Події
Фестиваль книжок про культуру «Фундамент» вдруге проведуть у Києві
У Києві в “Українському домі” з 23 по 26 жовтня 2025 року відбудеться фестиваль книжок про культуру “Фундамент”, що зосереджується виключно на нонфікшені та культурологічній літературі.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо з посиланням на соцмережі фестивалю.
Цьогорічною фокусною темою фестивалю стануть історії про подорож — як буквальні, так і метафоричні.
Фестиваль “Фундамент” вперше провели восени 2024 року. Його засновниці та кураторки – головна редакторка видання Сенсор Анастасія Євдокимова та літературознавиця, головна редакторка журналу The Ukrainians Богдана Неборак. Подія позиціонує себе як нішевий книжковий фестиваль.
У 2025 році основна тема — “Історії про подорож”.
За словами організаторок, книжка постає провідником на шляху інтелектуальної подорожі, що відбувається “через слово й уяву, ідеї та категорії, дослідження та мрії”.
На фестивалі обговорюватимуть такі поняття, як розташування і перенесення, процес і результат мандрів, а також експедиції всередину себе, вглиб України, картографування місць пам’яті.
У програмі — ярмарок книжок, мистецькі виставки та публічні події. Умови участі для видавців оголосять 24 липня.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві з 4 по 6 липня відбудеться третій фестиваль “Протасів Яр” пам’яті громадського активіста і розвідника 93-ї бригади “Холодний яр” Романа Ратушного.
Фото: pixabay
В Одесі з 25 по 27 липня відбудеться третій фестиваль української культури “Виделкаfest”.
Про це повідомив Український ПЕН, передає Укрінформ.
Фестиваль започаткований у 2023 році. Раніше він проходив у Вилковому і Чорноморську.
Три фестивальні дні в Одесі будуть насичені музикою, літературою, кіно, мистецтвом і дискусіями про важливе.
“Виделкаfest” – це не просто фестиваль. Це маніфест української стійкості, гідності та памʼяті. Фестиваль прагне творити живу присутність культури там, де її особливо потребують”, – наголосили в ПЕН.
На гостей фестивалю чекають музична сцена із живими виступами сучасних українських артистів, покази найкращих українських фільмів останніх років, літературна програма з читаннями, дискусіями та автограф-сесіями улюблених авторів, публічні обговорення про відновлення, ідентичність, культуру в часи війни.
Гасло фестивалю: “Пам’ятай. Борись. Плекай.” Пам’ятай – про тих, хто загинув, борючись за право бути українцями. Борись – за себе, за свободу, за майбутнє. Плекай – культуру, спільноту, мистецтво, мову, памʼять”.
Засновник “Виделкаfest” військовослужбовець Сергій Гнезділов наголосив, що “Одеса – особливе місце, в якому сходяться памʼять, біль і сила. Ми хочемо, щоб українська культура звучала тут голосно, щиро і по-справжньому. Адже культура – це наш кордон, який ми маємо утримувати щодня”.
Цьогоріч на літературній сцені “Виделкаfest”: Валерій Пузік, Мар’яна Савка, Олександр Ірванець, Остап Сливинський, Тетяна Власова, Юлія “Тайра” Паєвська, Олена Герасим’юк, Остап Українець, Артем Полежака, Олена Павлова, Богдана Романцова, Ростислав Семків, Олександр Мимрук, Юрій Рокецький, Федір Рудий.
Учасники фестивалю побачать музично-поетичний перформанс “Свідки” від поетеси Катерини Калитко і Мар’яни Садовської.
Про документальне анімаційне кіно як жанр та про свою нову стрічку розповість режисерка Ірина Цілик.
Учасниками дискусійних подій стануть Максим Буткевич, Ольга Решетилова, Павло Казарін та військовослужбовці.
На музичній сцені фестивалю виступлять гурти “Пиріг і Батіг”, “Карна”, “Фактично самі”, “Мертвий півень”, “Курс Валют”, “Структура Щастя”.
“Виделкаfest” разом із благодійним фондом Dignitas збиратиме ₴3 мільйони на евакуаційні роботизовані наземні комплекси для 56-ї Маріупольської окремої механізованої бригади.
Вхід на фестиваль вільний. Реєстрація обов’язкова через обмежену кількість місць.
Стежити за анонсами можна на сторінках фестивалю у соцмережах.
Фестиваль реалізується громадською організацією “Ініціатива “Люди” у співпраці з Одеською обласною військовою адміністрацією та Одеською міською радою у межах мистецького конкурсу державної установи “Український інститут книги”, Культурних сил та Українського ПЕН за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”, European Endowment for Democracy, America House Odesa, Odesa Business Club і Vivat.
