“У Будапешті зустрівся з Петером Мадяром. Говорили про важливі для Берегівської громади проєкти та можливості співпраці з європейськими партнерами” – повідомив Баб’як.

Зокрема, йшлося про підтримку проєкту будівництва сучасного реабілітаційного центру в Берегові, завершення будівництва сортувального заводу в селі Яноші, а також стратегічно важливий для громади проєкт будівництва об’їзної дороги навколо Берегова.

В окремому пості Золтан Баб’як під час зустрічі з Мадяром зазначив, що в Україні угорська громада поряд з іншими національними спільнотами отримує підтримку від держави на усіх рівнях.

“Про жодні утиски прав національної спільноти мова не йде, адже ці питання врегульовано державою та реалізовано на практиці. Триває системна робота та діалог на усіх рівнях щодо окремих питань життєдіяльності угорської громади що потребують вирішення. Президент України Володимир Зеленський особисто опікується цими питаннями, про що свідчать його неодноразові зустрічі із громадою”, – сказав Баб’як.

Мер Берегова додав, що у громади, де проживають угорці на Закарпатті, вкладено великі ресурси для відбудови інфраструктури. Зокрема побудовано новий корпус Берегівської районної лікарні, нові дороги, пункти перетину кордону та багато іншого.

“Освіта та культура фінансується з державного та місцевих бюджетів, що дає можливість забезпечити усі передбачені Законом освітні послуги, у тому числі для угорської національної спільноти. Представники угорської національної спільноти займають керівні посади в органах державної влади та місцевому самоврядуванні”, – додав він.

Міський голова Берегова зазначив, що Україна на законодавчому рівні прийняла важливі рішення, які зараз дозволяють забезпечити дотримання прав українських угорців в освіті, культурі, побуту та інших сферах життєдіяльності громади.

Раніше Укрінформ повідомляв, що переможець виборів в Угорщині Петер Мадяр запропонував зустрітися з Президентом України Володимиром Зеленським на заході України, щоб обговорити права етнічних угорців у регіоні.

Фото: facebook.com/PublicPageBabjak

Про це заявив речник МЗС України Георгій Тихий у відповідь на запит журналістів, передає Укрінформ.

«Україна із прикрістю дізналася про те, що всупереч попередньому цілком справедливому рішенню польського суду російський громадянин, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину на території України, зокрема у вивезенні з Криму культурних цінностей, все ж таки не був екстрадований до України», – зазначив Тихий.

Він спрогнозував, що російська сторона цинічно використає цей політико-правовий епізод для виправдання окупації Криму та експлуатації української тимчасово окупованої території російськими громадянами.

У цьому контексті речник МЗС підкреслив, що Україна послідовно наполягає на притягненні до реальної юридичної відповідальності усіх російських субʼєктів, які працюють на окупацію та війну.

«Щодо цього кейсу Бутягіна й інших подібних ситуацій Україна продовжить застосування відповідних юридичних механізмів та працюватиме також в юрисдикціях партнерів», – запевнив Тихий.

Як повідомляв Укрінформ з посиланням на російську службу BBC, у результаті обміну з Польщі до Росії повертається російський археолог Олександр Бутягін, якого було затримано у Варшаві за запитом України про екстрадицію.

У березні Окружний суд у Варшаві визнав юридично допустимою екстрадицію російського археолога Бутягіна до України, де його підозрюють у проведенні незаконних розкопок в окупованому Криму.

Польські спецслужби затримали на початку грудня 2025 року у Варшаві відомого російського археолога, працівника Ермітажу Бутягіна, якого оголосила у міжнародний розшук Україна за проведення нелегальних розкопок у Криму. У Польщі він перебував проїздом, подорожуючи з Нідерландів на Балкани. В Європі російський вчений проводив серію лекцій про археологію. Українська прокуратура оголосила його в розшук у листопаді цього року за керування нелегальними археологічними експедиціями у Криму з 2014 року. Зокрема, його група вела без відповідних дозволів української влади нелегальні розкопки у стародавньому місті Мірмекій на березі Керченської протоки у Криму. За інформацією українських слідчих, у результаті цих дій частково знищені об’єкти культурної спадщини, збитки оцінили у 200 млн грн. За цей злочин росіянину загрожує 10 років ув’язнення.

Окружний суд у Варшаві продовжив до 1 червня 2026 року арешт російського археолога Бутягіна, якого підозрюють у проведенні незаконних розкопок в окупованому Криму. Розгляд питання про його видачу українському правосуддю був запланований на 18 березня.

23 грудня 2025 року Польща отримала запит від України на екстрадицію російського археолога Бутягіна.

Фото Укрінформу можна купити тут

Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко та міністр енергетики США Кріс Райт під час Саміту ініціативи Тримор’я обговорили співпрацю для посилення енергетичної стійкості України.

Про це Свириденко повідомила у Телеграмі, передає Укрінформ.

«Для нас важливо, щоб Україна та США розвивали співпрацю в енергетичній сфері, зокрема через спільні проєкти з державною групою «Нафтогаз». Запрошуємо американські компанії до співпраці у відновленні газової інфраструктури, пошкодженої внаслідок масованих обстрілів, а також до налагодження довгострокового співробітництва з метою модернізації та заміни застарілого обладнання», – йдеться в повідомленні.

Очільниця уряду зауважила, що частина таких проєктів уже перебуває на розгляді Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови (URIF).

Також під час зустрічі вона поінформувала американських партнерів про перебудову енергосистеми та підготовку до періоду пікового споживання електроенергії влітку. Окремо обговорили необхідність захисту об’єктів водопостачання та водовідведення з огляду на спроби агресора їх уражати.

Крім того, Свириденко підкреслила, що Україна розраховує на співпрацю з EXIM Bank для підтримки реалізації ключових енергетичних проєктів і посилення енергетичної стійкості України.

На зустрічі також йшлося про ситуацію на глобальному паливному ринку, зокрема з огляду на ситуацію в Ормузькій протоці.

Читайте також: Каллас і Гутерреш обговорили створення аналогу українського «зернового коридору» в Ормузькій протоці

Як повідомлялося, перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль провів зустріч із комісаром ЄС з питань енергетики та житлового господарства Деном Йоргенсеном. Шмигаль запропонував Єврокомісії низку заходів для прискорення закупівель та реалізації проєктів. Серед них — запровадження механізмів прямої або надтермінової закупівлі критичного обладнання, посилення закупівельної спроможності та пріоритезація термінів постачання.

Фото: t.me/svyrydenkoy