Події
Етнографічний кінофестиваль «ОКО» розпочався у Києві світовою прем’єрою
VI Міжнародний етнографічний кінофестиваль «ОКО», який поєднує кіно, музику, мистецькі акценти та культурну дипломатію, цьогоріч уперше розпочався у Києві.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми готували цю подію рік і привезли до Києва понад 90 фільмів. Я впевнена, що кожен знайде у програмі стрічку, яка відгукнеться саме йому. ..Ми задумували фестиваль як міст між Бессарабією та центром України. Та сьогодні дорога до Бессарабії ускладнена, тому вирішили провести фестиваль у столиці – як «амбасаду Бессарабії», – розповіла засновниця та директорка фестивалю ОКО Тетяна Станєва.
Фільмом відкриття стала стрічка «Мертва квітка» – авторський проєкт Станєвої про українську Бессарабію, збереження традицій бессарабських болгар та зимової обрядовості в умовах повномасштабної війни. На фестивалі відбулася світова прем’єра фільму.
«Герої фільму – мешканці села Криничне, мого рідного села… Я дуже сподіваюся, що воно не залишиться тільки у цій стрічці, що ця культура матиме змогу відродитися після закінчення війни», – зазначила режисерка.

На початку мистецької події було відкрито мурал «Кінострічка життя» сестер Фельдман, а також виставки української художниці Лесі Бабляк, болгарського фотографа Івана Шишиєва та спільноти Ukraїner.
Гостей зустрічали перформанси з болгарськими кукерами та українською маланкою – як символічний культурний діалог.
«Культура – не витрата, а інвестиція. Вона формує ментальність і код нації, вибудовує ідентичність і виховує патріотизм. І це єдина мова, яку розуміють всі народи, якою найуспішніше розмовляють і будують мости різні держави. Ось куди ми маємо вкладати всі ресурси, щоби будувати правильну стратегію розвитку країни та майбутнього», – зазначив президент кінофестивалю «ОКО», голова наглядової ради Віктор Куртєв.
За його словами, «ОКО» вже шостий рік веде справжній міжкультурний діалог і займається культурною дипломатією в Болгарії. Як представник етнічної спільноти бессарабських болгар він запрошує на український фестиваль з болгарським акцентом, щоб «пізнати всю різноманітність нашої культури».
Цьогоріч Міжнародний етнографічний кінофестиваль «ОКО» презентує 90 стрічок 24 мовами із 52 країн і 5 континентів. До програми увійшли 7 тематичних секцій, у кожній з яких визначатимуться володарі гран-прі та нагород за етнографію. У конкурсі короткого метру буде окремий приз за найкращий короткометражний український та/або болгарський фільм. Серед хедлайнерів – стрічки, відзначені преміями «Оскар» та BAFTA, учасники та переможці провідних світових кінофорумів, таких як Sundance, Роттердам, Берлінале, Канни, Венеція, Локарно, Торонто, IDFA. Програму доповнюють обрані стрічки з національних кінофестивалів, зокрема КМКФ «Молодість», Docudays UA та Одеського міжнародного кінофестивалю (ОМКФ).
![]()
Етнографічний кінофестиваль «ОКО» розпочався у Києві світовою прем’єрою / Фото: Євгеній Король
До 10 вересня проходитимуть кінопокази та тематичні дискусії у столичному Будинку кіно. 8-14 вересня відбудуться кінопокази в Одесі, 12-13 вересня частину конкурсної програми «Український короткий метр» зможуть побачити мешканці Кам’янця-Подільського. 12-14 вересня пройде заключна частина української програми і нагородження переможців у Болграді Одеської області, а 3-11 жовтня покази повної програми, нагородження переможців міжнародної програми OKO GLOBAL відбудуться у столиці Болгарії Софії.
Фільми конкурсної програми оцінюватиме міжнародне журі, до складу якого увійшли кінопрофесіонали, дослідники, фольклористи, антропологи, митці та представники міжнародної культурної спільноти.
Фестивальні стрічки демонструватимуться офлайн. Деякі фільми глядачі зможуть подивитися у межах онлайн-показів на платформах MEGOGO (у вересні на території України) та Neterra.TV (у жовтні в Болгарії).
Події
Масова культура під час війни стала «неофольклором» українців
Українська культура під час повномасштабної війни переживає докорінні трансформації. Зокрема разючими є зміни у маскультурі, яка почала виконувати роль «неофольклору», формуючи нові наративи та символи української ідентичності.
Таку думку в коментарі Укрінформу висловив народний артист України, композитор, кобзар, бандурист і лідер гурту «Хорея козацька» Тарас Компаніченко.
«Нарешті маскульт почав працювати повною мірою і став проукраїнським. Він став виробляти продукт, актуальний як з точки зору стилістики, так і з точки зору наративів. Можна сказати, що ми живемо в епоху смерті фольклору. І український маскульт нині виконує роль неофольклору – означує культурні межі існування нашого українського простору, транслює символи української ідентичності», – зазначив Компаніченко.
