Політика
Екссуддя МКС: Проведення переговорів на Алясці без України
Британський юрист, екссуддя МКС Говард Моррісон висловив занепокоєння у зв’язку з переговорами щодо майбутнього України, які можуть відбутися на Алясці за участі президента США Дональда Трампа та лідера Кремля Володимира Путіна без повноцінного представництва України.
Про це він сказав в ексклюзивному коментарі кореспонденту Укрінформу в Гаазі.
“Найбільше тривожить те, що майбутнє України можуть обговорювати без належного представництва самої України. Це робить Україну дуже вразливою до подальшої віктимізації, якщо вона не погодиться на явно несприятливий результат переговорів. Залишається лише чекати й спостерігати”, – сказав Моррісон.
На його думку, рішення провести зустріч саме на Алясці може бути пов’язане з тактичним розрахунком з боку Трампа.
“Я підозрюю, що президент Трамп вбачає тактичну перевагу в проведенні зустрічі на території США — якою, звісно, є Аляска, попри те, що зараз росіяни претендують на неї”, – сказав Моррісон.
Він також критично оцінив тенденцію, за якої деякі держави ігнорують міжнародне право, коли йдеться про власні дії.
“Мене непокоїть, що це є проявом зростаючої політики деяких держав, які вважають, що міжнародне кримінальне, гуманітарне право, права людини стосується лише інших країн. Реальність полягає в тому, що потужні держави можуть діяти безкарно, якщо їм байдуже до людських страждань… як і робили це протягом усієї історії”, — наголосив він.
Варто зазначити, що США не є частиною Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС). США підписали статут у 2000 році, але потім відкликали свій підпис і не ратифікували його. Це фактично означає, що США не зобов’язані дотримуватися положень статуту.
Як повідомляв Укрінформ, Міжнародний кримінальний суд у Гаазі у березні 2023 року видав ордер на арешт Путіна за підозрою у депортації дітей і незаконному переміщенні українців у Росію.
2 вересня Путін прилетів до Монголії з офіційним візитом. Це був єдиний його візит у країну, яка ратифікувала Римський статут і повинна заарештувати російського лідера за ордером МКС.
Міністерство закордонних справ України у відповідь на рішення монгольської влади не арештовувати Путіна заявили, що Монголія тим самим розділила відповідальність за його воєнні злочини.
Дональд Трамп має намір зустрітися з Володимиром Путіним 15 серпня на Алясці.
Президент Володимир Зеленський наголосив, що Путін хоче обміняти паузу у війні на легалізацію окупації частини території України.
За даними NBC News, Білий дім розглядає можливість запрошення Президента України наступної п’ятниці, 15 серпня, на Аляску.
Фото: ICC
Політика
Арбітраж підтвердив права України як прибережної держави в Чорному та Азовському морях
Арбітражний трибунал підтвердив, що Україна зберігає статус прибережної держави в Чорному й Азовському морях та Керченській протоці, а дії РФ у цих акваторіях і під час будівництва інфраструктурних об’єктів порушують міжнародне право та зобов’язання щодо захисту морського середовища.
Про це йдеться у коментарі МЗС України стосовно рішення Арбітражного трибуналу у справі щодо прав прибережної держави в Чорному морі, Азовському морі та у Керченській протоці (Україна проти Російської Федерації), передає Укрінформ.
У зовнішньополітичному відомстві зазначили, що 22 квітня 2026 року Арбітражний трибунал виніс рішення по суті у справі України проти Російської Федерації щодо прав прибережної держави у Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці, яка була ініційована Україною 14 вересня 2016 року.
«У фінальному рішенні Арбітражний Трибунал не встановив, що Азовське море і Керченська протока – це так зване “російське озеро”, натомість підтвердив їхній статус як внутрішніх вод двох держав – України та Російської Федерації. Україна незмінно залишається прибережною державою в Чорному морі, Азовському морі й Керченській протоці та зберігає за собою всі наділені їй міжнародним правом суверенні права, а жодні протиправні односторонні дії Росії після 2022 року на це не вплинули», – наголошується в коментарі.
У МЗС додали, що, як окремо встановив Арбітражний трибунал, Російська Федерація порушила свої зобов’язання за Конвенцією ООН з морського права, не провівши належної оцінки впливу на навколишнє середовище під час будівництва так званого мосту, прокладання підводних енергетичних кабелів і газопроводу. Росія також не забезпечила належного повідомлення і оприлюднення результатів такої оцінки, що є порушенням зобов’язань у сфері захисту морського середовища.
«Рішення Арбітражного трибуналу є черговим підтвердженням того, що Російська Федерація системно зневажає норми міжнародного права, а її спроби нав’язати світові наслідки злочинної агресії як «нову реальність» не мають і не матимуть міжнародно-правового визнання», – наголосили у зовнішньополітичному відомстві.
Як повідомляв Укрінформ, 14 вересня 2016 року Україна ініціювала арбітражне провадження проти Російської Федерації відповідно до Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права 1982 року з метою захисту своїх прав як прибережної держави в прилеглих до Криму морських зонах в Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці.
Фото: Вікіпедія
Політика
ЄС має бути готовий прийняти Україну до 2030 року
Досягнення домовленості про відкриття першого переговорного кластера для України та Молдови є важливою віхою на шляху розширення Євросоюзу. Це має стати імпульсом для підтримки України і готовності її прийняти до ЄС до 2030 року.
