Події
Фільм «Редакція» покажуть на Міжнародному кінофестивалі у Бразилії
На Міжнародному фестивалі жанрового кіно Fantaspoa в Порту-Алегрі (Бразилія) відбудеться показ фільму «Редакція» режисера Романа Бондарчука.
Як передає Укрінформ, про це Державне агентство з питань кіно повідомляє у Фейсбуці.
«Редакція» прямує до Бразилії. Фільм буде показано на Fantaspoa, одному з найвідоміших жанрових фестивалів Південної Америки», – йдеться у повідомленні.
Міжнародний фестиваль фантастичного кіно Fantaspoa проходитиме у бразильському місті Порту-Алегрі з 9 по 27 квітня.
Як повідомляв Укрінформ, стрічка Романа Бондарчука «Редакція» створена компанією «Мун Мен» у співпраці із Німеччиною, Словаччиною та Чехією за підтримки Держкіно. В український кінопрокат фільм вийшов 28 листопада минулого року.
Сюжет стрічки розгортається в містечку Херсонської області. Головний герой – науковець природничого музею Юрій стає свідком навмисного підпалу лісу.
Прагнучи розповісти правду про лісові пожежі, чоловік починає працювати у редакції місцевої газети. Натомість він опиняється у вирі фейкових новин і корупційних схем.
«Редакція» стала одним із головних переможців IX кінофестивалю Ukraina! Festiwal Filmowy.
Оскільки кількість російських культурних заходів по всій Європі, зокрема в Бельгії, зростає, важливо пам’ятати, що російська культура стоїть на боці російського диктатора Володимира Путіна.
Про це заявив посол України в Бельгії Ярослав Мельник у коментарі Укрінформу.
«Сьогодні ми спостерігаємо зростання кількості російських культурних заходів по всій Європі, зокрема в Бельгії. Ми часто чуємо, що культура повинна залишатися поза політикою. Однак ми все частіше бачимо не нейтральну культуру, а культурні платформи, які нормалізують насильство, відлунюють провоєнні наративи та несуть мову агресії та пропаганди», – зазначив Мельник.
Він зауважив, що Росія ховається за міфом про «велику російську культуру», яка була побудована на «викрадених голосах, заглушених життях та крові».
Вкрай важливо пам’ятати, що за цим міфом стоять митці, яких убили, заборонили або змусили мовчати. Їхні роботи були взяті, перейменовані або заявлені як російські, сказав посол.
Він пояснив, що російську культуру називають «великою» лише тому, що багато української культури було знищено або вкрадено, а її творців ув’язнили, змусили замовкнути або вбили.
«І сьогодні російська культура відкрито стоїть на боці диктатора. Її провідні діячі підтримують Путіна, приймають медалі з його рук і служать кремлівській пропагандистській машині», – наголосив Мельник.
Як повідомляв раніше Укрінформ, 26 січня музей Hof van Busleyden у бельгійському місті Мехелен приєднався до ініціативи Першої леді України Олени Зеленської, відкривши аудіогід українською мовою, який охоплюватиме всю його постійну експозицію.
Запуск аудіогіда ініціювало Посольство України в Королівстві Бельгія.
Фото Укрінформу можна купити тут
Головна редакторка культурного відділу The Guardian Шарлота Гіґґінс написала книжку Ukrainian Lessons («Уроки української») про мистецтво, життя та опір в Україні під час повномасштабної війни.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо із посиланням на сайт видавництва Penguin Random House.
Як зазначають у видавництві, Гіґґінс ніколи не уявляла, що буде писати репортаж про війну.
Восени 2022 року, через сім місяців після початку повномасштабного вторгнення РФ, вона приїхала до України, щоб написати про літературний фестиваль. Ця поїздка стала для неї переломною і визначила подальшу роботу над книжкою.
У книжці Ukrainian Lessons авторка осмислює глибокі зв’язки між війною, мистецтвом і життям, спираючись на понад двадцятирічний досвід культурної журналістики, три роки репортажних поїздок до України та власну академічну підготовку класичної філологині.
«У війні, що підживлюється спробами знищення української культури, яка забрала життя незліченної кількості митців і породила ще більше, мистецтво стало питанням життя і смерті. У часи війни мистецтво і література є тим місцем, де виживають труднощі і складнощі, де все ще можна зіткнутися з найболючішими, невимовними правдами. Це гостра, актуальна і незабутня книга про те, на що готові ризикнути митці, і про те, чому культура залишається тим, за що варто боротися», – ідеться в анотації.
