Політика
Порушення територіальних питань для миру в Україні загрожують міжнародному порядку
Порушення деякими політиками питання «обміну територіями» для завершення війни Росії в Україні є небезпечним, адже може зруйнувати весь повоєнний міжнародний порядок.
Таку думку висловив у коментарі Укрінформу експерт Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень (SCEEUS) Андреас Умланд.
«Небезпечно, що територіальні питання порушують деякі політики, наприклад генеральний секретар НАТО зробив подібну заяву. Я сподіваюся, що йдеться лише про збереження Росією контролю над окупованими територіями під час припинення вогню, а не про те, щоб Україна офіційно поступилася територіями. Сподіваюся, що це не є загальною політикою Заходу, інакше це був би кінець міжнародного порядку, встановленого після 1945 року», – сказав експерт.
Він погоджується з припущенням журналістів видання Bild, що спецпредставник президента США Дональда Трампа Стів Віткофф під час нещодавнього візиту в Москву, після якого було оголошено про зустріч Трампа з Володимиром Путіним, міг неправильно зрозуміти деякі заяви росіян стосовно намірів «обміну територіями». Умланд нагадав, що стиль переговорів Віткоффа й раніше зазнавав жорсткої критики за те, що той іде до Путіним без належного супроводу професійних дипломатів і без власного перекладача, не маючи при цьому дипломатичного досвіду.
«Він не має досвіду в міжнародній дипломатії, і тепер його відправляють вирішувати такі глобальні політичні питання. І так, результатом є такі непорозуміння», – вважає аналітик.
Стосовно ймовірності зустрічі Трампа з Президентом України Володимиром Зеленським на Алясці 15 серпня Умланд сказав: «Зараз схоже на те, що зустріч Трампа та Путіна відбудеться, а от чи приєднається до них Зеленський, чи зустрінеться Трамп із Зеленським – незрозуміло. Звісно, можливо, що одна з двох сторін може скасувати саміт, але планування зараз настільки просунулося, що він, імовірно, відбудеться в тій чи іншій формі».
Водночас, на думку експерта, проблема для Трампа полягає в тому, що зображення його поруч з Путіним не буде дуже добрим для американського президента, принаймні для частини його електорату, тому що багато хто дуже критично ставиться до російського очільника, Путін не має популярності в США, більшість американців підтримують Україну.
Натомість для Путіна проведення саміту, як шоу, стало б великою перемогою, вважає аналітик. За його словами, зараз Путін усіх водить за носа, він не сприймає серйозно загрозу з боку США чи Європи та просуває власний порядок денний, і, по суті, досі він досягав успіху, адже санкції залишаються обмеженими, а більш серйозні обмеження досі не запроваджені, як-от високі тарифи або санкції проти усього “тіньового флоту” РФ чи конфіскація заморожених російських активів.
Водночас Умланд зізнався, що був здивований, що зустріч Трампа з Путіним має відбутися на американській землі, та ще й на Алясці. Експерт нагадав, що у російських ЗМІ ходять меми про те, що Аляска насправді належить Росії і колись повернеться до Росії. Існують і теорії змови, що Аляска насправді взагалі не була продана, а лише здана Росією в оренду у 1867 році, або що гроші, які США тоді заплатили, не були отримані, тощо. Тож на цьому тлі вибір Аляски є дивним, вважає аналітик. Він припускає, що символічне значення може полягати в тому, що це близько до РФ. Але для Росії символізм може бути зовсім іншим, ніж для американців, додав Умланд.
На його переконання, говорити про результати майбутньої зустрічі зарано. Водночас стосовно ідеї часткового припинення вогню, зокрема з використанням далекобійної зброї, експерт висловив думку, що це вигідно Росії, тому що Україна в останні місяці здійснює дуже успішні атаки безпілотників далекобійної дії на російську інфраструктуру, промислові об’єкти та військові бази, і Москва очевидно зацікавлена в тому, щоб припинити це. Але це було б невигідно Україні, тому що її технологічна перевага має вирішальне значення для компенсації дефіциту людського ресурсу порівняно з Росією, вважає Умланд.
Як повідомлялося, генеральний секретар Марк Рютте в інтерв’ю американському телеканалу заявив, що питання територій обговорювати доведеться. За його словами, коли дійде до визнання, наприклад, того, що Росія де-факто фактично контролює деяку територію України, це не має бути політичним визнанням де-юре.
