боєзіткнень

«Населені пункти Кіндрашівка та Радьківка є поруч, на Кіндрашівку вони зараз сунуть більш активно, але Радьківка – між Кіндрашівкою та Куп’янськом, тому без неї нічого не вийде. От зараз вони намагаються втілити в життя цей задум, але ситуація і в самому місті, і в Радьківці для них зараз не оптимальна», – вважає Трегубов.

Як повідомляв Укрінформ, після операції «Велес» проникнення військових РФ до Куп’янська не фіксували.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.