Як повідомляв Укрінформ, у Франції перекладне видання українського мальопису «Коротка історія довгої війни» за перші два місяці продажів розійшлося накладом п’ять тисяч примірників.
Фото: Chytomo
У латвійському видавництві Aminori вийшов переклад роману Майка Йогансена “Подорож ученого доктора Леонардо та його майбутньої коханої Альчести до Слобідської Швейцарії”, а в Польщі – перший том чотиритомного видання Utwory wybrane. Poezje i poematy. Tom I письменника Миколи Хвильового.
Як передає Укрінформ, про це повідомило “Читомо”.
Події роману Йогансена розгортаються наприкінці 1920-х років: італійський лікар і його майбутня кохана мандрують Слобідською Україною, зустрічаючи химерних персонажів.
Книжку переклала з української Мара Полякова. Есе до видання написала Ярина Цимбал. Ілюстрації створила Галя Вергелес. Дизайн — Олексій Мурашко. Редакторкою стала Єва Лешинська.
Книжка видана за підтримки Державного фонду культурного капіталу Латвії та програми Translate Ukraine. Вона вже доступна в книгарні Aminori і на сайті aminori.lv.
У Польщі вийшов друком перший том вибраних поетичних творів Миколи Хвильового.
До нього увійшли поетичні збірки “Молодість” і “Симфонії передсвітанку”, поеми “В електричний вік” та “Поема моєї сестри”, інші вірші й ранні програмові тексти. Видання доповнене біографічними нарисами та хронологією життя і творчості автора.
Упорядкування, наукове опрацювання та редакцію здійснила Івона Борушковська.
Книжка стала першою системною презентацією поетичної спадщини Хвильового польською мовою і відкриває для польського читача постать одного з ключових інтелектуалів “Розстріляного відродження”.
Крім того, в Італії 18 лютого у видавництві Bompiani вийде друком дебютний роман української письменниці Ярини Груші L’Album Blu (“Синій альбом”).
“Це роман дорослішання і формації сучасного українського покоління, яке успадкувало складну, подекуди “засвічену”, як старі фотографії, історію своєї родини. У центрі роману — кілька поколінь жінок і чоловіків, на життя яких вплинули рішення, ухвалені в Москві: розстріляний прадід, бабуся — “дочка ворога народу”, батьки, які тікають із регіону після вибуху четвертого реактора ЧАЕС, і діти, народжені у 1980-х, що виростали у 1990-х, виходили на Майдани 2004 та 2013 років, пережили окупацію Криму й частини Донецької та Луганської областей та повномасштабне російське вторгнення”, – ідеться у повідомленні.
За словами авторки, “на сторінках роману головна героїня шукатиме свій дім на кордоні з Молдовою між лозами Дому з виноградниками, між кімнатами Дому, в якому було більше дверей, ніж стін, в Київській області, в третій чорнобильській зоні у Домі з піску, в київському гуртожитку — в Домі, що підвис у повітрі, в київській квартирі — в Домі з голубкою на стелі та в еміграції, де так жодне з місць не зможе назвати Домом. Головна героїня складає свій пазл, заповнюючи старий сімений альбом з фотографіями, який свідчив і продовжує свідчити про її коріння”.
Як повідомляв Укрінформ, роман “Я бачу, вас цікавить пітьма” письменника й військовослужбовця Ілларіона Павлюка вийде в Угорщині, а роман “Мертва пам’ять” письменника, сценариста та публіциста Юрія Щербака – у Польщі.
Фото: Читомо
-
Події1 тиждень agoУ Києві відбудеться прем’єра документального фільму «Капітан. Історії танкістів «Азову»
-
Події1 тиждень agoJamala увійшла до журі Нацвідбору Молдови на Євробачення
-
Події1 тиждень agoНайвизначніші події та постаті української історії: рік за роком
-
Економіка1 тиждень agoУдари по підстанціях АЕС – Безугла попереджає про тотальний блекаут в Україні
-
Відбудова5 днів agoЗа виділені урядом кошти закуплять генератори для семи областей
-
Політика5 днів agoТрамп вважає, що лідери Росії та України були б «дурнями», якби відмовилися зараз від угоди
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києві почали роботу додаткові бригади для відновлення теплопостачання
-
Війна1 тиждень agoВійська РФ намагаються взяти Лиман у напівкільце