Події
Фільм «Я працюю на цвинтарі» покажуть по телебаченню
У неділю, 27 квітня, відбудеться телепрем’єра фільму режисера Олексія Тараненка “Я працюю на цвинтарі”.
Як передає Укрінформ, про це Державне агентство з питань кіно повідомляє у Фейсбуці.
Показ фільму відбудеться на телеканалі ICTV2 о 22:00.
Драмеді з елементами чорного гумору – життєствердне кіно про смерть, яке не соромиться показати справжнє життя: зі своїм початком та його неминучим фіналом, але таке цікаве й дивовижне. В основі фільму – однойменний бестселер українського письменника Павла “Паштета” Белянського.
У фільмі розповідають про Сашу, який займається встановленням пам’ятників на цвинтарі. Він сповнений цинізму та іронії. Навіть у спілкуванні із самотнім літнім чоловіком, який замовив пам’ятник самому собі, і бізнес-леді, яка щойно поховала сина. Несподівано в життя Саші повертається його донька-підліток. Водночас герой втягується у боротьбу за владу на цвинтарі. У вихорі особистих трагедій і кримінальних зіткнень поступово стає зрозуміло, що у Саші важка психологічна травма через його минуле.
Стрічка створена Good Morning Films в асоціації з MainStream Pictures та Stewopol за фінансової підтримки Українського Культурного Фонду та інформаційної підтримки Державного агентства України з питань кіно.
Як повідомляв Укрінформ, українська фестивальна прем’єра фільму відбулася на українському кінофестивалі Молодість 1 червня 2021 року. Європейська фестивальна прем’єра фільму відбулася на італійському кінофестивалі Ferrara Film Festival 3 червня 2021.
Фільм “Я працюю на цвинтарі” у 2019 році виграв грант Українського культурного фонду (УКФ) на продакшн повнометражного художнього фільму у копродукції з Польщею. Загальний бюджет на виробництво стрічки становив ₴21,40 мільйона, з них УКФ оплатив 70% (₴14,98 мільйона).
Головну пісню “То таке життя” до фільму створила Марина Круть із гурту Krutь.
Події
Археологи виявили найдавніше використання людьми зброї з отрутою
У Південній Африці знайшли унікальні 60 000-річні наконечники стріл кам’яної доби, які стали найдавнішим відомим використанням мисливцями зброї з отрутою.
Про це повідомляє Independent із посиланням на археологічне дослідження, передає Укрінформ.
Досі доказів отруєних мисливських знарядь було мало, вони здебільшого датувалися останнім льодовиковим періодом – близько 10 000 років тому.
У новому дослідженні вчені виявили сліди отрути південноафриканської рослини гіфбол на наконечниках стріл, що датуються приблизно 60 000 років тому і робить їх найдавнішою знайденою зброєю з отрутою у світі на сьогоднішній день.
Знайдені у Південній Африці старі кварцові наконечники стріл виявили хімічні залишки отрути з рослини, яка досі використовується традиційними мисливцями в цьому регіоні.
Довгий час дослідники намагалися простежити траєкторію інновацій доісторичних людей, щоб краще зрозуміти еволюцію технологій полювання.
Одним із таких нововведень є використання отруєної зброї, яка вважається ознакою передових технологій мисливців-збирачів.
«Це показує, що наші предки на півдні Африки не тільки винайшли лук і стріли набагато раніше, ніж вважалося раніше, але й зрозуміли, як використовувати хімію природи для підвищення ефективності полювання», – каже автор дослідження доктор Марліз Ломбард.
Після хімічного аналізу дослідники виявили подібні речовини на 250-річних наконечниках стріл у шведських колекціях, які були зібрані в цьому регіоні мандрівниками протягом 18 століття. Це свідчить про тривалу безперервність передачі знань про отруйну рослину.
«Використання отрути для стріл вимагає планування, терпіння та розуміння причин та наслідків. Це явна ознака передового мислення у ранніх людей», – підкреслив ще один автор дослідження Андерс Хьоґберг.
Як повідомляв Укрінформ, в Африці було виявлено погребальне вогнище, зведене близько 9,5 тисячі років тому, яке вважається найстарішим у світі з останками дорослих і містить рідкісну інформацію про ритуали давніх африканських груп мисливців-збирачів.
Фото: Marlize Lombard
Події
На Тернопільщині розповіли про два елементи лемківської культури, які увійшли до переліку нематеріальної спадщини
“Відповідно до наказу Міністерства культури до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини ввійшли традиція приготування та споживання киселиці в лемківській спільноті та орнаментальні традиції і технологія виготовлення лемківської жіночої нагрудної прикраси кривулька”, – зазначила Байталюк.
Киселиця – це королева лемківської кухні. Перші згадки про страву датують часами Київської Русі. Головний інгредієнт цієї страви – овес, культура, яка добре родила на Лемківщині.
“Кривулька — це широкий заокруглений комір з бісеру, який прикриває шию, плечі і груди жінки. Ця прикраса є жіночим оберегом, кожен орнамент несе у собі певний символізм, як і у вишиванці. Ми щиро вдячні музейному комплексу “Лемківське село”, які організували збір матеріалів, подання і листи-згоди носіїв, обласному товариству “Лемківщина” за ефективну співпрацю, адже дуже важливо зібрати спогади носіїв і показати тяглість цих традицій, – додала Байталюк.
За її словами, внесення цих елементів лемківської культури до переліку нематеріальної спадщини дуже важливе саме зараз, адже у ці роки Україна вшановує скорботну дату – 80-ліття з часу депортації лемків з їх етнічних територій.
