Економіка
Ціни на овочі та фрукти — як зростає вартість продуктів

Український ринок показав різноспрямовану динаміку цін на овочі та фрукти. Частина продукції помітно подорожчала через скорочення пропозиції, тоді як інші позиції подешевшали завдяки сезонному зростанню врожаю та посиленню конкуренції.
Найбільше в ціні додали морква, буряк, огірки, броколі, цвітна капуста і кабачки. Про це повідомляють аналітики EastFruit.
Ціни на сезонні овочі та фрукти — що відомо
Так, морква подорожчала до 8-15 грн/кг, а буряк — до 8-11 грн/кг. Огірки тепер продають по 25-75 грн/кг, тоді як броколі та цвітна капуста піднялися в ціні до 40-65 і 25-50 грн/кг відповідно. Кабачки також стали відчутно дорожчими — до 10-22 грн/кг.
Водночас деякі продукти подешевшали. Ріпчаста цибуля знизилася в ціні до 7 грн/кг, а томати — до 8 грн/кг. Пекінська капуста тепер коштує від 20 грн/кг, кавуни впали до 6-20 грн/кг, а дині — до 15-35 грн/кг. Більш доступними стали груші та сливи, тоді як часник і зелена цибуля також дещо знизили вартість.
Фруктовий сегмент показав змішану динаміку. Виноград подорожчав до 150 грн/кг, ранні яблука — до 45 грн/кг, а ось груші та сливи подешевшали. Кавуни та дині продовжують падати в ціні, а серед імпортних фруктів дешевшими стали ківі та апельсини.
Ягідний ринок також виявився неоднорідним: лохина зросла в ціні до 380 грн/кг, тоді як малина, навпаки, подешевшала.
Раніше Фокус писав, що в Україні різко впали ціни на білокачанну капусту. Так, всього за тиждень вартість популярного овоча знизилася майже на 20%.
До цього повідомлялося, що в країні зафіксували літню дефляцію — вперше після річної перерви. Зокрема, у серпні споживчі ціни знизилися на 0,2%, повторивши показник липня. Завдяки цьому річна інфляція сповільнилася до 13,2% порівняно з 14,1% у липні.
Економіка
Удари РФ по складах — в Україні можуть відмовитися від гіпермаркетів — експерт
Після серії російських ударів по складах і логістичних центрах в Україні формат роботи великих торговельних мереж може змінитися. Зокрема, експерти припускають, що через безпекові ризики країна може поступово повернутися до середніх і невеликих магазинів замість великих гіпермаркетів.
Як розповів перший віцепрезидент Торгово-промислової палати, член Української ради бізнесу Михайло Непран у новому випуску на YouTube-каналі “Суперпозиція”, український ритейл уже має досвід адаптації до криз, тому нинішні безпекові виклики можуть суттєво змінити підходи до торгівлі.
За словами Непрана, великі торговельні мережі можуть дедалі частіше відмовлятися від зберігання великих запасів товарів безпосередньо в магазинах. Натомість у торгових залах можуть залишитися лише демонстраційні зразки, тоді як основну продукцію доставлятимуть покупцям після оформлення замовлення.
В цілому, подібна модель вже застосовувалася в Україні під час економічної кризи 2008 року на меблевому ринку. Тоді покупці обирали товар за виставковими зразками, після чого чекали на його виготовлення або доставку протягом кількох тижнів. Такий підхід дозволяв бізнесу не заморожувати значні кошти у великих товарних запасах.
Схожу практику, за словами Непрана, використовували й під час пандемії COVID-19. У магазинах побутової техніки полиці були частково порожні, однак покупці могли оформити замовлення на потрібний товар і отримати його пізніше. Тому, на його думку, український бізнес вже має напрацьовані механізми роботи в кризових умовах.
Та все ж нинішня ситуація відрізняється тим, що головним фактором стає вже не економія, а безпека. Саме через ризики російських обстрілів великі складські приміщення та гіпермаркети можуть поступово втрачати свою привабливість.
Непран припустив, що розвиток торгівлі відбуватиметься “по спіралі”, а Україна частково повернеться до моделі середніх і невеликих магазинів. Він вважає, що такий формат може виявитися не лише безпечнішим, а й забезпечити більш персоналізований сервіс, коли продавці краще знають своїх постійних клієнтів та їхні потреби.
Крім того, експерт наголосив, що не йдеться про швидке зникнення великих торговельних мереж. За його словами, вони продовжать працювати, однак споживачі матимуть можливість самостійно обирати між відвідуванням великих торгових центрів та компактніших магазинів, враховуючи наявні безпекові ризики.
На думку Непрана, українському бізнесу доведеться адаптуватися до нової реальності, адже війна змушує змінювати усталені підходи до організації торгівлі та логістики. Він підкреслив, що замість спроб працювати за довоєнними моделями необхідно враховувати сучасні виклики й шукати нові рішення, які відповідатимуть нинішнім умовам.
Нагадаємо, що 5 серпня Росія завдала одного з наймасштабніших ударів по українському бізнесу. Зокрема, за одну ніч ворог атакував склади, логістичні центри та виробництва низки великих компаній, серед яких NOVUS, “Нова пошта”, ROZETKA, “Епіцентр” і Fozzy Group. Крім того, що внаслідок обстрілу були зруйновані ключові об’єкти, компанії також втратили своїх працівників.
