Події
Фландрія зацікавлена у співпраці з Україною у сферах культури

Міністерка добробуту, зменшення бідності, культури та рівних можливостей Фландрії Каролін Женне підтвердила інтерес до активізації двосторонньої співпраці з Україною, зокрема у сферах, де культура виступає інструментом стійкості, відновлення та взаєморозуміння.
Про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій за підсумками зустрічі з Женне української делегації, передає Укрінформ.
Зустріч відбулася в Брюсселі. Українську сторону представляла тимчасова виконувачка обов’язків міністра культури та стратегічних комунікацій Тетяна Бережна та її перша заступниця Галина Григоренко.
Очільниця МКСК представила результати Конференції з питань відновлення України (URC-2025). Поінформувала, зокрема, про створення Українського фонду культурної спадщини, ініціативу «Альянс культурної стійкості» та платформу культурного відновлення CuRe.
Фландрії запропонували долучитися до Альянсу в ролі повноправного учасника міжнародної координаційної платформи, що нині формується в межах бельгійської ініціативи підтримки України. Ініціатива передбачає інтеграцію культурного компонента в системи підтримки ментального здоров’я, зокрема ветеранів й осіб, які постраждали через війну.
Також Бережна презентувала ініціативу «Культурний Рамштайн», спрямовану на підтримку українських культурних інституцій шляхом міжнародного обміну й надання технічного забезпечення — музичних інструментів, світлового та звукового обладнання для мистецьких шкіл і концертних організацій. Як зауважують в МКСК, ця ідея викликала в бельгійської сторони особливий інтерес.
Українська делегація поінформувала про підготовку до проведення в Данії в листопаді цього року другої міністерської конференції «Співпраця заради стійкості» та запросила фландрійських партнерів до її участі.
Також сторони обговорили питання участі українських митців у престижному фестивалі Europalia, який традиційно проходить у Брюсселі. Очільниця МКСК висловила сподівання, що культурне представлення України в межах цього майданчика буде розширене.
Як повідомляв Укрінформ, раніше Німеччина запропонувала розглянути ініціативу проведення спільного з Україною року культури, що передбачає масштабний міжкультурний обмін.
Події
У Чернівцях проходить тиждень документального кіно до 30-річчя музею Івасюка

У Чернівцях до 30-річчя меморіального музею Володимира Івасюка проходить тиждень документального кіно.
Про це у Фейсбуці повідомляє Чернівецька ОВА, передає Укрінформ.
“Тиждень документального кіно та Свято української пісні на Театральній площі Чернівців: до 30-річчя Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка буковинців та гостей області запрошують на тематичні заходи”. – йдеться у повідомленні.
Зокрема, 3 -12 вересня у музеї проходить тиждень документального кіно «Музей Івасюка FOREVER» та виставка світлин «Закарбована фотомить: історія за кадром».
В обласній адміністрації зазначають, що Чернівецький обласний меморіальний музей Володимира Івасюка заснований 13 вересня 1995 року, в 25 річницю прем’єри пісні «Червона рута» у Чернівцях. Розташований він у квартирі, де з 1971 до 1995 року мешкала родина Івасюків, а сам Володимир проживав із червня 1971 по серпень 1972 року. Постійну експозицію у закладі відкрили в день 50-річчя Володимира Івасюка 4 березня 1999 року.
У фондах музею зберігаються 14 тисяч предметів основного фонду, серед яких скрипка та рояль, подарунки, меблі, автографи та ноти пісень композитора, серед яких «Червона рута», «Водограй», «Балада про мальви», «Два перстені», «Я піду в далекі гори» та інші, книги, листи та малюнки Володира Івасюка, а також унікальні документи, що належали його батькам.
«Ще одна цікавинка – колекція раритетних фото- та кіноприладів. Володимир Івасюк був не лише композитором, а й захопленим фотографом і оператором. У музеї можна побачити техніку, якою він користувався, та результати творчих експериментів», – додали в обласній адміністрації..
Також в меморіальному музеї можна почути унікальні записи: голос самого Володимира, його пісні у власному виконанні, а також голоси батьків.
Крім того, 13 вересня о 17:00 на Театральній площі Чернівців відбудеться обласне Свято української пісні, присвячене 55 річниці першого виконання пісень «Червона рута» і «Водограй» у прямому телеетері.
Володимир Івасюк – видатний український композитор і поет, один із основоположників української естрадної музики. Народився 4 березня 1949 року. Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох вистав. Герой України, лавреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1994 рік, посмертно). Загинув молодим за нез’ясованих обставин у Брюховицькому лісі поблизу Львова. Офіційна радянська версія – самогубство.
Як повідомлялося, у Вінниці відкрилася книжкова виставка пам’яті Василя Стуса.
Фото ілюстративне
Фото Укрінформу можна купити тут
Події
У Житомирі з’явилася 3D-модель єзуїтського костелу XVIII століття

