Фінансування охоплює транспортну інфраструктуру, можливості органів місцевого самоврядування, енергетичну стійкість та програму, спрямовану на повернення молодих українських фахівців на державну службу.

Найбільший окремий транш у чотири мільйони євро буде спрямований на фінансування другого етапу з встановлення сонячних електростанцій для підвищення енергетичної стійкості українських шкіл і лікарень. Цей план передбачає встановлення сонячних панелей, інверторів та акумуляторних систем на щонайменше 25 об’єктах. Фінансування буде забезпечене за рахунок цільового внеску від литовської державної енергетичної компанії Ignitis Group. Проєкт триватиме 24 місяці.

Один мільйон євро виділять у вигляді національного співфінансування до Фонду підтримки транспорту України, мета – відновлення, ремонт та утримання цивільної транспортної інфраструктури, пошкодженої внаслідок конфлікту.

Фонд зосереджується на малих і середніх проєктах, спрямованих на задоволення найнагальніших потреб України, що не покриваються іншими міжнародними механізмами. Проєкт триватиме 12 місяців.

Ще один мільйон євро спрямують на партнерську програму між литовськими та українськими муніципалітетами. Метою цієї ініціативи є зміцнення адміністративного потенціалу на місцевому рівні, покращення держпослуг, підтримка планування у районах, які постраждали від війни, реабілітація дітей та допомога українським органам місцевої влади у підготовці до отримання фінансування від ЄС та інших донорів. Проєкт триватиме 24 місяці.

Решту коштів – один мільйон євро – Литва спрямує для програми Create Ukraine, яка заохочує молодих українських фахівців повертатися з-за кордону і обіймати посади в органах центральної влади, сприяючи зусиллям з відновлення країни та процесу інтеграції України в ЄС. Програма має на меті повернути до України 25 молодих фахівців до 2027 року і триватиме 20 місяців.

Як повідомляв Укрінформ, Японія виділила 14 658 000 доларів США (приблизно 2,2 млрд ієн) на реалізацію ініціативи НАТО «Перелік пріоритетних потреб України» (PURL).

Фото: Олексій Кулеба, Телеграм

Уряд завершив реалізацію проєкту відновлення системи водопостачання у Миколаївській області, завдяки якому доступ до якісної води отримали 500 тис. місцевих мешканців.

Про це він сказав на пресконференції у Варшаві, додавши, що розмовлятиме на цю тему із Зеленським завтра у Брюсселі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

За словами Туска, ця конференція «має сенс лише за умови участі в ній української сторони, попри напруження та непотрібні емоції».

Він нагадав, що в Гданську політичні лідери та представники бізнесу з усього світу обговорюватимуть механізми фінансування повоєнного відновлення України, зокрема можливість використання заморожених російських активів і потенційних репарацій.

«Кожен хотів би, допомагаючи Україні, також заробити», – зауважив Туск.

Він підкреслив, що проведення конференції відповідає інтересам не лише України, а й Польщі.

Туск повідомив, що планує обговорити питання участі Зеленського в заході під час зустрічі з Президентом України у четвер у Брюсселі на саміті Євроради.

Раніше ексглава МЗС Польщі Яцек Чапутович в інтерв’ю Укрінформу висловив думку, що у Польщі є побоювання, що на тлі погіршення українсько-польських відносин Володимир Зеленський може не приїхати на Міжнародну конференцію з відновлення України.

Як повідомляв Укрінформ, 27 травня Володимир Зеленський присвоїв почесне найменування «імені Героїв УПА» Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій Збройних сил України.

У МЗС Польщі засудили це рішення.

Туск заявив, що Київ має взяти на себе відповідальність за кризу, яка виникла у відносинах з Варшавою, і запропонувати рішення, які влаштують Польщу.

Конференція з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2026) має стати одним з ключових міжнародних майданчиків для залучення інвестицій, розвитку партнерств і просування практичних рішень для відбудови нашої країни.

Очікується, що в заході візьмуть участь близько 1000 компаній: третина з них – українські, третина – польські, решта – міжнародні.

Фото: Kancelaria Prezesa Rady Ministrów