Про це перед засіданням Ради ЄС з питань закордонних справ у Люксембурзі заявив глава МЗС Литви Кястутіс Будріс, передає кореспондент Укрінформу.
«Сьогодні ми відзначаємо важливу віху – досягнення домовленості про відкриття першого переговорного кластера як для України, так і для Молдови. Це справжнє досягнення, однак це ще не кінцева мета», – зазначив він.
За його словами, наступним кроком має стати відкриття всіх шести переговорних кластерів, що має відбутися до початку літніх канікул.
«Ми маємо прискорити процеси, аби бути готовими відкрити ще п’ять кластерів уже в липні», – наголосив посадовець.
Він підкреслив, що активізація переговорного процесу свідчить про збереження динаміки розширення ЄС.
«Ми повинні використати цей імпульс, підтримуючи Україну, допомагаючи їй проводити реформи та підтверджуючи нашу готовність прийняти її до складу Євросоюзу до 2030 року», – заявив він.
За словами посадовця, наразі Євросоюз не бачить перешкод для подальшого просування України в межах чинної методології розширення.
Водночас він зауважив, що процес підготовки до майбутнього розширення вже триває всередині самого ЄС. Зокрема, нині в Євросоюзі обговорюють новий багаторічний фінансовий план, який має врахувати можливе приєднання нових держав-членів.
«Йдеться не лише про Україну, а й про Молдову, країни Західних Балкан і, сподіваємося, Ісландію», – зазначив посадовець.
Він також наголосив, що успіх процесу залежить як від країн-кандидатів, так і від самого Євросоюзу.
«Україна має виконати свою частину роботи, а ми – свою», – резюмував він.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до відкриття шести кластерів і розраховує цього літа досягти більше результатів для інтеграції в Європейський Союз.
Політика
В ЄС оцінили, коли Україна зможе стати членом союзу
За оцінками посадовців ЄС, за наявності достатньої політичної волі Україна може завершити технічні переговори щодо вступу приблизно за чотири роки.
Як передає Укрінформ, про це пише The Guardian.
Водночас в ЄС визнають, що остаточне рішення про членство є політичним кроком – для вступу Україна має прийняти тисячі європейських законів та отримати одноголосне схвалення вступу усіма членами ЄС.
Експертка аналітичного центру Bruegel та колишня радниця Єврокомісії з питань розширення Гізер Граббе пояснює, що відкриття першого кластера дійсно має велике значення.
“Це початок процесу досягнення угоди про членство. Тож це дуже важливо”, – сказала вона.
Водночас Граббе попереджає, що це буде “перевірка реальності” для української сторони: пришвидшити прийняття, впровадження та забезпечення виконання законів ЄС не вийде, і це буде коштувати чималих зусиль.
Граббе наголосила, що Україна потрібна Євросоюзу не менше, ніж Євросоюз потрібен Україні. Експертка пропонує застосувати до Києва підхід “безпека на першому місці” та якнайшвидше інтегрувати Україну в політику безпеки та оборони ЄС, де законодавство є відносно м’яким.
“Враховуючи, що Україна є найсерйознішим гравцем у галузі безпеки та оборони на континенті, єдиним, хто має загартовані в боях війська та серйозний арсенал ефективної зброї на сучасному полі бою, де домінують дрони, найгірше, що може статися для європейської безпеки – це щоб якийсь майбутній український уряд обернувся проти ЄС та став євроскептичним”, – наголосила Граббе.
Посадовці ЄС високо оцінили зусилля України та Молдови щодо впровадження реформ. В Україні гучні арешти, такі як арешт колишнього керівника Офісу Президента Володимира Зеленського Андрія Єрмака, якого минулого місяця було названо підозрюваним у великому розслідуванні щодо корупції, розглядаються як позитивні ознаки того, що влада серйозно ставиться до антикорупційних розслідувань.
Однак посадовці ЄС вважають, що Україна завершила лише 15% реформ, що містяться в 10-пунктному плані, узгодженому в грудні минулого року між комісаром ЄС з питань розширення Мартою Кос та віцепрем’єр-міністром України Тарасом Качкою. Цей план включає заходи щодо зміцнення незалежності антикорупційних агентств НАБУ та САП, ухвалення антикорупційної стратегії та реформу процедур призначення суддів і прокурорів.
“Вони (українці – ред.) не збираються повертатися до РФ, але якщо вони розчаруються в ЄС, це буде катастрофою для європейської безпеки”, – сказала вона.
ЄС потрібна Україна щонайменше так само, як Україні потрібен ЄС для забезпечення в майбутньому спільної безпеки, вважає Граббе.
Як повідомляв Укрінформ, минулого тижня Рада ЄС офіційно розпочала процес офіційного відкриття кластера 1 “Основи” у переговорах про вступ України та Молдови до Європейського Союзу.
Кіпрське головування в Раді ЄС скликає на понеділок, 15 червня, Міжурядові конференції про вступ з Україною та Молдовою для відкриття кластера 1 “Основи”.
Фото: Guillaume Perigois unsplash
-
Події7 днів agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Відбудова1 тиждень agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка знайшла клітку з котом – поруч була записка з проханням
-
Події6 днів agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»
-
Події1 тиждень agoНа Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття
-
Одеса5 днів agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