У Житомирі створили 3D-модель єзуїтського костелу, зведеного у XVIII столітті, який є пам’яткою архітектури національного значення, а нині перебуває у занедбаному стані.
Про це повідомляє блог про архітектуру та урбанізм Житомир Urban News у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Завдяки архівним кресленням вдалося відтворити у 3D цілий костел єзуїтів у його первісному об’ємі. Хоча джерела збереглися неповністю й не завжди у високій якості, саме вони стали основою для моделі. Усі прогалини заповнювалися шляхом архітектурних аналогій та зіставлення з іншими бароковими спорудами… Ця 3D-модель дозволяє зазирнути у минуле й відчути масштаб однієї з найяскравіших барокових домінант міста», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що костел був збудований у XVIII столітті. Храм мав динамічний фасад, тринавну структуру та дві величні вежі-дзвіниці. У 1841 році його розібрали.
Ймовірними авторами проєкту костелу вважають Павла Гіжицького та Паоло Фонтана, адже інші їхні споруди в Україні мають схожі декоративні прийоми та навіть однакові архітектурні елементи.
Об’єкт є пам’яткою архітектури національного значення. Нині келії єзуїтського монастироя перебувають у занедбаному стані. У 2022 році прокуратура зобов’язала власника укласти охоронний договір задля збереження споруди, але він не виконав цієї норми.
Як повідомляв Укрінформ, за сприяння Міністерства культури Польщі створили 3D-модель кляштору Босих Кармелітів у Бердичеві.
Події
Український ПЕН оголосив конкурс на здобуття премії Шевельова

Український ПЕН оголосив про початок прийому зголошень на здобуття премії імені Юрія Шевельова за найкращу українську книжку есеїстики 2025 року.
Як передає Укрінформ, про це ПЕН повідомляє на сайті.
Заявки прийматимуться по 15 жовтня.
Зідно з умовами, запропонувати кандидатів можуть українські та іноземні культурні інституції, видавництва, наукові центри і творчі обʼєднання.
До розгляду приймаються художні або наукові есеї українських авторів (нонфікшн), написані українською мовою та опубліковані в паперовому вигляді (книжка, збірка) протягом 2025 року.
У ПЕН наголосили, що кожен твір може брати участь у конкурсі на здобуття премії лише один раз.
Для зголошення на здобуття премії слід заповнити електронну форму, а також надати два паперові примірники книжки. Примірники слід надіслати за адресою: Київ, відділення Нової пошти №308, отримувач – Анна Шевченко (телефона +380968249032).
Премія заснована у 2013 році. Вона присуджується раз на рік українському авторові за художню та наукову есеїстику. Нагорода носить імʼя Шевельова, який започаткував модерну українську есеїстику, та відзначає внесок у невідʼємні для цього жанру цінності: незалежність думки і витонченість стилю.
Лауреатами премії Шевельова минулих років стали Тарас Прохасько (2013 рік, “Одної і тої самої”) та Андрій Портнов (2013, “Історії для домашнього вжитку”), Костянтин Москалець (2014, “Сполохи”), Олександр Бойченко (2015, “Більше/менше”), Вахтанґ Кебуладзе (2016, “Чарунки долі”), Андрій Любка (2017, “Саудаде”), Володимир Єрмоленко (2018, “Плинні ідеології”), Діана Клочко (2019, “65 українських шедеврів. Визнані й неявні”), Тарас Лютий (2020, “Культура принад і спротиву”), Андрій Бондар (2021, “Ласощі для Медора”), Андрій Павлишин (2022, “Нам і далі загрожує вічність”), Олександр Михед (2023, “Позивний для Йова. Хроніки вторгнення”), Мирослав Лаюк (2024, “Бахмут”).
Вручення премії відбувається щороку в Києві 17 грудня – у день народження Шевельова.
Засновниками премії є Український ПЕН, Києво-Могилянська бізнес-школа, видавництво “Дух і Літера”, Центр юдаїки та Український науковий інститут Гарвардського університету.
Як повідомляв Укрінформ, роман “Доця” письменниці, перекладачки та волонтерки Тамари Горіха Зерня увійшов до короткого списку престижної німецької літературної відзнаки Hotlist 2025 року.
Фото: Pixabay
-
Світ1 тиждень ago
журналісти вказують на строковика РФ
-
Усі новини1 тиждень ago
Загублений багаж продають на аукціоні — що можна знайти у валізах — фото і відео
-
Суспільство1 тиждень ago
Серпневий підйом COVID-19: чому вірус активізується влітку
-
Політика1 тиждень ago
Свириденко обговорила із Фредеріксен переговори щодо членства в ЄС
-
Суспільство1 тиждень ago
Підтвердилася загибель на фронті двох мешканців Саф’янівської громади
-
Суспільство1 тиждень ago
Ізмаїльцям, постраждалим внаслідок російської агресії, виділили допомогу Анонси
-
Суспільство1 тиждень ago
Уряд сьогодні оновить правила перетину кордону для чоловіків віком 18-22 роки
-
Війна1 тиждень ago
У Росії засудили понад 300 українських військових, які брали участь у боях в Курській області