Connect with us

Політика

Припинення війни в Україні – чому спецпосланець Трампа Стів Віткофф заявив про переломний момент

Published

on


Спецпосланець президента США Стів Віткофф, який зустрівся напередодні з путінським представником Дмитрієвим, заявляє про ознаки переломного моменту в перемовинах стосовно завершення російсько-української війни, позаяк сторони вже «виснажені». Чи дійсно це так, і коли врешті відновиться повноцінний дипломатичний процес, з’ясовував Фокус.

Про виснаження офіційних Києва та Москви та настання «переломного моменту» щодо мирного врегулювання спецпосланець президента Сполучених Штатів, 68-річний Стів Віткофф заявив у середу, 11 березня в інтерв’ю CNBC.

«Це предметні переговори… Українці самі кажуть, що ми дійсно досягли більшого прогресу від часу зустрічей у Женеві, ніж за попередні чотири роки. Ми налаштовані позитивно. Це війна, яка має завершитися, і ми зберігатимемо й надалі дуже позитивний настрій», — зауважив Віткофф.

Окрім того, він також висловив сподівання, що сторони можуть наблизитися до мирного врегулювання вже цього року: «Знаєте, я логічна людина і знаю, що президент Дональд Трамп загалом успішно досягає врегулювання таких питань. У цьому випадку він сам казав, що це займає більше часу, ніж він думав, але ми починаємо бачити ознаки того, що обидві сторони виснажені й дуже втомлені, і, можливо, це справді початок переломного моменту».



Володимир Зеленський: “Слід більше тиснути на Російську Федерацію”

Фото: Скриншот

Як відомо, через події довкола Ірану тристоронні перемовини делегацій України, США та Росії, які мали відбутися цього тижня, відклалися за ініціативою американської сторони. Між тим у ніч проти 12 березня Віткофф повідомив про зустріч у Флориді з російською делегацією на чолі з путінським посланцем Дмитрієвим. Він не розкрив жодних деталей перемовин, зазначивши лише, що сторони обговорили низку питань і домовилися залишатися на зв’язку.

Водночас, у свіжому інтерв’ю виданням Welt та Politico президент Володимир Зеленський висловив сподівання, що Сполучені Штати можуть допомогти закінчити війну, «однак для цього слід більше тиснути на Російську Федерацію, а не на нього». У даному контексті глава держави також зазначив, що офіційний Київ підтримує мирні перемовини, і вплив президента США Дональда Трампа є у них ключовим.

Як європейці впливають на позицію Трампа в питанні мирного врегулювання

Переломний момент у російсько-українській війні настане тоді, коли Росія буде готовою говорити про повне і безумовне припинення вогню. Таку думку у розмові з Фокусом висловив виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Олександр Леонов.

«Станом на зараз дійсно можна говорити про наявність у росіян серйозних проблем економічного плану, але очевидно, що РФ, користаючись іранським моментом, отримуватиме нафтові «вершки» і продовжуватиме війну проти України. Однак, якщо говорити глобально, то війну такої ж інтенсивності Москва довго не зможе вести. Багато хто говорить про термін півтора-два роки. До речі, можливо саме тому допомога європейців Україні чітко розрахована на 2026-2027 роки. Якщо тиснути на Росію далі в плані санкційного посилення, то цей період скорочуватиметься. Втім, на жаль, ми знаходимося в ситуації, коли Дональд Трамп не готовий посилювати цей тиск», — акцентує експерт.

дональд трамп, Білий дім, мирне врегулювання, тристоронні перемовини, перемовини з РФ, припинення війни в Україні, кінець війни в Україні



Експерт: “Гадаю, Білий дім поступово буде активізуватися”

Фото: Getty Images

При цьому політолог вважає, що в плані мирних перемовин переламний момент дійсно відбувся: «Але цей переламний момент зовсім не такий, на який розраховував Віткофф. Нещодавно канцлер Німеччини Фрідріх Мерц побував з візитом в Китаї, де його приймали дуже добре, а потім він зустрівся з Трампом, якому чітко артикулював ультиматум Європи, зазначивши, що єврогравці не приймуть будь-яку мирну угоду, якщо вони будуть відсутні за перемовним столом. Таким чином, якщо оцінювати ситуацію під цим фокусом, то переговорний процес радше зайшов у тупик, оскільки Європа може дійсно переламати американську гру».