Президент США Дональд Трамп має намір зустрітися з Володимиром Путіним 15 серпня на Алясці.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до реальних рішень, які можуть дати мир, але дарувати свою землю загарбникам українці не будуть.
Зеленський наголосив, що очільник РФ Володимир Путін хоче обміняти паузу у війні на легалізацію окупації частини території України.
Політика
Арбітраж підтвердив права України як прибережної держави в Чорному та Азовському морях
Арбітражний трибунал підтвердив, що Україна зберігає статус прибережної держави в Чорному й Азовському морях та Керченській протоці, а дії РФ у цих акваторіях і під час будівництва інфраструктурних об’єктів порушують міжнародне право та зобов’язання щодо захисту морського середовища.
Про це йдеться у коментарі МЗС України стосовно рішення Арбітражного трибуналу у справі щодо прав прибережної держави в Чорному морі, Азовському морі та у Керченській протоці (Україна проти Російської Федерації), передає Укрінформ.
У зовнішньополітичному відомстві зазначили, що 22 квітня 2026 року Арбітражний трибунал виніс рішення по суті у справі України проти Російської Федерації щодо прав прибережної держави у Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці, яка була ініційована Україною 14 вересня 2016 року.
«У фінальному рішенні Арбітражний Трибунал не встановив, що Азовське море і Керченська протока – це так зване “російське озеро”, натомість підтвердив їхній статус як внутрішніх вод двох держав – України та Російської Федерації. Україна незмінно залишається прибережною державою в Чорному морі, Азовському морі й Керченській протоці та зберігає за собою всі наділені їй міжнародним правом суверенні права, а жодні протиправні односторонні дії Росії після 2022 року на це не вплинули», – наголошується в коментарі.
У МЗС додали, що, як окремо встановив Арбітражний трибунал, Російська Федерація порушила свої зобов’язання за Конвенцією ООН з морського права, не провівши належної оцінки впливу на навколишнє середовище під час будівництва так званого мосту, прокладання підводних енергетичних кабелів і газопроводу. Росія також не забезпечила належного повідомлення і оприлюднення результатів такої оцінки, що є порушенням зобов’язань у сфері захисту морського середовища.
«Рішення Арбітражного трибуналу є черговим підтвердженням того, що Російська Федерація системно зневажає норми міжнародного права, а її спроби нав’язати світові наслідки злочинної агресії як «нову реальність» не мають і не матимуть міжнародно-правового визнання», – наголосили у зовнішньополітичному відомстві.
Як повідомляв Укрінформ, 14 вересня 2016 року Україна ініціювала арбітражне провадження проти Російської Федерації відповідно до Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права 1982 року з метою захисту своїх прав як прибережної держави в прилеглих до Криму морських зонах в Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці.
Фото: Вікіпедія
Політика
ЄС має бути готовий прийняти Україну до 2030 року
Досягнення домовленості про відкриття першого переговорного кластера для України та Молдови є важливою віхою на шляху розширення Євросоюзу. Це має стати імпульсом для підтримки України і готовності її прийняти до ЄС до 2030 року.
Про це перед засіданням Ради ЄС з питань закордонних справ у Люксембурзі заявив глава МЗС Литви Кястутіс Будріс, передає кореспондент Укрінформу.
«Сьогодні ми відзначаємо важливу віху – досягнення домовленості про відкриття першого переговорного кластера як для України, так і для Молдови. Це справжнє досягнення, однак це ще не кінцева мета», – зазначив він.
За його словами, наступним кроком має стати відкриття всіх шести переговорних кластерів, що має відбутися до початку літніх канікул.
«Ми маємо прискорити процеси, аби бути готовими відкрити ще п’ять кластерів уже в липні», – наголосив посадовець.
Він підкреслив, що активізація переговорного процесу свідчить про збереження динаміки розширення ЄС.
«Ми повинні використати цей імпульс, підтримуючи Україну, допомагаючи їй проводити реформи та підтверджуючи нашу готовність прийняти її до складу Євросоюзу до 2030 року», – заявив він.
За словами посадовця, наразі Євросоюз не бачить перешкод для подальшого просування України в межах чинної методології розширення.