При цьому, як зазначив голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев, держава наразі не має фінансової можливості напряму компенсувати бізнесу збитки від російських обстрілів із бюджету. За його словами, єдиним реальним джерелом відшкодування таких втрат у майбутньому залишаються репарації, які Україна має отримати від Росії.
Економіка
Поліцейським і рятувальникам змінять систему виплат
В Україні оновлять систему виплат для поліцейських і рятувальників. Фокус з’ясував, коли запрацюють нові правила та кого вони стосуватимуться.
В Україні оновлять систему грошового забезпечення для працівників Національної поліції та ДСНС. Закон передбачає запровадження мінімального гарантованого рівня виплат, індексацію грошового забезпечення відповідно до чинного законодавства та розширення соціальних гарантій для співробітників цих служб. Нові правила планують почати застосовувати з 1 січня 2027 року.
Як повідомили у Верховній Раді України, 23 червня Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо осучаснення розміру грошового забезпечення» №4909-IX.
Закон встановлює, що мінімальний розмір грошового забезпечення поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту має становити не менше ніж 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
З чого складатиметься грошове забезпечення
До складу грошового забезпечення входитимуть:
- посадовий оклад;
- оклад за спеціальним званням;
- надбавка за вислугу років;
- премії;
- інші виплати, передбачені законодавством.
Також документ передбачає індексацію грошового забезпечення відповідно до чинного законодавства.
Які додаткові гарантії передбачені
Окремі норми стосуються поліцейських, які проходять службу за межами України. Для них зберігатиметься виплата грошового забезпечення в гривні, а також передбачатиметься додаткова винагорода в іноземній валюті. Порядок таких виплат визначатиме Кабінет Міністрів України.
Крім того, закон регулює питання грошового забезпечення поліцейських, відряджених до органів державної влади, установ та організацій. Умови та розміри виплат у таких випадках встановлюватиме уряд.
Коли запрацюють нові правила
Планується, що застосування нових умов нарахування грошового забезпечення розпочнеться з 1 січня 2027 року.
Раніше “Фокус” розповідав, які вакансії в оборонно-промисловому комплексі належать до найбільш високооплачуваних та кому роботодавці готові платити до 120 тис. грн на місяць.
Економіка
Конфіскація квартири за борги — коли українці можуть втратити житло
В Україні єдине житло не можуть продати через борги за комунальні послуги, якщо сума заборгованості не перевищує 50 мінімальних зарплат. У 2026 році цей поріг становить 432 350 гривень.
Про це повідомили у Міністерстві юстиції.
Там пояснили, що продаж нерухомості є крайнім заходом примусового стягнення. Спочатку виконавець має перевірити кошти на банківських рахунках боржника, звернути стягнення на частину офіційної зарплати або пенсії в межах закону, а також на інше майно, зокрема автомобіль чи побутову техніку.
Лише якщо цих активів недостатньо, може розглядатися питання про звернення стягнення на нерухомість. Водночас навіть за невеликої заборгованості на квартиру можуть накласти арешт. У такому разі власник може й надалі проживати у житлі, але не зможе продати, подарувати чи здійснити інші реєстраційні дії до повного погашення боргу.
Якщо боржник має інше майно, наприклад земельну ділянку, дачу або автомобіль, його можуть продати через електронні торги навіть за відносно невеликої суми боргу. Із вторгованих коштів спочатку погашають заборгованість, витрати виконавчого провадження та виконавчий збір у розмірі 10%, а решту повертають власнику.
У Міністерстві юстиції також нагадали, що під час воєнного стану діють тимчасові обмеження на примусове виконання рішень. Зокрема, не звертають стягнення на єдине житло за невеликих боргів, діє мораторій на відчуження окремих категорій іпотечного житла, а також заборонене примусове виконання рішень на тимчасово окупованих територіях і в районах бойових дій.
Нагадаємо, раніше у Міністерстві юстиції пояснили, яке майно не підлягає конфіскації через борги.
Також Фокус писав, в яких випадках борги за комунальні послуги можуть стягнути через суд і що змінилося для власників зруйнованого житла.
-
Одеса1 тиждень agoПотужні вибухи пролунали на Одещині: РФ атакує балістикою
-
Події1 тиждень agoУ Запоріжжі відкрили фотовиставку, присвячену білоруському підрозділу, який боронить Україну
-
Події1 тиждень agoАвстралійський гурт Breathe використав світлини з концерту в Києві для обкладинки альбому
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києво-Печерській лаврі пояснили, коли партнери долучаться до відновлення Успенського собору
-
Війна1 тиждень agoАтака на НПЗ у Самарській області — Міноборони підтвердило удари
-
Події1 тиждень agoМіністр культури Литви побував на знищеному Росією книжковому складі у Харкові
-
Україна1 тиждень agoНапад на матір військового — син заявив про побиття через російську мову
-
Відбудова1 тиждень agoКиївщина та Сумщина отримали електрообладнання від Норвегії
