На цьому під час Першої щорічної житлової конференції України (АНС 2026) наголосив перший заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту Сергій Деркач, передає кореспондент Укрінформу.

Посадовець нагадав, що в Україні чимало громад, де зафіксовано колосальні руйнування. Відновлення таких міст, селищ і сіл – один із пріоритетів повоєнної відбудови.

Однак є і громади, де руйнування порівняно незначні, але куди переїхало дуже багато внутрішньо переміщених осіб, що так само навантажує місцеву інфраструктуру і неабияк впливає на демографічну ситуацію. Зведення житла там – також одне із пріоритетних завдань.

«Водночас не можна говорити про будівництво житлової нерухомості відірвано від загальних потреб громад та без комплексного розв’язання їхніх проблем. Наше завдання – відновити повноцінну життєдіяльність людей і громад, а не просто відбудувати житло», – переконаний Деркач.

За його словами, недостатньо звести індивідуальний чи багатоквартирний будинок, потрібно подбати про його повноцінне функціонування, забезпечивши якісну роботу комунальних служб, транспорту та соціальної сфери.

«Люди повинні розуміти, що у них є можливість віддати дитину в садочок поруч із будинком та водити до школи, що є транспорт, який відвезе до лікарні або на роботу. І це – питання єдиного підходу до комплексного відновлення. Так, у нас є різні громади із абсолютно різними потребами. Але потрібні загальні підходи та принципи, які точно можна використовувати при комплексному відновленні у будь-якій громаді», – пояснив заступник міністра.

Зокрема, перед початком реалізації кожного проєкту з відновлення та спорудження нового житла належить визначити всі потреби громад. Будівництву має передувати аналіз, скільки тут уже створено робочих місць та скільки планується створити, скільки людей тут житиме, яка соціальна інфраструктура для них потрібна, що з електромережами, газом, водопостачанням, теплопостачанням тощо.

«Лише комплексний підхід забезпечить якісну відбудову й гарантуватиме повноцінну життєстійкість громади в майбутньому. Фокус тільки на будівництві окремого житлового масиву без супутньої інфраструктури проблем людей не розв’яже», – ще раз наголосив Деркач.

Як приклад вдумливого підходу він навів досвід відновлення Бородянки на Київщині, де втілюють проєкти Агентство відновлення та Київська обласна військова адміністрація.

«В Агентства відновлення – 24 житлові і соціальні проєкти. Чотири будинки здадуть цього року, два нові будинки і 14 комплексних ремонтів завершать у 2027-му. КОВА здала 35 об’єктів на 1000 квартир. А окрім житла, побудовано інженерні мережі, 5 кілометрів основної дороги, відновлюється соціальна інфраструктура: садочки, школи і так далі, відновлено транспорт. Нині працюємо над більш ефективним підходом до транспортного сполучення в Бородянській громаді, зокрема, сполучення із Києвом», – розповів посадовець.

Інший приклад – відбудова села Ягідне у Чернігівській області. Загалом там планують відновити 84 будинки, паралельно розбудувавши й модернізувавши комунальну і соціальну інфраструктуру.

А в Посад-Покровському на Херсонщині не лише відновлюють 313 будинків (більше 200 із них – нове будівництво), а й уже побудували десятки кілометрів електромереж, прокладають інженерні комунікації для тепло- та водопостачання і водовідведення.

Як повідомлялося, Перша щорічна житлова конференція України відбувається 3-5 листопада у Києві. Організатори – Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України за підтримки Трастового фонду відновлення України Світового банку (URTF) і уряду Австрії.

Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб Віталій Безгін поінформував про плани вже цьогоріч затвердити Житлову стратегію України до 2033 року, яка передбачатиме практичні рішення для забезпечення житлом мільйонів громадян, котрі втратили домівки через російську агресію.

Фахівці британської компанії Six Heritage провели технічне обстеження Свято-Покровської Подільської церкви на вулиці Покровській, 7 у Києві та зафіксували пошкодження й оцінили технічний стан будівлі.

Як передає Укрінформ, про це повідомила КМДА.

«Підготовлений звіт стане основою для розроблення науково-проєктної документації з реставрації пам’ятки та визначення необхідних заходів для її збереження», – йдеться у повідомленні.

Експерти оглянули конструктивні і декоративні елементи будівлі, оцінили їх технічний стан та зафіксували наявні пошкодження. Зокрема виявили тріщини, відшарування штукатурки, пошкодження декоративних елементів, ділянки відкритої цегляної кладки та сліди впливу вологи.

Також фахівці звернули увагу на проблемні питання, пов’язані із роботою системи водовідведення.

Окрему увагу приділили впливу російської агресії на стан споруди. Вібраційні навантаження та ударні хвилі під час ракетних атак можуть спричиняти появу нових тріщин, послаблювати конструкції та прискорювати руйнування історичних будівель.

«Залучення міжнародного досвіду до збереження спадщини Києва є надзвичайно важливим кроком. Команда Six Heritage володіє унікальною експертизою у сфері контролю та діагностики пам’яток. Незалежний погляд європейських фахівців допоможе нам сформувати максимально точну стратегію реставрації», – зауважила директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова.

Читайте також: Греція допоможе відновити Успенський собор Київської лаври після російського удару

Як зазначили у КМДА, британські фахівці проводять обстеження пошкоджених історичних будівель в Україні на безоплатній основі. Вони надають експертну допомогу в документуванні стану пам’яток, оцінці пошкоджень і визначенні подальших кроків для їх збереження.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет Міністрів затвердив порядок визначення режимів використання пам’яток культурної спадщини і меж та режимів використання її територій.

Фото: kyivcity.gov.ua