“За цей час вже пройшла активна асиміляція і вже десь почалася втрата традицій і обрядів. Тому внесення цих елементів у перелік нематеріальної спадщини приверне увагу до них і допоможе їх зберегти”, – наголосила посадовиця.
Як повідомляв Укрінформ, бувальщини про конотопську відьму внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини.
Перше фото: Світлана Байталюк у лемківській кривулі, Суспільне Тернопіль
Події
Книжкова премія KBU Awards оголосила шортлист претендентів
Організатори книжкової премії KBU Awards, якою відзначають українські нонфікшн-книжки, оприлюднили короткі списки 2025 року.
Як передає Укрінформ, про це повідомив kniga.biz.ua, власник якого – Дмитро Лаппо, входить до оргкомітету премії.
Книжкова премія KBU Awards була заснована у 2020 році для популяризації українських авторів, їх книг та ідей.
У 2025 році премія має п’ять номінацій: бізнес, особистий розвиток, історія, ідентичність та війна.
У номінації “Бізнес” до короткого списку увійшли:
- “Більше ніж команда” Артура Лупашка (Punkt publishing);
- “Твій AI-маркетолог” Антона Воронюка (ArtHuss);
- “Солодкий несолодкий бізнес” Анни Завертайло (Stretovych);
- “Люди купують у людей” Юлії Колесник (Stretovych);
- “Storytelling наше все” Еліни Слободянюк (Артіль).
У номінації “Ідентичність” до короткого списку потрапили:
- “Шляхетна традиція” Ольги Петренко-Цеунової (Стилет і стилос);
- “Культурна колонізація” Радомира Мокрика (Локальна історія);
- “Суперсила Різдва” Богдани Неборак та колективу авторів (Stretovych);
- “Як вдихнути вільно?” Маріам Найєм (Лабораторія);
- “Проти культурної амнезії” Віри Агеєвої (Віхола).
У номінації “Війна” у короткому списку:
- “Життя на межі” Тетяни Огаркової та Володимира Єрмоленка (Дух і Літера);
- “Перша енергетична” Віталія Крижевського та Євгена Мочалова (Віхола);
- “Книга обіймів” Ірини Білоцерківської (Білка);
- “Володар гніву” Галини Тютюнник (Білка);
- “Чорнобильська рулетка” Сергія Плохія (КСД).
У номінації “Історія” до переліку найкращих увійшли:
- “Агентура НКВС–МДБ–КДБ у православному єпископаті України” Романа Скакуна (Видавництво УКУ);
- “Мазепа. Тисячоликий герой української історії” Віктора Горобця (Віхола);
- “Генерал Кук” Володимира В’ятровича (Vivat);
- “Жінки свободи” Марини “Мамайки” Мірзаєвої (Vivat);
- “29 століть” Анни Євгенії Янченко (Vivat);
- “Українське радіо. Історія буремного століття” Вадима Міського та Тамари Гусейнової (Лабораторія).
У номінації “Саморозвиток” у короткому списку:
- “Відріж себе ніжно” Максима Роменського (СІМІО);
- “Любов не минає” Тетяни Трощинської (Yakaboo Publishing);
- “Що зі мною?” Софії Терлез та Марка Лівіна (Vivat);
- “Як написати книгу” колективу авторів (Stretovych);
- “Soft skills: Бути собою” Володимира Станчишина та Олени Жильцової (Віхола);
- “Прийняття” Ганни Крицької (Книголав).
KBU Awards – спеціалізована премія, що відзначає українських авторів за найкращі нонфікшн-книжки, зокрема відзначаючи літературу про розвиток бізнесу і особистісне зростання. Її заснували у 2021 році. Оргкомітет премії: власник інтернет-магазину бізнес-літератури kniga.biz.ua Дмитро Лаппо, очільниця Українського інституту книги Олександра Коваль, ресторатор Максим Храмов (є співзасновниками премії), секретарка премії Наталія Кучер.
До складу журі входять Юлія Тичківська, Георгій Коваленко, Олена Ластівка Мокренчук, Ганна Скоріна, Тетяна Пилипець, Тетяна Лукинюк, Владислав Рашкован, Катерина Глазкова, Андрій Длігач, Лариса Мудрак, Богдан Тихолоз, Андрій Миронюк, Дмитро Джеджула, Михайло Крикунов, Лала Тарапакіна, Остап Українець, Екатерина Ясько, Тамара Сухенко, Олена Джеджора, Оксана Кісь, Роман Кабачій, Андрій Любка, Тетяна Кіпіані, Олена Юзькова, Ірина Тихомірова, Олена Нікольська.
Як повідомлялося, Премія Читомо визначила короткі списки претендентів на перемогу за видатні досягнення дієвців українського книговидання та літературної сфери у 2025 році.
Фото: KBU Awards
-
Війна6 днів agoЗахоплення Ніколаса Мадуро — найкращі меми про операцію США у Венесуелі
-
Війна7 днів agoСША вторглися до Венесуели: атаковано всі військові бази, на вулицях з’явилися танки (відео)
-
Україна4 дні agoу мережі захейтили доньку мовної омбудсменки (фото)
-
Світ1 тиждень agoПутін звернувся до росіян у чорній краватці
-
Війна1 тиждень agoВоєнні підсумки 2025 року та обриси викликів 2026-го
-
Усі новини5 днів agoІсаак Ньютон – 11 фактів про науковця, що відкрив закон всесвітнього тяжіння
-
Усі новини1 тиждень agoвчені знайшли причину, але не порятунок
-
Усі новини5 днів agoще 100 млн років тому у них був хвіст (фото)