Між тим Олександр Леонов вважає, що очільник Кремля «проґавив той час, коли він міг закінчити війну проти України з максимальною вигодою для себе, опираючись на президента США».

«Не слід забувати про те, що наразі Росія по факту втратила Іран, як союзника. І як би не завершилося близькосхідне загострення, в Ірані буде знищено військово-промисловий комплекс і Тегеран ще довгі роки не зможе допомагати росіянам. Власне тому, якщо говорити загалом, мені здається, що час зрештою зараз гратиме на користь України», — підсумовує експерт.

Який фактор і коли змусить Путіна сісти за стіл перемовин щодо припинення війни

Водночас політолог Ігор Рейтерович у розмові з Фокусом робить наступний акцент: «Я думаю, логіка Віткоффа, який говорить про переломний момент у російсько-українській війні, обумовлена тим, що ситуація на фронті відчутно не рухається, ні в один, ні в інший бік. Ймовірно, в баченні американців, ані Україна, ані Росія не мають можливості кардинальним чином змінити ситуацію, тому потрібно сідати і домовлятися. За великим рахунком, це співпадає з нашим баченням, позаяк Україна не проти говорити про припинення війни за принципом «стоїмо, де стоїмо». Але ключовий момент полягає в тому, чи готова до цього реально, а не декоративно Російська Федерація».

Наразі Росія, констатує політолог, «виснажена і не має ніякого потенціалу для широкомасштабних операцій». Поряд з тим, зазначає Ігор Рейтерович, країна-агресорка намагатиметься й надалі «закидати тілами путінських «визволителів» українську землю і рухатися на фронті по пів кілометра».


Важливо

Кінець війни: чи дійсно Трамп спустив на гальмах питання мирного врегулювання

«Для росіян це поки що цілком прийнятна ціна, тому щодо людського ресурсу виснаження у росіян не проглядається. Якщо подивитися на те, якими темпами утилізуються російські найманці, кілька місяців у них ще є. Це – до широкомасштабної мобілізації, якої Путін страшенно боїться, бо це дуже і дуже непопулярна тема. Непопулярна, серед іншого, тому, що ті, кого мобілізують за 20 тисяч рублів на місяць не розумітимуть, чому інші йшли воювати за 2-3 мільйони», — каже політолог. Він також переконаний, що переломний момент не на користь Росії може настати найближчими місяцями.

«Кіт Келлог, який дещо випав із медійного поля є досвідченим військовим, а він, нагадаю, казав, що якщо Україна вистоїть зиму, то починаючи з весни, ситуація змінюватиметься на її користь. Це дійсно може мати місце. Так, Росія може пробувати проводити якісь наступи, але допоки не має ознак підготовки до чогось масованого, бо в них просто відсутні відповідні сили для цього. Одним словом, нам потрібно превентивно готуватися, щоб у разі ймовірного наступу, дати росіянам по зубах. І ось тоді ситуація остаточно стане патовою і Путіну доведеться сідати за перемовний стіл. Плюс за кілька місяців у Трампа піджиматимуть проміжні вибори до Конгресу і що може бути для нього найкращим результатом на цьому тлі, окрім як закінчення російсько-української війни. Тому, гадаю, Білий дім поступово буде активізуватися», — підсумовує політолог.

Чи буде Трамп тиснути на Путіна в плані завершення війни проти України

Натомість провідний експерт Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус переконаний, що оптимістична риторика Віткоффа та й загалом американської влади щодо перспектив мирного врегулювання по Україні «радше схожа на мантру, ніж на реальну готовність США дотискати цю історію». Зокрема, у розмові з Фокусом аналітик висловив думку, що американці автоматично вмикають позитивну платівку по російсько-українській війні, щоб підтримувати «своє геополітичне обличчя».