За словами митця, раніше масова культура, за деякими винятками, знецінювала і висміювала все українське (на відміну від глибоко українського елітарного мистецтва). Нині ж, коли припинилася робота у спільному з російським маскульт-просторі, відбулося стрімке дорослішання та потужні метафоричні зміни, розрив із “русскім міром”. Окрім того, помітною є мілітаризація українського мистецтва, де військові стають носіями нового культурного досвіду.

“Ми бачимо сильну мілітарну поезію, потужну документалістику, розвиток кіно, музики. Митці пішли у військо не за емоціями, а за покликом серця. Правду про війну не напишеш у кабінеті – вона народжується в окопах, під дронами. Це вже не декоративна культура, а живий пульс суспільства, який звучить в умовах боротьби і війни. Не побоюся це сказати, що нині українська культура стала “живим серцем” світового мистецтва”, – вважає Компаніченко.
Митець переконаний, що люди, які пройшли війну, є важливими моральними орієнтирами для українського суспільства.
“Війна – це зло, страшний молох. Але військо – це поводирі, це реальні лідери українського суспільства. Ті, хто пройшли через пекло війни, ховали побратимів, бачили багато смерті, вони пережили дуже великі внутрішні трансформації, відкинули усе фальшиве й неважливе. Їхня суть – це суть філософів сучасності”, – переконаний митець.
Тарас Компаніченко, родина якого має козацьке походження, став до лав українського війська у перші дні повномасштабного вторгнення. Почав службу в 241-й бригаді Територіальної оборони Києва, нині – у Третьому армійському корпусі, очолює капеланську службу.
Фото: Ольга Будник/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
Події
На фронті загинув саксофоніст чернігівського Міського палацу культури Дмитро Гладіренко
На фронті загинув артист оркестру та саксофоніст чернігівського Міського палацу культури Дмитро Гладіренко.
Про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомляє чернігівський Міський палац культури, передає Укрінформ.
“12 березня під час виконання бойового завдання загинув наш колега — артист оркестру, саксофоніст Дмитро Гладіренко. Він був не лише талановитим музикантом, а й щирою, світлою людиною, відданою своїй справі та Україні”, – йдеться у повідомленні.
Дмитро мріяв після війни повернутися до музики, взяти до рук саксофон і знову вийти на сцену, щоб зіграти для глядачів.
“Навіть під час відпустки після поранення він не втримався — прийшов до оркестрової і заграв. Того дня його музика знову наповнила зал життям, теплом і надією… Колектив підприємства висловлює щирі співчуття рідним, близьким і всім, хто знав Дмитра. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови у скорботі. Світла пам’ять Герою”, – зазначили у палаці культури.
Як повідомляв Укрінформ, на війні загинув артист Ансамблю пісні і танцю ЗСУ Ігор Любименко.
Події
У Литві скасували концерти ексучасника Modern Talking через заяви про «команду мрії» з Росією
У Литві скасували виступи колишнього учасника гурту Modern Talking Дітера Болена після його висловлювань про те, що Росія та Німеччина колись були «командою мрії».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє DW.
Зазначається, що 72-річний німецький музикант мав виступити зі своїм гуртом Blue System у Клайпеді 20 листопада, а 21 листопада – у Каунасі.
Про концерти оголосили на початку тижня, але пізніше інформація про них зникла з сайтів майданчиків та сервісів продажу квитків.
«Ми проконсультувалися з організаторами та дійшли згоди, що подібний захід не повинен проходити на нашій арені», – зазначив представник «Жальгіріс-Арени» Мантас Ведрікас.
Хоча офіційно причину скасування не назвали, литовський суспільний мовник LRT пов’язує це з листопадовим інтерв’ю Болена. У ньому артист заявив, що «Росія і Німеччина – це була, по суті, команда мрії, тому що у нас була дешева енергія, справи йшли дуже добре. З суто економічної точки зору це було так: у одного є одне, у іншого – інше». Він порівняв це з успіхом Modern Talking та додав, що «від цього відмовилися з міркувань моралі».
Після 2022 року музикант засуджував війну в Україні, але водночас виступав проти надання зброї Києву, заявляючи, що конфлікт нібито не можна вирішити силовим шляхом.
Як повідомляв Укрінформ, Литва до 19 лютого 2031 року заборонила в’їзд до країни грузинському реперу Гіо Піка (Георгій Джіоєв), який виступав в окупованому Криму.
Фото: Sven Mandel, CC BY-SA 4.0
-
Усі новини7 днів agoШон Пен замість «Оскара» зустрівся з Зеленським (фото)
-
Усі новини5 днів agoАнна Трінчер впала на сцені в сміливому міні та декольте — відео
-
Війна5 днів agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Усі новини1 тиждень ago“Всинови мене”: олень побіг за чоловіком у парку і розсмішив мережу (відео)
-
Війна6 днів agoНе час купувати квиток на “Титанік”: у Франції пояснили, чому війна Трампа в Ірані — це провал
-
Війна1 тиждень agoдепутатам: Доведеться служити народу або у парламенті, або на фронті
-
Війна1 тиждень agoМи знаємо більше: США не потрібна допомога України у відбитті дронів, — Трамп
-
Війна6 днів agoФедоров анонсував цифровізацію війська через ШІ-технології
