Як передає Укрінформ, про це йдеться на сайті фестивалю.

Головний приз DOCU/Світ отримав фільм режисера Мстислава Чернова “2000 метрів до Андріївки” (США, Україна).

У фільмі представлений погляд на українських солдатів, які готові пожертвувати життям за свою країну, поруч із режисером та оператором.

Фільм передає грубий, майже фізичний досвід, який показує героїзм без жодної романтизації, оголюючи жорстоку реальність війни. Завдяки простій, але надзвичайно ефективній структурі оповіді та особистому закадровому голосу створюється рідкісний для документального кіно рівень напруги. Водночас зберігається солідарність із кожним із солдатів. Через інтимні сцени показано мотивації, страхи та мрії молодих чоловіків про майбутнє.

Спеціальну відзнаку конкурсу DOCU/Світ отримав фільм “Про святе і грішне” (Литва) режисера Ґієдре Бейноруте.

Стрічка досліджує давній ритуал, розкриваючи сутність маленького села та його жителів. У фільмі показано, як діти, молодь і літні люди збираються разом, щоб підготуватися до проведення важливої події. Це фільм про культурну ідентичність, на тлі якої — війна, розв’язана Росією. Стрічка демонструє, як колективна пам’ять може ожити в теперішньому.

Головний приз конкурсу DOCU/Україна дістався фільму “Пісні землі, що повільно горить” (Україна, Данія, Швеція, Франція) режисерки Ольги Журби за точну і глибоку фіксацію на екрані колективного досвіду війни та багатошаровості травми.

Спеціальну відзнаку конкурсу DOCU/Україна отримав фільм “З любов’ю з фронту” (Польща, Україна, Чехія) режисерки Аліси Коваленко за визначну сміливість обраного шляху, за щедрість у розділенні інтимного досвіду, за вміння перетворити персонажів фільму на друзів глядача.

Головний приз конкурсу DOCU/Коротко здобув фільм “Пил — це кит, це сонячне світло” (Бельгія) Марії Касас Кастільйо за поетичне осмислення часової перспективи буття на планеті, за тонке нагадування крихкості буття людини та за втілення гідності людської скінченності.

Спеціальну відзнаку DOCU/Коротко отримав фільм “Мама Мікра” (Німеччина) режисерки Ребекки Бльохер та співрежисера Фредеріка Шульда за створення оригінальної художньої мови для розповіді особистої історії, за вміння прийняти без засудження травматичний досвід від близьких.

Головний приз конкурсу RIGHTS NOW! також отримав фільм Чернова “2000 метрів до Андріївки”.

Спеціальна відзнака коркусу RIGHTS NOW! – у фільму “Листи до Хави” (Франція), режисер Наджиба Нурі, співрежисер Расул Нурі.

Відзнака присуджена за надзвичайно чуттєве й потужне зображення гідності та внутрішньої сили особистості, яка прагне самореалізації попри глобальні політичні рішення та репресивні системи. Фільм розкриває жіночий досвід у сучасному Афганістані, показуючи не лише боротьбу, а й турботу, втрату та відчуття незавершеності, коли не всі прагнення здійснюються.

Щороку команда Docudays UA вручає нагороду обраному фільму із конкурсної програми фестивалю. Премія імені Андрія Матросова, заснована організаторами Docudays UA на честь Андрія Матросова, продюсера фестивалю, який загинув у автокатастрофі 16 лютого 2010 року.

Премію отримав “Де мій бронік?” (Україна) Дарʼї Пенькової.

Головний приз студентського журі – у фільму “Твоє життя без мене” ((Угорщина) Анни Рубі за спеціалізованість та глибоку чутливість піднятих питань, прояв людяності, емпатії і чуйності у висвітленні боротьби за свої права та прийдешніх поколінь.

Спеціальна відзнака студентського журі – у фільму “Межі Європи” (Чехія, Франція, Словаччина) режисера Аполена Рихлікова.

Приз від журі Спілки кінокритиків України присуджений “Мілітантропосу” (Україна, Австрія, Франція) Єлизавети Сміт, Аліни Горлової, Семена Мозгового за поліфонію голосів, що з елегантністю, стилем та могутніми візуальними метафорами створюють портрет народу, який виштовхнули з зони комфорту.

Приз глядацьких симпатій отримала стрічка Чернова “2000 метрів до Андріївки”.

Стрічки-призерки можна переглянути у глядацький день 13 червня, а також незабаром записи фестивальних дискусій буде змога переглянути на DOCUSPACE.

Як повідомлялось, 22-й фестиваль Docudays UA проводиться за фінансової підтримки Європейського Союзу, посольства Швеції в Україні, Міжнародного фонду “Відродження”.

Фото: Docudays UA

До такого висновку дійшли учасники виїзного засідання Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики на Поштовій площі, передає Укрінформ з посиланням на Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

Засідання відбулося 12 червня за участі міністра культури та стратегічних комунікацій Миколи Точицького, голови Комітету Микити Потураєва, членів Комітету, представників Київської міської державної адміністрації та громадських організацій. Його було скликано для оцінки стану археологічної пам’ятки національного значення “Ділянка прибережного міського кварталу середньовічного Києва”, розташованої на Поштовій площі у Києві.

Учасники засідання оглянули територію пам’ятки археології, а також пам’ятку національного значення “Поштова станція”.

За словами міністра, Робоча група МКСК з розробки плану заходів з розвитку музейної установи на території пам’ятки археології та історії національного значення “Ділянка прибережного міського кварталу середньовічного Києва” на Поштовій площі в Києві активізує свою діяльність до остаточного вирішення всього комплексу питань, пов’язаних із збереженням та розвитком унікального об’єкта історико-культурної спадщини.

Наступне засідання робочої групи заплановане на 18 червня. На неї запрошені представники громадської організації “Музей однієї нації на Поштовій”, Київської міської державної адміністрації та Комітету гуманітарної та інформаційної політики.

Учасники виїзного засідання Комітету одноголосно підтримали необхідність захисту пам’ятки та взяли ситуацію під контроль. Всі сторони дійшли згоди щодо необхідності відкритого діалогу й закріплення законного статусу музею на місці розкопок.

Громадська організація “Музей однієї нації на Поштовій” звернулася до Президента України із проханням взяти під особистий патронат археологічну пам’ятку на Поштовій площі. У петиції наголошується, що саме на цій території, за свідченнями істориків, відбувалося Хрещення Русі, а також збереглися унікальні залишки міської забудови та мощення IX–X століть. Співзасновниця громадської організації тримала голодування, вимагаючи збереження пам’ятки та створення музею.

Як повідомляв Укрінформ, “Ділянка прибережного міського кварталу середньовічного Києва” розташована в історичному середмісті столиці, під сучасною Поштовою площею. Виявили її під час археологічних розкопок у 2015 році.

У 2019 році об’єкт став пам’яткою археології та історії національного значення.

Фото: МКСК

В міській бібліотеці Бангкока в Таїланді запрацювала українська книжкова поличка.