«Але якщо говорити конкретно про свіжу заяву Віткоффа, то можна констатувати, що так, у росіян дійсно присутнє економічне виснаження. В американців ці дані на столі, поза всяким сумнівом, є. Інше питання, що піку цього виснаження ще не досягнуто. Втім, не сумнівайтеся — цей пік не буде колись у довгій перспективі – він може настати навіть о другій половині поточного, 2026 року», — прогнозує аналітик.

На переконання Івана Уса, росіяни «довго не виїдуть за рахунок підвищення цін на нафту» і зрештою повернуться щонайменше до активних імітаційних рухів відносно завершення повномасштабної війни проти України.



Джерело

Політика

Мер Берегова – Мадяру: В Україні немає жодних утисків угорської спільноти

Published

on



“У Будапешті зустрівся з Петером Мадяром. Говорили про важливі для Берегівської громади проєкти та можливості співпраці з європейськими партнерами” – повідомив Баб’як.

Зокрема, йшлося про підтримку проєкту будівництва сучасного реабілітаційного центру в Берегові, завершення будівництва сортувального заводу в селі Яноші, а також стратегічно важливий для громади проєкт будівництва об’їзної дороги навколо Берегова.

В окремому пості Золтан Баб’як під час зустрічі з Мадяром зазначив, що в Україні угорська громада поряд з іншими національними спільнотами отримує підтримку від держави на усіх рівнях.

“Про жодні утиски прав національної спільноти мова не йде, адже ці питання врегульовано державою та реалізовано на практиці. Триває системна робота та діалог на усіх рівнях щодо окремих питань життєдіяльності угорської громади що потребують вирішення. Президент України Володимир Зеленський особисто опікується цими питаннями, про що свідчать його неодноразові зустрічі із громадою”, – сказав Баб’як.

Мер Берегова додав, що у громади, де проживають угорці на Закарпатті, вкладено великі ресурси для відбудови інфраструктури. Зокрема побудовано новий корпус Берегівської районної лікарні, нові дороги, пункти перетину кордону та багато іншого.

“Освіта та культура фінансується з державного та місцевих бюджетів, що дає можливість забезпечити усі передбачені Законом освітні послуги, у тому числі для угорської національної спільноти. Представники угорської національної спільноти займають керівні посади в органах державної влади та місцевому самоврядуванні”, – додав він.

Міський голова Берегова зазначив, що Україна на законодавчому рівні прийняла важливі рішення, які зараз дозволяють забезпечити дотримання прав українських угорців в освіті, культурі, побуту та інших сферах життєдіяльності громади.

Читайте також: Партія Мадяра не голосуватиме за призначення Сійярто віцеспікером парламенту Угорщини

Раніше Укрінформ повідомляв, що переможець виборів в Угорщині Петер Мадяр запропонував зустрітися з Президентом України Володимиром Зеленським на заході України, щоб обговорити права етнічних угорців у регіоні.

Фото: facebook.com/PublicPageBabjak



Джерело

Continue Reading

Політика

Україна добиватиметься покарання археолога Бутягіна попри його повернення до Росії

Published

on



Україна через юридичні механізми добиватиметься притягнення до відповідальності російського археолога Олександра Бутягіна, підозрюваного у незаконних розкопках у тимчасово окупованому Криму, який в результаті обміну повернувся з Польщі до Росії.

Про це заявив речник МЗС України Георгій Тихий у відповідь на запит журналістів, передає Укрінформ.

«Україна із прикрістю дізналася про те, що всупереч попередньому цілком справедливому рішенню польського суду російський громадянин, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину на території України, зокрема у вивезенні з Криму культурних цінностей, все ж таки не був екстрадований до України», – зазначив Тихий.

Він спрогнозував, що російська сторона цинічно використає цей політико-правовий епізод для виправдання окупації Криму та експлуатації української тимчасово окупованої території російськими громадянами.

