Політика
Депутатка Бундестагу – про переговори між США та Росією: Це стіл, де двоє хочуть капітуляції України
Переговорний трек, який наразі активно просуває президент США Дональд Трамп, поки що більше нагадує імітацію бурхливої діяльності без будь-яких суттєвих досягнень.
Така думка лунала під час експертної конференції «Україна та ми: куди ми рухаємося звідси» (Ukraine and Us: Where do we go from here), яку організував у Берліні аналітичний центр Liberale Moderne, передає кореспондент Укрінформу.
«Ми чуємо про переговори, але ми не бачимо їх. Відбувається обмін люб’язностями. І США не ведуть ніяких «важких» переговорів з РФ», – зазначив старший науковий співробітник Данського інституту міжнародних студій Флеммінг Сплідсбель Гансен.
За його словами, у Вашингтоні та Москві вважають, що Євросоюз не є важливим, він не має важелів впливу та бачення. Але насправді це не так, і європейці повинні сидіти за столом переговорів разом з українцями.
Депутатка Бундестагу від партії «Зелених» Сара Нанні додала, що їй не подобається «цей стіл, де двоє хочуть капітуляції України». Вона висунула ідею «створити новий стіл переговорів». Політикиня дорікнула президенту США, що він поки нічого не зробив стосовно РФ, що покращило б ситуацію для України, а просто намагається вийти із ситуації.
Заступниця директора Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень Шарлотта Родхе вказала: «Ми часто говоримо про мирні переговори, але це не має нічого спільного з досягненням миру, з перемир’ям. Це ілюзія переговорів, пастка, яка була створена для нас». За її словами, США та РФ добре знають «хореографію» такої гри. Росія, приміром, «танцювала ці танці» у 2008 році в Грузії, та у 2014-му – в Україні. Вона застерегла від недооцінки намірів Москви і нагадала, що наступна агресія завжди більш потужна, ніж попередня.
Країни Північної Європи, так само як країни Балтії добре розуміють загрозу, яка походить з боку РФ.
«Ми хотіли б мати мирного сусіда в особі Росії. Але історія показує, що це просто неможливо. Єдина можливість для нас – посилювати стримування та власну силу», – вважає посол Латвії у ФРН Алда Ванага. Вона поінформувала, що Латвія вже витрачає на оборону 3,5% ВВП, і цього року планує збільшити обсяг до 4%, а наступного – до 5%. Дипломатка зауважила, що розуміння загрози в країнах цього регіону інакше, ніж у багатьох інших державах Європи – звідси й особлива підтримка України.
Ексміністр закордонних справ України Дмитро Кулеба підключився до дискусії по відеозв’язку.
«Точиться багато розмов, але ми бачимо, як Росія бомбить наші міста, атакує на фронті. Таке відчуття, що переговори окремо, а війна окремо», – описав він сприйняття пересічного українця.
Кулеба закликав Європу «навчитися діяти швидко» та припинити нескінченні дебати: «Для європейців настав момент виключити питання європейської безпеки з політичних дебатів. Немає часу на дебати, треба діяти. Треба виконувати ухвалені рішення. Втрата часу означає втрату безпеки. Треба повчитися в нас, українців, швидкості в ухваленні рішень».
За його словами, Путін і Трамп розуміють, що Європа може стати «геймченджером», тож вони будуть продовжувати тиснути, щоб нав’язувати свої наративи.
Ексглава МЗС також назвав великою помилкою політиків, особливо європейських, те, що слово «перемога» зникло з їхнього лексикона. Росіяни тим часом бачать, коли їхні супротивники знижують «поріг очікувань», і вважають це слабкістю та самі при цьому ні на міліметр не відступають від своїх вимог, озвучених у 2022 році.
«Слово «перемога» має повернутися в політичний словник. Європейцям треба почати вірити в себе. І ЄС має знайти відповідь на запитання: хто забезпечить йому ядерну парасольку», – порадив Кулеба. Він додав, що наступні шість місяців будуть вирішальними з погляду постачання Україні зброї та висловив сподівання, що в Німеччині перестануть твердити, що їм треба ще подумати над цим.
Як повідомлялося, США ведуть переговори щодо припинення вогню окремо з Україною та Росією. Але що поки не виконується навіть єдина досягнута домовленість – припинити удари по енергетичній інфраструктурі.
Політика
Стефанішина очікує від данського головування в Раді ЄС проривних рішень щодо членства України
Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – міністерка юстиції Ольга Стефанішина очікує від данського головування у Раді Євросоюзу проривних рішень щодо членства України в ЄС та реформи організації, щоб зробити її більш динамічною.
Про це вона заявила у телеефірі, передає Укрінформ.
“…Премʼєр-міністерка (Данії – ред.) Метте Фредеріксен і данське головування підтвердили свої пріоритети: це розширення (Євросоюзу – ред.). Відповідно, ми очікуємо важливих проривних рішень щодо майбутнього членства України в Європейському Союзі та реформи в ЄС, щоб зробити його більш динамічним”, – сказала Стефанішина.