Водночас він зауважив, що процес підготовки до майбутнього розширення вже триває всередині самого ЄС. Зокрема, нині в Євросоюзі обговорюють новий багаторічний фінансовий план, який має врахувати можливе приєднання нових держав-членів.
«Йдеться не лише про Україну, а й про Молдову, країни Західних Балкан і, сподіваємося, Ісландію», – зазначив посадовець.
Він також наголосив, що успіх процесу залежить як від країн-кандидатів, так і від самого Євросоюзу.
«Україна має виконати свою частину роботи, а ми – свою», – резюмував він.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до відкриття шести кластерів і розраховує цього літа досягти більше результатів для інтеграції в Європейський Союз.
Політика
В ЄС оцінили, коли Україна зможе стати членом союзу
За оцінками посадовців ЄС, за наявності достатньої політичної волі Україна може завершити технічні переговори щодо вступу приблизно за чотири роки.
Як передає Укрінформ, про це пише The Guardian.
Водночас в ЄС визнають, що остаточне рішення про членство є політичним кроком – для вступу Україна має прийняти тисячі європейських законів та отримати одноголосне схвалення вступу усіма членами ЄС.
Експертка аналітичного центру Bruegel та колишня радниця Єврокомісії з питань розширення Гізер Граббе пояснює, що відкриття першого кластера дійсно має велике значення.
“Це початок процесу досягнення угоди про членство. Тож це дуже важливо”, – сказала вона.
Водночас Граббе попереджає, що це буде “перевірка реальності” для української сторони: пришвидшити прийняття, впровадження та забезпечення виконання законів ЄС не вийде, і це буде коштувати чималих зусиль.
Граббе наголосила, що Україна потрібна Євросоюзу не менше, ніж Євросоюз потрібен Україні. Експертка пропонує застосувати до Києва підхід “безпека на першому місці” та якнайшвидше інтегрувати Україну в політику безпеки та оборони ЄС, де законодавство є відносно м’яким.
“Враховуючи, що Україна є найсерйознішим гравцем у галузі безпеки та оборони на континенті, єдиним, хто має загартовані в боях війська та серйозний арсенал ефективної зброї на сучасному полі бою, де домінують дрони, найгірше, що може статися для європейської безпеки – це щоб якийсь майбутній український уряд обернувся проти ЄС та став євроскептичним”, – наголосила Граббе.
Посадовці ЄС високо оцінили зусилля України та Молдови щодо впровадження реформ. В Україні гучні арешти, такі як арешт колишнього керівника Офісу Президента Володимира Зеленського Андрія Єрмака, якого минулого місяця було названо підозрюваним у великому розслідуванні щодо корупції, розглядаються як позитивні ознаки того, що влада серйозно ставиться до антикорупційних розслідувань.
Однак посадовці ЄС вважають, що Україна завершила лише 15% реформ, що містяться в 10-пунктному плані, узгодженому в грудні минулого року між комісаром ЄС з питань розширення Мартою Кос та віцепрем’єр-міністром України Тарасом Качкою. Цей план включає заходи щодо зміцнення незалежності антикорупційних агентств НАБУ та САП, ухвалення антикорупційної стратегії та реформу процедур призначення суддів і прокурорів.
“Вони (українці – ред.) не збираються повертатися до РФ, але якщо вони розчаруються в ЄС, це буде катастрофою для європейської безпеки”, – сказала вона.
ЄС потрібна Україна щонайменше так само, як Україні потрібен ЄС для забезпечення в майбутньому спільної безпеки, вважає Граббе.
Як повідомляв Укрінформ, минулого тижня Рада ЄС офіційно розпочала процес офіційного відкриття кластера 1 “Основи” у переговорах про вступ України та Молдови до Європейського Союзу.
Кіпрське головування в Раді ЄС скликає на понеділок, 15 червня, Міжурядові конференції про вступ з Україною та Молдовою для відкриття кластера 1 “Основи”.
Фото: Guillaume Perigois unsplash
-
Події7 днів agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Відбудова1 тиждень agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка знайшла клітку з котом – поруч була записка з проханням
-
Події6 днів agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Події1 тиждень agoНа Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття
-
Одеса5 днів agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події5 днів agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