У цьому контексті речник МЗС підкреслив, що Україна послідовно наполягає на притягненні до реальної юридичної відповідальності усіх російських субʼєктів, які працюють на окупацію та війну.

«Щодо цього кейсу Бутягіна й інших подібних ситуацій Україна продовжить застосування відповідних юридичних механізмів та працюватиме також в юрисдикціях партнерів», – запевнив Тихий.

Як повідомляв Укрінформ з посиланням на російську службу BBC, у результаті обміну з Польщі до Росії повертається російський археолог Олександр Бутягін, якого було затримано у Варшаві за запитом України про екстрадицію.

У березні Окружний суд у Варшаві визнав юридично допустимою екстрадицію російського археолога Бутягіна до України, де його підозрюють у проведенні незаконних розкопок в окупованому Криму.

Польські спецслужби затримали на початку грудня 2025 року у Варшаві відомого російського археолога, працівника Ермітажу Бутягіна, якого оголосила у міжнародний розшук Україна за проведення нелегальних розкопок у Криму. У Польщі він перебував проїздом, подорожуючи з Нідерландів на Балкани. В Європі російський вчений проводив серію лекцій про археологію. Українська прокуратура оголосила його в розшук у листопаді цього року за керування нелегальними археологічними експедиціями у Криму з 2014 року. Зокрема, його група вела без відповідних дозволів української влади нелегальні розкопки у стародавньому місті Мірмекій на березі Керченської протоки у Криму. За інформацією українських слідчих, у результаті цих дій частково знищені об’єкти культурної спадщини, збитки оцінили у 200 млн грн. За цей злочин росіянину загрожує 10 років ув’язнення.

Окружний суд у Варшаві продовжив до 1 червня 2026 року арешт російського археолога Бутягіна, якого підозрюють у проведенні незаконних розкопок в окупованому Криму. Розгляд питання про його видачу українському правосуддю був запланований на 18 березня.

23 грудня 2025 року Польща отримала запит від України на екстрадицію російського археолога Бутягіна.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Політика

Свириденко зустрілася з міністром енергетики США

Published

on


Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко та міністр енергетики США Кріс Райт під час Саміту ініціативи Тримор’я обговорили співпрацю для посилення енергетичної стійкості України.

Про це Свириденко повідомила у Телеграмі, передає Укрінформ.





«Для нас важливо, щоб Україна та США розвивали співпрацю в енергетичній сфері, зокрема через спільні проєкти з державною групою «Нафтогаз». Запрошуємо американські компанії до співпраці у відновленні газової інфраструктури, пошкодженої внаслідок масованих обстрілів, а також до налагодження довгострокового співробітництва з метою модернізації та заміни застарілого обладнання», – йдеться в повідомленні.

Очільниця уряду зауважила, що частина таких проєктів уже перебуває на розгляді Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови (URIF).

Також під час зустрічі вона поінформувала американських партнерів про перебудову енергосистеми та підготовку до періоду пікового споживання електроенергії влітку. Окремо обговорили необхідність захисту об’єктів водопостачання та водовідведення з огляду на спроби агресора їх уражати.

Крім того, Свириденко підкреслила, що Україна розраховує на співпрацю з EXIM Bank для підтримки реалізації ключових енергетичних проєктів і посилення енергетичної стійкості України.

На зустрічі також йшлося про ситуацію на глобальному паливному ринку, зокрема з огляду на ситуацію в Ормузькій протоці.

Читайте також: Каллас і Гутерреш обговорили створення аналогу українського «зернового коридору» в Ормузькій протоці

Як повідомлялося, перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль провів зустріч із комісаром ЄС з питань енергетики та житлового господарства Деном Йоргенсеном. Шмигаль запропонував Єврокомісії низку заходів для прискорення закупівель та реалізації проєктів. Серед них — запровадження механізмів прямої або надтермінової закупівлі критичного обладнання, посилення закупівельної спроможності та пріоритезація термінів постачання.

Фото: t.me/svyrydenkoy



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.