Віцепремʼєрка пояснила, що реформи у ЄС стосуються рішень, які будуть оновлювати методологію переговорів і членства країн, а також будуть створювати інструменти впливу на деякі держави, які займають деструктивну позицію.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський привітав Данію з початком головування в Раді ЄС і висловив сподівання, що наступні пів року стануть “періодом важливих рішень”.
У вівторок, 1 липня, Данія розпочала головування у Раді Європейського Союзу, яке триватиме до 31 грудня 2025 року.
Минулого тижня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила підтримку України, яка “під постійними обстрілами” продовжує втілювати реформи, у питанні відкриття першого переговорного кластера про вступ нашої держави до Європейського Союзу.
Натомість Угорщина залишається єдиною державою-членом ЄС, яка блокує відкриття першого кластера у переговорах про вступ України до Євросоюзу, тоді як інші 26 лідерів на саміті 26 червня виступили за таке відкриття.
Політика
Зеленський закликав Раду невідкладно ратифікувати угоду про Спецтрибунал щодо злочину агресії РФ
Президент Володимир Зеленський заявив, що підписав документи для ратифікації Угоди про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України.
Про це глава держави повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Щойно підписав документи для ратифікації Угоди про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Угода була підписана нещодавно між нашою державою та Радою Європи і тепер має бути оперативно ратифікована, щоб розпочати процес реального створення трибуналу», – розповів Зеленський.
Він також доручив якнайшвидше опрацювати та внести на розгляд Верховної Ради необхідні законодавчі зміни, щоб «з нашого боку все було забезпечено на сто відсотків заради повної реалізації угоди про створення трибуналу».
«Прошу народних депутатів розглянути це питання невідкладно», – сказав Президент.
Він додав, що очікує «і на швидке представлення командами Міністерства закордонних справ України та Офісу відповідного графіка роботи з партнерами для імплементації угоди про створення трибуналу та фактичного запуску інституції».
«Уже цього року в Росії мають відчути, що їхня відповідальність за злочин агресії є неминучою і що реально розпочався міжнародний юридичний процес для притягнення Росії до відповідальності. Агресія є злочином, і дійсно невідворотне покарання Росії за цей злочин є глобальним інтересом всіх у світі, хто хоче для своїх людей мирного життя», – підсумував глава держави.
Як повідомляв Укрінформ, 25 червня Зеленський у Палаці Європи у Страсбурзі поставив підпис під угодою з Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України. З боку Ради Європи документ підписав генеральний секретар РЄ Алан Берсе.
Після підписання основної угоди про створення спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ проти України ще одну (додаткову) угоду мають підписати Нідерланди. Після цього парламенти країн Ради Європи та Україна мають ратифікувати основний документ.
Перший заступник міністра оборони України Сергій Боєв і тимчасово повірений у справах посольства Японії в Україні Юджі Токіта обговорили подальші кроки щодо поглиблення безпекової співпраці країн.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністество оборони України.
Японська делегація висловила вдячність Україні за участь у Міжнародній виставці озброєння та військової техніки DSEI Japan 2025. За словами посла, такі заходи та двосторонні діалоги сприяють поглибленню співпраці України та Японії.
Боєв, своєю чергою, наголосив, що поряд із пріоритетом України у налагодженні оборонної співпраці важливою залишається гуманітарна та фінансова підтримка.
“Ми зацікавлені у взаємовигідному співробітництві та відкриті до пропозицій. Японія демонструє високий рівень розвитку технологій – це може стати ключем до глибшої взаємодії”, – підкреслив перший заступник міністра оборони.
Японська сторона висловила зацікавленість в обміні досвідом з Україною у низці питань, зокрема в сфері інноваційних розробок.
Боєв підкреслив, що підтримка України з боку Японії ще раз підтверджує, що тихоокеанський та європейський регіони обʼєднані: “У нас спільні загрози, і наша відповідь на них повинна бути спільна”.
Як повідомляв Укрінформ, за словами Боєва, Україна готова до співпраці у сфері виробництва дронів, боєприпасів та ракет у межах ініціативи Європейського Союзу SAFE (Security Action for Europe).
Фото: Міноборони
-
Усі новини1 тиждень agoІгор Кондратюк приховував службу свого сина через Віталія Козловського
-
Події6 днів agoФільм «Notre guerre» Леві є кінематографічним свідченням стійкості українців
-
Політика1 тиждень agoМЗС України вважає маніпулятивними «національні консультації» в Угорщині щодо членства Києва в ЄС
-
Політика1 тиждень agoЗеленський обговорив з сенаторами Конгресу США підтримку України й ініціативу Трампа про припинення вогню
-
Усі новини6 днів agoвчені наблизилися до розгадки значень кіпу (фото)
-
Політика6 днів agoЧернишов подав клопотання про перенесення засідання ВАКС
-
Усі новини6 днів agoЗахист від балістики — у США успішно випробували радар Lockheed Martin
-
Політика6 днів ago
Обрання запобіжного заходу Чернишову перенесли на 27 червня