Як повідомляв Укрінформ, у Львівській національній опері з 30 липня до 10 серпня втретє відбудеться Міжнародний фестиваль класичної музики “Дзеркало”.
Фото ілюстративне: особистий архів Радослави Кабачій та Аліма Алієва
У Києві у кінотеатрі “Жовтень” з 16 липня по 10 вересня відбудеться показ п’яти культових українських фільмів 1960-1970-х років.
Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомив у Фейсбуці.
Нова ретроспектива “Поетичне кіно. Розквіт” продовжить серію показів “Поетичне кіно. Витоки”, яку Довженко-Центр проводив із квітня по липень.
Її фокусом стали фільми, що передвістили ключову течію українського кінематографа.
Цього ж разу на великому екрані можна буде подивитися п’ять культових фільмів, що склали осердя кіноканону українських 1960-1970-х.
У програмі – “Камінний хрест”, “Вечір на Івана Купала”, “Білий птах із чорною ознакою”, “Захар Беркут” і “Пропала грамота”.
Кожен показ супроводжуватиметься вступним словом від кінознавців Довженко-Центру. Вони не лише доповнять контексти кожного фільму, а й допоможуть вибудувати загальну лінію тяглості поетики українського кіно, котру визначили як головну тему 2025 року.
На сайті “Жовтня” можна придбати квитки на деякі покази. Перший із них, “Камінний хрест” (1968) Леоніда Осики, відбудеться вже 16 липня.
Як повідомляв Укрінформ, на Міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах, який проходитиме з 4 по 12 липня, продемонструють чотири українські фільми.
Кадр із фільму “Камінний хрест”
Російська пропаганда намагається протягнути минуле в майбутнє, задача українських науковців пояснити причини та наслідки цього.
Про це в телеефірі розповів голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, передає Укрінформ.
“Російська пропаганда закликає до минулого. Відповідно, ідеологічно Російська Федерація наповнена в цілому минулим. “І мертвим, і живим, і ненародженим”, як каже Шевченко, то у московитів це навпаки – мертвим, і живим, і мертвим. Вони тягнуть минуле в майбутнє. Українці ж думають завжди про майбутнє. Відповідно, яка переможе ідеологія? Звісно, ідеологія майбутнього. Але для цього нам треба справді роз’яснювати. Не відповідати на російську пропаганду в прямому сенсі слова, а роз’яснювати, чому вони це роблять, роз’яснювати причини, наслідки. І оце якраз і є основним, що ми сьогодні маємо нести – роз’яснення”, – сказав Алфьоров.
Водночас він зауважив, що часу на пояснення в України дійсно мало, враховуючи, що в попередні роки держава мало приділяла уваги гуманітарним питанням, і проєкти в цій сфері – дослідження, книги, лекції – реалізовувалися переважно за міжнародні кошти.
“Давайте відверто, якщо історик, кандидат наук в академії наук отримує близько 5000 грн, то як можна робити історичні процеси? Зрозуміло, що через це дуже багато істориків займалися або чужими грантами, чужими дослідженнями, або просто починали репетиторство з НМТ, раніше ЗНО, або займалися іншими справами. Але за роки незалежності ми зробили диво. Академічні історики опублікували величезну кількість робіт, але єдиною проблемою була несуміжність академічної історії та історії популярної. Тому що сидіти в архівах, знайти щось цікаве і пояснити це популярною доступною мовою – це важко”, – наголосив Алфьоров.
Як повідомляв Укрінформ, Кабінет Міністрів України 27 червня призначив українського історика та майора запасу Олександра Алфьорова головою Українського інституту національної пам’яті. 2 липня міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький представив колективу Українського інституту національної пам’яті нового керівника.
Фото: Олександр Алфьоров/facebook
-
Одеса1 тиждень agoУ липні запустять додатковий потяг з Вінниці до Одеси – Укрзалізниця
-
Політика1 тиждень agoнардеп Дмитрук заявив, що Україна, Росія та Білорусь «один народ»
-
Війна1 тиждень agoЗараз у ворога немає переправ через Оскіл
-
Війна1 тиждень agoНа фронті від початку доби сталися 69 зіткнень, третина з них
-
Війна1 тиждень agoВ РФ засудили ще чотирьох українських військових за «Курську операцію»
-
Відбудова1 тиждень agoУ Посад-Покровському на Херсонщині зводять 173 нових приватних будинків
-
Відбудова1 тиждень agoза рік банки профінансували проєктів майже на 25 мільярдів
-
Війна1 тиждень agoДрони на оптоволокні несуть загрозу вглиб лінії фронту на 50 кілометрів